CC BY
299
Scientific journal
ISSN 2413-158X (online) ISSN 2413-1571 (print)
PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION
Has been issued since 2013.
Науковий журнал Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видасться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
Швардак М.В. Проблемне навчання в умовах сучасноi школи // Фiзико-математична oceima : науковий журнал. -2017. - Випуск 1(11). - С. 124-127.
Shvardak M. Problem-Based Learning In Today School // Physical and Mathematical Education : scientific journal. - 2017. - Issue 1(11). - Р. 124-127.
Анота^я. У статтi розкриваються передумови виникнення i розвитку в педагогiчнiй науц елементiв проблематизацИ; визначаеться сутнсть понять «проблема», «проблемне навчання». Проведено паралелi м'ж проблемами об'ективного та суб'ективного характеру, м'ж в'дкриттям нових знань вченими та в'дкриттям школяр'в у процес навчання. Визначено, що основою шкльного навчання е наукова творч'!сть. Розкрито алгоритм в'дкриття знань вченими. Здйснено пор'!вняльний анал'!з проблемного навчання з традицйним. Проанал'!зована специф'ка реал'!зацп проблемного навчання через використання на уроках проблемних ситуацй на конкретних прикладах. Виявлено, що проблемнi ситуацп найчаст'ше використовуються вчителями двох вид'в: проблемна ситуа^я, яка фунтуеться на здивуванн та проблемна ситуа^я, пов'язана з '¡нтелектуальним утрудненням. Подано алгоритм розв'язання проблемноI ситуацп на уроках. Визначено умови ефективного застосування в навчальному процеа проблемних ситуа^й. З'ясовано переваги та недол'ки технологи проблемного навчання.
Кпючовi слова: техноло^я, педагог'!чна технологiя, проблема, проблематиза^я, проблемне навчання, тради^йне навчання, проблемна ситуа^я.
Постановка проблеми. В умовах сьогодення перед школою разом з вимогами дати школяревi глибок й мщы знання, стогть надзавдання: розвинути творчi та комунтативы здiбностi кожного учня, сформувати в нього таю вмЫня та навички, як допоможуть йому самоспйно опановувати новi знання та способи дм. У зв'язку з цим, у педагопчый практик стала широко застосовуватися технолопя проблемного навчання. Саме вона i е предметом даного дослщження.
Аналiз актуальних дослщжень. Елементи проблематизацм використовував ще давньогрецький мислитель Сократ. На площах вЫ проводив бесщи з питань морали змушував сво'х слухачiв шляхом запитань i вщповщей доходити до <лстини», не пропонуючи при цьому готових положень i висновюв, адже вважав, що саме «в суперечц народжуеться ^ина». Такий стиль ведення бесщ зi слухачами став називатись сокра^вським, а згодом - евристичним [3, с. 23].
Слщ вiдмiтити той факт, що проблемы дiалоги були найулюбленшим жанром епохи Просвiтництва (ХУШ ст.). "Легко думати, дiяти важко, а перетворити думку в д^ - найважча рiч на свт", - писав ымецький поет Гете. Тому вважав, що мета школи не в тому, щоб учень знав бтьше, а в тому, щоб вЫ умiв дiзнаватися, здобувати потрiбнi йому знання, умiв застосовувати 'х у житп, у роботу в будь-яких ситуа^ях.
Ще А.Дктерверг зазначав, що поганий вчитель пщносить учням ктину, а хороший вчить и знаходити. У цьому твердженн i закладен засади проблемного навчання.
Шзнше, на початку ХХ столггтя, видатний американський фiлософ, психолог та реформатор освiти, вчитель початкових клаав, Дж.Дью' рiзко критикував традицiйне навчання, головний недолт якого вбачав у тому, що все зводиться до простого завчання «рутинно' форми викладу», чим придушуеться рух дитячо' думки. Ця щея була розвинена Джоном Дью' в систему навчання, яку вш реалiзовував в Чикагськiй експериментальнш школi [1, с.20].
Згодом у европейськш педагогiцi почав розроблятися дослщницький метод навчання. Сутнiсть його полягае у створены таких умов навчання, за яких учень ставав у пози^ю вщкривача нових знань. Даний метод не використовувався у процеа викладання теорп предмета. Найважливше - поставити школяра в ситуацп утруднення, викликати в нього пiзнавальний штерес. Далi, вiн занурювався в повыстю самостiйний i не контрольований вчителем пошук нового знання. Будь-який контроль сприймався вченими як повернення до засад авторитарно-догматичного навчання.
Отже, прихильниками щей проблемного навчання було зроблено значний крок вперед. Учен усвщомили необхщысть руйнування засад догматично' системи навчання та побудови теорп i практики навчання принципово нового типу.
Мета статп - розкрити специфту реалiзацií технологи проблемного навчання, здшснити порiвняльний аналiз з традицiйним навчанням.
УДК 371.32
М.В. Швардак
Мукач/'вський державний yHieepcumem, Украна anna-mari_p@ukr.net
ПРОБЛЕМНЕ НАВЧАННЯ В УМОВАХ СУЧАСНО1 ШКОЛИ
Виклад основного матерiалу. Ключовою дефшщею проблемного навчання е проблема (вщ грец. - задача, ускладнення).
З фтософсько! точки зору «проблема» тлумачиться як знання про незнання.
З педагопчно! - проблема - складне теоретичне чи практичне питання, яке потребуе розв'язання, вивчення, дослщження. Проблема виникае там, де особиспсть стикаеться з штелектуальним утрудненням в процес розв'язання реальних ситуацш [1, с.25]. Проблеми можуть мати об'ективний (коли ще не iснуе IX наукового виршення) або суб'ективний характер (наукове розв'язання дано! проблеми е, а ттьки певна група школярiв не знають способiв II вирiшення).
Що ж до поняття «проблемного навчання», то вчен вiдносять його до рiзних категорiй. Його називають типом навчального процесу, методом, принципом, психолого-педагопчною системою, пщходом до навчання, i зрештою, педагогiчною технологiею. Ми ж, у контекст сучасно! педагогiки розглядаемо проблемне навчання як педагопчну технолопю. Що ж таке технологiя?
Технолопя вiдповiдае на питання «Як?»: «Як будувати? Як лтувати?»
Педагогiчна технолопя вщповщае на питання «Як вчити? Як виховувати?» [6, с.7].
Педагопчна технологiя проблемного навчання вiдповiдае на питання «Як вщкривати знання разом з учнями?». Але ж знання вщкривають вченi - зауважите Ви.
Справа в тому, що вся iсторiя людства - це iсторiя творчостi: наукових вiдкриттiв, технiчних винаходiв, художнiх прозрiнь. У зв'язку з цим, педагоги i психологи давно задумуються над питанням «Як творчкть зробити рушiйною силою розвитку дитини?». Проаналiзуемо, який вид творчостi доступний дитинi в школi? На уроц математики - навряд чи вдасться переачному школяревi винайти новий мехаызм, а на уроцi читання - навряд чи вдасться пред'явити свп^у свое нове художне бачення. Зате на будь-якому предмет учень може стати в позищю вченого i вщкривати новi знання. Так що основа шктьного навчання - це наукова творчкть.
Як вченi вщкривають знання? Ми з дитинства пам'ятаемо масу кторичних анекдо^в: про Ньютона пщ яблунею, про Архiмеда у ванш, про Менделеева у сн - всi вони створюють стшку iлюзiю, що наукова творчiсть - це одномоментний акт. Насправд^ наукова творчкть - планомiрний, системний процес, який складаеться з 4-х етатв.
Все починаеться з того, що вчений наштовхуеться на протирiччя - дивуеться i задае собi питання. Це етап постановки проблеми. Проблема подiбна до загадкового сфшкса. Вона ыби вимагае: розв'яжи мене або я тебе з'!м. Починаеться другий етап творчосп. Пошук рiшення. Вчен висувають i перевiряють гiпотези i вiдкривають новi знання. Але щея в головi дослiдника вiдповiдно до образного вислову академта О.Матюшкiна народжуеться «голенькою» зрозумiлою йому одному. Значить думку потрiбно, одягти, тобто виразити. Вчен пишуть працi, виступають з доповщями i презентують цей продукт людям. Таким чином, наукова творчкть - це процес вщкриття знань, який включае чотири етапи:
- постановка проблеми;
- пошук ршення;
- вираження ршення;
- презентащя продукту.
Суть технологи проблемного навчання полягае в тому, що учыв необхщно пропустити через ц ж чотири етапи науково! творчостi. При цьому, на вщмшу в^д ученого, учень формуе винятково навчальну проблему i вщкривае нове знання, лише для себе особисто, а не для всього людства, виражаючи його в простих висловлюваннях.
На проблемному уроц вчитель спочатку дiалогом допомагае дггям поставити проблему, тобто сформулювати тему уроку i тим самим у дп^ей викликаеться штерес - безкорисна тзнавальна мотивацiя. Потiм учитель знову дiалогом допомагае дiтям розв'язати проблему - вщкрити новi для них знання. При цьому досягаеться глибинне розумшня того, що ти вщкрив особисто. I накшець, вчитель дае завдання - все, що зрозумiв оформити в продукт. Ну, наприклад, сформулювати правило i представити його класу. Так що дшсно технолопя проблемного навчання забезпечуе творче засвоення знань: спитав-вщкрив-створив.
Що ж вщбуваеться на традицшному уроцi? Невже там неможливе творче засвоення знань? Чим вш вiдрiзняеться в^д проблемного? Проаналiзуемо.
Спочатку вчитель сам формулюе тему уроку. Зазвичай це не викликае у дтей пiзнавального штересу. Потiм вчитель сам знову ж таки пояснюе новий матерiал, розумшня матерiалу бiльшiстю класу при цьому - негарантовано. Ну, а по™ вчитель задае завдання - правило вивчити напам'ять. Так що традицмна технолопя забезпечуе репродуктивне засвоення знання: прийшов-почув-завчив.
На традицшному уро^ дiяльнiсть вчителя займае велику ктьккть часу, а дiяльнiсть учня - незначну. На проблемному ж - реалiзуеться сптьна дiяльнiсть вчителя i учнiв упродовж усього уроку.
£ уроки пояснення - безкшечного вчительського пояснення: «я говорю - ти мовчиш» i е уроки проблемного навчання - уроки сптьного вщкриття знань.
Технологiя проблемного навчання дозволяе замшити урок пояснення нового матерiалу уроком вiдкриття нових знань [5, с.315].
Отже, проблемне навчання у педагопчнш лiтературi розглядаеться як педагогiчна технологiя, спрямована на активне одержання знань, розвиток творчосп, залучення до наукового пошуку.
Проблемне навчання впливае на хщ усього освiтнього процесу, проте не можна все навчання зробити проблемним, осктьки, по-перше, завдання проблемного навчання не вимагають використання всього навчального матерiалу. По-друге, у змк^ освiти е багато складних питань, недоступних для самостшного проблемного освоення школярами. До того ж, е навчальний матерiал, який треба просто запам'ятати. Вщповщно до цього, в кожному окремому випадку слщ виршувати питання про доречысть застосування дано! навчально! технологи.
Технолопя проблемного навчання e загальнопедагопчною. IÏ можна використовувати на будь-якому предмет та на будь-якш ланц освiти. Однак саме початкова школа e базовою для проблемного навчання. Результатом проблемного навчання молодших школярiв e змiни в структурi знань, формування вмiнь i навичок учыв самостiйно вчитися.
Основною категорieю проблемного навчання визначають «проблемну ситуацию». Проблемна ситуацiя - це ситуация, при якiй суб'ект хоче розв'язати склады для себе завдання, але йому бракуе необхщно'' iнформацiÏ чи знань, i вш самостiйно або у взаемодп з iншими учнями повинен Ïx вiдшукати [1, c.26].
Сам факт зiткнення з штелектуальним утрудненням, неможливiстю виконати поставлене завдання за допомогою наявних знань i способiв дп породжуе в учня потребу в новому знаны. Ця потреба i е основною складовою проблемно'' ситуацп.
Однак, при зп^кнены з труднощами в школярiв може i не виникнути потреба в нових знаннях. Так стаеться, якщо отримане завдання не враховуе 'хых втових та iнтелектуальниx спроможностей. Ступшь труднощiв завдання повинен бути таким, щоб за допомогою наявних знань i способiв дп школярi не могли його виконати вщразу, однак цих знань було б достатньо для самостшного розумшня змкту та умов виконання завдання. Ттьки таке завдання сприятиме формуванню пiзнавального штересу та активностi учня [4, с.94].
Проблемна ситуацiя повинна створюватись з урахуванням реальних, важливих для учыв суперечностей. Ттьки в цьому випадку вона е для учыв потужним джерелом тзнавально'' активностi та мотивацп, iнтенсифiкуe ''хне мислення, скеровуе на пошук нового та невщомого. Дотримання цього положення е важливим та принциповим для ефективно'' реалiзацiÏ проблемного навчання [4, с.69].
Над проблемною ситуащею вчитель разом з школярами працюють за таким алгоритмом:
■ створення проблемно'' ситуацп;
■ збирання й аналiз даних, необхщних для виршення проблеми; актуалiзацiя життевого досвщу;
■ висловлення гiпотез;
■ формулювання висновюв [3, с.25].
Проблемнi ситуацп можуть бути двох видiв: проблемна ситуа^я, яка фунтуеться на здивуванн та проблемна ситуацiя, пов'язана з штелектуальним утрудненням.
Розглянемо приклад проблемно' ситуацп, що фунтуеться на здивуванн для початково'' школи з предмету «Укра'нська мова», 2 клас (Тема. Коршь слова. Спiльнокореневi слова).
Вчитель зачитуе казку про спiльнокореневi слова:
Йшли якось стежкою гусак, гуска i гусеня. А на зус^ч ''м повзла гусениця.
- Ви хто таю? - запитала вона 'х.
- Я - гусак, це - гуска, а то - наше гусеня, - вiдповiв ввiчливо гусак. А ти хто?
- А я - ваша тка, похвалилася гусениця.
Гуси ображено загелкотали.
Вчитель запитуе школярiв: - Скажгть, будь ласка, чому гуси не згодилися з гусшню? Чи е вони родичами?
Школярi зштовхуються з протирiччям: родичi вони чи не родичк
Учнi починають аналiзувати, актуалiзувати свiй життевий досвiд. Зрештою, формулюють гiпотези:
1) Вони - не родичу адже гуси - це птахи, а гусшь - личинка комахи.
2) Корен ^в, якi тiльки звучать однаково, але мають рiзне значення, — це рiзнi коренi. Наприклад, слова гусеня i гусениця — не спорщнеы, бо в них корен рiзнi за значенням.
3) Треба, щоб слова мали не ттьки сптьну частину, а ще були i близькими за значенням.
- Спробуйте сформувати правило на основi сказаного, - вчитель пщводить учыв до висновку.
«Спiльнокореневi (спорiдненi) слова — слова, у яких сптьний коршь i за написанням, i за значенням».
- Пам'ятайте, учнi, що таю слова називаються сптьнокореневими, - тдсумовуе вчитель.
Для закрiплення вчитель просить учыв ще навести приклади, коли у словах коренi звучать однаково, але мають рiзне значення. Наприклад: мкт, мiсто.
Наведемо приклад проблемно'' ситуацп другого виду - ситуацп, яка пов'язана iз штелектуальним утрудненням.
На уроц математики в 3 клаа учн мають опанувати новий споаб обчислень: дiлення 69 на 3. Випадок дтення двозначного числа на однозначне, коли кожне з розрядних одиниць дтиться на дтьник, учням уже вщомий. Повторюемо це з учнями. Далi вчитель пропонуе розв'язати цим способом приклад 91:7. Але що це? Завдання ыби аналопчне, але вщомий споаб дм не пiдxодить. Адже, нi число десяткiв (9), нi число одиниць (1) не дтяться на 7. Суперечысть мiж знайомим способом дп i тим, що його неможливо використати в нових умовах навчання, приводять до виникнення проблемно'' ситуацп. Для ÏÏ розв'язання вчитель пропонуе учням перевiрити за таблицею множення чи не дтиться 91 на 7, по™ запитуе: «Чи не можна число 91 подати як суму двох додатюв, щоб кожний з яких дтився б на 7? Мабуть, можна». Починаеться пошук зручних доданюв. Дiти шукають найзручнший, обГрунтовуючи свш доказ. Тобто, через проблемну ситуа^ю учнi опанували новий споаб обчислень - дтення способом розкладання на зручы доданки.
Таким чином, часта постановка перед учнем проблемних ситуацш призводить в майбутньому до того, що вш не «пасуе» перед проблемами, а прагне ''х розв'язати, тим самим ми формуемо креативну особиспсть з критичним та лопчним мисленням, завжди здатну до пошуку нових, нестандартних ршень.
Висновки. Пщводячи пiдсумки, визначимо переваги та недолти проблемного навчання.
Серед переваг дано'' технологи можемо видтити те, що реалiзацiя проблемного навчання:
- дозволяе досягти бтьш глибокого розумiння матерiалу та його свщомого засвоення;
- викликае тзнавальну потребу в новому знаннi;
- формуе комунтативы та творчi здiбностi;
- розвивае самостiйнiсть, активнiсть, колективiзм;
— продукуе Bce6i4HO розвинену особиспсть, здатну вирiшувати в майбутньому склады жип^ та професiйнi проблеми.
Незважаючи на ряд переваг проблемного навчання, ми, звичайно, не розглядаемо його як панацею. Як i будь-яка педагопчна технолопя, проблемне навчання при застосуванн мае i сво''' недолти. Серед них:
— технологiя вимагае бтьших часових затрат на уроц та зусиль з боку вчителя (за американськими дослщженнями - бтьша втрата часу на уроцi, порiвняно з традицiйним навчанням на 20 %, а при пщготовц вчитель витрачае бтьше часу на 30 %);
— проблемне навчання не завжди можна застосовувати через складысть навчального матерiалу та через непщготовлеысть суб'ектiв освiтнього процесу;
— складно поставити школяра в позищю вщкривача нових знань [3, с.24].
Список використаних джерел
1. Енциклопедiя педагопчних технологiй та iнновацiй / Автор-укладач Н. П. Наволокова. - Х.: Вид. група «Основа», 2009.
— 176 с. - (Серiя «Золота педагопчна скарбниця»).
2. lнновацiйнi технологи в початковш школi. - К.: Шктьний свiт, 2008. - 112 с. - ^блютека «Шктьного свпу»).
3. Педагогiчнi технологи в початковш школк опорнi конспекти / Укл. М.В. Швардак. - Частина 1. - Мукачево: МДУ, 2013.
— 73 с.
4. Фурман А.В. Методика застосування проблемних ситуацм на уроц / А.В.Фурман // Проблемы ситуацп в навчаны. - К., 1991. - С. 67-152.
5. Цуркан Т. Г. Шлях до устху особистосп - через проблемне навчання / Т. Г. Цуркан, Н. Б. Красш // Педагопчы науки: теорiя, iсторiя, Ыновацмы технологи. - 2015. - № 10 (54). - С. 313-318.
6. Чепть М.М. Педагопчы технологи : [навч. поаб.] / М.М. Чепть, Н.З.Дудник. - К.: Академвидав, 2012. - 224 с.
References
1. Encyclopedia of educational technology and innovation / Author-compiler N.P. Navolokova. - H.: Type. Group "Basis", 2009.
— 176 s. - (Series "Golden pedagogical treasury"). (in Ukrainian)
2. Innovative technologies in elementary school. - K .: School World, 2008. - 112 s. - (Library "World School"). (in Ukrainian)
3. Technology Teachers in elementary school: basic notes / M.V. Shvardak. - Part 1. - Mukachevo: MSU, 2013. - 80 s. (in Ukrainian)
4. Furman A.V. Methods of application problem situations in the classroom / A.V.Furman // Problem situations in training. - K., 1991. - S. 67-152. (in Ukrainian)
5. Turcan T.G. Path to Success personality - in problem teaching / T.G. Turcan, N.B. Beauty // Pedagogical Sciences: Theory, History, innovative technologies. - 2015. - № 10 (54). - S. 313-318. (in Ukrainian)
6. Chepil M.M. Teaching technology [teach. guidances.] / M.M. Chepil, N.Z. Dudnyk. - K .: Akademvydav, 2012. - 224 s. (in Ukrainian)
PROBLEM-BASED LEARNING IN TODAY SCHOOL Marianne Shvardak
Mukachevo State University, Ukraine Abstract. The article reveals the prerequisites of development and in teaching science problematisation elements; determined by the nature of the concepts of "problem", "problem teaching". A parallel between the problems of objective and subjective, between the discovery of new knowledge discovery scientists and students in the learning process. Determined that the foundation school is a scientific work. Knowledge discovery algorithm revealed by scientists. The comparative analysis of problem-based learning with traditional. Specificity implementation of problem-based learning in the classroom through the use of problem situations specific examples. Found that the problematic situations are most often used by teachers in two forms: the problem situation, based on surprise and problematic situation associated with intellectual difficulties. Posted algorithm for solving problem situations in the classroom. The terms of effective use in the classroom problem situations. It was found advantages and disadvantages of technology problem-based learning.
Key words: technology, educational technology, the problem problematisation, problem teaching, traditional teaching, problem situation.
