CC BY
18
УДК 616-0532.43/.45:615.357 DOI: 10.22141/2224-0721.13.8.2017.119273
Большова О.В., Спринчук Н.А.
ДУ «1нститутендокринолог1Тта обмнуречовин ¡мен1 В.П. Комсаренка НАМН Укра'Тни», м. КиТв, Укра'Тна
Застосування аналопв шсудшу ультракоротко! дм у д^ей i шд^тмв, хворих на цукровий дiабет 1-го типу
For cite: Mezhdunarodnyi Endokrinologicheskii Zhurnal. 2017;13(8):574-580. doi: 10.22141/2224-0721.13.8.2017.119273
Резюме. Мета досл1дження. Ретроспективний пор':вняльний анал':з використання аналопв нсулну про-лонговано)' та ультракоротко)' дп i людських генночнженерних нсулЫв середньо)' i коротко)' д'й у дтей i п'щ-лтюв, хворих на цукровий дабет (ЦД) 1-го типу. Матер'шли та методи. У межах базисно-болюсноi схеми iнсулiнотерапi)' вивчали вплив аналопв нсулну ультракоротко)' дп пор'вняно з людським iнсулном короткоi ди на клiнiчнi i метабол'нн'1 параметри перебгу ЦД 1-го типу у 100 дтей i п'1дл'1тв. Результати. Засв'щче-но вiрогiдний позитивний вплив нсулну ультракоротко)' дц на перебг ЦД, а саме: полпшення показниюв постпрандiально)' гл'кемп, значне зменшення юлькост'1 денних i нчних ппоглкемШ та дапазону коливань цукру кров '1 протягом доби, зниження рiвня глкованого гемоглобну. Висновки. Аналог нсулну ультракоротко)' ди е препаратом вибору для ефективного застосування в iнсулiнових помпах. Ключовi слова: цукровий дабет 1-го типу; дти та п^тки; базисно-болюсна схема iнсулiнотерапi)'; аналог нсулну ультракоротко)' ди; глiкемiчний контроль; нсулнова помпа
0 ■ FJ ® Дитяча ендокринологiя
/Pediatric Endocrinology/
International journal of endocrinology
Вступ
На сьогодш цукровий дiабет (ЦД) у дггей i пщ-лигав залишаеться одшею з головних науково-ме-дичних, сощальних та економiчних проблем у бгль-шост кра'ш свгту. Вщбуваеться стабгльне зростання показниюв захворюваностi та поширеностi ЦД як 1-го, так i 2-го типу. Незважаючи на те, що ЦД 1-го типу займае лише 1,7 % у структурi ендокринних захворювань в дггей, ця патологiя вщноситься до найбгльш значущих внаслщок тяжкого лабгльно-го перебiгу, високо! частоти гострих i хронiчних ускладнень. Дiти та пщлгтки з ЦД 1-го типу потре-бують постшно! значно! уваги з боку медиюв, бать-юв, родичiв, вчителiв [1]. У 2016 рощ в Украш ЦД 1-го типу було зареестровано у 8847 дггей вжом вiд 0 до 17 роюв, серед них вперше в 1298 дiтей. Поши-решсть ЦД 1-го типу серед дггей Укра'ши невпинно зростае та у 2016 рощ становила 11,62 на 10 000 дитя-чого населення (у 2013 р. — 10,80; у 2010 р. — 9,81 на 10 000 дитячого населення). У перюд 2002—2016 рр.
поширенють ЦД 1-го типу серед дитячого населення зросла на 49,5 %. Звертають до себе увагу висо-ю темпи зростання захворюваносп на ЦД 1-го типу серед дггей вжом 0—6 роюв [2—4].
Вщомо, що дгти та шдлгтки переважно хворiють на ЦД 1-го типу, на вщмшу вiд дорослих, яю частiше мають ЦД 2-го типу. ЦД 1-го типу — це автоiмун-не захворювання, при якому селективне ураження Р-клгтн пщшлунково! залози з часом призводить до абсолютно! шсулшово! недостатностi [5].
Останнiм часом також вщ^чаеться значне зростання захворюваносп на ЦД 2-го типу серед дггей i пiдлiткiв [6]. За даними багатьох клшчних досль джень, все частiше трапляеться так званий пбрид-ний, або подвшний, дiабет, коли поряд з антитгла-ми до Р-клгган та 1х ферментiв, характерних для ЦД 1-го типу, е ознаки iнсулiнорезистентностi [7, 8]. Також зросла частота моногенного ЦД, що перебу-вае в межах вщ 2,5 до 10 % серед уах випадюв дiа-бету в дiтей [9].
© <^жнародний ендокринологiчний журнал», 2017 © «International Journal of Endocrinology», 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденцп: Большова Олена Василiвна, доктор медичних наук, професор, керiвник вiддiлу дитячоТ ендокринноТ патологи, ДУ «1нститут ендокринологй' та обмiну речовин iM. В.П. Комiсаренка НАМН УкраТни», вул. Вишгородська, 69, м. КиТв, 04114, УкраТна; e-mail: evbolshova@gmail.com
For correspondence: Olena Bolshova, MD, PhD, Professor, Head of the Department of pediatric endocrine pathology, State Institution "V.P. Komisa-renko Institute of Endocrinology and Metabolism of the NAMS of Ukraine", Vyshgorodska st., 69, Kyiv, 04114, Ukraine; e-mail: evbolshova@gmail.com
nepe6ir ЦД 1-го типу у дГтей молодшого вГку за-вжди вважався найтяжчим, що пов'язано з багатьма як ендогенними (незршсть i лабiльнiсть майже Bcix систем оргашзму, особливо Гмунно! та нервово!), так i екзогенними чинниками (страх перед ш'екщею, непередбачена вiдмова вiд irn, трyднощi у дотри-маннi необхщного режиму харчування тощо) [10]. Усе це призводить до того, що значна частина дггей молодшого вжу мае стан вуглеводного обмшу Гз за-грозою для життя. Це стосуеться також i падлигав. Вщомо, що в перiод статевого формування на тл1 пщвищення рГвня контршсулярних гормошв, зо-крема соматотропного та статевих, збГльшуеться ре-зистентшсть периферичних тканин до шсулшу [11]. Саме у цей вжовий перюд для компенсацГ! ЦД пщ-лГтки потребують бГльшо! дози шсулшу на кГлограм маси тгла, н1ж дати молодшого вГку, i не завжди ця умова виконуеться [12]. Це обумовлюе попршення метаболГчного контролю захворювання, довготри-вало! декомпенсацГ! i ранньо! появи дГабетичних ускладнень [13, 14].
З метою запобГгання раншм i вщдаленим усклад-ненням необхщно пщтримувати контроль глжеми як можна ближче до нормальних вуглеводних показ-ниюв. За останшми рекомендацГями International Society for Pediatric and Adolescent Diabetes (ISPAD, 2014), показники вуглеводного контролю е однако-вими для вск вжових категорш серед дГтей, хворих на ЦД 1-го типу (табл. 1).
Для максимального наближення до цгльових показниюв вуглеводного обмшу необхщно дотри-муватись багатьох аспекпв лГкування й ефектив-ного контролю глжеми. Перш за все це змша способу життя ¡з зменшенням застосування продуктГв ¡з високим глГкемГчним шдексом i збгльшенням фГзично! активностГ. Основними проблемами у до-сягненнГ оптимального контролю ЦД серед дГгей i пщлигав е схильнГсть до гiпоглiкемiй, особливо шч-них, i висока варiабельнiсть щоденних проФГлГв дГ1 шсулшу [15]. Тому дуже важливо пщтримуватись тако! базисно-болюсно! схеми шсулшотерапп, що максимально вщповщае ФГзГологГчному профшю дГ! ГНСУЛГНУ.
На сьогоднГ найбiльш оптимальною схемою ба-зисно-болюсно! терат! е застосування безткових аналогiв ГнсулГну пролонговано! дГ1 в комбшацп з аналогами ГнсулГну ультракоротко! дГ! (глюлГзин,
аспарт, лiзпро) [16, 17]. Така схема введения шсулг-ну максимально наближаеться до його фГзюлопчно! секреци в оргаиiзмi дитини та забезпечуе мшмаль-ний ризик виникнення гiпоглiкемiй. Поряд iз цим иайбiльш фiзiологiчиим введенням iисулiиу вва-жають режим безперервного пiдшкiриого введення з урахуванням конкретних iидивiдуальиих потреб кожного пацiеита за допомогою шсулшово! помпи (1П) [18, 19].
1нсулшова помпа максимально iмiтуе роботу шдшлунково! залози здорово! людини. Це означае, що вона вводить шсулш в двох режимах: базальному i болюсному. Сучасиi 1П дозволяють запрограму-вати швидкiсть введення базального iисулiиу, вона може змiиюватися за необхгдшстю кожиi пiвгодиии. 1П подае шсулш в безперервному iидивiдуальио за-програмованому режимi, i в цьому и основна перевага перед традицшними iи'екцiями iисулiиу [20].
В 1П застосовуеться тiльки аналог шсулшу ультракоротко! дд. Iисулiи подаеться дуже маленькими дозами по 0,025—0,100 ОД кожш кiлька хвилин, за-вдяки цьому iисулiи подаеться з високою точиiстю дозування i всмоктуеться практично моментально, не призводить до рiзких гiпоглiкемiчиих стаиiв за вщсутносп депо iисулiиу в жировiй тканин [21].
Окрiм бажання самого пащента, видiляють таю показання для переходу на помпову шсулшотера-пiю:
1. Рiвень контролю ЦД з високим ризиком для життя.
2. Рiвень глюкози в кровi пацiеита часто i сутте-во коливаеться (лабГльний перебiг).
3. Вiдзиачаються частi етзоди гшоглГкеми, зо-крема тяжкi, а також вночг
4. Феномен «ранково! зорЬ.
5. Планування вагiтиостi, тд час вагiтиостi та пологiв, у тсляпологовий перiод.
6. Схильиiсть до лшодистрофш
7. Дитячий вiк (у США близько 80 % дггей, хворих на ЦД, використовують шсулшовГ помпи, в 6в-рот — близько 70 %) [22-24].
Мета дослвдження полягае в проведенш ретроспективного порГвняльного аиалiзу використання аиалогiв ГнсулГну пролонговано! та ультракоротко! дГ! Г людських генно-Гнженерних шсултв середньо! Г коротко! дГ! у дггей Г падлигав, хворих на цукровий дГабет 1-го типу.
Таблица 1. Показники глкеми та miKOBaHoro reMorno6iHy (HbAlc) у здорових дтей i дтей,
хворих на цукровий дiaбет (ISPAD, 2014)
Глiкемiя, ммоль/л 1деальний (без ЦД) PiBeHb контролю
Оптимальний Субоптимальний Високий ризик для життя
Натще, або препрандiальна 3,6-5,6 4,0-8,0 > 8,0 > 9,0
Постпрандiальна 4,5-7,0 5,0-10,0 10,0-14,0 14,0
Перед сном 4,0-5,6 6,7-10 < 4,2 або > 9,0 < 4,4 або > 11,0
yH04i 3,6-5,6 4,5-9,0 < 4,2 або > 9,0 < 4,4 або > 11,0
HbAlc, % (стандарт DCCT) [12] < 6,5 < 7,5 7,5-9,0 > 9,0
Матерiали та методи
В Укра!т всГ дГти та пщлГтки безкоштовно забез-печуються сучасними якГсними генно-Гнженерни-ми шсулшами. БГльшГсть дГтей Г пГдлГткГв знаходить-ся на комбГнацГ! людських шсутшв середньо! та коротко! дГ!. У вщдш дитячо! ендокринно! патоло-гГ! ДУ «1нститут ендокринологГ! та обмшу речовин ГменГ В.П. КомГсаренка НАМН Укра!ни» протягом багатьох рокГв поряд Гз використанням людських генно-Гнженерних шсулшш середньо! Г коротко! дГ! застосовуеться базисно-болюсна схема шсулшоте-рапГ! з використанням аналогГв ГнсулГну пролонго-вано! та ультракоротко! дГ!.
Нами проведений ретроспективний порГвняль-ний аналГз застосування вищевказаних ГнсулГнГв та !х аналогГв у груш дГтей Г пГдлГткГв, хворих на ЦД 1-го типу. Обстежено 100 пащенпв вжом вщ 2 до 15 рокГв, яю спочатку знаходились на комбГнацГ! людських ГнсулГнГв середньо! (2 ш'екцГ! на добу) Г коротко! дГ! (3 ш'екцГ! на добу). Тривалють захворюван-ня на ЦД 1-го типу становила вГд 3 до 10 рокГв. За показаннями пащенти були переведенГ на аналоги ГнсулГнГв пролонговано! та ультракоротко! дГ!. Пащенти ид час змши схеми ГнсулГнотерапГ! перебували у сташ субоптимального контролю ЦД 1-го типу або у сташ високого ризику для життя. Стан контролю захворювання оцГнювався за критер1ями, рекомен-дованими ISPAD 2014 року (табл. 1), зпдно з якими у сташ оптимального контролю ЦД не повинно бути тяжких гшоглжемш; добовий дГапазон змши глже-мГ! повинен становити < 6,0 ммоль/л [25].
Враховуючи вищу активнГсть Г бГльш швидку дГю ультракороткого ГнсулГну [26, 27], доза його спочатку становила 2/3 вщ дози попереднього ГнсулГну коротко! дГ!. 1н'екцГ! проводили 3-5 разГв на добу безпосередньо перед !жею, залежно вГд потреб пащ-ента. У подальшому дозу коригували пщ контролем тсляпрандГально! глГкемГ!.
Пщ час перебування у стацГонарГ вам дГтям кГль-ка разГв на добу перевГряли рГвень глюкози кров1 (натще, препрандГальний, пГсляпрандГальний, перед сном Г тчний рГвнГ), дослщжували наявнГсть глюкози та кетонових тГл у сечГ. За компенсацГ! вуг-леводного обмГну припустимо наявнГсть 0,2-0,5 %
цукру у добовГй сечГ, ацетонур1я повинна бути вГд-сутньою [25].
РГвень фракцГ! НЬА1с визначали ГмунологГчним методом пщ час гостталГзацГ! пацГентГв у клГнГку на тлГ застосування продовженого та короткого титв ГнсулГну, а також пГсля 6 Г бГльше мГсяцГв лГкування комбшащею продовженого та ультракороткого аналогГв ГнсулГнГв.
ОкрГм того, для проведення порГвняльного ана-лГзу критерГ!в компенсацГ! у дГтей при постшному шдшюрному введеннГ тГльки ГнсулГну ультракоротко! дГ! була вщбрана група дГтей, що застосовува-ла 1П. У вщдда дитячо! ендокринно! патологГ! ДУ «1нститут ендокринологГ! та обмГну речовин Гмеш В.П. КомГсаренка НАМН Укра!ни» на облГку знахо-диться бГльше нГж 100 дГтей, хворих на ЦД 1-го типу, вжом вщ 6 до 17 рокГв, яю користуються 1П. УсГм пацГентам помповий насос був встановлений за до-бровГльною згодою.
Результати
При переведены пацГентГв на базисно-болюсну схему лГкування Гз застосуванням аналогГв ГнсулГну ультракоротко! дГ! бГльшють хворих та !х батькГв (78 родин) суб'ективно вщзначали значне полш-шення загального стану дитини: зникав головний бГль, нормалГзувався апетит та покращився настрш, маленькГ дГти ставали спокГйнГшими. Серед пере-ваг необхГдно вказати, що аналог ГнсулГну ультракоротко! дГ! можна вводити безпосередньо перед !жею або навиъ вГдразу пГсля не!, вш не потребуе обов'язкових перекусГв м1ж основними прийома-ми Гш, що е важливим та зручним, особливо для школярГв. ТГльки 8 хворих не вщзначали суттевого впливу змши виду ГнсулГну на свш режим дня. Не-гативних побГчних ефектГв, алергГчних реакцГй не спостерГгалося. Також дГти та !х батьки вказували на значно меншу кГльюсть денних Г нГчних ппогль кемш рГзного ступеня тяжкостГ.
АналГзуючи показники глГкемГ! та глюкозурГ! у дГтей Г пГдлГткГв, хворих на ЦД 1-го типу, через 2 тижт вГд початку застосування аналогГв ультракоротко! дГ! порГвняно з попередньою комбшащею вщзначалася позитивна динамжа (табл. 2).
Таблиця 2. Середн рiвнi глкемп та глюкозурГ! (М ± т) у дтей i тдл 'тк'т, хворих на ЦД 1-го типу, до та псля двох тижшв застосування аналопв '¡нсул'ну ультракоротко! дП'
Глiкемiя, ммоль/л Людськi шсулши Аналоги шсулшу
Натще 8,9 ± 1,4 6,5 ± 0,5 0,1 > р > 0,05
Препрандiальна 10,1 ± 0,9 6,6 ± 1,3 р < 0,05
Постпрандiальна 12,7 ± 1,9 8,5 ± 1,4 0,1 > р > 0,05
Ычна 6,5 ± 3,1 5,9 ± 2,2
Добова глюкозурiя, г/л 36,4 ± 6,2 5,6 ± 2,1 р < 0,001
Примтка: р — вiрогiднiсть рiзницi м'ж показниками до та псля застосування аналопв ультракоротко! дп.
При застосуванш аналопв ультракороткого та пролонгованого термiну д!! глiкемiя натще та тсля-правддальна мали тенденцiю до зниження, а рiвень препрандгльно! глжемп був вiрогiдно зниженим. Коливання рiвня глюкози кровi протягом доби мали менший дiапазон. Добова глюкозурiя вiрогiдно зни-зилась, а при iндивiдуальному аналiзi у 39 дгтей цу-кор у ce4i був вщсутнш протягом тижня (до виписки з клiнiки) або значно знизився порiвняно з перюдом до переведення на аналоги шсулшу. У всiх хворих пiсля застосування аналогiв iнсулiну ультракоротко! д!! кетонурiя була вщсутня.
Рiвень НЬА1с на терапи людськими iнсулiнами становив 10,4 ± 0,9 %, а тсля застосування ана-логiв iнсулiну пролонговано! та ультракоротко! д!! протягом 6 мюящв рiвень НЬА1с зменшився до 7,9 ± 1,3 %.
Аналiзуючи результати щодо стану компенсац!! ЦД 1-го типу i самопочуття хворих, яких було переведено на 1П, також вщзначалося значне покращен-ня р!вня НЬА1с: з 11,2 ± 1,1 % на класичнш шсулшо-терат! (К1Т) до 8,9 ± 1,4 %, 6,8 ± 0,7 %, 8,0 ± 1,6 % вщповщно через 3, 6 i 12 м!сяц!в п!сля застосування 1П (рис. 1).
Введення ультракороткого аналогу шсулшу за допомогою помпи сприяло значному зменшен-ню кглькосп епiзодiв гiпоглiкемiй, особливо шч-них. Кгльюсть гiпоглiкемiчних епiзодiв знизилась головним чином за рахунок легких (глюкоза кров! 3—4 ммоль/л) i тяжких (глюкоза кров! нижче 2 ммоль/л з проявами запаморочення i втратою свь домост!) г!погл!кем!й вщповщно на 85,8 i 85 % по-р!вняно !з середн!ми (глюкоза кров! 2—3 ммоль/л) гшоглжем!чними станами, кгльюсть випадк!в яких на рж зменшилась на 55 % (рис. 2).
Таким чином, головною метою лжування ЦД повинна бути максимальна нормал!зац!я вуглеводного обм!ну за допомогою в першу чергу д!ети та адекватно! шсулшотерапп, з урахуванням характеро-лог!чних особливостей i режиму дгяльност! кожно! окремо! дитини, а також за рахунок використання проф!лактичних засоб!в щодо специф!чних усклад-нень ЦД [12, 28]. Адекватний кл!н!чний i метабол!ч-ний контроль ЦД 1-го типу може бути досягнутий за допомогою аналопв шсулшу р!зного термшу д!!.
Обговорення
Метабол!чна компенсацгя ЦД 1-го типу у дггей i пщлижгв е запорукою гальмування розвитку д!а-бетичних ускладнень, сприяе нормальнш психоло-г!чн!й i сощальнш адаптац!! дитини у суспгльств!, вщповщно, тдвищенню якост! та тривалост! жит-тя пащенпв [18]. Найбгльш ефективним сучасним шляхом досягнення оптимального р!вня клшчного i метабол!чного контролю е застосування аналопв шсулшу ультракороткого та тривалого термшу д!!, як! рекомендован! для лжування пащенпв р!зного в!ку. Так, аналог шсулшу ультракоротко! д!! глю-л!зин рекомендований для застосування у дгтей з 6-р!чного вжу [29]. К1лька дослщжень показало щентичну ефектившсть, безпеку аналопв шсулшу глюлгзину та л!зпро при застосуванн! в межах ба-зисно-болюсно! схеми терапи. Глюлгзин вважають ефективним засобом для проведення шсулшотерапп у дгтей i п!дл!тк!в.
S. Garg та ствавт. (2010) на тдстав! анал!зу су-часно! лгтератури (MEDLINE та матер!али конгре-с!в) встановили, що !з 28 рандом!зованих мгжнарод-них дослвджень щодо аналопв !нсул!ну коротко! д!! 4 було присвячено шсулшу гларпну, 7 — !нсул!ну аспарт, 17 — л!зпро; 3 дослщження були присвяче-н! пор!внянню швидкодшчих аналопв !нсул!ну зг звичайними людськими шсулшами коротко! д!! та ще 3 дослщження — пор!внянню двох аналопв коротко! д!!.
Зпдно з даними лгтератури, базально-болюсний режим шсулшотераш! !з застосуванням правддаль-ного швидкодшчого аналога !нсул!ну забезпечуе аналопчний або навгть кращий гл!кем!чний контроль пор!вняно з регулярними людськими шсуль нами коротко! д!!, а також зниження етзод!в гшо-глжеми в аналопчних дозах [30]. На сьогодш для л!кування дгтей доступш 6 аналопв !нсул!ну (три з них — швидкодгоч!, три — з пролонгованою д!ею) [27]. У вс!х дослщженнях у дгтей з ЦД 1-го типу аналоги шсулшу внаслщок особливостей !х структури дозволяють мати бгльшу свободу д!! i режиму дня, знижують кгльюсть еп!зод!в шчних г!погл!кем!й, п!сляпранд!альну гшерглжемш, що в тдсумку по-кращуе яюсть життя дгтей та !х родин. РГвень HbA1c не вщр!знявся в!д аналопчного показника при за-
2 I
13 12 11 10 9 8 7 6 5 4 3 2 1 0
0мюяфв 3мюяц 6мюя^в 12 мюя^в 1нсулЫова помпа (n = 50)
Рисунок 1. Показники р'/вня НЬА1с хворих на ЦД 1-го типу до i тсля призначення 1П
Рисунок 2. Ктьюсть випадюв ппогл '1кем '1Й у хворих на ЦД 1-го типу при класичнй шсулнотерапп та тсля переведення на 1П
стосуваннГ регулярних людських ГнсулГнГв. Доказова база свщчить про безпеку та ефективнГсть аналопв ГнсулГну, деякГ з них (лантус, левемГр) вже дозволен для дГтей Гз двох рокГв [31].
У видЫ дитячо! ендокринно! патологГ! ДУ «1н-ститут ендокринологГ! та обмшу речовин Гмет В.П. КомГсаренка НАМН Укра!ни» з 2005 року на-копичений значний досвщ роботи з аналогами ГнсулГну швидкого та тривалого термГну дГ! [32, 33], що свщчить про високу ефективнГсть та безпеку за-стосувания аналопв ГнсулГну у дГтей рГзних вжових груп. НашГ данГ збГгаються з даними мГжнародних дослГджень у дГтей з ЦД 1-го типу вжом 6-12 рокГв при застосуваннГ ГнсулГну глюлГзину [34]. Аналоги ГнсулГну також можуть бути рекомендованГ для лГку-вання пацГентГв Г з ЦД 2-го типу.
Аналоги ГнсулГну ультракоротко! дГ! е препаратами вибору для безперервного пишюрного введення при застосуваннГ в 1П [24, 36]. Вважають, що вико-ристання аналопв ГнсулГну в 1П на високому рГвш гарантуе адекватний глГкемГчний контроль, низьку потребу в ГнсулГнГ, краще самопочуття пацГента [37]. У 25 мГжнародних мультицентрових рандомГзова-них дослГдженнях показана безпека застосування аналогГв ГнсулГну глюлГзин та аспарт у помповш те-рапГ! Г у дГтей, Г у дорослих [38]. Встановлено суттеве зниження рГвня НЬА1с та кГлькостГ епГзодГв нГчних гГпоглГкемГй [39].
У деяких випадках навГть при використанш най-сучаснГших моделей 1П виникае порушення над-ходження ГнсулГну внаслГдок оклюзГ! катетера, яку пов'язують з перевищенням термГну використання катетера, поломки помпи/ГнфузГйного пристрою, закупорки шфузшного пристрою, стабГльнГстю Гн-сулГну, помилкою користувача або комбГнацГею всГх факторГв. Вщмова вГд застосування 1П фГксуеться приблизно в 1-4 % випадюв; частше у щдлГтв Г мо-лодих дорослих (4 %). Серед причин вщмови вщ пом-пи вказують на проблеми з одягом (57 %), вГдчуття тривоги та несприйняття помпи (44 %), проблеми з глГкемГчним контролем (30 %).
Подальше вивчення особливостей застосування аналогГв ГнсулГну ультракоротко! дГ! у дГтей Г пГдлГт-юв Гз ЦД 1-го типу е актуальним Г важливим для кль нГчно! дитячо! ендокринологГ!.
Висновки
Аналоги ГнсулГну, особливо ультракоротко! дГ!, е високоефективними та доступними препаратами вибору при застосуваннГ базисно-болюсно! схеми ГнсулГнотерапГ! у дГтей Г пГдлГткГв. Аналоги ГнсулГну ультракоротко! дГ! у комбГнацГ! з аналогами ГнсулГ-нГв пролонговано! дГ! найкраще ГмГтують фГзГоло-гГчну секрецГю ГнсулГну пГдшлунковою залозою. Великою перевагою е можливють введення аналогГв ГнсулГну ультракороткого термГну дГ! безпосередньо перед !жею/вГдразу тсля ГжГ Застосування аналогГв ГнсулГну ультракороткого термГну дГ! знижуе ризик виникнення як легких, так Г тяжких гГпоглГкемГй, особливо у шчний перюд, забезпечуе полтшення пГсляпрандГально! глГкемГ!; запобГгае значному та
рГжому коливанню píbhíb глiкемГi протягом доби, що позначаеться на зниженнi piBra НЬА1с. Наявш переваги аналогiв шсулшш ультракорот^ дп можуть сприяти зменшенню ризику виникнення ран-нГх i пiзнiх ускладнень ЦД та полшшенню якостi життя пацiентiв.
Конфлжт ÍHTepecÍB. Автори заявляють про вщ-сутнiсть конфлiкту iнтеpесiв при пщготовщ дано^ статтi.
References
1. Williams G, Paul SP, Hicks S. Diabetes in children. Adjusting to normal life as a diabetic. J Fam Health Care. 2012 Dec;22(6):16-7,19-22. PMID: 23342705.
2. Anishhenko OV, editor. Statystychno-analitychnyj dovid-nyk dytjachogo endokrynologa za 2009 rik [Statistical and analytical guide of children's endocrinologist for 2009]. Kyiv; 2010. 101 p. (in Ukrainian).
3. Zelins'ka NB, Rudenko NG, authors. Tereshhenko AV, Golubchykov MV, editors. Statystychno-analitychnyj dovidnyk dytjachogo endokrynologa za 2013 rik [Statistical and analytical guide of children's endocrinologist for 2013]. Kyiv; 2014. 100 p. (in Ukrainian).
4. Zelins'ka NB, Rudenko NG, authors. Tereshhenko AV, Golubchykov MV, editors. Statystychno-analitychnyj dovidnyk dytjachogo endokrynologa za 2016 rik [Statistical and analytical guide of children's endocrinologist for 2016]. Kyiv; 2017. 102 p. (in Ukrainian).
5. Acharjee S, Ghosh B, Al-Dhubiab BE, Nair AB. Understanding type 1 diabetes: etiology and models. Can J Diabetes. 2013Aug;37(4):269-76. doi: 10.1016/j.jcjd.2013.05.001.
6. Tillotson CV, Boktor SW. Diabetes mellitus, type 2, pediatric. StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2017-2017May 18. PMID: 28613700.
7. Zak KP, Popova VV. The prediction of type 1 diabetes development and diagnosis of its asymptomatic phase using autoantibodies to human islet of Langerhans long before the onset of the disease. Mezhdunarodnyi EndokrinologicheskiiZhurnal. 2016;7(9):11-21. doi: 10.22141/2224-0721.7.79.2016.86414. (in Ukrainian).
8. Danne Т, Becker D. Paediatric diabetes: achievingpracti-cal, effective insulin therapy in type 1 and type 2 diabetes. Acta Paediatr. 2007 Nov;96(11):1560-70. doi: 10.1111/j.1651-2227.2007.00494.x.
9. Körner A. Diabetes mellitus in children. Orv Hetil. 2005 Jun 19;146(25):1335-43. PMID: 16106756.
10. Levesque C. Management of diabetes in children and adolescents. Nurs Clin North Am. 2017Dec;52(4):589-603. doi: 10.1016/j.cnur.2017.07.008.
11. Hamilton H, Knudsen G, Vaina CL, Smith M, Paul SP. Children and young people with diabetes: recognition and management. Br J Nurs. 2017 Mar 23;26(6):340-347. doi: 10.12968/ bjon.2017.26.6.340.
12. Raisingani M, Preneet B, Kohn B, Yakar S. Skeletal growth and bone mineral acquisition in type 1 diabetic children; abnormalities of the GH/IGF-1 axis. Growth Horm IGF Res. 2017Jun;34:13-21. doi: 10.1016/j.ghir.2017.04.003.
13. Malik FS, Taplin CE. Insulin therapy in children and adolescents with type 1 diabetes. Paediatr Drugs. 2014Apr;16(2):141-50. doi: 10.1007/s40272-014-0064-6.
14. Choby B. Diabetes Update: Primary Care of Patients With Type 1 DiabetesFPEssent. 2017May;456:11-19. PMID: 28530380.
15. Bolshova OV. Hypoglycemic states in children and adolescents. Clinical endocrinology and endocrine surgery. 2011;3:3-14. (in Ukrainian).
16. Bolshova OV, Samson OJa. The experience of prolonged use of analogues of insulin Epidra and Lantus in children and adolescents with type 1 diabetes mellitus. Ukrainian journal of pediatric endocrinology. 2012;1:14-18. (in Ukrainian).
17. Tibaldi JM. Evolution of insulin: from human to analog. Am J Med. 2014 0ct;127(10 Suppl):S25-38. doi: 10.1016/j.am-jmed.2014.07.005.
18. Shalitin S, Peter Chase H. Diabetes technology and treatments in the paediatric age group. Int J Clin Pract Suppl. 2011 Feb;(170):76-82. doi: 10.1111/j.1742-1241.2010.02582.x.
19. Sprynchuk NA, Bolshova OV. Contemporary technologies in the treatment of type 1 diabetes in children. Endokrynolo-gia. 2013;18(3):81-83. (in Ukrainian).
20. Karges B, Schwandt A, Heidtmann B, et al. Association of insulin pump therapy vs insulin injection therapy with severe hypoglycemia, ketoacidosis, and glycemic control among children, adolescents, and young adults with type 1 diabetes. JAMA. 2017 Oct 10;318(14):1358-1366. doi: 10.1001/jama.2017.13994.
21. Pozzilli P, Battelino T, Danne T, Hovorka R, Jarosz-Chobot P, Renard E. Continuous subcutaneous insulin infusion in diabetes: patient populations, safety, efficacy, andpharmacoeconomics. Diabetes Metab Res Rev. 2016 Jan;32(1):21-39. doi: 10.1002/dmrr.2653.
22. Skyler JS, PonderS,KrugerDF,MathesonD,Parkin ChG. Is there a place for insulin pumps therapy in your practice? Clinical Diabetes 2007Apr;25(2):50-56. doi: 10.2337/diaclin.25.2.50.
23. Golden SH, Sapir T. Methods for insulin delivery and glucose monitoring in diabetes: summary of a comparative effectiveness review. J Manag Care Pharm. 2012 Aug;18(6 Suppl):S1-17. PMID: 22984955.
24. Melidonis A, Kamaratos A, Angelidi A, et al. The impact of continuous subcutaneous insulin infusion therapy on efficacy and safety in a cohort of type 1 diabetes patients: A 3-year prospective study. Diabetes Technol Ther. 2016 Mar;18(3):159-63. doi: 10.1089/dia.2015.0309.
25. Danne T, Bangstad HJ, Deeb L, et al. ISPAD Clinical Practice Consensus Guidelines 2014. Insulin treatment in children and adolescents with diabetes. Pediatr Diabetes. 2014 Sep;15 Suppl 20:115-34. doi: 10.1111/pedi.12184.
26. Galli-Tsinopoulou A, Stergidou D. Insulin analogues for type 1 diabetes in children and adolescents. Drugs Today (Barc). 2012 Dec;48(12):795-809. doi: 10.1358/ dot.2012.48.12.1872944.
27. Lih A, Hibbert E, Wong T, Girgis CM, Garg N, Carter JN. The role of insulin glulisine to improve glycemic control in children with diabetes mellitus. Diabetes Metab Syndr Obes. 2010 Nov 26;3:403-12. doi: 10.2147/DMSOTT.S5116.
28. Garg S, Ampudia-Blasco FJ, PfohlM. Rapid-acting insulin analogues in Basal-bolus regimens in type 1 diabetes mellitus.
29. Zelins 'ka NB. Unified clinical protocol of emergency, primary, secondary (specialized) and tertiary (highly specialized) health care «diabetes mellitus type 1 in children». Part 2. Ukrainian journal of pediatric endocrinology. 2016;4(20):34-86. (in Ukrainian).
30. Bolshova OV, Samson OJa. The use of an analogue of insulin Lantus in the treatment of diabetes mellitus in children and adolescents. Problemi endokrinnoipatologii. 2005;3:9-14. (in Ukrainian).
31. Bolshova OV, Samson OJa. 10years of the Lantus drug in Ukraine: domestic and foreign experience in the use of insulin glargine in the treatment of diabetes mellitus. Ukrainian Medical Journal. 2014;2:49-52. (in Ukrainian).
32. Konstantinova M, Loizeau V, Pilorget V, Cali A, Danne T. Safety results from OCAPI: a European Observational Cohort Study of insulinglulisine-treatedchildren aged 6-12years with type 1 diabetes. Exp Clin Endocrinol Diabetes. 2014 Oct;122(9):523-7. doi: 10.1055/s-0034-1377005.
33. Garnock-Jones KP, Plosker GL. Insulin glulisine: a review of its use in the management of diabetes mellitus. Drugs. 2009 May 29;69(8):1035-57. doi: 10.2165/00003495-200969080-00006.
34. Wong JC, Boyle C, DiMeglio LA, et al. Evaluation of pump discontinuation and associatedfactors in the T1D exchange clinic registry. J Diabetes Sci Technol. 2017 Mar;11(2):224-232. doi: 10.1177/1932296816663963.
35. PozzilliP, Battelino T, Danne T, HovorkaR, Jarosz-Chobot P, Renard E. Continuous subcutaneous insulin infusion in diabetes: patient populations, safety, efficacy, andpharmacoeconomics. Diabetes Metab Res Rev. 2016 Jan;32(1):21-39. doi: 10.1002/dmrr.2653.
36. Benkhadra K, Alahdab F, Tamhane SU, McCoy RG, Prokop LJ, Murad MH. Continuous subcutaneous insulin infusion versus multiple daily injections in individuals with type 1 diabetes: a systematic review and meta-analysis. Endocrine. 2017 Jan;55(1):77-84. doi: 10.1007/s12020-016-1039-x.
37. Urakami T, Mine Y, Aoki M, Okuno M, Suzuki J. Insulin glulisine for continuous subcutaneous insulin infusion in pediatric type 1 diabetes. Pediatr Int. 2017 May;59(5):647-649. doi: 10.1111/ped.13271.
38. Naik S, Kerr D, Begley J, Morton J. Influence of local skin tem -perature and choice of insulin analog on catheter occlusion rates during continuous insulin infusion: an exploratory study. Diabetes Technol Ther-. 2012Nov;14(11):1018-22. doi: 10.1089/dia.2012.0080.
39. Heinemann L, Fleming GA, Petrie JR, HollRW, Bergen-stal RM, Peters AL. Insulin pump risks and benefits: a clinical appraisal of pump safety standards, adverse event reporting and research needs. A joint statement of the European Association for the Study of Diabetes and the American Diabetes Association Diabetes Technology Working Group. Diabetologia. 2015 May;58(5):862-70. doi: 10.1007/s00125-015-3513-z.
OTpuMaHO 30.10.2017 ■
Большова Е.В., Спринчук Н.А.
ГУ «Институт эндокринологии и обмена веществ имени В.П. Комиссаренко НАМН Украины», г. Киев, Украина
Применение аналогов инсулина ультракороткого действия у детей и подростков, страдающих сахарным диабетом 1-го типа
Резюме. Цель исследования. Ретроспективный сравни- кого действия у детей и подростков, больных сахарным
тельный анализ использования аналогов инсулина про- диабетом (СД) 1-го типа. Материалы и методы. В рам-
лонгированного и ультракороткого действия и челове- ках базисно-болюсной схемы инсулинотерапии изучали
ческих генно-инженерных инсулинов среднего и корот- влияние аналогов инсулина ультракороткого действия в
сравнении с действием человеческого инсулина короткого действия на клинические и метаболические параметры течения СД 1-го типа у 100 детей и подростков. Результаты. Установлено достоверное позитивное влияние инсулина ультракороткого действия на течение СД, а именно: улучшение показателей постпрандиальной гликемии, значительное уменьшение количества эпизодов дневных и ночных гипогликемий и диапазона суточных колебаний
уровня сахара в крови, снижение уровня гликированного гемоглобина. Выводы. Аналог инсулина ультракороткого действия является препаратом выбора для эффективного применения в инсулиновых помпах. Ключевые слова: сахарный диабет 1-го типа; дети и подростки; базисно-болюсная схема инсулинотерапии; аналог инсулина ультракороткого действия; гликемический контроль; инсулиновая помпа
О.V. Bolshova, N.A. Sprinchuk
State Institution "V.P. Komisarenko Institute of Endocrinology and Metabolism of the NAMS of Ukraine", Kyiv, Ukraine
Using ultra-rapid insulin analogs in children and adolescents with type 1 diabetes mellitus
Abstract. Background. The purpose of the study was a retrospective comparative analysis of using insulin analogues of the prolonged and ultra-short action and human genetically engineered insulins of middle and short action in children and adolescents with type 1 diabetes mellitus (DM). Materials and methods. The influence of ultra-rapid insulin analog in comparison with human rapid-action insulin on the course of type 1 DM in 100 children and adolescents was studied. It was applied as basal-bolus regimen of insulin therapy. Analysis of parameters which reflect criteria of insulin therapy effectiveness, positive effect of ultra-rapid insulin analog on the course
of DM has been performed. Results. Application of ultra-rapid insulin analog before each meal improved parameters of pre-and postprandial glycemia, decreased the range of fluctuations of blood sugar during the day, reduced and maintained HbAlc level without augmentation of frequency and intensity of hypo-glycaemia, and also decreased the level of noctural hypoglycae-mia. conclusions. The ultra-rapid insulin analog is the drug of choice for the effective use in insulin pumps. Keywords: type 1 diabetes mellitus; children and adolescents; basal-bolus regimen of insulin therapy; ultra-rapid insulin analog; glycemic control; insulin pump
