CC BY
61
Висновки
Методика оцшки впливу лiсу на водний баланс територи, що розробле-на А. М1ховичем i I. Кульчицьким-Жигайло, дае можливiсть кiлькiсно оцiнити загальну продуктившсть водоохоронно! функци лiсу на водозборi на основi змiни Грунтового стоку. Ця методика адаптована нами для економiчного ощ-нювання водоохоронно! функци. Ii' перевагою е те, що вона дае можливють уникнути одного з найбiльш поширених спрощень, що допускаються у проце-ci економiчного оцiнювання: прирiвнювання граничних i середнiх вартостей.
Враховуючи множиннicть економiчних оцiнок екологiчних благ, !х тлу-мачення i коректне застосування у ходi формування еколопчно! та люово! по-лiтики набувае не меншого значення, нiж власне методика розрахунку. Гранична економiчна оцiнка рекомендуеться для застосування у процес обгрунту-вання рiшень, пов'язаних iз вщносно невеликими змiнами рiвня лicиcтоcтi. Ви-cокi значення каттально! оцiнки, розраховаш для водозбору р. Брустуранка, роблять сустльно ефективними витрати на залюнення вже лише завдяки щн-ност додаткового обсягу водних реcурciв. Середня економiчна оцiнка може бути використана для встановлення загально! вартоcтi рiчного потоку послуг, що надаються люовою екосистемою на водозборi, та порiвняльного аналiзу цiнноcтi водоохоронно! функци для лiciв на рiзних водозборах.
Лггература
1. Михович А.И. О гидрологических критериях оптимальной лесистости// Лесоводство и агролесомелиорация. - 1972, вып. 29. - С. 3-9.
2. Водоохоронт люонасадження// М1хович А.Г., Пастернак П.С., Ананьев П.П. та ш. -К.: Урожай, 1986. - 144 с.
3. Кульчицкий-Жигайло И.Е. Методика определения максимально допустимого снижения лесистости водосборов при рубках в горных лесах Карпат// Лесоводство и агролесомелиорация. - К.: Урожай, 1987, вып. 75. - С. 19-22.
4. Кульчицкий-Жигайло И.Е. Водоохранно-защитная роль леса в бассейнах рек Украинских Карпат и ведение хозяйства по водосборам: Автореф. дис. .. .канд. с.-х. наук: 06.03.03// Украинский НИИ лесного хозяйства и агролесомелиорации. - Харьков, 1989. - 18 с.
5. The Value of Forest Ecosystems. CBD Technical Series No.4. November 2001. - Secretariat of the Convention on Biological Diversity.// http://www.biodiv.org.doc/publications/cbd-ts-04.pdf. - 59 р.
6. Постанова Кабшету МЫс^в Укра'ни вщ 30.05.1997 р. № 525 "Про Методику нормативно! грошово! оцшки земель несшьськогосподарського призначення (^м земель населе-них пункпв)"// Инвестгазета. - 12.12.2006 р, № 49 (575).
7. Ресурсы поверхностных вод СССР, т. 4: Украина и Молдавия. - Л.: Гидрометеоиздат, 1976. - 687 с.
8. Закон Укра!ни "Про внесення змш до деяких законодавчих акпв Укра!ни з питань оподаткування" № 398-V вщ 30.11.2006.// http://zakon.rada.gov.ua.
УДК 369.545 Асист. Л.1. Дяченко - НЛТУ Украти, м. Львiв
ПОНЯТТЯ РЕКРЕАЦП ТА II РОЛЬ У СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНОМУ РОЗВИТКУ РЕГ1ОНУ
Проаналiзовано рiзнi науковi пщходи до визначення поняття "рекреащя" та запропоновано власне тлумачення. Також обговорено роль рекреацп у сощально-економiчному розвитку регюну.
Ключов1 слова: рекреацiя, cкладовi рекреацп, рекреащя регюну.
Assist. L.I. Dyachenko -NUFWTof Ukraine, L'viv
The definition of recreation and its role in the region socio-economic development
The different scientific approaches to determination of the definition of recreation are analyzed and its own view is suggested in the article. The role of the recreation in the region socio-economic development is discussed.
Keywords: recreation, elements of recreation, region recreation.
Реформування суспшьного виробництва, змша характеру пращ, збшь-шення вшьного часу, полшшення еколопчно! ситуаци та багато шших проце-Ыв визначають значш масштаби розвитку сфери рекреацй. Так, у структурi споживання жителiв промислово розвинутих краш видатки на вiдпочинок i освгту на 18 % перевищують затрати на кушвлю продуктiв харчування i 2,3 раза - видатки на кушвлю одягу i взуття [1]. Вщпочинок належить до потреб, вщ яких неможливо вiдмовитися.
Рекреащя - необхiдна умова життя людини, засiб компенсаци напру-ження. Вщтворення працездатностi населення е вiдносно новою сферою мiж-дисциплiнарних дослiджень (економiчних, географiчних, соцiологiчних, ма-тематичних, медичних та шших). У зв'язку з цим виникла необхiднiсть уточ-нення поняття "рекреацй" та визначення li ролi у соцiально-економiчному розвитку регюну. Для вирiшення поставлено: задачi було використано основ-нi прийоми абстрактно-лопчного методу, зокрема iндукцiя i дедукщя, аналiз i синтез, аналогiя, зютавлення, сходження вiд абстрактного до конкретного та системно-структурний анашз.
Категорiя "рекреащя" отримала найбiльш широке поширення в реп-ональнiй економiцi. У науковш лiтературi трапляеться рiзне трактування цього термшу. Зокрема, ототожнення поняття "рекреащя" з поняттям "оздо-ровлення", iншi - з поняттям "вiдпочинок". Крiм цього, термiн використо-вуеться для характеристики галузi нацiонального господарства, пов'язано!" з освоенням територii для вщпочинку, лiкування (реабiлiтацii) i туризму, ске-ровано1 на розвиток, вiдпочинок i оздоровлення, вдосконалення i розвиток особистос^ [3].
Вiдповiдно до того, що iснують рiзнi визначення поняття "рекреащя" змшюеться й сама сфера аналiзу. В одних випадках аналiзуеться розвиток ок-ремих типiв рекреацiйних об'екпв, в iнших - дослiджуеться функщонування певних пiдсистем, а ще в шших - визначаеться стан i шляхи розвитку визна-чено1 частини матерiальноi бази рекреацii [2-6]. Хоча визначення рекреацй в лiтературi значно диференцшоване, однак всi дослiдники виходять з того, що це поняття характеризуе свщомо створюваш людиною загальш умови, якi за-безпечують вщтворення працездатностi населення.
Саме зростання ролi загальних умов органiзацii рекреацiйноi галузi стало основним моментом для широкого ii вивчення. В останнi десятирiччя щодо сутностi рекреацii у науковш лiтературi побутуе думка, що до не!" варто вiдносити природно-ландшафтнi умови та матерiальнi речi. Виходячи зi ска-заного вище, пiд рекреащею треба розумiти цiлiсний природно-функцiоную-чий об'ект, дiяльнiсть якого створюе загальш умови соцiально-економiчного
розвитку. До рекреацй' треба вщнести tï об'екти, функцiонування яких ство-рюе загальш умови суспшьного вщтворення та сощально1 дiяльностi. Причо-му сукупшсть цих об'екпв не е незмiнна. У мiру суспiльного розвитку ця сукупшсть об,ектiв постiйно змiнюеться i доповнюеться, оскiльки пiдвищуеться роль загальних умов.
Видiляють такi основнi суспшьт функцй рекреацй", як медико-бюло-пчна, соцiально-культурна, економiчна i полiтична [7]. В економiчнiй групi головне мюце займае вiдтворення робочо1 сили. Рекреащя збершае суспiльно необхiдний час, а також е формою попиту на послуги, що визначае форму-вання шших сфер господарсько1 дiяльностi.
Рекреащя виконуе й економiчнi функцй' прискорення розвитку госпо-дарсько1 структури певно1 територй; розширення сфери зайнятостi; вплив на структуру грошового балансу населення; збшьшення шоземного туризму та отримання валюти.
Економiчнi параметри рекреацй' визначаються так:
• рекреацiя належить до невиробничо1 сфери. Економiчний ефект вщ рекре-ацiйноï дiяльностi проявляеться в закладах лжування, вiдпочинку i туризму, а також на р1вт нацюнального господарства краши в зростант валового сус-тльного продукту.
• рекреащя тшно пов'язана з природним середовищем, вона розвиваеться на стику економжи i сощально1 сфери, а також екологи. Тому тд час визначення ефекту вiд розвитку рекреацiйноï дiяльностi поряд з економiчними чинни-ками необхiдно враховувати також природоохоронт i соцiальнi;
• економiчнi параметри рекреацй тюно пов'язанi з видом рекреацшного ресурсу i, вiдповiдно, з економiчними характеристиками стану рекреацшних райотв. Цей зв'язок виражаеться системою показниюв (пропускна здатнiсть рекреацшних територш, витрати лiкувальних ресурсiв на один людино-день, наван-таження i рекреацшна мiсткiсть курортноï мiсцевостi, рiвень комфорту) [7].
У зв'язку з тим, що розвиток рекреацй мае явно виражений територь альний характер, вона забезпечуе розвиток певноï територiï, або оргашзовуе ïï взаемозв'язок з шшими регюнами.
У наукових розробках продовжуеться процес конкретизацй термшу "рекреащя". Разом з тим методично чггко виявлено, що йдеться про матерь альш елементи, як створюють умови для ефективно1' д1яльност1 соц1ально1" сфери суспшьного життя та природно-ландшафтш умови. Враховуючи сказа-не вище, ми пропонуемо таке тлумачення категорй "рекреацй". Отже, рекреащя - це система об'екпв та умов з виробництва послуг, як сприяють вщтво-ренню працездатност населення на основ! рекреацшних ресурЫв, забезпечу-ють нормальш умови життя i трудово1' д1яльност1 мюцевого населення.
Рекреащя охоплюе i об'екти проживання на основ! приватного сектора, харчування, побутового обслуговування рекреанлв, транспорту, зв'язку, охорони здоров'я, ф1зично1" культури i спорту, освгги, культури i мистецтва, д1яльшсть яких спрямована на задоволення потреб рекреанлв, забезпечення ix життедiяльностi, духовного та штелектуального розвитку.
Багато спшьного е м!ж поняттями "рекреащя" i "сфера обслуговування", наприклад, одне й те ж функщональне призначення - надання послуг на-селенню. Але, разом з тим, юнують вщмшносл: сфера обслуговування - це галузевий подш, а рекреацiя - це територiальний шдхщ до ïï розвитку.
У сучасних наукових розробках вщсутне едине визначення згаданих категорiй, тривае процес уточнення 1х структури i функцш. Але жодна з цих категорш не пiдмiняе одна одну.
Великий штерес викликае питання класифжацп видiв рекреацп та по-будова 11 структурно! моделi. Подiл рекреацii на окремi ланки дае змогу глиб-ше вивчити 11 роль у соцiально-економiчному розвитку регiонiв i тим самим виявити вплив на розширення i пiдвищення ефективностi господарсько1 дь яльностi регiону.
У процесi дослщження мiсця рекреацii в соцiально-економiчному розвитку регюшв потрiбно дослiдити вс 11 складовi. Питанню ролi й функцш ок-ремих ланок рекреацп у суспшьному процесi присвячено чимало наукових робiт, зокрема, видiлимо пращ економю^в - В. Кравцiва, М. Лесечко, Н. Не-дашкiвськоi, О. Шаблiя; архiтекторiв - М. Габреля, Б. Посацького, Т. Панчен-ка, Я. Тараса, Г. Шульги; географiв та бiологiв - М. Голубця, Г. Гуцуляка, С. ГенЫрука, В. Кучерявого. Автори по^зному розглядають класифжащю видiв рекреацii, обгрунтовують критерii 11 розмежування.
Рекреащя перебувае в постшному взаемозв'язку з сферами матерiально-го виробництва та виробничою iнфраструктурою Цей взаемозв'язок мае рiзно-бiчний характер. Сощологи, розглядаючи розвиток рiзноукладностi в сусшль-ствi, окреслюючи соцiальнi характеристики укладу та багатоукладшсть став-лять у центр людину, 11 штереси та потреби всебiчного якiсного задоволення [9]. Саме в цьому полягае сощальна сутшсть i характер функщонування кожного укладу та мюце рекреацii. Економiсти дотримуються принципiв, як вико-ристовуються при подiлi економiчноi сфери - матерiального виробництва чи невиробничо1 сфери, тобто класифiкують рекреащю залежно вiд ролi 11 окре-мих структурних пiдроздiлiв у створенш суспiльного продукту [8].
Рекреащя належить до виробничо1 сфери i кiнцевим 11 продуктом е ви-робництво послуг. Не зупиняючись на класифжацп, запропонованiй спещ-алiстами економiчноi сфери, зазначимо, що таке розмежування та вщнесення рекреацii до сфери виробництва, на наш погляд, е недощльним, оскшьки усi заклади рекреацп належать до сощально1 iнфраструктури.
При класифжацп рекреацii чимало авторiв видшяють зелений туризм, тобто сукупнiсть об'ек^в, що створюють умови для оздоровлення суспшь-ства в сiльськiй мюцевость До не1 належать заклади приватно1 рекреацii, що органiзована на основi приватного житлового фонду. Вони повинш бути ви-дiленi в самостшну групу, оскiльки вiдрiзняються вiд шших видiв рекреацп [3]. Категорiя "зелений туризм" на сьогодш дуже поширена в науковiй л^е-ратурi, хоча рiзнi автори дають 1й неоднозначне тлумачення.
На нашу думку, тд зеленою рекреащею варто розумiти систему орга-нiзацiй, пiдприемств i служб, яю займаються спецiалiзованим обслуговуван-ням вщпочиваючих. До них мають належати також служби, якi забезпечують ефективне функщонування, ремонт i вiдтворення рекреацшних об,ектiв, пе-ресування рекреантiв тощо. До не1 входить: транспорт, зв'язок, помешкання, ремонтна служба, автотехнiчне та шформацшне обслуговування. Виходячи зi сказаного, вважаемо, що рекреащя умовно подшяеться на виробничу (об'екти
та споруди), сощальну (мешканцi та обслуговуючий персонал) та шститущ-ональну (iнформацiйнi служби) частини.
Запропонована класифжащя рекреацй не претендуе на вичерпнiсть i безальтернатившсть. Кожна ланка рекреацй мютить Ti складовi, як! об'едну-ються м!ж собою за функцiональним призначенням. Так, комунально-побуто-ва складова рекреацй об'еднуе: сферу побуту, харчування, торпвлю. Основна ïï функщя полягае в задоволенш комунально-побутових i природно-ф!зюло-пчних потреб рекреанлв. Складова iнженерного облаштування та захисту довкшля об'еднуе: газо-, електро-, водопостачання та водовiдведення, дороги, охорону довкшля (запровадження системи контролю за саштарним станом сшьських населених пункпв, дотримання санiтарниx норм i правил господа-рювання). Соцiальна складова рекреацй об'еднуе: культуру та мистецтво, культов! споруди, охорону здоров'я, ф!зичну культуру та спорт. Ïï функщя полягае в розвитку та задоволенш шзнавальних, духовних потреб рекреанлв, охорош i змщненш здоров'я.
Комунально-побутове, iнженерне облаштування та захист довкшля, а також сощальна складов! рекреацй належать до тих сфер життезабезпечення, як! розвиваються вщповщно до вимог сьогодення. Функщонування об'екпв рекреацй нових форм сприяють розвитку сфери платних послуг i вщповщно шдвишують вимоги рекреантiв до ïx якость Тут зростае роль науки, поси-люеться ïï штегращя з рекреащею.
Основними завданнями структурних елеменлв рекреацй е:
• у сфер! комунально-побутового обслуговування рекреанпв:
■ реформування та функцюнування комунально'1 служби;
■ благоустрш населених пункпв i вулично'1 мереж!;
■ розвиток сучасно'1 телекомушкацшно'1 системи;
■ розвиток д1яльносп територ1альних громад;
• у сфер! !нженерного облаштування i охорони довкшля:
■ розвиток газових мереж;
■ водо- та електропостачання, водовщведення;
■ буд1вництво дор1г !з твердим покриттям;
■ запровадження ефективно'1 системи контролю за саштарним станом, дотримання саштарних норм i правил господарствами.
• у сощальнш сфер!:
■ буд1вництво та реконструкция об'екпв сощально-культурного призначення;
■ функцюнування програми медичного обслуговування рекреанпв;
■ розвиток гумаштарно'1 сфери регюну;
■ сощальний захист мюцевих мешканщв та рекреанпв.
Отже, шд рекреащею регюну розум!емо систему оргашзацш та умов !з виробництва рекреацшних послуг, як! забезпечують процес вщтворення працез-датност рекреанпв, не попршуючи умов життя i пращ мюцевих мешканщв.
Головною цшлю розвитку рекреацй е:
• тдвищення р!вня розвитку социально! шфраструктури;
• формування системи обслуговування населення i рекреанпв широким асор-
тиментом високояшсних послуг i створенням нових робочих мюць;
• запобнання подальшш деградацй' населених пунктов i територш.
Л^ература
1. Антонюк Я. Сфера побутових послуг для населения: стан розвитку i засади державного регулювання на мiсцевому рiвиi// Регiоиальиа економша. - 2001, № 4. - С. 115-122.
2. Багров М.В. Принципи концепци рекреацiйиого розвитку Криму// Укра!нський геог-рафiчиий журнал. - 1997, № 1. - С. 32-34.
3. Бейдик О.О. Рекреацшно-туристсью ресурси Украши: Методология та методика ана-лiзу, термiиологiя, районування: Монографiя. - К.: Ки!вський ун-тет, 2001. - 395 с.
4. Бережная И.В. Формы организации и методы управления рекреационной сферой в новых условиях хозяйствования (на примере Крымского региона): Автореф. дис. ... канд. экон. наук: 08.10.01/ НАН Украины. Ин-т экономико-правовых исслед. - Донецк, 1997. - 24 с.
5. Веденин Ю.А. Динамика территориально-рекреационных систем. - М.: Наука, 1982. - 260 с.
6. Габрель М.М. Арх^ектурно-ландшафты дослщження рекреацп в репош. Стан та проблеми шформацшного забезпечення// Проблеми шформатизацп рекреацшно! та туристич-но! дiяльиостi в Украiиi: перспектива культурного та екоиомiчиого розвитку: Пращ Мгжна-родного Конгресу (Трускавець, 23-28 трав. 2000 р.). - Трускавець, 2000. - С. 54-59.
7. Гидбут А.В., Мезенцев А.Г. Курортно-рекреационное хозяйство (региональный аспект). - М.: Наука, 1991. - 94 с.
8. Гранберг А.Г., Шульберг Б.М. Проблемы развития экономических районов// Путь в XXI век: стратегические проблемы и перспективы российской экономики/ Рук. авт. колл. Д.С. Львов. - М: ОАО "Изд-во "Экономика". - 1999. - С. 639-704.
9. Коган Л.Н. Словарь прикладной социологии. - Минск, 1984. - 259 с.
УДК[334/761/. 763:684]:504 Асист. В.В. Якмцов - НЛТУ Укршни, м. Львiв
ТЕОРЕТИЧН1 ОСНОВИ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНО1 ТА СОЦ1АЛЬНО1 ЕФЕКТИВНОСТ1 КООПЕРУВАННЯ МЕБЛЕВИХ П1ДПРИСМСТВ
Розкриваеться необхщнють переходу вщ економiчноi ощнки ефективносп до штегрально! еколого-економiчноi та сощально! ефективносп. Представлено площин-ну та просторову штерпретащю еколопчного, економiчного та сощального ефекпв та !х iнтегральний показник.
Ключов1 слова: ефективнicть, кооперування, сощосфера, екологiзацiя, сталий розвиток.
Assist. V.V. Yakimtsov - NUFWT of Ukraine, L'viv
Theoretical bases of environmental and social efficiency of furniture enterprises cooperation
In the article opens up a necessity transition from the economic efficiency evaluation to integral environmental and social efficiency. It is presented the plane and spatial interpretation of ecological, economic and social effects and there integral index.
Keywords: efficiency, cooperation, sociosphere, ecologization, sustainable development.
Основною ознакою еколого-економiчно-cоцiальноi ефективносп е ви-робництво споживчих вартостей з метою задоволення сустльних потреб з одного боку, та спрямовашсть на задоволення cпецифiчних потреб у належ-них еколопчних умовах з шшого. Тобто, природа та сусшльство мають роз-глядатись як рiвнозначнi частини сощоекосистеми при регулювальнш ди сус-тльного чинника.
Теоретичною основою е пращ видатних учених з питань розвитку спе-цiалiзацii, кооперування та концентраци виробництва; економжи природоко-ристування; еколопчно!, економiчноi та сощально! ефективносп.
2. Екологiя довкiлля
69
