CC BY
138
УДК 347.56
Т. В. ЗАВАРЗА,
здобувач Науково-дослщного шституту приватного права i тдприемництва Нащонально'1' академи правових наук Украши,
м. Харкiв
ПРАВОВЕ ЗНАЧЕННЯ РИЗИКУ ДЛЯ ЦИВ1ЛЬНО-ПРАВОВО1 В1ДПОВ1ДАЛЬНОСТ1 Л1КАРНЯНИХ ЗАКЛАД1В ЗА НЕНАЛЕЖНЕ Л1КУВАННЯ
Розглянуто вплив фактор1в ризику на цившьно-правову вгдповгдальтсть лтарняних заклад1в за шкоду, завдану у ход1 лтування. Проанал1зовано основы тдходи до визначення ризику в цившьному прав1 та визначено особливост1 прояв1в ризику в медичнт д1яльност1. Запропоновано авторське бачення форм ризику, що впливають на цившьно-правову вгдповгдальнгсть лгкарняних закладгв за неналежне лгкування.
Ключов1 слова: цившьно-правова вщповщальнють, ризик, медичне обслуговування, шкода, шформована згода.
Перехщ економжи Украши до ринкових вщносин вплинув 1 на оргашзацш медичного обслуговування громадян. Медична допомога та послуги стали частиною цих вщносин 1 здобули вартюне вираження, а приватш лшарняш заклади становлять значний вщсоток у сектор! медичного обслуговування населення. Але незалежно вщ джерела фшансування гарантувати пащенту отримання позитивного результату лжування або вщсутшсть негативного неможливо. У цьому виявляеться ризик медичноi д1яльност1, тому постае проблема розподшу його наслщюв м1ж пащентом та лжарняним закладом.
Ризики медичноi д1яльност1 становлять головну особливють медичного обслуговування, що здшснюеться на платнш та безоплатнш основь До цього часу вивченням правових особливостей професшного ризику в медицин займалися переважно фах1вщ з кримшального права, оскшьки обгрунтований ризик визнаеться обставиною, що виключае злочиннють д1яння. Прояви ризику медичноi д1яльност1 в цившьних правовщносинах нараз1 дослщжено недостатньо, в результат цього пащенти несуть весь тягар настання негативних наслщюв неналежного лжування, що надавалося за плату. Серед науковщв, як
звертaлися до прaвових aспектiв ризику в медичнш дiяльностi, можнa нaзвaти Р. А. Maйдaникa; ризик у цившьному прaвi дослiджувaли В. А. Ойгензихт тa М. С. Maлеïн. Одшк Ha сьогоднi невизнaченим зaлишaeться зтачення ризику для цивiльно-прaвовоï вiдповiдaльностi лiкувaльних зaклaдiв 3a ненaлежне лiкувaння. Сaме тому метою дaноï стaттi e вивчення впливу втручaння фaкторiв ризику у хщ медичного обслуговувaння та цивiльно-прaвову вiдповiдaльнiсть лiкувaльних зaклaдiв.
Перш шж дослiдити поняття ризику в медичнш дiяльностi тa особливостi його прaвового регулювaння необхiдно визнaчитися з поняттям ризику в цившьному прaвi. Термш «ризик» у цивiльному прaвi використовуеться для познaчення випaдковостей, що можуть спричинити негaтивнi нaслiдки для учaсникiв цивiльних прaвовiдносин. Розроблено декшьга теорiй ризику, основнi положення яких достaтньо детaльно розкритi в шукових прaцях Р. А. Maйдaникa, В. А. Ойгензихтa тa iн., - це теорiя професiйного ризику, теори об'ективного тa суб'ективного ризику, a тaкож дуaлiстичнa теорiя.
У теори суб'ективного ризику тд ризиком розумшть свiдоме припущення (передбaчення) особою нaстaння негaтивних нaслiдкiв як результaту влaсних дiй чи дiй iнших о^б [2, с. 75]. I дшсно, особa, вступaючи в договiрнi вщносини aбо реaлiзуючи сво1' прaвa тa обов'язки, як прaвило усвiдомлюe можливють нaстaння для не1' негaтивних шслщюв й оцiнюe ïx. Зaвдaнням зaконодaвця при цьому е прaвове регулювaння ризикiв, що мaють нaйбiльшу вiрогiднiсть впливу нa цивiльнi прaвовiдносини. Нприкгад, ст. 66S Цивiльного кодексу Укрaïни (дaлi - ЦК Укрaïни) регулюе ризик випaдкового знищення мaйнa aбо пошкодження товaру [11]. В. А. Ойгензихт, обстоюючи теорiю суб'ективного ризику, визшчив ризик як суб'ективну гатегорда, якa iснуe пaрaлельно з виною, aле може iснувaти i рaзом з нею як псиxiчне вщношення суб'eктiв до результaту влaсниx дш aбо дiй iншиx осiб, a тaкож до результaту об'eктивно-випaдковиx aбо випaдково-неможливиx дiй (подiй), що зшходять вирaження у свiдомому допущеннi негативних, у тому числi мaйновиx шслщюв, якi неможливо вiдшкодувaти [б, с. 77].
Теорiя суб'ективного ризику здобула значну юльюсть прихильникiв. Серед И недолiкiв можна назвати той факт, що ризик виступае у формi явищ, яю особа, хоча i може враховувати при здшсненш цивiльних прав та обов'язюв, але повнiстю усунути 1х не спроможна, окрiм того, негативш наслiдки можуть мати мiсце незалежно вiд того, усвiдомлюе особа можливють 1х настання чи нi. Так, ст. 652 ЦК Укра1ни передбачае можливють розiрвання договору у зв'язку з ютотною змiною обставин, при цьому умовою його розiрвання е вщсутнють у сторiн можливостi передбачити ризик змши обставин до укладення договору [11]. Визнання незалежност факторiв ризику вiд волi суб'ектiв цившьних правовiдносин призвело до критики теори суб'ективного ризику i дозволило побудувати теорда об'ективного ризику.
У теори об'ективного ризику тд ризиком розумдать об'ективну i невiдворотну небезпеку у виглядi нормативно закршлено! iмовiрностi настання певних негативних наслщюв i заподiяння шкоди благам та iнтересам [3, с. 42]. Ця теорiя була сформульована в результат критики теори суб'ективного ризику i не здобула надежного наукового обгрунтування. Небезпека настання шкоди супроводжуе особу весь час, але не будь-яю негативш наслщки мають правове значення, i, водночас, не завжди покладення на особу обов'язку понести негативш наслщки, можливють настання яких вона усвщомлювала, е проявом ризику (наприклад, шкода, зав дана злочином). Так, В. А. Ойгензихт пщкреслив, що незважаючи на те, що вiрогiднiсть настання несприятливих наслщюв - це об'ективна реальнють, ризиком можуть визнаватися лише т наслщки, настання яких свщомо допускалося особою [6, с. 77].
Варто вщзначити, що теорiя суб'ективного ризику народжувалася в умовах сощалютично! дiйсностi, в якш можливiсть покладення на особу вщповщальносл без вини була значно обмежена. Тодi як зараз законодавець значно розширив коло випадкiв цившьно-правово! вiдповiдадьностi за безвинне спричинення шкоди. А теорiя об'ективного ризику не дютала належного розвитку. Тому, на нашу думку, i теорiя суб'ективного, i теорiя об'ективного ризику потребують змiстовного перегляду, який неможливо здшснити в рамках
даноi статл. Водночас щ теорii необхщно покладати в основу дослщження ризику при платному та безоплатному медичному обслуговуванш.
Найбшьшу кiлькiсть прихильникiв сьогодш здобула дуалiстична теорiя ризику, яка поеднуе в собi характерт ознаки ризику в суб'ективному та об'ективному розумшш. У цiй теори пiд ризиком пропонують розумiти свщоме припущення настання ймовiрних шкiдливих чи шших небажаних наслiдкiв i незалежну вiд суб'ективних пiдстав нормативно закршлену можливiсть виникнення обов'язку щодо усунення зазначених наслщюв [2, с. 84]. Однак визначення, як дають науковщ у рамках дано!' теорii, нерщко збiгаються з визначенням ризику в суб'ективному значенш, що було сформульовано В. А. Ойгензихтом [6, с. 18].
Ще одна теорiя, що справляе значний вплив на розвиток наукових поглядiв на поняття ризику - це теорiя професiйного ризику. Згщно з нею iснують певш сфери дiяльностi людини, в яких для учасниюв цивiльних правовiдносин значно тдвищуеться ризик настання негативних наслщюв. Це, наприклад, промислова дiяльнiсть або експлуатащя джерел пщвищено!' небезпеки, вщ яких власники отримують вигоду. Шкода, завдана шд час тако!' потенцшно небезпечно1' дiяльностi, повинна вiдшкодовуватися потерпшому, навiть якщо вина особи в и спричиненнi вiдсутня. Пояснюеться це тим, що несправедливо покладати наслщки реалiзацii ризику на потерпiлого, тодi як iнший учасник цивiльних правовщносин одержуе вигоду вiд ризиково!" дiяльностi. Саме таким чином цивiлiсти наприкшщ Х1Х - початку ХХ ст. обгрунтовували необхiднiсть законодавчого закрiплення цившьно-правово1' вiдповiдальностi без вини [2, с. 13-29]. Ця теорiя дiстала свого розвитку в працях зарубiжних вчених i породила ще одну теорш - теорiю спричинення. Згiдно з нею теорiею протиправнiсть та вина не визнавалися обов'язковими елементами фактичного складу, що породжувало зобов'язання вщшкодувати шкоду. Серед обов'язкових елементiв видшяли власне шкоду та причинно-наслщковий зв'язок мiж нею i поведшкою того, хто 11 завдав. Адже у деяких випадках зобов'язання вщшкодувати шкоду може виникнути за наявносп
протиправно! поведшки, але вiдсутностi умислу або необережносп, й навiть як результат правомiрного спричинення шкоди [1, с. 151]. У випадку застосування цившьно-правово! вщповщальност за випадково завдану шкоду мюце вини заступае ризик. У цившьному правi часiв Радянського Союзу теорiя спричинення, а разом з нею i можливiсть розширення випадюв застосування вiдповiдальностi без вини, шддавалася жорсткiй критицi [5], хоча i стала головним напрямом делiктного права у «буржуазних» державах - США, Франци, Нiмеччинi [6, с. 24]. Однак на сучасному еташ розвитку цившьного законодавства основнi положення теори спричинення були закрiпленi в ЦК Укра!ни i широко застосовуються на практищ. При цьому у в^чизнянш науцi цивiльного права дана теорiя не знайшла належного обгрунтування.
Вивчивши погляди науковцiв на поняття ризику в цившьному прав^ можемо сформулювати власне визначення, в основу якого покладемо наступнi ознаки даного явища: 1) ризик - це можливють настання негативних наслiдкiв; 2) фактори ризику можуть бути попереджеш й подолаш, але для цього особа повинна вжити особливi заходи перестороги; 3) законодавець не вимагае вщ особи застосування цих заходiв в обов'язковому порядку. Так, слизька автодорога взимку може призвести до негативних наслщюв для учасниюв дорожнього руху, але ризик мiнiмiзуеться за умови уникнення складних маневрувань, однак законодавець не вимагае вщ автомобшста вживати даш заходи в обов'язковому порядку. Так само i лiкар мае можливють уникнути настання негативних наслщюв вiд раптово! адергiчноl реакцil на препарат, який неодноразово застосовувався до даного пащента, проводячи щоразу пробу, але законодавець не вимагае вщ нього застосування таких заходiв перестороги.
Виходячи з цього, пiд ризиком ми будемо розумгги можливiсть настання негативних наслщюв для суб'еклв цившьних правовiдносин, що можуть бути попереджеш й подолаш за умови прийняття особою певних заходiв, але обов'язок застосування цих заходiв не випливае iз норм дгючого законодавства.
Медична дiяльнiсть визнаеться ризиковою; так, одним iз обов'язкiв медичного працiвника е оцшка ризику медичного втручання. Водночас, як
зазначае Р. А. Майданик, специфша pизикoванoï пpoфесiï не дае мoжливoстi лiкаpю ухилятися вiд pизикoваних дiй для pятyвання життя пацiента [2, с. 142]. ^и наданнi оплатних медичних послуг лiкаpняними закладами пpиватнoï фopми власнoстi постае питання poзпoдiлy pизикiв вiд невдалого медичного втpyчання.
Системне наyкoве дoслiдження pизикy в медичнш дiяльнoстi вiдсyтне, пpи цьому теpмiн «физик» неoднopазoвo викopистoвyеться y законодавсга y сфеpi oхopoни здopoв'я. Aналiз Закону Укpаïни «Основи законодавства У^аши пpo oхopoнy здopoв'я» [7] визнав наступш pизики у сфеpi медично!" дiяльнoстi: 1) iснyвання pизикoваних метoдiв дiагнoстики, пpoфiлактики, лiкyвання, що застосовуються за певних умов (ст. 42); 2) юнування pизикiв для життя i здopoв'я пpи будь-якому видi медичного втpyчання, пpo наявнiсть яких медичний ^ащвник зобов'язаний пoвiдoмляти пащента (ст. 39); 3) pизик с^ичинення негативних наслiдкiв для здopoв'я або життя особи тд час експеpиментy (ст. 45).
Фактично законодавець тд pизикoм у медичнiй дiяльнoстi poзyмiе мoждивiсть настання негативних наслiдкiв для життя i здopoв'я. Але судова ^актит свiдчить пpo те, що медична дiяльнiсть пopoджyе для пащента декшька видiв pизикy. Так, у судах У^аши poзглядадася спpава за позовом пащента до штатного лiкаpнянoгo закладу пpo стягнення 3450 ^н за недoцiльне та невдало ^оведене oпеpативне втpyчання. Суди з'ясували, що пащент хвopiв на незpiлy катаpактy пpавoгo ока, у зв'язку з чим йому у ^иватам лiкаpнi було пpoведенo oпеpативне втpyчання на пiдставi укладеного мiж стopoнами дoгoвopy та за наявнoстi iнфopмoванoï згоди позивача. Шсля пpoведення oпеpативнoгo втpyчання пoгipшення гoстpoти зopy на ^аве око не вiдбyлoся, але i по^ащен^ було незначним - гoстpoта зopy на це око до oпеpативнoгo втpyчання становила 0,02 одинищ, а пpи виписцi - 0,0V одиниць. Позов було обфунтовано тим, що ^оведене oпеpативне втpyчання було здшснено без ypахyвання наявнoстi дегенеpативних змiн у склистому тiлi й сптавщ пpавoгo ока та було абсолютно недоцшьним i не могло ^извести до
суттевого покращення його зору. Суд позов не задовольнив, пославшись на те, що йому не було надано жодних доказiв того, що внаслщок зазначеного оперативного втручання погiршилося здоров'я позивача, а доводи, що внаслщок iмплантацil штучного кришталика не м^ суттево покращитися зiр, е його припущенням. Суд також взяв до уваги той факт, що пащентом було надано шформовану згоду на медичне втручання, зпдно з якою вш розумiв сутнiсть i характер запропонованого медичного втручання та ушкальшсть власного оргашзму й усвiдомлював те, що шхто не може гарантувати досягнення передбачуваного лжувального ефекту [9].
Наведений приклад свщчить про те, що одним iз ризикiв медично1 дiядьностi е недосягнення позитивного ефекту лшування, заради якого було здшснено медичне втручання. При цьому негативш наслiдки для здоров'я пащента вiдсутнi.
Отже, у сферi медичного обслуговування громадян необхiдно виокремлювати наступш групи ризикiв: 1) ризик настання негативних наслщюв для життя чи здоров'я пащента в результат надання медично1 допомоги/послуги; 2) ризик не отримати бажаний результат вiд медичного втручання (за вщсутност шкоди життю чи здоров'ю).
Розподiл ризикiв настання негативних наслщюв для життя чи здоров'я пащента врегульований цившьним законодавством. У випадку реадiзацil даного виду ризику до лжарняного закладу можуть застосовуватися заходи цившьно-правово1 вщповщальносл. Однак ризик ненастання бажаного результату вщ платного медичного втручання законодавством не врегульований. Бшьше того, даний вид ризику законодавцю взагалi невщомий. Ситуацiя ускладнюеться тим, що медичну допомогу вщносять до розряду послуг, а поняттям «послуга», як вщомо, результат не охоплюеться. Укра1нське законодавство мютить лише одну згадку про необхщнють до укладення договору враховувати ризик неотримання бажаного результату лшування. Так, у п. 17 Iнструкцil про порядок застосування допомiжних репродуктивних технологш [8] вказано, що спецiадiсти, яю надають медичну допомогу пацiентам методами ДРТ,
шформують 1х про можливу неефективнiсть спроб ДРТ (ненастання вагггност). Як бачимо, у даному випадку передумовою покладення на пащента ризику ненастання ефекту вщ лiкування е обов'язкове шформування про це пацiента.
Пiд розподшом ризикiв у цивiльному правi розумшть цiлеспрямовану вольову дiяльнiсть суб'ектiв цившьного права зi встановлення особи, яка буде нести можливi невигiднi наслщки вiдповiдноi обставини, а також визначенню характеру таких наслщюв [4]. Розподш ризикiв у договiрних вiдносинах грунтуеться на диспозитивних засадах, таким чином законодавець надае сторонами право самостшно визначитися з порядком вщшкодування негатив них наслiдкiв. Лiкарнянi заклади приватно!' форми власностi здiйснюють медичне обслуговування громадян на пiдставi договору, що укладаеться мiж пацiентом (його законними представниками) та лжарняним закладом в уснш або письмовiй формь При пiдписаннi договору сторони поряд з шшими умовами мають право встановити, що у випадку недосягнення результату медичного втручання частина суми оплати за договором повертаеться пащенту, або ж гарантувати проведення повторного курсу лжування. О^м того, сама пропозищя лiкарняного закладу на укладення договору може мютити умови щодо розподшу ризикiв. Наприклад, у США лiкарнянi заклади, що працюють у сферi допомiжних репродуктивних технологш, для створення бiльш привабливих умов для киентв на сво'х Iнтернет-сторiнках розмiщують пропозицii щодо можливост проведення безкоштовно курсу лiкування, у випадку якщо перший не дасть результату.
Одшею з особливостей розподшу ризиюв при медичному втручанш, що здшснюеться за оплатним договором, е встановлений законодавством обов'язок медичного пращвника пошформувати пацiента про iснування таких ризиюв. Так, вiдповiдно до ч. 3 ст. 39 Закону Украши «Основи законодавства Украхни про охорону здоров'я» [7] медичний працiвник зобов'язаний надати пацiентовi в доступнiй формi iнформацiю про стан його здоров'я, мету проведення запропонованих дослщжень i лiкувальних заходiв, прогноз можливого розвитку захворювання, у тому чи^ наявшсть ризику для життя i здоров'я. Лише у
випадку виконання медичним пращвником свого обов'язку по наданню пащенту шформаци про ризики медичного втручання лiкарняний заклад буде звшьнятися вiд вiдповiдадьностi за !х негативнi наслiдки. Так, суд Нiмеччини присудив виплатити пацiенту компенсащю у розмiрi 15000 €, оскшьки лiкар не повiдомив його про ризик пар^чу гортанного нерву при видаленш лiмфатичних вузлiв, який настав. В шшому подiбному випадку пащент, який став iнвадiдом пiсля медичного втручання, обгрунтував сво! позовнi вимоги тим, що якби йому було вщомо про юнування навiть мтмального ризику настання парадiчу через оперативне втручання вш би вiдмовився вщ нього [12]. При цьому суди Шмеччини визнають, що якщо для пащента настають ризики невiдомi медичнш науцi, то вiдповiдадьнiсть за них не може бути покладена на лжувальний заклад.
Таким чином, негативш наслщки вiдомих науцi ризикiв медично1 дiядьностi можуть бути покладенi на пащента лише у випадку, коли лшар ознайомив з ними пащента до виконання медичного втручання. Це пояснюеться тим, що при укладанш договору медичного обслуговування сторони можуть дшти згоди з у^х його ютотних умов лише тсля надання пащенту повно1 шформаци про медичне втручання. Належно оформлена шформована згода у цьому випадку засвщчуе свщоме та вшьне волевиявлення пацiента на укладення договору, а також виключае його тдписання пiд впливом помилки або обману. Однак законодавство Украши обмежуе коло ризикiв, про яю медичний працiвник зобов'язаний повiдомити пащента. Частиною 3 ст. 39 Закону Украши «Основи законодавства Украши про охорону здоров'я» [7] медичних пращвниюв зобов'язано надавати пацiентовi в доступнш формi iнформацiю про прогноз можливого розвитку захворювання, у тому чи^ наявнiсть ризику для життя i здоров'я. Тобто пацiента зобов'язанi шформувати виключно про ризики для життя i здоров'я, а повiдомлення пацiента про ризики ненастання прогнозованих результата медичного втручання сюди не входить. Тож для забезпечення належного захисту прав пащешгв при наданнi медично1 допомоги/послуг лiкарняними закладами приватно1 форми власносл необхiдно
внести вщповщш змши до законодавства у сферi охорони здоров'я. Норма права, що забезпечуе право пащента на шформащю, мае передбачати обов'язок медичного пращвника iнформувати пацiента про ризики для життя та здоров'я, а також ризики ненастання прогнозованих результат медичного втручання. При цьому шформована згода повинна мiстити iнформацiю про результат, який плануеться досягти завдяки медичному втручанню, а також фактори ризику, що можуть вплинути на його настання (стан здоров'я, особливост оргашзму пащента, ступiнь розвитку захворювання тощо). Не може вважатися належним iнформуванням пацiента повiдомлення про те, що «шхто не може гарантувати досягнення передбачуваного лшувального ефекту», оскшьки це е аксiомою для медично! дiяльностi.
Отже, у медичнiй дiяльностi можна видiлити два види ризиюв: ризик настання негатив них наслiдкiв для життя чи здоров'я пащента в результат надання медично! допомоги/послуги; ризик не отримати бажаний результат вщ медичного втручання (за вщсутност шкоди життю чи здоров'ю). У медичному обслуговуванш тягар несення ризикiв медичного втручання може бути покладений на пащента лише за умови надання йому в доступнш формi шформаци про всi вiдомi ризики для життя i здоров'я, а також ризики не отримати бажаний результат вщ медичного втручання.
Список лггератури:
1. Агарков М. М. Обязательство по советскомугражданскому праву / М. М. Агарков. - М. : Типогр. «Известий Советов депутатов трудящихся СССР», 1940. -192 с.
2. Аномали в цившьному прав1 Украши : навч.-практ. пос1б. для студ. юрид. ф-ту / Р. А. Майданик [та ш.] ; за ред. д-ра юрид. наук, проф. Р. А. Майданика ; Кшв. нац. ун-т 1м. Т. Шевченка, Юрид. ф-т, каф. цивш. права. - К. : ЮстЫан, 2010. - 1007 с.
3. Волосенко I. Правова природа ризику в цившьному прав1 / I. Волосенко // Юридична Украша. - 2005. - № 5. - С. 39-43.
4. Вячеславов Ф. А. Распределение рисков в договорных обязательствах : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. юрид. наук : 12.00.03 / Ф. А. Вячеславов. - М., 2008. - 30 с.
5. Малеин Н. С. Правонарушение: понятие, причины, ответственность / Н. С. Малеин. - М. : Юрид. лит., 1985. - 192 с.
6. Ойгензихт В. А. Проблема риска в гражданском праве / В. А. Ойгензихт. -Душанбе : Ирфон, 1972. - 224 с.
7. Основи законодавства Украши про охорону здоров'я : Закон Украши вщ 19.11.1992 р. № 2801-Х11 // Ввдом. Верхов. Ради Украши. - 1993. - № 4. - Ст. 19.
8. Про затвердження шструкцп про порядок застосування допомiжних репродуктивних технологiй : наказ МОЗ Украши вiд 23.12.2008 р. № 771 [Електрон. ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada,gov.ua
9. Ухвала апеляцшного суду Тернотльсько! област вiд 01.02.2011 р. по справi № 22-ц-160/11 [Електрон. ресурс] // Сдиний державний реeстрсудовихрiшень. - Режим доступу : http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13680911 (дата звернення: 23.11.2013). - Назва. з екрану.
10. Хмелевской И. Н. Проблемы риска в гражданскомзаконодательстве : автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд.юрид. наук : 12.00.03 / И. Н. Хмелевской. - М., 2001. - С. 25.
11. Цившьний кодекс Украши вщ 16.01.2003 № 435-IV // Вщом. Верхов. Ради Украши. - 2003. № 40-44. - Ст. 356.
12. UrteilezumArzthaftungsrecht, zum Arztrechtundzum Krankenhausrecht [Електрон. ресурс] : шм. верая / Сайт гшьди адвока^в. - Режим доступу : http://www.kunzrechtsanwaelte.de/urteile_zum_arztrecht_und_zum_krankenhausrecht_271.html (дата обращения: 03.11.2013 р.). - Назва з екрана.
Заварза Т. В. Правовое значение риска для гражданско-правовой ответственности лечебных учреждений за ненадлежащее лечение.
Исследовано влияние факторов риска на гражданско-правовую ответственность лечебных учреждений за вред, причиненный в ходе лечения. Проанализированы основне подходы к определению риска в гражданском праве и сформулированы особенности проявлений риска в медицинской деятельности. Предложено авторское видение форм риска, влияющих на гражданско-правовую ответственность лечебных учреждений за ненадлежащее лечение.
Ключевые слова: гражданско-правовая ответственность, риск, медицинское обслуживание, вред, информированное согласие.
Zavarza T. KLegal value risk for civil liability for medical institutions for improper treatment.
This article examines the impact of risk factors on the civilliability of medical institutions for the damagecause doftreatment. The authoran alyzes the main approaches to the definition of risk in civill awand formulat esparticular manifestations of risk in medical practice. The author of fershisvision of forms of risk affecting the civilliability of medical institutions for impropertreatment.
Key words: civil liability, risk, health care, harm, informed consent.
