CC BY
28
ANALYSIS DIVISION CIVIL RELATIONS INTO ABSOLUTE AND RELATIVE
Nadion V. V.
The article analyzes the legal division of the absolute and relative. Consider the features of these relations, their common and distinctive features. The conclusions on the analysis of data relationships.
Keywords: relationship, absolute, relative, subjective composition, personal rights, subjective responsibility.
Hadiuuina do pedaKuj'i 04.03.2013 p.
УДК 341.9 А. А. Степанюк,
канд. юрид. наук, доцент Нацюнальний ун'/верситет «Юридична академ'м У крат и ¡меш Ярослава Мудрого», м. Харюв
ПРИНЦИПИ ПРАВО ВОТ ПОЛ1ТИКИ У М1ЖНАРОДНОМУ ПРИВАТНОМУ ПРАВ1
Статтю присвячено дослщженню сутност1, функцюнальност1 та значения принципш правовоТ полггики у микнародному приватному прав1, з'ясуванню Тх мюця серед ¡нших еле-ментш цюТ системи.
Ключов1 слова: правова пол^ика, принципи права, принципи правовоТ полп^ики у мм-народному приватному правк
Дослщження правовоТ полн тики у м1жнародному приватному прав1 неминуче звертае увагу на з'ясуваны м принципе - основних, вихщних поло-жень, начал, вщправних пункте, кер1вних щей, першооснов \ передумов ц1еТ д1яльностк За визначенням О. Ю. Рибакова, при науковм характеристик будь-якоТ системи проблему принципу оминути неможпиво, адже без неТ тема, що розро-блюеться, не буде глибоко роз-
крита \ дослщжена [10, с. 137]. Як вщзначаеться в теорм полн тики, безпринципна пол1тика -це взагал1 не пол1тика, а шарахания ¡з крайносп у крайнють [2, с. 31]; розумшня \ роз'яснення пол ¡тики неможпиве без знания принцитв, що м формують, адже останы в концентрова-ному вигляд1 виражають саму пол^ику [1, с. 32].
Тому будь-яка пол1тика, особливо правова, повинна бути дослщжена з точки зору м
принцигпв. На науковому р1вн1 з'ясування принцигпв правовоТ политики знаходимо у працях е. В. Кумаына, О. В. Малько, Н. I. Матузова, В. А. Рудь-ковського та К. В. Шундкова. Водночас принципи правовоТ пол1тики у м1жнародному приватному прав1 стали предметом дослщження лише в моно-графм А. А. Степанюк [Див.: 12, с. 97-113]. Анал1з означеного аспекту е необхщним компонентом глибинного дослщження правовоТ пол1тики у м1жнарод-ному приватному правк
Для правовоТ пол1тики у м1ж-народному приватному прав1 принципи мають надзвичайно важпиве значения, адже, якщо ТТ ц1нност1 й прюритети вплива-ють на стратепю, то принципи е визначальними для тактики ц1еТ' д1яльностк Атому принципи правовоТ' пол ¡тики у м1жнародному приватному прав1 визначають ТТ особливост1, виокремлюють конкреты напрямки здмснення \ функцюнування, встановлю-ють окрем1 засоби, прийоми \ способи ц1еТ' д1яльност1, вщ-бивають яюа-п характеристики ТТ предметно!' спрямованостк У цих принципах вщбиваеться найголовнше, сутысне, визна-чальне, проступае характерне, особливе, що утворюе сутнюну глибиннють правовоТ пол1тики у м1жнародному приватному правк
Принципи правовоТ пол1тики у м1жнародному приватному прав1 мають як об'ективну, так \ суб'ективну природу. Перша виявляеться в тому, що вони зумовленк економ1чними, полн тичними, юторичними, м1ж-народними, культурними та ¡ншими факторами й умовами зовншнього середовища даноТ' д1яльностк ТТ' предметною спря-мованютю на правове регулю-вання \ проведения оргаызацм-них заход1в, що мають на мет1 впорядкування приватно-м1ж-народних сусптьних вщносин; законом1рностями Тх ¡снування \ розвитку.
Суб'ективна природа принципе полягае в тому, що в них концентруються свптипяды позицм суб'ект1в формування \ реал1заци правовоТ пол1тики, зосереджуються Тх матерелы-н, щеолопчы, економ1чы, пол1тичы ¡деали, потреби, вщбиваються \ детал1зуються аксюлопчы настанови. Власне ц1 принципи виступають сформованими осередками названих потреб \ настанов, у стислому вигляд1 демонструють 1'х \ переводять у практичну площину д1яльност1 з упорядкування приватно-м1ж-народних вщносин. Саме ц1 принципи поеднують розумЫня суб'ектами правовоТ пол1тики юнуючоТ д1йсност1 приватно-м1ж-народних сусптьних вщносин \ Тх упорядкування, виражають 1'х
¡деалы-п уявлення про належ-ний \ бажаний стан у цм цариы, а, отже, вщбивають поставлену мету ц1е! правовоТ пол1тики, нацтюють на досягнення вщпо-вщного результату д1яльносп як стану максимально'! впорядко-ваност1 приватно-м1жнародних сусптьних вщносин, зумовлю-ють використання задля цього арсеналу правових \ оргаызацм-них заход ¡в.
Принципам правовоТ полн тики у м1жнародному приватному прав1 притаманний вольовий елемент, адже вони виражають цт1 та завдання означено!' д1яльностк Тому в принципах \ концентруються цтеспрямоваы дм щодо пере-творення наявноТ' практики правового впорядкування при-ватно-м1жнародних сусптьних вщносин. Таким чином, прин-ципи правовоТ пол1тики у м1жна-родному приватному прав1 пови-нж бути послщовним виразом м мети, мати цтьовий, векторний, спрямований характер, бути начебто продовженням безпе-рервноТ' дм елеметчв розгля-дуваноТ' системно!' д1яльност1, сприяти реал1заци поставлених завдань. Принципи здаты в\д\-гравати роль посередника м1ж потребами, ¡нтересами, цтями суб'ект1в формування \ реалн заци правовоТ пол1тики у м1ж-народному приватному прав1 й упорядкуванням приватно-м1ж-
народних сусптьних вщносин, проводити ще! належного, бажа-ного в оргаызацмнм д1яльност1 ц1е!' пол1тики, гарантуючи при цьому системну еднють, аксю-лопчну фунтовысть, телеоло-пчну цт1снють \ методолопчну вщповщнють, що може сприяти вибору адекватних правових мехаызм1в задля досягнення нам1ченого результату.
Принципи сприяють вста-новленню основних напрямюв д1яльност1 правовоТ пол1тики у м1жнародному приватному правк Вони мають кер1вне значения при визначены Тх характеру, допомагають в еднаны дм правового та оргаызацмного характеру, спричинюють утворення \ вттення р1зного роду норм й ¡нсттупв м1жнародного приватного права на пщстав1 единих основ тощо. А тому принципи е вз1рцем для конструювання кон-кретних напрямюв д1яльност1 у правотворчост1, правореал1за-ци, здмснены низки оргаыза-цмних заход1в, спрямованих на впорядкування приватно-м1ж-народних сусптьних вщносин; вони слугують ор1ентиром для послщовних практичних дм суб'ект1в формування \ реалн заци правовоТ пол1тики у м1ж-народному приватному прав1, надають можпивост1 для адекватно!' комбЫаци заход1в, при-йом1в \ способ1в ц1е!' д1яльностк Саме цим принципам належить
кер1вна роль у пол1тичшй драматурги впорядкування вщносин у сфер1 м1жнародного приватного права, в теоретичнм побудов1 концептуально'! основи и практичного сюжету.
Через це принципи правовоТ пол ¡тики у м1жнародному приватному прав1 не е суто тео-ретичними, споглядальними категор1ями, вщ1рваними вщ реального життя абстрактними формулюваннями, що ¡зольо-вано вщ практичного суспть-ного буття \ конкретних при-ватно-м1жнародних сусптьних вщносин мехаычно вщбивають процеси правового й оргаыза-цмного впорядкування у сфер1 м1жнародного приватного права. Вони вщ1грають роль ефектив-них знарядь активно-перетво-рюючого характеру з реал1заци усвщомленоТ й конкретно'! мети, залучення методолопчного ¡нструментарю, е запорукою досягнення нам1чених результате. Означен принципи вико-нують функцю перетворення абюальних пол1тико-правових щей у доступы форми практично'! д1яльност1 суб'ект1в правовоТ пол1тики у м1жнародному приватному правк
Будучи визначальними кате-гсрями для даноТ правовоТ полн тики, 17 принципи зумовлюють напрямки, характер, сутнють, змют цього роду д1яльност1, укр1плюють внутршню струк-
туру м1жнародного приватного права й оргаызацмы заходи й ц1й сферк Тому ц1 принципи детермЫують основоположы засади правового регулювання \ здмснення оргашзацмних дм щодо впорядкування приватно-м1жнародних сусптьних вщносин, визначають напрямки такоТ' д1яльност1, зумовлюють характер конкретних заход1в у названих царинах, оргаызують д1яльнють суб'ект1в формування \ реал1заци правовоТ полггики у м1жнародному приватному прав1, вщбивають Тх етичш, правое!, полггичы, моральы уяв-лення задля практичного перетворення дмсностк
Вищенаведене дае пщстави зрозумгги, що процеси право-творчост1 й правореал1заци, а також оргажзацшж заходи, спрямоваж на впорядкування приватно-м1жнародних суспть-них вщносин, повинж проходити через призму принцитв правовоТ' пол ¡тики у м1жнародному приватному правк Останж фак-тично вказують на шляхи формування \ реал1заци правовоТ пол1тики, забезпечують еднють, стабтьнють, цт1снють, систем-нють, вщповщнють р1зного роду д1яльност1, що об'еднуеться поняттям правовоТ полггики у м1жнародному приватному правк
Принципи правовоТ полггики у м1жнародному приватному
прав1 невиникаютьз «ычого», ае вщдзеркаленням попереднього досвщу пол1тико-правовоТ д1яль-ност1 у м1жнародному приватному правк Як \ ва пол1тико-юри-дичш категори, вони змЫюються \ перетворюються юторично, деяю втрачають свое значения кер1вних засад, ¡ним наповню-ються новим змютом, отриму-ють оновлене тлумачення тощо. Змша оджеТ юторичноТ епохи на ¡ншу з безумовнютю познача-еться на зм1ж принцитв, у тому числ1 правовоТ пол1тики у м1ж-народному приватному правк Прим1ром, на пщстав1 того, що радянське м1жнародне при-ватне право розглядали як кла-сове, тимчасове, таю критерм як «справедливють», «м1жнародне спткування» \ т. п. називалися глибоко чужими. Вважалося, що м1жнародж угоди з ¡ншими державами як оргажзованою буржу-аз1ею будувались на платформ! компромюу залежно вщ вимог поточного моменту. Саме цим визначалась побудова ¡нсп/пупв м1жнародного приватного права, ¡, зокрема, обсяг застосування ¡ноземного закону. Що ж стосу-еться вщносин з радянськими республками, вони були просяк-нут1 ¡деями «мирного ствжиття» \ «братського а"пвробп"ництва» [6, с. 17-19]. Отже, правова полн тика у м1жнародному приватному прав1 зазнавала значних принципових трансформацм, \
т1 першооснови, що були прю-ритетними для колишньоТ епохи в1тчизняного права, на сьогодж не знаходять пщтримки й вт\-лення. I навпаки, так зваж над-державж принципи справедливости м1жнародного спткування та ¡нип вже не сприймаються ворожо, а в унюон з ¡ншими розвиненими правовими системами становлять принципове пщфунтя еволюци вп"чизняноТ правовоТ пол1тики у м1жнарод-ному приватному правк Водно-час д1я принцитв тут нацтена не лише на нижшне, ¡снуюче становище з приватно-м1жнарод-ними сусптьними вщносинами та шляхами Т'х упорядкування, можпивостями впливу, але й на майбутне вдосконалення, еволю-цмний розвиток, поступове пол1п-шення \ градуйоване покращення Т'х опосередкування.
Наступний момент, на якому необхщно зупинитися, - це необ-хщнють вщокремлення принципе правовоТ пол1тики вщ ¡нших категорм: мети, завдань, прюри-тет1в, цЫностей, ознак або рис, принцитв права тощо. Бтьшють з них адекватно сприймаються \ розумються в полггико-правовм лггератур1, однак ¡нколи можна помггити певну плутанину \ змн шання понять [9, с. 6].
Наприклад, принципами правовоТ пол1тики називають: чггке визначення прюритет1в юридичноТ' д1яльност1, передба-
чення майбутшх юридичних кро-юв суб'екпв пол^ики й вщповщне Тх вттення у життя, ор1ентац1я на досяжы цт1 та застосування реальних юридичних засоб1в; комплексне \ взаемозабезпе-чувальне використання форм реал1заци правовоТ пол1тики [3, с. 20-21]. В ¡ншому випадку до принцигпв вщносять всеб1чне врахування ¡нтереав суспть-ства, клаав, нацм, соц1альних груп, трудових колектив1в, гро-мадян у процеа створення та реал1заци права; активну участь р1зних суб'екпв у здмснены правовоТ пол1тики; поеднання у кер1вництв1 законодавчою \ правозастосовчою д1яльнютю практичного державно-правового досвщу з досягненнями юридичноТ' науки й ¡нших наук; забезпечення верховенства закону, сувороТ' ¡ерархи норма-тивно-правових акт1в; удоскона-лення й оновлення законодав-ства, забезпечення соц1альноТ ефективност1 дм норм права; вщповщысть процесу пол1тич-ного впливу на право дючим законодавчим приписам [7, с. 143-144]. Як видаеться, вище-наведеы групи можуть скорше вважатися завданнями правовоТ' пол1тики, адже функц1ями останых е визначення напрям-юв д1яльностк Принципами ж е, як зазначалося, вихщж, базов1 положения, яким повинна вщпо-вщати правова пол1тика.
1нколи принципами правовоТ пол1тики фактично називають и ознаки або риси. До такого роду «принцитв» вщносять, напри-клад, пов'язаысть загальними принципами права, вщповщ-нють принципам демократичного сусптьства [11, с. 137], гуманютичну спрямованють, особиспсний вим1р [10, с. 310], соц1ально-пол1тичну зумовле-нють [5, с. 16-18] тощо. Якщо ж ознакою е: 1) властивють, за якою тзнають чи втзнають предмет; 2) визначення, за яким вщокремлюють одне вщ одного поняття [13, с. 362], то ними в теори правовоТ пол1тики серед ¡ншого обфунтовано називають державно-вольовий, публ1чний, офщмний характер, владно-¡мперативний змют, нормативно-оргашзацмш засади, заснован-нють на прав1 й пов'язанють правом, здмснення правовими методами; охоплення правовоТ' сфери, можпивють використання примусу [8, с. 79; 4, с. 6]. Вщповщно, принципи правовоТ пол1тики не можуть бути одно-часно ТТ' ознаками або рисами.
Дискуайним вважаеться питания про те, чи е принципи правовоТ пол ¡тики одночасно принципами права, чи ¡снують м1ж ними вщм1нност1, або вони повнютю ствпадають. Якщо ж виходити з того, що принципи права е базовими ¡деями для правового регулювання, а прин-
ципи правовоТ пол^ики - для його встановлення \ реал1заци, здмснення оргаызацмних захо-д1в, то стае очевидним незб1г сгпрних категорм, адже для р1з-ноТ д1яльност1 принципи однако-вими бути не можуть.
Виокремлення \ формування принцигпв правовоТ пол^ики у м1жнародному приватному прав1 - першочергове завдання науки у цм сфер1, що може бути реа-л1зоване через вщокремлення головного, суттевого, значимого з пом1ж предмете, вщношень, властивостей, як\ е вторин-ними, похщними для впорядку-вання приватно-м1жнародних сусптьних вщносин. Надання ж певному положению статусу принципу правовоТ пол1тики у м1жнародному приватному прав1 можпиве через з'ясування його змюту \ сутносп, вагомост1 й значущост1 щодо ¡нших, менш загальних \ вагомих елемент1в системи.
Принципи вщ1грають визна-чальну роль для вах вид1в д1яльност1 у межах правовоТ пол1тики у м1жнародному приватному правк Так, у право-творчост1 вони вщбиваються на формуванш законодавства, пщзаконного регулювання, допуску м1жнародних догово-р1в \ залученш звичаТ'в. I тому визначальними тут можна назвати принципи цтеспрямо-ваност1, врахування м1жнарод-
них стандарте \ нацюнальних ¡нтереав \ т. ¡н.
У правореал1зацм зазначеы принципи спрямовують суб'ект1в на неухильне дотримання нор-мативних вимог, Т'х адекватне тлумачення, виршення справ не ттьки за буквою, але \ духом закону. Вагомими принципами тут, серед ¡нших, виступають: забезпечення прав \ свобод, законысть, р1вноправнють, опо-середкування сгпрних приватно-м1жнародних вщносин тощо.
У науковм д1яльност1 ц1 принципи здаты скерувати доктринальш розробки у вщ-повщносп з соц1ально-пол1-тичними запитами сучасност1, коригувати напрямки наукових дослщжень задля становления системи знань щодо приватно-м1жнародних сусптьних вщносин, обфунтованих мехаызм1в Т'х упорядкування. Визначальними принципами правовоТ полн тики тут виступають, безумовно, принципи науковост1, реал1зму, комплексности й т. ¡н.
В освггнм цариы таю принципи сприяють юридичному навчанню, побудов1 освггшх про-грам, встановленню м1шмуму вимог щодо засвоення матерн алу з м1жнародного приватного права. Характерними принципами в цьому вщношены можуть бути професмнють, демократизм, поеднання управлшня \ самооргаызаци тощо.
У кадровому забезпечены зазначеш принципи вттюються у вимогах до спец1алю"пв-юрис-т1в, р1вня Тх фахових знань \ ум1нь щодо розв'язання кол1зм \ виршення приватних справ, пов'язаних з ¡ноземним правопорядком чи правопорядками по суп. Для ц1еТ сфери основним е принцип професюнал1зму.
В ¡нформацмному забез-печены вщповщы принципи вттюються у доступносп вщо-мостей про стан правового упорядкування приватно-м1ж-народних сусптьних вщносин, зовншых форм правового регу-лювання та Тх змюту тощо. Базо-вим тут виступае принцип гласность
Що ж стосуеться м1жнарод-ного р1вня правовоТ пол1тики у м1жнародному приватному прав1, то ТТ принципи познача-ються на вибор1 м1жнародних оргашзацм, м1жнародних дого-вор1в, просуванш нацюналь-них ¡нтереав у взаемовщно-синах з ¡ншими суверенними утвореннями. Прюритетними принципами тут можна назвати м1жнародне а"пвроб1тництво \ спткування.
Через те, що правова полн тика у м1жнародному приватному прав1 е явищем полщен-тричним, таким, що об'еднуе в соб1 дектька р1зновид1в соцн альноТ' д1яльност1 (правотвор-чють, правореал1зац1ю, наукову,
освп"ню, ¡нформацмну, кадрову та ¡н.), \ кожна з них мае власы, особлив1 цт1 та завдання, то цтком зрозумто, що кожнм з них притаманш своТ' специф1чы принципи, що ¡нколи можуть бути протилежними, суперечли-вими, складно поеднувальними. Тим не менше, через телеоло-пчне \ аксюлопчне об'еднання цих вид1в д1яльност1 в межах правовоТ пол1тики у м1жнарод-ному приватному прав1 вони можуть бути об'еднаы й единою системою принцитв. Пщставою ж такого об'еднання виступае Тх конкордат ¡з сукупнютю елемен-т1в правовоТ пол ¡тики у м1жна-родному приватному прав1, як\ нацтеы на впорядкування при-ватно-м1жнародних сусптьних вщносин.
Роздробленють, одиничнють принцитв не надають повноцш-ноТ' картини, щейно-практичноТ' основи правовоТ пол1тики у м1ж-народному приватному правк Лише в сукупност1 вттення \ функцюнування в р1зного роду д1яльност1 вони утворюють певну цт1снють, а тому в основ1 правовоТ пол1тики у м1жнарод-ному приватному прав1 знахо-диться певна взаемопов'язана система принцитв. У системному вигляд1 вони можуть спри-яти уникненню перекоав, убез-печенню вщ реакцмних прояв1в у правовому регулюванш й проведены оргаызацмних заход1в
щодо впорядкування приватно-м1жнародних сусптьних вщносин.
Утворюючи систему, розгля-дуваы принципи об'еднуються единою метою, а також цтою низкою завдань правовоТ полн тики у м1жнародному приватному правк Тому вони фор-мують едине цте, всередиы я кого кожен з принцитв мае свое, визначальне \ виршальне м1сце, значения, важпивють \ вагомють стосовно конкретного виду правовоТ \ оргаызацмно! д1яльност1, одиничних заход1в у межах кожноТ' з них. 1гнорування хоча б одного ¡з цих принципе здатне призвести до пору-шення симетри розглядуваноТ д1яльностк Штучна ¡золяц1я цих феномеыв право-полггично! д1яльност1 у сфер1 м1жнародного приватного права через вщ1рва-нють вщ ¡нших !7 елеметчв може спричинити змютовш зрушення основних елеметчв, що лише негативно позначиться на упо-рядкуваны приватно-м1жнарод-них сусптьних вщносин. А тому кожен ¡з розглядуваних принципе е пов'язаним з ¡ншими, зумовлений системним характером розглядуваноТ д1яльност1 та !!' складовими за одночасного збереження свого значения, важпивост1 для правових \ орга-ызацмних заход1в, що охоплю-еться единим поняттям правовоТ пол ¡тики у м1жнародному приватному правк
Водночас для становления кожного з принцитв правовоТ пол ¡тики у м1жнародному приватному прав1 необхщно його зютавлення, стввщнесення й узгодження з метою, завдан-нями, методами ц1еТ' д1яльност1, що дозволить надати принципам щеально-практичного статусу, розглед1ти в них вщправы теоретико-функцюнальы влас-тивост1, усвщомити Т'х визна-чальнють.
Через це видаеться доцть-ним текстуальне закртлення системи принцитв правовоТ пол ¡тики у м1жнародному приватному прав1 в ТТ Концепци, що здатне привнести елемент стабтьност1, сталост1, внутрш-ньоТ' ст1йкост1 в цю д1яльн1сть, оргашзувати пщпорядкування правових й ¡нших заход1в еди-нм базовм основк Ттьки таким чином можпиве згуртування р1зного роду пол1тико-правовоТ' д1яльност1 у сфер1 м1жнарод-ного приватного права навколо едино!' мети, а отже, надання Тй усвщомлено! спрямованостк Под1бна ф1ксац1я сприятиме також подальшш детал1за-ци \ просуванню принцитв в ¡ним зовжшж форми правового регулювання, слугуватиме запорукою подальшого розви-тку, проникнення в уа ¡нститути та норми, вттенню при право-застосуванж \ в оргажзацмжй д1яльност1 ц1е!' царини.
Для того, щоб принципи правовоТ пол^ики у м1жнарод-ному приватному прав1 напо-внювалися практичним значениям \ отримували регулюючий потенц1ал, одыеТ Тх фксаци й проголошення у зазначешй Кон-цепци явно недостатньо. Задля Тх конкретного вттення необ-хщно проведения планом1рноТ', тривалоТ', динам1чноТ' роботи, починаючи вщ законотворення, заюнчуючи ¡ншими оргаыза-цмними видами д1яльност1, що повины фунтуватися на означе-них принципах, стввщноситися з конкретними д1ями суб'ект1в правовоТ пол1тики у м1жнарод-ному приватному правк
Усе це дозволяе стверджу-вати, що принципи правово/ пол'!тики у м'шнародному приватному прав/ - це система основних засад / положень, зумовлених законом'!рностями приватно-м1жнародних в/'д-носин / позицию суб'ект'!в цШ пол'!тики щодо спрямованост'1 й характеру регулятивного впливу у сфер'1 м'шнародного приватного права. Щодо окре-мих елемент1в системи принципе правовоТ пол ¡тики у м1жна-родному приватному прав1, то це питания може стати предметом подальших наукових дослн джень.
Списокл/тератури: 1. Босхолов С. С. Основы уголовной политики: Конституционный, криминологический, уголовно-правовой и информационный аспекты / С. С. Босхолов. - М. : Юр Инфо Р, 1999. -293 с. 2.Дагель П. С. Проблемы советской уголовной политики / П. С. Да-гель. - Владивосток : Изд-во Дальневосточ. ун-та, 1982. - 124 с. 3. Малько А. В. Льготная и поощрительная правовая политика / А. В. Малько. - СПб.: Юрид. центр Пресс, 2004. - 233 с. 4. Матузов Н. И. Актуальные проблемы российской правовой политики / Н. И. Матузов // Гос-во и право. - 2001. - № 10. - С. 5-12. 5. Матузов Н. И. Правовая политика современной России: предлагаем проект концепции для обсуждения / Н. И. Матузов, А. В. Малько, К. В. Шун-диков // Правовая политика и правовая жизнь. - 2004. - № 1. - С. 6-27. 6. Перетерский И. С. Очерки международного частного права / И. С. Перетерский. - М. : Ин-тут советского права, 1924. - С. 17-19. 7. Правовая система социализма: понятие, структура, социальные связи. Кн. 1 / под ред. А. М. Васильева. - М. : Юрид. мысль, 1986. - С. 140-149. 8. Российская правовая политика : курс лекций / под ред. Н. И. Матузова, Н. И. Малько. - М. : НОРМА, 2003. - 528 с. 9. Рудьковский В. А. О принципах правовой политики / В. А. Рудьковский // Правовая политика и правовая жизнь. - 2003. - № 4. - С. 6. 10. Рыбаков О. Ю. Российская правовая политика в сфере защиты прав и свобод личности / О. Ю. Рибаков. - СПб. : Юрид. центр Пресс, 2004. - 352 с. 11. Социология права : учеб. пособие / В. М. Сырых, В. Н. Зенков, В. В. Глазырин и др. ; Ин-тут гос-ва и сравнит, правоведения при правительстве РФ. - М. : Юрид. Дом «Юстицинформ», 2002. - С. 137. 12. Степанюк А. А. Правова пол1тика у м1жна-родному приватному прав1 / А. А. Степанюк. -X.: Права людини, 2006. - 144 с. 13. Философский энциклопедический словарь / под ред. Е. Ф. Губского, Г. В. Кораблева, В. А. Лутченко. -М. : ИНФРА-М, 1997.-576 с.
ПРИНЦИПЫ ПРАВОВОЙ ПОЛИТИКИ В МЕЖДУНАРОДНОМ ЧАСТНОМ ПРАВЕ
Степанюк А. А.
Статья посвящена исследованию сущности, функциональности и значения принципов правовой политики в международном частном праве, выяснению их места среди других элементов этой системы.
Ключевые слова: правовая политика, принципы права, принципы правовой политики в международном частном праве.
PRINCIPLES OF LAW POLICY IN THE PRIVATE INTRNATIONAL LAW Stepanyuk A. A.
The article is devoted to the investigation of essence, functionality and meaning of the principles of law policy in the private international law, ascertaining their place among the other elements of this system.
Key words: law policy, principles of law, principles of law policy in the private international law.
Надшшла до редакцп 21.02.2013 p.
УДК 341.01 Ю. В. Щокш,
канд. юрид. наук, доцент Нацюнальний ун'/верситет «Юридична академ'м У крат и ¡меш Ярослава Мудрого», м. Харюв
ОБ'еКТИВН! ОЗНАКИ М1ЖНАРОДНИХ М1ЖУРЯДОВИХ ОРГАН13АЦ1Й
АналЬуються основы ознаки ммнародних ммурядових оргаызацш, як1 вщрЬняють Тх вщ ¡нших оргаызацшно-правових форм ммдержавного спшробтництва. Даеться авторське визначення поняття «ммнародна ммурядова оргаызацт».
Ключов/ слова: ммнародна ммурядова оргажзацт, статут ммнародноТ оргаызацм, ммнародна правосуб'ектнють
Упродовж XX ст. м1ждер- ких тип1в такого роду об'еднань.
жавы об'еднання мали р1зы У сукупностч вони дозволяють
найменування: адмшютративы оргашзаци проводити само-
союзи, уни, м1жнародш осо- стмну зовшшню пол1тику, авто-
бистосп, м1жнароды юридичы номно беручи участь у м1жна-
особи й, власне, м1жнароды родних правовщносинах. оргашзаци. Останне стало не Загальновизнана вто-
просто пщсумковим, воно закрн риннють м1жнародноТ право-
пило в соб1 низку якостей, влас- суб'ектност1 м1жнародних орга-
тивих одному з найбтыи спй- ызацм указуе на особливий
