CC BY
9
Актуальт проблемы сучасноТ медицины
Л'пература
1. Андрющенко В.П., Куновський В.В. Ентеральне харчування в ранньому пюляоперацшному nepiofli / Андрющенко В.П., Куновський В В.// Науковий Bi-сник ужгородського унверситету 2003. - №20.- С. 135-137.
2. Варило A.C. Бактерюцидна д1я озону / Варило А.С // М1жнародний медичний журнал «Озонотерапт».-2003. доповнення до ММЖ.- С. 39.
3. Ганмев В.В. Медичний озонатор нового поколЫня «ОЗОН УМ-80» / Ганмев В.В. // М1жнародний медичний журнал «Озонотерагля».- 2003. доповнення до ММЖ.- С. 139.
4. Дантов М.В., Фьодоров В.Д. Х1рурпя ПщшлунковоТ залози. - М.: Медицина, 1995. - 511 с.
5. Кашковський O.G. Cnoci6 катетеризацп порожнини малого чепця / Деклар. Патент № 28653 А, УкраТ-на. Заявка Bifl 16.10.2000.- 0публ.23.05.2002.
6. Кондратенко П.Г. Гострий панкреатит: монограф1я / П.Г. Кондратенко - Донецьк, 2008. - 352 с.
7. Савельев B.C., Буянов В.М. Гострий панкреатит.-М.:Медицина, 1983 - 240 с
8. Шал1мов С.А. Гострий панкреатит i його усклад-нення / С.А. Шал1мов, А.П. Радзжовський, М.С. Ничитайло. К.: Наук. думка, 1990.- 272 с.
Реферат
СПОСОБЫ ПРОФИЛАКТИКИ ТРАНСЛОКАЦИИ КИШЕЧНОЙ МИКРОФЛОРЫ В УЧАСТКИ ВОСПАЛЕНИЯ У БОЛЬНЫХ С АСЕПТИЧЕСКИМИ И ИНФИЦИРОВАННЫМИ ФОРМАМИ НЕКРОТИЧЕСКОГО ПАНКРЕАТИТА Мосендз В.В., Россохай О.В., Каниковский Д.Е.
Ключевые слова: острый панкреатит, бактериальная транслокация, дисбиоз, ентеральное питание.
Увеличение уровня заболеваемости на острый панкреатит, осложненный деструкцией до 4,5 - 5,7 на 10 тыс. населения, высокий уровень инвалидизации и летальности (20 - 40%, 80%) определяют актуальность проблемы. Произведен ретроспективный анализ лечения 215 больных на асептические и 105 больных с инфицированнными формами острого панкреатита.
Summary
METHODS OF PREVENTION OF INTESTINAL MICROFLORA TRANSLOCATION INTO THE INFLAMMATORY REGIONS IN PATIENTS WITH ASEPTIC AND INFECTED FORMS OF NECROTIC PANCREATITIS. Mosyonds V.V., Rosohai O.V., Kanikovskiy D.O.
Key words: acute pancreatitis, bacterial translocation, dysbiosis, enteral nutrition.
The increase in morbidity rate of pancreatitis complicated with the destruction up to 4,5 - 5,7 cases per 10000 population and high incapacity and mortality rate (20 - 40%, 80% respectively) determine the topicality of this issue. There have been carried out the retrospective analysis of treatment of 215 patient with aseptic and 105 patients with infected forms of acute pancreatitis.
УДК 616-006.04-08:615.851
ПСИХ0С0МАТИЧН1 Р03ЛАДИ ПРИ ЗЛ0ЯК1СНИХ Н0В0УТВ0РЕННЯХ I М0ЖЛИВ0СТ1 IX К0РРЕКЦ11 Л1КА-РЕМ С0МАТИЧН0Г0 ПР0Ф1ЛЮ
Невойт Г.В., Москаленко О.В., Невойт М.М., Маркна Т.М.
Вищий державний навчальний заклад Укра'Гни «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава, Полтавський обласний клш1чний онкодиспансер , Друга мкька кл^чна лшарня м. Полтави
Ефективн1сть л1кування / адаптация онколопчного хворого до життя залежать не лише в1д характеру онколопчного захворювання, вар'<анта його переб'<гу, виду протипухлинноУ терапи, а Й в'<д особливостей преморб'<ду особистост та н психолопчно)" установки на хворобу. В статт1 представлен,( сучасний стан проблеми виникнення психосоматичних розлад1в при злояк1сних новоутворен-нях, аспекти ¿х д1агностування л'1карем-1нтерн'1стом та шдходи до ¿х коррекци. Ключов1 слова: злояюсш новоутвореня, психосоматичн1 розлади, адаптол.
Вступ
Згщно матер1ал1в «Концепци ДержавноТ цтьо-В01 комплексно!' Програми розвитку охорони псих1чного здоров'я в УкраТш на 2006-2010 роки» зросла зареестрована розповсюдженють псих1ч-них розлад1в, у тому числ1 \ непсихотичного характеру, переважна частина людей перебувае в стаж хрошчного псих1чного дискомфорту. Дана проблема актуальна в практик лкаря-¡нтернюта, осктьки, з одного боку, близько 90% хворих ¡з псих1чними розладами звертаються до л1кар1в соматичного профтю, лкуються \ спо-стер1гаються ними, з другого - психолопчний стан як особливють преморбщу особистосп впливае на клш1чну ефективнють лкування со-
матичних, у тому числ1 онколопчних, захворю-вань. На сьогодняшнш день до кшця не сфор-мульована загальновизнана теор1я, що пояснюе роль психолопчних процеав в соматичних пере-твореннях \ етюлогп рака. Однак клш1чно доведено, що у хворих, як1 здаты «психолопчно про-тистояти» захворюванню на вах етапах лкуван-ня, тривалють життя вища, ыж у оаб з протиле-жним стереотипом поведшки. Неодноразово бу-ло пщтверджено, що холютичний пщхщ до реа-бшп~ацм хворих сприятливо впливае на переб1г \ прогноз онколопчного захворювання [4; 6; 7]. Необхщно враховувати, що досить часто д1агно-стика депресп у пащента означае нав1шування ярлику псих1чно хворого. Створюеться загроза
Том 9, Випуск 4
61
В1СНИК Украгнсъког' медичног' стоматологгчног академгг
соц1альноТ стигматизацп, що призводить до вщ-мови хворого Bifl псих1атричноТ допомоги. Таким чином, наявнють у хворого психосоматичноТ патологи, паталопчних адаптацшних розлад1в, особливо за появи депресивноТ симптоматики, вимагае саме вщ лкарячнтернюта - загально-терапевтичного профтю i онколога - своечасноТ д1агностики, динам1чного спостереження, пере-квал1ф1кацп стану i змши стратеги лкування з використанням адекватно! та безпечноТ фарма-колопчноТ'терапи.
В звязку ¡з зазначеним метою нашого дослн дження було пщвищити еффективнють лкуван-ня i реабт1таци онколопчних хворих шляхом впровадження в рутинне обстеження скршшго-вого алгоритму д1агностики психосоматичних розлад1в задля удосконалення обгрунтованного диференцшованого призначення психотичних 3aco6iB.
Матер/али i методи досл/дження
При рутинному обстеженш пац1ент1в нами ви-користовувався адаптований до терапевтичноТ практики скршшговий алгоритм, що включае етапи: I. Д1агностування (безпосередньо CKpi-HiHr): 1.1. тестування за опитувальником вияв-лення розлад1в депресивного стану (за Красно-вим В.Н., 2002); 1.2. полуструктуроване клш1чне ¡нтерв'ю на пщстав1 критерпв депресивного eni-зоду зг1дно МКБ-10 (F32). II. Визначення ¡ндивн дуальних особливостей i контроль в динам1ц1 л1-кування: 2.1. досл1дження вегетативного статусу за методиками опитування i огляду (за Вейном A.M., 1996); 2.2. визначення емоцшно-особист1сного стану за опитувальником Тейлора. Необхщнють рутинного обстеження вегетативного статусу у хворих онколопчного профтю обумовлена пров1дною роллю вегетативних по-рушень в клшщ1 «маскованих» депресивних роз-лад1в i зв'язком ¡з гормональною регуляц1ею ор-ган1зму, впливом на ¡мунну реактивнють [2; 5].
П1д час планового обстеження 28 жшок (серед-нш в1к 58,6+3,6 роки) п1сля мастектоми з приводу раку молочно! залози (терм1н п1сля оперативного л1кування в1д 6 до 12 мюяц1в) проведено скриншг на псих1чн1 розлади за адаптованим алгоритмом. Хворим ¡з доведеними ознаками психоемоц1йних порушень. у склад1 комплексного л1кування при-значено анкс1ол1тичний препарат адаптол („Олайнфарм", Латв1я) в добов1й доз1 1000 мг у два прийоми вранц1 i ввечер1 п1сля |'ж1, курс - 28 дн1в. Адаптол застосовувався як препарат вибору i «першоТ лшп» оск1льки: 1) е психотропним 3aci6 ¡з вираженою анкс1ол1тичною/протитривожною ак-тивнютю; 2) спрявляе виражений вегетотроп-ний/вегетомоделюючий ефект; 3) е близьким природым метабол1там пуринового обм1ну (б1ци-кл1чною сполукою молекул сечовини (2,4,6,8-тетраметт-2,4,6,8-тетраазобщикло «3,3,0»октад1он-3,7), в звязку ¡з чим для нього майже не характерно виникнення поб1чних реак-ц1й; 4) характеризуемся х1м1чною ¡нертн1стю, вна-
слщок чого не в1дбуваеться взаемод|| з ¡ншими л1-карськими засобами, що застосовуються; 5) для нього не характеры синдроми в1дм1ни I залежнос-т1, накопичення в орган1зм1, обмеження застосу-вання по разов1й I добовш дозах, тривалост1 при-йому; 6) високий проф1ль безпечност1 пщтвер-джуеться широким кл1н1чним застосуванням ¡з 1979 року; 7) мае безрецептурну форму в1дпус-кання I може широко використовуватись саме на амбулаторному етап1 л1кування. Важливо, що адаптол пщвищуе ефективн1сть та м1жфункц1она-льну ¡нтегрован1сть ендогенних механ1зм1в адап-тацп, впливае на основн1 нейромед1аторн1 систе-ми орган1зму - ГАМК-, хол1н-, серотон1н- та адре-нерпчну, сприяючи Тх гармон1чн1й ¡нтеграцИ'. За-стосування адаптолу на експериментальн1й мо-дел1 стресу продемонструвало нормал1зац1ю реа-кц1й повед1нки, емоц1йних прояв1в стресу та болю, мед1аторного обм1ну, дихання, кровооб1гу та м1к-роциркуляцИ', метабол1зму, гальмування дистро-ф1чних некроб1отичних змш у тканинах орган1зму [1; 3]. 1нш1 психотропн1/седативн1 засоби не засто-совувались. До I в ход1 л1кування кожн1 с1м дн1в здмснювалось досл1дження особливостей емо-ц1йно-особистого стану шляхом тестування за шкалою прояв1в тривоги - опитувальник Тейлора [2, 5]. Проводився математико-статистичний ана-л1з отриманих результат1в.
Результати I Тх обговорення
Встановлено наявн1сть прояв1в, що можна розц1нювать як астен1чничний синдром р1зноТ виразност1 у 28 (100%), як депресивш порушен-ня - у 22(78,6%). Отримаы дан1 пщтверджують наявн1сть порушень психоемоц1йно1 сфери при злоякюних новоутвореннях, аргументують необ-хщнють Тх корекц|| задля п1двищення еффекти-вонст1 л1кування.
Ознаки вегетативно! дисфункци д1агностовано у 23(82%) хворих, що можна розцшювати як без-спосередню реакц1ю на «захворювання», так I комплексний стан орган1зму за наявносп в1кових зм1н, соматичноТ коморб1дност1. При тестуванш за Тейлором п1двищений р1вень тривожност1 ве-риф1ковано у 22(78,6% вщ загальноТ к1лькост1; 100% вщ д1агностованих депресивних порушень) пац1ент1в, при цьому у 11(39,3%) встановлено високий р1вень тривожност1, у 5(17,9%) -дуже високий, у 6(21,4%) - середн1й ¡з тенденц1-ею до високого в1д загальноТ к1лькост1. Отриман1 результати сп1впадають з даними л1тератури в1дносно того, що клш1чна картина реактивного стану в онколопчних хворих у першу чергу хара-ктеризуеться розвитком тривожно-депресивного синдрому [7]. У 21(95,4%) хворих вщ загальноТ ктькосп пац1енток ¡з д1агностованим депресив-ним розладом спостер1галось домшування соматичноТ напруженост1, у 12(54,5%) в анамнез! мали м1сце додатково систематичн1 психотрав-муючи ситуац1Т. Зазначене могло в1д1гравати суттеву роль у формуванш особистих розлад1в тривожного кластеру псих1чноТ сфери, слугувати
Актуальт проблемы сучасно!" медицины
реабт1таци.
Застосований у дослщженш скринншговий алгоритм виявляеться ктычно ¡нформативним, простим у використанш в умовах рутинного об'ективного обстеження хворого, розширюе д1а-гностичы можливост1 лкарячнтернюта, формуе диференцшований пщхщ до призначення психо-тропних засоб1в.
Препарат адаптол при лкуванш хворих ¡з зло-якюними новоутвореннями ¡з психосоматичними розладами завдяки вегетостабт1зуючому, про-титривожному еффектам е клш1чно еффектив-ним. Враховуючи високий профть безпечносп може бути рекомендован для широкого застосу-вання в клш1чнм практик у хворих ¡з злоякюни-ми новоутвореннями.
1.
причинним фактором виникнення депресивного розладу, попршувати nepe6ir захворювання у даних пац1ент1в.
В динамщ1 лкування хворих ¡з застосуванням адаптолу, було зареестровано зменшення про-яв1в вегетативних порушень за сумарною баль-ною оцшкою огляду та опитування за Вейном у 17(73,9%), з нормал1зац1ею у 2(8,7%) хворих. На 7-й день лкування дуже високий р1вень тривож-HOCTi збер1гався у 2(9,1%), високий - 9(40,9%), середнш - 11(50%) хворих проти. На 14-й день рееструвались у 6(27,3%) - високий р1вень, 16(72,3%) - середнш. В кшц1 лкування високий р1вень тривожност1 збер1гався у 4(18,2%), середнш у 18(81,8%). В1дсутн1сть нормал1заци р1вню тривожносп в кшц1 28-денного термшу лкування пор1вняно до результате аналопчних KypciB за-стосування препарату у хворих ¡з виключно психосоматичними захворюваннями [5] можливо пояснюеться високим р1внем соматичноТ напруженное^ i великою в1тальною значимютю онко-лопчного захворювання для пац1енток, що брали участь у дослщженш. Важливо, що додатковими психотравмуючими факторами, що залишались, були змши зовышносп (шрами, вщеутнють мо-лочноТ залози, випадшня волосся). Пюля лку-вання прояви астешчного синдрому зменшились у 16(57%) хворих, що можливо пояснюеться ан-ксиол1тичною, психостимулюючою та вегетотро-пною д1ями адаптолу.
Висновки
Поява у хворих ¡з злоякюними новоутвореннями астешчних порушень, реактивних депресивних розлад1в ¡з пщвищеним р1внем тривожност1, високою соматичною напруженнютю обгрунто-вуе необх1дн1сть адекватного д1агностування i корекцп, що може полтшити якють життя пац1е-HTiB, пщвищити ефективнють комплексного лку-вання онколопчного захворювання, спростити процес подальшоТ соц1альноТ i психолопчноТ Тх
Реферат
ПСИХОСОМАТИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА ПРИ ЗЛОКАЧЕСТВЕННЫХ НОВООБРАЗОВАНИЯХ И ВОЗМОЖНОСТИ ИХ КОРРЕКЦИИ ВРАЧЕМ СОМАТИЧЕСКОГО ПРОФИЛЯ Невойт Г.В., Москаленко О.В., Невойт М.М., Маркина Т.Л.
Ключевые слова: злокачественные новообразования, психосоматические расстройства, адаптол.
Эффективность лечения и адаптация онкологического больного к жизни зависит не только от характера онкологического заболевания, варианта его течения, вида протиопухолевой терапии, а и от особенностей преморбида личности и ее психологической установки на болезнь. В статье представленные современное состояние проблемы возникновения психосоматических расстройств при злокачественных новообразованиях, аспекты их диагностики врачом-интернистом и подходы к их коррекции.
Summary
PSYCHOSOMATIC DISORDERS UNDER MALIGNANT NEWGROWTHS AND THE POTENTIALS IN THEIR CORRECTION CARRIED BY PHYSICIANS Nevoyt G.V., Moskalenko O.V., Nevoyt M.M., Markina T.M. Key words: malignant newgrowth, psychosomatic disorders, adaptol.
The effectiveness of the treatment and adaptation of oncological patient to the every-day life depends not only on the character of an oncological disease, its course, type of anticancer therapy, but on the peculiarities of personal premorbid character, person's psychological orientation to the disease. The paper presents the current status of the problem referring to the development of psychosomatic disorders under malignant growth, the aspects of their diagnostics by the physician and approaches to their correction.
3.
4.
5.
6.
Л'пература
Бурчинський С.Г. HoBi аспекти фармакотерапп психосоматичноТ патологи / С.Г.Бурчинський // Ль ки. - 2004. - №5-6. - С. 28-32. Вейн A.M. Вегетативные расстройства. Клиника, диагностика, лечение / A.M. Вейн // М.: «Медицина», 1998 - 740 с.
Коваленко I.B. Психосоматичы розлади: д1агностика та лкування / 1.В.Коваленко// В1нниця: ТОВ «Консоль», 2005. - 32 с. Концепця Державно! цтьовоТ комплексно! Про-грами розвитку охорони психнного здоров'я в YKpaïHi на 2006-2010 роки // на веб-сайт1 МОЗ Украши: www.moz.gov.ua/ua/main/?docID=5561 Невойт А.В. Ишемическая болезнь сердца как психосоматоз: оценка эмоционально-личностных особенностей пациентов вдинамике комплексного лечения с применением адаптола / А.В. Невойт // Св1т медицини та бюлогп - 2008. - №3. - С. 35-37. Greer S. Psychological enquiry; a contribution to cancer research / S. Greer // Psychol. Med. - 1979. -Vol. 9. - P.81.
Montgomery C. Психоонкология: достижение зрелости? / C. Montgomery // Обзор современной психиатрии.- 2000. - №6. - С. 82-86.
Том 9, Выпуск 4
63
