CC BY
33ня, спрямованих на реалізацію однієї навчально-пізнавальної мети.
Висновок.
Таким чином, аналіз науково-педагогічної літератури свідчить про наявність певних наукових пошуків з проблеми стимулів, методів навчально-пізнавальної діяльності.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем стимулювання навчально-пізнавальної діяльності учнів.
Література
1. Гончаренко С. Український педагогічний словник. - К.: Либидь, 1997. - 376с.
2. Подласий И.П. Педагогика: Учебное пособие - М.: ВЛА-ДОС, 1999. - 576с.
3. Сластенин В.А., Исаев И.Ф. Педагогика: Учебное пособие для студентов педагогических заведений - М.: Шк. пресса, 2002 - 512с.
4. Психология: Словарь / Сост. В.В. Давыдова, А.В. Запорожец - М.: Педагогика, 1983. - 448с.
5. Психология: Словарь / Сост. А.В. Петровский, М.Г. Яро-шевский - М.: Политиздат, 1990. - 494с.
6. Бабанский Ю.К. Методы стимулирования учебной деятельности школьников // Советская педагогика. - 1980. - №3.
- С.99 - 106.
7. Левківський М.В. Історія педагогіки. - К.: Центр навч.літ-ри, 2003. - 360с.
8. Равкин З.И. Проблемы педагогического стимулирования и методологии исследований истории советской школы. -Йошкар-Ола: Марийский гос.пед. ин-т, 1972. - 292с.
9. Палюх З.А. Методи заохочення і покарання у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи України (20-ті роки ХХ століття): Автореф.дис... канд.пед.наук: 13.00.01 / Ін-т проблем виховання АПН України. - К., 1999.
- 24с.
Надійшла до редакції 14.05.2007р.
РЕАКЦІЯ ОРГАНІЗМУ СТУДЕНТОК ПЕРШОГО КУРСУ НА ЕРГОФІЗІОЛОГІЧНИЙ РЕЖИМ РОЗВИТКУ ШВИДКІСНОЇ ВИТРИВАЛОСТІ
Петро Ткач, Василь Марчук Луцький державний технічний університет
Анотація. У статті висвітлено зміст і організацію оперативного контролю при проведенні тренувального заняття в розвитку швидкісної витривалості. Вивчено реакцію організму дівчат першого курсу на тренувальний ергофізіологічний режим. Зазначено, що ефективна діяльність фахівців із фізичної культури можлива лише на основі наукового обґрунтування тренувальних режимів у розвитку швидкісної витривалості.
Ключові слова : швидкісна витривалість, кисневотран-спортна система, ергофізіологічний режим, терміновий тренувальний ефект, функціональний стан.
Аннотация. Ткач Петр, Марчук Василий. Реакция организма студенток первого курса на эргофизиологический режим развития скоростной выносливости. В статье представлено содержание и организация оперативного контроля при проведении тренировочного занятия по развитию скоростной выносливости. Изучена реакция организма девушек первого курса на тренировочный эргофизиологический режим. Отмечается, что эффективная деятельность специалистов по физической культуре возможна лишь на основе научного обоснования тренировочных режимов в развитии скоростной выносливости.
Ключевые слова: скоростная выносливость, кислород-нотранспортна система, эргофизиологический режим, срочный тренировочный эффект, функциональное состояние.
Annotation. Tcach P.M., Marchuk V.H. The reaction of first year students’ organism to the ergophysiologic regime of speed endurance development. The essence and organization of operative control while procedure of training lesson in aerobic endurance is done in the article. The reaction of students-girls organism to the training ergophysiologic regime is studied. It is scored that effective activity of specialists on physical training is possible only on the basis of a scientific substantiation of training conditions in development of velocity persistence.
Key words: speed endurance, oxygen transport system er-gophysiologic regime, urgent training effect, functional state.
Вступ.
Для масової - оздоровчої фізичної культури специфічною являється проблема пошуку принципів побудови таких мінімальних тренувальних навантажень, які б, не займаючи багато часу, забезпечили ефективну кумулятивну адаптацію організму, тобто передбачуваний рівень розвитку рухових якостей. Особливого значення набула ця проблема при проведенні тренувальних занять у вищих навчальних закладах, тому що вони будуються лише на основі інтуїції викладача з урахуванням самопочуття студентів і не можуть бути ефективними. Для того, щоб фізичне тренування стало дійсно управляючим процесом, необхідно, щоб викладач приймав рішення з урахуванням результатів об’єктивних вимірювань [3]. Отже, в побудові занять з метою розвитку у студентів фізичних якостей надзвичайно актуальним постає питання зворотного зв’язку, або отримання даних про терміновий тренувальний ефект (величину і характер тренувальних зрушень під впливом одноразового фізичного навантаження). Постійний, правильно організований контроль якості проведення тренувальних занять дасть змогу педагогам своєчасно оцінити стан здоров’я студентів на основі об’єктивної інформації про функціональний стан систем організму, правильно поєднати режими черговості навантаження і відпочинку.
Аналіз наукової і методичної літератури підтверджує думку про те, що до означеної нами проблеми існує значний інтерес у науковців [1, 2, 4, 5, б, 7].
Робота виконана за планом НДР Луцького державного технічного університету.
Формулювання цілей роботи.
Мета дослідження - оцінити терміновий тренувальний ефект на навантаження різної модальності, потужності і тривалості. Виходячи з мети, поставлено наступне завдання: вивчити ергофізіологі-чний режим розвитку швидкісної витривалості на реакцію організму студентів першого курсу.
Організація і методи дослідження. В дослідженнях брали участь дівчата віком 17-18 років (n=30) географічного факультету Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Час і потужність одноразового тренувального навантажен-
ня визначались параметрами заданого ергофізіоло-гічного режиму з урахуванням індивідуально адекватної величини, з якою спроможний справитися студент. Середні значення показників під час виконання роботи в розвитку швидкісної витривалості визначались наступними ергометричними параметрами: потужність роботи - субмаксимальна; час одноразового тренувального навантаження 32,5 с; сумарний час тренувальної роботи 6,5 хв; моторна щільність заняття в заданому режимі 10,9 %, а також фізіологічними параметрами: пульс - 188 уд/ хв; У02 - 0,969 л/хв; валове О2 - 6,3 літр; У02 від МСК - 43,2 %; енерготрати - 4,65 ккал/хв; валові енерготрати - 30,2 ккал.
Реєстрували показники функціонального стану (маса тіла (кг), статистична сила спини (кг), статистична сила кисті (кг), статистична витривалість кисті (с), помилка точності відтворення зусилля 10 кг без врахування знака (%), тепінг-тест (10с), од, температура сильнішої кисті (°С) , індекс
Кердо (од). Показники, що характеризують функціональний стан організму реєстрували до навантаження, в процесі і після закінчення виконання фізичного навантаження (табл. 1, 2). Показники легеневої вентиляції (ЧД, цикл/хв) реєстрували вручну. Повітря, що видихали, збирали в мішок Дугласа, пропускали через газовий лічильник, розраховували дихальний об’єм (ДО) і хвилинний об’єм дихання (ХОД). Процентний склад О2 і СО2 у повітрі, який видихав респондент, визначали за допомогою газоаналізатора “Сперуліт”. При розрахунку калорійного еквіваленту кисню дихальний коефіцієнт приймали рівним 0,82.
Про ефективність функціонування механізмів споживання, доставки і утилізації кисню судили за коефіцієнтом використання кисню (КВО2) і кисневого пульсу, мл/уд. Для точного визначення витрат енергії величини легеневої вентиляції і споживання кисню з допомогою таблиць приводили до стандартних умов 8ТРБ - тиску 760 мм. рт. ст. при
Таблиця 1 Зміни показників кисневотранспортної системи й енергетики організму студенток під впливом тренувального режиму в розвитку швидкісної витривалості
Показники Вихідні значення В процесі тренувальних занять, хв Відновлення, хв
30 60 90 10
X ± т х X ± т х X ± т х X ± т х X ± т х
Пульс, уд/х 79,0+2,17 189,0+2,13 192,0+2,24 184,0+2,61 103,0+2,01
Систолічний тиск, мм.рт. ст. 105,0+2,45 144,0+3,79 141,0+4,15 137,0+4,05 108,0+1,90
Діастолічний тиск, мм.рт.ст. 61,8+1,79 42,6+4,72 45,7+4,50 49,8+3,71 57,9+1,46
Систолічний об’єм крові, мл 74,3+1,81 114,9+5,12 109,1+4,28 103,5+4,83 80,1+1,51
Хвилинний об’єм крові, л 5,8+0,26 21,7+0,53 20,9+1,32 19,0+0,78 8,2+0,26
ЧД, цикл/хв. 18,0+0,83 35,0+1,70 34,0+1,67 34,0+1,57 19,0+1,02
ДО, мл 572,0+50,8 1501+78,2 1489+65,6 1472+58,7 554+35,6
ХОД, л 10,3+0,53 52,5+4,12 50,6+2,89 50,0+2,03 10,5+0,48
У02, мл/хв 221,0+ 50,2 998,0+78,3 910,0+57,0 1000+67,8 273,0+23,1
Кисневий пульс, мл/хв 2,80+0,26 5,3+0,47 4,7+0,36 5,40+0,42 2,70+0,21
КВО2, мл 21,4+1,60 19,0+1,63 18,0+1,61 20,0+2,23 26,0+1,23
У02 від МСК*, % 9,8+0,72 44,6+4,50 40,6+2,86 44,6+3,86 12,2+0,80
Енерготрати, ккал/хв 1,06+0,08 4,79+0,43 4,36+0,36 4,80+0,36 1,31+0,09
*Вихідні і післяробочі величини МСК відповідно складали: 2,24 ± 0,04 і 1,97 ± 0,03 л/хв. Таблиця 2 Зміни показників функціонального стану організму дівчат під дією тренувального заняття в розвитку аеробної витривалості
Показники Значення показників
Вихідні Відновлення
X ± т х X ± т х
Маса тіла, кг 56,9 +1,211 56,4,1 + 1,24
Статична сила спини, кг 72,1+3,67 75,0+3,71
Статична сила кисті, кг 27,1+2,24 25,4+1,59
Статична витривалість кисті, с 39,2+5,38 39,4+2,45
Т епінг - тест ( 10 с ), од 79,0+1,42 81,0+2,30
Помилка точності відтворення зусилля 10 кг без врахування знака, % 14,6+2,93 17,2+2,80
Температура сильнішої кисті, °С 28,7+0,53 30,5+0,38
Індекс Кердо, од 19,0+2,39 34,0+1,63
температурі О°. Систолічний і діастолічний артеріальний тиск реєстрували за Коротковим. За результатами вимірювання пульсу й артеріального тиску з урахуванням віку обстежуваних за методикою Starr розраховували ударний і хвилинний об’єм крові. Ступінь участі симпатичних і парасимпатичних механізмів регуляції вегетативних функцій вираховували за індексом Кердо. Температуру кисті вимірювали між великим і вказівним пальцем електротермометром ТПЄМ-80. Статичну силу і витривалість м’язів спини й кисті реєстрували серійними динамометрами. Здібність студенток до диференціації м’язових зусиль визначали за точністю відтворення на динамометрі зусилля величиною 10 кг. За розрахунок брали середній результат трьох вимірювань (%) з урахуванням знаку відхилення. Теппінг визначали за кількістю дискретних рухів у променевозап’ястному суглобі кисті домінуючої руки з допомогою спеціального щупа і металевої платформи, приєднаних з перерахунковим приладом МЄС -54. Студенту давали завдання протягом 10 с виконати найбільшу кількість рухів.
Результати дослідження та їх обговорення.
Швидкісна (анаеробна) витривалість характеризувалася здатністю студенток виконувати роботу субмаксимальної потужності за рахунок глікотич-них джерел енергозабезпеченння. При цьому оптимальна тривалість окремої вправи була в межах від 20 до 40 с.
Інтенсивність вправ становила 70-90 % індивідуальної максимальної швидкості. Окрема вправа виконувалася як зі стандартною швидкістю, так і з варіативною зміною або з прискоренням. Такі навантаження викликали зрушення ЧСС 185-190 уд/ хв. Інтервал відпочинку між вправами - відносно повний. Його тривалість становила близько 90-180 с. Оптимальна кількість повторень вправи в серії та кількість серій у занятті обумовлювалися рівнем тренованості респондента, тривалістю та інтенсивністю робочих фаз, якістю процесів відновлення.
Фізичні навантаження швидкісного анаеробного характеру в межах 15- 50 с з моторною щільністю на рівні 25 %, що реалізувалися за рахунок гліколітичного механізму енергозабезпечення, приводять до утворення значного (43,2 МСК ) кисневого боргу Елімінація цього боргу здійснювалася за рахунок близько граничного напруження серцево-судинної і дихальної систем. Важливо відмітити, що рівень кисневої заборгованості після чергової серії вправ залишався стабільним і забезпечувався постійно високою і достатньо (0,4< r <
0,6) збалансованою протягом усього тренувального заняття взаємодією механізмів споживання, транспортування й утилізації кисню з урахування приблизно однакових за ергометричними параметрами дискретних навантажень (табл. 1). В період реституції споживання кисню вище рівня спокою становить 23,5 %, а рівень функціонування механізмів підтримання кисневого гемеостазу - в 2-
2,5 рази вище початкового.
Збільшення загального об’єму кровотоку, в тому числі і в мало навантажених м’язових групах, приводить до збільшення температури виконавчого апарату студенток (табл.2). Тренувальні навантаження субмаксимальної потужності призводять до меншої (500,0±19 гр.) в порівнянні з режимом в розвитку динамічної силової витривалості втрати маси тіла.
Після закінчення тренувального заняття спостерігається чітке (р < 0.01) напруження механізмів кардіогемодинаміки, пов’язане з ліквідацією кисневого боргу. В цілому, і за суб’єктивними й за об’єктивними оцінками енергофізіологічний режим тренування з розвитку швидкісної витривалості суттєво не впливає на функціональний стан студенток, він залишається на попередньому доро-бочому рівні (табл. 2).
Висновки
1. Тренувальний рижим у розвитку швидкісної витривалості на рівні 43,2% від МСК не тільки активізує окремі характеристики кардіораспіратор-ної та м’язової систем організму, а й сприяє їх погодженому функціонуванню. Студентки відносно легко адаптуються до нього, зберігаючи стабільними самопочуття та рухову активність.
2. Ефективна діяльність фахівців із фізичної культури можлива лише на основі наукового обґрунтування тренувальних режимів у розвитку швидкісної витривалості. Саме це дасть їм змогу методично вірно визначати педагогічні задачі, підбирати фізичні вправи та раціонально регулювати навантаження і відпочинок.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем розвитку швидкісної витривалості студенток.
Література
1. Ажицкий К.Ю., Гальчинский В.А. О влиянии интенсивности тренировочных нагрузок на аэробные возможности людей с различной физической подготовленностью // Всес. науч.-практ. конф. «Физическая культура и здоровый образ жизни». - М., 1990. - С.8.
2. Айрапетова К.Г Порівняльна характеристика показників фізичного стану в студентів з різним рівнем аеробної продуктивності // Оптимізація процесу фізичного виховання в системі освіти: Матеріали всеукр. наук. конф. - Тернопіль, 1997. - С. 179-181.
3. Зациорский В.М. Спортивная метрология. - М.: Физкультура и спорт,1982. - 9 с.
4. Іващенко Л .Я., Круцевич Т.Ю. Диференційований підхід у фізичному вихованні студентської молоді // Оптимізація процесу фізичного виховання в системі освіти: Матеріали всеукр. наук. конф. - Тернопіль, 1997. - С.138-146.
5. Марчик В.И. и соавт. Влияние аэробных нагрузок на уровень здоровья человека // Фізична культура та здоровий спосіб життя: Матеріали 1-ї міжн. конф. - Вінниця, 1993.
- С. 55-56.
6. Романенко В.Я. Двигательные способности человека. -Донецк: УКЦентр, 1999. - С.47.
7. Усков Г.В., Чипышев А.В. Программы тренировочных режимов для студентов с различным уровнем функционального состояния // Теория и практика физической культуры. - 2003. - № 6. - С. 17-19.
Надійшла до редакції 23.04.2007р.
