CC BY
30
7. Онищенко В. О. Регiональна програма охорони довкiлля, рацiонального використання природних ресурав та забезпечення екологiчноï безпеки з урахуванням регюнальних прiоритетiв Пол-тавсько!' областi / [В. О. Онищенко, Ю. С. Гол^, О. Е. 1лляш та iн.]. -Полтава : Полтавський лтератор, 2012. - 164 с.
8. Поводження з вщходами Полтавщини / [Ю. С. Гол^, О. Е. 1л-ляш, М. С. Самойлiк та ш.].- Полтава : Полтавський лiтератор, 2009. -291 с.
REFERENCES
Camoilik, M. S. "Otsinka ryzyku zdorov'iu naselennia u sferi po-vodzhennia z tverdymy vidkhodamy na rehionalnomu rivni" [Assessment of risk to public health in the field of solid waste management at the regional level]. Ekoloho-pravovi ta ekonomichni aspekty ekolohich-noi bezpeky rehioniv, 2013.166-171.
Ekolohichnyi pasport Poltavskoi oblasti [Ecological passport of Poltava region]. Poltava: Derzhupravlinnia okhorony navkolyshnyoho pryrodnoho seredovyshcha v Poltavskii oblasti, 2012.
Holik, Yu. S., Illiash, O. E., and Samoilik, M. S. Povodzhennia z vidkhodamy Poltavshchyny [Waste of Poltava]. Poltava: Poltavskyi literator, 2009.
[Legal Act of Ukraine] (1986).
Onyshchenko, V. O., and Samoilik, M. S. Teoretyko-metodolo-hichni zasady upravlinnia sferoiu povodzhennia z tverdymy vidkhodamy na rehionalnomu rivni [Theoretical and methodological basis of the management area of solid waste management at the regional level]. Poltava: PoltNTU, 2013.
Onyshchenko, C. V., and Samoilik, M. S. Ekoloho-ekonomichna otsinka zabrudnennia navkolyshnyoho seredovyshcha v systemi ekolo-hichno bezpechnoho rozvytku rehioniv Ukrainy [Ecological and economic evaluation of pollution in the system environmentally sound development in Ukraine]. Poltava: PoltNTU, 2012.
Onyshchenko, V. O., Holik, Yu. S., and Illiash, O. E. Rehionalna prohrama okhorony dovkillia, ratsionalnoho vykorystannia pryrodnykh resursiv ta zabezpechennia ekolohichnoi bezpeky z urakhuvanniam re-hionalnykh priorytetivPoltavskoi oblasti [Regional program for environmental protection, natural resource management and environmental safety, taking into account regional priorities Poltava region]. Poltava: Poltavskyi literator, 2012.
Pysarenko, P. V., and Samoilik, M. S. "Ekoloho-ekonomichna otsinka vplyvu polihoniv i zvalyshch tverdykh pobutovykh vidkhodiv na stalyi rozvytok rehionu" [Ecological and economic impact assessment of landfills and landfill solid waste for sustainable development of the region]. VisnykPDAA, no. 4 (2009): 15-23.
УДК 338.47
шляхи OiïMMI3Amï PO6OTd ГАЛУЗ1 MO6mbHOrO ЗВ'ЯЗКУ УКРА1НИ НА OCHOBI
CBITOBOrO ДOCBIДУ
©
2014
бойко а. б.
УДК 338.47
Бойко А. Б. Шляхи опт^зацм роботи ^y3i мобмьного зв'язку УкраУни на 0CH0Bi свггового досвщу
Необх/дн/сть даного досл'дження пояснюеться тим, що на етат розвитку, ринокмобльного зв'язку вже перенасичений, а оператори займають-ся пошуком мeхaнiзмiв роботи в нових ринкових умовах (упов'льнення зростання абонентськоi бази, зростання конкурента, зниження середньо!' виручки на одного абонента), щоб тдвищити ефектившсть свого б'знесу. Для виршення цих проблематичних питань компaнiям з надання по-слуг мобльного зв'язку потр'бно негайно впроваджувати нов'> iнновaцiйнi ршення, як допомогли б тдвищити рентабельшсть. Анал'зуючи, сис-тематизуючи та узагальнюючи результати наукових досл'джень, ми визначили та об(рунтували можлив'> шляхи розвитку для галуз мобльного зв'язку в УкраЫ, як дозволять операторам пiдвищиmи ефектившсть свого б'внесу.
Ключов'! слова:галузь мобльного зв'язку, ефектившсть бiзнeсу, конкуренция, опmимiзaцiя, мереж'> зв'язку, абоненти. Шп.: 12.
Бойко Анна Бориавна - астрантка, М'жнародний ушверситет б'знесу i права (вул. 49-оi Гвардшськой див'зи, 25-А, Херсон, 73039, Укра'ша) E-mail: Springushka@ya.ru
УДК 338.47
Бойко А. Б. Пути оптимизации работы отрасли мобильной связи Украины на основе мирового опыта
Необходимость данного исследования объясняется тем, что на этапе развития рынок мобильной связи уже перенасыщен, а операторы занимаются поиском механизмов работы в новых рыночных условиях (замедление роста абонентской базы, рост конкуренции, снижение средней выручки на одного абонента), чтобы повысить эффективность своего бизнеса. Для решения этих проблемных вопросов компаниям по предоставлению услуг мобильной связи нужно немедленно внедрять новые инновационные решения, которые помогли бы повысить рентабельность. Анализируя, систематизируя и обобщая результаты научных исследований, мы определили и обосновали возможные пути развития для отрасли мобильной связи в Украине, которые позволят операторам повысить эффективность своего бизнеса. Ключевые слова: отрасль мобильной связи, эффективность бизнеса, конкуренция, оптимизация, сети связи, абоненты. Библ.: 12.
Бойко Анна Борисовна - аспирантка, Международный университет бизнеса и права (ул. 49-ой Гвардейской дивизии, 25-А, Херсон, 73039, Украина)
E-mail: Springushka@ya.ru
UDC 338.47
Boiko Anna B. Ways of Optimisation of Operation of the Mobile Communication Industry of Ukraine on the Basis of the World Experience
The necessity of this study is explained by the fact that the market of the mobile communication is already over-saturated at the stage of development and the operators search for mechanisms of operation under new market conditions (reduction of growth of the subscriber base, growth of the competition, reduction of receipts per a subscriber, etc.) in order to increase efficiency of their business. In order to solve these problematic issues the companies that provide mobile communication services should immediately introduce new innovation solutions, which would help to increase profitability. Analysing, systemising and generalising results of scientific studies, we identified and justified possible ways of development for the mobile communication industry in Ukraine, which would allow increase of efficiency of their business by operators. Key words: mobile communication industry, business efficiency, competition, optimisation, communication networks, subscribers. Bibl.: 12.
Boiko Anna B.- Postgraduate Student, International University of Business and Law (vul. 49-oyi Gvardiyskoy dyviziyi, 25-A, Kherson, 73039, Ukraine) E-mail: Springushka@ya.ru
22б
Протягом останшх роив у оператор1в мобкьного зв'язку актуамзувалися 3aAa4i, пов,язанi з оптимь зацieю iснуючого 6i3Hecy i пошуком нових нiш для розвитку шновацшних cepBiciB. Ринок кардинально мшя-еться yнаcлiдок змiни cyтi та пiдходiв до надання нових послуг. Оператори активно шукають шляхи балансування свое! бiзнec-модeлi та мeханiзмiв роботи в нових ринкових умовах. Висока конкуренщя, що супроводжуеться знижен-ням цш для кiнцeвих cпоживачiв, знижуе швестицшну при-вабливicть тeлeкомyнiкацiйних проекпв. Тому нeобхiднi pi-шення, яи допоможуть пiдвищити peнтабeльнicть в нових умовах. Операторам необхкно пiдвищyвати ефектившсть свого бiзнecy в умовах уповкьнення зростання абонентно! бази, загострення конкуренцп i значного зниження ARPU (англ. Average revenue per user, середня виручка на одного ко-ристувача) - показник, що використовуеться телекомунжа-цшними компашями (у тому чи^ iнтepнeт-пpовайдepами, IT-компанiями та iншими компашями, що надають онлайн-cepвicи) i що означае середню виручку (зазвичай за мюяць) у розрахунку на одного абонента, е одним з показниюв, що характеризуют, ycпiшнicть бiзнecy компанп [1].
Мета cтаттi полягае в пошуку сучасних пiдходiв i визначeннi нових шляхiв для оптимiзацil роботи компанiй мобкьного зв'язку в УкраМ.
Аналiз лiтepатypи показав, що дана проблема викли-кае штерес у вiтчизняних i зарубшних науковц1в: М. Б. Олек-сандрова, В. В. Афанасьева, В. М. Орлова, Ф. З. Мардаров-ського, А. В. Кузьминова та ш [2, 3, 4].
Разом з тим eкономiчний спектр розвику галyзi мобкьного зв'язку виcвiтлeно недостатньо широко, шж того вимагае час, що i зумовило написання дано! роботи.
Головною перевагою в конкурентнш боротаб в такiй ситуацп стае обсяг додаткових послуг, що надаються абонентам, i кардинальна оптимiзацiя операцшно! дiяльноcтi. Важливим е питання, за рахунок чого можна вткити в жит-тя данi piшeння. Звичайно без швестування компанiями в наукову дiяльнicть i розробку та вткення в життя шнова-цiйних ршень не обiйтиcь.
Так, один з найбкьших китайських виробниюв у сфе-pi тeлeкомyнiкацiй - компанiя Huawei - поcтiйно iнвecтyе у науково-дослкну дiяльнicть на територп бвропи. Зокрема вкзначаеться, що в 2012 p. Huawei вже вклала понад 13 % свое! виручки в наyковi дослкження, i це один з найбкь-ших внecкiв у подiбний напрямок з боку приватних компа-нiй. Вiдомо, що в перюд з 2010 по 2013 pp. загальний pозмip iнвecтицiй збiльшивcя в^чь У наcтyпнi п'ять pокiв ком-панiя плануе знову подво!ти показник [5]. Нагадаемо, що Huawei оргашзувала 13 науково-дослкних центр1в у бвро-пi: у Швецп, Фшляндп, Сполученому Коpолiвcтвi, Францп, Нiмeччини, Бельгп, 1рландп та 1талп. На cьогоднiшнiй день в них зайнято бкьше 800 фахiвцiв. Iхнi зусилля cпpямованi на допомогу операторам в управлшш зростаючими обсяга-ми даних, cкоpочeннi споживання енергп мережевими компонентами, а також на забезпечення доступу до передових технологш, обробки зростаючого фжсованого i мобiльного тpафiкy пiд управлшням найбiльш ефективних систем.
В останш два дecятилiття розвиток шформацшно! сфери був особливо штенсивним. Вiн характеризувався масштабним впровадженням piзноманiтних тeхнологiй та програм. Галузь мобкьного зв'язку спочатку розвивалася за рахунок надання голосових послуг, i оператори вже осво'ки цей ринок. Зараз оcновнi гравщ ринку змicтили акцент на послуги пepeдачi даних. Згiдно з прогнозами Ovum, у свт
до 2015 р. доходи вк надання голосових послуг знизяться на 8,4 %: з $ 663 млрд (2010 р.) до $ 608 млрд, у той час як прибуток вк послуг передачi даних збкьшиться на 10 %: з $ 907 млрд (2010 р.) до $ 1 трлн (2015 р.). Збкьшення обсяпв цифрового контенту разом i3 стрiмким зростанням популярно™ мобкьних мереж привiв до рiзкого збкьшення обсягу переданих даних [6].
Ера цифрових технологш характеризуемся новим важливим компонентом - користувацьким досвком. Цей фактор визначае розвиток телекомунжацшно! галузi, тому дуже важливо, щоб абоненти мали можливiсть легко i швид-ко отримати доступ до послуг мереж зв'язку. Для того, щоб ефективно управляти цим процесом, виробники обладнан-ня та мережi зв'язку повинш оптимально вкповкати за-питам користувачш. Оптимiзацiя процесу надання послуг е ключовим чинником розвитку галузi мобкьного зв'язку. Абоненти повиннi мати доступ до високошвидюсних мереж з мшмальним часом доступу до послуги, а також до яисно-го контенту. Надання послуг абонентам i прогрес в галузi ме-режевих технологiй нерозривно пов'язанi м1ж собою: яюсть користувацького досвiду стимулюе розвиток мереж, що до-зволяе полшшити процес надання послуг. Новiтнi послуги можливо надати ткьки в найсучаснших мобiльних мережах, !х створення i стане найбкьш вигiдним для операторов.
Особливо стрiмке зростання мобкьних широко-смугових мереж вiлбулося в Азiатсько-Тихоокеан-ському регiонi. За даними, наданими Wireless Intelligence та шформацшною службою Асощацц GSM, у се-рединi 2010 р. 2,4 млрд (48 %) абонент мобкьного зв'язку (усього у свт !х понад 5 млрд) зареестроваш в Азiатсько-Тихоокеанському регiонi. Аналiтики прогнозують, що до 2015 р. число користувачш мобкьного зв'язку в Азiатсько-Тихоокеанському регюш збкьшиться на 50 % [7]. Осккьки розвиток мереж у даному регюш був насткьки стрiмким i вiдбувся вiдносно недавно, азiатськi абоненти швидко осво'ки можливосп нових пристро!в, таких як смартфони i план-шетнi ПК, а також шформацшно-емних додаткiв, таких, як Р2Р («перенаправляемся сюди» - це комп'ютерна мережа, заснована на рiвноправностi учасникiв, часто в такiй мережi вiдсутнi видiленi сервери, а кожен вузол (peer) е як клентом, так i виконуе функцп сервера) та обмш вiдео [7].
Проблему полшшення якостi обслуговування або-ненпв i пiдтримки рiвня доходiв операторiв допоможуть вирiшити такi основнi аспекти майбутнього розвитку галу-зi мобкьного зв'язку в Украшк
+ створення мобкьних широкосмугових мереж iз смугою пропускання гiгабiтного рiвня; перехiд вк мiдi до оптики;
перехiд на All-IP шфраструктуру, яка дозволить перевести галузь на використання «пакетних» технологш;
побудова мереж на основi центрiв обробки даних за рахунок використання 1Т-шфраструктури на базi хмарних обчислень;
модершзащя систем OSS/BSS з метою адаптацп до вiдкритго i гнучкого середовища взаемодп.
Розглянемо бiльш детально наведет вище пропозицп.
Вiдомо, що, чим вища швидкiсть передачi даних, тим бкьше в оператора можливостей, вкповкно вiн е самим конкурентноспроможншим на ринку послуг.
Оптична лшя мае очевиднi переваги перед мкною: у не! значно бiльша пропускна здатшсть; вона не схильна
+ +
+
+
реагувати на електроперешкоди. KpiM того, оптичш лiнГ¿ перспективнi в тому плаш, що сьогоднi оператори пропо-нують 100 Мбiт/с за розумнi грошГ, завтра це буде 1 ГбГт/с, пiслязавтра - 10 i т. iH. I якщо прокладена мГдна лiнiя, сьо-годнiшнiй трафiк, по суп, граничний для не!, тодi як оптоволокно не тГльки задовольняе сьогоднiшнi потреби, воно також буде вГдповГдати i завтрашнiм, i пiслязавтрашнiм ви-могам [8]. Усе це тдвищить економiчну ефективнiсть ви-користання нового обладнання.
Сьогодш на зростаючому ринку послуг зв'язку все бiльш очевидною стае тенденщя мГграцп мовного трафiку в мобГльну мережу та мережу передачi даних, а також перехiд вгд традицшноГ комутацГ! каналГв до комутацГ! IP-пакетГв.
Розвиток IP-мереж останнiм часом став переважаю-чою тенденцiею галузi телекомунiкацiй. Технологiя IP стала основою розвитку мереж наступного поколшня, в основному тому, що IP-технологи дозволяють операторам будувати мережi з единою шфраструктурою та надавати пакети послуг на базi протоколу IP.
IP-шфраструктура дозволяе операторам позбутися архГтектури «одна послуга - одна мережа» i створити рГв-неву мережу з подГлом функцш з надання послуг i роботи мережь У результат скорочуються експлуатацшш витрати оператора i одночасно тдвищуються можливостг з надан-ня послуг.
БГльше того, технологгя All-IP вгдповгдае найвищим вимогам, осильки дозволяе отримувати ргзномангтнг по-слуги з абонентських термшалГв, не враховуючи мгсце, час та спосгб передачг. У результат користувачам мережг стае зручнгше отримувати доступ до послуг, а оператори зв'язку тдвищують конкурентоспроможнгсть своГх послуг [9].
Актуальною, на наш погляд, е тема хмарних обчис-лень. Вона е однгею з найпопулярнгших у блоГах i онлайнових публгкацгях. Практично щотижня про-ходять конференцГ! та семгнари, присвяченг «хмарг», а про-вгднг аналГтики прогнозують як суттеве зростання попиту на хмарнг обчислення, так i збгльшення доходГв для компа-нгй, яи одними з перших запропонують хмарнг сервгси.
Цей феномен можна пояснити досить просто - на-рештг з'явилося ргшення, що дозволяе значно скоротити витрати на IT-послуги, шакше оцгнити весь процес автома-тизацГ! дгяльностг компангй i створення програмного за-безпечення, вГдмовитися вГд високих вхГдних швестицш в шфраструктуру та ll подальшу тдтримку, а також вирши-ти проблеми швидкого розгортання застосункГв, виходу на новГ ринки, розширення клГентсько! бази, збГльшення кГль-костГ замовникГв тощо [10].
Важливим е визначення сервгав, яи найчастше на-даються за допомогою «хмарних» платформ. Зауважимо, що найчастшими сценарГями використання «хмарних» платформ е хостинг застосункГв, зберГгання даних та здш-снення обчислень.
Модель надання програмного забезпечення як сервь су (Software as a Service, SaaS) створюе можливкть оренди застосункГв. Сервю включае платформу як сервк та шфра-структуру. Прикладом застосування як сервку може бути Business Productivity Online Suite [10].
Модель надання програмного забезпечення як сер-вку е моделлю забезпечення доступу до застосункГв через 1нтернет з оплатою за фактом !х використання. Дана модель е найбГльш поширеною на сьогодш моделлю надання «хмарних» сервюГв. Оргашзаци можуть реалГзовувати по-
дГбну модель надання сервюу з приватних хмар, викорис-товуючи внутршш мережш канали, додатково захищеш та не пов'язаш з 1нтернетом.
Модель надання платформи як сервку (Platform as a Service, PaaS) створюе можливкть оренди платформи, яка звичайно включае операцшну систему та прикладш сервюи. Платформа як сервк полегшуе розроблення, тес-тування, розгортання та супровГд застосункГв без необхГд-ност швестицш в шфраструктуру та програмне середови-ще. Платформа як сервк включае також шфраструктуру як сервк. Прикладом платформи як сервюу може бути Windows Azure [10].
Уданому випадку споживачами е самГ компанГ!, яи роз-робили застосунки. Платформа забезпечуе середови-ще для виконання застосункГв, сервюи зГ зберГгання даних i низку додаткових сервгав, наприклад штеграцшш або комушкацшш сервюи. Угода про надання сервюГв (SLA) зазвичай покривае таи характеристики сервюГв, як доступ-шсть середовища виконання застосункГв та його продуктив-шсть. МожливостГ настроювання застосункГв тд потреби споживачГв практично не обмежень Обмеженням може стати лише функщональшсть сервюГв, що надаються на рГвш платформи. При цьому необхГдно розумГти: щоб скориста-тися можливостями хмарно! платформи, потрГбно значно модершзувати або взагалГ переписати юнуючГ застосунки.
Оплата хмарно! платформи розраховуеться виходя-чи з обсягу використаних обчислювальних ресурсГв, наприклад: час роботи застосунку; обсяг даних i кГльисть операцш Гз даними (транзакцш); мережевий трафш.
Провайдер хмарно! платформи може запропонувати суттевГ знижки в разГ придбання певного обсягу ресурсГв. Наприклад, знижки на Windows Azure Platform можуть ся-гати понад 50 % [10].
Модель надання шфраструктури (апаратних ресурсГв) як сервюу (Infrastructure as a Service, IaaS) створюе можливють оренди таких шфраструктурних ресурсГв, як сервери, пристро! зберГгання даних i мережне устаткуван-ня. Керування всГею шфраструктурою здшснюе постачаль-ник сервгав, а споживач керуе тГльки операцшною системою та встановленими застосунками. Таи сервюи зазвичай оплачуються за !х фактичним використанням i дозволяють користувачевГ збГльшувати або зменшувати обсяг Гнфра-структури, що використовуеться, за допомогою спещаль-них порталГв, якГ надаються постачальниками сервгав.
За дано! ситуацГ! споживачами е власники застосункГв, IT-спещалюти, яи готують образи операцГйних систем (ОС) для !х запуску в сервкнш ГнфраструктурГ. Хмарна платформа надае сервки для запуску вГртуальних машин i сервГси зберГгання даних. Угода про надання сервкГв (SLA) зазвичай покривае таи характеристики сервгав, як доступ-нГсть вГртуального сервера та час розгортання образу ОС. У цш сервкнш моделГ можуть бути запущеш практично будь-якГ застосунки, встановленГ на стандартш образи ОС. Як i з PaaS, оплата Гнфраструктури як сервюу зазвичай вГд-буваеться виходячи з обсягу використаних ресурсГв [10].
Система OSS/BSS (англ. Operation Support System/ Business Support System - система тдтримки операцш/ система тдтримки бГзнесу, шодГ BOSS, BSS/OSS, B/OSS) в електрозв'язку представляе собою загальне найменування для категорГ! прикладного програмного забезпечення вну-трГшнГх бГзнес-процесГв операторГв зв'язку [11].
Дана система дозволяе автоматизувати процеси екс-плуатацшно'1 дiяльностi та доповнити юнуючу мережеву iнфраструктуру засобами управлiння, штегруючи pi3Hi до-датки у единий шформацшний та операцiйний простiр.
Першою загальною тенденцiею, яку можна взнести до систем OSS i BSS одночасно, слд зазначити повну ште-грацiю даних систем i бажання операторiв отримати в щ-лому штегровану систему, навiть якщо кожну систему або окремий функщонал можна придбати окремо дешевше. Сьогоднi ва оператори розумiють, що вартiсть штеграцп таких систем дуже висока. Причому, як показуе досв^, це не разовий плапж за iнтеграцiю систем, а необх^шсть по-стiйно проводити штеграцшш роботи при впровадженнi нових технолопчних стандартiв.
Друга загальна тенденщя - поступове злиття систем OSS i BSS. Межi мiж цими найважлившими IT-системами поступово розмиваються. За дано'1 ситуацп операторам вже не важливо, де саме знаходиться службовий функщонал, наприклад функщя «активащя клiента», головне, щоб вiн працював.
Третя загальна тенденщя - це потреба в единих аналь тичних системах. Якщо ранше замовники набували окремi аналiтичнi системи для OSS i BSS, то тепер вони вважають за краще мати едине ршення, яке дозволить 1м отримувати до-стовiрну аналiтичну iнформацiю про ва елементи мережi.
Якщо розглядати окремо системи BSS, то, безумовно, основний тренд - це конвергентшсть. Причому якщо рань ше пiд термiном «конвергентш системи» малося на увазi одночасне обслуговування pre-paid- i post-paid-абоненпв, то тепер з'явився термiн «omni - конвергенти». У даний термiн, ^м обслуговування pre-paid i post-paid-абонентiв, також включаеться обслуговування абоненпв фiксованоï мережу користувачiв платного телебачення, корпоратив-них ^ентш i т. iн. [12].
Другий тренд BSS - це робота iз сощальними мережами, як мережi стають одним з найактивнших каналiв CRM, i ва данi, якi надходять з них, необх^но аналiзувати i враховувати при обслуговуванш клiента.
Третiй тренд - адаптащя систем BSS до нових по-колiнь бездротових мереж. На сьогодш найактуальнiшими завданнями е адаптащя послуг i продуктiв для мереж LTE. На наш погляд, мiж послугами мереж стандартов 2G i 3G не було тако'1 принципово'1 рiзницi, яка з'явилася з розгор-танням мереж 4G. Послуги, що надаються в мережах LTE, принципово вiдрiзняються в1д послуг, якi надавалися в мережах третього поколiння. Отже, потрiбнi новi системи тарифiкацiï. ^м того, кiлькiсть наданих оператором послуг зростае з дуже великою швидистю, а гнучисть систем BSS, яка дозволяе швидко виводити на ринок новi послуги, стае одшею з ключових конкурентних переваг. В шшо-му випадку може виникнути ситуащя, що оператор, який вклав багато коштш у створення та запуск мережi нового поколшня, буде тарифiкувати послуги за старою схемою i не зможе ефективно повернути вкладеш кошти.
Що стосуеться систем OSS, то основш тенденцп роз-витку, пов'язанi з використанням розширених аналiтичних систем i технологш smart cell, дозволяють зменшити собь вартiсть розгортання мереж за рахунок механiзмiв самоор-ганiзацiï [12].
ВИСНОВКИ
Враховуючи вищевикладене, можна констатувати, що га^га мобкьного зв'язку необхiдна адаптащя тд обробку
«великих даних» для кращого розум1ння i зниження часу реакцп на потреби юиентш. Потр1бно створювати штелекту-альш i стшю мереж^ п1дтримуюч1 управлшня смугою пропус-кання за запитом, iнтеграцiю мережi надання цифрового контенту i3 засобами для його поширення на рiзних платформах, iнтеграцiю ланцюга 1Т-поставок з використанням хмарних обчислень, тдвищення ршня шформацшно! безпеки i забез-печення захисту системи вiд несанкщонованого доступу.
На нашу думку, запропоноваш шляхи оптимiзащí роботи галузi мобкьного зв'язку Украши, дозволять операторам ринку тдвищити ефективнiсть свого бiзнесу в умовах загострення конкуренцп. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Офiцiйна сторшка «Словарик мобильного разработчика» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://app2top.ru
2. Олександров М. Б. Моделирование путей развития виртуальных операторов сотовой связи / М. Б. Олександров // Вестник ИНЖЭКОНа. Вып. 2(11). - СПб. : СПбГИЭУ, 2006.
3. Афанасьев В. В. Бизнес модели развития сетей мобильной связи / В. В. Афанасьев // Мобильные системы. - 2003. -№ 10. - С. 35 - 42.
4. Орлов В. М. Сущность управления электросвязью региона в современных условиях / В. М. Орлов, Ф. З. Марда-ровський, А. В. Кузьминов // Информатика и связь : Сб. науч. тр. Украинской государственной академии связи им. А. С. Попова. - Одесса, 1997. - № 2. - С. 27 - 31.
5. Офщшна сторшка «Курсив kz» [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http://www.kursiv.kz/news/details/kompanii/ Huawei-uvelichit-razmer-investitcij-v-nauchno-issledovatelskuyu/
6. Офщшна сторшка «Ovum» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://ovum.com/section/home/
7. Офщшна сторшка «Free Wireless Daily Newsletter» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.fiercewireless.com/
8. Офщшна сторшка «Технологии и средства связи» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.tssonline.ru
9. Офщшна сторшка «Телекоммуникации, телевидение и интернет» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://seti. btconsult.kz
10. Офщшна сторшка «Microsoft Cloud Power» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.microsoft.com/ ukraine/cloud/products/cloud.aspx
11. Офщшна сторшка «Gartner IT Glossary» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.gartner.com/it-glossary
12. Офщшна сторшка «Мобильные телекоммуникации» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www. mobilecomm.ru/oleg-volpin-zapusk-setey-lte-sluzhit-stimulom-modernizatsii-sistem-oss-bss
Науковий KepiB^K: Прохорчук С. В. - кандидат економ1чнмих наук, доцент, завщувач кафедри обл1ку i аудиту, М|жнародний ушверситет б|знесу i права (Херсон)
REFERENCES
Afanasev, V. V. "Biznes modeli razvitiia setey mobilnoy svi-azi" [Business development model of mobile networks]. Mobilnye sistemy, no. 10 (2003): 35-42.
Free Wireless Daily Newsletter. http://www.fiercewireless.
com/
Gartner IT Glossary. http://www.gartner.com/it-glossary
Kursyv kz. http://www.kursiv.kz/news/details/kompanii/ Huawei-uvelichit-razmer-investitcij-v-nauchno-issledovatelskuyu/
Microsoft Cloud Power. http://www.microsoft.com/ukraine/ cloud/products/cloud.aspx
Mobylnye telekommunykatsyy. http://www.mobilecomm. ru/oleg-volpin-zapusk-setey-lte-sluzhit-stimulom-modernizatsii-sistem-oss-bss
Oleksandrov, M. B."Modelirovanie putey razvitiia virtualnykh operatorov sotovoy sviazi" [Modeling ways to develop virtual mobile operators]. VestnikINZhEKONa, no. 2 (11) (2006).
Orlov, V. M., Mardarovskiy, F. Z, and Kuzminov, A. V."Sushchnost upravleniia elektrosviaziu regiona v sovremennykh usloviiakh" [The
essence of telecommunications management region in modern conditions]. Informatika i sviaz, no. 2 (1997): 27-31. Ovum. http://ovum.com/section/home/ Slovaryk mobylnoho razrabotchyka. http://app2top.ru Tekhnolohyy y sredstva sviazy. http://www.tssonline.ru Telekommunykatsyy, televydenye y ynternet. http://seti. btconsult.kz
УДК 338.48:332.1(447.75)
УДК 338.48:332.1 (447.75)
Транченко Л. В., Лопатюк Р. I. Соцiально-економiчна ефективжсть функцiонування туристичних пщприемств
Стаття присвячена вивченню теоретичних i науково-методичних основ формування ефективноi системи метод'ю визначення та оцнки со-цальних та економiчних ефект'ю в'д становлення туристичноi сфери в регон з урахуванням особливостей стану розвитку мсцевого ринку. У статтi проанал'вовано стан розвитку туристичноi галуз Чернiвецько¡област'>, розкрито необхiднiсть визначення соцiально-економiчно¡ефек-тивностi становлення туристичноi сфери та визначено софльно-економнш передумови його функцонування в альськш мщевот Чернiвець-ко1 област'1. Проведено розрахунок со^ального та економ'много ефект'в в'д становлення туризму в регою. Розглянуто штегральну оцнку но-земних туристичних потошв у Чершвцях, проанал'вовано основт проблеми на шляху до пiдвищення ефективностi функцонування туристичних тдприемств. Здшснено детальний анал'в р'вних груп об'ект'в туристичноi¡нфраструктури Буковини, зокрема стан та перспективи розвитку готельного господарства. Визначено основн напрямки та проблеми розвитку туристично1 дiяльностi.
Ключов'! слова: со^альний ефект, економiчний ефект, туристична сфера, туристичт тдприемства, валовий регональний продукт, валова додана вартсть туризму, промiжне споживання, випуск. Рис.: 1. Табл.: 5. Ббл.: 8.
Транченко Людмила Володимирiвна - доктор економiчних наук, професор, кафедра менеджменту органiзацiй, Уманський нацональний ушверси-тет садiвництва (вул. 1нститутська, 1, Умань, Черкаська обл., 20305, Украна) E-mail: lydatranch@gmail.com
Лопатюк Руслана 1вашвна - кандидат економiчних наук, старший викладач, кафедра економки тдприемства, фiнансiв, облку i аудиту, Уманський державний педагогiчний унверситет ¡м. П. Тичини (вул. Садова, 2, Умань, Черкаська обл., 20300, Украна) E-mail: rufalina@ukr.net
УДК 338.48:332.1 (447.75) Транченко Л. В., Лопатюк Р. И. Социально-экономическая эффективность функционирования туристических предприятий
Статья посвящена изучению теоретических и научно-методических основ формирования эффективной системы методов определения и оценки социальных и экономических эффектов от становления туристической сферы в регионе с учетом особенностей состояния развития местного рынка. В статье анализируется состояние развития туристической отрасли Черновицкой области, раскрыта необходимость определения социально-экономической эффективности становления туристической сферы. Определены социально-экономические предпосылки его функционирования в сельской местности Черновицкой области. Проведен расчет социального и экономического эффектов от становления туризма в регионе. Рассмотрена интегральная оценка иностранных туристических потоков в Черновцах. Проанализированы основные проблемы на пути к повышению эффективности функционирования туристических предприятий. Осуществлен подробный анализ различных групп объектов туристической инфраструктуры региона, в частности, состояние и перспективы развития гостиничного хозяйства. Определены основные направления и проблемы развития туристической деятельности.
Ключевые слова: социальный эффект, экономический эффект, туристическая сфера, туристические предприятия, валовой региональный продукт, валовая добавленная стоимость туризма, промежуточное потребление, выпуск Рис.: 1. Табл.: 5. Библ.: 8.
Транченко Людмила Владимировна - доктор экономических наук, профессор, кафедра менеджмента организаций, Уманский национальный университет садоводства (ул. Институтская, 1, Умань, Черкасская обл., 20305, Украина) E-mail: lydatranch@gmail.com
Лопатюк Руслана Ивановна - кандидат экономических наук, старший преподаватель, кафедра экономики предприятия, финансов, учета и аудита, Уманский государственный педагогический университет им. П. Тычины (ул. Садовая, 2, Умань, Черкасская обл, 20300, Украина) E-mail: rufalina@ukr.net
UDC338.48:332.1 (447.75) Tranchenko Liudmyla V., Lopatiuk Ruslana I. Socio-economic Efficiency of Functioning of Tourist Enterprises
The article is devoted to the study of theoretical and scientific and methodical grounds of formation of an efficient system of methods of identification and assessment of social and economic effects from establishment of the tourist sphere in the region with consideration of specific features of the state of local market development. The article analyses the state of development of the tourist sphere in the Chernivtsi oblast and shows a necessity of identification of the socio-economic efficiency of establishment of the tourist sphere. It identifies socio-economic pre-requisites of its functioning in rural areas of the Chernivtsi oblast. It conducts calculation of social and economic effects from establishment of tourism in the region. It considers an integral assessment of foreign tourist flows in the city of Chernivtsi. It analyses main problems on the way of increase of efficiency of functioning of tourist enterprises. It conducts a detailed analysis of various groups of objects of tourist infrastructure of the region, in particular, state and prospects of development of the hotel business. It identifies main directions and problems of development of tourist activity.
Key words: social effect, economic effect, tourist sphere, tourist enterprises, gross regional product, gross value added of tourism, intermediate consumption.
Pic.: 1. Tabl.: 5. Bibl.: 8.
Tranchenko Liudmyla V.- Doctor of Science (Economics), Professor, Department of Management of Organizations, Uman National University of Horticulture (vul. Instytutska, 1, Uman, Cherkaska obl., 20305, Ukraine) E-mail: lydatranch@gmail.com
Lopatiuk Ruslana I.- Candidate of Sciences (Economics), Senior Lecturer, Department of Business Economics, Finance, Accounting and Auditing, Uman State Pedagogical University named after P. Tychyna (vul. Sadova, 2, Uman, Cherkaska obl., 20300, Ukraine) E-mail: rufalina@ukr.net
