CC BY
14
Орипнальш дозддження
УДК 616.132:616.132.2]-089Щ-089.5-053.89/.9-039.72:612.13
DOI: 10.22141/2224-0586.2.97.2019.161648
Лоскутов О.А.12, Дружина ОМ.12, Дзюба Д.0.1, Пащенко С.В.1
1
1Нацюнальна медична академя пюлядипломно! освти iMeHi П.Л. Шупика, м. Ки'/в, Укра'/на 2ДУ «1нститут серця МОЗ Укра'ни», м. Кив, Укра1на
рщ w
nopiBHqHHq кардюпротекторних властивостеи штучно1 електрично! фiбpиляцil серця
■ W
i розчину Бретшнаидера при опеpацiях аортокоронарного шунтування
Резюме. Актуальтсть. Проблема шемiчного ушкодження мюкарда при проведент кардiо-хiрургiчних операцй ще далека вiд остаточного виршення. Так, залежно вiд методики кар-дiопротекцii частота штраоперащйного нфаркту мюкарда зустрiчаeться вiд 2 до 7,2 % випад^в, гостра серцева недостаттсть — вiд 2,7 до 51,2 %, гострi порушення серцевого ритму — вiд 20 до 63,6 %. Мета. Вивчення порiвняльноi ефективностi кардюпротектор-ноi дИ штучноi електричноi фiбриляцii серця i розчину Бретшнайдера при виконант операцй аортокоронарного шунтування в умовах штучного кровообку. Матерiали та методи. У до-^джент взяли участь 118 пацieнтiв з шемiчною хворобою серця, яким на базi ДУ «1нсти-тут серця МОЗ Украiни» (м. Кшв), в умовах штучного кровообку, були виконат операци аортокоронарного шунтування. У58пацieнтiв (1-ша група) нами використовувалася штучна електрична фiбриляцiя серця. У 60 пацieнтiв (2-га група) застосовувалася фармакохолодо-ва кардiоплегiя з використанням розчину Бретшнайдера. Результати. Порiвняльний аналiз ефективностi локальноi кардiоnротекцii показав вiрогiдну статистичну рiзницю в показни-ках середнього артерiального тиску мiж двома до^джуваними групами в постперфузйному перiодi (р = 0,003572). Причому показники середнього артерiального тиску в 1-й грут були на
22.1 ± 1,2 % вище порiвняно з аналогiчними показниками, зареестрованими в 2-й грут. Удар-ний тдекс у 1-й грут становив 48,9 ± 1,34 мл/м2, що було на 21,3 ± 1,21 % быьше порiвняно з показниками, отриманими в аналогiчний перюд у 2-й грут (р < 0,05). Фракщя викиду, що в постперфузшному перiодi була нижчою в 2-й грут порiвняно з аналогiчними показниками в 1-й грут на 19,0 ± 1,14 % (р < 0,05), у подальшому, наприкшщ операци, вiдновлювалася до
49.2 ± 1,35 % i не мала вiрогiдних статистичних вiдмiнностей iз 1-ю групою (р = 0,4235). Кыь^сть аритмт у 1-й грут становила 17,2 %, що на 7,2 % було быьше, тж у 2-й грут. Визначення порiвняльноi активностi тропонну I на в^х етапах спостереження не виявило статистично вiрогiдноi мiжгруповоiрiзницi. Висновки. Локальна кардiопротекцiя з використанням штучноi електричноi фiбриляцii серця порiвняно з фармакохолодовим кардiоплегiчним захистом мюкарда розчином Бретшнайдера може провокувати быьшу аритмогенну актив-тсть, але быьш сттко тдтримуе контрактильну здаттсть мюкарда та забезпечуе надй-ний рiвень кардюпротекци.
Ключовi слова: кардюпротекщя; електрична фiбриляцiя серця; розчин Бретшнайдера; аортоко-ронарне шунтування
© «Медицина невщкладних сташв» / «Медицина неотложных состояний» / «Emergency Medicine» («Medicina neotloznyh sostoanij»), 2019 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2019
Для кореспонденци: Лоскутов Олег Анатолшович, кафедра анестезюлогп та штенсивноТ терапп, Нацюнальна медична академия шслядипломноТ освiти ii^i П.Л. Шупика, вул. Дорогожицька, 9, м. КиТв, 04112, УкраТна; e-mail: doclosk@gmail.com
For correspondence: 0. Loskutov, Department of anesthesiology and intensive care, Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Dorohozhytska st., 9, Kyiv, 04112, Ukraine; e-mail: doclosk@gmail.com
Вступ
Розвиток технологiй у кардюхГрургп та винай-дення нових методик корекцГ! все бiльш складних вад серця, виконання яких у минулому не вияв-лялось можливим, ставить перед анестезюлогами новi завдання. В першу чергу це розробка безлiчi способiв захисту мiокарда, що збГльшують його стiйкiсть до шеми та дають хiрургам достатню кiлькiсть часу для виконання кардiохiрургiчного втручання: охолодження серця, постiйна коро-нарна перфузiя, штучна фiбриляцiя серця, кардюплепя [2, 5].
Однак проблема iшемiчного ушкодження мю-карда при виконанш основного етапу кардюх1рур-гiчних операцш ще далека вщ остаточного виршен-ня, адже нинi кожна методика мае сво! як позитивнi, так i негативнi наслiдки. Так, залежно вiд методики кардiопротекцГl, що використовуеться тд час про-ведення подГ6них операцiй, частота штраопера-цГйного шфаркту мiокарда зустрiчаеться вГд 2 до 7,2 % випадюв, гостра серцева недостатшсть — вГд 2,7 до 51,2 %, гострГ порушення серцевого ритму — вГд 20 до 63,6 % [1, 4], постоперацшш порушення гемодинамжи при oпeрaцiях аортокоронарно-го шунтування (АКШ), якГ проводиться в умовах штучного кровоо6Ггу (ШК), можуть досягати 70 % випадюв, а 30-денна пicляoпeрaцiйнa лeтaльнicть — 5,9 % [7]. Причому 12,8 % прооперованих Гз приводу ГшемГчно! хвороби серця (IXC), протягом першого мГсяця повторно гocпiтaлiзуютьcя в стацюнар Гз дiaгнoзoм серцево! нeдocтaтноcтi [8].
На сьогодш вдосконалення методик захисту мю-карда розглядаеться в аспекта розробки найбiльш оптимальних методик повно! або частково! зупинки активностi серцево! дГяльностГ, застосування нових розчинГв для кардюплепчного захисту мiокарда, що можуть кардинально вщрГзнятись за концентращ-ею та балансом електролГтГв, буферним складом та основою розчину (на основГ автокровГ, Гнших роз-чинникГв). Також важливим компонентом методик е оптимГзац1я температурних режимГв зупиненого серця i способГв вГдновлення коронарного кровотоку тсля шеми [3, 6].
Кожна з вищезазначених методик мае сво! осо-бливосп та при '!х комбшацп дослщники зштов-хуються з рГзними наслщками. Так, наприклад, застосування одного з найпоширешших кардю-плегГчних розинГв — розчину Бретшнайдера — при швидкш змГнГ температурного режиму чи введенш недостатньо охолодженого розчину може викли-кати на завершальнГй стадГ! кардюплепю до явища так званого кальщевого парадоксу — руйнування клГтин мюкарда при вщновленш кровотоку через серце [9]. Застосування ще! методики кардГального арешту можливе лише в умовах гшотерми, i при по-рушенш температурного режиму може призвести до фатальних наслГдкГв. Проте при шшш методицГ кардГального арешту не було виявлено жодних значних переваг при АКШ зГ штучним кровообком за умови гшотермп перед нормотермГею [10].
МетааналГз, проведений J.J.B. Edelman зГ спГвавт. [11], включав результати чотирнадцяти дослщжень, в яких проводилась кардюплепя розчином Бретшнайдера порГвняно з кров'яною та кристалощною кардГоплегГею та враховував летальнГсть. У дев'яти з цих чотирнадцяти дослщжень повщомлялося про смертнГсть пГсля проведення кардГох1рургГчних втручань. За результатами, ризик летальностГ серед 925 пацГентГв, у яких застосовували кардГоплегГю розчином Бретшнайдера (2,70 %), виявився майже таким самим, як i серед 911 пацГентГв, у яких кар-дюпротекцГя здГйснювалася методами кров'яно! або кристало!дно! кардГоплегГ! (2,63 %). У цих досль дженнях не було значущо! гетерогенностГ в показ-никах летальностГ.
Одним Гз варГанпв кардГопротекцГ! при кардюхь рургГчних операцГях е штучна фГбриляцГя серця, що дае можливють уникнути ризику розвитку побГчних явищ застосування кардГоплегГчних розчинГв, а при деяких варГантах кардГохГрургГчних втручань i мь нГмГзувати ризик аероемболГчних ускладнень [12]. РГзноманГтнГсть пГдходГв до методики захисту мюкарда свщчить про те, що щеальний спосГб кардГопротекцГ! ще не знайдено.
Мета: вивчення порГвняльно! ефективностГ кар-дюпротекторно! дГ! штучно! електрично! фГбриляцГ! (ЕФ) серця i розчину Бретшнайдера при виконанш операцш АКШ в умовах штучного кровообГгу.
Матерiали та методи
У дослщження ввГйшли 118 пацГентГв з 1ХС, яким на базГ ДУ «1нститут серця МОЗ Укра!ни» (м. Ки!в), в умовах штучного кровообГгу, були виконаш опера-цГ! АКШ Гз накладенням трьох аортовшцевих анас-томозГв у поеднаннГ з пластикою аневризми лГвого шлуночка. Пд час основного етапу операцГ! АКШ у 58 пацГентГв (1-ша група) нами використовувала-ся штучна ЕФ серця. У 60 пацГентГв (2-га група) для локально! кардГопротекцГ! застосовувалася фарма-кохолодова кардюплепя (ФХКП) з використанням розчину Бретшнайдера. Вж пацГентГв коливався вГд 58 до 72 роюв (в середньому 66,96 ± 1,81 року). Се-редня маса тГла становила 86,50 ± 1,44 кг (вГд 67 до 102 кг). Щодо соматичного стану пацГентГв, то вш вщповщав 3—5 балам за европейською системою оцГнки ризику оперативного втручання для пацГентГв, оперованих Гз приводу 1ХС.
Анестезюлопчне забезпечення виконувалось на основГ севофлурану (1,5—2,5 МАК) i розчину фентанГлу (15—25 мкг/кг на весь час оперативного втручання). РелаксацГя забезпечувалася пшекуро-шю бромГдом. ШК проводився в умовах помГрно! гшотермп (центральна температура +27—30 °С). ПродуктивнГсть апарата штучного кровообГгу у перюд перфузГ! становила 2,5 л/хв/м2. Штучна ЕФ серця здГйснювалася за допомогою апарата змш-ного струму ^Мосег, НГмеччина). ФГбриляцГя створювалася низьковольтним генератором (частота струму — 50 Гц, напруга струму — 12 вольт, сила струму — 25 мА). При цьому вшцевГ судини
перфузувалися природним шляхом кров'ю з оксигенатора апарата ШК.
У груш пащенпв, в яких застосовувалася кардю-плегiя Бретшнайдера, об'емна доза введеного кар-дiоплегiчного розчину становила 10 мл/кг вщ маси т!ла. Розчин був охолодженш до температури +8— 10 °С i вводився антеградно в коршь аорти п!д тиском 30—40 мм рт.ст. Дослщжуваш групи були сформова-нi за принципом однотипносп дiагнозу, алгоритму дiагностики, техшки хiрургiчного втручання, методу анестез!! i технолог!! проведення ШК. Ус хворi прооперованi однieю хiрургiчною бригадою. Ми не включали пащенпв з ураженням ЦНС, з неадекватною корекщею пороку або iншими чинниками, яю самi по собi могли стати самостшною причиною ви-никнення гемодинамiчних ускладнень.
Для оцiнки ефективносп захисту мiокарда ана-лiзували: характер вщновлення серцево! дiяльностi, дози симпатомiметикiв, що застосовувалися для ко-рекц!! порушень системно! гемодинамiки, наявнiсть iшемiчних змiн на ЕКГ, динамiку зростання показ-никiв кардiоспецифiчного ферменту тропоншу I. Аналiз отриманих результатiв проводився на персональному комп'ютерi з використанням прикладних програм Ехсе1 2007 i Statistica 6.0.
Результати та обговорення
Ми проводили порiвняльний aнaлiз ефектив-ностi локально! кардюпротекц!! з використанням штучно! ЕФ серця i розчину Бретшнайдера, зверта-ла увагу нaявнiсть в!рог!дно! статистично! рiзницi в показниках середнього aртерiaльного тиску (АТсер) м!ж двома дослiджувaними групами у постперфу-
Рисунок 1. Д'1аграма розмаху показниюв 1УРлш у постперфуз '1Йному пер'юдi та наприкнц операци
в групах спостереження (n = 118) Примтки: ФХКП — фармакохолодова кардюплепя (розчин Бретшнайдера); ЕФ — штучна електрична фiбриляцiя серця; 1УРлш у груш штучно)' ЕФ псля ШК/1УРлш у груп ФХКП псля ШК: t-знач = = 43,79211; p = 0,001; 1УРлш у груп штучно) ЕФ наприкнц операцМУРлш у груп ФХКП наприкнц операци: t-знач. = -1,0342; P = 0,2135.
^ш
зшному перiодi (р = 0,003572). Причому показники АТсер у груш з використанням штучно! ЕФ серця були на 22,1 ± 1,2 % вище порiвняно з аналопчними показниками, що зареестроваш в груш з використанням розчину Бретшнайдера. Але подaльшi до-слщження наприкшщ оперативного втручання не виявляли вiрогiдних вщмшностей у значеннях цих показниюв (p = 0,3739).
У груш з використанням розчину Бретшнайдера показники АТсер були нижчими, що пояснювалося попршенням контрактильно! функц!! мюкарда пiсля зaкiнчення ШК i пiдтверджувaлося 6!льш низькими значеннями показниюв скоротливост! в ц!й груп!. Так, шдекс ударно! роботи л!вого шлуночка (1УРлш) був на 19,9 ± 1,3 % нижче пор!вняно з групою пащ-ент!в, у яких застосовувалася штучна ЕФ серця. Але наприкшщ операци функцюнальний стан серця ста-бшзувався i досл!джуван! показники не мали в!рог!д-них м1жгрупових в!дм!нностей (рис. 1).
Дещо под!бна динам!ка спостер!галась i в низ-ц! !нших показник!в скоротливост!. Так, ударний шдекс у груп! з використанням штучно! ЕФ серця становив 48,9 ± 1,34 мл/м2, що було на 21,3 ± 1,21 % б!льше пор!вняно з показниками, отриманими в аналопчний пер!од у груп! з використанням розчину Бретшнайдера (р < 0,05).
Значення серцевого шдексу i ступеня вкоро-чення передньозаднього розм!ру л!вого шлуночка у систолу в цьому перюд! також були б!льше в груп! з використанням штучно! ЕФ серця вщповщно на 12,5 ± 1,3 % та 14,6 ± 1,3 %.
Фракц1я викиду, що у постперфузшному перь од! була нижчою в груп! з використанням розчину Бретшнайдера пор!вняно з аналог!чними показниками в груп! з! штучною ЕФ серця на 19,0 ± 1,14 % (р < 0,05), у подальшому, наприк!нц! операци, вщ-новлювалася до 49,2 ± 1,35 % i не мала в!ропдних статистичних в!дм!нностей !з групою, де використо-вувалась штучна ЕФ серця (p = 0,4235).
При пор!вняльному анал!з! ефективност! локально! кардюпротекц!! з використанням штучно! ЕФ серця i розчину Бретшнайдера за частотою i до-зуванням адреном!метичних препарат!в ми не отри-мали в!ропдно! р!зниц! у використанн! допамшу (р = 0,793757) (рис. 2).
При анал!з! порушень ритму, що виникали тс-ля включення серця в системний кровооб!г, б!ль-ший вщсоток аритм!й було заф!ксовано в груп! хво-рих, в яких використовувалася штучна ЕФ серця. Юльюсть под!бних порушень становила 17,2 %, що на 7,2 % б!льше пор!вняно з вщповщними показниками, що спостерпалися в груп! обстежених, у яких застосовувався розчин Бретшнайдера. При цьому юльюсть шлуночкових екстрасистол!й була на 3,5 % б!льше в груп!, де для захисту мюкарда ви-користовувалася штучна ЕФ серця. I хоча показ-ники порушення ритму не загрожували життю в жоднш груп!, однак дан! проведеного дослщження дозволяють зробити висновок, що локальна кар-д!опротекц!я з використанням штучно! ЕФ серця
5,400 1,823
6,305 1,413
□
□
t-знач. = 0,2856 P = 0,793757 7
ФХКП ЕФ серця
Рисунок 2. Д'1аграма розмаху щодо використання допамну у постперфуз'1йному пер'юдi в групах спостереження (n = 118) Примтки: ФХКП — фармакохолодова кардюплепя (розчин Бретшнайдера); ЕФ серця — штучна електрична фiбриляцiя серця.
Рисунок 3. Пор'вняльна динамка показнимв тропонну I в групах дослдження (n = 118) Примтки: * — р = 0,934; ** — р = 0,521; *** — р = 0,628.
пор1вняно з ФХКП захистом мюкарда розчином Бретшнайдера може провокувати бшьшу аритмо-генну активнють.
Визначення пор1вняльно! активност тропош-ну I на вск етапах спостереження не виявило ста-тистично в1рогщно! м1жгрупово! piзницi в показни-ках даного каpдioспецифiчнoгo ферменту (рис. 3).
Висновки
1. Локальна каpдioпpoтекцiя з використанням штучно! електрично! ф16риляцп серця пopiвнянo з фармакохолодовим кардюплепчним захистом м1о-карда розчином Бретшнайдера може провокувати 61льшу аритмогенну активнють.
2. При використанн розчину Бретшнайдера у пoстпеpфузiйнoму пеpioдi спостеряалося деяке зни-ження контрактильно! здатносп мioкаpда, вщбувалося напpикiнцi операцц, i надалi гемoдинамiчнi показники в обох групах вщр!знялися стабiльнiстю, а гх значення були збiльшенi пор1вняно з вихщними величинами.
3. Штучна електрична ф!бриляц!я серця та фар-макохолодовий каpдioплегiчний захист мioкаpда з використанням розчину Бретшнайдера забезпечу-вали надшний piвень кардюпротекцп в дослщжува-них групах.
Конфлiкт штересш. Автори заявляють про вщ-сутн1сть конФл1кту штересш при пщготовщ дано! статтi.
Список лператури
1. Characteristics and baseline clinical predictors of future fatal versus nonfatal coronary heart disease events in older adults: the Cardiovascular Health Study / C.A. Pearte, C.D. Furberg,
E.S. O'Meara [et al.] // Circulation. — 2006. — Vol. 113. — № 18. — Р. 2177-2185.
2. Does intermittent cross-clamp fibrillation provide equivalent myocardial protection compared to cardioplegia in patients undergoing bypass graft revascularisation? / M. Scarci, H.B. Fal-louh, C.P. Young, [et al.]// Interact. cardiovasc. thorac. surg. — 2009. — Vol. 9, № 5. — Р. 872-878.
3. Hausenloy D.J. Cardioprotection during cardiac surgery / D.J. Hausenloy, E. Boston-Griffiths, D.M. Yellon// Cardiovasc. Res. — 2012. — Vol. 94, № 2. — P. 253-265.
4. Heart disease and stroke statistics-2011 update: A report from the american heart/ V.L. Roger, A.S. Go, D.M. Lloyd-Jones [et al.]// Circulation. — 2011. — Vol. 123. — e18-e209.
5. Is there any difference between blood and crystalloid car-dioplegia for myocardial protection during cardiac surgery? A meta-analysis of5576patients from 36 randomized trials/M. Sa,
F. Rueda, P. Ferraz [et al.] // Perfusion. — 2012. — Vol. 27, № 6. — Р. 535-546.
6. Suleiman M.S. Inflammatory response and cardioprotection during open-heart surgery: the importance of anaesthetics / M.S. Suleiman, K. Zacharowski, G.D. Angelini//Br. J. Pharmacol. — 2008. — Vol. 153, № 1. — P. 21-33.
7. Coronary artery bypass grafting: 30-day operative morbidity analysis in 1046patients /N.R.. Alwaqfi, Y.S. Khader, K..S. Ibrahim [et al.]// J. Clin. Med. Res. — 2012. — Vol. 4, № 4. — P. 267-273.
8. 30-day readmissions after coronary artery bypass graft surgery in New York State/E.L. Hannan, Y. Zhong, S.J. Lahey [et al.]// JACC Cardiovasc. Interv. — 2011. — Vol. 4, № 5. — P. 569-576.
9. http://xn--d1aiegmcrih.xn--p1ai/instruction.php — офi-цшна тструкщя до застосування препарату.
10. Hypothermia to reduce neurological damage following coronary artery bypass surgery / K. Rees, M. Beranek-Stanley, M. Burke, S. Ebrahim // Cochrane Database of Systematic Reviews. — 2001. — Issue 1. — Art. No.: CD002138.
11. Edelman J.J., Seco M., Dunne B. et al. Systematic review protocol: single-dose histidine-tryptophan-ketoglutarate vs. intermittent crystalloid or blood cardioplegia // Ann. Cardiothorac. Surg. — 2013. — 2. — 677.
12. Хапаев Т.С., Архипов А.Н., Омельченко А.Ю., Зубриц-кий А.В., Лукьянов АА, Горбатых А.В., Наберухин Ю.Л., Горбатых Ю.Н. Закрытие дефектов межпредсердной перегородки из мидаксиллярной боковой мини-торакотомии в условиях индуцированной фибрилляции желудочков // ПКиК. — 2015. — № 2.
Отримано 15.01.2019 ■
m
Лоскутов О.А.12, Дружина О.М.12, Дзюба Д.О.1, Пащенко С.В.1
Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, г. Киев, Украина 2ГУ «Институт сердца МЗ Украины», г. Киев, Украина
Сравнение кардиопротекторных свойств искусственной электрической фибрилляции сердца и раствора Бретшнайдера при операциях аортокоронарного шунтирования
Резюме. Актуальность. Проблема ишемического повреждения миокарда при проведении кардиохирургиче-ских операций еще далека от окончательного решения. Так, в зависимости от методики кардиопротекции частота интраоперационного инфаркта миокарда встречается от 2 до 7,2 % случаев, острая сердечная недостаточность — от 2,7 до 51,2 %, острые нарушения сердечного ритма — от 20 до 63,6 %. Цель. Изучение сравнительной эффективности кардиопротекторного действия искусственной электрической фибрилляции сердца и раствора Бретшнайдера при выполнении операций аортокоронарного шунтирования в условиях искусственного кровообращения. Материалы и методы. В исследовании приняли участие 118 пациентов с ишемической болезнью сердца, которым на базе ГУ «Институт сердца МЗ Украины» (г. Киев), в условиях искусственного кровообращения, были выполнены операции аортокоронарного шунтирования. У 58 пациентов (1-я группа) нами использовалась искусственная электрическая фибрилляция сердца. У 60 пациентов (2-я группа) применялась фармакохолодовая кардиоплегия с использованием раствора Бретшнайдера. Результаты. Сравнительный анализ эффективности локальной кардио-протекции показал наличие достоверной статистической разницы в показателях среднего артериального давления между двумя исследуемыми группами в постперфузион-ном периоде (р = 0,003572). Причем показатели среднего
артериального давления в 1-й группе были на 22,1 ± 1,2 % выше по сравнению с аналогичными показателями, которые зарегистрированы во 2-й группе. Ударный индекс в 1-й группе составил 48,9 ± 1,34 мл/м2, что было на 21,3 ± 1,21 % больше по сравнению с показателями, полученными в аналогичный период во 2-й группе (р < 0,05). Фракция выброса, которая в постперфузионном периоде была ниже во 2-й группе по сравнению с аналогичными показателями в первой группе на 19,0 ± 1,14 % (р < 0,05), в дальнейшем, к концу операции, восстанавливалась до 49,2 ± 1,35 % и не имела достоверных статистических различий с 1-й группой (p = 0,4235). Количество аритмий в
1-й группе составило 17,2 %, что на 7,2 % больше, чем во
2-й группе. Определение сравнительной активности тро-понина I на всех этапах наблюдения не выявило статистически достоверной межгрупповой разницы. Выводы. Локальная кардиопротекция с использованием искусственной электрической фибрилляции сердца, по сравнению с фармакохолодовой кардиоплегической защитой миокарда раствором Бретшнайдера, может провоцировать большую аритмогенную активность, но более устойчиво поддерживает сократительную способность миокарда и обеспечивает надежный уровень кардиопротекции. Ключевые слова: кардиопротекция; электрическая фибрилляция сердца; раствор Бретшнайдера; аортокоронар-ное шунтирование
O.A. Loskutov12, O.M. Druzhyna12, D.O. Dzyuba1, S.V. Pashchenko1
1Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Kyiv, Ukraine
2State Institution "Heart Institute of the Ministry of Health of Ukraine", Kyiv, Ukraine
Comparison of cardioprotective properties of artificial electrical fibrillation of the heart and Bretschneider
solution during coronary artery bypass grafting
Abstract. Background. The problem of ischemic damage to the myocardium during cardiac surgery is still far from its final solution. So, depending on the method of cardioprotection, the incidence of intraoperative myocardial infarction is 2—7.2 %, acute heart failure — 2.7—51.2 %, severe cardiac rhythm disturbances — 20—63.6 %. The objective was to study the comparative efficacy of the cardioprotective effect of artificial electrical fibrillation of the heart and the Bretschneider solution when performing coronary artery bypass grafting with cardiopulmonary bypass. Materials and methods. One hundred eighteen patients with coronary heart disease participated in the study, they underwent coronary artery bypass grafting with cardiopulmonary bypass at the premises of Heart Institute of the Ministry of Health of Ukraine (Kyiv). In 58 patients (group I), we used artificial electrical fibrillation of the heart, in 60 persons (group II) — the cold chemical cardioplegia using Bretschneider solution. Results. A comparative analysis of local cardioprotection effectiveness showed a statistically significant difference in the mean blood pressure between the two study groups in the post-perfusion
period (p = 0.003572). Meanwhile, the mean blood pressure in group I was 22.1 ± 1.2 % higher compared to that of group II. Also, the stroke volume index in group I was 48.90 ± ± 1.34 ml/m2, that is 21.30 ± 1.21 % higher than in group II for the same period (p < 0.05). The ejection fraction, which was 19.00 ± 1.14 % (p < 0.05) lower in group II compared to group I during the post-perfusion period, subsequently, by the end of surgery, restored to 49.20 ± 1.35 % and had no statistically significant difference with group I (p = 0.4235). The incidence of arrhythmias in group I was 17.2 %, that is 7.2 % higher than in group II. Determination of comparative activity of troponin I at all stages of observation did not reveal a statistically significant difference between groups. Conclusions. Local cardioprotection using artificial electrical fibrillation of the heart, compared to cold chemical cardioplegic protection of the myocardium with Bretschneider solution, can provoke greater arrhythmogenic activity but more consistently maintains the myocardial contractility and provides a reliable level of cardioprotection. Keywords: cardioprotection; electrical fibrillation of the heart; Bretschneider solution; coronary artery bypass grafting
