CC BY
82
слуг - К.П.) тощо. Контроль за виконанням вимог, яю вони м1стять здшснюють декан факультету, заввдувач кафедр. Серед засадничих документа - «Настанова з якосп», яка мае, деюлька призначень:
а) складае падгрунтя для прийняття ршень щодо вдосконалення та ефективного застосування СУЯ ОП, виконуе функщю довщкового матер1алу для менеджменту та сшвробпниюв;
б) мютить зведення критерпв, корисних шд час проведения внутршшх аудипв;
в) демонструе ввдповщшсть д1яльност1 навчального закладу вимогам м1жнародних та впчизняних стандарпв.
«Настанова з якосп» характеризуе основш процеси. Ди ж, яю ввдбуваються в межах кожного з них, регламен-туються документованими «Процедурами» (шакше, -методиками, що визначають способи виконання дш). Для окремих робп (завдань) готують «Робоч (посадов^ ш-струкци» (заидувач1в кафедрами та кабшетами, виклада-чв, лаборантпв). Нарешп, «Записи щодо якосп» е документальною реестращею виконаних завдань, здшснення процеав та шдпроцеав (кафедральш журнали, шдивщуа-льш робоч1 плани викладач1в в частит звтв тощо). Управлшня записами нац1лено на оргашзащю шформа-ц1йних процеав, яю забезпечують своечасне та регулярне надання кер1вниитву факультету (шшим зацшавленим сторонам) повно! та достов1рно! шформаци, необхадго! та достатньо! для прийняття обгрунтованих ршень з питань тдвищення якосп освпшх послуг. З щею метою затвер-джуеться «Порядок управлшня записами СУ ЯОП», який визначае: ввдповщальтсть за збирання та збертання запи-ав щодо якосп; мкце, термш збертання, поновлення за-пиав та право доступу до них; споаб зберiгаиия запиав щодо якостi, запобиант гхньо! втрати, псування, фальси-фшаци, забезпечення швидкого доступу до них.
Управлшня виутрiшньою та зовнiшньою документа-щею регламентуеться процедурою «Управлшня докумен-тацiею СУЯОП». Цей документ передбачае наступи ета-пи життевого циклу: для докуменпв ендогенного похо-дження (розробка, узгодження, затвердження, впрова-дження та застосування, перевiрка та актуалiзацiя; зберь гання, вилучення, анулювання); для докуменпв екзоген-ного походження (отримання; реестрацiя, збер1гання кон-
трольних екземплярiв; реестращя змш, зберiгання кодифь кованого контрольного екземпляру; ознайомлення персоналу i3 змiнами у документi; вилучення, знищення або ар-х1вування застарших та вгдмшених докуменпв).
У подальшому, виникае потреба:
- виходячи з великих обсяпв iнформацiйних пото-юв, як1 супроводжують роботу системи управлшня якь стю, запровадити автоматизацiю обробки докуменпв;
- безперервно актуалiзувати документа, яю обслуго-вують систему управлшня яюстю освiтнiх послуг, осюль-ки вони безперервно розвиваються та вдосконалюються.
Узагальнюючи усе вищевикладене, пропонуемо на-ступне визначення сутносп управлiння яшстю освгттх послуг: дiяльнiсть з планування; оргашзаци виконання вимог щодо якосп; контролю за його поточним станом з фгксащею вгдхилень вгд очшуваних (нормативних) пара-метрiв; аналiзу причин, як призвели до 1х виникнення; запровадження заходiв з корегування роботи персоналу структурного тдроздшу ВНЗ, включаючи заходи щодо його мотивацл. Створення системи управлiння як1стю освiтнiх послуг - складна, але цiлком реальна справа. Вважаемо, що зовам не обов'язково чекати наказiв та розпоряджень МОН Укра1ни, аби взятися до роботи та справою, а не лише гучними декларащями, довести свою приналежнють до цивiлiзованого освiтнього простору.
Список джерел
1. Парсяк К. Маркетинга дослiдження ринку освiтнiх послуг у контекст! управлшня 1хньою яюстю / К. Парсяк. - Вюник еконотчно1 науки Укра1ни. - 2012. - №2. - С. 125-129.
2. Парсяк, В. Систематизацш особливостей освгттх послуг як специфiчного товару / В. Парсяк, I. Дибач, К. Парсяк. -Економжа i держава. - №7. - С. 54-57.
3. Закони Украши «Про освпу»,23.05.1991, № 1060-XII. Елек-тронний ресурс. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/ laws/anot/1060-12.
4. Закони Укра1ни «Про вищу освпу»,ввд17Ш.2002 № 2984-III. Електронний ресурс. - Режим доступу: http: // zakon2. rada.gov.ua/laws/show/2984-14.
5. Стандарти i рекомендаци щодо забезпечення якосп в Свропей-
ському просторГ вищо1 освпи». Електронний ресурс. - Режим доступу: www.enqaeu/files'ESG/o20ino/o 20Ukrainianpdf 5. Чумаченко Н.Г. Теория управленческих решений / Н.Г. Чу-маченко, Р.И. Заботина. - К.: Вища школа. - 1981. - 248 с.
О. Покатаева О. Селезньова
м. Запор1жжя
РЕСУРСН1 ПЛАТЕЖ1 ЯК БАЗОВ1 1НСТРУМЕНТИ ЕКОНОМ1ЧНОГО МЕХАН1ЗМУ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
В умовах ринково! економiки, коли основним мотивом економiчноl полпики стае безпосередня орiентацiя держави на ефективне використання природних ресурсiв й збереження навколишнього природного середовища, виникла потреба у невiдкладному реформуваннi подат-ково! системи та створеннi цшсного, узгодженого, раць онального законодавства. З шею метою запроваджено низку ресурсних платежiв, як1 поряд з шшими податками та зборами (iншими обов'язковими платежами) повиннi забезпечувати наповнення бюджепв рiзних рiвнiв.
Ресурснi платежi у впчизняному законодавствi по-виннi використовуватися не пльки як джерело дохвдно! частини бюджетiв, але й як важливий iнструмент фшан-сово-економiчного регулювання природокористування та охорони навколишнього середовища, тому що за ра-хунок надходження кошпв ввд сплати ресурсних плате-
жiв здшснюеться фiнансування природоохоронних захо-дiв, передбачених Конститущею Украши та контроль за обсягами використання природних ресурав. За ще! умо-ви особливо! актуальностi набувають дослвдження тео-ретичних, методолопчних та практичних засад вивчення ефективносп справляння ресурсних платеж1в в УкраМ.
Сьогоднi однiею з найважливiших проблем сучас-ностi для Укра1ни е проблема збереження i ефективного використання природно-ресурсного потеншалу кра1ни для забезпечення сталого розвитку економiки держави, безпечносл та комфорту проживання Г! громадян. Дос-л1дженням проблематики поеднання ефективного ресурсного i екологiчного оподаткування та рацiонального використання природно-ресурсного потеншалу та !х впливу на природокористування присвячеш працi таких фахiвцiв, як: В. Голян, С. Герасимово!, Т. Сфименко,
H. Залуцько!, А. Мельника, В. Пiхоцького, Н. Сквор-цова, Л. Тулуш, Ю. Хвесика, а окремi аспекти складо-вих елементiв системи природо ресурсних платеж1в ви-свiтлювалися в працях представник1в фшансово-правово! та економiчно! науки, зокрема О. Веклича, В. Костицького, О. Лятна, О. Музики, Н. Пришви,
I. Синякевича, Т. Шульги та деяких iнших авторiв.
Проте проблема удосконалення порядку справляння ресурсних платежiв, як базових шструменпв економiчно-го механiзму природоохоронно! даяльносп залишаеться недостатньо дослвдженою, що обумовлюе и акIуальнiсть. Мета дослвдження полягае у визначенн основно! проблематики використання ресурсних платежiв в Укра!т для забезпечення сталого розвитку економши держави.
Базовi iнструменти економiчного мехашзму забез-печення охорони навколишнього природного середо-вища визначенi в Закон Укра!ни «Про охорону навко-лишнього природного середовища». Першочерговим завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища було регулювання ввдносин у галузi охорони, використання i вiдтворення природних ресурсiв, забезпечення еколопчно! безпеки, запоб^ання i лiквiдацiя негативного впливу господарсько! та шшо! дiяльностi на навколишне природне середовище, збе-реження природних ресурав, генетичного фонду живо! природи, ландшафтiв та iнших природних комплекав, унiкальних територiй та природних об'еклв, пов'яза-них з iсторико-культурною спадщиною [1].
Але остантм часом еколопчна ситуащя в довк1лл1 як житгево важливому середовищi для iснування людини залишаеться досить складною. Тшьки протягом 2011 р. у повпряний басейн надiйшло 4,4 млн. т. забруднювальних речовин, (тобто на 242,0 тис.т., що на 5,9% бшьше тж у 2010 р.). У розрiзi джерел забруднення спостерiгаеться збшьшенн обсягiв викидiв стацiонарними джерелами на 446,5 тис.т у 2011 рощ порiвняно з 2009 р. (тобто на 11,3%) [2]. Проте обсяги викида у 2011 р. ввд пересувних джерел забруднення зменшились (на 12,1 тис. т порiвняно з 2009 роком та на 43,7 порiвняно з 2010 р.).
Щшьшсть викида ввд стацiонарних джерел забруднення у розрахунку на душу населення становить 95,7 кг. (що бшьше шж у 2009 рощ на 10,4 кг). У розрахунку на квадратний кшометр територи кра!ни склала 7,2 т. забруднювальних речовин. Все гостршою стае проблема забруднення довкшля промисловими та побутовими ввдходами, що пов'язано зi збiльшенням загально! кiлькостi останнiх та недосконалютю метод1в !х знешкодження та утил1защ!. Впродовж останнього часу не виршуеться питання утиль защ! та переробки токсичних вiдходiв, як1 збериаються на звалищах i спецiальних пол1гонах, а також, питання будь вництва нових полiгонiв для !х захоронения [3, с.252], що пов'язане з ввдсуттстю кошт . У той же час, забруднення довкшля токсичними промисловими ввдходами негативно впливае на стан флори та фауни, здоров'я населення кра!-ни та подальшу демографiчну сиIуацiю.
Актуальним залишаеться питання техногенно! безпеки, адже в Укра!ни функцiонують 22 563 потен-щйно небезпечних об'ектiв, аварп на 955 iз яких мо-жуть призвести до виникнення надзвичайно! ситуацп державного чи репонального рiвня. Зберiгаються висо-кими ризики виникнення надзвичайних ситуацш природного та техногенного характеру. [3, с.253]. Аналiз стану техногенно! безпеки в Укра!т свiдчить про зно-шенiсть основних виробничих фондiв, бiльшiсть яких працюе на критичнш межi техногенно! безпеки. Так, стутнь зносу основних засобiв у галузi промисловостi складае 63 % (зокрема у переробнш 63,8%) [4].
Водночас швестицш до основного капiталу на бу-дiвництво i реконструкцiю природоохоронних об'ектiв протягом 2011 року спрямовано 6451,0 млн. грн. [5]. Але статистика шквдливих викидiв свiдчить про недо-
статнiсть вищезгадано! суми кошпв для реалiзацi! за-ходiв еколопчного спрямування.
На сьогоднi затверджено дешлька державних цi-льових екологiчних програм, метою яких е здiйснення загальнодержавних природоохоронних заходiв з метою збереження природних екосистем, створення безпечних умов для життя людини та вщтворення природного на-вколишнього середовища, а саме:
- Загальнодержавна програма формування нацiо-нально! екологiчно! мереж1 Укра!ни на 2000-2015 роки;
- Комплексна програма реабштацп на нацiональ-ному рiвнi рiшень, прийнятих на всесвиньому саммiтi зi сталого розвитку, на 2003-2015 роки;
- Програма припинення виробництва та викорис-тання озоноруйнiвних речовин на 2004-2030 роки;
- Комплексна програма протизсувних заходiв на 2005-2014 роки;
- Загальнодержавна програма розвитку мшераль-но-сировинно! бази Укра!ни на перюд до 2030 року;
- Державна щльова програма проведення мошто-рингу навколишнього природного середовища;
- Державна цiльова екологiчна програма розвитку Криму («Екологiчно безпечний Крим») на 2011-2015 рр.;
- Державна щльова програма «Люи Укра!ни».
Фшансування цих програм передбачалося за раху-
нок Державного бюджету iз загального та спецiального фонду, проте фактично профiнансовано лише на незна-чну суму кошт. Так, наприклад, у 2011 рощ на вико-нання завдань i заходiв за Державно! щльово! програми проведення монiторингу навколишнього природного середовища за рахунок Державного бюджету було пе-редбачено 31 645 тис.грн (iз загального фонду - 21 130 тис.грн., iз спецiального фонду - 10 515 тис.грн.). Проте, фактично профшансовано лише 1 940,1 тис.грн, що складае 6,13% ввд заплановано обсягу [3, с.215]. Постае питання пошуку шших джерел надходження коштiв, яш можуть мати податкове пiдгрунтя.
Одним з основних компоненпв економiчного мехашзму природокористування е власне ресурсш плате-ж1, як1 використовуються у багатьох зарубiжних подат-кових системах [6-11]. Ресурсними платежами е пода-ток чи збiр, який справляеться в процесi споживання природних ресурав незалежно вiд !х обсягiв, до яких ввдносяться: збiр за спещальне використання води; збiр за спещальне використання л1сових ресурсiв та плата за користування надрами. Динамiка пред'явлених еколо-гiчних платежiв наведена у табл. 1
Таблиця 1
Динамжа пред'явлених еколопчних платеж1в, млн. грн.
2007 2008 2009 2010 Змши (2010/2007)
Пред'явлеш екологiчнi платежi, всього: у т.ч. 980,3 1071,4 1209,6 1508,7 +528,4
збори за забруднення навколишнього природного середовища, всього, у т.ч. 955,7 1065,3 1198,7 1361,2 +405,5
- за викиди в атмос-ферне повпря забрудню-ючих речовин 558,7 627,1 702,2 795,9 +237,2
- за скиди забруднюю-чих речовин безпосе-редньо у водш об'екти 75 69,7 88 93,7 +18,7
- за розмiщення вiдходiв (крiм радiоакIивних) 322 368,5 408,5 471,6 +149,6
штрафи за адшшстратив-нi правопорушення у сферi охорони природи 1,8 2,5 2,1 4,4 +2,6
позови про вщшкодуван-ня збиткiв i втрат, заподi-яних в результат^ пору-шення законодавства про охорону природи 22,8 3,6 8,8 143,1 +120,3
*побудовано за даними [2]
Аналiз таблиц 1 св1дчить про щорiчне зб1льшення надходжень в1д екологiчних платеж1в, i за чотири роки надходження досягли 1508,7 млн. грн., що б1льше на 528,4 млн.грн., тобто на 53,9 %.
У зв'язку i3 введениям у 2011 роцi до системи оподаткування екологiчного податку зам1сть раиiше ic-нуючого збору за забруднення навколишнього природного, надходження у порiвняннi з попередшм роком суттево збiльшилиcя (на 316,7 млн. грн., тобто на 20,99%), i склали 1825,4 млн.грн., але це все ж менше запланованих надходжень на 164,6 млн. грн. (табл. 2). Це пов'язано iз розширенням кола платниюв податк1в та вщнесення до 1'х складу громадян Украши, шоземщв та оciб без громадянства, як1 здiйcиюють викиди забру-днюючих речовин в атмосферу пересувними джерела-ми забруднення у разi використання ними палива, тобто користуються автомобшями (п. 240.2, ст. 240 [12]).
Таблиця 2
Еколопчш платеж у 2011 рощ, млн. грн. [13]
Проаиалiзувавши фактично сплаченi платежi у ре-гiональному розрiзi, можна зробити висновок, що флагманом е Донецька (460,9 млн. грн.), Запорiзька (259,7 млн. грн.), Львiвська (186,6 млн. грн.) та Дшпропетров-ська область (173,2 млн. грн.).
Що стосуеться еколопчного податку, слад зазначити, що на сьогодт, п. 5-1, ст. 5 «Прикiнцевi положення» Бюджетного кодексу Украши передбачено у 2011-2012 року зарахування цього податку до спешального фонду мюце-вих бюджейв у розмiрi 70%. Але з 2013 року передбача-еться перерозподiлення надходжень ввд цього податку на користь державного бюджету, в результат чого мiсцевi бюджети недоотримають на 23%, а у 2014 року на 35% [14]. Вважаемо доцшьним внесення змiн до вище вказано-го нормативного акту щодо зараховування екологiчного податку, що стосуеться здшснення виквдв забруднюю-чих речовин в атмосферне повпря стацiонарними джере-лами забруднення; скидiв забруднюючих речовин безпо-середньо у водт об'екти та розмiщення вiдходiв у спеща-льно вщведених для цього мюцях чи на об'ектах до мюце-вих бюджепв у розмiрi 100%, з причин спричинення шко-ди адмimстративно-терiторiальнш одиниш, де знаходять-ся таю об'екти та необхвдносп постшного пошуку кошт iв на покращення еколопчно! ситуацii ввд негативного впли-
ву, що спричиняють так! викиди.
Нормами Бюджетного кодексу Украши встановлено розмр надходжень надходження в1д ресурсних платеж1в до мюцевих бюджет1в, як1 враховуються при визначенш обсягу м1жбюджетних трансфертов, лише у розм1р1 50% в1д збору за спецальне використання лсових ресурс1в в частит деревини, заготовлено1 в порядку рубок головного ко-ристування; 50% в1д збору за спешальне використання води та 50% плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення (кр1м плати за користування надрами в межах континентального шельфу i виключно! (морсько!) економiчноï зони), що за-раховуеться до м1ських бюджетов мют [14].
Досл1джуючи закордонний досв1д, слад зазначити, що у багатьох кранах ресурсш платеж! у повному об-сяз1 зараховуються до мicцевих бюджепв, не винятком е Реcпублiка Казахстан, де Бюджетним кодексом передбачено поповнення мicцевих бюджетiв за рахунок ресурсних платеж1в: земельний податок; единий земе-льний податок; плата за користування земельними д1-лянками; плата за користування водними ресурсами по-верхневих джерел; плата за л1сов1 користування (ст.ст. 50-52 [15]). Тому на законодавчому р1вн1 доц1льно роз-глянути питання стосовно внесення змш до Бюджетного кодексу Украши (зокрема статп 69), щодо зараховування надходження в1д ресурсних платеж1в до мюцевих бюджепв у розм1р1 100% без урахування визначення обсягу м1жбюджетних трансферов.
Але на сьогодт дискутуеться питання доцшьносп справляння ресурсних платеж1в в Укрш'т (зокрема еколопчного податку) [16; 17], адже, юнують певш недолши у мехатзм1 1'х справляння, зокрема еколог1чного податку:
- ставки платеж1в за використання ресурав не ба-зуються на фактичних розм1рах нормативних рентних доход1в в1д використання природних багатств (виклю-ченням е т1льки встановлений порядок справляння збору за спец1альне використання води. Адже, п.327.1, ст.. 327 Податкового кодексу Украши передбачено порядок об-числення i сплати збору у раз! перевищення водокорис-тувачами встановленого р1чного л1м1ту використання води у п'ятикратному розм1р1 виходячи з фактичних обся-г1в використано1 води понад встановлений л1м1т);
- низью ставки ресурсних платеж1в, вичерпний склад платниюв податк1в та збор1в, стислий перел1к об'екту оподаткування. Якщо досл1дити закордонний досв1д, то слад зазначити про бшьш розширений перелш платниюв еколог1чного податку. Для пор1вняння податковим зако-нодавством Латвiйcькоï Республши перел1к ос1б, що е платниками податку на природт ресурси (який е аналогом еколог1чного податку, що справляеться в Украïиi), значно розширено. Так, законодавц1 Латвшсько1' Респуб-л1ки вважають, що негативний вплив на стан навколишнього середовища справляють не т1льки суб'екти господа-рювання, д1яльтсть яких пов'язана з викидами забрудню-вальних речовин в атмосферне повггря чи водт об'екти стацюнарними джерелами забруднення, а й ri, що прова-дять даяльшсть, пов'язану з роздр1бною торговлею одноразового посуду та надають послуги громадського харчу-вання з використанням такого посуду (ч.1, п.1, ст.. 3 [18]). Законодавством встановлено ставки податку на ва види одноразового посуду, як вироблет з1 скла, так i з металу, деревини, пластмаси тощо. Оподаткування тако1' д1яльнос-т пов'язане з утил1зац1ею одноразового посуду, внаслвдок чого в атмосферне повпря потрапляе багато шюдливих речовин, серед яких: стирол, формальдегид, дюксан, фосген та бкфенол А. Податковим законодавством Республь ки Узбекистан (до внесення змш до редакци Податкового кодексу) накладався обов'язок з1 сплати еколог1чного податку на вс1х юридичних та ф1зичних ос1б, що здшснюють виробництво будь-яких товар1в та надають роботи чи пос-луги (незалежно в1д впливу д!яльност! таких оаб на на-вколишне середовище) (ст. 110 [19]). Об'ектом оподатку-
Предявлено до сплати Фактично сплачено Вщхилення
Еколопчний податок - всього: 1990 1825,4 -164,6
у т.ч. викиди в
атмосферне повпря забруднюючих 1438,1 1310,9 -127,2
речовин
у т.ч.
- стацюнарними джерелами забруднення 1256,4 1138,4 -118
- пересувними джерелами забруднення 181,7 172,5 -9,2
скиди забруднюю-
чих речовин безпо-середньо у водш об'екти 60,3 59,2 -1,1
розмщення в1дхо-
д1в у спещально
вlдведеииих м1сцях чи на обектах, кр1м 491,6 455,3 -36,3
розм1щення окре-
мих вид1в в1дход1в
вторинно! сировини
штрафн1 санкцп за
правопорушення у сфер! охорони 132,8 18,4 -114,4
природи
вання була собiвартiсть вироблено! продукцi! (ст. 111 [19]), а ставка податку дорiвнювала 1% ввд вказаного об'екта оподаткування (ст. 112 [19]). Проте такий пвдхвд е не зовсiм коректним, було б доцiльно ввести поняття ко-регуючого коефiцiента, який би враховував стутнь небез-печносп конкретного виробництва;
- вiдсутнiсть платежiв за монопотзацш природних ресурсiв. Природнi монополи е переважно стратегiчними об'ектами, ввд яких залежать не тiльки рiвень умов житте-даяльносп населення i розвитку виробничо! сфери, а й безпека держави. Тобто ефективне функщонування природних монопол1й по суп належить до питань национально! безпеки, що, також, поеднуеться i з рацiональним ви-користанням природних ресурав. У протилежному випа-дку стан навколишнього середовища з кожним роком по-г1ршуеться, що призводить до локальних, регiональних i загальносвггових екологiчних проблем. З iншого боку мо-нополiзацiя зашкоджуе розвитку конкуренци, що може негативно позначитися на нацюнальнш економiцi через диктат щн, встановлення бар'ер1в для входу на ринок но-вих конкуренпв, втримання науково-технiчного прогресу. Тому доцiльно застосування економiчних механiзмiв державного регулювання, одним з яких могло б стати встановлення платежiв за монополiзацiю природних ресурс1в.
- ввдсутне цiльове призначення кошпв, мобiлiзованих в результат! справляння ресурсних платежiв. Адже у 2011 роцi надходження до Державного фонду охорони навколишнього природного середовища склали 2 091,2 млн.грн. та 1 463,9 млн.грн до Республшанського АРК та мкцевих фондав охорони навколишнього природного середовища [3, с.222]. Передбачаеться, що кошти будуть використову-ватися для цвдьового фiнансування природоохоронних та ресурсозберiгаючих заходав, а також для зниження впливу забруднення довк1лля на здоров'я людини. Проте, шфор-мацiя щодо розподалення зазначених кошт ввдсутня.
- недосконалкть системи стимулювання суб'ектiв господарювання, що передбачала б застосування пони-жуючих коефщенпв за окремими видами податк1в та зборiв при переходi на маловвдходш чи ресурсозберта-ючi технологi!. На сьогодш, нормами Податкового кодексу Укра!ни передбачено застосування податкових сти-мулiв лише для суб'ектiв господарювання, як1 здшсню-ють операцп iз ввезення на митну територiю Укра!ни об-ладнання та матерiалiв для виробництва альтернативних видiв палива (енерги з ввдновлюваних джерел енергi!) та матерiалiв, сировини, устаткування i комплектуючих, як1 будуть використовуватися у виробницга альтернативних видiв палива або виробницга енергi! з ввдновлюва-них джерел енерги (п. 197.16, ст. 197 [12]). Проте, плат-никам податк1в не передбачено надання податкових тльг з iнших податк1в, зокрема ресурних платежiв. Але, наприклад, у США, компаням, як1 використовують в хода виробничого процесу сонячну енергш або енергiю вь тру надаеться «податковий кредит» у розмiрi 50% варто-сп обладнання [20, с. 96]. Також, юнуе поняття спеща-льних знижок, до яких ввдносять витрати у розмiрi 85100% на природоохороннi технологи.
На сьогодш, не дивлячись на прийняття „нового" податкового законодавства порядок ввднесення до складу витрат, пов'язаних з ремонтом i пол1пшенням основних засобiв - не змшено в частинi обмеження в розмiрi 10% сукупно! балансово! вартостi вах груп основних за-собiв на початок звггаого року (пп. 139.1.5, п. 39.1, ст. 139; п. 146.12, ст. 146 [12]). Проте, вважаемо, дощль-но скористатися досввдом Росшсько! Федераци та скасу-вати вище вказанi обмеження в частиш лiмiтування витрат, дозволивши ввднесення платником податку витрат на модертзацш, ремонт та реконструкцiю основних за-собiв у повному обсязi. Такий крок, перш за все, сприя-тиме розвитку науково-технiчного прогресу та здшснен-ню технiчного переозброення тдприемств, що не ильки значно пвдвищило б продуктивнiсть працi, зменшило ма-
терiальнi витрати, витрати на оплату пращ, що б дозволило суттево покращити як1сть вiтчизняно! продукци, -але й пвдвищило мотиващю суб'ектiв господарювання спрямовувати кошти на сучасне обладнання, завдяки чо-му зменшити викиди ввд стацiонарних джерел забруднення в атмосферне повпря та водщ об'екти.
1снують ще деяю питання щодо iснування корегую-чих коефiцiентiв. Так, ввдповвдно до ч. 6, ст. 3 Закону Укра-!ни "Про податок з власниюв транспортних засобiв та ш-ших самохвдних машин i мехатзм1в" податок з власниюв транспортних засоб1в, як1 ввдповвдно до чинного законодавства оснащет обладнанням, що дозволяе використову-вати як паливо моторне стиснутий або скраплений газ, аль-тернативнi види р;дкого та газового палива обчислювався з урахуванням корегуючого коефiцiенту 0,5 [21], у Податко-вому кодексi Укра!ни ця норма - вгдсутня, хоча, вважаемо и необхгдно внести до чинного податкового законодавства, враховуючi проведення державою податики щодо розробки органiзацiйно-економiчних заходав iз стимулювання виробництва та споживання альтернативних вид1в палива та застосування економiчних важелiв i стимулiв, передбаче-них законодавством Укра!ни для тдприемств, установ, ор-ганiзацiй i громадян, як1 здiйснюють таке виробництво та споживання (ст. 9 [22]). Крiм того застосування корегуючого коефщенту п;д час обчислення збору за першу реест-рац1ю транспортного засобу для тих засобiв, яю оснащенi обладнанням, що дозволяе використовувати альтернативнi види р;дкого та газового палива, також, пвдвищило мотиващю до кушвл1 саме цих транспортних засоб1в, що позитивно вплинуло б на навколишне природне середовище.
- не визначено умов щодо обчислення еколопчного податку в 10-кратному розмiрi у разi вiдсутностi у плат-ника збору затверджених у встановленому порядку л1мь тiв скидiв та розмщення вiдходiв чи допущення понад-л1мггаих обсягiв скидiв та розмiщення вiдходiв. Можна рекомендувати скористатися досв;дом Республ1ки Казахстан, де податковим законодавством передбачено збь льшення ставки збору за забруднення навколишнього природного середовища в 10 разiв за забруднення понад встановлеш лiмiти (ст. 462 [23]). Але до питання пвдви-щення ставок екологiчного податку треба ставитися обе-режно, тому що збвдьшення бази оподаткування в декь лька разiв (як це ввдбулося з набуттям чинност1 Податкового кодексу Укра!ни) е суттевим податковим наванта-ження на суб'ект1в господарювання, стацюнарш джерела яких знаходяться в адмшютративних пунктах (особливо в умовах економiчноl кризи). Такий крок може спричи-нити ризик п!двищення вартосп к1нцево! продукцi!, що, у свою, чергу може зменшити конкурентоспроможнiсть впчизняно! продукцi! на свiтовому ринку.
Остантм часом еколопчна ситуацiя в довили як життево важливому середовищi для кнування людини залишаеться досить складною. З метою здiйснення загаль-нодержавних природоохоронних заходiв для збереження природних екосистем, створення безпечних умов для жит-тя людини та ввдтворення природного навколишнього середовища затверджено дек1лька державних цiльових еко-логiчних програм. Ф1нансування цих програм передбачаеться за рахунок Державного бюджету iз загального та спещального фонду, проте кошт як1 щороку фактично ви-дiляються для фшансування цих програм - недостатньо, що обумовлюе необхiднiсть пошуку iнших джерел фшансування, яю можуть мати податкове щдгрунтя.
Одним з основних компоненпв економiчного ме-ханiзму природокористування е власне ресурснi плате-ж1. Але на сьогоднi дискутуеться питання дощльносп справляння ресурсних платеж1в в Укра1ш (зокрема еко-логiчного податку) з причин юнування певних недоль к1в у механiзмi !х справляння. Тому, розвиваючи думку фахiвцiв [16], вважаемо, що основними напрямами вдо-сконалення ресурсного оподаткування в Украш можуть бути наступнi:
- ставки платеж1в повинн1 базуватись на визначен-н1 розм1р1в нормативних рентних доход1в в1д продуктивного використання та видобутку ресурс1в;
- розробка механ1зм1в та запровадження платеж1в за монопол1зац1ю природних ресурс1в та запас1в корис-них копалин;
- переведення ресурсов1дтворювальних платеж1в до складу м1сцевих податк1в та збор1в;
- забезпечення ц1льового використання сум мобш-зованих платеж1в на ф1нансування в1дтворення в1дпов1-дних вид1в природних ресурс1в;
- тдвищення ставок окремих природоохоронних платеж1в;
- суттеве тдвищення розм1р1в штрафних санкцш за порушення вимог еколог1чного законодавства;
- забезпечення цшьового використання сум мобш-зованих платеж1в на розв'язання еколог1чних проблем;
- розробка системи стимулювання суб'ект1в госпо-дарювання, що передбачала б застосування понижую-чих коефщенпв оподаткування при переход1 на мало-вщходш чи ресурсозбер1гаюч1 технологи.
Ус1 вищеперерахован1 заходи сприятимуть оптим1-зацп податково1' системи держави, стимулюючи форму-вання парадигми ефективного i рацюнального природокористування у н1й.
Список джерел
1. Про охорону навколишнього природного середовища [Електронний ресурс] : Закон Украши в1д 25.06.1991 р. № 1264-XII. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/ cgi-bin/laws/main.cgi?nreg= 1264-12&p=1297235890149088.
2. Викиди забруднюючих речовин та парникових газ1в у атмосферу в1д cтацiоиариих джерел за 2011 р1к [Електронний ресурс] : експрес-випуск Державно1 служби статистики Украши в1д 21 березня 2012 р., № 06/4-34-190.- Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.
3. Национальна допов1дь про стан иавколишиього природного середовища в Украш у 2011 рощ. [Електронний ресурс]. -К.: Мшстерство екологи та природних ресурс1в Украши, LAT&K. - 2012. - 258. - Режим доступу: http://www.menr.gov.ua/content/article/11797
4. Наявшсть i стан основних засобгв за 2010 р1ки [Електронний ресурс] : Офщшний сайт Державно1 служби статистики Украши. - Режим доступу: - http://www.ukrstat.gov.ua/
5. Витрати на охорону навколишнього природного середовища та еколопчш платеж! у 2010 рощ [Електронний ресурс] : експрес-випуск Державно1 служби статистики Украши в1д 11 травня 2011 р., № 107. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.
6. Добровольская О.П. Налоговые регуляторы экологической безопасности региона. / О.П. Добровольская // Ученые записки Таврического нац. ун-та им. В.И. Вернадского. Серия «Экономика». - 2008. - Т. 21(60). - №1. - С. 51-60.
7. Костицький В.В. Оподаткування: економжа, право, еколопя /
В.В. Костицький - К.: 1нститут законодавчих передбачень i правово1експертизи, 2003.- 124 с
8. Налоги Республики Беларусь. - [Електронний ресурс] -Режим доступу: http://ncpi.gov.by/minfin/Nalog/NalogF.htm
9. Налоговая система Республики Казахстан. - [Електр. ресурс] -
Реж. доступу: http://www.minfin.kz.htm_Kazahstan_tax_sistem
10. Налоговый кодекс Российской Федерации - [Електронний ресурс] - Режим доступу: - // http://www.garweb.ru/project/ law/doc/10800200/toc.htm
11. Трегобчук В.М. Екологтя, науково-техтчний прогрес. / В.М. Трегобчук // Економжа Украши. - 1993. - №2. - С. 15.
12. Податковий кодекс Украши [Електронний ресурс] : Закон Украши в1д 02.12.2010 р. № 2755-VI. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17.
13. Витрати на охорону навколишнього середовища та еколопчш платеж! у 2011 рощ [Електронний ресурс] : експрес-випуск Державно1 служби статистики Украши в1д 11.05.2012 р., №06/4-34/298. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.
14. Бюджетний кодекс Украши [Електр. ресурс]: Закон Украши в1д 08.07.2010 р. № 2456-VI. - Режим доступу: http://zakon2. rada.gov.ua/laws/show/2456-17/print1332099879576876.
15. Бюджетный Кодекс Республики Казахстан от 04.12.2008 г. № 95-IV ЗРК [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://online.zakon.kz/document/word.aspx?topic_id=30364477
16. Тулуш Л.Д. Ресурсш платеж! як важел1 державного регу-лювання процес1в впчизняного природокористування / Л.Д. Тулуш, П.М. Боровик, О.А. Захарчук // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/ portal/soc_gum/Nvbdfa/2010_1/1(18)_2010_articles/1( 18)_20
10_TulushBorovykZaharchuk.pdf
17. Цимбалюк I.O. В1тчизняна система ресурсних платежгв: сучасний стан та перспективи розвитку / I.O. Цимбалюк // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://nauka.kushnir.mk.ua/?p=41681
18. Про природт ресурси : Закон Латвшсько1 Республ1ки в1д 29.12.2005 р. (у редакци 30.06.2009 р.) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.baltikon.lv/uploaded_ fales/z'npr-2009.pdf
19. Налоговый кодекс Республики Узбекистан от 24.04.1997 г. № 396-I [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.nalog.ru/html/MSMNO/uzbekistan.doc
20. Шувалова Е.Б. Налоговые системы зарубежных стран / Е.Б. Шувалова, В.В. Климовицкий, А.М. Пузин. - М.: ЕА-ОИ, 2010. - 134 с.
21. Про внесення змш до Закону Украши "Про податок з власниюв транспортних засобгв та шших самох1дних машин i мехашзм1в" щодо ставок податку" : Закон Украши в1д 05.03.2009 р. № 1075-VI [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main. cgi?nreg=1075-17
22. Закон Украши «Про альтернативы види палива» в1д 14.01.2000 р. № 1391-XIV [Електр. ресурс]. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1391-14
23. Налоговый кодекс Республики Казахстан [Электронний ресурс]. - Ст. 462. - Режим доступу: http://www.nalog.ru/ html//MSMNO///kazakhstan.doc.
О. Полуянова
м. TopAÎSm
УКРАШСЬКЕ РОЗДЕРЖАВЛЕННЯ У РЕТРОСПЕКТИВ I ДВАДЦЯТИ РОК1В
Основу будь-яко1' економ1чно1' системи складають в1дношення власност1. Х1д 1сторичного розвитку приз-в1в до того, що в сучасних умовах найбшьше розпо-всюдження i значення в житт1 людського сусп1льства мають державна i приватна форми власност1. Перева-жання державно1' форми власност1 в економ1ц1 краши веде до виникнення державно1' монополи, що переш-коджае функцiоиуванию ринкових механ1зм1в i приз-водить до неефективного використання ресурс1в, хоча i характеризуеться сощально1' справедлив1стю. Ринко-
вим механiзмам притаманна ефективнiсть використання ресурсiв та несправедливють при розподiлi прибавочного продукту.
В свт накоплений великий досвщ переходу вiд неринково! економiки до в№ного функцiонувания ри-нкового господарства, ввдтак вiдсутнiй досввд трансформаций яким Украша будуе свою економшу. Очевидно, що украТнська економiка визначалася тотальним пану-ванням державно! власносп. Тому держава з метою ш-двищення економiчноl ефективностi пвдприемств
