CC BY
81ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ’Я СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ ЯК СУЧАСНА ВАЛЕОЛОГІЧНА
ПРОБЛЕМА
Гладощук О. Г.
Дніпродзержинський державний технічний університет
Анотація. Запорукою успішної розбудови України, подолання загальної кризи в суспільстві є духовне відродження народу. Комплексне поняття здоров’я людини складається з багатьох складників до який належить і фізична, і психічна, і емоційна, і духовна компоненти, які діють загально та взаємозалежно. Пріоритетами у зміцненні фізичного і психічного здоров’я студентів, формування їх здорового способу життя є освіта та виховання в сфері здоров’я. Це невід’ємна частина педагогічного процесу. Освіта та виховання в сфері здоров’я - важлива складова психофізичного розвитку та морального саморозвитку особистості.
Ключові слова: здоров’я, здоровий спосіб життя, психічне здоров’я, психічне навантаження, стрес, оздоровчі технології. Аннотация. Гладощук О.Г. Психическое здоровье студенческой молодежи как современная валеологическая проблема.
Условием успешного развития Украины, преодоление общего кризиса в обществе является духовное возрождение народа. Комплексное понятие здоровье человека состоит из множества составляющих, к которым относятся и физическая, и психическая, и духовная компоненты, которые действуют сообща и взаимозависимо. Приоритетами в укреплении физического и психического здоровья студентов, формирование их здорового образа жизни являются образование и воспитания в сфере здоровья. Это неотъемлемая часть педагогического процесса. Образование и воспитания в сфере здоровья - важная составляющая психофизического развития и морального саморазвития личности. Ключевые слова: здоровье, здоровый способ жизни, психическое здоровье, психическая нагрузка, стресс, оздоровительный технологии.
Annotation. Gladoschuk A.G. Mental health of student’s youth as the modern valeological problem. A condition of successful development of Ukraine and overcoming of a general crisis in company is spiritual revitalization of people. The complex concept health of the person will consist of flock amounting. It - physical, mental, spiritual ingredients. They work together and interdependently. Priorities in strengthening physical and mental health of students, formation of their able-bodied mode of life are education in sphere of health. It is an integral part of pedagogical process. Education in sphere of health
- important amounting psychophysical developments and intellectual self-development of the person.
Key words: health, healthy way of living, mental health, mental load, stress, improving technologies.
Вступ.
Життя і навчання студентів поряд із загальними характеристиками проблем життя сучасної людини - соціально-економічними, духовними, матеріальними, екологічними, має цілий ряд особливостей, які притаманні цій категорії молоді. Психогігієнічні умови студентського життя та навчання визначаються багатьма обставинами - віком, нагальними цілями і завданнями, регламентом навчання, високим розумовим навантаженням, гіподинамією, нераціональним харчуванням, високим нервово-психічним напруженням.
На думку М.Корольчука та В.Крайнюк, лише сформована з чітко визначеними гуманістичними орієнтаціями, за умови психологічної підтримки, особистість спроможна протидіяти тискові згаданих негативних чинників і залишатись фізично і психічно здоровою, врівноваженою, толерантною, здатною контролювати й регулювати власний психічний стан, що абсолютно необхідно
© Гладощук О.Г., 2009
для забезпечення становлення майбутнього молодого фахівця [5].
Слід мати на увазі, що проблема здоров’я у XX та на початку XXI сторіч досить ґрунтовно аналізувалась у педагогічній, медичній, культурологічній літературі. Можна назвати таких відомих авторів, як М.Антропова, А.Баранов, Ю.Жилов, Н.Матвєєва, Г.Апанасенко, О.Дубогай, Т.Круцевич, В.Горащук, А.Сухарєва, А.Хрикова, щоб пересвідчитись, що в теоретичному вимірі ця проблема не була поза увагою.
Робота виконана за планом НДР Дніпродзер-жинського державного технічного університету.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Дослідження полягали в аналізі педагогічної і наукової літератури щодо позитивного та негативного інформаційного перенавантаження та його впливу на фізичний та психічний стан студентської молоді.
Результати досліджень.
На початку нового тисячоліття вчених все більше хвилює проблема здоров’я людини, особливо фактори, що забезпечують стан здоров’я та впливають на нього; показники, що характеризують та оцінюють рівень здоров’я, процес ефективного цілеспрямованого впливу на здоров’ я та накопичення його резервів [2].
Як пише відомий вчений-валеолог Г.Апанасенко, «... здоров’я - категорія не тільки медико-біологічна, але й соціальна. Слушно й те, що біологічний початок - це реалізатор всього соціального в людині. Таким чином, виконання індивідом своїх біологічних та соціальних функцій можна трактувати як прояв здоров’я. Чим вища здатність індивіда реалізовувати свої біологічні та соціальні функції, тим вищий рівень здоров’я» [1].
У сучасних дослідженнях стверджується, що культура в широкому етнографічному розумінні, складається загалом із знань, вірувань, мистецтва, моралі, законів, звичаїв і деяких інших особливостей і звичок, засвоєних людиною як членом суспільства. Культура не є річчю або предметом, що можуть бути передані учню. Швидше за все, це середовище, яке оточує людину та підтримує її. Куль -тура, що оточує учнів, міститься в книжках, людях, роботі, грі та масі інших речей та форм діяльності. Для засвоєння сучасної інформаційної культури учні потребують не лише інструкцій, а й доступу до світу комунікацій і можливості відігравати в цьому світі значиму роль. У процесі освіти суб’єкт оволодіває не тільки сумою знань і практичних умінь, а й засвоює прийняту в суспільстві систему цінностей, навчається використовувати вироблені культурою критерії та категорії для оцінювання подій та явищ, що відбуваються в світі, прогнозувати результати власної діяльності [4].
В освітянську діяльність глобалізація несе небезпечні тенденції. Вона посилює психологічні навантаження на молоду людину. Ця проблема су-перактуальна. Людина глобалізаційного простору
переживає неймовірні психологічні навантаження. І не завжди їх витримує. За підрахунками вчених, нервовий розлад охоплює сьогодні приблизно 1 млрд. людей світу, а протягом року добровільно зводять рахунки з життям 14-15 тис. громадян України, що становить 28-29 суїцидів на 100 тис. чоловік [7]. Навантаження на учнів у сучасній системі освіти збільшується, що призводить до фізичної та психічної хронічної втоми, а стресова ситуація є підґрунтям девіантної поведінки.
У сучасних умовах в Україні склалася критична ситуація зі станом фізичного здоров’я молоді. Майже 90 відсотків дітей, учнів та студентів мають відхилення у здоров’ї, понад 50% незадовільну фізичну підготовку, мають низький та нижчий ніж середній рівень фізичного здоров’я 61% молоді у віці 16-19 років, 67,2% у віці 20-29 років. Тільки протягом останніх п’яти років на 41% збільшилась кількість учнівської та студентської молоді, віднесеної за станом здоров’ я до спеціальної медичної групи [8].
Такі показники є результатом не тільки економічного розладу у фізкультурно-масовій роботі. Інформатизація суспільства розставляє інші пріоритети для молоді. Росте різноманіття форм дозвілля, новітні технології дозволяють розважатися та проводити вільний час по-різному, часто майже не виходячи з дому, поринаючи у віртуальну реальність. Займатися спортом не є модним серед молоді. За даними соціологічних опитувань, обирають заняття спортом у вільний час 26,5% опитаних студентів, проти 48,3% тих, що обрали кінотеатри та 42,3%, що обрали бари та дискотеки, 51,2%в, що обрали комп’ютерні ігри та розваги [6].
Окрім чинників, що впливають на фізичне здоров’я студентів (освітлення, температура приміщення, площина, наявність обладнаних та працюючих санітарно-гігієнічних приміщень тощо) є ще і ті, які можуть впливати на здоров’ я психічне, емоційне. На основі теоретичного аналізу експериментальних досліджень було встановлено, що головними складовими детермінуючими особливостями і величину психічного навантаження, яка впливає на організм та психіку людину є:
- інформаційна складова - новітні види комунікативного зв’язку (радіо, телебачення, ІШетеІ, мобільний зв’ язок);
- ситуативна складова - стрес, фрустрація, конфлікт, криза;
- особистісна складова - емоційна роздратованість, образливість, чутливість, невпевненість у собі, вимогливість до себе, сором’ язливість.
Важливою умовою формування загальнокультурних та моральних засад формування здорового способу життя у молоді є особистісний приклад зміцнення фізичного та психічного здоров’я. Особистісний приклад розглядається як прояв ва-леологічного компоненту професійної культури. З позицій культурологічного підходу валеологічний компонент має три рівні культурного засвоєння цін-
нісних уявлень про здоров’я: рефлексивний, мотиваційний та поведінковий.
Рефлексивний рівень характеризується прагненням до самопізнання, спрямованістю до свого внутрішнього миру, пошуками сенсу у поведінці щодо збереження здоров’ я. Характерним для такого рівня є «погляд на себе з боку».
Мотиваційний рівень - здоров’я усвідомлюється як цінність, потреба в здоровому способі життя сформульована як стійкий мотив. Однак ціннісна орієнтація залишається на словесному рівні й цінність оздоровлення носить нерегулярний характер. Цей рівень характеризується сформованими вале-ологічними поглядами, які виражають ставлення до питань збереження особистого та суспільного здоров’ я.
Поведінковий рівень валеологічного компонента професійної культури характеризується тим, що здоров’ я як цінність сприймається на рівні переконання, коли потреба в зміцненні здоров’ я формує стійку соціальну настанову. Поведінка повністю відповідає ціннісній орієнтації й проявляється в усвідомленій оздоровчій діяльності. В людині створюється впорядкована система поглядів (філософських, природничих, політичних тощо), сукупність переконань виступає як світогляд. Валеологічні переконання активізують діяльність особистості відповідно до цінностей здоров’я та здорового способу життя. Провідним у структурі валеологічного компонента професійної культури на цьому рівні стає поведінковий компонент, завдяки чому створюються підстави вільного вибору в професійній діяльності, що дозволяє власну прихильність до здорового способу життя зробити інструментом ва-леологічного виховання.
В основі загальнокультурних та моральних засад зміцнення фізичного та психічного здоров’я сучасної молоді лежить ідеологія формування здорового способу життя особистості. Основними положеннями такої ідеології є розуміння здоров’ я як феномена, що невід’ ємно поєднує чотири сфери -фізичну, психічну, соціальну й духовну; розуміння здоров’ я не тільки як стану відсутності захворювань або фізичних вад, а ширше - як стану повного благополуччя; ідея пріоритету цінності здоров’я в світоглядній системі цінностей людини; відповідальність за своє здоров’я несе передусім сама людина, хоча і держава, і суспільство також несуть відповідальність та повинні здійснювати контроль за здоров’ ям населення.
Актуальним є завдання організації психологічної служби у навчальних закладах будь-якого рівня, утвердження нового стилю спілкування викладач-студент, запровадження нових методик організації навчально-виховного процесу, інформаційних педагогічних технологій, які зміщують центр ваги в бік самоорганізації, самонавчання, самовизначення.
Створення психологічного центру у вищому навчальному закладі продиктовано, з одного
боку, необхідністю підвищення ефективності процесу навчання, виявленню нових чинників впливу на процес формування особистості та фахівця, з іншого - надання допомоги у стресових ситуаціях, вирішення конфліктних міжособистісних випадків тощо. Основна мета центрів - сприяти розвитку особистості, професійному становленню студентів, пошуку способів і шляхів, що ведуть дорослу людину до вершин розвитку її фізичних, психологічних і духовних сил, творчості, професійної майстерності. Основними завданнями психологічного центру мають бути:
- розв’язання конкретних проблем психологічного забезпечення навчального процесу;
- надання психологічної допомоги студентам (а в деяких випадках їх батькам), викладачам, адміністрації через індивідуальні консультації, бесіди, тренінги та інші форми психотерапевтичної роботи;
- організація заходів щодо підвищення психологічної грамотності осіб, які зайняті у навчально-виховному процесі інституту;
- наукові і педагогічні дослідження, спрямовані на виявлення своєрідності суб’єктивного ставлення до особистості і антигромадської поведінки студентів;
- сприяння професійному і моральному самовизначенню особистості;
- профорієнтація, профвідбір і профконсульта-ційна робота.
Остання позиція може виконуватися і в межах окремої служби з планування кар’єри чи професійно-практичної діяльності, але у такому випадку вони повинні дуже близько співпрацювати з психологічною службою для планування відповідних заходів із урахуванням специфіки кожної особистості, що є запорукою збереження здоров’я та психічного стану студентів.
Ефективне виховання здорового способу життя студентської молоді суттєво залежить від психологічного забезпечення психічного здоров’я студентів (ПЗПЗ), що досягається передусім шляхом певних організаційних заходів правильної організації режиму праці та відпочинку з урахуванням психологічних та психофізіологічних здібностей студентів.
Регламентація і управління навчальною діяльністю є основним організаційним коригуючим засобом у системі ПЗПЗ. У цьому аспекті ПЗПЗ є основою продуктивної навчально-пізнавальної діяльності та засобів адекватної адаптації молоді до умов життєдіяльності в несприятливі періоди навчання (перший та останні два курси), що забезпечує оптимальну організацію навчання через суворий ритм і послідовність виконання навчального навантаження і сприяє розвитку динамічного стереотипу діяльності.
Наукові дослідження свідчать, що системи ПЗПЗ є адекватним засобом - завдяки тренуючим і стимулюючим впливам така система полегшує при-
стосування людини до нових умов праці (навчання) і життя. Тривала дія збереженого і адекватного режиму праці та відпочинку, ритму діяльності сприяє виробленню і зміцненню умовно-рефлекторних зв'язків робочого динамічного стереотипу, що сприяє і нормалізації адаптивного процесу, оберігає від хронічної втоми, перевтоми, перенапруги. Таким чином, ПЗПЗ має позитивний вплив на психічне і фізичне здоров'я особистості [3].
У системі ПЗПЗ молоді провідне місце належить психологічній службі, що організується у навчальних закладах усіх рівнів. До складу такої служби входять психологічні кабінети, кабінети психологічної довіри, кабінети психологічного розвантаження тощо. Суть роботи таких кабінетів відображає предмет їх діяльності, який є інтегральним утворенням, що необхідно розглядати у трьох аспектах [3].
По-перше, це безпосередня робота з учнями, вихованцями й студентами, їхніми батьками й вчителями, викладачами з метою розв'язання конкретних нагальних психологічних проблем навчання й виховання, особистісного й пізнавального розвитку тих, хто навчається, аналіз і рішення яких перебувають у компетенції психологічної служби (практичний аспект).
По-друге, це психологічне забезпечення всього освітнього процесу, що передбачає розробку психологічних основ дидактичних і методичних матеріалів, творення психологічно обґрунтованих навчальних і виховних програм, підручників, посібників тощо (прикладний аспект).
По-третє, це теоретико-прикладний напрям досліджень, у межах якого вивчаються закономірності психічного розвитку й формування особистості в умовах навчально-виховного процесу з метою розробки та вдосконалення способів і засобів професійного застосування психологічних знань в освітній практиці. Основне завдання тут полягає в теоретичному обґрунтуванні нових і валідизації вже розроблених психодіагностичних, психокорек-ційних і розвиваючих методів та програм роботи психологічних служб (науковий аспект предмета психологічної служби в системі освіти).
Отже, зрозуміло, що лише тісна співпраця психологів із педагогічним колективом і з адміністрацією навчальної установи, постійний професійний моніторинг психологічних, соціально-психологічних і соціально-педагогічних особливостей поведінки учнів і їхніх викладачів у реальних умовах конкретного навчального закладу, проведення систематичних, а при необхідності і повторних обстежень основних показників розвитку дітей, їхніх угруповань, класів і річних потоків, уважне вивчення результатів власних рекомендацій і корекційно-розвивальних впливів на особистість із метою оптимізації їх спроможні зробити роботу психологічних кабінетів у системі освіти ефективною.
Висновки.
Пріоритетами у зміцненні фізичного і психічного здоров’я студентів, формування їх здорового способу життя є освіта та виховання в сфері здоров’я - невід’ємна частина педагогічного процесу; освіта та виховання в сфері здоров’я - важлива складова психофізичного розвитку та морального саморозвитку особистості; освіта та виховання в сфері здоров’я як умова, засіб та результат формування здорової особистості. У процесі організації здорового способу життя повинні формувати навички управління власним станом здоров’ я, вірно використовувати внутрішні резерви організму людини.
Для побудови індивідуальної стратегії досягнення здоров’ я необхідно розвивати психологічну компетентність по відношенню до здоров’я і, можливо, радикально змінити якість особистого життя
- інтегрального показника психологічного, фізичного та емоційного благополуччя в суб’єктивному сприйнятті.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем психічного здоров’я студентської молоді.
Література.
1. Апанасенко Г.Л. «Спорт для всех» и новая феноменология здоровья // Наука в олимпийском спорте (спецвыпуск). 2000. с. 36 - 40.
2. Апанасенко ГЛ. Эволюция биоэнергетики и здоровья человека. - СПб.: Петрополис, 1992. - 123 с.
3. Гайова Н.В., Кудін С.Ф., Мазур Т.В. Психологічний психотренінг здоров’я як шлях запобігання невротичних станів студентської молоді // Фізичне та валеологічне виховання студентської молоді. Збірник наукових праць Східноукраїнського національного університету. - Луганськ: Вид-во Східноукраїнського національного університету. -
2000. - С.76-78.
4. Добрускин М.Е. Роль гуманитарного образования в подготовке инженеров / М.Е. Добрускин // Социол. исслед. - 2001.
- № 9. - С. 16-17.
5. Корольчук М.С., Крайнюк В.М. Основи соціально-
психологічного забезпечення професійного довголіття // матеріали Всеукр. наук.-практ. конференції „Проблема безпеки української нації на порозі ХХІ сторіччя”. - К.; ЮВГУ, 1998. - С.281-288.
6. Отчет о социологическом исследовании «Ценностные ориентации молодежи в условиях информатизации и глобализации общества». - Харьков, ХНУРЭ, 2005. - 50с.
7. Приходько В.В. Креативна валеоологія: Концепція і
педагогічна технологія формування студентів технічних
і гуманітарних спеціальностей як будівничих власного здоров’я. - Дніпропетровськ: НГУ, 2004. - 230 с.
8. Про стан та перспективи розвитку фізичної культури і спорту у вищих навчальних закладах освіти України: Рішення
колегії М-ва освіти України від 28.06.1995 р. № 7/6-3 // Інформ. зб. М-ва освіти України. - 1995. - №20. - С. 3-9.
Надійшла до редакції 04.05.2009р.
gladoschuk@mail.ru
