CC BY
18
УДК 621.3 (09)+621.3 (477)
doi: 10.20998/2074-272X.2017.4.02
В.Б. Клепiков, О.£. Тверитникова
ПРОФЕСОР П.П. КОПНЯеВ - ВЧЕНИЙ, ГРОМАДСЬКИЙ Д1ЯЧ, ОРГАН1ЗАТОР ВИЩО1 ЕЛЕКТРОТЕХН1ЧНО1 ОСВ1ТИ (до 150-р1ччя з1 дня народження)
Розкрито процес зародження системи вищоТ елекmроmехнiчноí освiти в Украгш наприктщ Х1Х ст. початку ХХ ст. ОбГрунтовано внесок професора П. П. Копняева у заснування науковоí електротехнiчноí школи Украти. Розкрито ор-гашзацшну дыльтсть вченого у створент електротехнiчного факультету Харкшського поттехтчного тституту та першого в Укран спецiалiзованого вищого навчального закладу електротехнiчного профтю. Доведено, що вкш основных електротех^чних напрямiв наукових дослгджень, започаткованих П.П. Копняевим, набули розвитку i стали в подальшiроки окремою науковою школою або науковим напрямом. Бiбл. 16, рис. 4.
Ключовi слова: електротехшчна наука, вища освгга, професор П.П. Копняев, Харювський пол1техшчний шститут.
Раскрыто процесс зарождения системы высшего электротехнической образования в Украине в конце XIX в. начала ХХ в. Обоснованно вклад профессора П.П. Копняева в основание научной электротехнической школы Украины. Раскрыто организационную деятельность ученого в создании электротехнического факультета Харьковского политехнического института и первого в Украине специализированного высшего учебного заведения электротехнического профиля. Доказано, что восемь основных электротехнических направлений научных исследований, начатых П.П. Копняевым, получили развитие и стали в последующие годы отдельной научной школой или научным направлением. Библ. 16, рис. 4.
Ключевые слова: электротехническая наука, высшее образование, профессор П.П. Копняев, Харьковский политехнический институт.
Вступ. Як засввдчуе досввд свггово! та вггчизня-но! науки i освгга, визначальну роль у 1'хньому посту-т вщгравали видатш особистосл. Становления елек-тротехшчно! науки та системи вищо! електротехшч-но! освгга в Украш тюно пов'язано з дiяльнiстю та-лановитого електротехшка, оргашзатора науки та освгга, професора П.П. Копняева. У рiзнi роки вчений обшмав посади декана мехашчного вщдшення, елект-ротехнiчного факультету, ректора Харк1вського тех-нологiчного iнститут (ХТ1), голови Всеукра!нсько1' електротехшчно! секцп та Всеукра!нсько1' асощаци iнженерiв. П.П. Копняев е автором перших фундамен-тальних пiдручникiв та поабнишв. Вiн наполягав на широкому впровадженш власних розробок та резуль-татiв дослiджень сво!х учнiв, що надавало можливють розвивати електротехнiчну галузь в Украíнi. Якраз з його iменем безпосередньо пов'язано створення ка-федри електротехнiки, електротехнiчного факультету та першого в Укрш'ш спецiалiзоваиого вищого навчального закладу - Харшвського електротехшчного ш-ституту. Наукову та оргашзацшну дiяльнiсть П.П. Копняева фрагментарно висвилено в публiкацiях уч-шв вченого та видаинi до ювшею електротехнiчного факультету НТУ «ХП1» [1, 2]. Особистосл професора П.П. Копняева присвячеш дослiджения [3, 4].
Мета статт1 - опираючись на наукову литературу та опрацювання джерел, насамперед архiвних доку-ментiв, доповнити вщомосл щодо науково-освиньо! дiяльностi та бюграфп ведомого укранського елект-ротехнiка - П.П. Копняева.
Зародження електротехшчних дослщжень в УкраТш. Система вищо! електротехшчно! освiти почала формуватися у провщних вишах Укра!ни наприкiнцi Х1Х початку ХХ ст. У Львiвськiй полггех-нiцi початок електротехнiчних дослгджень пов'язаний з дiяльнiстю професорiв Ф. Стржелецького та К. Оле-арського. Защкавлешсть до ново! галузi виявив тала-новитий iнженер i науковець Р. Гостковський. Його
науковг пращ стосуються питань електричних двигу-нгв, генераторiв постiйного струму, використання електрично! енергй' для залiзничного транспорту то-що. Подальшi дослiдження в галyзi електротехнiки продовжував професор Ф. Добжинський. Вiн займав-ся електричними вимiрюваннями, електричними машинами, теорieю електричних кгл тощо. Як окрему навчальну дисциплiнy електротехнiкy було запрова-джено до навчального плану Львiвсько! полггехшки 1887 р. А 1890 р. було створено кафедру електротех-нгки, яку очолив професор Р. Дзесьлевсьш, випускник Технiчно!' академг! Львова. Розширення електротехш-чного напряму Львiвсько! полггехшки пов'язано з професором С. Фризе та професором Г.З. Сокольни-цьким - шщгатором впровадження електротехшчно! освгга в Захгднгй Укра'нг.
Електротехнгку в КП1 викладали вгдомг вченг: професори М.А. Артем'ев, А.В. Круковський, А.А. Скоморохов, С.М. Усатий, А.А. Соколов. За шщгати-вою А.В. Круковського була створена електротехшчна лабораторгя. Професор М. А. Артем'ев мав багатий практичний досвгд, що дозволило йому стати завгдува-чем створено! в КП1 1900 р. кафедри електротехнгки та розпочати викладання цге! дисциплгни. 1918 р. з метою розширення шдготовки гнженергв нових спецгальнос-тей у КП1 був створений електротехнгчний факультет з вгддгленнями електричних станцгй, електрично! тяги та технгки зв'язку, але фактично нгчого не змгнилося. Як i рангше, випуск фахГвщв-електротехншв проводився за однгею спещалгзащею на механгчному вгддшенш. Ю-льшсть студентгв, як1 виконували дипломнг роботи з електротехнгчного проектування, становила п'ять-шгсть на ргк. З 1921 р. загальний курс електротехнгки був розширений. Було запроваджено декшька нових дисциплгн, зокрема, вступ до електротехнгки, енцикло-педГю електротехнгки, теоретичнг основи електротехнг-ки та основи теорг! змгнних струмгв.
© В.Б. Клешков, O.G. Тверитникова
1921 р. до механiко-машинобудiвного факультету Катеринославського прничого училища було при-еднано електротехнiчне вiддiлення реоргашзованого Катеринославського полггехшчного iнституту. Його очолив професор електротехшки Г.£. £вре!нов. Вiн розпочав нaуковi дослiдження в гaлузi електрифшацп гiрничих пiдприeмств, теоретичних основ електротехшки i став засновником електромехашчно! спешаль-ностi в iнститутi. В Одес Вищi курси телеграфних механЫв були вiдкритi в 1900 р. У подaльшi роки курси було розширено i в 1923 р. оргашзовано Одесь-кий електротехнiкум сильних струмiв. Навчальний заклад готував iнженерiв зв'язку, термiн навчання становив чотири роки. У 1929 р. електротехшкум було реоргашзовано в електротехшчний факультет Оде-ського полiтехнiчного шституту [3, с. 36-40].
Поштовхом становлення електротехнiчних до-слiджень у Харшвському практичному технолопчно-му iнститутi стала оргашзащя фiзичного кaбiнету. 5 серпня 1885 р. за пропозишею В. Л. Кирпичова, Mim-стерством народно! освгга на посаду ад'юнкт-професора фiзики було призначено доцента Харшвсь-кого ушверситету О.К. Погорелка. Розширення ви-кладання електротехнiки в ХТ1 належить талановито-му вченому електротехнiку та професору М.П. Кло-букову [4, с. 12].
Дiяльнiсть П.П. Копняева 3i створення елект-ротехшчного факультету та електротехнiчного iнституту. Пiсля законченна навчання в 1898 р. П.П. Копняев (рис. 1) був запрошений до Харшвського технологiчного iнституту. Все подальше життя вчено-го, за винятком вимушеного вщ'!зду до Петербургу в 1905-1907 рр., пов'язано з Харковом, з ХТ1, де вщбу-лося його становлення як провщного науковця в галу-зi електротехшки та як фундатора електротехшчно! освгга Укра!ни.
Рис. 1. Павло Петрович Копняев
Наукова i педaгогiчнa дшльшсть П.П. Копняева розпочалася в ХТ1 того часу, коли ситуaцiя з електро-технiчним напрямом була невиршеною. Навчальна дисциплiнa «Загальна електротехшка» викладалася студентам мехaнiчного вiддiлення в о6сязГ двох годин на тиждень, дипломн проекти з електротехшчно!
спешалГзацп не виконувалися. Не проводилися й нау-ковi дослiдження. Професор П.П. Копняев вщразу розпочав реорганiзацiю викладання дисциплш елект-ротехнiчного профiлю. За його шщативою було збь льшено кшьшсть лекцiйних годин. Вперше до навча-льно! програми були включенi спецкурси, якi охоп-лювали рiзнi роздши електротехнiки, i, головне, вГд-водилося навантаження для дипломного проектуван-ня. Усе це створило сприятливi умови для першого випуску, що вщбувся вже в 1900 р. i складався з п'яти фахiвцiв, яш спецiалiзувалися в галузi електротехнiки. Розширення викладання електротехшчних дисциплiн, запровадження нових електротехшчних напрямiв, використання нових методик, формування самостш-них електротехнiчних наукових дисциплш вимагало створення пiдручникiв, навчальних посiбникiв, методично! лiтератури. Виданий у 1893-1894 рр. лтгогра-фiчним методом пiдручник iз загально! електротехшки М.П. Клобукова був единим шдручником в Укра!-нi, мав невеликий наклад i ряд недолЫв. Узагальню-ючи накопичений матерiал, протягом 1900-1902 рр. П.П. Копняев шдготував до видання подручник у двох частинах, який метить повний курс загально! електротехшки. Вони стали першими в Укра!ш шдручни-ками з основ електротехшки. Поабники П.П. Копняева вГдзначалися послiдовнiстю викладання, супрово-джувались прикладами, що давало можливють засто-совувати теоретичнi засади для практично! дiяльностi в галузi електротехнiки [5, арк, 1-2].
Створення кафедри електротехнiки сприяло ро-зширенню тематики дипломних проектiв з електро-технiчно! спецiалiзацi! i збiльшенню шлькосп лекцiй до трьох годин на першому курсi i двох - на другому. Наприклад у 1904/1905 навч. рр. було вщпрацьо-вано двадцять п'ять тем. Стало обов'язковим вщвь дування лабораторних та практичних занять. Термiн вивчення курсу з електротехшки завершувався скла-данням юпиту. П.П. Копняев виступае шщатором впровадження нових методiв викладання. Вш подав прохання до учбового комггету iнституту дозволити студентам паралельно з прослухуванням лекцiй ви-конувати лабораторш роботи i самостiйнi проекти. До цих нововведень студенти спочатку слухали курс лекцiй, екзаменувались i лише попм приступали до практично! роботи. Шсля дек1лькох засiдань новато-ру-науковцю дозволили запровадження ново! систе-ми навчання [6, арк. 1].
Ще на початку свое! педагопчно! дiяльностi в технологiчному iнститутi П.П. Копняев розробив проект оргашзаци самостшного електротехнiчного факультету (ЕФ). У 1907 р., 1912 р., 1914 р. вчений здшс-нив новi спроби з його органiзацi!. 26.11.1920 р. на пiдставi рiшення наради Народного комiтету профе-сiйно! освгга Укра!ни було створено комiсiю пд керь вництвом П.П. Копняева. До складу комки входили: викладачi ХТ1 В.О. 1з'юров, секретар комки В.М. Кияниця, ввдповвдальний за будГвництво лабораторш Гнженер В.А. Радциг Г представник Ради студенев Ф.А. Ступель. Метою комюи була оргашзашя самостшного електротехнГчного факультету, створення нових навчальних плашв, поставка нового сучасного обладнання. ЕлектротехнГчний факультет вГдкрили
21.01.1921 р. Деканом призначили професора П.П. Копняева [2].
Варто вщзначити, що перший в Укра'ш електро-техшчний факультет було вГдкрито в КП1 1918 р. Але фактично випуск фахГвщв-електротехншв проводив-ся лише за одшею спешалГзащею. Дипломн проекти з електротехшки виконували 5-6 студенпв на рГк.
ВГдкриття електротехшчного факультету в ХТ1 мало велике значения для розвитку промисловосп Швдня Роси. П.П. Копняев при створенш факультету, прогнозуючи величезний попит на фахГвшв нових електротехшчних спешалГзацш, запропонував при-скореш випуски - навчання за чотири роки за окре-мими навчальними програмами [57, с. 169].
До складу факультету входили чотири кафедри: «Електричш машини», «Електричне устаткування», «Загальна електротехшка», «Електрична тяга». На факультет читалися курси з електроустаткування фабрик Г заводГв, електрифГкацп прничо! промисловосп, електричних мереж Г лшш, електричних стан-цш Г мюьких трамва!в. Термш навчання становив п'ять рошв, виробнича практика стала обов'язковим елементом навчання, до викладання проввдних дисциплш залучалися заводськ1 шженери. Вивчення спещальних курсГв проводилося у вимГрювальнш та електромашиннш лабораторГях. За пропозишею професора П.П. Копняева розпочалось облаштування лабораторп високо! напруги. За проектом ученого метою ново! лабораторп був не тшьки навчальний процес, а й наукова робота. У лабораторп планува-лося проводити техшчш випробування високовольт-них ГзоляторГв та шших Гзоляцшних матерГалГв, до-слГдження лшш високо! напруги. Накопичений П.П. Копняевим упродовж попередшх рошв досвщ шдго-товки фахГвшв сприяв тому, що вже в перший рж Гснування факультету вщбувся випуск висококваль фжованих спещалГспв. Дипломн проекти виконувалися за такими темами: мГський електричний трамвай; електрозабезпечення мГст, районн станцп, елек-тричн установки для копалин, обладнання електро-мехашчного заводу [7, арк. 2-4].
До професорсько-викладацького складу факультету входило чотири професори: О.О. Потебня, В.М. Хрущов, С.О. Тейс та П.П. Копняев Г десять виклада-чГв, серед яких О.Б. Брон, В.М. Кияниця, О.Я. Бергер, М.Ф. Перевозський. Узагальнення архГвних матерГа-лГв ДАХО дозволяе стверджувати, що основу колек-тиву факультету становили випускники мехашчного факультету ХТ1, учн П.П. Копняева [8, арк. 1-27; 9, арк. 1-2; 1].
ПлГдна д1яльшсть вченого зГ створення електротехшчного факультету надала шдстави для оргашзаци в 1930 р. першо! в УкраМ спешалГзовано! технГчно! установи електротехшчного профшю - Харк1вський електротехшчний шститут. В шституп набула розвитку науково-технГчна школа в галузГ електротехшки де були представлен три основш функцп - освгтня, дослГдницька та шновацшна. Фундаментальн та при-кладш науковГ дослГдження проводилися, базуючись на потужнш лабораторнш базГ, Г ввдповщали високо-му науковому рГвню. Вщбувався тюний зв'язок з ви-робництвом, результати дослщжень були впроваджен
Г мали економГчне, сошальне значення. У цей перюд були зроблен першГ кроки до встановлення мГжнаро-дного сшвробггаицтва. Учеш, як1 працювали над ак-туальними проблемами Г реалГзовували науковГ роз-робки, отримали свгтове визнання.
Упродовж 1930-1934 рр. професорсько-викладацький склад шституту було посилено високо-квалГфГкованими спещалютами. За пропозишею П.П. Копняева Г В.М. Хрущова на посади викладачГв кафедр було запрошено фахГвшв з виробництв, науко-вих сшвробггаишв науково-дослщних установ. Це сприяло полшшенню викладання фундаментальних Г практичних дисциплш, пГдвищенню якосл викладання спешалГзованих курсГв та дисциплш з технологи процеав, змщненню зв'язшв мГж науково-дослщними кафедрами та виробництвом, розвитку нових науко-вих напрямГв Г початку реформування в шституп нау-ково! електротехшчно! школи, змщненню професор-сько-викладацького потенщалу (рис. 2) [10, арк. 1-3].
Рис. 2. Перший випуск шженерш-електриюв Харювського електротехтчного шституту
Наявшсть потужного наукового потенщалу сприяла оптимГзаци структури шституту. Розвиток електротехшки у цей перюд вщбувався досить стрГм-ко, що вимагало створення нових факультепв з дифе-ренщальними спещальностями для шдготовки фахГв-щв за вузькою спещалГзащею Г навчальними програмами, яш вщрГзнялися змютом. Завдяки базГ, яку було сформовано в попередш роки на електротехшчному факультет професором П.П. Копняевим, шдготовка спещалюпв в електротехшчному шституп вщбува-лась за напрямами: електричнГ машини, електроапа-ратобудування, електрична тяга, центральш електро-станцп, передавання Г розподГл електрично! енергГ!. Отже, професором П.П. Копняевим було започатко-вано та шдтримано його учнями таш напрями науко-во! дГяльносп, як фундаментальнГ та прикладнГ досль дження в галузях технГки високих напруг Г передавання електрично! енерги на вГдстань (В.М. Хрущов, С.М. Фертж); теорГ! та практики електричних машин (Г.1. Штурман, О.Я. Бергер); електроапаратобудуван-ня (Б.Ф. Вашура, О.Б. Брон); енергетики та електричних станцш (А.Л. Матвеев); електричного приводу (Т.П. Губенко, А.Л. Аронов); теоретичних основ елек-тротехшки (О.П. Сукачов); електричних вимГрювань (О.Х. ХГнкулов); електрично! тяги (О.О. Потебня).
Науковий доробок П.П. Копняева. Результати початкових наукових дослОджень вченого були опуб-тковат в 1896 р. i одразу привернули до себе увагу науковщв £вропи. У роботi науковець теоретично обгрунтовував запропонований метод аналоги, шд-креслив eднiсть законiв, як е основними для тieï чи шшо1 групи явищ, i довiв, що, в зв'язку з цим закони мають тотожне математичне формулювання. На жаль, запропонована модель не знайшла гiдного застосу-вання. Мiж тим робота П.П. Копняева в умовах того часу мала велике значення. Вш першим з вичизняних учених, ще 1898 р. заклав науковi основи методу аналоги в електротехнiцi. Цей метод отримав широке розповсюдження в сучасних умовах, дав можливють для виршення складних дослiдних завдань [11].
Першою спецiалiзацieю, яка поступово почала виокремлюватися в навчальну дисциплiну, став курс «Електричш машини». Машини постiйного струму переважали в установках того часу. Становлення нового курсу потребувало навчальноï лiтератури для студентiв i для подготовки наукових кадрiв. Проведений автором аналiз дозволяе стверджувати, що юную-чi на той час науковi працi з теорiï електричних машин росшських i заруб1жних вчених не вiдповiдали основним вимогам до змюту дисциплiни. Базовою литературою для вивчення дисциплiни на той час, були подручники вчених шмецько!' науковоï школи, як1 вважалися найбiльш досввдченими фахiвцями в галузi електричних машин. Але ïхнi роботи почали перекла-датися лише тсля 1908 р.
У 1904 р. за матерiалами власних дослiджень П.П. Копняевим було видано працю, присвячену пи-танням теорiï, проектування, дослщження електричних машин постiйного струму [12]. У подручнику було систематизовано експериментальний матерiал, на-копичений автором за роки роботи у ХТ1 i шд час стажування в закордонних електротехшчних вищих школах. Визначальним чинником ще1' пращ було те, що вчений розробив новО методолопчш та методичш шдходи до викладання матерОалу. Без перебшьшення варто вщзначити, що праця П.П. Копняева стала основою для пОдготовки ОнженерОв-електришв. Принци-пи викладення матерОалу у цьому роздш вщрОзнялися вщ шших авторОв. Вчений розглянув властивосп рОз-них тишв електродвигушв i склав повну класифжацш !'хшх загальних властивостей.
ДалО П.П. Копняев розпочав систематизацш власних навчальних поабнишв для всебОчно!' подготовки ОнженерОв-електротехшшв. Певна група наукових ро-бгт була об'еднана автором за спшьшстю тематики i становила цикл з п'яти фундаментальних томОв: основи електротехшки, електричш вимОрювання, динамо-машини постшного струму, машини змшного струму i трансформатори i електричш установки. Останнш том охоплював матерОали дисциплш, яш вчений ви-кладав у ХТ1 - електричш мереж1 й електричш стан-ци. Автор подае класифжацш i методику розрахунку проводОв з урахуванням економОчних чинник1в, влас-ний орипнальний метод розрахунку освпленосп. Вш запропонував дек1лька формул для розрахуншв сили свила (освиленосп) i необхщних компонент. Цей метод мав перевагу порОвняно з роботами шмецьких
учених, яш отримували результат, спираючись на ем-шричш даш чи пропонували досить гром1здш розра-хунки. Шзшше шмецький учений О. Блох створив методику, схожу на метод П.П. Копняева. У другому роздш автор представив розробку питання про ймо-в1рне зростання навантаження електростанцш для найближчого десятилптя. Це було ще не розроблене i дуже важливе питання експлуатаци електростанцш. Як показав подальший розвиток енергетики, сво!м доробком учений випередив час. В останньому роздш П.П. Копняев наводить методи розрахуншв складних електричних мереж. Узагальнюючи в1дом1 на той час методики, детально анал1зуе кожну з них, шдкреслив недолши i переваги.
Вагомий внесок у розвиток напряму електрично! тяги в Укра!ш сво!ми працями з питань трамвайно! тяги зробив професор П. П. Копняев. 1911 р. вш, ко-ристуючись власним досводом роботи, розробив тех-шчний проект мюького електричного трамвая в Марь упол1. Базуючись на роботах з тягово! мехашки А.1. Липеця i Д.М. Лебедева, вчений запропонував граф1чний метод визначення витрат енерги залежно в1д профшю шляху i аналггачне р1вняння руху трамвайного вагону. На в1дм1ну в1д попереднишв, граф1ч-ний метод П.П. Копняева, що базувався на основ1 ма-тематичного обгрунтування, визначав характеристики швидкосп, струму, часу i споживання енерги (тобто будувалися в1дпов1дш граф1ки). Таким чином, з'являвся повний наб1р характеристик руху вагону, за допомогою якого визначались швидшсть, час пробку, величина сили струму i шльшсть електрично! енерги, що витрачав вагон залежно вод профшю шляху. Пода-льша робота була спрямована на удосконалення методики визначення розрахунк1в трамвайно! тяги без граф1чних побудов. Результатом стала розробка аналогичного методу, який не залежав в1д граф1чного. Цю методику, запропоновану П.П. Копняевим, потр1бно було застосовувати власне в сукупносп двох метод1в для отримання точних результапв обчислень. Техшч-на перевага метод1в розрахунк1в трамвайно! тяги П.П. Копняева одержала повне шдтвердження при проведен! випробувань на дшчих трамваях [13; 14].
Наукова спадщина вченого становить понад п'ятдесят праць i охоплюе основш напрями розвитку електротехшчно! галуз1 на початку ХХ ст. Науковий доробок ученого можна класифшувати за шютьма основними групами. Першу групу становлять пращ 1з загально! електротехшки, як1 тривалий час були базо-вим матер1алом для шдготовки фах1вщв. Другу групу складають фундаментальш роботи з теори електричних машин постшного i змшного струму. Дослоджен-ня з питань метрологи i електричних вим1рювань охо-плюють третю групу наукових праць. До четверто! групи можна вщнести пращ вченого з проблем електрично! тяги. Роботи з розрахуншв електричних мереж варто виокремити в п'яту групу. I останню групу складають пращ з питань електричних установок.
Громадська дiяльнiсть. Разом з викладацькою i науковою роботою П.П. Копняев вмшо поеднував гро-мадську даяльнють. Упродовж 1907-1908 рр. його об-рано кер1вником комси з оргашзаци в Харков1 першо! Швденноросшсько! електротехшчно! виставки.
Метою виставки була популяризащя досягнень елек-тротехнiки i впровадження електротехнiчних здобу-тшв у промисловiсть, зокрема прничодобувну i сшь-ськогосподарську. Вiн, постшний учасник Всеросш-ських електротехнiчних з'íздiв (рис. 3), протягом двадцяти рошв працював у керiвництвi Швденноро-сшського товариства технологiв i редагував «Вщо-мосл», як1 видавались товариством; виконував обов'язки голови електротехшчноí секцп Всеукраш-сько! асощаци iнженерiв у Харковц був членом Мiжнародноl електротехнiчноl комюп. Дiяльнiсть ученого в цьому напрямку мала велике значення для становления системи шдготовки iнженерних кадрiв i наукових робiтникiв в УкраЛш, розвитку електрично-го господарства м. Харкова. У 1916 р. його обрали деканом мехашчного факультету. Протягом 19191920 рр. вш виконував обов'язки ректора ХТ1 [15, арк. 22; 16, арк. 1-3].
Рис. 3. Президiя 1-го Всеукрашського еиергетичиого зЧзду, м. Харюв, 1929 р.
Висновки. Безумовно. професор П.П. Копняев був фундатором вищо! електротехшчно1 освiти та науково! школи в галузi електротехшки в Украíнi. У постатi вченого оргашчно поедналися талант науко-вця, професiоналiзм освiтянина та природнi оргашза-торсьш здiбностi. Визначальною рисою його науково-педагогiчноí дiяльностi стало новаторство. Аналiз науково1 спадщини i висвиления досягнень професо-ра П.П. Копняева дозволяе вважати, що йому прита-маинi риси наукового лiдера. Вже, у 1920-ri рр. в Ха-рк1вському технологiчному iнститутi П. П. Копняевим було створено пiдгрунтя для розвитку науково-технiчноí школи електротехшки в подальшi роки.
Традицй' фундатора електротехнiчноí освiти та науки зберпаються в НТУ «ХП1». Вiд чотирьох кафедр електротехшчного факультету, створеного П.П. Копняевим у 1921 р., ведуть свш родоввд науково-педагопчш колективи близько 20-ти кафедр чотирьох факультепв НТУ «ХП1».
21 счня 2011 р. в Нацiональному техшчному унiверситетi «Харкiвський полiтехнiчний шститут» вщбулося урочисте засiдания Вчено1 ради, присвячене 90^ччю створения електротехнiчного факультету, й вщкриття пам'ятника засновнику факультету профе-сору П.П. Копняеву.
У засвданш брав участь онук П.П. Копняева -професор МДУ iм. М.В. Ломоносова, заввдувач секто-
ром 1нституту прикладноí математики iм. М. Келди-ша, доктор фiзико-математичних наук професор О. Д. Брюно, а також професор, доктор фiзико-математичних наук професор Г.С. Рофе-Бекетов. Його дд, академш архiтектури О.М. Бекетов, разом з П.П. Копняевим свого часу очолювали комюш з будiвниц-тва електротехшчного корпусу для нового факультету (рис. 4).
Рис. 4. О. Д. Брюно та Г.С. Рофе-Бекетов (21.01.2011 р.)
СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ
1. Белькинд Л.Д. и др. Сборник, посвященный памяти заслуженного профессора Павла Петровича Копняева. - Харьков, 1955. - 135 с.
2. Товажнянський Л.Л., Тверитникова О.С. Електротехтч-ний факультет Харювського технолопчного шституту. Ви-токи розвитку // Енергозбереження. Енергетика. Еиергоау-дит. - 2011. - №4(86). - С. 66-74.
3. Тверитникова О.С. Зародження i розвиток науково-техиiчиоí школи професора П.П. Копняева. Моиограф1я. -Харк1в : НТУ «ХП1», 2010. - 212 с.
4. Каменева В.А. Павел Петрович Копняев. - М. - Л. : Го-сэнергоиздат, 1959. - 96 с.
5. 1нститут архiвознавства Нацiональноí бiблiотеки Украь ни iм. В.1. Вериадського НАН Украши. Фонд 1иституту електродииамжи НАН Украши 263. Оп. 2. Спр. 171, 94 арк.
6. 1нститут архiвознавства Нацiональноí бiблiотеки Украь ии iм. В.1. Вериадського НАН Украши. Фонд 1ЕД НАН Украши 263. Оп. 2. Спр. 172, 114 арк.
7. Державний арх1в Хар^сь^ област (ДАХО). Фонд Р-1682 Харювського полггехшчного шституту. Оп. 1. Спр. 83, 14 арк.
8. ДАХО. Фонд Р-1682 ХП1. Оп. 1. Спр. 295, 27 арк.
9. Арх1в национального технiчиого уиiверситету «Харюв-ський полiтехнiчиий шститут». Ф. Р-1682. Спр. 11, 10 арк.
10. ДАХО. Фоид 5404 Харювського електротехтчного ш-ституту. Оп. 2. Спр. 59. 15 арк.
11. Копняев П.П. Аналогия между явлениями электричества и гидравлики // Электричество. - 1898. - №11-12. - С. 159-166.
12. Копняев П.П. Динамо-машины постоянного тока. Их теория, испытание, конструкция и расчёт (с отдельным атласом чертежей). - Харьков: Типография Адольфа Дарре, -1904. - 290 с.
13. Копняев П.П. Аналитический расчёт трамвайной тяги // Электричество. - 1915. - № 2.
14. Копняев П.П. Графический расчёт трамвайной тяги // Электричество. - 1914. - № 2.
15. ДАХО. Фонд 770 Харквського технолопчного шститу-ту. Оп. 1. Спр. 630, арк. 61
16. ДАХО. Фонд Р-1682 ХП1. Оп. 1. Спр. 35, арк. 11
REFERENCES
1. Belkind L.D. Sbornik, posvyashchennyy pamyati zasluzhen-nogo professora Pavla Petrovicha Kopnyaeva [Collection dedicated to the memory of the Honored Professor Pavel Petrovich Kopnyaev]. Kharkov, 1955. 135 p. (Rus).
2. Tovazhnyanskyy L.L., Tverytnykova O.Ye. Electrotechnical faculty of Kharkiv Technology Institute. Origins of development. Energy saving. Power engineering. Energy audit, 2011, no.4(86), pp. 66-74. (Ukr).
3. Tverytnykova O.Ye. Zarodzhennia i rozvytok naukovo-tekhnichnoi shkoly Profesora P.P. Kopniaieva. Monohrafiia [The origin and development of the scientific and technical school of Professor P.P. Kopniaiev. Monograph]. Kharkiv, NTU «KhPI» Publ., 2010. 212 p. (Ukr).
4. Kameneva V.A. Pavel Petrovich Kopnyaev [P.P. Kopniaiev]. M. - L, Gosenergoizdat Publ., 1959. 96 p. (Rus).
5. Instytut arkhivoznavstva Natsionalnoi biblioteky Ukrainy im. V.I. Vernadskoho NAN Ukrainy. Fond Instytutu elektrodynamiky NAN Ukrainy 263 [Institute of Archival Studies of the National Library of Ukraine named after V.I. Vernadskyi National Academy of Sciences of Ukraine. Fund of the Institute of Electrodynamics of NAS of Ukraine 263]. Desc. 2. iss. 171, 94 p. (Ukr).
6. Instytut arkhivoznavstva Natsionalnoi biblioteky Ukrainy im. V.I. Vernadskoho NAN Ukrainy. Fond IED NAN Ukrainy 263 [Institute of Archival Studies of the National Library of Ukraine named after V.I. Vernadskyi National Academy of Sciences of Ukraine. Fund of IER Foundation of the NAS of Ukraine 263]. Desc. 2. iss. 172, 114 p. (Ukr).
7. Derzhavnyi arkhiv Kharkivskoi oblasti (DAKhO). Fond R-1682 Kharkivskoho politekhnichnoho instytutu [State Archives of Kharkiv Region. Fund R-1682 of Kharkiv Polytechnic Institute]. Desc. 1. iss. 83, 14 p. (Ukr).
8. Derzhavnyi arkhiv Kharkivskoi oblasti (DAKhO). Fond R-1682 Kharkivskoho politekhnichnoho instytutu [State Archives of Kharkiv Region. Fund R-1682 of Kharkiv Polytechnic Institute]. Desc. 1. iss. 295, 27 p. (Ukr).
9. Arkhiv natsionalnoho tekhnichnoho universytetu «Kharkivskyi politekhnichnyi instytut» [Archive of National Technical University «Kharkiv Polytechnic Institute»]. F.R, 1682. iss. 11, 10 p. (Ukr).
10. Derzhavnyi arkhiv Kharkivskoi oblasti (DAKhO). Fond 5404 Kharkivskoho elektrotekhnichnoho instytutu [State Archives of Kharkiv Region. Fund 5404 of Kharkiv Electrotechnical Institute]. Desc. 2. iss. 59, 15 p. (Ukr).
11. Kopnyaev P.P. The analogy between the phenomena of electricity and hydraulics. Electricity, 1898, no.11-12, pp. 159-166. (Rus).
12. Kopnyaev P.P. Dinamo-mashiny postoyannogo toka. Ih teoriya, ispytanie, konstruktsiya i raschet (s otdelnym atlasom chertezhey) [Dynamo machines of direct current. Their theory, test, design and calculation (with a separate atlas of drawings]. Kharkov, Adolf Darre Publ., 1904. 290 p. (Rus).
13. Kopnyaev P.P. Analytical calculation of tram traction. Electricity, 1915, no 2. (Rus).
14. Kopnyaev P.P. Graphic calculation of tram traction. Electricity, 1914, no.2. . (Rus).
15. Derzhavnyi arkhiv Kharkivskoi oblasti (DAKhO). Fond 770 Kharkivskoho tekhnolohichnoho instytutu [State Archives of Kharkiv Region. Fund 770 of Kharkov Technology Institute]. Desc. 1. iss. 630, 61 p. (Ukr).
16. Derzhavnyi arkhiv Kharkivskoi oblasti (DAKhO). Fond R-1682 Kharkivskoho politekhnichnoho instytutu [State Archives of Kharkiv Region. Fund R-1682 of Kharkiv Polytechnic Institute]. Desc. 1. iss. 35, 11 p. (Ukr).
Надшшла (received) 29.06.2017
Клетков Володимир Борисович1, д.т.н., проф., Тверитникова Олена Свгетвна1, K.i.H., доц., 1 Нацюнальний техшчний ушверситет «Харювський полггехшчний шститут», 61002, Харюв, вул. Кирпичова, 2, тел/phone +38 057 7076226, e-mail: klepikov@kpi.kharkov.ua, tveekhpi@ukr.net
V.B. Klepikov1, O.Ye. Tverytnykova1
1 National Technical University «Kharkiv Polytechnic Institute», 2, Kyrpychova Str., Kharkiv, 61002, Ukraine. Professor P.P. Kopniaiev - scientist, public person, establisher of higher electrical engineering education (to the 150th anniversary of his birth).
Purpose. To carry out complete historical and scientific analysis of Professor P.P. Kopniaiev's activities and establish his role and place of achievements in the formation of the basic concepts and directions of the theory of electrical engineering and its practical application in the development of higher education in Ukraine. Methodology. We have applied general scientific methods of logic and classification, analysis and synthesis and special historical methods - historical-comparative, problem-chronological, synchronic and dia-chronic. Results. On the basis of generalization of a wide range of sources of central, regional and personal archives, the principles and content of scientific-pedagogical, organizational and public activities of P.P. Kopniaiev were revealed and the classification of the scientific work according to the main directions of his research was conducted. Originality. Complex analysis of P.P. Kopniaiev's scientific-pedagogical, organizational and public activities were carried out in the field of higher electrical engineering education and industrial development in Ukraine, and his scientific achievements were classified according to the main directions. Practical value. Factual information, generalizations and conclusions can be applied in the teaching of humanitarian and engineering disciplines in higher education, in particular in the development of the lecture courses and textbooks used in educational activities, as well as in the preparation of general and scientific works on the history of science and technology. References 16, figures 4.
Key words: electrical engineering science, higher education, Professor P.P. Kopniaiev, Kharkiv Polytechnic Institute.
