CC BY
31
УДК 636.09: 615.9: 636.2
Гутий Б. В., Гуфрш Д. Ф., Гунчак В. М., Харiв I. I., Хомик Р. I., Ваав Р. О., Слободюк Н. М., Назарук Н. В., Губерук В. О., Семанюк В. I., Гайдюк М. Б., Гута З. А., Вщур В. Я, Данко Г. В. ©
Льегеський нацгональний унгеерситет еетеринарног медицины та бготехнологгй гменг С. З. Гжицького
ПРООКСИДАНТНО-АНТИОКСИДАНТНА РШНОВАГА ОРГАШЗМУ БУГАЙЩВ ЗА ШТРАТНОГО НАВАНТАЖЕННЯ
У статтг наведено дат щодо еплиеу нтрату натрЮ у дозах 0,1 г 0,2 г ЫОв'/кг маси тгла теарини на прооксидантно-антиоксидантну ргеноеагу организму бугайцге за нтратно-нтритного наеантаження. Встаноелено, що розеиток хротчного нтратно-нтритного токсикозу у бугайцге супроеоджуеться пригтченням ензимног актиеностг антиоксидантного захисту организму бугайцге, а саме зниженням актиеностг глутатгонпероксидази на 18%, глутатгонредуктази на 16%, глюкозо-6-фосфатдеггдрогенази на 20% та каталази на 13%.
Зниження актиеностг ензимге у кроег бичкге за нитратного наеантаження зумоелено тим, що нтрати трансформуються у нтрити, якг порушують обмгн речоеин, у результатг чого егдбуеаеться посилене утеорення продуктге пероксидацгг та радикальних метаболт1е. Також естаноелено посилення процессе перекисного окиснення лтд1е, у результатг чого р1еень дгеноеих кон'югатге зростае на 30%, а малоноеого дгальдеггду - на 19%.
Встаноеленг змти ргеня продуктге перекисного окиснення лтд1е у сироеатцг кроег дослгдних бугайцге зумоеленг тим, що токсична дгя ттрат1е г ттрит1е проходить деома шляхами: метгемоглобгноутеоренням та змгною стацгонарних концентрацгй радикальних метаболт1е, якг е сеою чергу гнгцгюють процеси перекисного окиснення лт1д1е.
Ключов'1 слова: нтрати, нтрити, бугайцг, ензими, антиоксидантна система, перекисне окиснення лт1д1е.
УДК 636.09: 615.9: 636.2
Гутый Б. В., Гуфрий Д. Ф., Гунчак В. М., Харив И. И., Хомик Р. И., Васив Р. А., Слободюк Н. М., Назарук Н. В., Губерук В. О., Семанюк В. И., Гайдюк М. Б ., Гута З. А., Вищур В. Я., Данко Г. В.
Льеоеский национальный униеерситет еетеринарной медицины и биотехнологий
имени С. З. Гжицкого ПРООКСИДАНТНО-АНТИОКСИДАНТНОЕ РАВНОВЕСИЕ ОРГАНИЗМА БЫЧКОВ ЗА НИТРАТНОЙ НАГРУЗКИ
В статье приеедены данные о елиянии нитрата натрия е дозах 0,1 и 0,2 г ЫОз'/ кг массы тела жиеотного на прооксидантно-антиоксидантное раеноеесие организма бычкое за нитратно-нитритной нагрузки. Устаноелено, что разеитие хронического нитратно-нитритного токсикоза у бычкое сопроеождается угнетением энзимной актиености антиоксидантной защиты организма бычкое, а именно снижением актиености глутатионпероксидазы на 18%, глутатионредуктазы на 16%, глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы на 20% и каталазы на 13%.
Снижение актиености ферментое е кроеи бычкое по нитратной нагрузки обуслоелено тем, что нитраты трансформируются е нитриты, которые нарушают обмен еещесте е результате чего происходит усиленное образоеание продуктое пероксидации и радикальных метаболитое. Также устаноелено усиление процессое
© Гутий Б. В., Гуфрш Д. Ф., Гунчак В. М., Харiв 1.1., Хомик Р. I., ВаСв Р. О., Слободюк Н. М., Назарук Н. В., Губерук В.О., Семанюк В. I., Гайдюк М. Б., Гута З. А., Вщур В. Я., Данко Г. В., 2015
48
перекисного окисления липидов, в результате чего уровень диеновых конъюгатов возрастает на 30%, а малонового диальдегида - на 19%.
Установлены изменения уровня продуктов перекисного окисления липидов в сыворотке крови опытных бычков обусловлены тем, что токсическое действие нитратов и нитритов проходит двумя путями: метгемоглобиноутворенням и изменением стационарных концентраций радикальных метаболитов, которые в свою очередь инициируют процессы перекисного окисления липидов.
Ключевые слова: нитраты, нитриты, бычки, энзимы, антиоксидантная система, перекисное окисление липидов.
UDK 636.09: 615.9:636.2
Gutyj B., Gufrij D., Gunchak V., Hariv I., Homyk R., Vasiv R., Slobodjuk N., Nazaruk N., Guberuk V., Semаnyuk V., Gajduk M., Guta Z., Vischur V., Danko G.
Lviv national university of veterinary medicine and biotechnologies named after S. Z. Gzhytskyj
PROOXIDANT-ANTIOXIDANT BALANCE OF BULLS BODY AT NITRATE
LOADING
This article deals with the data due to the influence of sodium nitrate in doses of 0.1 and 0.2g NO3 /kg of animals body weight on prooxidant - antioxidant balance of bulls body at nitrate- nitrite loading. It was set up that the development of chronic nitrate-nitrite toxicity in bulls is accompanied by inhibition of the enzymatic activity of antioxidant of bull's body, such as the activity decrease of glutathione peroxidase to 18%, glutathione reductase to 16%, glucose-6-phosphate to 20% and catalase to 13% .
Reducing the enzymes activity in the blood of bulls for the nitrate loading due to the fact that nitrates are transformed into nitrites, which violate the metabolism, as a result there is the increased formation ofperoxidation products and radical metabolites. It is also found out the intensification of lipid peroxidation, as a result there is the increased dienic conjugates level by 30%, and malondialdehyde - 19%.
It was determined the level changes of lipid peroxidation products in the blood serum of experimental calves due to the fact that the toxic effects of nitrates and nitrites takes place in two ways: methemohlobulinformation and radical changes in steady-state concentrations of metabolites, which in turn initiates the process of lipid peroxidation.
Key words: nitrates, nitrites, bulls, enzymes, antioxidant system, lipid peroxidation.
Вступ. Аналiз доступно! вггчизняно! та зарубiжноl лггератури дае тдстави стверджувати, що у зв'язку з постшно зростаючим викидом азотовмюних сполук у повггряний i водний басейни, питанням токсичност штрапв i нприпв в наш час придшяеться значна увага. Необхщно зазначити, що надмiрне накопичення штрапв i нприив у кормах i водах становить реальну загрозу для здоров'я та продуктивносп сшьськогосподарських тварин, яким використовують даш корми та воду [1].
Токсичнють нприив полягае у тому, що вони блокують гемiновi залiзовмiснi дихальш ензими. Нприти окиснюють двовалентне залiзо гемоглобшу кров^ мюглобшу серцевого i скелетних м'язiв та цитохромоксидази нервово! тканини у тривалентне, внаслщок чого утворюеться метгемоглобш, який не здатний транспортувати кисень до тканин. Розвиваеться гемiчна гшокшя з наступними розладами метаболiчних процешв [2, 3].
Останшми роками отримаш чисельш ктшко-експериментальш даш про важливу роль перекисного окиснення лшщв у розвитку багатьох захворювань та системи антиоксидантного захисту оргашзму в регуляци розвитку рiзних
49
патолопчних процешв, проте немае даних про вплив нпрат1в на перекисне окиснення лшщв (ПОЛ), та антиоксидантну систему кровi при штратно-штритному токсикозi бугайцiв. Властиво тому, метою наших дослщжень було встановити вплив нпрат1в i нiтритiв на актившсть антиоксидантно! системи захисту оргашзму та рiвень перекисного окиснення лшдав.
Матерiали i методи. Дослiди проводились на бугайцях шестимюячного вiку, яю були сформованi у 3 групи по 5 тварин у кожнш:
1 група - контрольна, бугайщ знаходились на стандартному рацюш;
2 група - дослщна 1, бугайцям згодовували з кормом штрат натрда у дозi 0,1 ^Оз"/кг маси тiла;
3 група - дослщна 2, бугайцям згодовували з кормом штрат натрда у дозi
0.2 ^Оз"/кг маси тша;
Кров для аналiзу брали з яремно! вени 5, 10, 20 i 30 добу пiсля згодовування штрату натрiю.
Активнiсть глютатiонпероксидази (ГП) та глютатюнредуктази (ГР) визначали за методом В.В. Лемешко i спiвавт.; актившсть глюкозо-6-фосфатдегiдрогенази (Г-6-ФДГ) - за методом N. 2. Baquezetal; активнють каталази - за методом Баха й Зубково!; рiвень малонового дiальдегiду визначали за методом С. Н. Коробейникова, рiвень дiенових кон'югатiв визначали за методом
1. Д. Стальная.
Результати дослщжень. Згодовування бугайцям штрату натрда у дозах 0,1 i 0,2 г N03"/^ неоднаково впливало на активнють ензимiв антиоксидантно! системи кровi бугайщв (табл. 1-4).
Таблиця 1
Актившсть глутатiонпероксидази в сироватщ кров1 бугайцiв за хрошчного
нiтратно-нiтритного токсикозу; (М±т, п = 5)
Час дослщження кров1 (доби) Глутатюнпероксидаза (нмоль NADPH/хв на 1мг бшка)
Групи тварин
Контрольна Дослщна 1 Дослщна 2
Вихщш величини 37,1±1,3 37,2±1,2 37,2±1,2
П'ята доба 37,1±1,1 32,7±0,9* 30,5±0,8***
Десята доба 36,9±1,3 44,5±1,6** 40,6±1,5*
Двадцята доба 37,2±1,2 34,3±1,3 30,8±1,2**
Тридцята доба 37,1±1,3 36,5±1,4 36,3±1,4
Таблиця 2
Актившсть глутатюнредуктази в сироватщ кровi бугайцiв за хрошчного _штратно-штритного токсикозу; (М±т, п = 5)_
Час дослщження кров1 (доби) Глутатюнредуктаза (нмоль NADPH/хв на 1мг бшка)
Групи тварин
Контрольна Дослщна 1 Дослщна 2
Вихщш величини 1,59±0,05 1,58±0,05 1,59±0,05
П'ята доба 1,57±0,05 1,35±0,025** 1,32±0,023***
Десята доба 1,58±0,05 1,87±0,06** 1,84±0,055**
Двадцята доба 1,59±0,05 1,39±0,027** 1,35±0,025**
Тридцята доба 1,59±0,05 1,49±0,035 1,42±0,035*
Зокрема, штрат натрда у дозi 0,1 г N03"/^ маси тiла тварини, актившсть ГП i ГР на п'яту добу знизилася вщповщно на 12 i 14,6%, вiдносно величин контрольно! групи тварин, i становила ГП 32,7±0,9 нмоль NADPH/хв. на 1 мг бшка i ГР 1,35±0,025 нмоль NADPH/хв. на 1 мг бшка (табл. 3.16, 3.17). Активнють Г-6-ФДГ,
50
навпаки, зростала, 1 на п'яту добу пщвищилась на 24% вщносно контрольно! групи тварин 1 становила 0,93±0,04 нмоль NADPH/хв. на 1 мг бшка (табл. 3).
Таблиця 3
Актившсть глюкозо-6-фосфатдегщрогенази в сироватщ кров1 бугайцiв за _хрошчного нiтратно-нiтритного токсикозу; (М±т, п = 5)_
Час дослщження кров! (доби) Глюкозо-6-фосфатдепдрогеназа (нмоль NADPH/хв на 1мг бшка)
Групи тварин
Групи тварин Дослщна 1 Досл!дна 2
Вихщш величини 0,75±0,024 0,75±0,024 0,74±0,024
П'ята доба 0,73±0,025 0,93±0,04** 0,91±0,04**
Десята доба 0,74±0,024 0,68±0,028 0,63±0,027*
Двадцята доба 0,75±0,023 0,55±0,027*** 0,53±0,017***
Тридцята доба 0,74±0,025 0,60±0,02** 0,57±0,025***
Таблиця 4
Актившсть каталази в сироватцi кров1 бугайцiв за хронiчного _нiтратно-нiтритного токсикозу; (М±т, п = 5)_
Час дослщження кров! (доби) Каталаза (одинищ)
Групи тварин
Контрольна Досл!дна 1 Дослщна 2
Вих!дн! величини 6,60±0,11 6,54±0,12 6,48±0,10
П'ята доба 6,56±0,1 6,38±0,10 6,30±0,10
Десята доба 6,49±0,12 6,28±0,09 6,15±0,07*
Двадцята доба 6,53±0,14 6,01±0,10* 5,71±0,10***
Тридцята доба 6,48±0,11 6,40±0,09 6,38±0,12
У подальшому, актившсть ГП { ГР почала зростати { на десяту добу становила: ГП - 44,5±1,6 нмоль NADPH/хв. на 1 мг бшка, ГР - 1,87±0,06 нмоль NADPH/хв. на 1 мг бшка, тобто, ГП тдвищилася на 21%, а ГР на 18,4%, вщносно до контрольно! групи тварин. Актившсть Г-6-ФДГ на десяту добу знизилась вщносно до контрольно! групи тварин, на 8% { становила 0,68±0,028 нмоль NADPH/хв. на 1 мг бшка. При дослщженш кров!, взято! на двадцяту добу тсля згодовування нпрату натрда у доз! 0,1 г N03"/^ маси тша тварини, актившсть ГП знизилася на 8% вщносно контролю ! становила 34,3±1,3 нмоль NADPH/хв. на 1 мг бшка, а актившсть ГР знизилася на 12,6% ! становила 1,39±0,027 нмоль NADPH/хв. на 1 мг бшка. Актившсть Г-6-ФДГ, на двадцяту добу тсля згодовування нгграту натрда знизилась на 26,7% ! становила 0,55±0,027 нмоль NADPH/хв. на 1 мг бшка.
На тридцяту добу тсля згодовування з кормом штра^в, актившсть ензим!в, що дослщжувались, повернулася до величин на початку дослщу ! була такою як у тварин контрольно! групи.
Згодовування бугайцям штрату натрда у доз! 0,2 г N03"/^ маси тша, призвело до аналопчних змш, як ! у першому дослщ!, але актившсть ензим!в була дещо нижчою. Зокрема, на п'яту добу, актившсть ГП знизилася на 6,7%, актившсть ГР - на 15%, актившсть Г-6-ФДГ зросла - на 24%. На десяту добу, актившсть ензим!в зросла вщповщно на 10% (ГП), 16% (ГР) ! знизилась на 15% (Г-6-ФДГ) вщносно контрольно! групи тварин. На двадцяту добу актившсть ГП у телят дослщно! групи Д2, вщповщно до групи Д1, знизилась на 10%, актившсть ГР - на 2,9%, а актившсть Г-6-ФДГ - на 3,6%.
Пюля пор!вняння двох дослщних груп тварин, актившсть ензим!в групи Д2 на тридцяту добу тсля згодовування нпрату знизилася: ГП - на 0,5%, ГР - 4,7%, Г-6-ФДГ - 5%, вщносно групи Д1.
За визначення активносп каталази кров! бугайщв (таблиця 4) встановлено, що тд д!ею нпрату натрда у доз! 0,1 г N03"/^ маси тша вщбуваеться зниження
51
активносп ензиму, порiвняно з початком дослщу, а саме, на п'яту добу на 2%, на десяту добу на 4%, на двадцяту добу - 8%. У подальшому активнють каталази почала зростати до початкових величин i на тридцяту добу становила 6,40±0,09 одиниць.
Пюля згодовування штрату натрда у дозi 0,2 г N03"/^ маси тша, у тварин виявленi таю ж самi змiни, як i у першому дослiдi, але активнють каталази була значно нижчою. Порiвняно з початком дослiду, на 5, 10, 20 i 30-ту доби пюля введення вказаного токсиканту, активнють каталази була вщповщно, на 3, 5, 12 i 1,5% нижчою.
Правдоподiбно, зниження активностi ензимiв у кровi бугайцiв за нiтратного навантаження зумовлено тим, що нiтрати трансформуються у нiтрити, якi порушують обмш речовин, у результатi чого вщбуваеться посилене утворення продуктiв пероксидацi! та радикальних метаболiтiв. Вiльнi радикали i перекиснi сполуки органiчно! i неоргашчно! природи, якi утворилися, здатнi спричиняти окисну модифшащю рiзних бiосубстратiв, яю пошкоджують мембрани клiтин. Проявлення негативно! ди вiльних радикалiв i перекисних сполук запобтае складна багатокомпонентна антиоксидантна система. Вона контролюе рiвень вшьнорадикальних продуктiв на всiх етапах перекисного окиснення лшщв. Однак, при тривалому надходженнi нiтратiв в органiзм бугайщв антиоксидантна система не в змозi боротися з даною патологiею, а тому активнють ензимiв ГП, ГР, Г-6-ФДГ i каталази пригнiчуеться.
Отже, за умов хрошчного нiтратно-нiтритного токсикозу у бугайщв встановили вiрогiдне пригшчення активностi ензимiв антиоксидантно! системи, зокрема, глутатюнпероксидази, глутатiонредуктази, глюкозо-6-
фосфатдегiдрогенази та каталази.
Вплив нпрат1в на рiвень малонового дiальдегiду (МДА) i дiенових кон'югатiв (ДК) наведено у табл. 5-6.
Таблиця 5
Рiвень малонового дiальдегiду в сироватцi кров1 бугайщв за хрошчного
штратно-штритного токсикозу; (М±т, п = 5)
Час дослщження кров1 (доби) Малоновий д1альдепд (мкмоль/л)
Групи тварин
Контрольна Досл1дна 1 Досл1дна 2
Вих1дш величини 0,250±0,012 0,250±0,012 0,251±0,011
П'ята доба 0,250±0,012 0,266±0,010 0,272±0,011
Десята доба 0,250±0,012 0,278±0,011 0,284±0,012*
Двадцята доба 0,240±0,012 0,282±0,012* 0,291±0,012*
Тридцята доба 0,250±0,012 0,284±0,012* 0,298±0,014*
Таблиця 6
Рiвень дieнових кон'югатiв в сироватщ кров1 бугайцiв за хронiчного штратно-_нiтритного токсикозу; (М±т, п = 5)_
Час досл1дження кров1 (доби) Д1енов1 кон'югати (мкмоль/л)
Групи тварин
Контрольна Досл1дна 1 Досл1дна 2
Вих1дн1 величини 5,84±0,19 5,83±0,18 5,84±0,19
П'ята доба 5,83±0,19 6,31±0,25 6,61±0,24*
Десята доба 5,84±0,18 6,63±0,2* 6,94±0,3*
Двадцята доба 5,84±0,19 6,88±0,30* 7,28±0,25***
Тридцята доба 5,83±0,19 7,09±0,3** 7,42±0,20***
52
Нayкoвuй вicнuк ЛНУВМБТ mem С.З. fжuцькoгo
Tom 17 № 2 (62) 2015
Пюля згoдoвyвaння бугайцям нiтpaтy нaтpiю y дoзi 0,1 г NОз7кг мacи тiлa твapини, на п'яту дoбy piвeнь пpoдyктiв nepemœoro oкиcнeння, вiднocнo кoнтpoльнoï гpyпи твapин, пiдвищивcя, M,flA на б,4% i ДK на 8,2%. На дecятy дoбy, piвeнь MДA cтaнoвив 0,278±0,011 мкмoль/л, щo на 11,2% бiльшe, вiднocнo кoнтpoльнoï гpyпи твapин. Piвeнь ДK cтaнoвив б,б3±0,2б мкмoль/л, тобто пiдвищивcя на 14% y вiднoшeннi дo кoнтpoлю. На двaдцятy дoбy, piвнi MДA та ДK i в пoдaльшoмy зpocтaли, i cклaдaли вiдпoвiднo 0,282±0,012 i б,88±0,30 мкмoль/л, а на тpидцятy дoбy cтaнoвили 0,284±0,012 (M,flA) i 7,09±0,3 мкмoль/л (ДK). Тoбтo, пiдвищивcя вiдпoвiднo MДA на 13,б% i ДK на 21,б% пopiвнянo з кoнтpoльнoю ^утою твapин.
Пicля згoдoвyвaння нiтpaтy нaтpiю у дoзi 0,2 г NОз7кг мacи тiлa твapини вcтaнoвлeнo aнaлoгiчнi змiни MДA i ДK, як i у пepшoмy дocлiдi, aлe piвeнь ïx у cиpoвaтцi кpoвi був знaчнo вищим. Зoкpeмa, на п'яту дoбy дocлiдy piвeнь ДK був вищим на 13,4% вiднocнo дo кoнтpoльнoï гpyпи твapин, a M,flA - на 8,8%. На дecятy дoбy piвeнь пoкaзникiв, щo дocлiджyвaлиcь, був вищим вiдпoвiднo на 18,8 та 13,б%. У пoдaльшoмy, piвeнь пpoмiжниx та кiнцeвиx пpoдyктiв пepeкиcнoгo oкиcнeння лiпiдiв пpoдoвжyвaв зpocтaти, i на двадцяту дoбy, cтaнoвив ДK 7,28±0,25 мкмoль/л, a M,flA 0,291±0,012 мкмoль/л. На тpидцятy дoбy дocлiдy piвeнь ДK був вищим вiднocнo кoнтpoльнoï гpyпи твapин на 27,3%, a M,flA - на 19%.
Пюля пopiвняння peзyльтaтiв дocлiджeння дpyгoï дocлiднoï гpyпи Д2 з пepшoю Д1 випливае, щo тетя згoдoвyвaння нiтpaтy нaтpiю, piвeнь MДA i ДK був вищим на п'яту дoбy на 2,3% M,flA i на 4,8% ДK. На дecятy дoбy piвeнь MДA зpic на 2,2%, а piвeнь ДK - на 4,7%, пopiвнянo дo пepшoï дocлiднoï гpyпи. На двадцяту дoбy, piвeнь MДA i ДK був вiдпoвiднo вищим на 3,2% i 5,8%. На тpидцятy дoбy piвeнь M,flA у твapин ^упи Д2 був вищим на 4,9%, а piвeнь ДK - на 4,7% пopiвнянo з гpyпoю Д1.
Пpaвдoпoдiбнo, вcтaнoвлeнi змiни piвня пpoдyктiв пepeкиcнoгo oкиcнeння лiпiдiв у cиpoвaтцi кpoвi дocлiдниx тeлят зyмoвлeнi тим, щo тoкcичнa дiя нiтpaтiв i нiтpитiв пpoxoдить двoмa шляхами: мeтгeмoглoбiнoyтвopeнням та змiнoю cтaцioнapниx кoнцeнтpaцiй paдикaльниx мeтaбoлiтiв О2", ОН, НО2', якi в cвoю чepгy шщдають пpoцecи пepeкиcнoгo oкиcнeння лiпiдiв. Пюля збiльшeння дoзи нiтpaтy нaтpiю, зpocтaе кoнцeнтpaцiя paдикaльниx мeтaбoлiтiв. Виxoдячи iз peзyльтaтiв дocлiджeнь ми дiйшли вж^вку, щo пepeкиcнe oкиcнeння лiпiдiв змiнюетьcя вiд дoзи нiтpaтy нaтpiю, i вщ чacy, який минув п^ля згoдoвyвaння йoгo дocлiдним бугайцям.
Вишовок. Пicля згoдoвyвaння бугайцям з кopмoм нiтpaтy нaтpiю у дoзax 0,10,2 г NОз~/кг вcтaнoвлeнo пpигнiчeння aктивнocтi eнзимiв aнтиoкcидaнтнoï cиcтeми: глyтaтioнпepoкcидaзи на 18%, глyтaтioнpeдyктaзи на 1б%, глюкoзo-6-фocфaтдeгiдpoгeнaзи на 20%, каталази на 13% та збiльшeння вмюту пpoмiжниx i кiнцeвиx пpoдyктiв ^pernc^ro oкиcнeння лiпiдiв (дiенoвиx кoн'югaтiв - на 30%, мaлoнoвoгo дiaльдeгiдy - на 19%). Ц cвiдчить npo знижeння aнтиoкcидaнтнoгo зaxиcтy.
Лiтерaтурa
1. Aнтиoкcидaнтнa cиcтeмa зaxиcтy opгaнiзмy ^гляд) I. Ф. Белeнiчeв, С. Л. Лeвицький, Ю. I. Гyбcький, C. I. Koвaлeнкo, О. M. Mapчeнкo // Coвp. пpoбл. тoкcикoл. -2002.-№3.- С.24-31.
2. Вaciв P. О. Вплив пipидoкcинy на пoкaзники кpoвi бичшв за нiтpaтнoгo нaвaнтaжeння // Наук. вюник ЛДAВM. iм. С.З. Ежистого. - Львiв, 2000. - Т-2, (№3-4). - С. 9б-99.
3. Влияниe aзoтиcтыx yдo6peний, cпoco6 зaгoтoвки, xpaнeния и иcпoльзoвaния кopмoв на coдepжaниe нитpaтoв и нитритов / И. Г. Apиcтoв, Н. Г. Зoлoтoвa, Н. Г. ^кач
53
и др. // Тез докл. Респ. Конф. «Проблема нитратов в животноводстве и ветеринарии», Киев: Изд-во УСХА, 1990. - С.3.
4. Гунчак В. М. До вивчення питання про мутагенну дто нгтрат1в 1 нггрипв в оргашзм1 щур1в // Науковий вюник Нацюнального аграрного ушверситету. - Ки!в, 2002.- В. 55.- С. 46-49.
5. Гутий Б. В. До методики вивчення впливу нгтрат1в на стан антиоксидантно! системи бичшв // Науковий вюник Льв1всько! нацюнально! академп ветеринарно! медицини 1меш С. З. Гжицького Льв1в - 2004. - Т.6 (№2). - частина 2, - С 48-52.
6. Гутий Б. В. Вплив нгграту натрто в токсичнш доз1 на перекисне окиснення лшвдв // Наук. Вюн. ЛНАВМ м. С. З. Гжицького, Льв1в - 2005- Т. 7 (№2), Ч. 1. - С. 16-19.
7. Гуфрш Д. Ф. Содержания нитратов и нитритов в химусе двенадцатиперстной кишки после введения бычкам нитрата натрия в разных дозах // Тезисы докладов Респ. конференции «Проблема нитратов в животноводстве и ветеринарии». Киев, 1990. - С. 28.
8. Хмельницкий Г. А., Мазуркевич А. И. Проблема нитратов в животноводстве // Эколог. пробл. фармакол. и токсикол. Тез. докл. научн.-конф. - Казань, 1990. - С. 113.
Стаття надшшла до редакцИ 22.09.2015
УДК 619.616.008.9:636.2
Демидюк С. К., к.вет.н., доцент, Сшвшська Л. Г., д.вет.н., професор, © Щербатий А. Р., к.вет.н., доцент (ua-andrea@ukr.net)
Льб1еський нащональний университет ветеринарног медицини та б1отехнологт
1мен/ С. З. Гжицького
ПОКАЗНИКИ МЕТАБОЛ1ЧНОГО ПРОФ1ЛЮ КРОВ1 СУХОСТ1ЙНИХ КОР1В ЗА М1КРОЕЛЕМЕНТОЗ1В
У статтг наведен результати бгохгмгчних показникгв кровI коргв за порушення мтерального обмту. У коргв за мгкроелементозгв виявили нер1вном1рний р1ст волосся з явищами алопецШ, затримку линьки, скуйовджетсть, сухгсть, тдвищену складчастгсть I гтеркератоз шмри. Поряд з цим спостер1гали енофтальм, явища мжседеми у виглядг слизового набряку м1жщелепового простору. У хворих коргв вгдмгчали анемЮ видимих слизових оболонок, алотрюфагт, напружену ходу, болюч1сть суглобгв, розм'якшення хвостових хребцгв. Встановлено гтопротегнемгю (66,8±1,80 г/л), гтоальбумтемт (28,0±1,18 %), гтерглобултемгю (72,0±1,05 %), гтоглжемт (2,3±0,12 ммоль/л). У хворих коргв вгдмгчали зменшення умгсту в сироватц кровI каротину (6,2±0,27 мкмоль/л), збыьшення умгсту загального б1л1руб1ну (5,5±0,32 мкмоль/л), креатинту (112,7±5,10 мкмоль/л) та холестерину (3,5±0,42 ммоль/л).
Ключов1 слова: диагностика, корови, рацгон год1вл1, метаболгчш показники кровI, мгкроелементози. УДК 619.616.008.9:636.2
Демыдюк С. К., к.вет.н., доцент, Сливинськая Л. Г., д.вет.н., профессор Щербатый А. Р., к.вет.н., доцент Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий
имени С. З. Гжыцкого
ПОКАЗАТЕЛИ МЕТАБОЛИЧЕСКОГО ПРОФИЛЯ КРОВИ СУХОСТОЙНЫХ КОРОВ ЗА МИКРОЭЛЕМЕНТОЗОВ
В статье приведены результаты биохимических показателей крови коров за нарушение минерального обмена. У коров за микроэлементозов обнаружили неравномерный рост волос с явлениями алопеций, задержку линьки, взъерошенность, сухость, повышенную складчатость и гиперкератоз кожи. Наряду с этим наблюдали
© Демидюк С. К., Сл1вшська Л. Г., Щербатий А. Р., 2015
54
