CC BY
98
профiлем професiй i методiв виховного та навчального характеру, яю адаптованi для вирiшення завдань самостшного вивчення професiй тощо). Результативнiсть професюграфiчноl дiяльностi залежить вiд структурованого плану 11 проведення та фшсацл зiбраних даних у протоколах спостережень, необхщност коригування системи методiв прогнозування розвитку професш у суспiльному виробництвi та власного вiрогiдного розвитку в професи. Система загально! середньо! освiти мае максимально задовольнити потреби i забезпечити умови для отримання професи та допомогти школярам у прогнозуваннi професшно! траектори через систему неперервно! осв^и з урахуванням стану ринку пращ.
Л1ТЕРАТУРА
1. Закатнов Д. О., Жемера Н. В., Тименко М. П. Доввдник професш. — К.: Украшська книга, 1999. —
312 с.
2. Профессиограмы и профессиокарты основных профессий: В 2-х кн. Кн. 1 / Под ред. В. В. Ерасова: —
К.: Р1А-ВООК, 1995. — 112 с.
3. Гичан И. С. Психологические проблемы наставничества. — К.: Вища школа, 1983. — 156 с.
4. Информационно-поисковая система "Профессиография": Методическое пособие / Под общ. ред.
Е. А. Климова. — Ленинград, 1972. — 312 с.
5. Кала У. Р., Раудик В. В. К17. Психологическая служба в школе. — М.: Знание, 1986. — 80 с.
Юрш ТУРАНОВ, Андрш ДУТКА
РЕАЛ1ЗАЦ1Я КОМПЕТЕНТШСНОГО П1ДХОДУ В ПРОЦЕС1 НАВЧАННЯ МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В ПРОЕКТУВАННЮ ВИРОБ1В
Статтю присвячено питанням удосконалення пгдготовки майбутнього учителя на заняттях методики трудового навчання. Засвоення сутностг та алгоритмгв проектно-технолог1чно1 дгяльностг розглядаеться як складова формування професшних компетентностей учителя.
Розкрито змгст лекцИ з курсу методики трудового навчання. Запропоновано методику пгдготовки студентгв до оргашзаци проектно'1 дгяльностг школяргв з використанням 1м1тацшно1 гри. Наведено приклади реал1зацп основних етапгв проектування виробу.
Програма трудового навчання учшв 5-12 клашв (2005 р.) передбачае поетапну шдготовку та виконання учнями творчих проекпв iз використанням технологш обробки конструкцшних матерiалiв, сшьського господарства i озеленення, народних художшх проми^в; електротехшчних, графiчних, дизайнерських, ремонтно-оздоблювальних, пiдприемницьких робгт [2, 5]. Це вимагае внесення змiн у змiст i методику шдготовки майбутнього вчителя трудового навчання.
З шшого боку, сучасна трансформащя системи вищо! освiти Украши, спрямована на вiльне перемiщення майбутнього фахiвця у европейському та свiтовому простор^ що вимагае формування у молодi здатностi вчитися та самовдосконалюватися, формування професшних компетентностей.
Одним iз шлях1в виршення завдання е запровадження в навчальний процес методу проектiв. Це вказуе на актуальшсть проблеми пiдготовки майбутшх учителiв до проектно! дiяльностi на уроках та у позаурочний час.
Навчання студенев педагопчних вищих навчальних закладiв проектнiй дiяльностi здiйснюеться на заняттях з бшьшост передбачених навчальними планами дисциплш. Проте найсприятливiшi умови створюються на заняттях з практикуму в навчальних майстернях, техшчно1 творчост та ужиткового мистецтва, методики трудового навчання.
Метою статт1 е розробка змюту i методики пiдготовки майбутшх учителiв трудового навчання до оргашзаци проектно1 дiяльностi школярiв.
Завдання статп: 1) обгрунтування взаемозв'язку компетентного шдходу з проектною дiяльнiстю особистостi; 2) розробка методики навчання студешгв оргашзаци проектно1 дiяльностi школярiв.
Рiзноманiтнi аспекти проблеми компетентност фахiвцiв i учшвсько1 молодi дослiджували украшсью та зарубiжнi ученi: Л. Ващенко, О. Локшина, О. Овчарук, О. Пометун, Л. Сохань, А. Хуторський та ш. Результати дослщжень неодноразово обговорювалися на
конференцiях i семiнарах, зокрема, на репональному науково-практичному семiнарi „Професшш компетенци та компетентностi вчителя", що вiдбувся у Тернопiльському нацiональному педагопчному унiверситетi iменi Володимира Гнатюка [4].
Не вдаючись до детального анатзу публiкацiй зазначимо, що единого шдходу до трактування понять "компетентшсть" i "компетенщя" до сьогоднi немае. Проте у загальному дослщники розумдать пiд компетентнiстю теоретичну та практичну готовнють особистостi здiйснювати на високому рiвнi певну дiяльнiсть. Компетенцiю трактують як обiзнанiсть, загальну здатнiсть до дiяльностi, що базуеться на набутих у процесi навчання знаннях, досвщ, цiнностях i здiбностях.
Аналiзуючи рiзнi види, структуру та компоненти компетентност особистостi, можна помiтити як принциповi вiдмiнностi, так i спiльностi у шдходах. Наприклад, вiтчизнянi дослiдники до ключових компетентностей вiдносять такi [1, 49]:
— шформацшш;
— комушкативш;
— соцiально-психологiчнi;
— громадянськi;
— методолопчш;
— життевi;
— професшш;
— психолопчш.
Проектна дiяльнiсть учшв на уроках трудового навчання дослщжувалася В. Сидоренком, В. Симоненком, вченими-педагогами шд керiвництвом О. Коберника [3; 5] (В. Беребецом, Т. Кравченко, А. Терещуком, С. Ящуком) та ш. При цьому головна увага придшяеться методицi проектування виробiв на уроках трудового навчання, починаючи з 5-х клашв. Питання пiдготовки майбутнього вчителя трудового навчання до виконання проектов i оргашзаци шзнавально! дiяльностi учнiв за проектно-технологiчною системою залишаеться недостатньо дослiдженою.
У програмi трудового навчання учшв запропоновано визначення проекту як обгрунтовано!, сплановано! i усвщомлено! дiяльностi, спрямовано! на формування в учшв певно! системи творчо-iнтелектуальних i предметно-перетворювальних знань i вмiнь [2, 4]. Головними завданнями, якi необхщно розв'язати пiд час проектування, визначено: обгрунтування i вибiр об'екта, розробку конструкци та технологiчного процесу, виготовлення виробу, оцшювання, економiчне i маркетингове дослщження, екологiчний аналiз, захист проекту. На основi аналiзу цих завдань можна прослщкувати вплив проектування на процес формування компетентносп особистостi, зокрема, майбутнього вчителя.
Оскшьки методика трудового навчання е одним iз завершальних обов'язкових предметiв фахово! пiдготовки майбутшх учителiв, розкриемо детальнiше особливостi проведення занять з цього курсу.
Основними оргашзацшними формами вивчення методики трудового навчання у ВНЗ е лекци та лабораторно-практичш заняття. Перехвд до особистюно орiентованого, розвивального навчання вимагае удосконалення пiдготовки та читання лекцш. На наш погляд, лекцiю з проблеми реалiзацil проектно-технологiчноl системи навчання школярiв доцiльно проводити з використанням iнтерактивних технологiй, зокрема, мультимедiйноl техшки, дiловоl (iмiтацiйноl) гри, у процеш яко! здiйснюеться проектування виробу. При цьому часткове повщомлення теоретичних основ проблеми (сутшсть, iсторичнi етапи розвитку i застосування методу проектiв у навчальному процесi, типи проектiв, змют проектно-технологiчноl дiяльностi) вiдбуваеться на початку лекци. Етапи проектування та методика оргашзаци проектно! дiяльностi школярiв на уроках повщомляються як висновки, сформульоваш у процесi аналiзу та обговорення проведено! iмiтацiйноl гри з колективного проектування запропонованого виробу.
Проведення дшово! гри передбачае дотримання ряду еташв:
— шдготовчого (визначення об'екта проектування, вiдбiр наочносп, встановлення послiдовностi роботи над проектом, розробка версш комп'ютерних презентацiй еташв проектування, закршлення обов'язкiв учасникiв гри тощо);
— iнструктування учасникiв (повщомлення завдань);
— проведення гри (проектування виробу);
— аналiз та обговорення результатiв (аналiз сконструйованого виробу, технологи його виготовлення, формулювання висновкiв).
Для прикладу пропонуемо одне i3 ймовiрних завдань дiловоï гри: розробити проект рисувалки для розмiчання листового металу.
Метою гри е обгрунтування еташв та розкриття методики проектноï дiяльностi у процесi розробки проекту виробу.
Оснащення дiловоï гри: слайди комп'ютерноï презентацiï етапiв проектування (трактування поняття "рисувалка", рисунки рисувалок рiзних конструкцiй та ïx використання, формули для розрахунку довжини заготовки виробу, технолопчна карта виготовлення рисувалки, структурш схеми процесу роботи над проектом, характеристики еташв проектування), набiр рисувалок рiзниx конструкцш i розмiрiв, пристрiй для гнуття дроту, модель для демонстраци видiв деформацiï при згиш.
Мотиващя тзнавальног' д1яльност1 студент1в. Ми з'ясували сутшсть методу проектов та проектно1' дiяльностi у цшому, iсторичнi аспекти створення та розвитку, використання методу проектов у навчальному процесс А яка послiдовнiсть розробки проекту, яю основнi етапи проектування та змют цiеï освiтньоï технологи? Як впроваджувати проектну дiяльнiсть учшв у процес трудового навчання?
Для того щоб з'ясувати цi питання можна продовжити читання лекцiï, розкрити сутшсть, послщовшсть реалiзацiï та характеристики еташв проектування; розповюти про важливють самостiйного пошуку iнформацiï на основi опрацювання перiодики та iншиx лтоературних джерел, використання матерiалiв мереж "1нтернет". Але для вивчення проектно1' дiяльностi ми використаемо освiтню теxнологiю — метод колективного проектування.
Спробуемо змоделювати процес розробки проекту одного iз поширених розмiчальниx слюсарних iнструментiв — рисувалки. Для цього сплануемо роботу, тобто визначимо етапи проектування, дотримуючись яких розробимо конструкщю виробу, технолопю його виготовлення, обговоримо матерiали проекту. Зрозумшо, що наша дiяльнiсть повинна бути максимальною наближена до реальних умов виробництва.
Проектування виробу. Приступаючи до проектування потрiбно, в першу чергу, з'ясувати, що саме будемо створювати, яким вимогам повинен вщповщати об'ект, яю iснують аналоги.
У процес бесiди студенти пропонують визначення рисувалки як шструмента для розмiчання, висувають версiï його створення, наводять приклади використання об'екта у слюсарнш справi та в iншиx галузях. Завершенням цього етапу е демонстрування заздалепдь пiдготовлениx викладачем слайдiв iз тлумаченням поняття "рисувалка", описами призначення i використання.
З'ясуемо, якi етапи проходить створення виробу на виробництва При цьому студенти частково вщтворюють загальний алгоритм проектування. Орiентовнi вiдповiдi:
— розробка iнженерами-конструкторами проект-конструкцiï об'екта та виготовлення конструкторсько1' документацiï;
— розробка iнженерами-теxнологами теxнологiчного процесу виготовлення виробу;
— виготовлення виробу, модел^ чи експериментального зразка виробу;
— випробування об'екта, захист проекту, визначення шляxiв доопрацювання та удосконалення.
Чи можемо використати щ етапи для подальшого проектування рисувалки? Безумовно, структура проектно-технолопчно1' дiяльностi учнiв на уроках трудового навчання дуже наближена до умов виробництва, вщтворюе ïï основш етапи але е дещо спрощеною. Як правило, проектування виробу школярами проводиться у такш послiдовностi:
— обгрунтування актуальност проекту;
— розробка конструкци на основi порiвняння аналопв та аналiзу запропонованих версiй;
— виготовлення ескiзiв i креслень виробу;
— розробка технологи виготовлення;
— виготовлення виробу;
— апробування виробу та захист проекту.
Щоб здiйснити розробку конструкци виробу, демонструемо та ан^зуемо приклади типових конструкцiй рисувалок. У процес обговорення студенти наводять приклади шших конструктивних рiшень об'екта, доповнюють запропоновану викладачем iнформацiю, висувають власш 1де!. Результатом такого аналiзу може стати розробка ново! оригшально! конструкци об'екта або прийняття за основу достатньо вщомо! типово! конструкци (рис. 1). У будь-якому випадку подальша робота над проектом вимагае творчого ставлення та штеграци знань з рiзних навчальних предметiв.
Для виконання ескiзу чи креслення виробу потрiбно пояснити конструктивнi особливостi i призначення кожно! складово! частини, розв'язати ряд задач: визначити розмiри усiх елеменлв конструкци, встановити кут загострення, пщбрати товщину заготовки.
Рис. 1. Креслення рисувалки.
У якост додаткових або варiативних завдань для рiзних ланок студенев можна запропонувати змiну конструкци елеменпв рисувалки, доповнення елементiв виробу зпдно з технiчними умовами.
Розробка технологи виготовлення рисувалки вимагае додаткового розв'язання сукупносп
задач:
1. Здiйснення вибору матерiалу.
2. Розрахунок довжини розгортки заготовки.
3. Визначення ращонально! послщовносп виготовлення рисувалки у навчальних майстернях.
4. Економiчний та маркетинговий аналiз проекту.
Вибiр матерiалу залежить вiд матерiально-технiчного забезпечення майстерень (наявностi заготовок, пристро!в i верстатiв, вартостi матерiалiв тощо). При цьому шестикласники можуть запропонувати тверду сталь, учш 8 класу — шструментальну сталь У10, У12, студенти — шструментальну сталь або твердосплавну напайку рiзально! частини, iншi матерiали). Одним iз найпростiших i ефективних варiантiв рiшення задачi е вирiб у якостi матерiалу шструментально! сталi.
Розрахунок довжини розгортки заготовки спираеться на запропонованi на кресленш (рис. 1) розмiри виробу та проводиться за формулою:
L = l + n(D - d) + P, (1)
Де L — довжина розгортки заготовки;
l — довжина прямолшшно! частини заготовки;
D — дiаметр кiльця зовнiшнiй;
d — дiаметр заготовки (дроту);
P — припуск на обробку.
При цьому може виникнути дискушя щодо правомiрностi запису (D-d) у формулi (1).
Розрахунок довжини робочо! частини li рисувалки теж викличе труднощь Адже для цього потрiбно пригадати кут загострення робочо! частини (а = 15...20°) i провести математичш обрахунки.
У процесi визначення ращонально! послiдовностi виготовлення рисувалки обговорюються наступи основнi питання:
• Чи потрiбно проводити попередню пiдготовку заготовки? Учш 8 класу запропонували б зменшити твердiсть i пружнiсть та тдвищити пластичнiсть заготовки, провести вiдпал. Студенти можуть дати бшь вичерпну вщповщь, доповнити це твердження вимогами до вщпалу заготовки — нагрiвання вище лiнi! GSK орiентовно на 30-50 °С або провести точний розрахунок по дiаграмi стану залiзо-цементит для конкретно! марки сталь
• Яку теxнологiчну операщю виконувати першою: гнуття кiльця дiаметром D чи розмiчання прямолiнiйниx дшянок h та l.
• Як зшнути кiльце заданого дiаметра? Яю пристро1' для цього доречно використати?
• Як шдвищити твердiсть, мщшсть, зносостiйкiсть робочо1' частини рисувалки?
• Яка оптимальна форма робочо1' частини рисувалки (конус, 4-гранна або и-гранна шрамща)?
• Рацiональна теxнологiя загострення рисувалки.
Економiчний i маркетинговий аналiз проекту вимагае певних нескладних обрахунюв i пошукiв iнформацiï, котрi тд час лекцiï проводити не доцшьно. Варто лиши поставити орiентовнi завдання:
- визначити кшьюсть матерiалiв для виготовлення одного виробу;
- обрахувати вартють матерiалiв;
- встановити час виготовлення виробу;
- визначити орiентовну собiвартiсть виробу;
- визначити цшу аналогiчниx виробкiв у закладах торгiвлi мiста;
- провести порiвняльний аналiз розробленого виробу та аналогiв.
Завершивши дшову гру необхвдно провести ïï короткий аналiз i сформулювати висновки. На цьому еташ доречно розкрити рiзнi пiдxоди науковцiв до визначення еташв проектування та здшснити ïx порiвняльний аналiз, навести характеристики змюту дiяльностi на кожному з них.
Свщомо упускаючи етап виготовлення виробiв, викладачевi необxiдно розкрити форми та особливосп захисту проекту, адже для проведення наступно1' дiловоï гри на лекци не вистачить часу.
На завершальному еташ лекци доцшьно поставити питання, вщповщ на якi студенти дадуть тд час лабораторно-практичних занять:
1. Розкрийте сутшсть методу проекпв, процесу проектування та проектно-технолопчно1' системи навчання.
2. Назвт основнi етапи розробки проекту.
3. Доведт, що метод проекпв дае змогу реалiзувати навчальну, розвиваючу, виховну, профорiентацiйну мету навчання.
4. Чи можлива реалiзацiя методу проекпв у майстернях з недостатнiм матерiально-теxнiчним оснащенням? На якi етапи роботи слщ видiлити бiльше часу?
5. Чи доречно використовувати проектну дiяльнiсть на початкових стадiяx навчання школярiв у 5класi? Якi труднощi при цьому виникають?
6. Обгрунтуйте можливостi врахування iндивiдуальниx особливостей учшв тд час проектування.
7. Чи можна використати метод проекпв на одному занятп?
8. Чи можлива реалiзацiя методу проектiв при сучасному скороченш часу на вивчення трудового навчання?
9. Доведт, що використання методу проектiв у комплекс з iншими методами дозволить виршити основнi завдання трудового навчання, у тому числ^ пiдготовку молодi до майбутньо1' трудово1' дiяльностi в умовах ринково1' економiки.
Проведене дослщження дозволяе сформулювати висновки:
1. Моделювання проектно1' дiяльностi студентiв на лекцшних i лабораторно-практичних заняттях з методики трудового навчання сприяе формуванню професшних компетентностей майбутнього вчителя.
2. Запровадження творчих завдань i проектiв при шдготовщ майбутнix учителiв дозволяе шдготувати студентську молодь до органiзацiï проектно-технолопчно1' дiяльностi школярiв та реалiзацiï завдань трудового навчання.
Л1ТЕРАТУРА
1. Компетентшсний п1дх1д у сучасн1й осв1т1: свгговий досв1д та укра1нськ1 перспективи: Ыблютека з
осв1тньо1 пол1тики / Заг. Ред. О.В. Овчарук. — К.: "К.1.С. ", 2004. — 112 с.
2. Програма для загальноосв1тшх навчальних заклад1в. Трудове навчання. 5-12 класи. — К.:
Видавничо-торгова ф1рма "Перун", 2005. — 256 с.
3. Проектно-технологiчна дiяльнiсть учшв на уроках трудового навчання: теорiя i методика: Монографiя / В. В. Бербец, Т. М. Бербец, Н. В. Дубова та ш.; За заг. ред. О. М. Коберника. — К.: Наук. свгг, 2003. — 172 с.
4. Професшш компетенци та компетентносл вчителя: Матерiали регiонального наук.-практ. семiнару. — Тернопшь: Вид-во ТНПУ iм. В.Гнатюка, 2006. — 187 с.
5. Терещук А. I., Коберник О. М. Трудове навчання. Методичш та дидактичш матерiали. 5 клас. — Х.: ТОРКС1НГ ПЛЮС, 2006. — 160 с.
Леся ГАЛАМАНЖУК
ПОДГОТОВКА МАЙБУТН1Х ДОШК1ЛЬНИХ ПЕДАГОГ1В ДО КОМПЛЕКСНОГО ВИКОРИСТАННЯ ТВОР1В ПЛАСТИЧНОГО МИСТЕЦТВА У ПРОФЕС1ЙН1Й Д1ЯЛЬНОСТ1
Експериментальним шляхом встановлено ефективтсть використання розробленого спецкурсу "Iсторiя пластичного мистецтва в практицi дошкшьного виховання" для пiдготовки майбуттх дошкшьних педагогiв до комплексного використання творiв пластичного мистецтва у професшнш дiяльностi 13 старшими дошкшьниками. Найнижчими результатами вiдзначався дiяльнiсний компонент готовностi студентiв, що свiдчить про необхiднiсть упровадження додаткових засобiв i методiв ¡х тдготовки до до^джувано'1 дiяльностi.
Результата, отримаш нами на попередньому еташ дослщження [2], даш в1тчизняних { фах1вщв близького заруб1жжя [4, 7, 8, 10, 12], а також шоземних дослщниюв [13-17] свщчать, що перспективними в робот з д1тьми дошкшьного вшу е технологи { методики, спрямоваш на !хне естетичне виховання та комплексне виршення завдань виховання засобами мистецтва. Проте, останш практично не використовуються у зв'язку з нешдготовлешстю чинних дошкшьних педагопв до тако! д1яльност1. Також, у доступних л1тературних джерелах ми не знайшли дослщжень, пов'язаних з тдготовкою майбутшх дошкшьних педагопв до використання твор1в свггового пластичного мистецтва як змютового елементу занять з образотворчо! д1яльност1, пращ, конструювання та засобу реал1зацп м1жпредметних зв'язюв на шших заняттях { виховних заходах ¡з старшими дошкшьниками [1]. Зазначене обумовило необхщшсть розробки системи тако! тдготовки та перев1рки И ефективност в умовах навчального процесу, що 1 становить змют нашого дослщження.
Мета статт1 — експериментально перев1рити ефектившсть розроблено! системи тдготовки майбутшх дошкшьних педагопв до комплексного використання твор1в пластичного мистецтва у професшнш д1яльносп з1 старшими дошкшьниками.
Ми використовували декшька груп метод1в: на теоретичному р1вш — анал1з 1 синтез, шдукщю 1 дедукщю, узагальнення даних спещально! л1тератури; на емтричному р1вш — формувальний педагопчний експеримент.
Для визначення ефективносп розроблено! системи та впливу суб'ективного чинника викладача, який здшснюе реал1защю !! змюту в навчальний процес, було проведено формувальний педагопчний експеримент за участю 25 студенев контрольно! та 28 студенев експериментально! групи.
Критер1ями ефективност розроблено! системи були: ставлення студенев до змюту розробленого спецкурсу; р1вень мотивацшно! готовносп студешгв до дослщжувано! д1яльносп; р1вень змютово! готовности р1вень д1яльшсно! готовносп, пов'язаний з умшням використовувати твори пластичного мистецтва на заняттях з образотворчого мистецтва, пращ, конструювання як !х змютовий елемент; р1вень д1яльшсно! готовности пов'язаний з умшням використовувати твори пластичного мистецтва як зас1б реал1зацп м1жпредметних зв'язюв на шших заняттях { масових виховних заходах з1 старшими дошкшьниками. Для визначення мотивацшно! готовносп використали методику Т. Елерса [9], що дозволяла визначити силу мотиваци студенев при досягненш мети.
Ставлення студешгв до запропонованого спецкурсу визначали за допомогою спещально розроблено! анкети. Змютову готовшсть вивчали за допомогою розробленого комплексного завдання, що мютило 100 питань, об'еднаних у блоки: перший блок — базов! знання з ютори
