CC BY
84
© Скалецький Ю. М., *Савицький В. Л., "Печиборщ В. П., HacBiT О. I., ***Гуценко I. В. УДК 615. 468. 45
Скалецький Ю. М., *Савицький В. Л., "Печиборщ В. П., HacBiT О. I., ***Гуценко I. В. ПРОБЛЕМИ ЙОДНОТ ПРОФШАКТИКИ В УКРДТШ НА ВИПАДОК Р^АЦШНОТ
АВАРЙ" НА АТО М НОТ ЕЛЕКТРОСТАНЦГГ
Нацiональний шститут стратегiчних дослiджень (м. КиГв) *Укра'Гнська вiйськово-медична академiя МО Укра'Гни, м. КиГв **ДЗ «УкраГнський науково-практичний центр екстрено'Г медичноГ допомоги i медицини
катастроф» МОЗ УкраГни (м. КиГв) ***Обласний перинатальний центр (м. Рiвне)
Дослiдження виконане у вiдповiдностi з планом науково-дослщно! роботи Укра1нсько1 вмськово-ме-дично! академiI «Розробка медико-органiзацiйних, л^вальних, санiтарно-гiгieнiчних та протиепщемiч-них заходiв в аспектi профiлактики неiнфекцiйних та шфекцмних захворювань серед вмськовослужбов-^в Збройних Сил Укра!ни та Ыших силових структур» (шифр "Здоров'я-2"), № державно! реестраци 0107и009376.
Вступ. На сьогоднiшнiй день в Укра!ы працюють 4 АЕС та розмщена велика кiлькiсть пiдприeмств та установ, що використовують у сво!й дiяльностi дже-рела радiоактивних випромiнювань, як можуть стати джерелом радiонуклiдних забруднень великих тери-торiй, на яких мешкае велика кiлькiсть населення.
Вщомо, що практично при всiх великомасштаб-них радiацiйних аварiях на промислових i вiйськових ядерних установках вщбувалися викиди в оточую-че природне середовище радiоiзотопiв йоду. При !х надходженнi в органiзм через органи травлення або органи дихання вони вибiрково накопичуються в щитоподiбнiй залозi i викликають II опромiнення й ураження.
Вживання населенням препара^в стабтьно-го йоду (йодна профтактика) е дуже ефективним i органiзацiйно простим заходом попередження ура-жень щитоподiбноI залози. Найвища ефективнiсть йодно! профiлактики досягаеться при завчасному вживанн препаратiв стабтьного йоду i значно змен-шуеться при затримцi !х вживання навггь на декiлька годин пiсля початку надходження радiоiзотопiв йоду в оргаызм. Однак проблема йодно! профiлактики на випадок радiацiйноI аварiI в Укра!ы досi не вирiшена [1,4, 5].
Мета роботи - визначення основних недолив при проведены йодно! профтактики в Укра!ы на випадок радiацiйноI аварii.
Об'ект i методи дослiдження. В дослiдженнi використанi науковi публiкацii, iснуючi нормативно-правовi документи з питань органiзацii прове-дення йодно! профiлактики на випадок радiацiйно,i аварii атомних електростанцiй. Методи доотджень:
бiблiографiчний, аналiтичний, iсторичний, порiв-няльний, системного аналiзу.
Робота е фрагментом науково-дослщно! роботи, що виконувалась в Укра!нсьюй вiйськово-медичнiй академп, номер державно! реестраци 0107и009376 (шифр «Здоров'я»-3).
Результати дослщжень та 'Гх обговорення. Вiтчизнянi фахiвцi та мiжнароднi експерти з питань ядерно! безпеки та мiжнародного тероризму вважа-ють, що причинами широкомасштабно! радiацiйно,i аварii можуть бути як недбалють та неполадки в ро-ботi атомних реакторiв, так i терористичнi акти. Не виключена можливють проведення !х i на теренах СНД та Укра!ни. 1гнорування проведенням заходiв профiлактики захворювань щитовидно! залози пюля таких подiй мають надзвичайно вагомi негативнi на-слiдки, як для здоров'я населення так i лiквiдаторiв наслiдкiв.
Основними причинами негативних наслщюв Чор-нобильсько! аварii став провал йодно! профтактики уражень щитоподiбноi залози у населення територй що зазнали впливу авармних радiоактивних викидiв, та вiдсутнiсть оперативного iнформування населення щодо правил поведiнки. Розроблена на момент авари «Временная инструкция по экстренной профилактике поражений радиоактивным йодом» була затверджена МОЗ СРСР 07. 05. 1986 р. i надмшла в Укра!ну урядовою телеграмою лише 09. 05. 1986 р., тобто, коли потреба у цьому запобiжному заходi практично вщпала. В цей же час, в Польщi у терм^ новому порядку йодну профтактику пiсля аварii на ЧАЕС отримали 10 млн. дтей i 5 млн. дорослих. Масово i в короткi термiни була проведена йодна профтактика на територп Федеративно! республки Нiмеччини.
Зважаючи на чорнобильський досвщ, Всесв^-ня оргаызащя охорони здоров'я (ВООЗ) питанням йодно! профтактики придтяе чiльну увагу i в 19891999 рр. видан керiвництва з йодно! профiлактики з врахуванням нових наукових даних у цм сферi [7, 8]. У Республц Бiлорусь i Росiйськiй Федераци впро-вадженi iнструктивнi документи, яю переглядаються
вщповщно до нових отриманих i визнаних наукових даних.
В Укра!н такий документ все ще вiдсутнiй. Лише за рекоменда^ею мiсiI И^ЯБ Мiжнародного агентства з атомно! енерги i на виконання Рiшення Ради нацюнально! безпеки i оборони Укра!ни вiд 08. 04. 2011 р. «Про пщвищення безпеки експлуатацiI атом-них електростанцiй Укра!ни», введеного в дю Указом Президента Укра!ни № 585 вiд 12. 05. 2011 р. було введено в дю Наказом Держатомрегулювання № 154 вщ 08. 11. 2011р. «Порядок здмснення невщ-кладних заходiв йодно! профiлактики серед насе-лення Укра!ни у разi виникнення радiацiйноI авари». Вiдповiдно до пункту 3 цього документа «Регламен-ти проведення йодно! профтактики встановлюють-ся МОЗ Укра!ни». Наказ погоджений з МОЗ Укра!ни, але Регламент досi не розроблений. В той же час Нацюнальним науковим центром радiацiйноI меди-цини НАМН Укра!ни розроблено стандарт надання медично! допомоги хворим з патолопчними станами щитоподiбноI залози в умовах дм негативних чинникiв довкiлля [4], який за змiстом i е таким Регламентом. Залишаеться цей стандарт оформити i затвердити.
У Регламент з йодно! профiлактики також на-даеться iнформацiя про сучасн оцiнки ризику вiд надходження радюактивних iзотопiв йоду (131-135|) в оргаызм осiб рiзного вiку, також про оцшки «ко-ристь-ризик» вiд профтактичного прийому таблеток йодиду калю та альтернативних препара^в стабтьного йоду тощо [8].
Проаналiзувавши i узагальнивши свiтовий досвiд реагування на авари з викидом радюактивного йоду в довктля, зокрема Уiндскейл (1957, Сполучене Королiвство), Три-Майл-Айленд (1979, США) i Чор-нобиль (1986, СРСР) мiжнародне спiвтовариство виробило основнi вимоги [6] до органiзацiI i проведення йодно! профтактики, виконання яких забез-печуе ефективнють цього заходу:
1. швидюсть дiй для забезпечення значно! ефективностi;
2. органiзацiя збер^ання достатньо! кiлькостi таблеток йодиду калю (К1) у режимi цтодо-бово! доступностi;
3. органiзацiя регулярного оновлення запасу таблеток (гарантований термш придатност не менше 5 рокiв за умови збертання у сухому, темному мюцО;
4. врахування можливост попереднього роз-подiлу таблеток серед населення навколо АЕС (в зонах авармного планування згщно з рекоменда^ями МАГАТЕ);
5. наявнiсть чiтких керiвних принципiв стосовно виконання блокування щитоподiбноI залози, критерiIв, вiкового дозування.
В Укра!н виконання цих вимог не забезпечено на належному рiвнi. Зокрема, згщно з планами реагування територiальних пщсистем бдино! державно! системи цивтьного захисту (6Д0 ЦЗ) час прийняття рiшення про видачу вказiвки на здiйснення йодно! профiлактики Ч+45 хв. Водночас, при проведены
комплексних протиавармних навчань на Смолен-сьюй АЕС в Росiйськiй Федерацi! було виявлено, що на вiдстанях бтьше 25 км вiд АЕС йодна профтак-тика могла розпочатися лише через 7-10 год. пюля приходу хмари радюактивного йоду [1]. При цьому за сценарiем навчань необхщнють проведення йодно! профтактики була визначена для територи до 100 км у напрямку поширення радюактивного ви-киду. В Укра!н питання щодо йодно! профiлактики населення за межами зони спостереження (30 км) взагалi не виршене навiть концептуально.
Не краще ситуацiя i з забезпеченням збер^ гання достатньо! кiлькостi таблеток йодиду калю i оновленням його запаЫв. Зокрема, за даними до-слщження, проведеного в 2013 р. ДЗ «Укра!нський науково-практичний центр екстрено! медично! допомоги i медицини катастроф», забезпеченють населення йодистим калiем становить в зонах, набли-жених до Рiвненько! та Хмельницько! АЕС на рiвнi вiд 11-53 % вщ потреби. Населення мiста Нетшина (мiста-супутника Хмельницько! АЕС), препаратами стабтьного йоду не забезпечене взагалi. В зоы, на-ближенiй до Запорiзько! АЕС (райони Дыпропетров-сько!, Запорiзько!, Херсонсько! областей), населення забезпечено препаратами стабтьного йоду на 100% вщ потреби, але закшчився термш придатнос-тi препаратiв.
Вiдсутнi что керiвнi принципи стосовно блокування щитоподiбно! залози. Сьогоднi в Укра!н дiе кiлька нормативно-правових актiв, яю в тiй чи iншiй мiрi визначають/рекомендують застосування йодиду калю для попередження опромiнення щито-подiбно! залози у разi радiацiйно! авари. Зокрема, Зразковий план реагування на радiацiйнi авари те-риторiальних пщсистем 6ДС ЦЗ, вся територiя або частина територи яких належить до зони спостере-ження АЕС, введений наказом МНС Укра'ши вщ 06. 05. 2008р. № 339, мютить Додаток 14 «Розрахунок ктькост препара^в йоду для йодно! профiлактики населення» та Додаток 24 «Пам'ятка з проведення йодно! профтактики» i в розрахунках посилаеться на 1нструкцю з проведення йодопрофтактики населення, затверджену наказом МОЗ УРСР вiд 5 грудня 1989 р. № 240. На цей же наказ МОЗ посилаються i Методичн рекомендацi! з виявлення i лiквiдацi! радюактивних забруднень на територi! органiв i пщ-роздiлiв внутрiшнiх справ затверджен наказом МВС Укра!ни вiд 26. 12. 2011 р. № 955, яю мютять Додаток «Методика проведення йодно! профтактики».
Водночас, листом МОЗ Укра!ни вщ 30. 08. 1994р. № 705/563 поширений для використання документ «Критерии для принятия решений о мерах защиты населения в случае аварии ядерного реактора», що мютить додаток «Общие рекомендации по проведению йодной профилактики», яю мають стати пщ-фунтям для проведення необхщних заходiв щодо пщготовки до йодопрофтактики».
Спроба вибудувати систему йодно! профтактики без чтеих керiвних принцитв призвела до того, що таблетки калю йодиду зареестрован в Укра!н i ви-робляються ОАО «Монфарм» у дозi 0,25 г при тому,
що доза для дорослих i д™м старше 2 рокiв (листок вкладиш в упаковцi препарата) на один прийом пе-редбачена 0,125 г. ТермЫ зберiгання калiю йодиду в^чизняного виробництва 4 роки, в той час як ВООЗ [8] пропонуе термЫ його збертання 5 роюв з мож-ливiстю подовження цього термшу. Йодна профтак-тика для дтей до 2 рокiв взагалi не передбачаеться. За умов листка-вкладиша неможливо забезпечити йодну профiлактику i вагiтним жiнкам, оскiльки ре-комендуеться препарати стабтьного йоду !м при-ймати разом з перхлоратом калю, яким населення зон спостереження АЕС взагалi не забезпечене.
В той же час вище згадуваний Порядок здмснен-ня невщкладних заходiв йодно! профiлактики серед населення Укра!ни у разi виникнення радiацiйно! аварi!, введений в дю наказом Держатомрегулю-вання акцентуе увагу на прiоритетностi проведення йодно! профтактики серед немовлят, дтей та пщ-лiткiв, новонароджених, матерiв годувальниць.
Актуальнiсть йодно! профiлактики в Укра!н обу-мовлена ще й i тим, що майже вся територiя Укра-!ни знаходиться в зон епiдемiчнiй дефiцитом йоду. В умовах хроычно! нестачi надходження йоду у ЩЖ посилюеться поглинання радюактивного йоду, що надходить в оточуюче середовище з авармного ядерного об'екту. Особливо це важливо для вапт-них, потреба яких в йодi рiзко зростае. Вважаеться, що фоновий дефщит йоду у населення Укра!ни зг грав свою роль в пщвищены частоти патологi! щито-подiбноI залози пiсля аварi! на Чорнобильсьюй АЕС [2].
Пом'якшити наслiдки у випадку радiацiйно! ава-рi! на ендемiчних за йодом територiях можна при належнм профiлактицi йодно! недостатност через контрольоване йодування продуктiв харчування, перш за все харчово! солг Але при тому, що дефщит йоду е важливою медико-соцiальною проблемою в багатьох кра!нах свiту, у тому чи^ i в Укра!ы, ця проблема в нашiй кра!н не вирiшена. Основнi поло-ження Державно! програми профтактики йодно! не-достатност у населення Укра!ни на 2002-2005 роки так i не були вттены в життя, а нова програма дос не розроблена.
Бiлоруськi вчен провiвши розрахунки витрат на йодну профтактику i витрат на л^вання хворих на рак щитоподiбно! залози внаслщок Чорнобильсько! аварi! дiйшли висновку [3], що своечасна йодна про-фiлактика лише серед дiтей i пiдлiткiв Бiлорусi могла дати економiчний ефект близько 400000 дол. США
на 100 тис. чоловк. А проведення йодно! профг лактики вЫм потерпiлим зекономило б кра!нi лише станом на 2005 р. близько 11 млн. дол. США i це без врахування сощальних витрат.
Ц дан також свiдчать про безумовну економiчну виправданiсть i необхщнють проведення широкомасштабно! йодно! профтактики на випадок аварм на ядерних установках.
Зауважимо, що при аварп на АЕС ФукуЫма Дайг чi таблетки йодиду калю були поширен населенню префектури ФукуЫма, але, за визнанням японсько-го уряду, !х прийом не здмснювався у вiдповiдностi до iнструкцiй, бо что iнструкцi! були наданi iз затз-ненням [9]. Це ще раз пщкреслюе виняткову важли-вють чiткостi керiвних принципiв щодо проведення йодно! профтактики, яка вщсутня у нормативних документах в Укра!нг
Висновки.
1. На сьогодн питання йодно! профтактики населення залишаються невиршеними i загалом Укра!на не готова значною мiрою до !! проведення на випадок радiацiйноI аварi!.
2. Окремi населенi пункти зон спостереження вггчизняних АЕС, i навiть мiста-супутники АЕС, не забезпечеы, або недостатньо забезпечен препаратами стабiльного йоду на випадок радiацiйноI аварi!.
3. Досвщ аварiйних тренувань на АЕС Ыших кра!н свiдчить про труднощi своечасного забез-печення населення препаратами йоду навггь при наявностi цих препара^в.
4. Доказана безумовна економiчна виправда-нiсть i необхiднiсть проведення широкомасштабно! йодно! профтактики на випадок аварм на ядерних установках.
5. Вщсутнють в Укра!ы нацiонально! програми по боротьбi з йододефiцитом створюе передумови для пщвищення тяжкостi наслiдкiв можливих ядерних аварм для населення.
6. Вищеозначеы проблеми обумовленi значною мiрою органiзацiйними i iнструктивно-методичними недолiками.
Перспективи подальших дослiджень. Провести розробку планiв заходiв реагування на радiацiйнi аварi! та вiдпрацювати питання йодно! профтактики радiацiйного ураження лiквiдаторiв та населення в розд!гм захиснi саытарно-ппеычы заходи щодо за-побiгання надходження радюактивних iзотопiв йоду 131и, 125и, 123и та iнших радiонукJliдiв в оргаызм у вiд-повiдностi з вЫма керiвними документами.
Лiтература
1. Гончаров С. Ф. Проблемы проведения йодной профилактики при аварии на ядерном блоке АЭС / С. Ф. Гончаров, Г. М. Аветисов, А. М. Сердюк, И. П. Лось, О. Е. Тарасюк // Довктля та здоров'я. - 2013. - №1 (64). - С. 12 - 20.
2. Йодный дефицит и патология щитовидной железы в условиях радиационной угрозы: трагическое прошлое и тревожное настоящее Украины // Здоров'я Укра!ни. - Тематичний номер. - 2011. - С. 53-55.
3. Кенигсберг Я. Э. Блокирование щитовидной железы при ядерних авариях: анал1з «затраты-польза» по результатам Чернобыльской аварии / Я. Э. Кенигсберг, Ю. Е. Крюк, Ю. Е. Демидчик // Экологический вестник. - 2007 - № 2. -С. 8-12.
4. Коваленко О. М. Авармна йодна профтактика при загроз1 та/або виникненш ядерного шциденту / О. М. Коваленко, О. В. Каминський, Д. 6. Афанасьев // Новая медицина тысячелетия. - 2011. - № 2. - С. 31-35.
5. Лось I. П. Аналiз вимог щодо порядку здмснення невiдкладних заходiв у pa3i виникнення радiацiйних аварм та прове-дення йодноУ профтактики / I. П. Лось, О. 6. Тарасюк, Н. Д. Шабунша, Н. Д. Семенюк // Довюлля та здоров'я. - 2013. - №1 (64). - С. 20 - 26.
6. Generic procedures for medical response during a nuclear or radiological emergency / cosponsored by IAEA and WHO. -Vienna : IAEA, 2005. -287 p.
7. Guidelines for iodine prophylaxis following nuclear accidents. World Health Organization. Regional Office for Europe. Copenhagen : FADL, 1989. - Режим доступа: whqlibdoc. who. int/euro/ehs/EURO_EHS_35. pdf.
8. Guidelines for Iodine Prophylaxis following Nuclear Accidents. Update 1999. World Health Organization, Geneva, 1999 (WHO/ SDE/PHE/99. 6). Режим доступа: http://www. who. int/ionizing_radiation/pub_meet/Iodine_Prophylaxis_guide. pdf.
9. Hirose K. The Accident at TEPCO's Fukushima Nuclear Power Stations (Nuclear Emergency Response Headquarters, Government of Japan)IAEA Ministerial Conference on Nuclear Safety. Vienna, June 20-24, 2011http://www-pub. iaea. org/ MTCD/Meetings/PDFplus/2011/cn200/working-sessions/w_d1_K. Hirose. pdf
УДК 615. 468. 45
ПРОБЛЕМИ ЙОДНОТ ПРОФШАКТИКИ В УКРАШ1 НА ВИПАДОК PAAiA^^OT АВАРП НА АТОМНОТ ЕЛЕКТРОСТАНЦП
Скалецький Ю. М., Савицький В. Л., Печиборщ В. П., Насв^ О. i., Гуценко i. В.
Резюме. Проанал1зовано причини i наслщки провалу йодноУ проф1лактики п1д час аварИ на Чорнобиль-ськ1й АЕС, оцшено рiвень методичного забезпечення проведення цього заходу в УкраУн на випадок радiацiй-ноУ аварп i стан забезпечення населення зон спостереження в^чизняних АЕС препаратами cтабiльного йоду, а також щентифковаы причини проблем йодноУ профiлактики в УкраУнк
^^40Bi слова: радiацiйна аварiя, йодна профiлактика, препарати cтабiльного йоду, рак щитопод1бно'| залози.
УДК 615. 468. 45
ПРОБЛЕМЫ ЙОДНОЙ ПРОФИЛАКТИКИ В УКРАИНЕ НА СЛУЧАЙ РАДИАЦИОННОЙ АВАРИИ НА АТОМНОЙ ЭЛЕКТРОСТАНЦИИ
Скалецкий Ю. Н., Савицький В. Л., Печиборщ В. П., Насвит О. И., Гуценко И. В.
Резюме. Проанализированы причины и последствия провала йодной профилактики во время аварии на Чернобыльськой АЭС, проведена оценка уровня методического обеспечения ее проведения в Украине на случай радиационной аварии и обеспечения населения зон наблюдения отечественных АЭС препаратами стабильного йода, а также идентифицированы проблемы йодной профилактики.
Ключевые слова: радиационная авария, йодная профилактика, препараты стабильного йода, рак щитовидной железы.
UDC 615. 468. 45
Problems of Iodine Prophylaxis in Ukraine in Case of Radiation Accident at Nuclear Power Plant
Skaletskyy Yu. N., Sawickiy V. L., Pechyborsch V. P., Nasvyt O. I., Gutsenko I. V.
Abstract. There are four nuclear power plants functioning in Ukraine, as well as a large number of companies and institutions placed on the Ukrainian territory, which are potential sources of radionuclide contamination of large areas.
Iodine prophylaxis is a very effective measure, and it should be done well in advance.
The objective of the thesis is to identify major shortcomings of iodine prophylaxis that is carried in Ukraine, for the case of radiation accident.
Materials and methods. Scientific publications, existing legal documents regarding the issues of the implementation of iodine prophylaxis , for the case of radiation accident at nuclear power plants, have been used in the thesis. Research methods: systems analysis, bibliographical, analytical, historical, comparative.
Results and consideration of the research. The failure of iodine prophylaxis for lesions of the thyroid gland for the population on the territories which underwent influence of catastrophic radioactive releases, as well as the absence of operative informing the population regarding the rules of conduct, are the main causes of negative consequences of Chernobyl disaster.
The research has established that the supply level of stable iodine preparations for the population of zones, situated near some nuclear power plants functioning, is from 11 up to 53 per cent of needed, or the expiration date of preparation is over.
The dosage and storage life of potassium iodide registered in Ukraine, does not comply the WHO requirements. Any iodine prophylaxis for the children younger than two years old is not envisaged with this preparation. It is impossible to provide iodine prophylaxis for pregnant women, too, because stable iodine preparations are recommended to take along with potassium perchlorate, which was not provided to the population in monitored areas of nuclear power plants. At the same time, the attention is focused on the priority of iodine prophylaxis for babies, children and teenagers, newborns, lactating mothers.
It is estimated that well-timed iodine prophylaxis, done for children and teenagers, can provide economic effect equal to $400,000 per 100 thousand people.
Conclusions. The problems of iodine prophylaxis for population are still not solved in practice; Ukraine is not ready to carry it out for the case of radiation accident.
Some settlements in monitored areas of Ukrainian of nuclear power plants and even satellite towns of nuclear power plants, are not provided with, or have shortages of stable iodine preparations for the case of radiation accident.
The experience of emergency training at the nuclear power plants of other countries indicates the difficulty of well-timed delivery of iodine preparations for population, even when the preparations are in the stock.
It is proved, that large-scale iodine prophylaxis in case of accidents at nuclear power installations is needed and absolutely reasonable economically.
Lack of national program in Ukraine to combat iodine deficiency creates prerequisites for increasing the severity of the consequences of possible nuclear accidents to the population.
Abovementioned problems are caused largely by organizational, as well as by instructional and methodological shortcomings.
Key words: radiation accident, iodine prophylaxis, stable iodine medications, thyroid cancer.
Рецензент - проф. Катрушов О. В.
Стаття надшшла 27. 02. 2014 р.
