УДК 625.746.53
ДОСЛІДЖЕННЯ БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ Л.С. Абрамова, доцент, Г.Г. Птиця, асистент, ХНАДУ
Анотація. Розглянуто питання класифікації ризиків та оцінки безпеки дорожнього руху. З ’ясовано аналітичні залежності визначення ризиків у з ’вязку із параметрами транспортних потоків.
Ключові слова: організація дорожнього руху, дорожньо-транспортна пригода, ризик ДТП, інтенсивність, транспортний засіб.
Вступ
Рівень розвитку транспортної системи держави -одна з найважливіших ознак її технологічного прогресу і цивілізованості. Потреба у вискороз-винутій транспортній системі ще більше підсилюється у зв’язку з інтеграцією України в європейську та світову економіку, транспортна система стає базисом для єфективного входження її у світове товариство і зайняття в ньому місця, відповідного рівню високорозвинутого господарства.
Об’єктивні умови трансформаційних процесів у розвитку України обумовлюють її спрямованість на входження у світову економічну систему і перш за все - на економічну інтеграцію з передовими західноєвропейськими державами. Крім того, геостатичне розташування України дозволяє їй бути вигідним мосцем для транзитних перевезень товарів і пасажирів між державами Європи, Азії та Близького Сходу. Однією з визначних систем, що забезпечують вантажні та пасажирські перевезення на території України, є транспортна система. До неї в ринкових умовах висуваються високі вимоги щодо якості, регулярності та надійності транспортних зв’язків, термінів і вартості доставки. Відповідно до цього стан транспортних комунікацій України повинен відповідати умовам європейської інтеграції.
Аналіз публікацій
Сьогодні найбільш часто зустрічається методика визначення небезпеки перехрестя (ділянки дороги) через показник відносної аварійності. Але показник безпеки руху характеризує очікувану кількість ДТП на 10 млн авто [1, 2].
Цей показник характеризує кількісний аналіз небезпеки. А визначати найбільш небезпечну ділянку на підставі кількісного аналізу неможливо. Тому при дослідженні факту скоєння ДТП найчастіше розраховують показник тяжкості пригоди.
Фактори ризику - це всі фактори, що дозволяють оцінити вірогідність пригод. Вивчаючи такі фактори, можна зрозуміти, які умови викликають ненормально велику кількість пригод. Чим більше факторів ризику, що виявляються одночасно, тим більше вірогідність пригоди. Які фактори ризику виявляються одночасно, може залежати частково від випадковостей і частково від незадовільного проектування дороги, а також частково від поведінки учасника дорожнього руху. Чим більше факторів ризику ми знаємо, тим краще ми можемо передбачити кількість пригод. Проте ми ніколи не зможемо передбачити окрему пригоду з прив’язкою до часу і простору. Саме коли і де виникне подія - залежить від випадковостей. Ризики виникнення ДТП розподіляються на такі [3]:
а) Ризик подій і фактори ризику в дорожньому русі:
1) за способом водіння або типом транспортного засобу;
2) за дорожніми умовами;
3) за факторами фізичного навколишнього середовища (умови освітлення, водіння);
4) за учасниками дорожнього руху, у тому числі поведінкою учасника руху.
б) Ризик поранення при різних способах пересування.
в) Ризик участі різних типів транспортних засобів у події.
г) Ризик події на різних типах доріг і на різних елементах доріг:
1) ділянка дороги, включаючи перехрестя на цій ділянці;
2) перехрестя;
3) мости і тунелі;
4) несподівані повороти.
д) Значення факторів навколишнього середовища для ризику подій.
е) Фактори ризику, пов’ язані з учасниками дорожнього руху.
є) Фактори, що впливають на тяжкість поранення при пригодах:
1) маса транспортного засобу і захист, який він дає учаснику дорожнього руху;
2) швидкість у момент події;
3) індивідуальні особливості учасників дорожнього руху (особливо вік);
4) користування засобами індивідуального захисту.
ж) Фактори, що впливають на кількість ДТП і ступінь їх тяжкості:
1) інтенсивність руху, тобто обсяг діяльності, по-в’ язаної з поїздками, і вид транспорту, де можуть відбутися пригоди;
2) ризик пригоди, тобто вірогідність бути залученим у ДТП на кілометр, який проїхали по автомобільній дорозі;
з) ризик поранення, тобто вірогідність одержати поранення при участі в ДТП.
Мета і постановка задачі
Мета - визначення методу оцінки рівня безпеки з подальшим вибором засобу організації дорожнього руху.
Після аналізу наведеної класифікації ризиків стає зрозуміло, що важливим показником безпеки дорожнього руху є очікувана кількість поранених. Цей показник є загальним, оскільки він є кінцевою ланкою в ланцюзі причин. Ризик здоров’ я є також більш загальною мірою ризику, ніж ризик дорожнього руху, оскільки він враховує обсяг пересування населення.
Кількість поранених у ДТП=Інтенсивність руху + + Ризик подій + Ризик поранення (рис. 1). З цього випливає, що кількість поранених можна скоротити трьома способами: 1) зменшивши інтенсивність дорожнього руху; 2) скоротивши ризик пригоди, тобто кількість подій при даній інтенсивності руху; 3) скоротивши ризик поранення, тобто скоротивши вірогідність отримання поранення і ступінь його тяжкості при даній кількості пригод.
Оцінка безпеки дорожнього руху
Кількість поранених у ДТП залежить від інтенсивності руху, ризику пригод та ризику поранення. Графічну інтерпретацію залежності наведено на рис. 1.
С =■
А ■ N
(1)
де С - ризик поранення; А - ризик події; 5і - кількість поранених; N - інтенсивність руху. Ризик події для ланки розраховується за формулою [4, 5]
для
ланки
^тп ■ 106 ■ К н
365 ■ N..
-а]
(2)
де Ni_j - інтенсивність на перегоні; Каі, К^ - ризики події на перехрестях, що розраховуються за формулою [4, 5]
Ка
Nдтп ■ 10 ■ Кн
365 ■ N :
(3)
де N - інтенсивність на перехресті.
За допомогою зібраних статистичних даних можна провести розрахунки ризиків виникнення ДТП на елементах вулично-дорожньої мережі м. Харкова.
Визначимо ризик поранення на перегоні «Сумська-Динамівська - Сумська-Маяковського». Ризик події на перехресті Сумська-Динамівська розраховуємо за формулою (3)
Ка
2 ■ 106 ■ 0,1 501145
0,399 .
Ризик пригоди на перехресті Сумська-Маяковського:
6'
А
Рис. 1. Кількість поранених у дорожньому русі є наслідком інтенсивності руху, ризику подій і ризику поранень
2■10 ■0 1
Ка =-------------- = 0,37 .
а 539835
Ризик пригоди на перегоні розрахуємо за формулою (2):
= 3 ■ 10° ■ 0,1 гйнки 425955
+ 0,399 + 0,37 = 1,47.
Розрахуємо ризик поранення на перегоні (1): 5 -кількість поранених (за статистичними даними 5=9); N - інтенсивність руху (за отриманими даними N = 1167);
С = ■
-= 0,00523 .
Розрахуємо ризик поранення на перехресті Сум-ська-Динамівська (1): А = 0,399; 6 = 2; N = 1373;
С
0,399 ■ 1373
0,00365 .
Розрахуємо ризик поранення на перехресті Сум-ська-Маяковського (1): А = 0,37; 6 = 4; N = 1479;
С
0,37-1479
: 0,0073 .
Розраховуючи ризик поранення, ми декілька разів змінювали складові й отримували різні результати. Побудуємо криві зміни ризику поранення від зміни складових на рис. 2-5.
Висновки
Крива зміни ризику поранення зі зміною кількості ДТП показує, що при збільшенні кількості ДТП та при інших незмінних складових ризик поранення зменшується. Тобто на ділянці з однією інтенсивністю, з однією кількістю поранених, але зі зростаючою кількістю ДТП ризик поранення зменшується.
Крива зміни ризику поранення зі зміною кількості поранених показує, що при збільшенні кількості поранених ризик поранення на ділянці з іншими постійними складовими зростає, що обумовлює пряму залежність між кількістю поранених та ризиком поранення.
Крива зміни ризику поранення зі зміною інтенсивності показує, що при збільшенні інтенсивності кількість автомобілів на ділянці дороги зростає, що веде до зниження швидкості руху транспортних засобів та зниження ризику поранення на ділянці дороги з іншими постійними складовими.
Побудувавши окремо криві залежності ризику поранення від змінних складових, ми дослідили загальну залежність зміни ризику поранення від складових.
0,004 - 0 0035
х 0 003
X т 0 0025
(и ^ 0 002
С чг 0 0015
X 2 0 001
& 0 0005 -
0
2 7 15 25 ДТП, од
Рис.
2. Крива зміни ризику поранення зі зміною кількості ДТП
п ги
П ПП9
ф 0,007 X 0 006
£ 0 005
С 0 004
0,003
0,001 0,001
0 0 2 3 4 колькють П О "шел X ф X их
Рис. 3. Крива зміни ризику поранення зі зміною кількості поранених
0,0037 -
X
0,0031 -
1373 1400 1450 інт 1500 енсивність
Рис. 4. Крива зміни ризику поранення зі зміною інтенсивності з іншими постійними складовими
Інтенсивність
Зі змміною кількості ДТП Зі зміною кількості поранених ■ Зі зміною інтенсивності
Рис. 5. Залежність ризику поранення від кількості ДТП, кількості поранених, інтенсивності
Література
1. Лобанов Е.М. Транспортная планировка городов. - М.: Транспорт, 1990. - 840 с.
2. Хомяк Я.В. Организация дорожного движения. - К.: Высшая школа, 1986. - 271с.
3. Справочник по безопасности дорожного движения. - Осло - Москва - Хельсенки, 2001.
4. Клинковштейн Г.И. Организация дорожного движения. - М.: Транспорт, 1982. - 240 с.
5. Коноплянко В. И. Организация и безопасность дорожного движения. - М.: Транспорт, 1991. -183 с.
Рецензент: М.А. Подригало, професор, д.т.н.,
ХНАДУ.
Стаття надійшла до редакції 15 вересня 2006 р.