Про проекти державно-приватного партнерства: особливості планування Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 005.8:334.012.3

0.С. Шарова

ПРО ПРОЕКТИ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА: ОСОБЛИВОСТ1 ПЛАНУВАННЯ

Продовжено розробку методологи управлЫня проектами державно-приватного партнерства: сформовано мету та результат таких проекпв. Показано, що проект державно-приватного партнерства мае ознаки «м'якого» проекту. Табл.

1, дж.15.

Ключовi слова: проект державно-приватного партнерства, мета проекту ДПП, результат проекту ДПП, «м'який» проект.

Постановка проблеми у загальному виглядi та и зв'язок iз важливими практичними та науковими завданнями. Усп1шна 1мплементац1я та застосування механ1зм1в державно-приватного партнерства (ДПП) в УкраТш при реал1заци 1нфраструктурних проект1в у традиц1йних секторах економ1ки (енергетика, транспорт, водопостачання та водовщведення, теплопостачання, стьське господарство, охорона здоров'я та ¡н.) потребуе насамперед бажання та готовност з боку держави спрощення регуляторних процедур, забезпечення Тх прозорост та зрозум1лого алгоритму використання для партнер1в як з державноТ, так I з приватноТ сторони. Першочерговими завданнями е [1]:

- формування належного регуляторного середовища, яке вщповщае мщнародним нормам та принципам;

- розвиток шституцюнального середовища;

- пщвищення знань у сфер1 ДПП як у державноТ влади, так I у б1знесу та представниш громадськостк

У [2] показано, що методолопя управл1ння проектами державно-приватного партнерства в УкраТш вщсутня та у законах й пщзаконних актах [3-7] не простежуеться, а тому потребуе розробки, птотування на реальних проектах та впровадження на теренах УкраТни.

Аналiз останнiх дослiджень та публiкацiй, в яких започатковано розв'язання дано! проблеми i на якi спираеться автор. У джерелах [1,8,9] розглядаються загальш питання реал1заци принцип1в ДПП у свгговш практиц1 покращення та розвитку шфраструктури р1зних краТн, надаються методолопчш засади 1мплементац1Т п1дход1в ДпП в УкраТш, зроблено спроби надання практичних рекомендацш щодо застосування аналопчних мехашзм1в I в наш1й краТнI. У [2] наведено анал1з використання поняття «проект» у законах та пщзаконних актах, що стосуються ДПП, в умовах вщсутносп вщповщного визначення та низки понять, пов'язаних з управлшням такими проектами. У тому ж джерел1 запропоновано визначення проекту ДПП.

Метою статт е подальш1 кроки в розробц1 методологи управлшня проектами ДПП в частиш планування таких проект1в.

Методи та методики дослщження. При п1дготовц1 публкаци були використан1 методи анал1зу при формулюванш зм1стовного наповнення низки терм1шв для методологи управл1ння проектами ДПП.

Виклад основного матерiалу дослiдження. Для повноти сприйняття читачем понятшного поля, наведемо визначення поняття «проект ДПП» [2]:

Проект державно-приватного партнерства - це тимчасове сп1вроб1тництво м1ж державними та приватними партнерами, що здшснюеться на

"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, №2(54), 47-54

основi договору, спрямоване на отримання партнерами ушкальних продук^в, послуг або результат для досягнення соцiального ефекту.

Зацкавленими сторонами проектiв ДПП е i державнi, i приватнi партнери, i користувачi/клieнти, i безпосереднi учасники та виконавцк При цьому якщо учасники партнерства переслщують виключно фiнансовi цл то проект такого партнерства може виявитися невдалим. Соцiально-економiчна складова повинна бути покладена в основу створення партнерства державного та приватного секторiв тому, що проект, який фшансуватиметься переважно з доходiв вщ експлуатаци створеного продукту або надання послуги, повинен розроблятися та впроваджуватися з метою забезпечення кращого обслуговування споживачiв за кращою цшою, яка могла б задовтьнити найбiльш широке коло користувачiв наданих послуг.

Тому метою проекту ДПП е отримання партнерами конкретного продукту або можливють та фактичне надання певно'Г послуги в результат партнерства як виршення деяко' значущо'' сусптьноТ проблеми.

Результатом проекту ДПП е фактичн вигоди, як будуть забезпеченi в рамках його реалiзацil, тобто це той со^альний ефект, досягнення якого i очкуеться вiд партнерства в середньо- та довгостроковш перспективi.

Дiяльнiсть, яка направлена на досягнення со^ального ефекту, сприяе виршенню ряду важливих соцiальних завдань [10].

Со^альний ефект - сукупний та загальний позитивний результат, який отримуе сусптьство як у процес виробництва того чи шшого продукту (послуги) чи виконання певного роду роботи, так i при споживанн вщповщних матерiальних, соцiальних та духовних цшностей [11].

Серед ключових показниш соцiального ефекту видiляють наступнi [11]: пщвищення рiвня зайнятостi населення, пщвищення рiвня забезпеченостi населення упорядкованим житлом; покращення стану навколишнього середовища; пщвищення доступност та якостi послуг населенню у сферi транспорту, охорони здоров'я, осв^и, фiзичноl культури та спорту, культури, житлово-комунального господарства.

Згадаемо, наприклад, якими е переваги застосування концеси як форми ДПП для споживачiв [8]:

- забезпечення громадських потреб в отриманн якюних товарiв (робгг, послуг);

- оптимiзоване виконання податш;

- високий рiвень виконання шфраструктурних проектiв;

- можливiсть зниження тарифiв за рахунок покращення ефективностi об'екту шфраструктури.

Таким чином, досягнення перерахованих i не тiльки переваг для споживачiв у проектах ДПП i забезпечуе отримання соцiального ефекту споживачами, тобто певною суспiльною групою.

Проект ДПП мае вс характеристики проекту [12], а саме тимчасовють, ушкальнють результату та послiдовнiсть розробки.

Тимчасовють проекту ДПП забезпечуеться принципом довгостроковост договору ДПП, тобто термшами початку та кшця проекту, навiть, якщо проект ДПП е довготривалим.

Уыкальнють результату проекту ДПП забезпечуеться проблемою, яку проект повинен виршити, оточенням, яке у кожному проект рiзне, обраним мехашзмом реалiзацil ДПП, оргашзацшною структурою управлiння таким проектом та розподтом функцiй та вiдповiдальностi мiж учасниками, невизначенiстю та ризиками, розподтеними мiж учасниками, якi суттево в^зняють один проект ДПП вiд шшого.

"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, №2(54), 47-54

Послщовнють розробки забезпечуеться, як i у будь-якому проекту виконанням дiй з планування проекту, виконання та мошторингу й контролю проекту ДПП, пщ час яких як знижуеться загальний ризик невизначеност у проектi, так i створюеться певний алгоритм дш на короткостроковий перiод з фокусом на досягнення як середньо, так i довгострокових результалв.

Розвиток усшшного ДПП потребуе ретельного опрацювання широкого спектру питань. Процес подготовки та реалiзацil проекту ДПП е досить складним i вимагае як досвщу у менеджерiв у впровадженнi механiзмiв ДПП, так i у плануванш та виконаннi вiдповiдних проектiв. Вс етапи здiйснення партнерства мiж зацкавленими сторонами е важливими, потребують уваги при розробц^ обумовлюють успiх або невдачу проекту в цтому.

У мiжнароднiй практицi визначають декiлька основних еташв формування, планування та впровадження проеклв ДПП [8].

Наприклад, USAID [13] пропонуе такi основнi фази проекту ДПП (табл.1).

Таблиця 1

Основы фази проекту ДПП (USAID)

№ фази Назва фази

1 1дентифка^я, визначення прюрителв та вибiр проекту

2 Комплексна експертиза та обгрунтування

3 В^р потенцшних партнерiв та проведення тендеру

4 Укладення договору та фшансове закриття

5 Управлшня договорами

Пщ час щентифшацп (фаза 1) важливим е питання стосовно того, яка iз сторiн може виступати ^^атором проекту: приватний партнер чи ттьки державний сектор? Вiдповiдь на це питання частково залежить вщ того, до якоТ сфери вщноситься проект - надання публiчних послуг чи модершза^я або будiвництво шфраструктури.

В УкраТнi, як i в багатьох шших краТнах, законодавчо визначено можливють для приватного сектору шщшвати проект ДПП. У [1] пщкреслено, що наявнiсть такоТ можливостi доцтьно у тому випадку, якщо державний сектор е без^^ативним та «не шукае на свою голову проблем», як виникають з пiдготовкою обгрунтування для реалiзацiТ проекту, тому що його (державний сектор) все влаштовуе. У той же час приватний сектор може бачити суттевi можливост застосування своТх зусиль, якi призведуть до покращення iснуючоТ iнфраструктури, ТТ надiйностi, екологiчностi, пiдвищенню ефективностi та якост послуг. Така можливiсть дозволяе «запустити» новий та непростий процес реалiзацiТ крупних проектiв, що мають сусшльне значення, вiдпрацювати нову методолопю та механiзми з метою Тх подальшого розповсюдження та впровадження. Це може бути дуже корисним на початковому етап розвитку ДПП в УкраМ

Подiбнi пропозици з боку приватного сектору можуть бути хорошим джерелом шновацшних iдей та ршень, i можуть допомагати органам державно' влади у визначеннi нових концепцш проектiв. Водночас, такi iнiцiативнi пропозици можуть перешкоджати вiльнiй конкуренци i навiть сприяти шахрайству та корупци в разi вiдсутностi прозорого конкурсного вщбору.

З iншого боку, Ы^а^я проектiв ДПП приватним партнером в умовах нерозвиненого шституцюнального та правового середовища е дуже ризикованою саме для ^^атора проекту та у випадку складних пщготовки та розгляду може призвести до дискредитаци механiзмiв ДПП у цiлому. Крiм того, таю Ы^ативш

"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2015, №2(54), 47-54

пропозици можуть перешкоджати вiльнiй конкуренци i HaBiTb сприяти шахрайству та корупци в разi вiдсутностi прозорого конкурсного вщбору.

У той же час, у незалежност вiд того, хто iнiцiюe проект - приватний чи державний сектор, до участ в конкура (Фаза 3, «В^р потенцшних партнерiв та проведення тендеру») повинн бути запрошенi й iншi учасники, як мають можливiсть та потен^ал реалiзувати цей проект для того, щоб вибрати найбтьш ефективний та привабливий для сусптьства варiант його реалiзацiТ. Таким чином, буде забезпечена прозорють у здiйсненнi закупiвель. У такш ситуаци, щоб не ставити Ы^атора проекту - приватного партнера у нерiвнi умови з шшими учасниками майбутнього конкурсу, пропозици учаснимв повиннi передбачати зобов'язання для сторони, яку буде визнано переможцем, компенсувати витрати ^^атора, як вiн поню при його пiдготовцi [1].

На фазi 1 та на фазi 2 передбачаеться формування проектноТ команди для забезпечення управлшня як проектом, так i ризиками. Розглядаеться можливють залучення до проекту професшних консультант, якi б могли надати експертну допомогу щодо визначення найоптимальшшо'Т форми ДПП. На цьому етап проектна команда складаеться переважно iз представниш державного партнера, до команди можуть бути залучен професiйнi консультанти.

^м того, вiдбуваеться пiдготовка до проведення конкурсу. Широко вщомо, що ДПП грунтуеться на конкуренции Потенцiйнi швестори акцентують свою увагу на тих проектах, ям мають чiтко сформульован цiлi, ретельно пiдготовленi, вiдповiдають стратепчним прiоритетам держави/регiону. Шляхом пiдготовки детальних, розроблених згщно ринкових стандартiв, документ та на умовах прозоростi та вщкритосп можна залучити до участ у конкурсi бiльше професiйних учасниш.

На фазi 3 вiдбуваеться процес вщбору приватного партнера для реалiзацiТ проекту ДПП. З метою вщбору найбтьш квалiфiкованого партнера та усунення можливост перемогти для учасникiв з недостатшм досвiдом, ресурсами, квалiфiкацiею тощо, процес вщбору партнера для проекту ДПП у багатьох краТнах вщбуваеться у два етапи [8]: пре-квалiфiкацiя, або попереднш вiдбiр, та квалiфiкацiя, або безпосередне проведення тендеру.

Критерiями для попереднього вiдбору, як правило, виступають вимоги щодо учасникiв, пов'язан з володiнням ними:

- професшною та технiчною квалiфiкацiею;

- фшансовими та людськими ресурсами;

- необхщним обладнанням / устаткуванням;

- системою управлшня;

- досвщом, необхiдним для виконання проекту, наприклад якюними показниками по виконаних у вщповщному секторi проектах.

Пiсля закiнчення попереднього процесу вщбору формуеться так званий «короткий список» (short list) компанш-учасниш, ям в подальшому отримують запит про надання тендерних пропозицш. 1м передаеться подготовлена тендерна документацiя, включаючи проектну документацш та технiчнi специфiкацiТ. Чим бтьше уваги, часу та ресурав придiлено пiдготовцi проекту, тим якюшша iнформацiя надаеться учасникам тендеру. Такий пщхщ стимулюе конкуренцiю, сприяе отриманню бтьш якiсних та iнновацiйних тендерних пропозицш.

Компани-учасники розробляють технiчне ршення по проекту та складають фшансову частину своеТ пропозицiТ, яку оформлюють у тендерну пропозицш та надають у встановлен термши органiзатору тендеру.

Як правило, для оцшки отриманих тендерних пропозицш використовуються таю групи критерив:

"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, №2(54), 47-54

- техычш (порiвняння техшчних рiшень, технологш, iнновацiйних рiшень, TeMniB та термов будiвництва/реконструкцiï, реалiстичностi запропонованих планiв);

- комерцшш (nponoHOBaHi поправки до контраклв, пов'язаних з виконанням проекту, залучення субпщряднимв);

- фiнансовi (вартiсть тендерно' пропозици', обсяг дeржавноï пiдтримки, надшнють запропонованих джерел фiнансування, готовнГсть крeдиторiв надати фiнансування, стабiльнiсть фшансово' моделГ).

КожнГй групГ критeрiïв надаеться певний обсяг балiв оцГнки, щоб учасники тендеру чГтко розумГли прiоритeти, ям ставить перед собою державний партнер в процес конкурсного вГдбору. Основними принципами конкурсного вщбору в проектах ДПП повинн бути: прозорють; об'ективнють; недискримшацшнють.

ПГсля вибору приватного партнера починаеться переговорний процес з укладання договору. Цей процес е одним Гз найважливГших еташв у формуванн ефективного ДПП.

Переговорна команда повинна визначити стратепчш цГлГ, якГ вона переслщуе в процесГ переговорГв.

Цл яких необхГдно досягти в переговорному процесс можуть бути наступними [8]:

- остаточне визначення (або уточнення) обов'язмв мГсцевого органу влади та приватного партнера;

- визначення вщповщальносп сторш;

- встановлення чГтких стандартГв послуг, що надаються, та/або термши виконання передбачених робГт;

- забезпечення безпеки, вщповщносл до Гснуючих вимог з виконання робГт;

- врГвноваження розподГлу ризикГв та позитивних ефектГв мГж органом мюцево' влади та приватним партнером (заощадження вщ прибутмв, прибутки на Гнвестований капГтал, збтьшення обсягГв послуг);

- заходи щодо усунення негативних наслГдкГв порушення одшею Гз сторГн сво'х зобов'язань у разГ закриття, банкрутства приватного партнера, порушення ним умов договору чи припинення дм' договору;

- визначення мехашзмГв мошторингу виконання робГт, якост послуг та Гн.

- чГтке обумовлення механГзмГв врегулювання сперечок та конфлГктГв.

Досягнення цих цГлей вимагае вщ переговорной' команди як з боку

державного, так i з боку приватного партнера високих комушкативних та переговорних навичок.

Результатом переговорГв е укладання угоди мГж партнерами, пюля чого починаеться фаза 4 «Укладення договору та фшансове закриття».

Мошторинг виконання проекту передбачае виконання низки важливих завдань [8]:

- вивчення та аналГз показнимв дГяльност приватного партнера;

- вивчення дшчих процедур контролю та забезпечення якосл;

- проведення незалежного монГторингу публГчним партнером з метою перевГрки достовГрност даних по монГторингу, виконаному приватним партнером.

У рамках реалГзаци' проекту ДПП та з розширенням дГяльност приватного сектору дещо змГнюються ролГ сторГн. Роль державного партнера трансформуеться вщ ролГ органГзатора та керГвника у роль адмГнГстратора, що потребуе застосування певних сучасних практик монГторингу та налагодження ефективних комушкацш (переважно письмових) мГж учасниками проекту.

ПГсля пщписання угоди державний партнер повинен створити групу монГторингу реалГзаци' проекту, визначити ïï вщповщальнють, затвердити

"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, №2(54), 47-54

порядок проведення мошторингу (форми 3bîthoctî, питання, що потребують узгоджень, iндикатори, що пщлягають контролю).

Мета монiторингу е двоякою. З одного боку, необхщно вiдслiдковувати стан реалiзацiï проекту та вщповщнють дiяльностi приватного партнера тим зобов'язанням, ям було взято. У випадку серйозних вщхилень або проблем, що виникають з реалiзацiею проекту, група повинна шщшвати проведення переговорiв для прийняття рiшення по питаннях, що потребують регулювання. З шшого боку, iнформацiя щодо монiторингу проекту повинна використовуватися для аналiзу помилок та пщготовц на цiй основi пропозицiй щодо полiпшення законодавства у цш сферi та розвитку ринку ДПП.

Фаза закриття проекту е не менш важливою, нiж ус попереднi фази. На жаль, публiчний та широко розповсюджений досвiд закриття проеклв ДПП в УкраМ поки що вщсутнш. Але основним фокусом ^eï фази повинно стати вивчення помилок, поширення шформаци' та внесення вщповщних змiн у дiюче законодавство з метою покращення умов здшснення проеклв державно-приватних партнерств для забезпечення захисту штереав як державного, так i приватного партнера. Пюля закiнчення проекту ДПП та закриття угоди важливим е пiдведення пщсумш, аналiз ефективностi проекту, lessons learned.

Для поширення шформаци' щодо ефективност використання механiзмiв ДПП у вщповщних проектах необхщно оргашзовувати навчання по регюнах та по секторах економки для представникiв як державного, так i приватного секторiв з метою розповсюдження кращого досвiду та набутих практик.

Наведенi описовi характеристики фаз типового життевого циклу проекту ДПП свщчать про високий рiвень невизначеност щодо результатiв кожноï промiжноï фази та щодо критери'в початку наступно!' фази. Можна зробити висновок, що далеко не кожний проект ДПП «доживе» до фази 3, усшшно пройшовши комплексну експертизу та обгрунтування.

Тому можна говорити, що проект ДПП мае ус ознаки так званих «м'яких» проеклв [14, 15]. У продукт «м'яких» проектiв завжди присутнi люди, без яких вш iснувати та функцiонувати не може [14]. Можна видтити три групи таких проеклв. Перша група - проекти, де продукти не включають людину (наприклад, продукти суто бу^вельних проеклв). Друга група - це проекти, у продуктах яких люди присутнк Юлькють задiяних людей дуже велика. Але |'х участь у продукт проекту не потребуе попередньо'Г iстотньоï змiни тих знань, вмшь та навичок, якi в них уже склалися (наприклад, проекти модершзаци 1Т-систем пiдприeмства). I третя група - це проекти, де люди виступають основним ноаем шовацшних змш, проекти, в процесi реалiзацiï яких певним чином змшюеться Гх св^осприйняття. До таких проектiв можна вщнести проекти створення систем управлiння знаннями на промислових пщприемствах i проекти ДПП.

Характеристиками м'якого проекту е [14]:

1) неможливють застосування однакових пiдходiв для отримання однакового результату проеклв;

2) неможливють ч^кого та повного опису продукту проекту;

3) неможливють ч^кого визначення змюту роб^ за проектом;

4) неможливiсть ч^кого визначення часу реалiзацiï окремих роб^ за проектом;

5) неможливiсть залучення команди управлшня проектами як ресурсу отримання продукту проекту.

Для проеклв ДПП е актуальними уа ц характеристики, тому що вибiр та реалiзацiя кожного iз механiзмiв ДПП е ушкальними i визначають подальшi дм щодо планування та реалiзацiï проекту ДПП. Невизначенiсть у проект суттево зменшуеться наприкiнцi фази 3, коли безпосередньо здшснюеться вибiр

"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, №2(54), 47-54

приватного партнера, а подальшГ дм' по виконанню проекту виконуються на основГ угоди, укладено' мГж державним та приватним партнером, з розподтеними ризиками та вщповщальнютю.

Висновки. Продовжено розробку методологи' управлшня проектами державно-приватного партнерства. Спираючись на загальну методолопю управлшня проектами, обгрунтовано, що е метою проекту ДПП, що е результатом проекту ДПП. ПроаналГзовано типовГ укрупнен фази життевого циклу проекту з метою визначення моменту, коли суттево знижуеться невизначенють у таких проектах. Зроблено висновок, що проект ДПП мае ознаки «м'якого» проекту.

Перспективи подальших дослщжень у даному напрямку. ПодальшГ дослГдження будуть присвяченГ розгляду основних питань, пов'язаних з плануванням проектГв ДПП: що е концептуальними для планування та реалГзаци' будь-якого проекту, а саме:

- хто е керГвником (або координатором) проекту ДПП, за що вш вщповщае, хто визначае його вГдповГдальнГсть;

- яким чином сшввщносяться границГ проекту ДПП, що визначаються його життевим циклом, та межГ вГдповГдальностГ керГвника (координатора) проекту ДПП;

- якою мае бути рацюнальна органГзацГйна структура управлшня проектом ДПП;

- особливост розробки й монГторингу графку та бюджету проекту ДПП.

ЛИТЕРАТУРА

I.Запатрина, И.В. Потенциал публично-частного партнерства в развивающихся економиках [Текст]/И.В.Запатрина. - К., Центродрук, 2011. - 152 с.

2.Шарова, О.С. Про проекти державно-приватного партнерства: основы визначення. Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб1рник наукових праць / Пщ ред. В.А. Рач. -Северодонецьк: СНУ Гм. В.Даля, 2015. №1 (53). -С. 91 - 95.

3.Про державно-приватне партнерство: Закон Укра'ни вщ 01.07.2010 р. №2402 - VI // Вщомост Верховно' Ради Укра'ни. -2012. - №12.

4.Про затвердження Методики виявлення ризиюв, пов'язаних з державно-приватним партнерством, 'х оцшки та визначення форми управлшня ними: Постанова КМУ вщ 16 лютого 2011 р. N 232. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.qov.ua/laws/show/232-2011-%D0%BF.

5.Деяк1 питання проведення анал1зу ефективност1 здмснення державно-приватного партнерства: Наказ № 255 вщ 27.02.2012 Мшютерства економ1чного розвитку i торпвл1 Укра'ни. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.qov.ua/laws/show/z0399-12.

6.Про схвалення Концепци розвитку державно-приватного партнерства в УкраТш на 20132018 р.: Розпорядження КМУ вщ 14.08.2013 р. №739-р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.qov.ua/laws/show/739-2013-%D1%80.

7.Про концесп: Закон УкраТни вГд 16.07.1999 р. №997-XIV //ВГдомостГ Верховно' Ради УкраТни.- 1999. - №41. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.qov.ua/laws/show/997-14.

8.Грищенко, С. Пщготовка та реалГзацГя проектГв публГчно-приватного партнерства: Практичний посГбник для органГв мюцевоУ влади та бГзнесу [Текст]/ С. Грищенко. - К.,ФОП Москаленко О.М., 2011.- 140 с.

9.ПосГбник з публГчно-приватних партнерств. ПосГбник [Текст] - К., ТОВ «ДГалог-Ки'в», 2009. - 80 с.

10. Ханова, А. Социальный эффект: практика измерения. http://cloudwatcher.ru/analytics/1/view/36/

II.Атаманчук, Г.В. Теория государственного управления (курс лекций) [Текст] / Г.В. Атаманчук. - М., 2010.

"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, №2(54), 47-54

12.A Guide to the Project Management Body of Knowledge (PMBOK® Guide)[Text].- Project Management Institute, Inc.,2013. - Ed.5.-619 р.

13. Цикл ГЧП. Public-Private Infrastructure Advisory Facility (PPIAF).

14. Аль Атум Мохаммад. Определение и классификация мягких проектов как основа планирования их содержания [Текст]/ Аль Атум Мохаммад Фаиз Ахмад // Технологический аудит и резервы производства. - Харьков: Технологический центр, 2015. - 1/3(21). - С. 46-52.

15. Рач, В. А. Мягкие проекты: отличительные черты, классификация, масштабность применения развития [Текст]: тез.доп. VI мiж. конф. 21-22 травня 2009 р. / В. А. Рач // Управлшня проектами у розвитку сусптьства. Прискорення розвитку оргашзацп на основ троектного управлшня. - К.: КНУБА, 2009. - С. 156-158.

"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, №2(54), 47-54