CC BY
20
УДК 37.015.6
ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПРОСТОРОВОГО РОЗМ1ЩЕННЯ ПР0ДУКТИВНИХ СИЛ
У СИСТЕМ! СЕРЕДНЬО! ОСВ1ТИ
© 2014
ПАШКЕВИЧ М. С., ХАРЧЕНКО М. 0.
УДК 37.015.6
Пашкевич М. С., Харченко М. О. Проблеми та перспективи просторового розмщення продуктивних сил у систем!
середньоТ осв^и
У статт/ висв/тлено проблеми просторового розмщення продуктивних сил системи середньоi осв/ти Украни та окреслено перспективи ¡х ви-р/шення. Подано анал/з останн/х наукових досл/джень вчених щодо вир/шення проблем просторового розмщення продуктивних сил. Проанал/зо-вано сучасний стан продуктивних сил системи середньоi осв/ти Украши, виявлено ¡х потенц/ал i фактичний р/вень використання, запропоновано механ/зм оптим/зацИ ¡х просторового розмщення. Зазначено, що основною метою рац/онального розмщення продуктивних сил системи серед-ньоi осв/ти Украни е скорочення та оптимващя витрат на утримування шк/л. Виявлено, що у зв'язку з демограф/чними чинниками, а також чинниками освоення нових територ/й та поступальноi деградац/i /нших територш, потенц/ал заклад/в середньо1 осв/ти використовуеться не повн/стю, тому потребуе реформування. Запропоновано динам/чний мехатзм модертзацн просторового розмщення продуктивних сил у систем/ середньо1 осв/ти, який передбачае поступове реформування шк/л.
Ключов'! слова: загальноосв/тн/ школи, продуктивн/ сили, система середньоiосв/ти, реструктуризац/я Рис.: 3. Табл.: 1. Вбл.: 13.
Пашкевич Марина Сергпвна - доктор економ/чних наук, доцент, зав/дувач кафедри облку та аудиту, Нац/ональний г/рничий ун/верситет (пр. К. Маркса, 19, Дн/пропетровськ, 49027, Украна) E-mail: pashkevichms@rambler. ru
Харченко Марина Олександрiвна - здобувач, кафедра облку та аудиту, Нац/ональний г/рничий ун/верситет (пр. К. Маркса, 19, Дн/пропетровськ,
49027, Украша)
E-mail: meri_01.08@mail.ru
УДК 37.015.6
Пашкевич М. С., Харченко М. А. Проблемы и перспективы пространственного размещения продуктивных сил в системе среднего образования Украины
В статье освещены проблемы пространственного размещения продуктивных сил системы среднего образования Украины и описаны перспективы их решения. Представлен анализ последних научных исследований ученых по решению проблем пространственного размещения продуктивных сил. Проанализировано современное состояние производительных сил системы среднего образования Украины, выявлен их потенциал и фактический уровень использования, предложен механизм оптимизации их пространственного размещения. Отмечено что основной целью оптимального размещения продуктивных сил системы среднего образования Украины является сокращение и оптимизация расходов на содержание школ. Выявлено, что в связи с демографическими факторами, а также факторами освоения новых территорий и поступательной деградации других территорий, потенциал учреждений среднего образования используется не полностью, поэтому нуждается в реформировании. Предложен динамичный механизм модернизации пространственного размещения продуктивных сил в системе среднего образования, который предусматривает постепенное реформирование школ.
Ключевые слова: общеобразовательные школы, продуктивные силы, система среднего образования, реструктуризация. Рис.: 3. Табл.: 1. Библ.: 13.
Пашкевич Марина Сергеевна - доктор экономических наук, доцент, заведующая кафедрой учета и аудита, Национальный горный университет (пр. К. Маркса, 19, Днепропетровск, 49027, Украина) E-mail: pashkevichms@rambler. ru
Харченко Марина Александровна - соискатель, кафедра учета и аудита, Национальный горный университет (пр. К. Маркса, 19, Днепропетровск, 49027, Украина) E-mail: meri_01.08@mail.ru
UDC 37.015.6
Pashkevych Maryna S., Kharchenko Maryna O. Problems and Prospects of Spatial Allocation of Productive Forces in the System of High Education in Ukraine
The article describes problems of spatial allocation of productive forces of the system of high education in Ukraine and prospects of their solution. The article analyses recent scientific studies of scientists on solution of problems of spatial allocation of productive forces. It analyses the modern state of productive forces of the system of high education of Ukraine, detects their potential and actual level of use and offers a mechanism of optimisation of their spatial allocation. It marks that the main goal of optimal allocation of productive forces of the system of high education in Ukraine is reduction and optimisation of costs of school maintenance. It shows that due to demographic factors and also factors of mastering new territories and advancing degradation of other territories, the potential of institutions of high education is not used in full and, that is why, needs to be reformed. The article offers a dynamic mechanism of modernisation of spatial allocation of productive forces in the system of high education, which envisages gradual reformation of schools.
Key words: high school, productive forces, system of high education, restructuring.
Pic.: 3. Tabl.: 1. Bibl.: 13.
Pashkevych Maryna S.- Doctor of Science (Economics), Associate Professor, Head of the Department of Accounting and Auditing, National Mining University (pr. K. Marksa, 19, Dnipropetrovsk, 49027, Ukraine) E-mail: pashkevichms@rambler. ru
Kharchenko Maryna O.- Applicant, Department of Accounting and Auditing, National Mining University (pr. K. Marksa, 19, Dnipropetrovsk, 49027, Ukraine)
E-mail: meri_01.08@mail.ru
Розвиток продуктивних сил perioHiB передбачае не ткьки вдосконалення якост основних виробничих pecypciB матepiальнoгo та нeматepiальнoгo характеру, але й здшснення власне процесу розвитку ефективно та результативно. Розвиток продуктивних сил повинен
в^буватися продуктивно. У противному випадку можна прогнозувати зростання витрат на регулювання розвитку продуктивних сил, зростання вартост самих продуктивних сил i зниження piвня прибутковост у процеа 1х ви-користання.
Одним i3 важливих аспекпв розвитку продуктивних сил у рeгiонaльнiй eкономiцi е !х просторове розмiщeння. З одного боку, просторове розмщення продуктивних сил у регюш е джерелом потенцшних витрат, оcкiльки пере-мiщeння мaтeрiaльних i нeмaтeрiaльних потоив територь ею рeгiону супроводжуеться несенням додаткових витрат шдприемствами рeгiону. З iншого боку, просторове розмщення продуктивних сил у регюш може стати джерелом економп потенцшних витрат, осккьки при оптимальному !х розмщенш додaтковi витрати перемщення мaтeрiaльних та нeмaтeрiaльних потоив можуть бути суттево cкорочeнi.
Таким чином, просторове розмщення продуктивних сил у регюш завжди е актуальною проблемою для досл^-никш та практиив. Однак ця проблема е багатогранною та мае чимало аспектш. Зокрема, одним i3 важливих компонентов продуктивних сил е людсьи ресурси. 1х розвиток за-лишаеться у цeнтрi уваги багатьох розвинених кра!н. У свою чергу, важливим елементом розвитку продуктивних сил по-дiбноl категорп е навчальний процес, який забезпечуеться в^пов^ними закладами оcвiти. Тодi система зaклaдiв освь ти також мае в^ношення до продуктивних сил регюну.
Отже, доcлiджeння просторового розмщення продуктивних сил у cиcтeмi середньо! оcвiти Украши в умовах дeмогрaфiчних коливань, появи нових on-line технологш навчання, обмeжeноcтi коштв мicцeвих бюджeтiв е свое-часним та актуальним.
При розглядi результат1в наукових доcлiджeнь вче-них щодо вирiшeння проблем просторового розмь щення продуктивних сил можна стверджувати, що icнуючi нaуковi ¡де! можуть бути клacифiковaнi вiдповiдно до двох типiв. Нaуковi ¡де! першого типу Грунтуються на ге-огрaфiчнiй теорй просторового розмiщeння продуктивних сил i вiдповiдaють на питання де розмщувати продуктивнi сили у найефективнший cпоciб. Нaуковi ¡де! другого типу Грунтуються на динaмiчнiй теори просторового розмщення продуктивних сил i в^пов^ають на питання: коли i де розмiщувaти продуктивнi сили у найефективнший спойб.
До прихильникiв гeогрaфiчноl концепци розмiщeння продуктивних сил у регюш належать Дж. Тюнен, У. Лунд-хардт, А. Вебер, А. Леш та шшь
Динaмiчнa концепщя розмiщeння продуктивних сил була закладена у фундаментальнш нaуково-доcлiднiй робо-ri Р. Барро та X. Сала-ьМартша, у якiй автори доcлiджувaли розмщення продуктивних сил у розвинутих та в^сталих кра!нах cвiту [7]. Ця ^ея була пeрeвiрeнa М. Барткосьвою та А. Рiдлом для европейських регюнш [9]. Проте, на в^-мiну вiд попeрeднiх доcлiджeнь, де критeрiем eфeктивноcтi розмiщeння продуктивних сил виступали показники ВВП i доходу на душу населення, у досл^женнях цих автор1в було обГрунтовано показник людського кaпiтaлу. Також при розмщенш продуктивних сил дощльно взяти до уваги здобут-ки К. Леунга та Д. Квая щодо ефективносп оргашзацп роз-мiщeння виробничих потужностей [6]; С. Рея та М. Яшкса щодо умовно! ефективност розмiщeння продуктивних сил А. Маза та Дж. Вкьяверде щодо розрахункш часу змiни те-риторiaльного каркасу продуктивних сил [8, 10].
Серед останнк наукових результапв щодо ефек-тивного розмiщeння продуктивних сил у регюнах Украши можна вiдмiтити розвинеш принципи формування регю-нального простору, привабливого для шоземних i вггчиз-няних iнвecторiв Н. Навроцько! [11]; новггш методи стиму-лювання просторового eкономiчного зростання Ю. Комара
[12]; стратегш пiдвищення шновацшно1 активностi регюнш В. Шевчука [13].
Разом з наявшстю значних наукових результапв учених у розмщенш продуктивних сил у регюнах Украши кнують суттeвi проблеми. Зокрема, залишаеться науково не обгрунтованим проблема просторового розмiщення продуктивних сил у системi середньо'1 освiти. Залишаеться не зрозумким, за якими критерiями, яким чином та в яий послiдовностi змiнювати iснуючий каркас просторового розмщення середшх загальноосвiтнiх шкк у регiонах i на-селених пунктах.
Таким чином, метою досл^ження, результати яко-го викладено у данiй статп, е висвiтлення проблеми, яка склалася у просторовому розмщенш продуктивних сил системи середньо'1 освiти Украши, та окреслення перспектив для 11 виршення. Для досягнення ще1 мети необх^но проаналiзувати сучасний стан продуктивних сил системи середньо'1 освiти Украши, виявити '1х потенцiал та фактич-ний рiвень використання, запропонувати мехашзми опти-мiзацil '1х просторового розмщення.
Сучасна Укра'1на зiткнулась з проблемами недоскона-лостi системи освiти, серед яких актуальними ста-ють не ткьки питання 11 якостi, але й просторового розмiщення. Питання, пов'язаш з недосконалiстю просторового розмщення, не постали перед державою митте-во. Просторове розмiщення у системi середньо! освiти не змiнювалось ще з радянських часiв. Формування системи середньо1 освiти розпочалося з 26 грудня 1919 р. декретом Раднаркому про лшв^ащю безграмотност у Радянському Союзi [1]. До 60-х роив минулого столiття в Укра1ш було побудовано бкьшкть шкк, однак з 90-х роив в^буваеться поступове зменшення 1х кiлькостi (рис. 1). У Мiнiстерствi освiти i науки Украши закриття шкк пояснюеться демо-графiчною ситуацiею: «за останнi 20 роив ильисть учн1в у системi загально1 середньо1 освiти зменшилася майже на 40 %, а ильисть шил - лише на 7 %» [2].
Кшьккть шкш, од.
250
200
150
100
50
Рк
191019201930194019501960197019801990
---у т. ч. до 9 клаав
-Усього
Рис. 1. Кiлькiсть шкiл у РРСР [3]
Вперше за роки незалежност Украши кiлькiсть за-гальноосвггшх навчальних закладш скоротилася у 2013 р. до 19 900. Про це свкчать статистичш данi Державного комиету статистики [4]. У поршнянш з аналогiчним по-казником минулого року ильисть шил зменшилася на 400 одиниць. Також у порiвняннi з минулим навчальним роком на 6000 знизилася ккьисть, як школярш, так i вчителiв за-
гальноосвггнк навчальних закладiв. У 2011/12 навчальному роцi в укра'нських школах навчалося 4 млн 293 тис. учшв (4 млн 299 учнiв - в 2010/11 навчальному рощ) i працювало 509 тис. учителш (516 тис.- у 2010/11 навчальному рощ), що е найнижчими показниками у вггчизнянш системi се-редньо'1 освiти за весь перiод незалежностi Украши. Необ-хiдно вiдзначити, що шковим для укра'нських шкк став 1995/96 навчальний рш, коли контингент учнш складав 7 млн 143 тис. (рис. 2), учителш майже 600 тис., а ккьисть шкк була найбкьшою за останнi два десятилитя - 22 ти-сячi 300 установ. Але ккьисть шил - це е вже наслкок зменшення илькосп учнш, яке, у свою чергу, спричинено демографiчним спадом народжуваност в Украш.
Кшьккть учшв, оаб
за для забезпечення високого рiвня освiти, який е прюрь тетним в Украшь
Oзначенi проблеми призвели до прийняття ршення про закриття шкк. Якщо, наприклад, об'еднати дв школи, то можливе скорочення витрат. А, вихо-дячи з реально! ситуаци, можливо об'еднати i три школи. Якщо подiбнi заходи запровадити у всих без виключення регiонах Украши, то можна отримати достатньо великий обсяг економи витрат мюцевих бюджетш. Деяи школи в державi мають високий стутнь зношеностi основних фон-дiв, багато рокiв не робився ремонт, не мае необхкного устаткування для забезбечення яисного навчального про-цесу, як то комп'ютерних класш, навчальних пойбниив
8000 7000 6000 5000 4000 3000 2000 1000 0
0 1 2 3
оооооооооо^^^ ооооооооооооо гмгмгмгмгмгмгмгмгмгмгмгмг^
Р1к
Рис. 2. Кшьккть учнiв у школах
Безперечно, на ккьисть шил впливае ккьисть учнш, проте ця залежшсть не е прямо пропорцшною. Повсякчасно для визначення потрiбноl кiлькостi шкк держава перш за все враховуе демографiчний фактор. Але дуже важко вкстежу-вати демографiчну динамiку, та вкповкно до не! вносити корективи щодо потрiбноl кiлькостi шк!л. Це може означати що не кснуе певно'1 методики, яка би враховувала потрiбну кiлькiсть шк1л з вiдповiдною потужшстю в тому чи iншому населеному пункть Також не iснуе наукового обгрунтування просторового розмiщення цих шкк.
Недосконалкть територiально розпод1лу шк1л можна побачити у невеликих мютах, у яких за перiод незалежностi Украши закрились великi пiдприемства та зменшилась чи-сельнiсть населення, а ккьисть шкк залишилась такою як i була за радянських час1в. Якщо дослкити наповненiсть шк1л в невеликих мютах Укра'ни, то можна побачити що бкьшють шк1л працюють не на повну потужшсть. Таку ситуащю можна розглянути на прикладi м. Стаханова (рис. 3, табл. 1).
Як видно з табл. 1, iз загально'1 сукупностi вск шкiл м. Стаханова бiльше 70% працюють менш шж на половину свое'! потужность Лише 30% працюють з потужшстю бкь-ше шж половина.
Наслiдком тако'1 ситуацй е велике навантаження на бюджети мкта та держави в цiлому. Наприклад, витрати на заробггну платню, енергоноси та витрати на школярiв в щлому, якi е основними в утримуванш шк1л, е достатньо великими. Таким чином, зрозумко, що утримувати великi примiщення шкiл, наповнюванiсть яких складае 11 - 88 %, дуже складно для мкцево'! влади в умовах обмежено-стi бюджету. Також треба зауважити, що, не зважаючи на ильксть учшв у школах, потрiбен повний склад вчителiв,
Таблиця 1
Аналiз потужностi та рiвня заповненостi шкiл м. Стаханова
Школи Потужнкть школи Кшьккть учжв на 01.09.12 Вщсоток наповненосп
СОШ №1 420 148 35
СОШ №2 510 222 44
СШ №3 840 592 70
СГ №7 840 409 49
УВК №8 920 516 56
СШ №9 1020 893 88
СШ №10 1210 301 25
СГ №11 1200 505 42
СОШ №12 600 142 24
СОШ №13 1020 116 11
СОШ №14 270 72 27
СМГ №15 920 440 48
СОШ №16 540 64 12
СОШ №18 920 590 64
СОШ №25 420 90 21
СГ №26 1020 428 42
СОШ №28 600 309 52
УВК №29 920 373 41
СОШ №32 1020 275 27
Кшьккть учшв, оаб
16000 14000 12000 10000 8000 6000 4000 2000 0
2010
2011
2012
Р1к
■ Потужшсть шкт □ Фактична
наповнювашсть
Рис. 3. Загальне порiвняння потужностi шкiл з Ух фактичною наповненiстю у м. Стахановi
тощо, тому виiльненi кошти вiд закриття шкiл допоможуть привести матерiально-технiчну базу тих шкiл, що залиши-лися до вiдповiдностi з европейськими стандартами. Але питання виникае в науковому обгрунтуванш рiшень про закриття закладiв середньо'' освiти.
Спроби щодо реорганiзацГ¿ системи розмiщення продуктивних сил системи середньо'' освiти проводились неодноразово, але вони не мали тд собою наукового тд-грунтя. Тому економiчний ефект вiд цих заходiв доволi низький, натомiсть ршень сощально! напруженостi мкце-вих громад значно збкьшився.
В Указi Призедента «Про Нащональну стратегiю роз-витку освiти в Укра'ш на перiод до 2021 року» в^ 25 червня 2013 року № 344/2013 визначено мету, стратепчш напрямки та основш завдання, на виконання яких мае бути спрямова-на реалiзацiя державно! полiтики у сферi освiти [5]. Основш реформи зведено до модерашзацп та розвитку освiти; онов-лення матерiально-технiчноí бази системи освiти; впрова-дження iновацiй щодо змiсту та методичного запезпечення освiти; реформування освггшх закладш в цкому тощо.
Те просторове розмщення закладш середньо'1 освiти, яке iснуе на сьогоднiшнiй день, не пристосоване до сучасно-го, постшно мiнливого економiчного середовища, тому по-требуе негайно'1 модерашзацп. У великих мютах Украши ре-структуризащя мережi освiтнiх установ обумовлена тим, що за останш роки дуже сильно змiнилася географiя проживан-ня населення: десь житловi квартали перетворилися на дко-вi центри з офюами, торгiвельною мережею, а десь, навпаки, виникли новi спальнi райони, в яких проживае велика ккь-кiсть дiтей. Тому просторове розмщення продуктивних сил у системi середньо'1 освiти потребуе постiйного перегляду.
У складних демографiчних i соцiально-економiчних умовах здiйснюеться модернiзацiя мережi навчальних закладш з метою бкьш ефективного використання 1х матерiально-технiчних, кадрових, фшансових, управлiнських ресурсов для забезпечення доступност та якостi освiти [5].
Дшсно, утримувати напiвпорожню будшлю при невеликому контингент учшв недощльно, а забезпечувати пдш умови для роботи та навчання при дшчому «подуш-
ному» принцип фiнансування, коли грошi йдуть за учнем, практично неможливо. ^м того, у маленькш школi при переходi на нову систему оплати пращ неминуче виника-ють проблеми з пошуком коштш для матерiального сти-мулювання працшникш, а без цього неможливо створити квалiфiкований педагогiчний колектив.
Звичайно, процес змш у просторовому розмiщеннi продуктивних сил системи середньо'1 освiти, коли деяи школи необхiдно лiквiдувати, мае негативш соцiальнi на-слiдки: психолопчний стрес для педагогiв та учшв, зму-шених змiнювати мiсце роботи та навчання, руйнування сформованих традицш та територiального логiстичного каркасу. Тому, о^м економiчних критерпв удосконален-ня просторового розмщення продуктивних сил у системi середньо'1 освiти, слiд враховувати соцiально-психологiчнi параметри, якi слабко тддаються кiлькiснiй оцiнцi та е до-волi суб'ективними.
ВИСНОВКИ
Таким чином, з наведених дослiджень можна зробити таи висновки. У розмiщеннi продуктивних сил системи середньо'1 освiти у регюнах Укра'ни iснують суттевi проблеми. Й дотепер не визначено п параметри, якi слугуватимуть кри-терiем переформатування мережi освiтнiх закладш. Адже економiчнi та соцiальнi показники надто рiзнi у пiдходах до оцшки та кiлькiсного визначення. Проблемним питанням залишаеться визначення низки обмежень та граничних зна-чень показникш розмiщення продуктивних сил у системi середньо'' освiти, яких необх^но дотриматися для збереження темп1в соцiально-економiчного розвитку регiонiв та населе-них пунктш. Аналiз сучасного стану оргашзацп розмiщення продуктивних сил у системi середньо'' освiти показав, що у зв'язку з демографiчними чинниками, а також чинниками освоення нових територш i поступально'' деградацй iнших територш, потенцiал закладiв середньо'' освiти, наприклад, у м. Стаханов^ використовуеться не повшстю. Це тягне за собою перевитрати мюцевих бюджетiв i загальний низький р1вень ефективностi розмiщення продуктивних сил. У свою чергу, будь-яи спроби реоргашзацп розмiщення шкiл, при-зводять до значно'' соцiальноl напруженость
Для того, щоб н1велювати негативний сощальний ефект вiд закриття шил i водночас поступально пiдвищу-вати рiвень ефективностi розмiщення продуктивних сил у населеному пункп, запропоновано динамiчний механiзм модернiзацil просторового розмiщення продуктивних сил у системi середньо'' освiти, який передбачае поступове закриття шкк у рiзних регiонах. Предметом подальших до-слiджень у цьому напрямi стае обгрунтування часу та мкця змiн у просторовому розмщенш шкiл у межах певного ре-гiону, що може бути виявлено на основi побудови спецiаль-но'1 оптимiзацiйноl моделi. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Декрет СНК о ликвидации безграмотности среди населения РСФСР от 26 декабря 1919 года [Электронный ресурс]. -Режим доступа : http://rus-biography.ru
2. Офщшний сайт Мастерства освп'и i науки Укра'ши [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://osvita.ua/
3. Ктьюсть шш у СРСР [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://kaig.ru/edu2.pdf
4. Державний комитет статистики [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/
5. Указ Президента вщ 25 червня 2013 року № 344/2013 «Про Нацюнальну стратепю розвитку освгги в УкраТн на перiод до 2021 року» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// zakon4.rada.gov.ua/
6. Leung C. Convergence, endogenous growth, and productivity disturbances / C. Leung, D. Quah // Journal of Monetary Economics. - 1996. - Vol. 38. - P. 535 - 547.
7. Barro R. Convergence / R. Barro, S.-i-M. Xavier // Journal of Political Economy. - 1992. - Vol. 100. - P. 223 - 251.
8. Rey S. Regional convergence, inequality, and space / S. Rey, M. Janikas // Journal of Economic Geography. - 2005. - Vol. 5. -P. 155 - 176.
9. Bartkowska M. Regional convergence clubs in Europe: Identification and conditioning factors / M. Bartkowska, A. Riedl // Economic Modelling. - 2012. - Vol. 29. - P. 22 - 31.
10. Maza A. EU regional convergence and policy: Does the concept of region matter? / A. Maza, J. Villaverde // Journal of Policy Modeling. - 2011. - Vol. 33. - P. 889 - 900.
11. Навроцька Н. А. Трансформа^я свггового швести-цшного простору в умовах глобалiзацiТ / Н. А. Навроцька // Еко-номiчний часопис-ХХ1. - 2013. - № 3-4 (1). - С. 13 - 16.
12. Комар Ю. А. Проблеми активiзацiТ шститупв швес-тування в регюнах / Ю. А. Комар // Економiчний часопис-ХХ1. -2013. - № 3-4 (2). - С. 43 - 45.
13. Шевчук В. Я. Формування шновацшноТ моделi ста-лого розвитку УкраТни: посткризовий перюд / В. Я. Шевчук // Економiчний часопис-ХХ1. - 2010. - № 1-2.
REFERENCES
Barro, R., and Xavier, S.-i-M. "Convergence". Journal of Political Economy, vol. 100 (1992): 223-251.
Bartkowska, M., and Riedl, A. "Regional convergence clubs in Europe: Identification and conditioning factors". Economic Modelling, vol. 29 (2012): 22-31.
Derzhavnyi komitet statystyky. http://www.ukrstat.gov.ua/ "Dekret SNK o likvidatsii bezgramotnosti sredi naseleniia RSFSR ot 26 dekabria 1919 goda" [SNK decree on the elimination of illiteracy among the population of the Russian Federation of December 26, 1919]. http://rus-biography.ru
"Kilkist shkil u SRSR" [The number of schools in the USSR]. http://kaig.ru/edu2.pdf
Komar, Yu. A. "Problemy aktyvizatsii instytutiv investuvannia v rehionakh" [Problems activating institutions investing in the region]. Ekonomichnyi chasopys-XXI, no. 3-4 (2) (2013): 43-45.
[Legal Act of Ukraine] (2013). http://zakon4.rada.gov.ua/ Leung, C., and Quah, D. "Convergence, endogenous growth, and productivity disturbances". Journal of Monetary Economicsm, vol. 38 (1996): 535-547.
Maza, A., and Villaverde, J. "EU regional convergence and policy: Does the concept of region matter?". Journal of Policy Modeling, vol. 33 (2011): 889-900.
Navrotska, N. A. "Transformatsiia svitovoho investytsiinoho prostoru v umovakh hlobalizatsii" [The transformation of the global investment space in the context of globalization]. Ekonomichnyi chasopys-XXI, no. 3-4 (1) (2013): 13-16.
Ofitsiinyi sait Ministerstva osvity i nauky Ukrainy. http://os-vita.ua/
Rey, S., and Janikas, M. "Regional convergence, inequality, and space". Journal of Economic Geography, vol. 5 (2005): 155-176.
Shevchuk, V. Ya. "Formuvannia innovatsiinoi modeli staloho rozvytku Ukrainy: postkryzovyi period" [Formation of the innovative model of sustainable development of Ukraine: the post-crisis period]. Ekonomichnyi chasopys-XXI, no. 1-2 (2010).
<C
О 1=
<c =n
_Q <
о
о <
<c
CL
<c
о
<
о
Ш
