Проблема формирования умений и навыков физического самосовершенствования студентов в современных условиях функционирования системы высшего образования Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

з

2012

0

Проблема формування вмінь і навичок фізичного самовдосконалення студентів в сучасних умовах функціонування системи вищого освіти

Журавель О.О.

Національний університет харчових технологій

Анотації:

Розглянуто проблему теоретикометодичного забезпечення реалізації освітніх, виховних та оздоровчих завдань фізичного виховання студентів в умовах самостійних занять фізичними вправами. Здійснено опитування фахівців галузі фізичної культури щодо механізмів та змісту методики формування вмінь та навичок фізичного самовдосконалення студентської молоді. Розроблено стратегію реалізації принципів всебічного і гармонійного фізичного розвитку майбутніх фахівців в процесі самостійних занять з урахуванням власних інтересів і потреб.

Ключові слова:

студент; фізичне

самовдосконалення; вміння;

навички; формування.

Журавль О.О. Проблема формирования умений и навыков физического самосовершенствования студентов в современных условиях функционирования системы высшего образования. Рассмотрена проблема теоретико-методичного обеспечения реализации образовательных, воспитательных и оздоровительных задач физического воспитания студентов в условиях самостоятельных занятий физическими упражнениями. Осуществлен опрос специалистов области физической культуры относительно механизмов и содержания методики формирования умений и навыков физического самосовершенствования студенческой молодежи. Разработана стратегия реализации принципов всестороннего и гармонического физического развития будущих специалистов в процессе самостоятельных занятий с учетом собственных интересов и потребностей.

студент; физическое самосовершенствование; умения; навыки; формирование.

Jhuravel’ O.O. The problem of the formation of skills of students’ physical self-improvement in the present conditions of the higher education system. The problem of theoretical and methodical implementation ofeducational software, educational and recreational objectives of physical education students in selfstudy exercise. Conducted a survey of specialists of physical education on the mechanisms of formation and maintenance techniques and skills of physical perfection students. A strategy for implementing the principles of full and harmonious physical development of future professionals in the process of self-study, taking into account their interests and needs.

student; physical self, skills, skills, formation.

Вступ.

За даними В.Г. Кремня [6] та О.В. Тимошенка [10], формування самостійної особистості, яка володіє високим рівнем професійних знань, творчих здібностей та фізичної працездатності є одним з ключових завдань сучасної системи вищої освіти. Причому науково обґрунтоване впровадження засобів загальної та професійно-прикладної фізичної підготовки в умовах основних та самостійних занять фізичними вправами може сприяти забезпеченню фундаменту для вирішення вищезгаданих освітніх, виховних та оздоровчих завдань. Однак такий [3, 5] підхід вимагає активізації самостійної роботи студентів та одночасної реалізації загально-дидактичних принципів, принципів особистісно-розвивального навчання, а також специфічних принципів фізичного виховання, що пов’язано з рядом суб’єктивних та об’єктивних труднощів, серед яких необхідно відзначити необхідність:

• підвищення мотивації серед студентів до відповідних занять;

• поступового формування у студентів знань з педагогіки, фізіології та біохімії;

• розробки методики підвищення рівню розвитку фізичних здібностей та фізичної працездатності з урахуванням реалізації принципів всебічного та гармонійного фізичного розвитку та гуманістичності.

Крім того, за даними В. Волкова [1], І. Паламарчук [7] та С. Сурової [9], в студентському віці спостерігається наявність достовірної динаміки результатів фізичної підготовленості юнаків та дівчат, що вимагає врахування вікових особливостей вказаного контингенту. Слід додати, що адаптація

© Журавель О.О., 2012

студентів до умов дорослої життєдіяльності сприяє й удосконаленню компонентів морально-вольової підготовленості, що виявлено В. Волковим [2] та М. Галай [4] та свідчить про динамічність формування особистості майбутніх фахівців.

Однак аналіз спеціальної літератури показав відсутність теоретико-методичного забезпечення формування знань, умінь та навичок фізичного самовдосконалення у студентів з урахуванням вищезгаданих особливостей, що забезпечує актуальність дослідження відповідної проблеми та побудови методології її вирішення.

Дослідження здійснено відповідно до тематичного плану науково-дослідних робіт кафедри фізичного виховання Національного університету харчових технологій «Формування здоров’язберігаючого способу життєдіяльності студентів засобами фізичного виховання». Робота також пов’язана з державною програмою розвитку фізичної культури і спорту в Україні, яка затверджена указом президента України від 22 червня 1994 року № 334/94, Цільовою комплексною програмою “Фізичне виховання -здоров’я нації", затвердженою указом президента України від 1 вересня 1998 року №963/98.

Мета, завдання роботи, матеріал та методи. Мета дослідження - розробити методологію формування вмінь та навичок фізичного самовдосконалення студентів в сучасних умовах функціонування системи вищої освіти.

Завдання:

1. Дослідити проблему теоретико-методичного забезпечення реалізації освітніх, виховних та оздоровчих завдань фізичного виховання студентів в умовах самостійних занять фізичними вправами;

та медико-біологічні проблеми фізичного

виховання і спорту ___________________

2. Здійснити опитування фахівців галузі фізичної культури щодо механізмів та змісту методики формування вмінь та навичок фізичного самовдосконалення студентської молоді;

3. Розробити стратегію реалізації принципів всебічного і гармонійного фізичного розвитку майбутніх фахівців в процесі самостійних занять з урахуванням власних інтересів і потреб;

В процесі дослідження використані наступні методи: теоретичний аналіз та узагальнення досвіду практики; опитування; педагогічне спостереження. Організація дослідницької діяльності здійснювалася на базі Національного університету харчових технологій з залучанням студентів (п = 262) та фахівців (п = 37), які працюють у Переяслав-Хмельницькому педагогічному університеті імені Григорія Сковороди, НПУ імені М.П. Драгоманова та Національному університеті фізичного виховання і спорту України.

Результати дослідження.

Результати опитування фахівців галузі фізичної культури показали, що 72,6% з них скептично відносяться до самостійних занять фізичними вправами, однак при цьому відзначають їх необхідність в зв’язку з систематичним зниженням відповідних обсягів основних занять з фізичного виховання та значним дисбалансом між інтелектуальним та психічним навантаженням і параметрами рухової активності студентів в умовах навчання у вищому навчальному закладі. Причому тільки 18,4% опитаних викладачів вважають, що за умов систематичного контролю, по-заурочні самостійні заняття є більш ефективними ніж основні в зв’язку з проявом творчих здібностей, а також можливістю забезпечення індивідуальних потреб студентів у відповідності з власними інтересами.

В той же час 9,0% фахівців, які приймали участь у дослідженні відзначають не тільки можливість, а й необхідність розробки поетапного формування знань, умінь та навичок фізичного самовдосконалення студентів, однак відповідна технологія повинна будуватися з урахуванням матеріально-технічного забезпечення ВНЗ, передбачати можливість користування фізкультурно-оздоровчим обладнанням студентами а також можливість заохочення викладачів, які розробляють відповідні методичні вказівки.

Слід додати, що 89,4% фахівців галузі фізичної культури, які працюють у вищих навчальних закладах відзначають, що з 1-го курсу активізація самостійної роботи не тільки мало ефективна, а й небезпечна, що вимагає накопичення знань з педагогіки та фізіології на початковому етапі, з подальшим поступовим формуванням вмінь та навичок самостійного застосування фізичних навантажень.

Натомість опитування студентської молоді показало, що 91,6% юнаків та дівчат вважають основні заняття з фізичного виховання не цікавими, однак корисними для зміцнення здоров’я. Причому даний контингент вказує на відсутність перешкод для заміни основних занять на самостійні, що з одного боку

І ПЕДАГОГІКА І

ПСИХОЛОГІЯ

вказує на відсутність мотивації до систематичних занять фізичними вправами і невідповідність змісту відповідних програм інтересам майбутніх фахівців, а з іншого боку - свідчить про відсутність необхідних знань у студентів щодо наслідків фізичного перенапруження або непропорційного фізичного розвитку.

Аналіз отриманих результатів свідчить, що на-жаль тільки 3,2% студентів систематично займаються фізичною культурою самостійно. В той же час 43,5% бажають замість основних занять відвідувати секцію з обраного виду спорту, однак з них тільки 4,9% мають змогу визначити яким саме, що вказує на наявність думки: «будь що роботи аби нічого не робити».

В такому випадку необхідно відзначити декілька напрямків, в яких необхідно, на нашу думку, здійснювати розробку технології формування вмінь та навичок фізичного самовдосконалення:

• підвищення мотивації до занять фізичними вправами шляхом роз’яснення та накопичення знань у студентів щодо користі обґрунтованого фізичного навантаження та негативних наслідків за умов перенапруження функцій організму;

• формування власного методичного фонду студента шляхом розробки планів конспектів у відповідності з власними інтересами та уподобаннями, що здійснюється за умов поступового ускладнення завдань

- від комплексу загально підготовчих вправ до цілісного заняття;

• реалізація творчого потенціалу майбутніх фахівців в процесі проведення різних частин заняття під керівництвом викладача;

• самостійні заняття фізичними вправами із занесенням даних про функціональний стан у щоденники за умов систематичного контролю збоку викладача.

Отже, враховуючи невеликий обсяг фізичних навантажень, який передбачається державними документами, та намагання адміністрацій вузів скоротити бюджетні витрати на систему фізичного виховання, спонукає викладачів «виносити» цілеспрямовану реалізацію освітнього завдання за межі навчального процесу і спонукати студентів до самостійної підготовки. Але, в даному випадку, такий підхід сприяє формуванню творчого потенціалу студента відповідно до його інтересів та уподобань, що відповідає принципу гуманістичності.

Існує багато методичних підходів, однак на нашу думку, упорядковування самостійних занять для реалізації принципу активності та свідомості, який сприяє підвищенню мотивації студентів до відповідних занять, необхідно найактивніше здійснювати на першому курсі. Такий підхід забезпечить формування фундаменту для впровадження у режим життєдіяльності студентів різних форм самостійної фізичної підготовки та спонукатиме їх до активного та здорового способу життя ще на початковому етапі навчання у вищому навчальному закладі. Причому сформований теоретичний фундамент надасть змогу на 2-му та 3-му курсах забезпечити реалізацію творчих здібнос-

32012

и

тей для проведення підготовчої частини заняття та деяких елементів основної частини, що сприяє розвитку морально-вольової підготовленості в зв’язку з необхідністю прояву рішучості, сміливості, наполегливості під час розробки та впровадження засобів фізичної підготовки, а керування діяльністю колективом, за умов контролю та постійної корекції збоку викладача, забезпечить удосконалення чесності, відповідальності та порядності.

На другому курсі необхідно переходити від аналізу результатів інших авторів до реалізації власного творчого потенціалу, що можна здійснити шляхом постанови завдання розробки підготовчої частини заняття. Причому основною з умов є забезпечення обсягу 50-60% на ті м’язові групи, які будуть найбільше навантажені в процесі реалізації завдань основної частини. Для написання планів-конспектів підготовчих частин використовується досвід загально прийнятих вказівок [10].

Після виконання завдання у письмовій формі, за необхідністю здійснюється корекція та студент повинен на оцінку реалізувати власно розроблений план. Причому, якщо студент отримав оцінку менш ніж 3, то необхідно було доопрацювання, однак в той же час, юнаки та дівчати, конспект в яких оцінений задовільно, за бажанням мали можливість покращити результат впродовж ще однієї спроби. Такий підхід, з одного боку дозволяв отримати той рівень знань та вмінь планування фізичних навантажень, який необхідний для подальшого фізичного самовдосконалення, а з іншого

- забезпечував розвиток активності, наполегливості та витримки.

На 3-му курсі завдання ускладнюється і студент власними зусиллями повинен розробити комплекс вправ, спрямованих на розвиток однієї з фізичних здібностей таким чином, щоб кількість підходів, обсяг, інтенсивність та період відновлення відповідали запланованому обсягу у конкретному занятті у відповідності з діючою програмою. Таким чином, наприкінці третього курсу майбутній фахівець буде володіти необхідним обсягом знань, умінь та навичок для самостійного використання фізичних вправ, однак обрана технологія повинна передбачати наявність науково обґрунтованих компонентів методики розвитку фізичних здібностей та підвищення рівню фізичної працездатності, а також щоденника, зміст якого до-

зволяє за необхідності вчасно вносити корекцію фізичних навантажень.

Висновки.

1. Фізичне самовдосконалення є складовою частиною фізичного виховання студентів, яка відноситься до позаурочних форм навчання, сприяє формуванню творчого потенціалу майбутніх фахівців, дозволяє враховувати індивідуальні інтереси та потреби, що відповідає сучасним тенденціям у системі вищої освіти. Однак впровадження самостійних занять на практиці передбачає наявність у студентів відповідних знань, умінь та навичок, формування яких пов’язано з доланням ряду об’єктивних та суб’єктивних труднощів, серед яких однією з основних є проблема розробки стратегії процесу та методичного фундаменту фізичного самовдосконалення;

2. Аналіз результатів опитування фахівців галузі фізичної культури показав, що переважна більшість викладачів вважають впровадження засобів фізичного самовдосконалення мало ефективним і виключають таку можливість на 1-му курсі в зв’язку з високою вірогідність перенапруження функцій організму студентів. Натомість 91,6% студентів вважають основні заняття з фізичного виховання недоцільними і віддають перевагу самостійним заняттям фізичними вправами, причому переважна більшість не знайомі з оздоровчими методиками чи методиками розвитку фізичних здібностей;

3. Розроблена стратегія побудови методологічного фундаменту процесу фізичного самовдосконалення передбачає поетапне накопичення знань, формування умінь та навичок використання фізичних вправ в умовах самостійних занять, однак у всіх випадках науково-педагогічний колектив повинний забезпечити наявність обґрунтованих параметрів фізичних навантажень різної спрямованості, що забезпечить всебічний та гармонійний фізичний розвиток у відповідності з інтересами та уподобаннями сучасних студентів.

У подальшому планується обґрунтувати та розробити методику формування вмінь та навичок фізичного самовдосконалення у студентів Національного університету харчових технологій засобами оздоровчого бігу.

та медико-біологічні проблеми фізичного

виховання і спорту ____________________________

Література:

1. Волков В. Л. Основи теорії та методики фізичної підготовки студентської молоді: навч. посібник [для студентів вищих навчальних закладів]. - К .: Освіта України, 2008, 256 с.

2. Волков В. Л. Розвиток фізичних здібностей студентів у системі фізичної підготовки: монографія. - К.: Освіта України, 2011, 420 с.

3. Волков В., Паламарчук І. Основи фізичного самовдосконалення студентської молоді: навчально-методичний посібник. - К .: Нора-прінт, 2007, 28 с.

4. Галай М. Д. Вікові особливості розвитку компонентів моральної підготовленості студентів педагогічних спеціальностей. / Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. - серія №15, «Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт)»: зб. наук. праць. - К.: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2010, Випуск 6, С. 159-163.

5. Канішевський С. М. Науково-методичні та організаційні основи фізичного самоудосконалення студентства. - К .: ІЗМН, 1997, 270 с.

6. Основні засади розвитку вищої освіти України в контексті Болонського процесу [документи і матеріали 2003-2004 рр.] / За ред. В. Г Кременя. - К .: Тернопіль: вид-во ТДПУ імені В. Гнатюка, 2004, 146 с.

7. Паламарчук І. А. Динаміка інформаційної значимості показників фізичної підготовленості студенток педагогічного фаху // Педагогіка, психологія та медико-педагогічні проблеми фізичного виховання і спорту: зб. наук. пр. / за ред. С. С. Єрмакова. - Х .: ХДАДМ (ХХПІ), 2006, №1, С. 12-14.

8. Раевский Р Т., Канішевський С. М. Здоровье, здоровый и оздоровительный образ жизни студентов. - К .: Наука и техника, 2008, 556 с.

9. Сурова С. О. Контроль та оцінка фізичної підготовленості до професійної діяльності студентів швейного фаху: навчально-методичний посібник. - К .: Освіта України, 2008, 64 с.

10. Тимошенко О. В. Оптимізація професійної підготовки майбутніх вчителів фізичної культури: монографія. - К .: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2008, 421 с.

Информация об авторе: Журавль Елена Олеговна

v2043828@ukr.net Национальный университет пищевых технологий ул. Владимирская 68, 01601, г. Киев, Украина.

Поступила в редакцию 29.12.2011г.

References:

1. Volkov V.L. Osnovi teoriyi ta metodiki fizichnoyi pidgotovki students'koyi molodi [Basis of theory and methodic of physical training of student youth], Kiev, Education of Ukraine, 2008, 256 p.

2. Volkov V. L. Rozvitok fizichnikh zdibnostej studentiv u sistemi fizichnoyi pidgotovki [The development of physical abilities of students in the system of physical training], Kiev, Education of Ukraine, 2011, 420 p.

3. Volkov V., Palamarchuk I. Osnovi fizichnogo samovdoskonalennia students’koyi molodi [Basis of physical self-perfection of student youth], Kiev, Nora-print, 2007, 28 p.

4. Galaj M.D. Naukovij chasopis [Scientific periodical], Kiev, NPU Publ., 2010, vol.6, pp. 159-163.

5. Kanishevs’kij S. M. Naukovo-metodichni ta organizacijni osnovi fizichnogo samoudoskonalennia studentstva [Scientific and methodic and organizational basis of physical self-perfection of students], Kiev, 1997, 270 p.

6. Kremen’ V. G. Osnovni zasadi rozvitku vishchoyi osviti Ukrayini v konteksti Bolons’kogo procesu (dokumenti i material 2003-2004 rr.) [Main basis of development of higher education of Ukraine in the context of Bolognia process (documents and materials 2003-2004)], Kiev, TSPU Publ., 2004, 146 p.

7. Palamarchuk I. A. Pedagogika, psihologia ta mediko-biologicni problemi fizicnogo vihovanna i sportu [Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports], 2006, vol.1, pp. 12-14.

8. Raevskij R. T., Kanishevs’kij S. M. Zdorov’e, zdorovyj i ozdorovitel’nyj obraz zhizni studentov [Health, healthy lifestyle of students], Kiev, Science and techniques, 2008, 556 p.

9. Surova S. O. Kontrol’ ta ocinka fizichnoyi pidgotovlenosti do profesijnoyi diial’nosti studentiv shvejnogo fakhu [Control and evaluation of physical training to activity of students of sewing speciality], Kiev, Education of Ukraine, 2008, 64 p.

10. Timoshenko O. V. Optimizaciia profesijnoyi pidgotovki majbutnikh vchiteliv fizichnoyi kul'turi [Optimization of professional training of future teachers of physical culture], Kiev, NPU Publ., 2008, 421 p.

Information about the author: Jhuravel’ O.O.

v2043828@ukr.net National University of Food Technologies Vladimirskaya str. 68, 01601, Kiev, Ukraine.

Came to edition 29.12.2011.

І ПЕДАГОГІКА I

ПСИХОЛОГІЯ