Проблемы легального существования иудейской общины в условиях советской власти на Закарпатье (пример береговской синагоги) PROBLEMS OF THE LEGAL EXISTENCE OF THE JEWISH COMMUNITY IN THE CONDITIONS OF SOVIET POWER IN TRANSCARPATHIA (EXAMPLE BY BEREGOVO SYNAGOGUE) Текст научной статьи по специальности «История. Исторические науки»

Научная статья на тему 'Проблемы легального существования иудейской общины в условиях советской власти на Закарпатье (пример береговской синагоги)' по специальности 'История. Исторические науки' Читать статью
Pdf скачать pdf Quote цитировать Review рецензии ScopusВАК
Авторы
Журнал
Выпуск № 1 (43) /
Коды
  • ГРНТИ: 03 — История. Исторические науки
  • ВАК РФ: 07.00.00
  • УДK: 93/94

Статистика по статье
  • 52
    читатели
  • 21
    скачивания
  • 0
    в избранном
  • 0
    соц.сети

Ключевые слова
  • АДМИНИСТРАТИВНЫЕ ОГРАНИЧЕНИЯ
  • БЕРЕГОВСКАЯ СИНАГОГА
  • ИУДЕИ
  • ИУДЕЙСКАЯ ОБЩИНА
  • СОВЕТСКАЯ ВЛАСТЬ
  • ХОЛОКОСТ
  • ADMINISTRATIVE RESTRICTIONS
  • BEREGOVO SYNAGOGUE
  • JEWS
  • JEWISH COMMUNITY
  • SOVIET REGIME
  • HOLOCAUST

Аннотация
научной статьи
по истории и историческим наукам, автор научной работы — КИЧЕРА ВИКТОР ВАСИЛЬЕВИЧ

В Закарпатье иудеи составляли примерно 10 % населения почти в каждом населенном пункте. Они пережили Холокост во время Второй мировой войны, но с приходом советских властей существование иудейской общины существенно не улучшилось. Примером может служить религиозная община города Берегово, которая, невзирая на административные ограничения, существовала в течение долгого периода советской власти. Поэтому в документальном исследовании автор пытается изучить отношения между иудейской религиозной общиной города Берегово и советской властью. Автор приходит к выводу о высокой достоверности документов, созданных во времена советской власти в Закарпатье и сохранившихся до наших дней. Более того, в документах четко прослеживается административное вмешательство советского руководства в жизнь иудейских религиозных общин Закарпатья, что раскрыто на примере Береговской синагоги.

Abstract 2016 year, VAK speciality — 07.00.00, author — KICHERA VIKTOR VASILIEVICH

In Transcarpathia the Jews constituted about 10 % of the population in almost every village. However, despite the Holocaust during the Second World War with the advent of the Soviet liberators of the existence of the Jewish community has not improved. An example is the religious community of the city of Beregovo, which, despite the administrative constraints exist for a long period of Soviet power. Therefore, in the documentary research, the author tries to explore the relationship between the Jewish religious community of the city of Beregovo ashore and the Soviet authorities. The author concludes that the high reliability of the documents produced and surviving in Soviet times in the Carpathian region. Furthermore, the document clearly traced administrative intervention of the Soviet leadership in the life of the Jewish religious community in Transcarpathia, as disclosed by the example Beregovo synagogue.

Научная статья по специальности "История. Исторические науки" из научного журнала "Русин", КИЧЕРА ВИКТОР ВАСИЛЬЕВИЧ

 
close Похожие темы научных работ
Читайте также
Рецензии [0]

Похожие темы
научных работ
по истории и историческим наукам , автор научной работы — КИЧЕРА ВИКТОР ВАСИЛЬЕВИЧ

Текст
научной работы
на тему "Проблемы легального существования иудейской общины в условиях советской власти на Закарпатье (пример береговской синагоги)". Научная статья по специальности "История. Исторические науки"

308
■iPnfeu ifiMi 2016, № 1 (43)
УДК 94(477.87)(=411.16)"1947/1981" UDC
DOI: 10.17223/18572685/43/19
ПРОБЛЕМИ ЛЕГАЛЬНОГО 1СНУВАННЯ
1УДЕЙСЬКО1 ГРОМАДИ В УМОВАХ РАДЯНСЬКО! ВЛАДИ НА ЗАКАРПАТТ1 (ПРИКЛАД БЕРЕПВСЬКО! СИНАГОГИ)
В.В. К1чера
Ужгородський нацiональний унiверситет УкраТна, Закарпатська обл., м. Ужгород, пл. Народна, 3 E-mail: vkichera@ukr.net
Авторське резюме
На Закарпатт iyo,ei становили приблизно 10 вщсотюв населення майже в кожному населеному пункл. Однак, незважаючи на Голокост пiд час Друго'] свггово'] вiйни, з приходом радянсько'] влади оування iудейськоi громади iстотно не покращився. Прикладом може слугувати релМйна громада мiста Берегово, яка, незважаючи на адмЫстративш обмеження, iснувала протягом довгого перюду радянсько'] влади. Тому в документальному дослщженш автор намагаеться вивчити вiдносини мiж iу-дейською релiгiйною громадою мiста Берегове i радянською владою. Автор приходить до висновку про високу вiрогiднiсть документiв, створених за часiв радянсько'] влади на Закарпагп i збережених до наших дшв. Бiльш того, в документах чггко простежуеться адмМстративне втручання радянського керiвництва в життя iудейсь-ких релiгiйних громад Закарпаття, що розкрито на прикладi Берепвсько'] синагоги.
Ключовi слова: адмiнiстративнi обмеження, Берепвська синагога, iудеi, iудейсь-ка громада, радянська влада, Голокост.
ПРОБЛЕМЫ ЛЕГАЛЬНОГО СУЩЕСТВОВАНИЯ ИУДЕЙСКОЙ ОБЩИНЫ В УСЛОВИЯХ СОВЕТСКОЙ ВЛАСТИ НА ЗАКАРПАТЬЕ (ПРИМЕР БЕРЕГОВСКОЙ СИНАГОГИ)
Виктор Кичера
Ужгородский национальний университет 88000, Украина, Закарпатская обл., г. Ужгород, пл. Народная, 3 E-mail: vkichera@ukr.net
Авторское резюме
В Закарпатье иудеи составляли примерно 10 % населения почти в каждом населенном пункте. Они пережили Холокост во время Второй мировой войны, но с приходом советских властей существование иудейской общины существенно не улучшилось. Примером может служить религиозная община города Берегово, которая, невзирая на административные ограничения, существовала в течение долгого периода советской власти. Поэтому в документальном исследовании автор пытается изучить отношения между иудейской религиозной общиной города Берегово и советской властью. Автор приходит к выводу о высокой достоверности документов, созданных во времена советской власти в Закарпатье и сохранившихся до наших дней. Более того, в документах четко прослеживается административное вмешательство советского руководства в жизнь иудейских религиозных общин Закарпатья, что раскрыто на примере Береговской синагоги.
Ключевые слова: административные ограничения, Береговская синагога, иудеи, иудейская община, советская власть, Холокост.
310
■iPnfей ifiMi 2016, № 1 (43)
PROBLEMS OF THE LEGAL EXISTENCE OF THE JEWISH COMMUNITY IN THE CONDITIONS OF SOVIET POWER IN TRANSCARPATHIA (EXAMPLE BY BEREGOVO SYNAGOGUE)
V.V. Kichera
Uzhgorod National University 3 Narodna Sq., Uzhgorod, 88000, Ukraine E-mail: vkichera@ukr.net
Abstract
In Transcarpathia the Jews constituted about 10 % of the population in almost every village. However, despite the Holocaust during the Second World War with the advent of the Soviet liberators of the existence of the Jewish community has not improved. An example is the religious community of the city of Beregovo, which, despite the administrative constraints exist for a long period of Soviet power. Therefore, in the documentary research, the author tries to explore the relationship between the Jewish religious community of the city of Beregovo ashore and the Soviet authorities. The author concludes that the high reliability of the documents produced and surviving in Soviet times in the Carpathian region. Furthermore, the document clearly traced administrative intervention of the Soviet leadership in the life of the Jewish religious community in Transcarpathia, as disclosed by the example Beregovo synagogue.
Keywords: administrative restrictions, Beregovo synagogue, Jews, Jewish community, Soviet regime, Holocaust.
Жидiвське питання мало вивчено на теренах вторичного Закарпат-тя, не кажучи вже про iy^^M. Необхщно роздтяти поняття ^удей» та «жид», так як першиий термш стосуеться конфесшного сповщу-вання iyдаíзмy, а поняття «жид» вказуе на походження, що не завжди могло ствпадати з конфесшною приналежшстю до iyдаíзмy1. Слщ також використовувати поняття «жиди», а не «евре'!», так як в вторично найбтьш поширеним на теренах Захщно'! Укра'!ни був перший термш (Книш 1984: 4). Латинська традищя вживання термшу «жид» залишалася поширеною i в дослщжуваний перюд на Закарпатп. Але в запропонованому доЫдженш акцент робитиметься на кон-фесшнш складовш. У мiжвоенний перюд юнуе небагато шформацп про iy^!^ на Пщкарпатськш Руа, зокрема один i3 нариав мютиться
у «Календарi Благовкника» за 1938 р. У вищезгаданш публiкацií йде про священ книги iудеíв - Талмуд. Зокрема, про священ книги написано наступне: «Тора - вода, Талмуд - вино, Гемара - вино аро-матизоване». У цьому ж часопис присутне й подальше роз'яснення ролi богослужебних iудейських книг. Наприклад, вказувалося: «Коли Бог не може виршити питання на небесах, вш радиться на землi з равинами, а також вночi вивчае талмуд» (Жиды и их Талмуд 1938: 83-85). Саме там уявлення про iудейськi священш книги викладеш у часопиа греко-католицько!' конфесп тих чаав. Про жидiв Закарпаття загалом кнуе дослiдження Алли Рейдер, де описано мемуари про переслщування окремих оаб у рiзнi перiоди. Таким спогадом, пере-важно про табiрнi часи, е спогад Юлiя Рiхтера (Рейдер 2004: 91-95). Невеличка брошурка про жидiвську спiльноту в кра'' також належить Павлу-Роберту Магочiю (Магочш 2005: 3-13). Дослiдження спогадiв жидiв, котрим вдалося ви'хати в перюд пiсля свiтових воен з тери-торп сучасного Закарпаття, належать 1лаш Розен (Rosen 2009: 2-10). Тут мова йде переважно про жидiв - вихщщв з Мукачева.
Справа про Берепвську синагогу в радянськ часи охоплюе пе-рiод 1947-1981 рр. Справа нараховуе 130 аркушiв. Вона мктиться у додатковому четвертому фондi уповноваженого в справi релтй при Радi Мiнiстрiв УРСР. До четвертого опису увшшли документи, ям не були належно впорядкованi в попередн перiоди, проте мiстять вщносно достовiрну документальну iнформацiю. Ця мшшолекщя дозволяе на матерiалах радянських докуметтв встановити iсторiю спiвiснування держави та iудейських громад, зокрема на прикладi Берегiвськоí синагоги.
На кожного члена керiвного складу iудейськоí общини складено шформацт з наступними рубриками - прiзвище, рiк народження, мiсце проживання, праця, нацюнальшсть, громадянство i судимкть. За цими ж параметрами подано дан про ревiзiйну комiсiю iудейськоí общини мiста Берегово (ДАЗО 1947-1981с: 6).
Радянською державою виданi офщшж довiдки вiд 20 липня 1947 р.: про реестращю релiгiйноí общини (ДАЗО 1947-1981с: 8); керiв-ний склад i ревiзiйну комiсiю, з перелком вiдповiдних осiб (ДАЗО 1947-1981с: 10) та власне посвiдка безпосередньо равину Адлеру Хескелу (ДАЗО 1947-1981с: 12). Тобто влада повшстю контролювала релiгiйну спiльноту з часу реестрацп, надаючи дозвiл на заснування. Пщтвердженням тому е анкета, яка власноруч заповнялася равином (ДАЗО 1947-1981с: 13). На аркушах 15-16 подано швентарний опис синагоги. Цiкаво, що в синагозi мiстилися 12 богослужбових книг -Талмуд, Мишнаеш, Химиш Торас Мозе, Ихоша, переважно кiнця Х1Х -початку ХХ ст.: львiвських, варшавських, мукачiвських видань (ДАЗО
312
Гр!^еййй-й 2016, № 1 (43)
1947-1981с: 15). Таким чином, синагога мктила вс необхщш книги для здшснення релiгiйних вiдправ.
З облковоТ картки на релiгiйну громаду зрозумто, що Берепв-ська синагога зареестрована уповноваженим 20 липня 1947 р. у м. Берегово по вул. Сталша, 7. За шшими даними, синагога збудована з цегли у 1883 р. квадратура примщення становила 300 м. кв. Юри-дичний статус синагоги визначався як нацiоналiзована, з договором оренди громадою вщ мкьквиконкому. Окремим пунктом вказано, що споруда не належить до пам'яток архггектури, а найближча зареестрована синагога знаходиться в Ужгорода за 65 км. Вказано також, що кантора на постшнш основi не кнуе, як i рабина, котрий здшснюе обряд обрiзання2•3. Рабина наймае релтйна община. ЦЬ каво, що в графi служителя культу стоТть Адлер Хескель Каганович, 1911 р. народження, в той же час зверху дописано Маркович З^мунд Мартонович, 1909 р. народження. Пщ графою дописано, що закшчив 6 клаав народноТ школи i школу талмудиспв (ДАЗО 1947-1981с: 1-2). Однак, не зрозумто, котроТ особи стосуеться остання шформащя -Адлер Хескель Каганович чи З^мунд Маркович Мартонович. Можна припустити, шформащя про навчання стосуеться Адлер Хескель Каганович, бо прiзвище З^мунд Маркович Мартонович дописано шзшше. Насправдi данi про освггу в облiковiй картцi, судячи з автобюграфп Зiгмунда Марковича, ближчi саме останньому - вiн згадуе про 4^чне навчання в народнiй школi та пiзнiше навчання в рабинськш шко-лi в Хустi (ДАЗО 1947-1981с: 22). Тобто iнформацiя про релтйну спiльноту не завжди вщповщала дiйсностi, принаймнi в документах е серйозш суперечностi. 1нтригу вносить i той факт, що у графi про чисельнiсть вiрникiв в несвятковi днi вказано 40-50 осiб, а на свята - 200-300 (ДАЗО 1947-1981с: 1-2).
Варто наголосити, що дозвт на створення громади 20 липня 1947 р. був наданий на прохання общини. Пщ заявою про реестрацiю пщ-писались 21 особа (серед них: Мошкович, Кербер, Якобович, 1цкович, Фукс, Штайнмер, Фрилман, Маркович, Тодрис i iн.) (ДАЗО 1947-1981с: 4). Загалом радянська влада мала досить детальну шформа-цт про членiв iудейськоТ релтйноТ громади в Береговi. У справi мiститься детальна статистична характеристика 21 члена релтйноТ громади iудеТв м. Берегово. У гендерному стввщношенш це були виключно чоловiки. За класичним розумшням це сприймалося як церковна двадцятка - керiвний орган громади (ДАЗО 1947-1981с: 5). З наведених даних можна довщатися не лише прiзвища, мiсце проживання та рк народження, але й громадянство, зайня^сть i навiть iнформацiю про судимкть. За цими даними не важко встановити, що станом на 1947 р. середнш вк громади становив 35-37 ромв.
Найстаршим членом громади був Абрагам Штейнберг, 1899 р. народ-ження, а наймолодшим - Адалб Гелбман, що народився у 1925 р. Таким чином, станом на 1947 р., найстаршому представнику громади було 48 ромв, а наймолодшому - 22. Тобто за вковими даними найбтьш активнi члени iудейськоí громади Берегова були вщносно молодими (ДАЗО 1947-1981с: 5).
Станом на 1947 р. бiльшiсть членiв iудейськоí громади в Береговi були зайнятi в сферi обслуговування (табл. 1). Серед виробничих професш згадуються лише три - сапожник (1гнат Мошкович), столяр (Фтеп Юнгер) i робочий (Людвик Тодри). Поряд з цим, невироб-нича зайнятiсть у випадку дослщжувано!' громади, не завжди була престижною. Серед невиробничих професш були й звичайн - вiзник (Александр Якобович), «газетяр» (Давид Кербер), офiцiант (Нандор Вайс), продавц води (Бурех Адлер, Абрагам Штейнберг) тощо; в той же час, члени громади займали й престижш посади - завiдувачi магазишв (Людвик Голлендел, Мартон Лебович, Якоб Маркович), заголвельники (Адальберт Голлендер, Дезидер Фукс), шспектор (Людвик Сабов). Для прикладу, профеая заголвельника в СРСР була чи не найважлившою у Мастеров сiльського господарства УРСР, адже о^м часових термiнiв, коли необхщно купляти вiд населення переважно стьськогосподарську продукцiю, потрiбно розбиратись в якосп товарiв та вмiти збувати вторинну сировину в пункти прийому тощо.
Т а б л и ц я 1
Трудова зайняткть активно! частини представникш ¡удейсько! громади
м. Берегова станом на 1947 р. (Д АЗО 1947-1981с: 5).
Зайнятiсть № Загальна юльюсть Виробнича сфера Невиробнича сфера В т. ч. торпвля
1 21 3 18 17
2 100% 14,3 85,7 81
Пiсля кiлькох мiсяцiв реестрацп релiгiйноí спiльноти, виникли проблеми для громади - мкька влада повщомленням вiд 11 жовтня 1947 р. вимагала здшснити ремонт культово' споруди протягом року пщ загрозою заборони проводити вщправи релiгiйних обрядiв, хоча вказувалася адреса синагоги як пл. Геро'в, але судячи з шших доку-ментiв мова йшла про ту саму синагогу збудовану 1883 р. Осктьки синагога продовжувала дiяти, то навряд чи можна звинувачувати радянську владу в адмшктративному тиску на громаду в цей час. Швидше за все, ремонт i справдi був нагальним та був проведениий в зазначений термш. Проте це можна розцшювати, до певно'' мiри, i як
314
ipnfeu nfi-n 2016, № 1 (43)
тиск, позаяк у текст присутне попередження про вщповщш термши, протягом яких необхщно провести ремонт.
Цкавим, майже детективним епiзодом, був лист-вщповщь равина Хаскела Адлера вiд 18 травня 1950 р., на запит вщ 15 травня 1950 р., до уповноваженого в справах кульлв по Закарпатськш обласп М. Распутько, де подано загальнi вiдомостi про синагогу, вказано мiж тим, що вш не е равином вказано'' Берепвсько' синагоги, а лише культовий рiзник курей у громадi, при цьому згадуе, що не закшчу-вав рабинсько' школи (ДАЗО 1947-1981с: 19). Знаково, що в анкет Хаскела Адлера пiд час реестраци' громади, жодним чином не згадано його навчання у школi талмудислв (ДАЗО 1947-1981с: 13).
Причиною того, що в облкову картку було дописано прiзвище Зiгмунда Мартоновича Марковича як рабина, може слугувати заява Хескел Адлера Кагановича на iм'я уповноваженого в справi релЬ гш при РМ УРСР по Закарпатськ областi С. Лямiну-Агафонову вiд 30 травня 1951 р. Тут вш пише про те, що фактично не виконував функцт рабина протягом усього часу функцюнування громади (тоб-то протягом 1947-1951 рр.), а займав цю посаду лише формально, насправдi основним мiсцем роботи було «Главутильсырье» Мука-чiвськоï мiжокружноï контори. При цьому до заяви додано довщку Уповноваженого, котра пщтверджуе його статус равина станом на 1947 р. (ДАЗО 1947-1981с: 20).
13 липня 1951 р. серед вхщно' документаци' уповноваженого в справах релИй при РМ УРСР по Закарпатськш обласп, був над^аний лист Александра Шварца, голови iудейськоï громади в м. Береговк В листi, зокрема, йшлося про те, що Хескель Адлер займав посаду равина до 1 липня 1951 р., тсля чого равином було обрано З^мун-да Мартоновича Марковича. Подан також його паспортт дат та адреса. Процедурно вш проходив стандартну процедуру реестраци' -подавав автобюграфт (ДАЗО 1947-1981с: 22) i отримував офщшну довiдку служителя культу вiд держави (ДАЗО 1947-1981с: 23). Тут же Александром Шварцом вказано, що Хескель Адлер, протягом часу, займано' ним посади, отримував платню, хоч останнш в заявi вказуе, що не виконував посадовi обов'язки (ДАЗО 1947-1981с: 21). Саме тому, пiзнiше, до облково' картки було дописано дат З^мунда Мартоновича Марковича, якого обрали равином лише у 1951 р. Документи непрямо вказують на те, що громада, можливо, кнувала формально, регулярно не здшснюючи культових обрядiв. Це цiлком вiрогiдно, зважаючи на значне зменшення (подекуди вдвiчi) чисельностi iудеïв в кра' тсля Голокосту.
Досить неочiкуваним був проект ршення за 1951 р. з ^щативи виконкому обласно' Ради, за яким синагогу мали передати тд об-
ласний архiв. Схоже заключення про вщчуження будинку синагоги в м. Берегово по вул. Сталша, 7, на користь обласного архiву, подае i уповноважений в справах релiгiйних культiв по Закарпатськiй областi (ДАЗО 1947-1981с: 25), проте на обидвох документах вщсутш пiдписи I. Туряниц та М. Распутька вiдповiдно. Можливо ця iдея так i залишилася ще одним незавершеним «проектом» радянсько' влади проти духовносп. Судячи з подальших подiй це було саме так.
Цкаво, що 25 лютого 1953 р. подана скарга голови релтйно'' громади Александра Шварца про неприйнятшсть нового примщення синагоги (ДАЗО 1947-1981с: 27). Але уже 26 лютого 1953 р. громада вщмовилася вщ будинку синагоги по вул. Ленша, 1 через немож-ливiсть здiйснити там ремонтнi роботи, натомкть прохаючи надати комунальний будинок по вул. Октябрськой Революции, 11, за пщпи-сом того ж голови громади Александра Шварца (ДАЗО 1947-1981с: 26). I справдЬ берепвський виконком, ршенням вiд 20 квггня 1953 р. передав громадi примщення по вул. Октябрськой Революции, 11 (ДАЗО 1947-1981с: 30). Однак, уже рiшенням вiд 12 травня 1953 р. виконком виршуе передати не будову по вул. Октябрськой Революции, 11, а примщення пщ № 6 по тш же вулиц (ДАЗО 1947-1981с: 32). Тобто влада чинила адмшктративы перешкоди для iудейськоí громади, надаючи максимально незручш побутовi умови для здшс-нення релтйних обрядiв.
Згiдно витягу з протоколу Ради в справах релтйних кульлв вiд 18 серпня 1958 р., велику синагогу по вул. I. Франка (вмщувала до
1 000 оаб) намагалися закрити i використовувати пщ культурнi цiлi, в той же час надати громадi молитовну синагогу по вул. Стаханова,
2 (ДАЗО 1947-1981с: 33, 36). Цкаво, що в заключены уповнова-женого одыею з причин передачi велико' синагоги у центрi мкта, вказувалася необхiднiсть спорудження пам'ятника В. Леншу. Таким чином, замiсть синагоги i вiдправи релiгiйних обрядiв мав з'явитись пам'ятник радянському вождю В. Леншу, котрий повинен був стати, очевидно, предметом поклоншня не лише для iудеíв Берегова, але i для представнимв шших конфесш.
За перепискою мiж iудейською общиною i апаратом уповнова-женого можна встановити, що лщером общини був Гелбман Мойзес Давидович (ДАЗО 1947-1981с: 47). Справка про офщшну державну реестрацт синагоги по вул. Стаханова, 6 датуеться лише 15 листопада 1965 р. (ДАЗО 1947-1981с: 68). У цьому ж роц Гелбман Мойзес Давидович шформував уповноваженого про присутшсть на святi Пасха 450 вiруючих, при цьому синагога вмщувала 350 осiб (ДАЗО 1947-1981с: 72). Тобто, насправдi влада не враховуваля святковi днi,
316
Гр!^еййй-й 2016, № 1 (43)
а лише повсякденн богослужшня, обмежуючи проспр для здiйснення релiгiйних вщправ (табл. 2).
Надалi голову громади обирали досить часто, про що свщчать протоколи зборiв громади: 1965 р. головою громади обрано Адлер Бурех Самуелович (ДАЗО 1947-1981с: 73), 1969 р. - Браун Ернест Самушович (ДАЗО 1947-1981с: 78), 1971 р. - Юнгер Федор Германович (ДАЗО 1947-1981с: 82), 1972 р. - 1цкович Людвиг 1гнатович (ДАЗО 1947-1981с: 85), 1974 р., 1976 р. - Клайн 1гнат Германовича (ДАЗО 1947-1981с: 90, 95), 1978 р. - Вайс Золтан Гершкович (ДАЗО 1947-1981с: 102).
Т а б л и ц я 2
Чисельний склад та фшансовий стан iудейськоT громади в м. Берегово за 1947-1988 рр. (ДАЗО 1947-1981с: 19, 72, 121-122; ДАЗО 1961а: 1; ДАЗО 1980в: 1, 3).
Рiк Показник 1947 1961 1965 1977 1980 1988
Чисельнiсть громади, оаб 200-300 350 450 - 35 -
Фiнaнсовi надходження, руб. - 7 140 1 040 593 300 110
У 1960 р. Берепвська синагога не була найприбутковшою, от-римавши 7 140 руб. прибутку, порiвняно, наприклад, з Хустською -8 895 та Ужгородською - 560 вiдповiдно. У 1961 р. Берепвська синагога уже стала найприбутковшою, отримавши 1 041 руб. прибутку, порiвняно з Хустською - 738 руб. та Ужгородською - 545 руб. (ДАЗО 1961а: 1).
Таким чином, у фондах Державного архiву ЗакарпатськоТ обласл мктиться окрема справа з кторп iудеТв мiста Берегово, де документально висвгглено основнi етапи iснування громади у радянський перюд. Навiть за складних умов iснування культiв в умовах УРСР iудейська громада продовжувала функцюнувати, розвиватися, нез-важаючи на адм^стративш втручання i контроль з боку радянськоТ влади.
Загалом документи цiкавi тим, що свiдчать про тотальний ад-мiнiстративний контроль радянськоТ влади за iудейською громадою та перюдичне втручання в ТТ життедiяльнiсть. Незважаючи на те, що документи створен i збереженi радянською владою, вони розкри-вають адмiнiстративне втручання i контроль влади за iудейською спiльнотою на Закарпаттi, що можемо спостер^ати на прикладi громади БерепвськоТ синагоги.
ПРИМЕЧАНИЯ
Слово «жиди» тшло з латинського «judaeus», що в свою чергу походило вщ гебрейського вщповщника «юда», що мало загальне значення «славетний» чи «хвалений». Староеврейською «Yehudi» (звщси - Юдея) в грецькш вимовi звучало «Judaios» (жид), звщси походить латинська версiя лат. Judaeus. Термш жид поширений у Схщшй Галичинi значною мiрою через лггературы норми польсько!' мови - пол. Zyd, (нiм. Jude) (Жид).
Кантор - людина, що веде богослужшня у синагозi, головний спiвак при такому богослужшш (Кантор).
Равин (вщ арам. "Q4 рабин, грец. paßßivog; ^вр. рав; iдиш. "Q, -перед власним именем haPaB) - в iудаïзмi учене звання, котре озна-чае квалiфiкацiю в тлумаченн Торы и Талмуда. Присвоюеться пiсля отримання iудейскоï релИйно!' освгги; дае право очолювати общину, навчати в iешивi i бути членом релейного суду (бейт дiн). Уникаючи загальних уялень, равин не е священослужителем.
ЛИТЕРАТУРА
ДАЗО 1961а - Державний apxiB ЗакарпатськоТ областi (ДАЗО). Ф. Р-1490. уповноважений Ради у справах релiгiй при Радi MiHicrpiB УРСР по Закар-патcькiй обласп. Оп. 4д. Спр. 49. Вщомосп про дiяльнicть iудейcьких об'еднань за 1961 р А. 4.
ДАЗО 1980в - Державний архiв ЗакарпатськоТ обласп. Ф. Р-1490. уповноважений Ради у справах релтй при Радi Мiнicтрiв УРСР по Закарпатськш облаcтi. Оп. 4д. Д. 66. Статистичш звiти мicьквиконкомiв про дiяльнicть релiгiйних громад iудейcькоТ церкви за 1980. А. 3.
ДАЗО 1947-1981с - Державний архiв ЗакарпатськоТ обласп. Ф. Р-1490. уповноважений Ради у справах релтй при Радi ММс^в УРСР по Закар-патcькiй обласп. Оп. 4 д. Спр. 100. Документи про реестра^ю iудейcькоТ релтйноТ громади в м Берегово (довщки списки, протоколи) за 1947-1981 рр. Л. 130.
Жид - Жид. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%B8%D0%B4 (останнш перегляд: 12 жовтня 2015 р.).
Жиди i Тх Талмуд 1938 - Жиди i Тх Талмуд або чому не люблять жидiв? // Календар Благовкника на рiк 1938 / Вщп. ред. о. С. С. ЧСВВ. Рк 12. С. 83-85.
Кантор - Кантор. URL: https://uk.wikipedia.org/ wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BD%D1% 82%D0%BE%D1%80 (оcтаннiй перегляд: 12 жовтня 2015 р.).
Книш З. 1984 - КнишЗ. «£вреТ» чи «жиди». Торонто: Срiбна Сурма, 1984. 59 с.
Магочш 2005 - Магочий П.-Р. £вреТ на Закарпатл. Короткий icторичний нарис. Ужгород: Видавництво В. Падяка, 2005. С. 3-13.
318
■iPnfей ifiMi 2016, № 1 (43)
Рабин - Рабин. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0% B1%D0%B8%D0%BD (останнiй перегляд: 12 жовтня 2015 р.).
Рейдер 2004 - Рейдер А. Еврейська громада Закарпаття ХХ столггтя: поди, дол^ документи / Вщп. ред. Анна Рейдер. Ужгород: Видавництво В. Падяка, 2004. 190 с.
Rosen 2009 - Rosen I. Exile and Homeland, and Milieu in the Oral Lore of Carpatho-Russian Jews // Comparative Literature and Culture. March 2009. Vol. 11, iss. 1. Article 9. P. 2-10.
REFERENCES
State Archives of Transcarpathian region (DAZO). (1961) Upovnovazheniy Radi u spravakh religiy pri Radi Ministriv URSR po Zakarpats'kiy oblasti. Vidomosti pro diyal'nist'iudeys'kikh ob'ednan'za 1961 rA. 4. [The Commissioner of the Council for Religious Affairs under the Council of Ministers of the USSR in the Transcarpathian region. Information on the activities of the Jewish organizations for 1961 A. 4] Fund R-1490. List 4d. File 49.
State Archives of Transcarpathian region (DAZO). (1980) Upovnovazheniy Radi u spravakh religiy pri Radi Ministriv URSR po Zakarpats'kiy oblasti. Statistichni zviti mis'kvikonkomiv pro diyal'nist'religiynikh gromad iudeys'koi tserkvi za 1980. A. 3. [The Commissioner of the Council for Religious Affairs under the Council of Ministers of the USSR in the Transcarpathian region. Statistical reports on the activities of executive committees of the Jewish religious community church for 1980. P. 3]. Fund R-1490. List 4d. File 66.
State Archives of Transcarpathian region (DAZO). (1981) Upovnovazheniy Radi u spravakh religiy pri Radi Ministriv URSR po Zakarpats'kiy oblasti. Dokumenti pro reestratsiyu iudeys'koi religiynoi gromadi v m Beregovo (dovidki spiski, protokoli) za 1947-1981 rr. [The Commissioner of the Council for Religious Affairs under the Council of Ministers of the USSR in the Transcarpathian region. Documents of the registration of Jewish religious communities in Beregovoy in 1947-1981 (reference lists, protocols]. Fund R-1490. List 4 d. File 100.
Uk.wikipedia.org. (n.d.) Zhid [Yid]. [Online] Available from: https:// uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%B8%D0%B4 (Accessed: 12th October 2015).
Anon. (1938) Zhidi i ikh Talmud abo chomu ne lyublyat' zhidiv? [Jews and the Talmud or why they do not like Jews?]. In: S.S. OSBM (ed.) Kalendar Blagovisnika na rik 1938 [Evangelist Calendar for 1938]. pp. 83-85.
Uk.wikipedia.org. (n.d.) Kantor. [Online] Available from: https://uk.wikipedia. org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BD%D1% 82%D0%BE%D1%80 (Accessed: 12th October 2015).
Knish, Z. (1984) "Evrei"chi "zhidi" ["Jews" or "Yids"]. Toronto: Sribna Surma.
Magochiy, P.-R. (2005) Evrei na Zakarpatti. Korotkiy istorichniy naris [Jews in Transcarpathia. A brief historical sketch]. Uzhgorod: Vidavnitstvo V. Padyaka. pp. 3-13.
Uk.wikipedia.org. (n.d.) Rabyn. [Online] Available from: https://uk.wikipedia.
org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0% B1%D0%B8%D0%BD (Accessed: 12th October 2015).
Reyder, A. (ed.) (2004) Evreys'ka gromada Zakarpattya XXstolittya: podii, doli, dokumenti [The Jewish community of Transcarpathia in the twentieth century: Events, fate, documents]. Uzhgorod: Vidavnitstvo V. Padyaka.
Rosen, I. (2009) Exile and Homeland, and Milieu in the Oral Lore of Carpatho-Russian Jews. Comparative Literature and Culture. 11(1). pp. 2-10.
Кичера Виктор Васильевич - кандидат исторических наук, доцент кафедры истории Украины Ужгородского национального университета (Ужгород, Украина).
Ючера BiKTop Васильович - кандидат iсторичних наук, доцент кафедри ia^i УкраТни Державного вищого навчального закладу «Ужгородський нацюнальний уш-верситет» (Ужгород, УкраТна).
Kichera Victor - Uzhgorod National University (Uzhgorod, Ukraine).
E-mail: vkichera@ukr.net

читать описание
Star side в избранное
скачать
цитировать
наверх