CC BY
61
типу пiдприeмця пов'язаш з вщсутшстю усталених традицiй формування духовних потреб, глибоким коршням матерiальноl мотиваци у свщомост украшських громадян. У суспшьсга мотив примноження особистого матерiального багатства поступово перестае бути одним i3 головних, замiщаеться мотивами вдосконалення людини, якi в пiрамiдi А. Маслоу формують вищий тип цiнностей. Цей аспект вщображають мотивацiйнi теори К. Альдерфрера, Д. Мак-Клелланда, Ф. Гсрцберга. Так, теорiя К. Альдерфрера побудована на iерархil потреб, але li принциповою особливiстю е те, що рух в iерархiчнiй структурi потреб може здiйснюватися як знизу вгору так i згори вниз, тодi коли не задоволенi потреби нижчого рiвня. Його теоретична конструкщя мае широкий простiр для застосування у перехщний перiод вiд мобшзацшного до iнновацiйного типу дiяльностi.
Таким чином, проведений аналiз концептуальних змш в змiстi професшно1 i технолопчно! освiти показав, що основною щеею сучасно! концепци пiдготовки майбутнiх учителiв трудового навчання мае бути щея iнтелектуалiзацil предмета «Трудове навчання» (або «Технологи») через зростання питомо1 ваги предме^в гумаштарно1 складово1 наукових знань, при цьому компонент культури повинен бути домшуючим. Змша змiсту професшно1 i технолопчно1 освiти мае вщбуватися на гуманiстичних засадах, з урахуванням проблем шформатизаци суспiльства i мати шновацшних характер.
Л1ТЕРАТУРА
1. Формирование общества, основанного на знаниях: новые задачи высшей школы: доклад Всемирного Банка. - М.: Весь мир, 2013. [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http:www.worldbank.org/
2. Гончаренко С. У. I насамперед - прикладна наука / С. У. Гончаренко. - Хмельницький: Вид-во ХГП1, 2003. - 20 с.
REFERENCES
1. Formirovanie obshhestva, osnovannogo na znanijah: novye zadachi vysshej shkoly: doklad Vsemirnogo Banka [Formation of a society based on knowledge, new higher school problems: World Bank report], Moscow, Ves' mir, 2013. Rezhim dostupa: http:www.worldbank.org.
2. Honcharenko S. U. I nasampered - prykladna nauka [Nasampered the I - Applied Sciences], Khmel'nyts'kyy, Vyd-vo Khmel'nyts'koho humanitarno-ped. Instytutu, 2003. 20 р.
УДК 378: 37.011.3-051
О. О. ЛАВРЕНТЬеВА
РОЗВИТОК МЕТОДОЛОГ1ЧНО1 КУЛЬТУРИ МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В У СИСТЕМ1 ПРОФЕС1ЙНО1 ОСВ1ТИ
Вiдзначено доцiльнiсть формування i розвитку методологiчноi культури майбутнього вчителя з огляду на сучасну соцiокультурну ситуацiю, рiвень розвитку науки й потреби педагогiчноi практики. Проаналiзовано наявну систему методологiчноi niдготовки, и здобутки та недолiки. Визначено дисфункци методологiчноi культури майбутнiх учителiв та три рiвнi суперечностей у дослiджуванiй науковiй проблемi. Представлено концепцiю та методичну систему розвитку методологiчноi культури майбутнiх учителiв, в основу яко'1' покладено закономiрностi, загальнi й специфiчнi принципи, а також провiднi методологiчнi пiдходи. Подано рекомендацИ щодо подальшого розвитку системи професшно'1' освiти з огляду на необхiднiсть посилення методологiчноi i свiтоглядноi пiдготовки майбутнiх фахiвцiв.
Ключовi слова: методологiчна культура, майбутнiй вчитель, система професiйноi освiти.
Е. А. ЛАВРЕНТЬЕВА
РАЗВИТИЕ МЕТОДОЛОГИЧЕСКОЙ КУЛЬТУРЫ БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ В СИСТЕМЕ ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО ОБРАЗОВАНИЯ
Отмечено целесообразность формирования и развития методологической культуры будущего учителя, с учетом современной социокультурной ситуации, уровня развития науки и потребностей педагогической практики. Проанализированы имеющиеся системы методологической подготовки, ее достижений и недостатков. Выделяются дисфункции методологической культуры будущих учителей и три уровня противоречий в исследуемой научной плоскости. Отображено концепцию и методическую систему развития методологической культуры будущих учителей, в основу которой положены закономерности, общие и специфические принципы а также ведущие методологические подходы. Поданы рекомендации относительно дальнейшего развития системы профессионального образования с учетом необходимость усиления методологической и мировоззренческой подготовки будущих специалистов.
Ключевые слова: методологическая культура, будущий учитель, система профессионального образования.
O. LAVRENTIEVA
DEVELOPMENT OF FUTURE TEACHERS' METHODOLOGICAL CULTURE IN THE SYSTEM OF PROFESSIONAL EDUCATION
The article deals with the issue of adequacy of formation and development of future teachers' methodological culture, taking into account modern social and cultural situation, science development level and requirements of practical teaching. The current system of preparing teachers has been analyzed, considering its gains and drawbacks. Malfunctions of the future teachers' methodological culture have been defined along with three levels of inconsistency in the problem in question. The article introduces the concept and the system of methods suggested for the development of the methodological culture of the future teachers grounded on the laws, general and specific principles as well as mainstream methodological approaches. The recommendations concerning subsequent development of the system of professional education are suggested taking into account the necessity of methodological and educational preparation of future professionals.
Keywords: methodological culture, future teacher, system of professional education.
Змют юнуючо! системи професшно! тдготовки майбутнього вчителя зорieнтований на формування в нього системи професшних знань, вщповщних запитам практики й викликам глобатзацп, шформатизаци й полшультурносп сучасного сусшльства, а вщтак,- на становлення свггоглядно! культури сучасного педагога, професюнатзму у фаховш дiяльностi, його духовно-морального обличчя. Водночас I. Зязюн, В. Кремень, Ш. Шичкало, I Табачек та iншi дослщники вказують на слабю мюця професшно! тдготовки вчителя, для подолання яких необхщно забезпечити реальну тдготовку: педагога-дослщника, педагога-майстра, педагога европейського сусшльства; педагога-психолога, педагога, спроможного по-новому оргашзувати навчальний процес, пiдготувати в достатньому обсязi не лише творщв iнтелектуальних ресурсiв, особливо наукових знань, а й шновацшних особистостей, здатних перетворити цi знання в технолопчш шновацп й висококонкурентнi продукти та послуги [1, с. 22].
Провщними концептуальними iдеями професшно! пiдготовки майбутнього вчителя сьогодш е: поглиблення i розширення його наукового свiтогляду; шдвищення загально! культури, !! полггично!, морально!, естетично! складових; формування здатностi до постшного оновлення наукових знань, кристатзащя вольових якостей; пiдвищення педагопчно! майстерностц поглиблення органiчного зв'язку вчителя з життям, соцiальною практикою; утвердження активно! громадянсько! позици [2]. Головним результатом професiйноi пiдготовки варто вважати належний рiвень педагогiчноi культури вчителя, його готовшсть до виконання функцiй викладача, вихователя, методиста й дослiдника педагопчно! реальностi, до проектування i конструювання педагогiчних систем на пiдrрунтi виваженого наукового дослщження.
Як результат осмислення змюту професшно-педагопчно1 дiяльностi й сучасних сyспiльних виклиюв виокремлюеться новий культурний феномен - методолопчна культура вчителя. Його введення вважаеться не лише правомiрним, а й нагальним. Саме культура як щлюне утворення, а не набiр окремих методологiчних знань, допомагае перетворити методолопчний досвiд у надбання майбутнього фахiвця, фактор розвитку його особистосп, творчого мислення, формування свiтоглядy й моральность Якщо ранiше вважалося, що така культура характеризуе вченого, дослщника, то на сьогоднi методологiчного забезпечення потребують i працiвники практично! галуз^ фахiвцi всiх типiв, зокрема й педагопчно! сфери. Особи, яю приймають рiшення, не бажають дiяти методом «спроб i помилок», а вщдають перевагу методологiчномy забезпеченню передбачуваного результату й виявленню засобiв його досягнення.
Велике значення мае методологiчна культура вчителя в галyзi предметних знань. В умовах плюралiзмy, гнyчкостi навчальних планiв, варiативностi програм, пiдрyчникiв та навчальних технологiй, широкого впливу ЗМ1, пiднесення ролi дослiдницькоï роботи учшв, поглиблення профiльного спрямування тощо суттеву роль вiдiграе стyпiнь оволодiння вчителем провiдними сучасними науковими теорiями, iсторiею науки, дослiдними стратегiями, процедурами методолопчного аналiзy, комплексом гносеологiчних, теоретико-пiзнавальних питань, зокрема тих, що окреслюють: сшввщношення теорiï та експерименту, фундаментального та фактолопчного рiвнiв пiзнання; спiввiдношення мiж абсолютною та вiдносною iстиною; сутност пiзнання як нескiнченного процесу наближення до абсолютноï iстини внаслiдок тзнання вiдносних iстини тощо. Методологiчна культура в галyзi предмета викладання дозволяе вийти вчителевi на загальнонауковий, загальнофшософський рiвень сприйняття оточуючого свiтy.
Водночас, як вказують С. Гончаренко, В. Кушшр, В. Шарко та iншi наyковцi, в сyчаснiй школi методолопчш знання «не працюють». При нишшньому типi взаемодiï мiж педагогiчною наукою й шкшьною практикою, проекцiя наукового знання на дiяльнiсть учителя здшснюеться через сформyльованi в посiбниках i методичних рекомендащях положення. Це найчаспше призводить або до перекручування методологiчноï сyтностi явища, процесу або до його вщчуження вiд практики, об'ективацп, оскiльки така iнформацiя не мютить iндивiдyально-особистiсного початку. Цi та iншi негативнi тенденцiï зумовлюють перегляд змюту професiйноï пiдготовки майбyтнiх yчителiв та ïï концептуальних орiентирiв.
Мета статтг розкрити основнi концептyальнi iдеï формування i розвитку методологiчноï культури майбутнього вчителя й окреслити рекомендацп щодо подальшого розвитку системи професшно!' педагопчно!' освгги.
Методологiчна культура вчителя е аксюлопчним, акмеологiчним, системним i цшсним, антропологiчним i кyльтyрологiчним феноменом, який не зводиться до наyковоï чи фiлософськоï, iнтелектyальноï й свiтоглядноï культур, е стрижнем iерархiчноï системи елеменпв професiйно-педагогiчноï культури i при цьому виконуе винятковi функцп в професшно-педагопчнш дiяльностi. Вона може бути штерпретована в широкому та вузькому значенш, залежно вiд ступеня складносп методологiчноï дiяльностi, ïï глибини й цшшсних настанов, застосованих суб'ектом засобiв розyмiння, пояснення та iнтерпретацiï. У широкому розумшш - це культура педагога-дослщника, який свiдомо займаеться управлшням i конструюванням професiйно-педагогiчноï дiяльностi. Методолопчна культура у вузькому значенш е своерщною для сфери осв^и культурою мислення, що потрiбна вчителевi для виршення професiйно-педагогiчних проблем у галyзi педагогiчноï теорп i практики [5].
Проведене нами дослщження в Криворiзькомy педагогiчномy iнститyтi ДВНЗ «Криворiзький нацюнальний ушверситет» зафiксyвало наявнiсть сформованоï системи методологiчноï пiдготовки майбyтнiх yчителiв, ïï своерщшсть вiдповiдно до напряму й освiтньо-квалiфiкацiйного рiвня. Встановлена тiсна кореляцшна залежнiсть мiж ефективнiстю методологiчноï тдготовки та рiвнем професiйноï культури викладачiв, ступенем i якiстю ix наyково-методичноï дiяльностi, ставленням до стyдентськоï науки та шкiльноï педагогiчноï практики. Виявлена фрагментаршсть i недостатнiсть методологiчноï тдготовки майбутшх yчителiв природничих дисциплiн. Встановлено, що обсяг отримуваних ними методолопчних знань обмежений, а види пропонованоï дослiдницькоï дiяльностi - переважно навчальш й носять суб'ектно-перетворювальний характер. Це пояснюе недостатнш рiвень сформованостi методолопчних знань з наyково-теоретичноï пiдготовки у майже 70 % студенев, з методичноï
_ТЕОРЕТИЧИ1 АCПЕКТИ ПPОФЕCIЙHОÏ I ТЕХHОЛОПЧHОÏ ОCBIТИ_
- y 60 % i з пcиxолого-педaгогiчноï - 45 %. Хибне yявлення ^о змicт i значення науково-дослщницько1' дiяльноcтi мають 55 % мaйбyтнix yчителiв; пеpевaгa зовнiшньоï мотивaцiï y вибоpi пpофеciï i пpиpодничо-нayковоï cпецiaлiзaцiï icнye y майже 50 % cтyдентiв.
У cиcтемi пpофеciйноï шдготовки виокpемлено диcфyнкцiï методологiчноï кyльтypи мaйбyтнix yчителiв, що виявляються в ïx нездaтноcтi до методологiчного aнaлiзy, пояснення, pозyмiння, iнтеpпpетaцiï, кaтегоpизaцiï, концептyaлiзaцiï ^о^новано!' пpиpодничо-нayковоï та пpофеciйно-педaгогiчноï iнфоpмaцiï. Bиявлено тpи piвнi cyпеpечноcтей y доcлiджyвaнiй пpоблемi, а саме: на piвнi концептyaлiзaцiï, на piвнi оpгaнiзaцiï ^оцесу пpофеciйноï пiдготовки вчителiв i на piвнi оcобиcтicного пpофеciйного становлення майбутнього вчителя пpиpодничиx диcциплiн. Пpовiдною визначено cyпеpечнicть мiж необxiднicтю пpиведення cyчacноï системи пpофеciйноï пiдготовки вiдповiдно до ознак поcтiндycтpiaльноï кyльтypи й пануванням paцiонaлicтичноï пapaдигми, що вичеpпaлa свою кyльтypнy aдеквaтнicть у cyчacнiй cоцiокyльтypнiй cитyaцiï.
Отже, pозвиток методологiчноï кyльтypи в cиcтемi пpофеciйноï пiдготовки е нагальним та пpинципово можливим i таким, що потpебye cтвоpення цiлicноï концепцiï. Окpеcленa нами концептуальна щея виxодить iз pозyмiння методологiчноï кyльтypи як cтpижня системи iepapxiчниx компонент пpофеciйно-педaгогiчноï кyльтypи вчителя, що включае, зокpемa, як гyмaнiтapнy, так i ^^одното-тукову кyльтypи. Розвиток методологiчноï кyльтypи в cиcтемi пpофеciйноï пiдготовки вбачаеться в опоpi на логiкy, зaкономipноcтi й pyшiйнi сили доcлiджyвaного ^оцесу, що мае здiйcнювaтиcя пеpедyciм на зacaдax цiннicно-оpieнтaцiйного, гyмaнicтичного, компетентнicтного, кyльтypологiчного й cиcтемно-дiяльнicного пiдxодiв до дослщження методологiчноï дiяльноcтi й системи ïï цiннicниx детеpмiнaнт, педaгогiчноï й пpиpодничо-нayковоï кapтин cвiтy.
Концептyaльнi засади pозвиткy методологiчноï кyльтypи майбутнього вчителя фунтуються на pозyмiннi цього пpоцеcy як поступального pyxy, еволюцiï, пеpеxодy вщ одного стану до iншого, як генези, що pозгоpтaeтьcя в чаш, за змютом, обсягом та с^ямуванням. Bони е pезyльтaтом осмислення зaкономipноcтей, виокpемлення пpинципiв, пiдxодiв до у^авлшня pозвитком методологiчноï кyльтypи в ^оцес пpофеciйноï пiдготовки.
Bивчення i дослщження пеpедового педaгогiчного доcвiдy й науковж pозpобок цього cпpямyвaння уможливило вио^емлення певниx зaкономipноcтей фоpмyвaння й pозвиткy методологiчноï кyльтypи майбутнього вчителя:
1) залучення cтyдентiв у тi види дiяльноcтi, якi пеpедбaчaють осмислення й узгодження cyпеpечноcтей у cиcтемax знань, с^ияе aктyaлiзaцiï ïxньоï методологiчноï свщомосп;
2) piвень cфоpмовaноcтi в студента cпецифiчного для cфеpи оcвiти стилю мислення зумовлений частотою pефлекcивного вжоду стосовно aнaлiзy й caмоaнaлiзy ^офесшно-педaгогiчноï дiяльноcтi чи ïï о^емж cклaдовиx;
3) cтyпiнь ycвiдомленоcтi й глибини знань суб'екта ^о ^^оду, cycпiльcтво, людину взаемозв'язаний iз ве^^ом ïx цiннicно-оpieнтовaного застосування у ^акт^нт дiяльноcтi;
4) piвень ефективноcтi методологiчноï дiяльноcтi зумовлений мipою оcобиcтicного включення в неï суб'екта, ступенем його компетентносп в нiй;
5) piвень cфоpмовaноcтi методологiчноï кyльтypи майбутнього вчителя взаемозв'язаний зi змicтом i лопкою зacтоcовaниx фоpмyвaльниx i pозвивaльниx зacобiв [4].
Biдповiдно до зaкономipноcтей визначаемо загальш та cпецiaльнi пpинципи pозвиткy методологiчноï кyльтypи майбутнього вчителя в ^CT^i пpофеciйноï пiдготовки. Зaгaльнi ^инципи вiдiбpaно нами iз зaгaльнопедaгогiчниx ^инцишв, що мають yнiвеpcaльний xapaктеp, детеpмiнyють пpоцеc пpофеciйноï пiдготовки у вищш педaгогiчнiй школi й безпоcеpедньо пов'язаш iз зaкономipноcтями фоpмyвaння пpофеciйно-педaгогiчноï кyльтypи cтyдентiв. До ниx належать: ^инципи гyмaнiзaцiï й гyмaнiтapизaцiï, пpофеciйноï с^ямованост^ нayковоcтi й фyндaментaлiзaцiï, нacтyпноcтi, iндивiдyaлiзaцiï й дифеpенцiaцiï, кyльтypноï детеpмiнaцiï, фасилгаци, iнтегpaцiï оcвiти, науки й педaгогiчноï пpaктики тощо. Гpyпa cпецифiчниx ^инцишв поеднуе в cобi тi, що вiдобpaжaють cпецифiкy pозвиткy методологiчноï кyльтypи, як-от: paцiогyмaнiзмy, логiзaцiï, пpоблемно-методологiчного cтpyктypyвaння, фоpмyвaння методологiчноï дiяльноcтi, кyльтypовiдповiдноcтi, aктивiзaцiï методологiчноï pефлекciï, циклiчноcтi, caмоpозвиткy.
Зазначенi закономiрностi, зyмовленi ними принципи визначають загальну стратегiю вирiшення цшей нашого дослiдження на пiдставi рiзного рiвня методологiчниx пiдxодiв розвитку дослщжуваного феномена в процесi професiйноï тдготовки. На стратепчному рiвнi такими шдходами е:
- гyманiстичний, який зумовлюе постановку в центр системи педагогiчноï роботи внутршшх потреб, професiйниx мотивiв, уможливлюе побудову гнучких стратегiй в оргашзацп й yправлiннi дiяльнiстю, що передбачае актyалiзацiю та вдосконалення методологiчноï культури майбyтнix yчителiв;
- компетентнюний, який забезпечуе дотримання закономiрностей формування методологiчноï компетентностi майбутнього вчителя як складовоï його методологiчноï культури, посилення його наскрiзноï загальноï та спецiальноï методологiчноï пiдготовки;
- кyльтyрологiчний, що визначае спрямовашсть на становлення майбутнього вчителя як суб'екта культури шляхом його залучення до процесу кyльтyрноï творчост в рiзновидаx дiяльностi, спшкування, вiдносинаx, якi формують свiтогляднi й цiннiсно-смисловi орiентири, до розyмiння й пояснення педагопчних явищ i процешв як культурних феноменiв;
- особистюно^яльшсний, який дае змогу залучати засоби прямого та опосередкованого педагопчного управлшня процесом становлення та розвитку методологiчноï культури стyдентiв безпосередньо в методолопчнш дiяльностi, що проектуеться з урахуванням освiтнix, кyльтyрологiчниx, професiйниx потреб майбутшх yчителiв [4].
На тактичному рiвнi визначаемо настyпнi пiдxоди:
• когштивний - виходить iз необxiдностi формування системи методолопчних знань, методологiчноï грамотносп майбутнього вчителя на основi сформованоï в нього педагогiчноï картини св^у й передбачае вiдбiр потрiбного для виршення професiйниx завдань змiстy професiйноï пiдготовки, а також розвиток у студенев педагогiчного мислення, професiйниx здiбностей;
• проблемний - базуеться на застосуванш рiзниx форм занурення студенев у проблемнi ситуацп методологiчного гатунку, якi вимагають аналiзy, обгрунтування й управлшського втручання;
• завданневий - передбачае розвиток компонент та аспектних складових методологiчноï культури стyдентiв через виршення навчальних, позицiйно-рольовиx i творчих завдань;
• дiалогiчний - орiентyе дiяльнiсть щодо формування методологiчноï культури майбутнього вчителя на вщтворення послiдовностi мiркyвання, методiв пошуку й вирiшення поставлених проблем за допомогою питань i мiркyвань у формi дiалогy;
• iмiтацiйно-iгровий - мае за мету оволодшня методологiчною культурою в xодi активноï пiзнавальноï дiяльностi в шровш формi;
• мiждисциплiнарний - забезпечуе розвиток методологiчноï культури майбутнього вчителя на пiдставi критичного й творчого осмислення та iнтеграцiï загальнопедагогiчниx, психолопчних, фiлософсько-кiбернетичниx, природничо-наукових знань, цiннiсниx i методолопчних засад професiйно-педагогiчноï дiяльностi;
• контекстний - уможливлюе розвиток методологiчноï культури як стрижня професшно-педагогiчноï культури, що вiддзеркалюе культуру управлшня та конструювання професшно-педагогiчноï дiяльностi, iнтерпретyе специфiчнy до сфери осв^и культуру мислення.
Формування й розвиток методологiчноï культури вбачаеться в узгодженому, системному xарактерi загальнокультурно1, загальнонауково1, фундаментально1, псиxолого-педагогiчноï, практичноï й методологiчноï складових тдготовки майбутшх yчителiв, у xодi засвоення кyрсiв, що мають «домшантну» методологiчнy спрямованiсть та «наскрiзниx» компонент педагогiчноï освiти - самостiйноï навчально-пiзнавальноï дiяльностi, наyково-дослiдницькоï дiяльностi, навчальноï та педагогiчноï практик, квалiфiкацiйниx дослiджень. Цей процес повинен здiйснюватися в ^CT^i й перебувати в органiчнiй едност й iнтегрально характеризувати цiлi, змют, етапи та рiвнi професiйноï тдготовки майбутшх yчителiв, прiоритетнi напрями педагопки вищоï школи та природничих наук [5].
Методичну систему розвитку методологiчноï культури майбутнього вчителя природничих дисциплш визначено як взаемозумовлену сyкyпнiсть оргашзацшно-методичних заxодiв, якi забезпечують резyльтативнiсть розвитку методологiчноï культури студента, а також педагопчних умов, що посилюють ефектившсть цього процесу та реалiзyються як
_ТЕОРЕТИЧН1 АСПЕКТИ ПРОФЕС1ЙНО1 I ТЕХНОЛОПЧНО1 ОСВ1ТИ_
окремi пiдсистеми послщовно й поетапно в системi професшно1 пiдготовки. Такими пiдсистемами е: 1) формування готовност викладачiв до вироблення в студентiв особливого для сфери осв^и стилю мислення, що забезпечуе формування суб'екта методолопчно1 дiяльностi; 2) мошторинг стану методично1 системи, яку вможливлюе управлiння розвитком методолопчно1 культури майбутшх учителiв; 3) розвиток методолопчно1 дiяльностi майбутнього вчителя, що функцюнуе з огляду на такi педагопчш умови, як посилення нас^зно1 загально1 та спещально1 методолопчно1 пiдготовки, використання механiзмiв методолопчно1 рефлекси у сприйнятп, розумiннi, проектуваннi та конструюваннi майбутшми вчителями педагопчно1 реальностi. Методикою передбачено поетапну реалiзацiю положень моделi розвитку методолопчно1 культури майбутнiх учителiв у ходi пiдготовчого, формувального, розвивального й контрольно-коригувального еташв вiдповiдно до яюсних характеристик професшно1 пiдготовки творчо-розвивального типу [4].
Для досягнення планомiрностi, науково1 обrрунтованостi, керованостi дослiджуваному процесу розроблено й уточнено технологiчне забезпечення мошторингу розвитку методолопчно1 культури майбутшх учителiв природничих дисциплiн. Його предмет диференцшовано на такi позицп: 1) рiвень розвитку структурно-критерiальних компонентiв методолопчно1 культури в методичному, дидактичному й виховному аспектах педагопчно1 дiяльностi; 2) стутнь сформованостi специфiчного для сфери освгги стилю мислення студентiв (вид i спрямованiсть мислення); 3) рiвень розвитку методолопчно1 культури майбутнього вчителя (дослщницька позицiя в методологiчнiй дiяльностi, ступiнь оволодiння нею, мiра й спрямовашсть у застосуваннi методологiчних настанов тд час вирiшення проблемних ситуацш); 4) готовнiсть викладачiв (магiстрантiв) до вироблення в студенев специфiчного для сфери осв^и стилю мислення (особистюна, науково-теоретична, практична); 5) стан шдсистеми розвитку методолопчно1 дiяльностi майбутнiх учителiв природничих дисциплiн [5].
У ходi дослiдження експериментально перевiрено ефективнiсть методично1 системи розвитку методолопчно1 культури та ll компонентiв у майбутнiх учителiв природничих дисциплiн i доведено ll результативнiсть. Проведений аналiз i узагальнення монiторингових дослiджень на пiдставi чотирьох дiагностичних зрiзiв дав можливiсть констатувати тенденщю до позитивних якiсних i кiлькiсних змiн у складi, змют й структурi методолопчно1 культури студенев. Загалом за результатами дослщно-експериментально1 роботи на 6,5 % стало бшьше студенев iз показником оптимального рiвня, на 21,1 % - iз показником достатнього рiвня, на 1,3 % - iз показником критичного рiвня за рахунок зменшення кшькосп студентiв, що мали на початок експерименту початковий рiвень розвитку методолопчно1 культури. Прирiст за коефiцiентом розвиненост для методолопчно1 культури склав 0,11 одинищ, а для стилю мислення - 0,9 [5].
Урахування вищевикладених щей та результата апробаци уможливило формулювання наступних положень щодо подальшого розвитку системи педагопчно1 освiти, зокрема вчителiв природничих дисциплiн.
На загальнодержавному рiвнi: оновлення й розробка законодавчо1 та нормативно-правово1 бази, що регламентуе й здшснюе державну тдтримку розвитку природничо1 освiти, забезпечуе престиж вчительсько1 професil загалом i розвиток змюту професiйноl дiяльностi вчителя природничих дисциплш зокрема, уведення до не1 й нових напрямiв спецiалiзацil, мiж ними тих, якi сприяють конкурентоспроможносп й мобiльностi фахiвцiв, формуванню педагога-дослщника та його професiйноl культури; конкретизащю ОКХ i ОПП бакалавра i магiстра цього профiлю стосовно !х методологiчноl пiдготовки й визначено1 методолопчно1 компетентностi; розширення мереж1 допрофесiйних закладiв природничо-наукового й технiчного спрямування; сприяння в оновленнi матерiально-технiчноl бази й осв^нього середовища природничих факультетiв педагопчних ВНЗ.
На регiональному рiвнi: забезпечення системное' спiвпрацi закладiв позашкiльноl, шкшьно1 природничо1 освiти та педагогiчних ВНЗ щодо професшно1 орiентацil й популяризаци досягнень обдарованих учнiв, студентiв i творчо працюючих учителiв природничих дисциплш; започаткування регюнальних програм з розвитку науково-техшчно1 i науково-педагогiчноl творчостi, природничо-наукових дослiджень молодi; створення й фшансова пiдтримка баз для проведення педагопчних i навчальних, а мiж ними - польових практик майбутшх учителiв природничих дисциплш.
На рiвнi ВНЗ: оновлення й конкретизацiя стандартiв i особистiсно-орiентованиx програм професiйноï пiдготовки вчителя i викладача природничих дисциплш в умовах педагопчного ВНЗ; упровадження творчо-розвивальних засобiв професiйноï пiдготовки, заснованих на цшностях педагогiчноï i природничо-наyковоï культур; забезпечення фyндаменталiзацiï й полiкyльтyрноï спрямованосп навчального процесу за всiма напрямами пiдготовки; уведення за рахунок варiативноï складовоï навчального плану узагальнюючих спецпрактикyмiв i спецсемiнарiв, спрямованих на формування професiйно-педагогiчноï культури майбутнього вчителя та ïï стрижня - культури методолоичноц розробка змiстy методологiчниx семiнарiв i лекторпв для викладачiв з метою формування в них готовносп до становлення в студенев специфiчного для сфери осв^и стилю мислення; розширення мiжрегiональниx i мiжнародниx контактiв, орiентованиx на полiкyльтyрний дiалог, наyково-педагогiчнy сшвтворчють i спiвпрацю стyдентiв та викладачiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Зязюн I. А. Педагопчна майстернють: монограф1я / I. А. Зязюн. - К.: Вища школа, 2004. - 422 с.
2. Табачек I. Сучасний вчитель: щея та щеал / I. Табачек // Нова парадигма. - К., 2004. - Вип. 38. -С. 96-104.
3. Савчин М. Методологеми психологи: монограф1я / М. Савчин. - К.: Академвидав, 2013. - 224 с.
4. Лаврентьева О. О. Теоретичш i методичш засади розвитку методолопчно1 культури майбутшх учител1в природничих дисциплш у процеа професшно1 тдготовки: автореф. дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04 / О. О. Лаврентьева. - К., 2015. - 40 с.
REFERENCES
1. Zyazyun I. A. Pedahohichna maysternist' : monohrafiya [Pedagogical skills], Kyiv, Vyshcha shkola, 2004. 422 p.
2. Tabachek I. Suchasnyy vchytel': ideya ta ideal [Current teacher: the idea and ideal], Nova paradyhma, Kyiv, 2004. Vol. 38, pp. 96-104.
3. Savchyn M. Metodolohemy psykholohiyi : monohrafiya [Metodolohemy psychology], Kyiv, Akademvydav, 2013. 224 p.
4. 4. Lavrent'yeva O. O. Teoretychni i metodychni zasady rozvytku metodolohichnoyi kul'tury maybutnikh uchyteliv pryrodnychykh dystsyplin u protsesi profesiynoyi pidhotovky [Theoretical and methodological foundations for of methodological culture of future teachers of natural sciences in the training], avtoref. dys. d-ra ped. nauk : 13.00.04, Kyiv, 2015. 40 p.
УДК 37:001.895-025.12
А. Ю. ЦИНА
КОНЦЕПТУАЛЬН1 ОСНОВИ ПРОЕКТУВАННЯ 1ННОВАЦ1ЙНИХ ПЕДАГОПЧНИХ ТЕХНОЛОГ1Й
Розглядаються шляхи використання нових педагоггчних ideü, технологгй, як е бгльш ефективними для сучасних oceimHix галузей. Аналiзуються шляхи тновацтного оновлення oceimHboï дiяльностi. Процес проектування нових nедагогiчних технологiй обтрунтовуеться на рiвнях у^е'1' освiтньоï системи краши, певно'1' освiтньоï галузi, окремо'1' навчально'1' дисциплiни, освiтнього регiону, навчального закладу, методичного об 'еднання педагогiв або окремих педагогiв (авторсьт технологи). Базовi складовi педагогiчноï iнноватики розглядаються з позицiй оновлення сучасного змiсту освiтнiх галузей, його спрямування на забезпечення умов реалiзацiï дiяльнiсного, компетентнiсного i особистiсно орiентованого пiдходiв в освiтi. Вiдзначаеться, що метою планування та введення iнновацiйних педагогiчних технологiй е 1'хне обтрунтування вiд рiвня концептуальних засад розвитку особистостi студентiв до рiвня використання iснуючих педагогiчних технологш в межах цих концептуальних засад, тобто на рiвнi формального опису освiтнього процесу
Ключовi слова: освiта, iнновацiï, педагогiчнi технологи', концептуальнi пiдходи.
