CC BY
22
вегетационного периода, при необходимости, рекомендовано вносить в почву препараты "Гумисол" или "Эль-1", которые стимулируют процесс лигнификации клеток и способствуют накоплению крахмала в паренхиме коры и ксилемы.
Ключевые слова: Magnolia liliflora, саженцы, акклимация, биостимуляторы, ксилема.
Likhanov A.F. Yuhnovska V.P. An effect of exogenous biostimulants on acclimation container seedlings Magnolia liliflora Desr.
The ййегепйа1 арргоаеЬ а^ consistent using the biostimutants аге needful for ассН-шайоп аnd ргераг^ the container ptants Magnolia liliflora to winter. The comprehensive microbiology! pгepагаtion "Bаikа1 EM-1" аnd biostimu1аnt "Kornevin" should арр1у аt the beginning of the growing seаson of seedling Magnolia liliflora, in the middle (but not tater) of the growing seаson. We recommend to bring in soil the prepаrаtions "Humisol" or "El-1" which stimutate of 1ignificаtion the cells аnd contribute of аccumu1аtion the starch in the pаrenchymа of bаrk аnd xylem.
Keywords: Magnolia liliflora, seedlings, аcc1imаtion, biostimu1аnts, xylem.
УДК 630*18.581.5 Acnip. Н.В. Павлюк1; тж. Г.М. Павлюк -
НЛТУ Украши, м. Львiв
РЕЗУЛЬТАТИ ОКУЛЬТУРЕННЯ РОСЛИН-ЕФЕМЕРО1Д1В ПРИРОДНО1 ФЛОРИ УКРАШСЬКОГО РОЗТОЧЧЯ
Дослщжено впровадження рiдкiсних рослин-ефемероiдiв букових лiсiв Укра-шського Розточчя шдсшжника бiлоснiжного Galanthus nivalis L. та пролюки дволис-Toi Scilla bifolia L. у культуру Боташчного саду Нацюнального лiсотехнiчного уш-верситету Украши. Прoаналiзoванo ix розвиток та проходження окремих фенолопч-них фаз в онтогенеза Вивчено oсoбливoстi насiннeвoгo та вегетативного розмножен-ня дoслiджуваниx видiв з метою ix збереження. Рекомендовано бшьш ширше засто-сування цих рщкюних рoслин-ефемерoiдiв для рiзниx видiв озеленення.
Ключовг слова: ефемерoiди, впровадження у культуру, фенолопчш фази, роз-множення, використання в oзелененнi.
Трав'яна рослиннють е невщ'емним компонентом переважаючoi бшь-шост еколопчних систем планети. В умовах урбашзованого середовища ва-гоме мюце посщае регулювання взаемовщносин людини i природи, ключови-ми моментами яких е природоохоронш заходи, рацюнальне використання рослинних ресурсiв та збереження видового складу рослин. Особливо ця проблема стосуеться рщкюних рослин. Навесш у широколистих люах, коли дерева знаходяться ще у безлистому сташ, вiд6уваеться швидкий розвиток i масове цвтння рoслин-ефемерoiдiв. Надежна освгглешсть, достатне зволо-ження rрунтiв, добре прогргта пiдстилка забезпечуе ix рют та розвиток у цей перюд [1].
Висока декoративнiсть рoслин-ефемерoiдiв часто призводить до ix не-кoнтрoльoванoi загoтiвлi, що запoдiюе непoправнoi шкоди як самим росли-нам, так i довкшлю загалом. В останш роки внаслiдoк активного 6удiвництва рщюсш ранньoвеснянi рослини часто почали використовувати для озеленення приватних садиб. Це мае ютотний вплив на ix збереженють i поширення.
1 Наук. кер1вник: проф. Г.Т. Криницький, д-р бюл. наук
Водночас, вщсутнють належних рекомендацiй призводить до некватфжова-ного окультурення лiсових рослин-ефемеродав, зниження !х декоративних особливостей, до появи захворювань i випадання цих рослин.
Для дослщжуваних видiв властивi рiзноманiтнi форми, розмiри, зов-нiшнiй вигляд, будова листя, квiтiв i тлн. Але, незважаючи на всi сво1 переваги, вони не набули широкого впровадження в практику озеленення через короткий перюд квиування, вщсутшсть апробованого асортименту, недостат-нють дослiдження 1х морфологiчних, бiоекологiчних та декоративних особливостей, способiв ефективного розмноження, вщсутшсть посiвного i садив-ного матерiалу та шляхiв 1х використання в озелененнi. У кра1нах Свропи цi види вже давно набули популяризацп, через 1х ранш перiоди цвiтiння та легкi умови догляду за ними.
Метою нашо1 роботи було вивчення особливостей впровадження тд-снiжника бiлоснiжного Galanthus nivalis L. та пролюки дволисто! Scilla bifolia L. у культуру Боташчного саду Нацiонального люотехшчного ушверсите-ту Укра!ни для подальшого збереження цих унiкальних видiв та !х поширен-ня. Цi два види ефемеродав були iнтродукованi iз природно! флори букових лiсiв Розточчя, де вони трапляються ранньою весною [4, 5].
Як видно з табл., початок вегетацп у дослщжуваних рослин мае ютот-нi вщмшносл навiть з врахуванням клiматичних особливостей двох роюв.
Табл. Дослдження вегетацшного nepiody poслин-eфeмepo'íдiв
PÍK Початок вегетацп Бутошзащя Цвтння л 'я и я U5 н д. Плодоношення ^ 5 я? « ет X о 'Cj U w S j s в
початок л ц Ü я '2 початок масове л ц Ü я '2 початок л ц Ü я '2
Galanthus nivalis L.
2008 15.02 16.02 22.02 20.02 20-28.02 10.03 15-25 16.03 30.04 11.05 117
2009 06.03 10.03 17.03 14.03 20-27.03 3.04 20-25 10.04 14.05 6.06 87
Scilla bifolia L.
2008 14.03 19.03 24.03 22.03 27.03 14.04 15-26 18.04 27.04 17.05 65
2009 27.03 28.03 31.03 29.03 01-09.04 12.04 15-22 26.04 04.05 27.05 62
Вегетащя пiдснiжника розпочинаеться рашше на 3-4 тижнi вщ пролю-ки. Вiдповiдно змiнюються i початок та закшчення наступних фенолопчних фаз. Водночас бiльш раннiй вступ у вегетащю 2008 р. ютотно продовжуе три-валiсть вегетацiйного перюду, який становить у пiдснiжника - 117 дшв, а у пролюки - 65 днiв. Бiльш тзня холодна весна 2009 р. скорочуе термш вегета-4il, внаслiдок чого його тривалють для обох видiв стае меншою на 3-30 дшв. Бшьш висока сума позитивних температур у 2009 р. провоковуе скорочення тривалосп окремих фенолопчних фаз у цих рослин, особливо у другш половит вегетацп. Так, тривалють етапу плодоношення у цих рослин скоро-чуеться порiвняно з попередшм роком на 3-9 днiв. В перюд цвтння у рослин одночасно вщбуваеться рiст листя, а також квиконосного стебла та суцвiття. Пюля цвiтiння лiнiйний рiст листя продовжуеться з одночасним ростом пло-дiв. На вiдкритих мiсцях листя рослин починае жовтгги i вiдмирати з верхiв-ки наприкiнцi квiтня, а у тш дерев - на початку травня. Аналопчно види
52
Збiрник науково-технiчних праць
ростуть на горбистих дшянках мюцевосп. Першими зацвиають рослини на пiдвищених мюцях, а шзшше - у пониженнях. Причому найбiльшу кiлькiсть насiння дають рослини, mi зростають у напiвзатiнених мюцях. Насiння шд-снiжника мае форму кульки або елштично1 форми, а у пролюки - округле. Маса 1000 штук насшня становить 10,8 та 7,4 г вщповщно. Вегетащя видiв завершуеться у другiй половит травня на початку червня. При цьому спосте-рiгаеться повне вщмирання надземних органiв. Розмноження насiння у при-родi вiдбуваеться за участю мурах.
Насiння обох рослин можна вишвати пiд зиму або навесш. У нашому експериментi висiв насшня здшснювали пiзно восени, в середиш листопада. Сходи появилися навеснi наступного року. Причому схожють пiдснiжника становила 78 %, а пролiски - 86 %. В однорiчних шянщв утворилось по одному коршцю, на якому у дослiджуваних рослин на глибиш 3-4 см формува-лась молода цибулина. У наступш роки вона поступово заглиблюеться у Грунт. Перше цвтння у видiв спостершалося: в пролiски на 3-му рощ, а у шдсшжника - на п'ятому рощ життя. Масове цвтння спостер^алося на нас-тупний рж
Вегетативно рослини готовi до розмноження у пролюки на третш рж, а у пiдснiжника - на четвертий - п'ятий рж. Цибулини у шдсшжника мають розмiр 1,0-1,3 см в дiаметрi, а у пролюки - до 2,5 см. Садшня цибулин здшснювали шд зиму на глибину 9-11 см. Навесш у рослин появився один листок основа якого перетворилася на запасну луску. На третьому рощ у сь янцiв з'явились два асимшюючих листки. Восени у цибульки, яка мае двi лус-ки попередшх рокiв, утворилися ще три луски поточного року. У конус на-ростання заклалась одна низова луска i два листки.
Формування зародкiв квiтiв у шдсшжника вщбувалося з весни 2010 р., коли на цибулиш почали формуватися горбки листочкiв, а у червш вони ди-ференцiювалися на зародкове листя та квии. У липш зародковi квiти мали висоту 4,4 мм та ширину 2,4 мм, у них добре помиш тичинки. У серпш веге-тативш органи збiльшуються - листочки у них досягають вже 14 мм, а зарод-ковi квiти мають висоту до 9 мм i ширину 4 мм. У цей час пильники стають жовтими, у них утворюеться пилок, а насiнневi зачатки вщдшяються i досягають висоти 0,8 мм та ширини 0,4 мм.
Протягом осеш листки, стебло, квитка та ii частини збшьшуються в розмiрах. Стебло з квгткою та листям пiднiмаються до само1 поверхнi Грунту i шд кiнець осенi можуть прорости. У такому сташ пiдснiжник залишаеться зимувати. У нашому випадку пилок зимував сформований i при проколюван-ш пильника голкою з нього легко висипався пухкий жовтого кольору пилок. Основним перюдом формування бутонiв, яю мають всi органи квiтки, зокре-ма i пилковi зерна, е друга половина лгта i осшь.
Аналогiчнi результати спостерiгали у пролюки. В червш 2008 р. у не1 закладався конус вiдновлення, який розташовувався у пазусi листка i зародко-вого квiтконоса. Надзародковi листки та суцвпгя почали диференцiюватися весною наступного року. Протягом лгта та осеш зародковi вегетативш та гене-ративнi органи росли i розвивалися, доходячи до поверхнi Грунту. Зимуе про-
лiска з уже сформованими китами i !х частинами. У pa3i тривало! осеш i ni3Hboro початку зими рослини можуть прорости i появитися на поверхш Грунту до появи морозiв. Отже, результати дослiджень показали позитивш ре-зультати в процесах окультурювання рiдкiсних рослин-ефемеродав, як поши-реш на Львiвщинi. Вони легко розмножуються насiннeвим та вегетативним способом та показали високу життeвiсть. При цьому формуючи якiснi вегета-тивнi та репродуктивш органи, рослини зберiгають свою декоратившсть.
Враховуючи нашi дослiдження та лггературш дат, пролiску i тдсшж-ник можна ефективно i з устхом використовувати для озеленення у садово-парковому господарст [2, 3]. Представники цих видiв добре виглядають гру-пами на мавританських газонах, бордюрах, рабатках, кам'янистих та альпшсь-ких прках. Вони добре витримують задернiння, тому !х можна використовувати на газонах. Дослщжуваш рослини не вибагливi до умов зростання, тому придатш для групових посадок у натвтш та тiнi, а також на вщкритих мiсцях.
У разi використання цих видiв в озелененш, враховуючи короткий термiн вегетацп, !х краще висаджувати з шшими рослинами, якi згодом можуть декорувати оголеш дiлянки. Такi рослини будуть яскраво виглядати на галявинах парюв, по берегах водойм та сухих рiчок, на газонах разом з шшими рослинами-ефемеро!дами, а також тд кущами, на бордюрах та мжсборде-рах. Дослiджуючи та вирощуючи цi рослини, ми сприяемо охоронi та поши-ренню рщюсних та зникаючих видiв Укра!ни.
Л1тература
1. Алексеев Ю.Е. Лесные травянистые растения. Биология и охрана / Ю.Е. Алексеев, М.Г. Вахрамеева, Л.В. Денисова, С.В. Никитина. - М. : Агропромиздат, 1988. - 223 с.
2. Антонюк Н.С. Декоративш рослини природно! флори Укра!ни / Н.С. Антонюк, Р.М. Бородша, В.В. Стопкань. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1982. - 216 с.
3. Атаманюк Ю.А. Реконструкция городских зеленых насаждений / Ю.А. Атаманюк, Л.Л. Костюченко, Я.В. Остапенко. - К. : Вид-во "Буд1вельник", 1987. - 240 с.
4. Базилевская Н.А. Теория и методы интродукции растений / Н.А. Базилевская. - М. : Изд-во МГУ, 1964. - 130 с.
5. Сорока М.1. Судинш рослини державного заповедника "Розточчя" / М.1. Сорока. -Льв1в : Препринт, 1990. - 278 с.
Павлюк Н.В., Павлюк Г.М. Результаты окультуривания растений эфемероидов природной флоры Украинского Расточья
Исследовано внедрение редких растений-эфемероидов буковых лесов Украинского Расточья - подснежника белоснежного (Galanthus nivalis L.) и пролески двулистной (Scilla bifolia L.) в культуру Ботанического сада Национального лесотехнического университета Украины. Проанализировано их развитие и прохождение отдельных фенологических фаз в онтогенезе. Изучены особенности семенного и вегетативного размножения исследуемых видов с целью их сохранения. Рекомендовано более широкое применение данных редких растений-эфемероидов для различных видов озеленения.
Ключевые слова: эфемероиды, внедрение в культуру, фенологические фазы, размножение, использование в озеленении.
РахЬуакN.V., РахЬуакH.M. Results of ptant еиШуаШп of ephemeroids from паШга1 Яога of икгаШап Roztochchyа
In our work it w^s investigаted the introduction of гаге ephemeroids in beech forests of Ukrаiniаn Roztochchyа - white snowdrop (Galanthus nivalis L.) аnd slpine squill (Scil-
54
Збiрник науково-техшчних праць
la bifolia L.) into the culture of the Botanical Garden of National Forestry and Wood-Technology University of Ukraine. Plants development and transmission of individual phe-nological phases in ontogenesis was analyzed. It was studied the features of the seeds and vegetative reproduction of the species in order to preserve it. Recommendations were presented for wider use of these rare ephemeroids for different types of landscaping.
Keywords: ephemeroids, introduction to culture, phenological phases, reproduction, use in landscaping.
УДК 630*[181.28+165.3] Мол. наук. ствроб. Н.М. Сщук1; ст. наук. ствроб.
Р.М. Яцик2, канд. с.-г. наук; ст. наук. ствроб. Ю.1. Гайда1, д-р с.-г. наук
ГЕНЕТИКО-СЕЛЕКЦ1ЙНИЙ АНАЛ1З КЛОНОВО1 НАС1ННО1 ПЛАНТАЦН МОДРИНИ £ВРОПЕЙСЬКО1 В ПЕРЕДКАРПАТТ1
Наведено матерiали вивчення особливостей цвтння та насшненошення рамет модрини европейсько! на клоновш насшнш плантаци (КНП) у Передкарпатп. Визна-чено показники фертильност клошв та !х кшьюсш генетичш параметри. Здшснено симулятивне дослщження (комп'ютерне моделювання) наслщюв застосування рiзних господарських заходiв на КНП - формування парти насiння з однаково! кiлькостi шишок кожного клону та вилучення iз плантаци клонiв iз найменш iнтенсивним ночим цвтнням. Розрахованi показники очiкуваноi генетично! мшливосп насiння КНП на основi ощнок цвiтiння мiкро- i макростробiлiв у рослин. Визначено вро-жайнiсть рамет на плантацй у 2012 р. у розрiзi клошв. Приведено кшьюсш i якюш показники плантацiйних шишок i насшня. Розроблено заходи з упорядкування та ра-цiонального використання КНП модрини европейсько!.
Ключов1 слова: модрина европейська, клонова насшна плантащя, мжростроб^ ли, макростробiли, генетична мшливють, симулятивне дослiдження, насiнненошення.
Вступ. Одшею з найперспектившших хвойних порщ для плантацшно-го та масивного люорозведення у багатьох кра!нах Свропи та Швшчно! Америки вважають модрину европейську (Larix decidua Mill.) та пбриди з ii учас-тю [9,10]. У европейських кра!нах, де цей вид е аборигеном, модрина характеризуешься швидким ростом, високояюсною деревиною, тдвищеною стшкютю до бютичних й абютичних чинниюв. На сьогодш одна 1з провщних ролей у веденш люового господарства належить створенню постшно! люона-сшно! бази перспективних люових вид1в та якнайшвидше забезпечення люо-вщновлення та люорозведення !х елггним, сортовим, покращеним та пбрид-ним насшням i гетерозисним садивним матер1алом. Устшне виршення цих завдань тюно пов'язане 1з концепщями сталого розвитку та збереження 6í-ор1зномашття. Найбшьш перспективним у Карпатському регюш виявились плюсова селекщя i плантацшне насшництво (переважно клонове) модрини европейсько!. Ц напрями потр1бно штенсивно розвивати й удосконалювати.
У Передкарпатп модрина европейська на клонових насшних планта-щях (КНП) починае промислово насшненосити на восьмий рж (3-4 кг насшня з 1 га). На 13-й рж урожайнють збшьшуеться вдв1ч1 (8-10 кг/га), а на 18-й - майже у п'ять раз1в (18-20 кг/га). З 18-р1чного в1ку настае вщносна стабь
1 Украшський НД1 гiрського л1с1вництва 1м. П. С. Пастернака;
2 Прикарпатський НУ 1м. Василя Стефаника
