CC BY
41
УДК: 504.453
DOI: 10.30838/J.BPSACEA.2312.221019.68.524
ПРОБЛЕМИ БАСЕЙН1В МАЛИХ Р1ЧОК
_ 1 *
НЕСТЕРОВА О. В.1 , к. т. н, доц.,
ШАРКОВ В. В. 2 , к. т. н, доц.,
ЖУРАВЛЬОВА О. А.3, ст. викл.,
НЕСТЕРОВ Я. С4, маг.
1 Кафедра водопостачання, водовщведення та пдравлши, Державний вищий навчальний заклад «Придншровська державна академш будiвництва та архггектури», вул. Чернишевського, 24-а, 49600, Дншро, Укра!на, тел. +38 (097) 290-98-55, e-mail: melenanesterenko@gmail.com, ORCID ID:0000-0003-1035-6572
2 Кафедра водопостачання, водовщведення та пдравлши, Державний вищий навчальний заклад «Придншровська державна академш будiвництва та архггектури», вул. Чернишевського, 24-а, 49600, Дншро, Украгна, e-mail: Shar kov@ukr.net, ORCID ID: 0000-0001-8942-3701
3 Кафедра водопостачання, водовщведення та пдравлши, Державний вищий навчальний заклад «Придншровська державна академш будгвництва та архггектури», вул. Чернишевського, 24-а, 49600, Дншро, Укра!на, e-mail: elen.zh2017@gmail.com, ORCID ID: 0000-0003-4964-343X
4 Державний вищий навчальний заклад «Придншровська державна академш будiвництва та архггектури», вул. Чернишевського, 24-а, 49600, Дншро, Украша, e-mail: ikiggn97@gmail.com, ORCID ID: 0000-0002-0664-6684
Анотащя. Постановка проблеми. Проаналiзувавши ситуацш щодо малих рiчок Украши, автори дшшли висновоку, що вони забрудненi бшьше, тж велик!. Це пояснюеться не ильки 1х малою воднiстю, а й недостатньою охороною. Проблеми малих рiчок спричинюють деградацiю великих рш. Щороку до водоймищ Укра!ни потрапляе величезна к1льк1сть солей та значна частина стоив тваринницьких комплексiв. Значна к1льк1сть мiнеральних добрив, отрутохiмiкатiв змиваеться i потрапляе у воду. В басейш Днiпра (найбшьшо! водно! артери кра!ни) дiють Запорiзька, П1вденно-Укра!нська, Хмельницька, Рiвненська атомнi електростанцii. Це додае до складу забруднень ще й радюактивш. Ведомо, що в Дшпро щорiчно потрапляе 370 млн м3 забруднених стокiв, або 14 % ввд !х обсягу по кра!ш. Деяк1 кра!ни Швденно! Африки, Сгипту вже стикаються або очiкують на серйозний дефщит водопостачання. Згодом Свропа тоже може виявитись незахищеною ввд нестачi води чи водного стресу. Водний стрес - це проблема, яка зачшае мшьйони людей у всьому свiтi, з них понад 100 мiльйонiв у Gвропi. Попршення як1сного стану малих рiчок являе пряму загрозу здоров'ю людини у зв'язку з органолептичними, санiтарно-токсикологiчними властивостями води та ешдемюлопчною небезпекою. 1снуе багато iнтегральних оцiнок якостi водних ресурав, але проблема полягае в тому, що важко передбачити комбшований вплив забруднень на людиную. Нараз^ незважаючи на досягнутий прогрес, загальне екологiчне здоров'я багатьох водойм Свропи залишаеться невизначеним. Мета до^дження - збереження водностi малих рiчок та 1х захист ввд засмiчення та забруднення. Висновок. Враховуючи важливiсть юнування малих рiчок для належного функцюнування всiх елементiв довкiлля та законодавчi обмеження щодо здiйснення дiяльностi в межах басейшв малих рiк, дощльно об'еднувати зусилля органiв влади та мюцевого населення для пошуку спшьних дiевих рiшень щодо охорони малих рiчок.
Ключовi слова: малi рЫки; тдземт води; сттт води; забруднення; побутове смття
ПРОБЛЕМЫ БАССЕЙНОВ МАЛЫХ РЕК
_ 1 *
НЕСТЕРОВА Е. В.1 , к. т. н, доц.,
ШАРКОВ В. В.2, к. т. н, доц.,
ЖУРАВЛЕВА Е. А.3, ст. преп.,
НЕСТЕРОВ Я. С.4, маг.
1 Кафедра водоснабжения, водоотведения и гидравлики, Государственное высшее учебное заведение «Приднипровская государственная академия строительства и архитектуры», ул. Чернышевского, 24- а, 49600, Днипро, Украина, тел. +38 (097) 290-98-55, email: melenanesterenko@gmail.com, ORCIDID:0000-0003-1035-6572
2 Кафедра водоснабжения, водоотведения и гидравлики Государственное высшее учебное заведение «Приднипровская государственная академия строительства и архитектуры», ул. Чернышевского, 24-а, 49600, Днипро, Украина, email: Shar kov@ukr.net, ORCID ID: 0000-0001-8942-3701
3 Кафедра водоснабжения, водоотведения и гидравлики, Государственное высшее учебное заведение «Приднипровская государственная академия строительства и архитектуры», ул. Чернышевского, 24-а, 49600, Днипро, Украина, email: elen.zh2017@gmail.com, ORCIDID:0000-0003-1035-6572
4 Государственное высшее учебное заведение «Приднипровская государственная академия строительства и архитектуры», ул. Чернышевского, 24-а, 49600, Днипро, Украина, email: ikiggn97@gmail.com, ORCID ID: 0000-0002-0664-6684
Аннотация. Постановка проблемы. Проанализировав ситуацию относительно малых рек Украины, авторы пришли к выводу, что они загрязнены сильнее, чем большие. Это объясняется не только их малой водностью, но и недостаточной охраной. Проблемы малых рек приводят к деградации крупных. Ежегодно в водоемы Украины попадает огромное количество солей и часть стоков животноводческих комплексов. Значительное количество минеральных удобрений, ядохимикатов смывается и попадает в воду. Действующие атомные электростанции добавляют еще и радиоактивные загрязнения. К тому же существует угроза дефицита воды. В бассейне реки Днепр (крупнейшей водной артерии страны) действуют Запорожская, ЮжноУкраинская, Хмельницкая, Ривненская атомные электростанции. Это добавляет в состав загрязнений еще и радиоактивные. Известно, что в р. Днепр ежегодно попадает 370 млн м3 загрязненных стоков, или 14 % от их объема по стране. Некоторые страны Южной Африки и Египета уже сталкиваются или ожидают серьезного дефицита водоснабжения. Европа тоже может оказаться незащищенной от нехватки воды или водного стресса. Водный стресс - проблема, которая затрагивает миллионы людей во всем мире, из них более 100 миллионов в Европе. Ухудшение качественного состава малых рек являет прямую угрозу здоровью людей. Существует много интегральных оценок качества водных ресурсов, но проблема заключается в сложности прогнозирования комбинированного влияния различных загрязнений на человека. Сегодня общее экологическое здоровье многих водоемов Европы остается неопределенным. Цель исследования - сохранение водности малых рек и их защита от засорения и загрязнения. Вывод. Учитывая роль малых рек для надежного функционирования всех элементов окружающей среды и законодательные ограничения на осуществление деятельности в пределах бассейнов малых рек, целесообразно объединять усилия органов власти и населения в поисках совместных и эффективных решений для охраны малых рек.
Ключевые слова: малые реки; подземные воды; сточные воды; загрязнения; бытовой мусор
PROBLEMS OF SMALL RIVER BASINS
1 *
NESTEROVA O.V.1 , Cand. Sc. (Tech.), Ass. Prof., SHARKOV V.V. 2, Cand. Sc. (Tech.), Ass. Prof, ZHURAVLIOVA O A.3, Assist. Prof, NESTEROV Ya.S.4, Master
1 Department of water-supply, water-drain and hydraulics, State Higher Educational Institution "Prydniprovska State Academy of Civil Engineering and Architecture", 24-A, Chernyshevskoho St., 49600, Dnipro, Ukraine, tel. +38 (097) 290-98-55, e-mail: melenanesterenko@gmail.com, ORCID ID: 0000-0003-1035-6572
2 Department of water supply, water-drain and hydraulics, State Higher Educational Institution "Prydniprovska State Academy of Civil Engineering and Architecture", 24-A, Chernyshevskoho St., 49600, Dnipro, Ukraine, email: Shar kov@ukr.net. ORCID ID: 0000-0001-8942-3701
3 Department of water supply, water-drain and hydraulics, State Higher Educational Institution "Prydniprovska State Academy of Civil Engineering and Architecture", 24-A, Chernyshevskoho St., 49600, Dnipro, Ukraine, email: elen.zh2017@gmail.com, ORCID ID: 0000-0003-4964-343X
4 State Higher Educational Institution "Prydniprovska State Academy of Civil Engineering and Architecture", 24-A, Chernyshevskoho St., 49600, Dnipro, Ukraine, email: jkiggn97@gmail.com, ORCID ID: 0000-0002-0664-6684
Abstract. Problem statement. The analysis of the situation showed that the small rivers of Ukraine are more polluted than the large rivers. This is explained not only by their low water content, but also by the lack of protection. Problems of small rivers lead to degradation of large rivers. Annually, a large amount of salts and a considerable part of the runoff of livestock complexes enter the reservoirs of Ukraine. A considerable amount of mineral fertilizers, poisonous chemicals are washed away and get into the water. There are Zaporizhia, South-Ukrainian, Khmelnyskyi, and Rivne nuclear power plants operating in the Dnieper basin (the country's largest waterway). This adds to the composition of contamination and radioactive. It is known that 370 million
m3
of polluted effluents, or 14 % of their
volume in the country, fall into the Dnieper annually. In addition, some countries, for example, Cape Town, Cairo, South Africa, Egypt, already face or expect a serious shortage of water supply. Subsequently, Europe may be unprotected from lack of water or water stress. Water stress is a problem that affects millions of people around the world, of which more than 100 million in Europe. Deterioration in the quality of small rivers is a direct threat to human health. There are many integral assessments of the quality of water resources, but the problem is the difficulty in predicting the combined effect of various pollution on humans. The purpose. Preserving the water content of small rivers and protecting them from clogging and siltation. Preservation of water content of small rivers and their protection against clogging and siltation. Conclusions. Given the importance of the existence of small rivers for the proper functioning of all environmental elements and legislative restrictions on activities within small river basins, it is advisable to combine the efforts of authorities and local people to find joint and effective solutions for the management and protection of small rivers, which are a guarantee and indicators of good environmental conditions.
Keywords: small rivers; groundwater; wastewater; pollution; household waste
Вступ. Невiд'eмну частину фонду водних ресурав становлять малi рiчки. В Укршш понад 22 тис. малих рiчок, довжина яких понад 100 тис км, 15 тис малих рiчок впадають у Дншро. Нажаль переважна бiльшiсть малих рiчок не мае назв i не потрапляе на географiчнi карти. Але 50 % мюького та 90 % сшьського населення проживае на територiях 1'х басейнiв. Крiм того, щ води використовуються для поливу чверт всiх зрошуваних земель нашоi краши. У заплавах розташованi рекреацп, пасовища. Основне джерело водопостачання промислових, комунальних, сшьськогос-подарських пiдприемств - малi рiчки, якi поповнюють сво'1 запаси з пiдземних вод. 1х використовують для риборозведення, вiдпочинку людей.
Одне з найкращого на землi - це малi рiчки з мальовничими берегами. Саме вони дають силу величезнiй воднш артерп, саме вiд водностi малих рiчок залежить наповнення великих та могутшх. Тому особливе значення мае захист вщ засмiчення та забруднення та збереження водност малих рiчок.
Те, що ми недбало ставимось до малих рiчок, пов'язане з нерозумiнням 1'х ролi в загальному водному баланс
континентальних вод.
Асоцiацiя рибалок Украши
оприлюднила iнформацiю, що за останш два десятилiття з карти Украши зникло понад 10 тис малих рiчок. Роботи з розчищення замулених витоюв рiчок по факту не проводяться, тому вони мшють i пересихають. Проблему посилюе те, що останнi роки змiнюеться екологiчний стан, спостершаеться сильне маловоддя - рiчки наповнюються тiльки на 70 % вщ норми у через змшу клiмату на Землi. Також штенсивно забудовуються береги водойм.
З еколопчного погляду малi рiчки - це природш об'екти, якi мають низьку стшюсть до антропогенного навантаження. Користування малими рiчками мае сво'1 особливосп, означенi Водним кодексом Украши, Законом Украши «Про охорону навколишнього природного середовища» та iншими законодавчими актами.
За програмою розвитку водного господарства вщповщно до Закону Украши «Про затвердження Загальнодержавно'1' цшьово! програми розвитку водного господарства та еколопчного оздоровлення басейну рiчки Днiпро на перюд до 2021 року» до першочергових заходiв належить вiдновлення i пiдтримання сприятливого гiдрологiчного режиму та еколопчного стану малих рiчок.
На практищ це означае, що кожна сшьська, селищна, мiська, районна та обласна рада повинш розробляти мiсцевi програми вiдновлення малих рiк та враховувати специфшу управлiння малими рiчками пiд час проектування плановано'1 дiяльностi.
Надмiрне господарське освоення водозбiрних територш малих рiчок змiнюе 1'х водний режим та гщрографш рiчковоi мереж^ спричинюе пересихання та зникнення багатьох малих рiчок. Суттеву проблему становить значне попршення якостi води малих рiчок внаслiдок скидання неочищених або недостатньо очищених стiчних вод, побутового см^я, незадовiльного господарювання за використання природних ресурав на водозаборах малих рiчок, масового порушення водоохоронного режиму. Несприятливi для 1х еколопчного здоров'я мелюративш роботи в бассейнах рiчок, розробка земель майже до урiзу води. Через неправильне ведення роб^ починаеться ерозiя rрунтiв, а також змивання 1х у рiчки та утворення ярiв.
Замулення рiчок вiдбуваеться за рахунок змитого грунту, який закупорюе джерела рiчки перетворюються на струмки, мшють та зникають. Порушення дренажно! здатносп басейну рiчки, заболочення, пiдтоплення або засолення спричинюе вирубання лiсiв, висушування болiт у верхiв'ях рiчок, органiзацiя лiтнiх тваринницьких таборiв на берегах. Малi рiчки характеризуються бiльшою нерiвномiрнiстю стоку, шж великi, це вiдбуваеться протягом року, а також за багаторiчний перюд. За сучасного штенсивного господарського використання
мiсцевих водних ресурсiв обштися без регулювання водностi малих рiчок не можливо.
Дослiдники О. Г. Васенко, О. В. Рибалова, О. В. Козловська провели ощнювання еколопчного стану р. Оскш [5; 6]. Згщно з 1х даними на 2014 р., загальний еколопчний шдекс за максимальним значенням показникiв свщчить про погiршення якостi води до ощнки «задовшьна» за екологiчним станом та «слабко забруднена» за ступенем чистоти. Встановлено, що основними лiмiтуючими показниками, що визначають погiршення якост води, е такi бiогеннi речовини як фосфати, штрати, нiтрити. Прюритетними проблемами у плануваннi водоохоронно! дiяльностi бачиться не тiльки визначення еколопчного стану обраного одного об'екта, а й необхщнють враховувати особливосп басейну i фактори, якi найбiльше впливають на формування водно! екосистеми. Потрiбно дослiджувати клiматичнi змiни. Проведений у Харювськш областi аналiз багаторiчних спостережень за змшою клiмату показав, що з 1992 р. тенденщя до тдвищення середньо! температури повiтря юнуе.
Якщо цi змiни будуть i в подальшому, вони спровокують для водних об'ектiв неконтрольованi наслiдки, тому що суттево прямо та опосередковано впливатимуть на таю важливi характеристики як гiдрохiмiчнi та гiдробiологiчнi показники, як кшькють опадiв, витрати води. Стосовно сучасних концепцш управлiння водними ресурсами особливу увагу придшяють превентивним заходам, а саме визнаеться необхщнють дш зараз, для адаптування до наслщюв майбутнього потеплiння [5; 7; 8].
Оцшюючи iнтенсивнiсть деградацiйних процеав, якi свiдчать, що вiдновлення i пiдтримка оптимального режиму малих рiчок басейну р. Оскiл необхiднi, це буде досягнуто за умови усунення причин 1х деградаци та проведення комплексу спещальних органiзацiйних, агротехнiчних, люомелюративних й iнших вiдновних водоохоронних заходiв згiдно з аналiзом рацiонального та господарського
використання водних ресурав i земель водозбiрноi площi [5].
Малi рiчки, що впадають у р. Дншро, i мають сво1ми водами його наповнювати, просто зникають. Як уже згадувалося, з карти Украши зникло понад 10 тис малих рiчок. До них скидають рiзнi стоки. Поля наблизилися впритул до водойм i тсля рясних дощiв вся хiмiя з них потрапляе у воду, де пестициди та iншi хiмiкати випалюють усе живе. I течуть щ отруенi води в Дншро, де осщають на дш. На даний час мшини займають 30 % Днiпровського басейну, хоча критичною масою вважаеться 15 %.
О. М. Хоменко дослщжуе проблему з рiчкою Золотоношка, це лiва притока Днiпра з довжиною 88 км, площею водозбiрного басейну 1 260 км2, похилом 0,4 м/км. Береги рiчки залуженi та залюнеш. Заплава мае ширину 400 м, мюцями заболочена. Рiчище слабкозвивисте, мае ширину 5 м. Опк зарегульований ставками. Рiчка Золотоношка використовуеться для техшчного й сiльськогосподарського водопостачання, рибництва.
В останш роки тут виникла дуже складна еколопчна ситуацiя викликана роботою очисних споруд ВАТ «Веста» м. Золотоноша. Обладнання очисних споруд застарше, перебувае в аваршному станi, технология очищення не витримуеться, внаслiдок чого до рiчки потрапляють недостатньо очищеш води.
Золотонiський мiськвиконком та ВАТ «Веста» заходи до полшшення роботи пщприемства не вживаються. Стiчнi води, що потрапляють на очисш споруди (57 %), належать промисловим тдприемствам мюта. Значно перевищено рiвень забрудненосп промислових стокiв та граничнодопустимi концентрацп (ГДК), на входi на очисш споруди це не контролюеться. Певш ланки технологи очищення спчних вод не працюють. С^чш води, яю скидаються в рiчку, не розбавляються чистою водою вщповщно до вимог технологи, що спричинюе подальше забруднення.
За результатами вимiрювань у зворотних (спчних) водах установлено перевищення нормативiв ГДК
забруднювальних речовин, скидання яких нормуеться, а саме: зафшсовано перевищення ГДК по хiмiчному споживанню кисню (ХСК) в 6,6 раза, за вмiстом азоту амонiйного - в 5,8 раза, вмют фосфат-iонiв - у 1,14 раза. У зв'язку з порушенням умов, яю стосуються водокористування та охорони вод, ршенням Державного управлшня охорони
навколишнього природного середовища в Черкаськiй област ВАТ «Веста», було припинено право та анульовано дозвш на спещальне водокористування на з травня 2007 року [11].
Велика забруднешсть малих рiчок Боржавського басейну Виноградiвського району спричинюе загрозу екологiчному стану рiчки Боржава. Це негативно вiдбиваеться на довкiллi та викликае екологiчнi збитки.
Аналiзуючи iнформацiю щодо кольоровостi води за шкалою, рiчок Бельва та Онок, то вони бшьш забарвлеш, у порiвняно iз Сальвою, але вмют завислих речовин у цш водi значно меншi. Вода рiчки Бельва мае вiдчутний запах (2 бали) порiвняно з iншими та мютить значно бiльше нiтратних солей, але 1х вмiст нормативно допустимого не перевищуе.
Запах ще'1 води може бути зумовлений високим умютом органiчних сполук, якi розкладаються. У поверхневих водах концентращя фосфатiв не лiмiтуеться ГДК, але враховуеться, що чистим водотокам вщповщае вмiст фосфатiв до 0,05 мг/дм3, вище цього значення - забрудненим водоймам. Надлишок сполук фосфору потрапляе у воду зi змиванням iз полiв фосфатних добрив, з побутовими спчними водами, а також у результат гниття залишкiв тваринних та рослинних органiзмiв. Мешканцi населених пункпв, де протiкае ця невелика рiчка, забруднюють 11 русло побутовими вщходами, обробка землi мiнеральними добривами неращональна [12].
Аналiз дослiдження притоки Сальви можна вважати за показником вмюту мшеральних сполук фосфору у водi забрудненими. З наведеного можна вважати р. Бельву найбшьш забрудненою серед дослщжуваних притокiв Сальви
оргашчними сполуками та фосфатними солями.
Як показуе мошторинг рiчок Украши малi забруднеш бiльше, нiж великi. Це вщбуваеться не тiльки через 1х малу водшсть, а й через недбалу охорону. Проблеми малих рiчок тягнуть за собою деградащю великих рш. Щороку до водойм Украши потрапляе величезна юльюсть солей та значна частина стою в iз тваринницьких комплекав. В басейнi Днiпра (найбшьшо! водно! артерп кра'ши) дiють Запорiзька, Швденно-Укра'шська, Хмельницька, Рiвненська атомнi
електростанцп. Це додае до складу забруднень ще й радюактивш. Вщомо, що в Дншро щорiчно потрапляе 370 млн м3 забруднених стокiв, або 14 % вщ 1х обсягу по кра'1ш.
Погiршення якiсного стану малих рiчок являе пряму загрозу здоров'ю людини у зв'язку з органолептичними, саштарно-токсиколопчними властивостями води та епщемюлопчною небезпекою. 1снуе багато штегральних оцiнок якостi водних ресурсiв, але проблема полягае в тому, що важко передбачити комбшований вплив забруднень на людину. Таким чином, саме малi рiки потребують дбайливого та ощадливого ставлення
Велика кiлькiсть рiчок протiкае через Свропейський континент. Деяю з них утворюють меж1 мiж рiзними кра!нами, а iншi являють собою щнне джерело води для сшьського господарства, прiсноводноi риби. Бшьшють рiчок Свропи багатi розчиненими мшералами та цiнними органiчними сполуками. Деяю рiчки мають цiкавi фiзичнi особливосп наприклад водоспади та каньйони. Свропейсью рiчки - надзвичайно важлива частина континенту. Орiентовна кiлькiсть прiсноводних рiчок
дорiвнюе 1 352.
Свропейщ щороку використовують мшьярди кубометрiв води не тiльки для пиття, а й для сшьського господарства, виробництва, опалення та охолодження, туризму та шших сфер обслуговування. За наявносп тисяч прiсноводних озер, рiчок i пiдземних джерел водопостачання в Сврот може здатися безмежним. Але зростання населення, урбашзащя, забруднення навколишнього середовища та наслiдки змши клiмату створюють величезне навантаження на водопостачання та яюсть води.
Дефiцит води дедалi частiше стае заголовком новин у всьому свт. Швденно-Африканська Республша та Сгипет вже стикаються з серйозним дефiцитом води. Свропа також може виявитись незахищеною вщ нестачi води чи водного стресу. Насправдi водний стрес - це проблема, яка торкаеться мшьйошв людей у всьому свт, включаючи европейщв. Як i у багатьох регюнах свiту, стурбованiсть дефiцитом води зростае i в Сврот на тт пщвищеного ризику посух через змши ^мату. Близько 80 % прюно'1 води в Свропi (питне та шше використання) постачаеться з рiчок та пiдземних джерел, що робить ix надзвичайно вразливими до загроз, спричинених надмiрною експлуатацiею, забрудненням та змшою клiмату.
Як будь-який шший життево важливий ресурс, вода може опинитися тд загрозою, коли попит на не'1 перевищуе пропозицiю або низька яюсть обмежуе його використання. Кшматичш умови та попит на воду - це два ключовi фактори, що зумовлюють водний стрес. Такий тиск на воду спричинюе попршення ресурав прюно'1 води з точки зору кшькосп (надмiрне використання та посуха) та якост1 (забруднення та евтрофшацп).
За оцiнками СЕП, близько третини територп СС пщдаеться водним стресовим ситуацiям постiйно або тимчасово. Таю краши як Грещя, Португалiя та Iспанiя вже зазнали сильно'1 посухи протягом лiтнix мюящв, але дефiцит води стае проблемою i в твшчних регiонаx, включаючи частину Великобританп та Нiмеччини.
Сшьськогосподарсью райони з iнтенсивним зрошенням, острови на твдш Свропи, популярнi серед туриспв, та великi мiськi агломераци вважаються найгарячiшими точками для водного стресу. Очшуеться, що дефiцит води посилиться через змши ^мату.
За останн 30 рокiв держави-члени СС досягли значного прогресу у полшшенш якосп европейських прiсноводних об'ектiв завдяки правилам Свросоюзу, зокрема Рамковш директивi щодо води, Директивi про мсью стiчнi води та Директивi про питну воду. Ключовi законодавчi тексти пщкршлюють зобов'язання СС полiпшити стан води у Сврот. Мета полггики Свросоюзу полягае у значному зменшенн негативного впливу забруднення, надмiрноi абстракци та iншого впливу на воду, у забезпечент достатньох кiлькостi доброяисноЛ води як для споживання, так i для навколишнього середовища. Обробка спчних вод та скорочення використання азоту та фосфору значно полшшили яюсть води в останнi десяташття.
Сьогоднi, незважаючи на досягнутий прогрес, загальне екологiчне здоров'я багатьох водойм Свропи залишаеться невизначеним. Переважна бшьшють озер, рiчок, лиманiв та прибережних вод Свропи намагаються досягти мЫмальноЛ мети -«доброго» екологiчного стану згщно з останнiм звiтом СЕП «Свропейсью води» -оцiнка стану на 2019 рш.
Висновки. Заходи, направлет на полiпшення стану водних об'екпв, - це встановлення закономiрностей формування якостi води; оцiнювання якосп та охорони вод, вiдтворення поверхневих i пiдземних водних ресурсiв; розроблення системи галузевих нормативних докуменпв iз питань монiторингу та охорони вод, руслових процеав, регулювання русел та експлуатацп гiдротехнiчних споруд; наукове
обгрунтування проектних рiшень та перевiрка передбачених заходiв, що запобiгають затопленню, пщтопленню, заболоченню, засоленню земель та ерозп грунтiв, забрудненню поверхневих та пщземних вод; проектнi рiшення за
науковим обгрунтуванням та перев1рка техшчного стану пдротехшчних споруд, мошторинг руслових процеав; оцшювання та прогнозування руслових деформацш; регулювання русел р1чок.
Тшьки свщомий тдхщ до експлуатаци водозб1рних територш та водних ресурав малих р1чок дозволить зберегти 1х вщ забруднення й виснаження. Обгрунтування заход1в щодо рацюнального використання водних ресурав мало! р1чки повинно охоплювати не тшьки суто малу р1чку, а й увесь 11 водозб1рний басейн.
Отже, враховуючи важливють малих р1чок для належного функцюнування вс1х елеменпв довкшля та законодавч1 обмеження щодо здшснення д1яльност1 в межах басейшв малих рш, доцшьно об'еднувати зусилля оргашв влади та мюцевого населення для пошуку спшьних д1евих р1шень для охорони малих р1чок, яю постають гаранпею задовшьного стану довкшля. Доцшьно використовувати досвщ шших кра!н, наприклад, Имеччини, Дани, у вир1шенш аналопчних проблем.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Водний Кодекс Укра!ни. Постанова Верховно! Ради Укра!ни № 214/95-ВР вiд 06.06.95.
2. Еколого-економiчнi проблеми довкiлля Житомирщини : монографiя / [В. I Карпов, С. П. Оренький,
B. К. Данилко та iн.; шд заг. ред. П. П. Михайленка]. - Житомир, 2001. - 320 с.
3. Малi рiчки Укра!ни : довщник / [А. В. Яцик, Л. Б. Бишовець, С. О. Богатов та ш. за ред. А. В. Яцика]. - Ки!в :
Урожай, 1991. - 294 с.
4. Гiдрографiчна характеристика малих рiчок Житомирсько! обласп : навч. поаб. / [В. В. Дорощенко, Г. I. Васенков, О. С. Полщук, О. В. Бельська]. - Житомир, 2003. - 25 с.
5. Васенко О. Г. Аналiз значимих факторiв впливу на як1сний стан вод рiчки оскiл (Укра!на) / О. Г. Васенко, О. В. Рибалова, О. В. Козловська // Восточно-Европейский журнал передовых технологий. - 2016. - № 81. -
C. 87-94.
6. Рибалова О. В. Визначення впливу природних умов на еколопчний стан рiчки Оскш / О. В. Рибалова, Г. В. Коробкова // Наука та цившзашя : матер. XII мiжнар. наук.-практ. конф. - 2016. - Вип. 16. - С. 37-40.
7. NRDC. Climate Change and Water Resource Management [Electronic resource]. - 2013. - Режим доступу : https://www.nrdc.org/ resources/climate-change-and-water-resource-management
8. Urama K. Impacts of climate change on water resources in Africa : the Role of Adaptation [Electronic resource] / K. Urama, N. Ozor. - 2015. - Режим доступу : http://www.ourplanet.com/climate-adaptation/Urama Ozorv.pdf
9. David H. Some problems in transferring hydrological relationships between small and large drainage basins and between regions / H. David // Journal of Hydrology. - Vol. 65, iss. 1-3. - 1983. - Pp. 49-72.
10. Hydrological Process Simulation of Inland River Watershed : A Case Study of the Heihe River Basin with Multiple Hydrological Models / Water. - 2018. - № 10 (4). - 421 р. - Режим доступу : https://doi.org/10.3390/w10040421
11. Хоменко О. М. Аналiз еколопчного стану малих рiчок Черкасько! обласп (на прикладi р. Золотоношка) / О. М. Хоменко // Еколопчна безпека. - № 2 (10). - 2010. - С. 39-42.
12. Чонка I. I. Стан малих рiчок боржавського басейну на територп Виноградiвського району / I. I. Чонка, В. В. Палько //Вюник УжНУ. - Вип. 21. - 2009. - С. 67-71
REFERENCES
1. Vodnyi Kodeks Ukrainy. Postanova Verkhovnoi Rady № 214/95-VR vid 06.06.95. [Water Code of Ukraine. Resolution of the Verkhovna Rada no. 214/95-VR from 06.06.95]. (in Ukrainian).
2. Karpov V.I., Sirenkyi S.P. and Danylko V.K. Ekoloho-ekonomichni problemy dovkillia Zhytomyrshchyny [Ecological
and economic problems of environment of Zhytomyr region]. Zhytomyr, 2001, 320 p. (in Ukrainian).
3. Yatsyk A.V., Byshovets L.B., Bohatov Ye.O. and ath. Mali richky Ukrainy: dovidnyk [Small rivers of Ukraine : directory]. Edited by A.V. Yatsyk. Kyiv :Urozhai, 1991, 294 p. (in Ukrainian).
4. Doroshchenko V.V., Vasenkov H.I., Polishchuk O.Ye. and Bielska. O.V. Hidrohrafichna kharakterystyka malykh richok Zhytomyrskoi oblasti [Hydrographic characteristics of small rivers in Zhytomyr region]. Zhytomyr, 2003, 25 p. (in Ukrainian).
5. Vasenko O.H., Rybalova O.V. and Kozlovska O.V. Analiz znachymykh faktoriv vplyvu na yakisnyi stan vod richky
Oskil (Ukraina) [Analysis of significant factors affecting the quality of the waters of the Oskol River (Ukraine)]. Vostochno-Evropeyskiy zhurnal peredovyih tehnologiy [East European Journal of Advanced Technology]. 2016, no. 81, pp. 87-94 (in Ukrainian).
6. Rybalova O.V. Vyznachennia vplyvu pryrodnykh umov na ekolohichnyi stan richky Oskil [Determination of the influence of natural conditions on the ecological status of the river Oskil]. Science and civilization : materials of the XII International scientific and practical conference, 2016, vol. 16, pp. 37-40. (in Ukrainian).
7. NRDC. Climate Change and Water Resource Management. 2013. [Electronic resource].
8. Urama K. and Ozor N. Impacts of climate change on water resources in Africa : the Role of Adaptation. 2015.
[Electronic resource].
9. David H. Some problems in transferring hydrological relationships between small and large drainage basins and between regions. Journal of Hydrology, 1983, vol. 65, iss. 1-3, pp. 49-72.
10. Lili Wang and Suzhen Dang. Hydrological Process Simulation of Inland River Watershed : A Case Study of the Heihe River Basin with Multiple Hydrological Models. Water. 2018, no. 10 (4), 421 p.
11. Khomenko O.M. Analiz ekolohichnoho stanu malykh richok Cherkaskoi oblasti (na prykladi r. Zolotonoshka) [Analysis of ecological status of small rivers of Cherkasy region (on the example of the river Zolotonoshka)]. Ekolohichna bezpeka [Ecological safety]. 2010, no. 2 (10), pp. 39-42 (in Ukrainian).
12. Chonka I.I. and Palko V.V. Stan malykh richok borzhavskoho baseinu na terytorii Vynohradivskoho raionu [Condition of small rivers of Borzhiv basin in the territory of Vynohradiv district]. Visnyk UzhNU [Bulletin of UzhNU]. 2009, vol. 21, pp. 67-71. (in Ukrainian).
Hagmm.na go pega^n 19.09.2019 p.
