CC BY
16
УДК 636.2.636.084.1
Тиш М.А., кандидат с.-г. наук, доцент ©
Блюсюк С.М., кандидат с.-г. наук, доцент (e-mail: btf-pdatu@mail.ru)
Подгльський державный аграрно-техтчний утверситет
ПОР1ВНЯЛЬНА ОЦ1НКА ВИКОРИСТАННЯ В ГОД1ВЛ1 ТЕЛЯТ 3АМ1ННИКА МОЛОЧНИХ КОРМ1В, ВИГОТОВЛЕНОГО 13 Р13НИХ
СОРТ1В СО1
Наведет результати дослгджень з вивчення впливу соевого замтника молочних кормгв, виготовленого гз сог сорт1в Нива та Подолянка, на ефективтсть вирощування телят украгнськог чорно-рябог молочног породи. Встановлено, що згодовування замтника гз сог сорту Подолянка забезпечуе тдвищенням прирост1в телят пор1вняно з випоюванням молока гз сог Нива.
Ключоei слова: телята, соя, замшник молочних кормгв, енерг1я, приркт.
Вступ. За останш роки створено ряд нових сорив со!, яю вiдрiзняються не лише агротехшчними характеристиками, але й хiмiчним складом, а тому потребують детального дослщження як в лабораторних умовах, так i на тваринах. Виробництву запропоноваш рiзноманiтнi рецепти замшниюв молочних кормiв на основi со!, але енергоемшсть !х i щна досить висою, тому вони не знаходять широкого використання. Pi3m сорти со! вiдрiзняються за хiмiчним складом, набором амшокислот, вмiстом антипоживних речовин, тому потребують широкого вивчення. Заслуговують на увагу сорти, яю визнанi нацiональними стандартами i рекомендованi до широкого впровадження.
Анал1з останшх дослщжень i публжацш, в яких започатковано розв'язання даноУ проблеми. Останнiми роками скорочення поголiв'я корiв зробило молоко дефiцитним кормом, а виробництво замшниюв молочних кормiв стримуеться через дефiцит основних компонент та дорогi технологи приготування [1]. Бшьшють рослинних джерел мають низьку бiологiчну цiннiсть бiлку, а тому не можуть бути використаними в якост компонентiв повних або часткових замiнникiв. Вигiдно в цьому вщношенш видiляеться соя, яка мiстить достатню кiлькiсть розчинного повноцiнного бiлку, що за сво!м амiнокислотним складом близький до кормiв тваринного походження [2, 3]. Тому створення рецепив замшниюв молока на основi со! нових високопродуктивних сортiв мае велике значення для забезпечення повнощнно! годiвлi телят.
Матерiал i методи. Матерiалом е результати науково-господарського та фiзiологiчного дослвдв, якi провели в умовах приватно-орендного пщприемства «Красноставське» Чемеровецького району Хмельницько! областi на телятах укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи.
1з 22 телят при народжеш було сформовано двi аналогiчнi групи по 11
© Тиш М.А., Блюсюк С.М., 2008
170
голiв у кожнш, при цьому контролем була перша група [4]. У зрiвняльний перюд (20 дшв) телята обох груп одержували основний рацюн (ОР), а в облжовий (63 дш) - тварини першо! групи одержували ОР iз замiнником молочних кормiв з со! сорту Нива, а друго! - знаходилися на рацiонах з використанням замiнника з со! сорту Подолянка.
Результати дослщжень та Ух обговорення. Пiддослiдних тварин годували за схемами, як використовуються в господарствi i характернi для багатьох господарств регюну. Вони розрахованi на одержання середньодобового приросту живо! маси за молочний перюд на рiвнi 800-900 г. Згщно схеми годiвлi використовували злакове сiно, сiнаж, силос, кормовi буряки, мiнеральнi пiдкорми, в л^нш перiод - траву однорiчних та багаторiчних бобових i злакових культур. Телятам випоювали материнське молоко у повному об'eмi, передбаченому схемою. Збиране молоко замшили на соеве, приготовлене за технолопею ЗАТ «Топ-Сервю-Молоко» з вказаних ранiше сортiв со!. Телята дослщно! групи споживали по 2,93 кг сухо! речовини на 100 кг живо! маси, що на 2,4% менше вщносно контролю.
Деяю варiацi!' в хiмiчному складi зерна со! е природними, особливо якщо соя вирощена в рiзних ^матичних зонах. Сорти со!, якi використовувалися у наших дослiдах, мали порiвняно невисоку вологiсть, пiдвищений вмiст проте!ну при дещо меншому вмiстi кл^ковини та золи (табл. 1).
Таблиця 1
По|мвняння \1м1чного складу соУ з даними рйних авторив_
л « КалашшковО П Дослвдт
Показник « 'Й-^ 3 о и 'а ао кс я л ра ев Попов1С пусь пусь <С 1-4 в о н л о Ф М е ме м о Т а в и X н р о сорт вдолянка
Б с П
Волопсть, % 12,5 13,5 15,0 13,0 15,0 15,0 10,1 9,2 9,8
Сирий проте!н, % 36,0 33,2 31,9 28,2 30,4 33,2 29,8 37,5 40,2
Сира клггковина, % 5,0 6,0 7,0 11,2 11,5 8,4 5,7 5,8 6,5
Зола, % 5,0 5,0 - 5,1 5,2 5,0 5,4 4,4 4,1
БЕР, % 22,5 23,4 26,5 25,0 25,0 24,5 30,8 25,3 22,6
Крохмаль, % 1,5 1,4 1,2 1,3 - 1,4 - 6,5 6,8
Цукор, % 9,0 7,0 4,0 5,0 - 5,6 - 4,2 4,5
Л1зин, % 23,0 21,9 21,1 17,3 - 21,9 - 22,9 23,1
Метюнш, г/кг 5,0 4,6 4,6 3,9 - 4,6 - 5,0 4,9
Цистин, г/кг 5,4 5,3 5,0 4,8 - 5,3 - 5,5 5,5
Триптофан, г/кг 4,7 4,3 - 3,1 - 4,3 - 4,8 4,7
Арпнш, г/кг 25,9 25,6 - 28,5 - 25,6 - 26,1 25,8
Кальцш, г/кг 2,5 2,8 4,8 3,0 3,2 3,5 - 2,3 3,1
Фосфор, г/кг 5,5 5,9 7,1 4,9 4,7 6,9 - 6,2 6,4
Якщо за даними А.П. Калашникова (1985), у сухш речовиш зерна со! мютиться 31,9% сирого проте!ну, 7,0 сиро! клiтковини, 26,5% безазотистих екстрактивних речовин (БЕР), то зерно со! сорту Нива мае концентрацш сирого проте!ну 37,5%, клiтковини - 5,8, БЕР - 25,3%, а Подолянка - вщповщно 40,2;
171
6,5 та 22,6% в 1кг. За даними М.М.Карпуся (1977,) у зерш со! мктиться 17,3% лiзину, а у со! сорив Нива та Подолянка - вщповщно 22,9 та 23,1%. А, звщси, на кожних 100 г лiзину у со! дослщжуваних сорив приходиться по 2,1-2,2 г метюшну, 2,4 г цистину, 2,0-2,1 г триптофану, 11,2-11,4 г арпшну, тодi як за даними М.М.Карпуся (1977) щ вщношення складають 2,2; 2,8; 1,8; 16,5 вщповщно.
Тварини першо! групи, яю споживали замiнник молочних кормiв, приготований за технологieю, запропонованою ЗАТ «Топ-Сервк-Молоко» iз со! сорту Нива, дещо гiрше перетравлювали основш поживнi речовини рацiону порiвняно iз тими, яким випоювали замiнник молочних кормiв iз со! сорту Подолянка. Крiм того, тварини дослiдно!' групи краще порiвняно з контролем всмоктували азот на 4,9% (Р>0,95) при кращому засвоeннi його на 7,9%.
При однаковш кiлькостi енергi! в рацюнах тварин (ВЕ) непродуктивнi втрати обмшно! енергi! у другiй груш були меншими на 0,2%, внаслщок чого бiльшою була чиста енерпя приросту на 0,9%. У розрахунку на 1 кг обмiнно! маси тша у тварин дослiдно! групи спостер^алося пiдвищення продуктивного використання енергп рацiону, про що говорить на 8% бшьша енергiя приросту порiвняно з контролем (табл. 2).
Таблиця 2
Баланс енерНУ в розрахунку на 1 кг обминно!' маси (М±т, п=3)
Показник Групи
контрольна дослвдна
Валова енерпя рацюну, кДж 1537±57,5 1528±45,9
Валова енерпя калу, кДж 470,0±23,0 411,4±15,3*
Енерпя ППР, кДж 1067±34,5 1093±30,9
Коефщент перетравносп ВЕ, % 69,43±0,34 72,67±0,26*
Витрати енерги з газами, сечею, теплотою ферментаци, кДж 163,0±12,6 224,5±16,4*
Обмшна енерпя, кДЖ 904±25,5 869±14,4
Коефщент обмшносл ВЕ, % 58,8±0,76 57,8±0,83
Коефщент обмшносл ПЕ, % 84,7±0,84 79,5±0,94*
Теплопродукщя, кДж 679,8±33,4 649,1±13,7
Чиста енерпя приросту, кДж 224,8±9,88 242,8±17,9
Продуктивне використання:
- валово!' енерги, % 14,72±1,00 16,15±1,10
- обмшно! енергп, % 25,00±1,64 27,93±1,96
Чиста енерпя пвдтримання, кДж 363,3±4,00 361,6±2,79
Чиста енерпя, кДж 588,5±8,34 604,4±19,0
Слiд зазначити, що тварини дослiдно! групи на 8,9% менше енергi! видiляли з калом, шж аналоги контрольно! групи, але останш менше втрачали !! з газами, сечею та теплотою ферментаци при вiрогiднiй рiзницi. В розрахунку на одиницю маси телята дослщно! групи споживали на 2,2% менше валово! енергi! рацiону, на 12,5% менше втрачаючи !! з калом, але на 3,2% бшьше - з сечею, газами та теплотою ферментаци. Внаслщок чого у них, порiвняно з
172
контролем, бшьшою була енерпя перетравних поживних речовин на 2,4%, а звщси i вищий коефщент перетравност енергi! - на 3,2%.
У тварин друго! групи на 2,2% меншою була теплопродукщя в абсолютних обчисленнях у порiвняннi з першою, а це сприяло зниженню !! питомо! ваги вщ валово!, перетравно! та обмiнно! енерги рацiону на 1,0, 4,1 i 0,3% вiдповiдно. В розрахунку на одиницю обмiнно! маси тiла тварини дослщно! групи на 5,6% менше енерги витрачали на теплопродукцш порiвняно з контролем.
У пiдготовчий перiод дослiду середньодобовi прирости бугайцiв обох груп були однаковими - на рiвнi 682-686 г. В основний перюд дослщу згодовування телятам молочного замiнника, приготовленого iз со! сорту Подолянка, сприяло тдвищенню середньодобових приростiв тварин на 7,9% при статистично вiрогiднiй рiзницi (Р>0,95) порiвняно з телятами, яким згодовували молоко з традицiйного сорту со!.
Згодовування молока iз сорту Подолянка сприяло тдвищенню загальних витрат сухо! речовини рацiонiв у порiвняннi з аналогiчним iз сорту Нива на 1,0%, а також - деякому тдвищенню витрат обмшно! енерги та перетравного проте!ну на 3,4 та 9,7% вщповщно (табл. 3).
Таблиця 3
Затрати корму на приркт в розрахунку на 1 голову_
Показник Групи
контрольна дослщна
Одержано приросту за основний перюд, кг 45,3 49,2
Затрачено за перюд:
- сухо! речовини, кг 212 213
- обмшно! енерги, МДж 2074 2145
- перетравного протешу, кг 24,85 27,22
Затрачено на 1 кг приросту:
- сухо! речовини, кг 4,67 4,34
- обмшно! енерги, МДж 45,8 43,6
- перетравного протешу, г 548 553
В розрахунку на один кшограм приросту тварини дослщно! групи, за рахунок одержання бшьшо! кшькост приросту, витрачали менше на 7,1 сухо! речовини та на 4,9% - обмшно! енерги порiвняно з контролем при майже однакових витратах перетравного проте!ну.
Висновки. При згодовуванш замшника молочних кормiв на соевш основ^ виготовленого з со! сорту Подолянка, порiвняно iз сортом Нива, одержано на 7,9% бшьше приросту при практично однаковому споживанш сухо! речовини, але бiльшому - проте!ну (9,7%). Телята, якi одержували соеве молоко iз сорту Подолянка, краще перетравлювали суху речовину на 1,8 (Р>0,95), сиру клiтковину та БЕР на 3,9% (Р>0,95), азот на 1,1%. Як наслщок, меншi втрати енергп з теплом на 4,5% i ефективнiше використання обмшно! енергп на прирiст (на 2,93%).
173
Лггература
1. Александров С.Н., Толмачева Р.А. Соевое молоко в рационах телят // Научно-технический бюлетень института животноводства. - Харьков, 1994. - № 65. - С. 18.
2. Вдосконалення технологш збер^ання та використання зерна / М.Ф. Кулик та ш.; за ред. М.Ф. Кулика, А.О. Бабича, А.А. Засухи, A. Gracey. - Вшниця, 1996. - 230 с.
3. Кваша В.1., Василишин Н.£. Використання балансуючого сухого замшника незбираного молока // Вкник аграрно! науки. - 1995. - №5. -С.70-74.
4. Овсянников А.И. Основы опытного дела в животноводстве. - М.: Колос, 1976. - 304 с.
Summary
The results of researches are resulted from the study of influence of soy-bean milk forage substitution, made from soy of sorts the Field and Podolyanka, on efficiency of growing of calves of the Ukrainian cherno-ryaboy suckling breed. It is set that from soy of sort Podolyanka provides that feeding of substitute the increase of increases of calves comparatively with feeding of milk from soy the Field.
Key words: calves, soy, milk forage substitution, energy, increase.
Стаття надшшла до редакцИ 1.09.2008
174
