CC BY
21
В1СНИК УкралнськоУ медичноУ стоматолог! чноУ академУ
Summary
METABOLIC SYNDROME OR METABOLIC ILLNESS? Dudchenko M.A.
Key words: metabolic syndrome, disease, center, laparoscopic surgery.
Metabolic syndrome (MS) concerns to the diseases which are little to be known and which have no their own designation as a nosological form in the disease nomenclature and ICD -10. At the same time being a rather frequent disease, MS has no exact statistical control reflecting its spreading all over the world. MS is ciphered by its main components which are, on the other hand, considered to be separate diseases such as obesity, hypertension, ischemic heart disease and have little common with MS concept. When the term "metabolic" represents the essence of the disease owing to any metabolic disturbances, the term "syndrome" commits a violation in to medical terminology. A syndrome is usually defined as a feature of the disease manifestation, and MS as a syndrome can not comprise symptoms, syndromes, and diseases. Therefore, the term "Metabolic disease", from our point of view, is more appropriate to indicate this pathological condition. Laparoscopic surgery is the most effective way in the treatment of the patients having above mentioned pathology.
УДК 61:61425
ПОЕДНАННЯ НАУК0В0Г0 ПОШУКУ I ПОЛОЖЕНЬ Б10ЕТИКИ У КЛ1Н1ЧН1Й ПРАКТИЦ1 Л1КАР1В С1МЕЙН01 МЕДИЦИНИ
Денисенко М.В., Грицай Н.М., Денисенко C.B., Глебова Л.Ю.
Вищий державний навчальний заклад Украши "Украшська медична стоматолопчна академ1я", м.Полтава
Показано, що nepexid eid meopiï до практики, eid наукових обгрунтуванъ до впровадження в клтжу дуже вiдnoвiдалъний юридично, як по вiднoшeнню до пащента, так i до колег. Це означав, що вiдnoвiдалънicmъ за здоров,я пащента вiд народження до cmаpocmi бере на себе лжар амейно1 медицини. Тому тдвищення квалiфiкацiï лжаря, зумовлене постшним прогресом медично1 науки, яка веде до усконалення медично1 допомоги, появою нових niдхoдiв до професшно1 практики, по-требуе вiдnoвiдалънocmi за виконання вах аспектгв медично1 допомоги. Ключей слова: бюетика, етика лкаря, етика наукових дослщжень.
Одним ¡з шлях1в входження Украни в евро-пейське ствтовариство е ïï залучення до Болон-ського осв1тнього процесу. Суть Болонського процесу поля гае у тому, щоб за погодженням багатьох европейських кран-учасниць вир1вняти ocBiTHi стандарти, i особливо Ti, як1 стосуються пюлядипломного навчання. 1снуе потреба ство-рення ептьних niflxofliB до теоретично!', практично!' осв1ти, до контролю якост знань тощо.
Це зумовлено тим, що ocBiTHi стандарти в pi-зних кра!'нах, i нав1ть у р^них асоц1ацтх у межах oflHieï кра!'ни, дуже роняться. Так, у Нмеччиы здобуття психотерапевтично!' ocbîth може три-вати до 10-12 poKiB. В Австри це можна зд1йсни-ти за 7 poKiB. А у Велик1й Британи при р1зних асоц1ац1ях цей процес тривае в1д 3 до 7-8 poKiB.
1н1ц1атива пщписання BciMa провщними евро-пейськими ун1верситетами сп1льно!' ocBiTHboï конвенцп належить найстаршому ун1верситету Свропи - Болонському.
Сучасне реформування осв1ти вимагае разом з перебудовою навчально-виховного процесу докор1нно!' зм1ни педагопчного ментал1тету, за-своення педагогами г1г1сн1чних та бюетичних принцип!в, без яких неможлива реал1зац1я одного з важливих npiopnTeTiB державно! пол1тики в галуз1 ocBiTH - створення безпечних для здо-
ров'я та сприятливих для гармонмного ф1зично-го, нервово-псих1чного та ¡нтелектуального роз-витку д1тей I п1дл1тк1в Укра!'ни умов навчання I виховання.
Реал1зац1я вимог бюетики та бюбезпеки, як1 формуються сьогодн1, буде здмснюватися май-бутн1ми спец1ал1стами. Адже саме Тм вже завтра доведеться проводити науков1 та науково-техн1чн1 розробки - створювати нов1 технолог!!' на кп1тинному та молекулярному р1внях, розроб-ляти та реал1зовувати промисловий випуск бю-технолопчно! продукци.
К1нцевим результатом навчання студенев та л1кар1в п1слядипломно! осв1ти е пщготовка ква-л1ф1кованих, високоосв1чених, деонтолопчно п1д-готовлених спец1ал1ст1в. Традицмна медична деонтолопя, яка ще з час1в Ппократа акцентува-ла свою увагу на багатоаспектних стосунках "л1-кар-пац1снт", за сучасних умов значно розшири-ла й конкретизувала сво!' досл1ди, зокрема, за рахунок проблем бюмедичного експерименту, генно! ¡нженерп, аборту, евтанази, нов1тн1х тех-нолопй штучного заплщнення та вибору стат1 дитини, трансплантолог!!', а в останнм час \ кло-нування; вона перетворюеться в структурний п1дрозд1л бюетики.
Актуалып проблеми сучасноУ медицини
Наприкнц1 XX стол1ття людство усвщомило, що досягти ¡стинного прогресу \ без високоТ морали моральних норм та правил неможливо. Вони конче потр1бн1 не ттьки для того, щоб захис-тити кожну окрему людину, хвору чи здорову ди-тину чи пристартого, але й саме життя на Земл1 - так виникла бюетика.
Професмне обговорення проблем саме ме-дичноТ етики (деонтологи) та етичних питань су-часних медичних досягнень доцтьно ¡нтегрува-ти з кпннними дисциплнами.
Найважлив1шим е усвщомлення необхщност1 послщовного \ цтеспрямованого використання потенц1алу бюетики для формування особистос-т1 лкаря. Лкар повинен насамперед засвоТти провщы принципи бюетики: не зашкодь, допо-можи зберегти автономысть пацюнта та справе-дливють. Лкар мае дютати уроки бюетики, почи-наючи вщ перших, часто шокуючих \ приголом-шливих годин в анатомнному зал1, де в1н зо-бов'язаний зрозум1ти, що гщысть \ повага належать нав1ть мертвм людиы, тто якоТ втратило душу. Це перш1 кроки використання лаборатор-них тварин у експериментк На Тх захист вщ жор-стокого поводження з ними д1е Закон УкраТни з кримшальною, адмшютративною, цивтьно-правовою вщповщальыстю, який набрав чинно-ст1 з 26.04.2006 року. I саме пщготовка фах1вц1в з гуманним ставленням до тварин та людей за-безпечусться викпаданням кура в з бюетики.
Призначення лкаря полягас в охороы здо-ров'я людини. Його знания \ совють спрямоваы на виконання цього призначення. Женевська декпарацт Всесв1тньоТ медичноТ асоц1аци зо-бов'язус лкаря "ткпуватися про здоров'я свого патента", а М1жнародний кодекс медичноТ етики проголошус, що "лкар повинен д1яти нав1ть тод1 в ¡нтересах патента, коли вн застосовус таю види медичноТ допомоги, як1 можуть послабити ф^ичний чи психнний стан патента". Дозвт та остаточне р1шення про проведения доцтьност1 дослщжень виносить компетентна Комюя з етичних питань та бюетики, яка д1е при ВДНЗ УкраТни "УкраТнська медична стоматолопчна акаде-мт" по Полтав1 та Полтавськм облаем (наказ ректора, № 210 вщ 26.09.2005 р.)
Метою бюмедичних дослщжень на людиы повинно бути вдосконалення д1агностичних, те-рапевтичних \ профтактичних методик, а також поглиблення розумння етюлоги та патогенезу захворювань. У ниышнм медичый практик бь льшють д1агностичних, терапевтичних \ профта-ктичних методик мають р^ний ступЫь небезпе-ки. Особливо це стосуеться бюмедичних досль джень при онкозахворюваннях. Розвиток медицини фунтусться на дослщженнях, як1 в остаточному пщсумку повины частково проводитись на людны. У галуз1 бюмедичних дослщжень потр1б-но ч1тко розр^няти медичы дослщження, як1 ма-
ють важпиве д1агностичне чи терапевтичне значения для патента, \ т1 медичы дослщження, як1 мають ттьки наукове значения, без безпосере-дньоТ д1агностичноТ чи терапевтичноТ цнност1 для людини, залученоТдо експерименту.
Всесв1тня медична асоц1ацт пщготувала Ре-комендаци для кожного лкаря, який виконус дослщження на людиы, осктьки важливо, щоб ре-зультати лабораторних дослщжень були корисы для людей, для подальших наукових пошуюв \ могли б бути використаы для допомоги людству у боротьб1 з хворобами. Даы Рекомендаци пере-глядатимуться у майбутньому. Важливо зазна-чити, що вироблеы стандарти служать лише спрямовуючими задачами для лкар1в усього св1-ту. Л1кар1 не звтьнеы вщ кримнапьноТ, цивтьноТ та етичноТ вщповщальност1 згщно з законами своеТ краТни.
I. Головы задач! полягають у наступному:
1. Бюмедичы дослщження на людны мають бути пщпорядковаы загальноприйнятим науко-вим нормам, фунтуватися на докпадно викона-них лабораторних дослщах, дослщах на твари-нах \ на досконалому знаны науковоТ л1тератури.
2. Планування \ виконання кожноТ спостереж-но1 процедури на людин1 повинно бути ч1тко опи-сане \ внесене до протоколу спостереження. Цей протокол мае бути переданий для розгляду, рецензування та використання спец1ально при-значен1й ком1сИ", незалежн1й вщ досл1дника \ спонсора, ¡з забезпеченням того, що ця незалежна ком1с1я в1дпов1дас законодавству \ нормам краТни, у якм проводиться дослщження.
3. Б1омедичн1 спостереження на людиы повинен проводити ттьки квал1ф1кований науковий персонал п1д наглядом медика, який мае доста-ты кп1н1чний досв1д. В1дпов1дальн1сть за учасни-ка експерименту завжди покладасться на медика, але в жодному раз1 не на учасника спостереження, нав1ть якщо в1н дав свою згоду.
4. Б1омедичн1 дослщження на людиы не можуть вважатися законними, якщо важпив1сть дослщження е ризиком для людини.
5. Перед кожним б1омедичним дослщженням потр1бно виконувати ретельне пор1вняння мож-ливого ризику та оч1куваноТ корист1 для учасника та для ¡нших ос1б. 1нтереси учасника спостереження повины завжди переважати над ¡нтере-сами науки та сусп1льства.
6. Завжди слщ забезпечувати право дослн дження на захист свого здоров'я. Слщ ужити вс1х застережних захода для збереження тасмниц1 учасника дослщження та для зменшення мож-ливих вплив1в на його ф1зичне та психнне здоров'я та особистють.
7. Л1карям сл1д утримуватись вщ досл1джень на людин1, якщо вони вважають, що неможливо передбачити небезпеку, пов'язаним з таким до-слщженням. Л1кар1 повинн1 припиняти будь-яке
В1СНИК Украшсько! медично! стоматолог! чно! академи
дослщження, якщо з'ясовуеться, що небезпека надто велика пороняно з очкуваною користю.
8. Лкар повинен бути точним, публкуючи ре-зультати свого дослщження. Зв1ти про дослн дження, як1 не вщповщають задачам, що викпа-деы в даый Декпараци, не слщ приймати до опублкування.
9. Перш ыж розпочати будь-яке дослщження кожного потенцмного учасника експерименту, слщ належним чином поЫформувати про мету, методи, очкуваы результати та потенцмну не-безпеку даного експерименту, а також про мож-лив1 незручност1, пов'язаы з його проведениям. Учасники експерименту повины знати, що вони мають право вщмовитися вщ участ1 в експери-мент1 загалом, а також можуть припинити свою участь в експеримент1 в будь-який момент. Дал1 лкар повинен отримати в1д учасника експерименту добровтьну згоду у письмовм формк
10. Отримуючи згоду на виконання експерименту, лкар повинен бути особливо обережним, якщо учасник дослщжень будь-яким чином за-лежний вщ нього. У цьому випадку згоду повинен отримати лкар, який не бере участ1 в дано-му дослщжены \ цтковито втьний вщ будь-яких службових обов'язюв, пов'язаних з ним.
11. У раз1 неправоздатност1 учасника експерименту, згода мае бути отримана вщ офщмно-го оп1 куна згщно з нацюнальним законодавст-вом. Якщо ф^ична чи психнна неповноцнысть унеможливлюс отримання свщомоТ згоди, або якщо учасник експерименту е неповнол1тым, то згода, дана вщповщальним родичем, може бути прийнята замють згоди учасника експерименту згщно з нацюнальним законодавством. Якщо ж неповнол1тня дитина фактично спроможна дати згоду, його згода мае бути отримана як допов-нення до згоди його офщмного откуна.
12. Протокол дослщження завжди повинен мютити положения, що стосуються етики дослн джень, як1 свщчать про те, що задачу проголо-шеы цюю Декларацию, виконуються.
II. Медичы дослщження, сумщеы з наданням професмноТ допомоги (кл1н1чн1 дослщження) проводяться, якщо:
1. Лкуючи хворих, лкар втьний у застосу-ваны нових д1агностичних I терапевтичних мето-д1в, якщо в1н вважае, що Тх застосування дае на-д1ю на порятунок життя, вщновлення здоров'я чи зменшення страждань.
2. Потенцмы вигоди, небезпека I незручност1, пов'язаы з новим методом, слщ порвнювати з перевагами найлтших загальноприйнятих д1аг-ностичних I терапевтичних метода.
3. П1д час виконання будь-якого медичного дослщження кожний патент, включаючи тих, як1 входять до контрольно!' групи якщо вона е, повинен бути забезпечений найлтшими перев1ре-
ними д1агностичними i терапевтичними методами.
4. Вщмова патента в1д участ1 в дослщжены в жодному pa3i не повинна впливати на взаемини м1жл1карем i патентом.
5. Якщо лкар вважае за доцтьне не отриму-вати згоду, пщстави для цього повины бути ви-кпадеы в протокол! дослщження для передання на розгляд незалежноТ комюи з етичних питань та бюетики.
6. Для отримання нових медичних знань лкар може поеднувати медичне дослщження з наданням професмноТ допомоги, але лише до тоТ Mi-ри, до якоТ потенцмы д1агностичы й терапевтич-Hi результати е цнними для патента.
III. Застосовуючи нетерапевтичы бюмедичы дослщження на людны (некпнны бюмедичы дослщження) - бюлопчно активы добавки, мо-дифковаы продукти харчування:
1. Проводячи суто науков1 медичы дослн дження на людиы, лкар повинен забезпечити захист життя i здоров'я людини, на як1й викону-еться бюмедичнедослщження.
2. Дослщження слщ виконувати на доброво-льцях, як1 повинн1 бути здоровими або, якщо це пацюнти, Тхня хвороба не повинна стосуватися дослщження.
3. Дослщник чи дослщницька група повины припинити дослщження, якщо вони вважають, що його продовження може завдати шкоди уча-
CHHKOBi.
4. У дослщженнях на людиы ¡нтереси науки i сусптьства в жодному pa3i не повины бути поставлен! вище в1д благополуччя учасника.
На цей час д1е проект "С1м'я i д1ти Украши", який е необхщним i ефективним в забезпечены захисту прав патента, формуваны громадськоТ думки для устшного виконання поставлених задач.
У Положены про планування ciM'T, прийнято-му 21-ю Всесв1тньою медичною асамблеею, (Мадрид, 1спант, вересень 1967 p.) i 23-ю Все-св1тньою медичною асамблеею, (Париж, Фран-ц1я, червень 1969 р.), внесен! виправлення 35-ю Всесв1тньою медичною асамблеею, (Венец1я, 1тал1я, жовтень 1983 р.).
Всесв1тня медична асоц1ац1я схвалюе планування ciM'T i радить yciM Нацюнальним медич-ним асоц1ац1ям брати участь у просв1тницьких заходах та допомагати у питаниях планування ciM'T, а це те, з чого починаеться робота лкаря ймейноТ медицини.
Засвоення сучасним украТнським лкарем вище наведених i визнаних у CBiTi задач лкарськоТ етики може бути реал^оване, перш за все, ре-формуванням галуз1, створенням законодавчо утверджених р1зних форм медичноТ допомоги з Тх багатоканальыстю фнансування, визначен-ням сусптьством здоров'я i життя людини як
Актуалып проблеми сучасно! медицини
наивищо! ц1нноси, що в1дпов1датиме i зм1цненню державно! безпеки, пщвищенню ммнародного авторитету Украни.
Всесв1тня Медична Асоцаця, (створена в жовты 1983 р., (Венец1я, 1тал1я), вважае cboïm обов'язком стати на захист основних принцитв медично!' практики i свободи медично!' професп, а тому, не вдаючись до оцнювання жодно!' з на-цюнальних систем охорони здоров'я, декларус умови, дотримання яких необхщне для ефекти-bhoï cnißnpaui медично!' сптки з державною системою охорони здоров'я:
1. В будь якм систем! охорони здоров'я умови npaui медиюв повины визначатися з урахуван-ням позици сусптьних лкарських оргаызацм.
2. Будь-яка система охорони здоров'я повинна забезпечити патенту право вибору лкаря, а лкарю - право вибору патента, не пригычуючи при цьому прав Hi лкаря, Hi пац1ент1в. Принципу втьного вибору слщ дотримуватися i в тих ви-падках, коли медична допомога надасться в ме-дичних центрах. Професмний та етичний обов'язок лкаря - надавати будь-якм людны невщкладну медичну допомогу без будь-яких винятюв.
3. Будь-яка система охорона здоров'я повинна бути вщкрита для bcîx nikapib, як1 мають право практики: жодного лкаря не мають права силувати працювати за непридатних для нього умов.
4. Лкар повинен бути втьним у вибор1 мюця свое!' практики i обмежений лише гранями cbocï спецал^ацп. Медичне сусптьство повинно до-помагати держав! ор1ентувати молодих лкар1в на працю в тих регюнах, де вони найбтьш noTpiÖHi. Лкарям, як1 погоджуються працювати в найменш пристосованих районах, повинна бути надана така допомога, щоб оснащения практики i р1вень життя лкаря вщповщав статусу його професп.
5. Медична сптьнота повинна бути адекватно представлена у bcîx державних ¡нститутах, як1 мають вщношення до проблем охорони здоров'я.
6. Bei, хто бере участь в лкувальному процеа або контролюс його, повины уевщомлювати, по-важати i збер1гати конфщенцмнють взасмовщ-носин лкаря та пацента.
Реферат
ОБЪЕДЕНЕНИЕ НАУЧНОГО ПОИСКА И НОРМ ЭТИКИ ВРАЧА УКРАИНЫ В КЛИНИЧЕСКОЙ ПРАКТИКЕ ВРАЧЕЙ СЕМЕЙНОЙ МЕДИЦИНЫ
Денисенко М.В., Грицай H.H., Денисенко C.B., ГлебоваЛ.Ю. Ключевые слова: биоэтика, этика врача, этика научных исследований.
Показано, что переход от теории к практике, от научных обоснований до внедрения в клинику является весьма ответственным в юридическом плане как по отношению к пациенту, так к коллегам. Это означает, что ответственность за здоровье пациента от рождения до старости берет на себя врач семейной медицины. Поэтому повышение квалификации врача, обусловленные постоянным прогрессом медицинской науки, ведущее к усовершенствованию медицинской помощи, появление нового подхода к профессиональной практике требует ответственности за выполнение всех аспектов медицинской помощи.
7. Необхщы гаранти морально!, економнно!' та профеемно!' незалежност1 лкаря.
8. Якщо розмф гонорару з медичних послуг не визначений прямим договором м1ж патентом та лкарем, оргаызацт, яка фнансуе надання медичних послуг, зобов'язана адекватно компе-нсувати працю лкаря.
9. Об'ем гонорару лкаря повинен залежати вщ характеру медично!' послуги. Цна медичних послуг повинна визначатися домовленютю з участю медичного сусптьства, а не однобнним р1шенням оргаызацм, як1 фнансують надання медичних послуг, або правлння.
10. Оцнка якост1 та ефективност1 медично!' допомоги, обсяг, цни \ ктьюсть послуг що нада-ються лкарями, повины здмснювати лише лка-р1, керуючись переважно регюнальними, а не нацюнальними стандартами.
11. В ¡нтересах хворого не може бути ыяких обмежень прав лкаря на виписування будь-яких препарат^ \ призначення будь-якого лкування, адекватного з точки зору сучасних стандарт!в.
12. Лкар повинен активно прагнути до погли-блення сво!'х знань \ пщвищення профеемного статусу.
Таким чином, на нашого сучасного лкаря сн мейно!' медицини в Укра!'ы полягас задача першими перейти вщ теорИ до практики, з вщповн дальыстю за життя на Земл1 на початку третього тисячол1ття. Життя, здоров'я, дитинство \ ста-рють, смерть - включас не ттьки етичы норми вщношень "лкар-пацент" але й економнну ети-ку, вщношення до тварин, бюсфери.
Л!тература
1. Аджиенко В.Л., Волчанский М.Е. Конфликты в клинических испытаниях // Клинические испытания.- 2002.-Т.1, № 2.- С.114.
2. Гулич М.П. Этические аспекты использования биологически активных добавок для сохранения здоровья // Современные биотехнологии - вызов времени. - 2002.-Т.2, № 3.- С.17.
3. Кисельов М.М. Науковий прогрес в контексл сучасноТ бюлопчно!' етики // Современные биотехнологии - вызов времени. - 2002.- Т.2, № 3.- С. 29.
4. Пир1г Л.А. Сучасний украТнський лкар кр1зь призму бю-етики //Ендокринолопя. - 2004.- Т.3, № 2.- С. 7.
5. Чащин М.О., Смапько П.Я., Смалько Т.Е. Проблеми формування бюетичного мислення // Ендокринолопя. -2004.- Т.3, № 2.- С. 21.
В1СНИК Укралнсько! медично! стоматолопчноУ академп'
Summary
INTEGRATION OF RESEARCH WORK AND MEDICAL ETHICS IN CLINICAL PRACTICE OF FAMILY DOCTORS IN UKRAINE Denisenko M.V., Gritsaj N.N., Denisenko S.V., Glebova L.J. Key words: bioethics, medical ethics, research ethics.
The introduction of the latest drugs, medical techniques into clinical practice is of great legal liability as to both patients and counterparts. It means, a family doctor is responsible for the health of a patient from his/her birth time till the old age. Therefore, improvement of doctor's professional skills owing to the progress of the medical science resulting in more effective medical service, in the new approach to professional practice demands the responsibility for rendering all the kinds of medical service and should be non-stop.
УДК 616.12 - 008.331.1 - 085.22 : 616.379 - 008.64
ЕФЕКТИВШСТЬ КАРВЕДИЛ0ЛУ В Л1КУВАНН1 АРТЕР1АЛЬН01 Г1ПЕРТЕН311 У ХВ0РИХ НА ЦУКР0ВИЙ Д1АБЕТ II ТИПУ
Ждан В.М., Стародубцев С.Г., 1ваницький 1.В.
Вищм державний навчальний заклад Украши "Украшська медична стоматолопчна академ1я", м. Полтава
У статт1 розглянута проблема лжування артер{альног гтертензи у хворих на цукровий д1абет II типу. Запропонована патогенетично обгрунтована тератя за допомогою сучасного ¿6 - блокатора карведшолу. Отримат результати, ят св1дчать про високу ефективтсть використання карведи-лолу у хворих з артер1альною гтертенз1ею на фот цукрового д1абету II типу. Ключов1 слова: артер1альна ппертенз1я, цукровий д1абет, карведилол.
1стор1я використання р-адреноблокатор1в (рАБ) у медицин! налнуе вже майже пвсторнчя. Увесь цей час перелк показань до призначення
цих препарат^ розширюеться. На сьогоды р-АБ застосовуються при багатьох кардюлопчних за-хворюваннях, зокрема гострих коронарних синдромах, хронннм ¡шемннм хвороб! серця, арте-р1альнм г1пертензИ (АГ), аритм1ях серця, хронн-н1й серцевм недостатност1, ппертрофннм кар-дюмюпати, пролапс! морального клапана, з метою профтактики раптовоТ серцевоТ смерти а також при ¡нших захворюваннях \ синдромах: м1грен1, глаукому тиреотоксикоз!. Але, мабуть, найпоширеышим серед медичноТ сптьноти за-лишаеться асоц1ювання р-АБ з лкуванням АГ [2,3].
Вщомим фактом е те, що у хворих на цукровий д1абет (ЦД) АГ зустрнаеться вдв1ч1 частше, ыж у популяци загалом. Хвор1 на д1абет вком понад 50 роюв мають пщвищення артер1ального тиску (АТ) приблизно у 85% випадюв. ЦД та АГ -це дв1 взаемопов'язаы патологи, як1 часто ¡сну-ють у патента одночасно, д1ють синерпчно, при-зводячи до ураження оргаыв - мшеней: серця, нирок, судин атювки та мапстральних судин.[1]
Тривалий час р-блокатори обмежено викори-стовувались для лкування у оаб з проявами ЦД. Це пояснювалось тим, що теля призначення препарат^ внаслщок блокади р2-рецептор1в у хворих спостер1гались порушення вуглеводного обмну. Вщомо, що препарати ц1еТ групи негативно впливають на лтщний спектр кров1, пщви-
щують 1нсул1норезистентн1сть, сприяють пери-феричнм вазоконстрикци, попршують nepe6ir периферичноТ ангюпати. Однак призначення ц1еТ групи препарат^ у ц1еТ категори хворих е патогенетично обфунтованим (у патогенез! АГ при ЦД певну роль Biflirpae актива^я симпатично! нер-boboi системи). [2]
Ситуац1я змшилася пюля синтезу селектив-них (атенолол, метопролол та ¡н..) та особливо високоселективних рг адреноблокатор1в (бетак-солол, бюопролол, неб1волол), як1 не спричиня-ють вищевказаних негативних ефектв, пов'язаних з блокадою р2_рецептор1в (дослн дження BHAT, CIBIS, MERFIT-HF, COMET).[10] Результати ряду дослщжень показали, що селе-ктивн1 р-АБ знижують AT i зменшують частоту пов'язаних з ЦД ускпаднень у хворих з АГ в по-еднаны з ЦД II типу (так, атенолол i каптоприл були однаково ефективы в цьому плаы, що п1д-тверджено в одному з найбтьш вщомих великих проспективних дослщжень UKPDS) [8,9].
При лкуваны хворих з АГ та ЦД можуть за-стосовуватись а-адреноблокатори, як1 мають виражену антиппертензивну активнють i мета-болнний вплив: знижують ¡нсулшорезистент-HicTb, позитивно впливають на лтщний спектр KpoBi. Однак ц1 препарати переведен! до другоТ лни у зв'язку з можлив!стю пщвищення ризику розвитку серцево-судинних ускладнень (за да-ними досл!дження ALLHAT) [9].
Результати дослщжень CAPPP, ABCD (Appropriate Blood Pressure Control in Diabetes) та
* Стаття e фрагментом НДР "Досл/дження молекулярно - генетичних аспект/в патогенезу apmepianbHo'f г/пертензп для розробки нових метод/в д/агностики та диференц/ального лкування." (№ державно)' реестрацп 0103V004857)
