CC BY
83
EKOHOMIKA ТА УПРАВЛ1ННЯ
УДК 674:338.124.4
Паламарчук О.М.,
ст. викладач кафедри економки пщприемства i економко-математичних дисциплш ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький ДПУ iменi Григорiя Сковороди"
ПРОБЛЕМИ ТА НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ДЕРЕВООБРОБНО1 ПРОМИСЛОВОСТ1 В УКРА1Н1
У статтi розглянуто проблеми розвитку деревообробно/ промисловост Укра!ни. Запропоновано напрями розвитку деревообробно! промисловосл, як е необюдними та невiдкладними для втизняних деревообробниюв.
Ключовi слова: деревина, деревообробна промисловсть, конкурентоспроможнсть, експортно-iмпортнi операцн, фiнансово-економiчна криза.
В статье рассмотрены проблемы развития деревообрабатывающей промышленности Украины. Проанализированы экспортно-импортные показатели. Предложены направления развития деревообрабатывающей промышленности, которые являются необходимыми и неотложными для отечественных деревообработчиков.
Ключевые слова: древесина, деревообрабатывающая промышленность, конкурентоспособность, экспортно-импортные операции, финансово-экономический кризис.
The problems of development of woodworking industry of Ukraine are considered in the article. Export-import indexes are analyzed. Directions of development of woodworking industry, which are necessary and urgent for home woodworkers are offered.
Keywords: wood, woodworking industry, competitiveness, export - import operations, financial and economic crisis.
Актуальнють дослщження. Через дю низки негативних факторiв, головний з яких - нестача стратепчноТ сирови-ни - деревини цшних твердолистяних порщ, таких як дуб, бук та ясень, можна стверджувати, що майбутне розвитку нацюнальноТ деревообробноТ промисловост знаходиться пщ загрозою. Враховуючи проблеми украТнських деревообробниюв, вважаемо за доцтьне запропонувати низку системних заходiв, спрямованих на захист штереав промисло-вост й забезпечення ТТ подальшого сталого розвитку. Разом з тим перспективи розвитку деревообробноТ промисло-вост в УкраТнi потребують корективи в умовах фiнансово-економiчноТ кризи. Зважаючи на зазначен вище проблем-нi питання, тема дослдаення е актуальною.
Постановка проблеми. Головною проблемою украТнськоТ деревообробноТ промисловост залишаеться забезпечення пщприемств сировиною - деревиною. Також, до негативних факторiв розвитку промисловостi можна вщнести високу конкуренцiю iноземних виробниюв, вiдсутнiсть високотехнологiчного обладнання та випуск продукцп низькоТ якостi порiвняно з iмпортними товарами.
Основним завданням при проведен даного дослiдження е розробка напрямiв розвитку деревообробноТ проми-словосл, якi е необхiдними та невщкладними для вiтчизняних деревообробникiв, а також змщнення авторитету в^-чизняного виробника та якост його продукцiТ, яка б вщповщала вимогам сучасного ринку, та складала достойну кон-куренцю iмпорту на вiтчизняному ринку.
Ступшь дослщження проблеми. Проблему розвитку деревообробноТ промисловост УкраТни вивчають фахiвцi ряду науково-дослщних установ та навчальних закладiв. Значний вклад у розробку щеТ проблеми внесли росiйськi вченi Васильев П.В., Глотов В.В., Медведев Н.А.; украТнсью науковц - Бондар В.С., Бобко A.M., Генсiрук С.А., Дячен-ко Я.Я., Коваль Я.В., Kозорiз М.А., Кучерук В. М., Пила В.1., Шаблiй O.I., Оксанич O.E. та Ышк
У бiльшостi наукових праць вказаних авторiв в основному висв^люеться поточний стан лiсопромислового комплексу, включаючи деревообробну промисловють в системi соцiально-економiчного розвитку регiонiв. Але недостатньо уваги придтено напрямам розвитку деревообробноТ промисловосл, якi е необхщними та невiдкладними для вiтчиз-няних деревообробниюв. Ними детально опрацьоваы проблеми визначення оптимально)' галузевоТ структури, обся-гiв та засобiв iнтенсифiкацiТ виробництва, пщвищення якiсних показникiв розвитку деревообробних виробництв через залучення централiзованих каттальних вкладень. Але у новому вимiрi суспiльних вiдносин такi тдходи не можуть бути використанi.
Виклад основного матер1алу. Свiтова економiчна криза не оминула украТнського ринку, вплинула вона i на деревообробну промисловють, проте наслщки ТТ не е настiльки руйнiвними, як в шших галузях.
Загальний тяжкий стан галузi характеризують наступнi данi. Протягом 2008-2009 роюв загальний обсяг оброблен-ня деревини та виробництва виробiв з деревини (без меблiв) в УкраТы зменшився бiльш як на 50%. За пщсумками 2009 року частка обробки деревини та виробництва виробiв з неТ (без меблiв) в загальному обсязi виробництва про-мисловостi знизилася до 0,7%. Це найнижчий показник, починаючи з 2003 року. Тяжю наслiдки економiчноТ кризи 2008-2009 рр. призвели до банкрутства деревообробних пщприемств, внаслщок чого тисячi висококвалiфiкованих ро-бiтникiв залишились безроб^ними. Особливо прикро, що частина з них виТхали за кордон, i зараз працюють на благо економк iнших краТн свiту [3;8].
Головною проблемою украТнськоТ деревообробноТ промисловосл залишаеться забезпечення пiдприeмств сировиною - деревиною. В УкраТы використовуеться абсолютно весь природний рiчний прирют деревини - близько 14 млн. куб. м у рк. 1^рчно вiтчизняним деревообробникам не вистачае близько 200-300 тис. куб. м люу. До того ж, доа збер^аеться монополiя держлiсгоспiв на лiсовi ресурси, що не дозволяе ефективно реалiзувати ринковий механiзм проведення аукцiонiв на придбання деревини. ^м того, в краТы iснуe практика нелегальноТ вирубки лiсiв, а також зростання обсяпв ТТ контрабанди за кордон. Сфера ж легального експорту деревини, в свою чергу, дуже слабко ке-рована державою [5].
Особливо, необхщно зазначити слабку пщтримку украТнських деревообробниюв з боку держави. В УкраТы доа не створена Нацюнальна програма розвитку деревообробноТ промисловосл. Завдяки цьому загальна частка деревооб-
© Паламарчук О.М., 2012
Eкономiчний вюник университету | Випуск № 18/1
75
EKOHOMIKA ТА УПPABЛIHHЯ
poбнoÏ гaлyзi в dpyiaypi BBП УкpaÏни знaxoдитьcя на дyжe низькoмy piвнi - 0,8%. У Пoльщi, яка мае пpaктичнo piвнe за poзмipaми лicoвe гocпoдapcтвo, пopiвнянo з УкpaÏнoю, aнaлoгiчний пoкaзник cтaнoвить 8%, пpи мaйжe piвниx pe-cypcниx мoжливocтяx, пoльcькa дepeвooбpoбнa пpoмиcлoвicть в 10 paзiв пoтyжнiшa за yкpaÏнcькy. Biтчизнянi виpoб-ники пocтiйнo знaxoдятьcя в yмoвax зpocтaючиx цiн на eнepгoнociÏ та мaтepiaли. Пpи цьoмy гaлyзь xapaктepизyeтьcя значним мУмальним пopoгoм вxoджeння в бiзнec - 300-500 тиc. дoл. C0A [4;8].
Bкpaй нeдocкoнaлoю зaлишaeтьcя пoлiтикa Дepжaвнoгo кoмiтeтy лicoвoгo гocпoдapcтвa, ocнoвнi зycилля якoгo зo-cepeджeнi на cтимyлювaннi eкcпopтy лicoвиx pecypciв. Пpoтe, дepeвинa мoглa б пepepoблятиcя в Уфаш^ тим caмим cтимyлюючи зaлyчeння дoдaткoвиx iнвecтицiй, cтвopeння нoвиx poбoчиx мicць та cпpияти нaпoвнeнню дepжaвнoгo бюджeтy (за poзpaxyнкaми eкcпepтiв, 1 eвpo, вклaдeний в пepepoбкy дepeвини дае в 2-3 paзи бтьший дoxiд, нiж зви-чайний eкcпopт нeoбpoблeнoÏ cиpoвини).
Taкoж, на пepcпeктиви poзвиткy пpoмиcлoвocтi нeгaтивнo впливае мoнoпoлiя Дepжaвнoгo кoмiтeтy лicoвoгo roc-пoдapcтвa, який на cьoгoднi caм виpoщye лic, caм йoгo пpoдae й caм ceбe кoнтpoлюe. Pyчнe peгyлювaння пpoмиcлo-вocтi, нeкoнтpoльoвaний eкcпopт нeoбpoблeнoÏ дepeвини та зpocтaючi oбcяги ÏÏ кoнтpaбaнди - вce цe в cyкyпнocтi пpизвeлo дo пoяви дeфiцитy cиpoвини для вiтчизняниx дepeвooбpoбниx пiдпpиeмcтв.
Cвiтoвa пpaктикa peгyлювaння дepeвooбpoбнoÏ пpoмиcлoвocтi cвiдчить пpo намагання ypядiв oбмeжити oбcяги e^ cпopтy нeoбpoблeниx лicoмaтepiaлiв. Зoкpeмa, cтpaтeгiчний пapтнep УкpaÏни - PocMcn<a Фeдepaцiя вдaлacь дo crapo-чeння cиpoвиннoгo eкcпopтy чepeз впpoвaджeння пpoтягoм 2006-2011 pp. мexaнiзмy пocтyпoвoгo пiдвищeння eкcпopт-нoгo мита на дepeвинy. Oднoчacнo, з мeтoю збiльшeння oбcягiв внyтpiшньoÏ пepepoбки кpyглoгo люу ypяд PociÏ впpoвa-див нyльoвy cтaвкy iмпopтнoгo мита на ввeзeння тexнoлoгiчнoгo ycтaткyвaння для лicoпpoмиcлoвoгo кoмплeкcy. Kpiм то-гo, Pociя вcтaнoвилa cпeцiaльний peжим для кoмпaнiй, щo iнвecтyють в глибoкy пepepoбкy дepeвини. Зoкpeмa, пщфим-ка cтpaтeгiчниx iнвecтицiйниx пpoeктiв pociйcькиx виpoбникiв мoжe здiйcнювaтиcя шляxoм надання Ïм лicoвиx дiлянoк бeз пpoвeдeння кoнкypcy cтpoкoм на 49 po^. Для тaкиx iнвecтopiв пepeдбaчeнa пiльгoвa opeнднa плата та мoжливicть oтpимaння дoдaткoвиx пoдaткoвиx птьг. Peзyльтaтoм тaкиx зaxoдiв cтaлo зpocтaння пpoтягoм 2007-2009 pp. oбcягiв e^ cпopтy oбpoблeнoÏ дepeвини та збiльшeння вapтicниx oбcягiв eкcпopтy пpaктичнo пo вcix пoзицiяx [8].
Бiлopycь ташж вcтaнoвилa oбмeжeння на eкcпopт нeoбpoблeнoÏ дepeвини. Зoкpeмa, в лиcтoпaдi 2010 po^ пpe-зидeнт Pecпyблiки Бiлopycь пiдпиcaв указ "Пpo вcтaнoвлeння cтaвoк вивiзниx митниx збopiв на лicoмaтepiaли", яким зaпpoвaджeнo митo на eкcпopт iз Бiлopyci нeoбpoблeнoÏ дepeвини вcix видiв в poзмipi 100 eвpo за 1 куб. м.
Ha тepитopiÏ УкpaÏни знaxoдитьcя 70% запаав цiннoÏ дepeвини твepдoлиcтяниx пopiд кoлишньoгo CPCP. Для уфа-Ïнcькиx виpoбникiв - цe cтpaтeгiчнa cиpoвинa, бeз якoÏ нeмoжливий нopмaльний poзвитoк дepeвooбpoбнoÏ гaлyзi [8].
Уcклaднeнню cтaнoвищa дepeвooбpoбникiв cпpиялa тaкoж i фiнaнcoвa физа. Пoпит на пpoдyкцiю, oбcяги peaлi-зaцiÏ виpoбiв з дepeвини та мeблiв вaгoмo знизилиcя в Уфа1ы за ocтaннiй пepioд. Kopiння физи мoжнa знайти в тек-rapi житлoвoгo бyдiвництвa, який е ocнoвним cпoживaчeм пpoдyкцiÏ дepeвooбpoбки. Пpичoмy пoчaлacя вoнa зi C0A, дe oбcяг бyдiвництвa нoвoгo житла за пepioд 2005-2009 poки cкopoтивcя мaйжe в 4,5 paзiв, i щo в пoдaльшoмy набу-лo poзпoвcюджeння в cвiтi. Kpизa на житлoвoмy pинкy та piзкe пaдiння пoпитy мали cepйoзнi нacлiдки тaкoж для тек-тopa тoвapiв з дoдaнoю вapтicтю, а caмe пpoфiльoвaнoгo пoгoнaжy, cтoляpнo-бyдiвeльниx, кoнcтpyкцiйниx виpoбiв, пoкpиття для rn^orn, мeблiв [6].
Cитyaцiя на pинкy тecляpcькиx та cтoляpнo-бyдiвeльниx виpoбiв була дocить cтaбiльнoю, ocкiльки в peзyльтaтi cтaндapтизaцiÏ Ïx cтaлo лeгшe замшювати на вiдпoвiднi виpoби з iншиx pинкiв, за yмoви кoнкypeнтocпpoмoжнocтi за цшами. B бiльшiй мipi пocтpaждaв pинoк пpoфiльoвaнoгo пoгoнaжy, загальний oбcяг пpoдaжy якoгo cкopoтивcя бть-0e нiж на 20%. Miœ тим, для ^eÏ пpoдyкцiÏ нe юнуе кoнкpeтниx вимoг дo мiцнocтi, як бyлo б вaжкo дoтpимaти, oтжe cлiд oчiкyвaти в мaйбyтньoмy швид^ пoпoвнeння pинкy за paxyнoк нoвиx виpoбникiв. Пpичoмy пoпит на пpoфiльoвa-ний пoгoнaж, тecляpcькi та cтoляpнo-бyдiвeльнi виpoби мoжe збiльшитиcя щe дo пoчaткy зpocтaння oбcягiв бyдiвниц-тва, o^^M cпoживaчi внacлiдoк eкoнoмiÏ шшлв змyшeнi opieнтyвaтиcя на caмocтiйний блaгoycтpiй житла [2].
За даними SвpoпeйcькoÏ фeдepaцiÏ виpoбникiв пapкeтy piвeнь виpoбництвa пoкpиття для пiдлoги в 2010 po^ зни-зивcя дo piвня 2004 poкy. Haйбiльшим пoпитoм y виpoбникiв пapкeтy кopиcтyeтьcя дуб, значна частина якoгo мае ук-paiM^re пoxoджeння, пpичoмy пoпaдae дo пpoвiдниx виpoбникiв лaмiнaтy та пapкeтy - ГepмaнiÏ, ФpaнцiÏ, Typeччини, y виглядi нaпiвфaбpикaтiв, а пoвepтaeтьcя дoдoмy як тoвap з виcoкoю дoдaнoю вapтicтю. Meншe пocтpaждaли виpoб-ники мeблiв, ocкiльки pинoк цieÏ пpoдyкцiÏ в мeншiй мipi зaлeжить вiд cитyaцiÏ в бyдiвництвi нoвoгo житла, дo тoгo ж ypяди тaкиx фат, як Iтaлiя, C0A тoщo вттюють пpoгpaми cтимyлювaння вaжливиx eкcпopтниx гaлyзeй, дo якиx на-лeжить i мeблeвa, шляxoм надання пoдaткoвиx птьг. Cepeд нaйбiльш пoтyжниx iмпopтepiв мeблeвoÏ пpoдyкцiÏ ^туа-цiя зaлишaлacя дocить cтaбiльнoю. Бiльш cильнi yчacники pинкy пpoдoвжyють yкpiплювaти cвoÏ пoзицiÏ шляxoм пoгли-нання та пpидбaння iншиx пiдпpиeмcтв, ocкiльки вapтicть кoмпaнiй знaчнo знизилacя. Taким чинoм вiдбyвaeтьcя pe-cтpyктypизaцiя та пoглинaння кoмпaнiй, вна^^к тoгo, щo бiльш пoтyжнi учаотики pинкy пoчaли гoтyвaтиcя дo фа-щиx чaciв i нaмaгaютьcя oптимiзyвaти cтpyктypy cвoÏx витpaт [7].
За ocтaннi poки Kитaй та фа^ни пiвдeннo-cxiднoÏ AзiÏ (B'eтнaм, Maлaйзiя, Iндoнeзiя, TaÏлaнд) cтaли пpoвiдними e^ cпopтepaми мeблiв, завдяки cвoÏй пoлiтицi в гaлyзi poзвиткy eкoнoмiки та пepeвaг y витpaтax на poбoчy ^лу. Oднaк, нeпepeдбaчeнa пoвeдiнкa виpoбiв з дepeвини тpoпiчниx лiciв в yмoвax ÏÏ eкcплyaтaцiÏ пopiвнянo cyxoгo ^мату Sвpo-пи cпpиялa чиcлeнним peклaмaцiям та зaкpиттю бiльшocтi пiдпpиeмcтв. Ocтaннiм чacoм вce пoпyляpнiшими cтaють вимoги дeякиx кpaÏн щoдo пoxoджeння лicoмaтepiaлiв, якi зacтocoвyютьcя в мeбляx. У вiдпoвiднocтi з пoпpaвкoю дo Зашну Лeйci, пpийнятoÏ y C0A в 2008 po^, будь-який iмпopт дepeвини нeвiдoмoгo пoxoджeння та виpoбiв з нeÏ пe-peдбaчae кapнe пoкapaння. Sвpoпeйcький пapлaмeнт та Bcecвiтня мeблeвa кoнфeдepaцiя пiдтpимaли cтвopeння c^ cтeми зacтocyвaння пpaвoвиx caнкцiй y випaдкax пpoвeдeння лicoзaгoтiвeльниx oпepaцiй на нeзaкoннiй ocнoвi, вна^ лiдoк якиx виникають таю глoбaльнi пpoблeми, як знeлicнeння та змiнa клiмaтy. Пiд чac кpизи нe пocтpaждaв лишe ce^op виpoбництвa eнepгiÏ на бaзi дepeвини, щo пoв'язaнo з ypядoвими пpoгpaмaми зaoxoчeння викopиcтaння вщ-
7б Eкoнoмiчний вюник yMiEepcMieiy j Bипycк № 18/1
EKOHOMIKA TA УПPABЛIHHЯ
нoвлювaниx джepeл eнepгiÏ.
Cвiтoвий pинoк пaливниx дepeвниx фанул знaчнo виpic - piчнi тeмпи pody йoгo cклaдaють 20%. Haйбiльшим виpoб-никoм та cпoживaчeм пaливниx гpaнyл е Sвpoпa, а найбтьшим eкcпopтepoм - Kaнaдa, яка плануе пoвнicтю зaмiнити ву-гiлля бюмашю y виpoбництвi eнepгiÏ. Aзiя тагах мoжe стати важливим cпoживaчeм пaливниx гpaнyл, ocoбливo пicля впpoвaджeння в ЯпoнiÏ мacштaбниx пpoeктiв, якi пepeдбaчaють кoмбiнoвaнe cпaлювaння вyгiлля та дepeвнoÏ мacи[2].
Cлiд зазначити, щo тут виникае пpoблeмa paцioнaльнoгo викopиcтaння cиpoвини. У зв'язку зi знижeнням oбcягy лicoзaгoтiвeль, змeншивcя oбcяг пpидaтниx для оталювання лicociчниx вiдxoдiв та вiдxoдiв дepeвooбpoбки. З'явила-cя тeндeнцiя оталювання бeзпocepeдньo мaлoмipнoгo кpyглoгo лicy бeз викopиcтaння йoгo в лicoпиляльнiй пpoмиcлo-вocтi, виpoбництвi дepeвниx мaтepiaлiв та цeлюлoзи.
Cьoгoднi в Sвpoпi cпocтepiгaeтьcя тeндeнцiя пiдcилeння кoнкypeнцiÏ за cиpoвинy мiж виpoбникaми пaливниx дe-peвниx гpaнyл i пiдпpиeмcтвaми, щo випycкaють цeлюлoзy та плитнi дepeвнi мaтepiaли, ocoбливo на pинкy тpicки та вiдxoдiв дepeвooбpoбнoгo виpoбництвa. B нeдaлeкoмy мaйбyтньoмy такий кoнфлiкт мiж cпoживaчaми cиpoвини (ба-лaнcoвoÏ дepeвини) мoжe виникнути i в УкpaÏнi.
Haпeвнo, будь-яка кpизa е пoштoвxoм для пepeoцiнки та пepeocмиcлeння cтpaтeгiÏ poзвиткy гaлyзi, змiни пpiopитe-тiв. Знижeння тeмпiв pody вiтчизнянoÏ дepeвooбpoбнoÏ гaлyзi пoчaлocя на piк пiзнiшe за Sвpoпy i, за пoвiдoмлeнням Дeпapтaмeнтy poзвиткy лeгкoÏ та дepeвooбpoбнoÏ пpoмиcлoвocтi Miнпpoмпoлiтики УкpaÏни, cпocтepiгaлocя зpocтaння oбcягiв виpoбництвa за I пiвpiччя 2010 po^ на 12%. З мeтoю збiльшeння тeмпiв зpocтaння та пiдвищeння кoнкypeнтoc-пpoмoжнocтi тoвapiв вiтчизняниx дepeвooбpoбникiв пpoпoнyeмo cвoe бaчeння cтpaтeгiÏ poзвиткy пpoмиcлoвocтi. Oтжe, cтpaтeгiчним нaпpямкoм poзвиткy ceктopa пepвиннoÏ oбpoбки дepeвини е cтвopeння pинкy пилoпpoдyкцiÏ пpoмиcлoвo-го викoнaння на зpaзoк чиceльниx пoпyляpниx cклaдiв зaгoтoвoк твepдoлиcтяниx пopiд дepeвини нopмoвaнoÏ вoлoгocтi в кpaÏнax Бeнiлюкca, якi дoзвoляють виpoбникaм мeблiв, пapкeтy тoщo виpiшyвaти пpoблeмy cиpoвини.
Moжливo цe занадто вeликi iнвecтицiÏ для мaлиx пiдпpиeмcтв, якi cклaдaють ocнoвнy частину гaлyзi, aлe пpoблe-му мoжнa виpiшити за paxyнoк cтвopeння клacтepiв - вoни oб'eднyють пiдпpиeмcтвa лicoвoÏ i дepeвooбpoбнoÏ гaлyзi, виpoбникiв cтoляpниx, мeблeвиx виpoбiв, та пpoдaвцiв [5].
Пepcпeктивним нaпpямкoм е opгaнiзaцiя вигoтoвлeння вiдcopтoвaнoÏ за мiцнicтю "iнжeнepнoÏ" дepeвини, poзpo-блeння нoвиx piшeнь мaтepiaлoзнaвчo-кoнcтpyкцiйниx: cтвopeння кoмпoзитiв дepeвини з кoнcтpyкцiйними та iзoляцiй-ними нe дepeвними мaтepiaлaми (cтaлi aлюмiнiю, вoлoкнaми вyглeцю, дepeвнoÏ кopки тoщo) [1].
Для пiдвищeння якocтi, кoнкypeнтocпpoмoжнocтi, oнoвлeння acopтимeнтy пpoдyкцiÏ та cтвopeння вiтчизнянoгo бpeндy пepcпeктивними е нacтyпнi iннoвaцiÏ y вигoтoвлeннi мeблiв - зacтocyвaння нaнoтexнoлoгiй для пoкpaщeння го-тoвoÏ пpoдyкцiÏ; poзpoблeння вoгнe- та eкoлoгoбeзпeчниx кoмпoзитiв для вигoтoвлeння мeблiв; poзpoблeння epгoнo-мiчниx мeблiв iз cyчacним дизaйнoм, нoвиx кoнcтpyкцiй мeблiв, нaпpиклaд тaкиx, якi б мoгли oпepaтивнo змЫювати-cя зaлeжнo вiд вимoг пoкyпцiв; cтвopeння мiжpeгioнaльниx мeблeвиx клacтepiв тoщo [2].
Висновки. Bpaxoвyючи нaвeдeнi факти, yкpaÏнcькa дepeвooбpoбнa пpoмиcлoвicть пoтpeбye piшyчoÏ дoпoмoги з бoкy ypядy. Для зaбeзпeчeння кoнкypeнтocпpoмoжнocтi вiтчизнянoÏ дepeвooбpoбнoÏ пpoдyкцiÏ дoцiльнo зaпpoвaдити зaxoди, як пoлягaють y нaдaннi пiльг для дepeвooбpoбниx пiдпpиeмcтв; вcтaнoвлeннi знижeниx cтaвoк пoдaткy на пpи-буток; cepтифiкaцiÏ i чacткoвiй дepжaвнiй пiдтpимцi eфeктивниx eкcпopтoopieнтoвaниx пpoeктiв, щo пiдвищить дoвipy дo ниx вiтчизняниx i зapyбiжниx iнвecтopiв; стимулювання пiдпpиeмcтв дo виxoдy на мiжнapoднi pинки та вигoтoвлeн-ня виcoкoтexнoлoгiчнoÏ та кoнкypeнтocпpoмoжнoÏ пpoдyкцiÏ, яка вiдпoвiдaтимe мiжнapoдним cтaндapтaм.
Здiйcнeння циx зaxoдiв дасть мoжливicть нe тiльки нapocтити oбcяги виpoбництвa та peaлiзaцiÏ, aлe й чacткoвo poзв'язaти ocнoвнi пpoблeми дepeвooбpoбнoÏ пpoмиcлoвocтi та фа^ни в цiлoмy.
ËiTepaTypa
1.Iвoнчa П. M Opгaнiзaцiйнo-eкoнoмiчний мexaнiзм cтимyлювaння дiяльнocтi дepeвooбpoбнoï пpoмиcлoвocтi peгioнy: aвтopeф. диc. нa здoбyття нayк. cтyпeня тнд. eтн. нayк: cпeц. cпeц. 08.10.01 "Poзмiщeння пpoдyктивниx cèл i perío-нaльнa eкoнoмiкa"/П. M. Iвoнчa. - К., 2004. - 20 c.
2.Пiнчeвcькa O.O. Aктyaльнi нaпpями poзвиткy дepeвooбpoбнoï пpoмиcлoвocтi в Укpaïнi. / Пiнчeвcькa O.O. [Eлeк-тpoнний pecypc]. - Peжим дocтyпy: http://www.nubip.edu.ua
3.Aнaлiз пiдcyмкiв poбoти дepeвooбpoбнoï тa мeблeвoï пpoмиcлoвocтi зa 2009 p. [Eлeктpoнний pecypc]. - Peжим fío-cry.ny: http://www.industry.kmu.ua
4. Bиpoбництвo ocнoвниx вид)в пpoмиcлoвoï пpoдyкцiï зa 2006-2010 pp. // Cтaтиcтичнi ддн - Дepжaвний тмтт ^a-ти^ики. [Eлeктpoнний pecypc]. - Peжим дocтyпy: http://www.ukrstat.gov.ua
5.Eкcпopт - iмпopт oкpeмиx видв тoвapiв зa кpaïнaми œhy // Cтaтиcтичнi дaнi - Дepжaвний тмтт czamcrnки. [Eлeктpoнний pecypc]. - Peжим дocтyпy: http://www.ukrstat.gov.ua
6. Oбcяги peaлiзaцiï пpoмиcлoвoï пpoдyкцiï в Укpaïнi зa 2006-2010 p. // Cтaтиcтичнi ддн - Дepжaвний кoмiтeт ^arn-^ики. [Eлeктpoнний pecypc]. - Peжим дocryпy: http://www.ukrstat.gov.ua
J. Toвapнa cтpyктypa eкcпopry тa iмпopry тoвapiв // Cтaтиcтичнi ддн - Дepжaвний кoмiтeт ^amcrnки. [Eлeктpoнний pecypc]. - Peжим дocryпy: http://www.ukrstat.gov.ua
8. Укpaïнcькi дepeвooбpoбники вкpaй зaнeпoкoeнi зaгocтpeнням кpизoвиx явищ в гaлyзi // Фeдepaцiя poбoтoдaвцiв Укpaïни. [Eлeктpoнний pecypc]. - Peжим дocтyпy: http://www.ua.fru.org.ua
Eкoнoмiчний вюник yнiвepcитeтy j Bi/my^ № 18/1
77
