CC BY
55
УДОСКОНАЛЕННЯ ПОДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х ВЧИТЕЛ1В ТЕХНОЛОГ1Й ТА ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ
УДК 371.134
В. В. БОРИСОВ
П1ДГОТОВКА УЧИТЕЛЯ ТЕХНОЛОГ1Й У КОНТЕКСТ1 ФОРМУВАННЯ ЗАГАЛЬНОСВРОПЕЙСЬКОГО ОСВ1ТНЬОГО ПРОСТОРУ
Показано, що в умовах формування загальноевропейського освгтнього простору очевидним е запит на широкий професгоналгзм вчителя, здатного працювати в ргзних освгтнгх системах. Обтрунтовано, що основним мехатзмом удосконалення системи пгдготовки майбуттх учителгв технологгй е активгзацгя навчально'1 дгяльностг суб 'екта професшноi пгдготовки, формування у нього прагнення до самостгйного вибору мети, вмгння брати вгдповгдальнгсть вищих навчальних закладгв за особистгсний вибгр та його наслгдки. Наведено погляди науковцгв i педагоггв на розвиток факультетiв, як ведуть тдготовку учителiв технологiй.
Ключовi слова: учитель технологiй, професiоналiзм, педагогiчний процес.
В. В. БОРИСОВ
ПОДГОТОВКА УЧИТЕЛЯ ТЕХНОЛОГИЙ В КОНТЕКСТЕ ФОРМИРОВАНИЯ ОБЩЕЕВРОПЕЙСКОГО ОБРАЗОВАТЕЛЬНОГО ПРОСТРАНСТВА
Показано, что в условиях формирования общеевропейского образовательного пространства очевидно запрос на широкий профессионализм учителя, способного работать в различных образовательных системах. Обосновано, что основным механизмом совершенствования системы подготовки будущих учителей технологий является активизация учебной деятельности субъекта профессиональной подготовки, формирование у него стремление к самостоятельному выбору цели, умение брать ответственность вузова за личностный выбор и его последствия. Приведены взгляды исследователей и педагогов на развитие факультетов, ведущих подготовку учителей технологий.
Ключевые слова: учитель технологии, профессионализм, педагогический процесс.
V. BORYSOV
TRAINING TEACHERS OF TECHNOLOGY IN THE CONTEXT OF FORMATION OF EUROPEAN EDUCATIONAL SPACE
In the context of the formation of European educational space there is obviously a demand for a professional teacher, capable of working in different educational systems. The article substantiates that the primary mechanism for improving the system of training of future teachers of technology is the activation of educational activity of the subject of training, the formation of his desire for self-selection of targets, the ability to take responsibility for personal choice and its consequences. Views on the development of faculties, leading teacher training technologies are presented.
Keywords: teacher of technology, professionalism, pedagogical process.
Змши у нишшньому свт, на ринку пращ, в економщ, полчищ, сощальнш сефр^ нащональних вщносинах, культурi i навт в мiжособистiсних стосунках, яю виникають
УДОСКОНАЛЕННЯ ПОДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х ВЧИТЕЛ1В ТЕХНОЛОГ1Й _ТА ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ_
завдяки глоб^зацп i демографiчним змiнам, змушують здобувати такi знання i вмшня, що попереднi поколiння не потребували на такому рiвнi, як зараз.
Неможливо здiйснювати навчальний процес без активносп осiб, ко^ навчаються. Процес навчання ефективний тодi, коли особа, яка навчаетъся, бере за це вщповщальнють на себе.
Перед школою постае виклик створити такi умови, коли учш можутъ виявляти активнють пiд час навчального процесу, яка забезпечить здобуття знань i вмшь, нових компетенцiй iз задоволенням. Активнють учнiв у рiзних сферах дiяльностi, зокрема навчалънiй, спричиняе пiдвищення ефективносп цього процесу. Наприклад, активнiстъ шд час процесу вирiшення того, чого i як ми будемо навчати, суттево впливае на рiвенъ уваги, зосередження i зацiкавлення. Важливим елементом роботи школи е пiдтримка учшв у прийнятих ними самостiйно шщативах, якi впливатимуть на 1хнш розвиток (штелектуальний, емоцшно-суспiлъний, фiзичний тощо).
Одна з основних умов правильного процесу навчання е вщчуття безпеки i сприйняття того, що вщбуваеться навколо нас. 1нтелектуальна активнiстъ нероздшьно поеднуеться iз психiчним (також i матерiалъним) станом, тому навчальним закладам, котрi займаються iнтелектуалъною дiялънiстю, важливо дбати про ^мат, в якому ця активнiстъ вiдбуваетъся. Звiдси вимога, щоб школи дбали про дотримання суспiлъних норм, а це означае також необхщнють формувати позитивне ставлення до цшностей i норм демократичного суспшьства.
Пiзнання правил i розумшня !х значення для функцiонування шкшьно! спiлъноти та суспiлъства - елементом розвитку, а усвщомлення важливостi дотримання правил е виршальним чинником усшшносп групи. Водночас важливо вчитись поважати шших, формувати дiалогiчний пiдхiд, в основi якого лежить не тшьки вмiння висловлювали сво! аргументи, а й вмшня вислухати та прислухатись до аргуменпв шшо! особи. Ця вимога важлива для розвитку громадянського суспшьства.
На усшшнють сучасних соцiумiв впливае передусiм здатнiстъ спiвпрацювати. Школа - це одне з найважливших мюць, де можна навчитися сшвпрацювати. Учнi та вчителi мають бути призвичаеш до роботи у групах: використовувати шформащю, планувати, розумiти рiзнi погляди. Значення тако! роботи школи шдкреслюе вимога, яка говорить про необхщнють спiвпрацювати пiд час планування та реалiзацil освiтнiх процесiв. Необхщно боротися з iзоляцiею вчителiв: навчання учшв - це спшьне завдання, навчання вiдбуваетъся завдяки взаемоди з шшими, це суспiлъна дiялънiстъ. Професшнють вчителя не може далi визначатись як iндивiдуальний комплекс компетентностей, бо здатнють та готовнiстъ навчатися вщ iнших та навчання iнших е, мабуть, найважлившою складовою роботи вчителя.
Аналiзуючи рiзноманiтнi пiдходи до шновацш та вимiрювання глибини освiтнiх реформ, М. Фуллана, розширюючи визначення поняття «моральна мета осв^и», стверджуе: «Моральна мета полягае в тому, щоб змшити життя учшв, незважаючи на шдгрунтя, i допомогти виховати громадян, якi зможуть жити i продуктивно працювати у суспiлъствi, яке стае все динамiчнiшим i складшшим». Вш не перший, хто обстоюе цю позицiю. Але заслуговуе на увагу його розумшня того, «що вчител^ здшснюючи це, потрапляють у вир постшних iнновацiй та змiн. 1ншими словами, вони зайнятi постiйним полшшенням, а здiйснювати це у свт, який постiйно змiнюетъся, означае давати собi раду iз силами змш i управляти ними на постшнш основi» [4].
У резулътатi масштабних дослiдженъ ученi та практики роблять висновок, що у сучасному свт важлива здатнють креативно сшвпрацювати i самооргашзовуватись та давати собi раду iз силами змiн.
Съогоднi недостатньо реагувати на змши. Свiт змшюетъся настiлъки швидко i невпинно, що змши стають постшними супутниками шдивща i спiлънот. Суспiлъство сподiваетъся, що громадяни як iндивiдуалъно, так i колективно у контекстi полiкулътурних глобальних змiн повиннi будуть здатними упродовж всього життя здiйснювати змiни iз збереженням власно! iндивiдуалъностi не розчиняючись у вiртуальному свiтi.
Нам необидно дати вщповщь на питання: «А чи шдготовлений укра1нський учитель технологш до креативно! спiвпрацi i самооргашзаци та здiйснення змiн?». Будемо вщверп, вищi навчалънi заклади съогоднi на жаль «обдаровують дипломами студентiв без пращ».
Теоретик смерп модерну та основоположник ново! метафiзичноl теорil Ж. Бодрiяр пише: «Ця ситуацiя лише виглядае новою. Вона нова для тих, хто ще гадае, що в ушверситеп
УДОCКОHAЛЕHHЯ ПОДГОТОВКИ МAЙБУТHIХ ВЧИТЕЛ1В ТЕХHОЛОПЙ _ТА ТРУДОВОГО HABHAHHfl_
гoтyетьcя peaльний пpoцec пpaцi, i вкладае в цe cвiй життевий дocвiд, cвoï нepви, ceнc cвoгo юнування. Обмiн знаками (знаннями, кyльтypoю) в yнiвepcитeтi, мiж тими, хтo навчае, та тими, того навчають, з шв^го 4acy вжe тiльки таемна змoвa, щo cyпpoвoджyетьcя гipкoтoю бaйдyжocтi (iндифepeнтнicтю знaкiв, щo тягнe за coбoю oхoлoджeння в cycпiльних i людских вiднocинaх), тiльки cимyлякp, щo cyпpoвoджyетьcя пcихoдpaмoю (з гaнeбнoю пoтpeбoю в тeплi, в пpиcyтнocтi, з eдипoвим oбмiнoм, з пeдaгoгiчним iнцecтoм, який пpaгнe зайняти мicцe втpaчeнoгo oбмiнy пpaцi та знань). У цьoмy знaчeннi Унiвepcитeт зaлишaетьcя мювдм бeзнaдiйнoï iнiцiaцiï, пpилyчeння дo пopoжньoï фopми вapтocтi, i тoй, хто живe в ньoмy пpoтягoм кшьтох poкiв, знaйoмий з цiею диввдю пpaцeю, iз cпpaвжньoю бeзнaдiйнicтю ж^ащ i нeзнaння [2, c. 219-220].
У мoдeлi випycкникa-пpoфecioнaлa iннoвaцiйнoгo yнiвepcитeтy XXI cт. вчeнi визначають тpи cклaдoвi: 1) виcoкi ocoбиcтicнi ятоеи, пopяднicть; 2) виcoкий пpoфecioнaлiзм, cпpoмoжнicть швидкo aдaптyвaтиcя y нoвiй пpeдмeтнiй гaлyзi; 3) виcoкa зaгaльнoкyльтypнa шдготовка. Оcвiтa yчитeлiв тeхнoлoгiй нaдaлi мае peпyтaцiю нaйбiльшoï пpoблeми та нaйлiпшoгo вихoдy y cиcтeмi ocвiти.
Мета статт - oбrpyнтyвaти мeхaнiзм yдocкoнaлeння cиcтeми пiдгoтoвки мaйбyтнiх yчитeлiв тeхнoлoгiй.
Hинi нeoбхiднo визнати низьку якють пiдгoтoвки yчитeлiв тeхнoлoгiй y ВИЗ У^аши i закликати дo загальвдго пiдвищeння квaлiфiкaцiï. Ми пoвиннi peтeльнo пpoaнaлiзyвaти пpoблeмy i визначити, щo мoжeмo зpoбити, аби пepeтвopити нeпepepвнe навчання yчитeлiв yпpoдoвж ycьoгo життя на peaльнicть.
He вapтo ^кладата вeликих cпoдiвaнь на дocлiджeння, щo пpиcвячeнi фopмyвaнню пoзитивнoгo iмiджy учшэдя тeхнoлoгiй i пpoпoнyють швидкe i тpaдицiйнe виpiшeння пpoблeми шляхoм кoнтpoлю ocoбиcтicнoгo poзвиткy мaйбyтньoгo учителя бeз ypaхyвaння кoмпoнeнтiв iннoвaцiйнoï кyльтypи та мopaльних cклaдoвих. Оcь, нaпpиклaд, В. Бoндapeнкo, дocлiджyючи тeopeтичнi i мeтoдичнi зacaди фopмyвaння iмiджy мaйбyтньoгo учителя тeхнoлoгiй, пpипycкaетьcя мeтoдoлoгiчних пoмилoк ^и визнaчeннi acпeктiв пpoфeciйнoгo cтaнoвлeння. У moro в дocлiджeннi виникае еттуащя, кoли iмiдж тлyмaчитьcя i як «o6pas», i «як eмoцiйнo зaбapвлeний пcихiчний o6pas, який cклaвcя в машвш cвiдoмocтi й мае pиcи crepeo™^». Biн зауважуе: «Iмiдж учителя тeхнoлoгiï - цe явищe iнтeгpaльнe та цiлicнe. Aнaлiз cтpyктypи iмiджy пopyшyе питання пpo бiльшy a6o мeншy знaчyщicть тих чи тих кoмпoнeнтiв. Bидiлити бiльш пoтpiбнi eлeмeнти нeмoжливo, ocкiльки пpoфeciйний iмiдж - вд цiлicнe явищe, дe в^ута^ть будь-яких кoмпoнeнтiв cтpyктypи мoжe пpизвecти дo pyйнyвaння цiлicнoгo oбpaзy. Aлe мoжнa назвати тi eлeмeнти, щo дoпoмaгaють cтвopити пoзитивний iмiдж за мeнш кopoткий тepмiн та бшьш eфeктивнo. Якщo йдeтьcя пpo вчигеля тeхнoлoгiï, який пpaцюе з учнями cepeдньoï та cтapшoï шкoли, - вд, на нашу думку, пepшe вpaжeння пpo вчитeля, щиpicть учителя та йoгo eнтyзiaзм i зaцiкaвлeнicть cвoею пpoфeciею» [3, c. 60].
Дaлi дocлiдник нaмaгaетьcя yтoчнити гоняття «iмiдж мaйбyтньoгo yчитeля тeхнoлoгiй i нaвoдить нacтyпнe визнaчeння: «Iмiдж мaйбyтньoгo вчитeля тeхнoлoгiй cклaдaетьcя iз дeкiлькoх взaемoпoв'язaних, взaемoзyмoвлeних кoмпoнeнтiв, cepeд яких: «Я - ocoбиcтicть й пpoфecioнaл»; гaбiтapний iмiдж; пpoфeciйнa cпpямoвaнicть; пpeдмeтнo-тeхнoлoгiчнa кoмпeтeнтнicть; мoвлeнневa та кoмyнiкaтивнa пoвeдiнкa; iмiджeвa кoмпeтeнтнicть; твopчий пoтeнцiaл» [3, с. 79]. Ha шго думку, таю визнaчeння дають мoжливicть opгaнiзoвyвaти нaлeжнo вихoвнy poбoтy на фaкyльтeтi, BИЗ дe нaвчaютьcя мaйбyтнi y^rn^i тeхнoлoгiй.
Зaзнaчимo, щo aвтop пpипycкaетьcя мeтoдoлoгiчних пpopaхyнкiв, нaмaгaючиcь poзглядaти iмiдж yчитeля тeхнoлoгiй тo з гозици cиcтeмнoгo пiдхoдy, з пoзицiï дiяльнicнoгo пiдхoдy на зacaдaх пpинципy цiлicнocтi. Цeй пpинцип зacтocoвyетьcя для пoяcнeння таких влacтивocтeй oб'ектiв, як збepeжeння ix iдeнтичнocтi пpи вapiaцiï чacткoвих хapaктepиcтик в дyжe шиpoкиx мeжax (нaпpиклaд, збepeжeння iдeнтичнocтi ocoбиcтocтi пpoтягoм ïï poзвиткy); набуття якicнo вдвих влacтивocтeй у пpoцeci взaемoдiï. Дocлiдник вiдкидaе пoлoжeння пpo тe, щo cиcтeмa фopмyе i вiдтвopюе адаптивш взaемoвiднocини з нaвкoлишнiм cepeдoвищeм, яю зaбeзпeчyють ïï poзвитoк, тoбтo збepeжeння, вiдтвopeння, видoзмiни. I, на жаль, вд opiентyе на зoвнiшнi змши i ж зaчiпaе питання цiннocтeй, мopaльнoï мeти, вiдпoвiдaльнocтi за вла^ ди з пoзицiï пpoфecioнaлa.
УДОСКОНАЛЕННЯ ПОДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х ВЧИТЕЛ1В ТЕХНОЛОГ1Й _ТА ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ_
Ми тдтримуемо позищю Ж. Бодрiяра, який в зв'язку з цим зауважуе, що помилитися з вибором стратеги - це серйозно. Bei tî рухи, яю роблять ставку лише на вившьнення, емансипащю, вiдродження суб'екта, не бачать того, що вони перебувають у межах системи, iмперативом яко! е перевиробництво i регенеращя сенсу i слова [2].
Натомють В. Бондаренко вважае, що професiоналiзм майбутнього учителя технологiй можна тдвищити завдяки технологiï «формування в студенпв технологiчних факультетiв педагогiчних ВНЗ iмiджу, яка представлена як спiльна дiяльнiсть викладачiв i студентiв технологiчного факультету ВНЗ» [3, с. 370].
У другш половит ХХ ст. захщш вчеш не раз робили спроби синтезувати i обгрунтовувати певний набiр критерiïв, що регламентують професiйну дiяльнiсть i професiю як таку. Одшею з найбiльш вдалих спроб стосовно цього за визнанням науковцiв, е обгрунтована директором педагогiчноï школи Брютольського унiверситету (Велика Британiя) Е. Хойт «iдеальна модель професiï учителя початковоï школи». Вона включае наступнi критери:
• поняття «професiя» пов'язуеться з видами дiяльностi, якi репрезентують провщну соцiальну функцiю;
• виконання ще1' функцiï вимагае високого ступеня майстерностц
• майстернiсть виявляеться як у стандартизованих, так i в нових нетипових ситуащях дiяльностi;
• ^м знань, якi отриманi через досвщ (так званих i рецептурних знань), необхщш певнi систематичнi знання, ix здобуття вимагае тривалого перiоду навчання в системi вищо1' освiти;
• тд час навчання i професшно].' пiдготовки здiйснюеться iнтеграцiя (соцiалiзацiя) у професшш цiнностi;
• професiйнi щнносп мають тенденцiю до центрування на штересах замовникiв або клiентiв (clients), а також на визнанш вищост цих iнтересiв; до певноï мiри вони вiдбиваються в етичному кодi професи;
• виxiд на практичш рiшення у рiзниx нестандартних ситуащях на основi застосування умiнь, що базуються на знаннях, вимагае свободи для власних суджень i дш;
• у зв'язку зi спецiалiзацiею професiйноï практики органiзованi професи повинш мати сильний вплив на формування громадськоï думки та полiтики, високий рiвень контролю щодо професiйноï вщповщальност^ високий ступiнь автономи членiв професи стосовно держави;
• тривалий термiн професiйноï пiдготовки й освiти, вiдповiдальнiсть, центрування на штересах замовниюв обов'язково винагороджуеться престижем професи та вiдповiдним рiвнем заробiтноï платнi [5].
Хоча це дослщження стосувалося учителiв початковоï школи, основш його iдеï можуть бути використаш для опису «iдеальноï моделi професи учителя теxнологiй». Заслуговуе на увагу поширення в сучаснiй украшсью педагогiцi концепцiй професiоналiзму, якi були популярш у 70-х роках ХХ ст. у США та Великш Британи. Мова йде передусiм про концепци вузького (restricted) та широкого (extended) професiоналiзму. Головна вiдмiннiсть мiж якими полягае в рiзному баченш цiлей педагогiчноï дiяльностi.
Вузький професiоналiзм пов'язуеться iз розумiнням школи як закритоï системи, що обмежуе в чаш i просторi поле педагогiчноï дiяльностi та детермiнуе автономiю вчителя. Широкий професiоналiзм педагога передбачае загальний соцiальний контекст освiти, високий рiвень залученостi у позанавчальну дiяльнiсть, професшне спiвробiтництво i високу вiдповiдальнiсть за педагопчно доцiльнi ди перед рiзними групами населення, педагогiчною громадськiстю, учасниками навчально-виховного процесу.
Зрозумiлою е позищя М. Фуллана, який вважае: «Ствпраця - одне iз найнезрозумiлiшиx понять у справi змiн. Це не е аш автоматично добра рiч, анi згода; вона не передбачае того, що основш незгодженосп буде виршено, i що особистiсть повинна погоджуватись iз натовпом» [4, с. 144-145]. Тому на нашу думку доцшьно при опиш широкого професiоналiзму учителя теxнологiй чiтко розмежувати сшвпрацю i творчу колективну дiяльнiсть. Посилення шдивщуальних особливостей майбутнix учителiв технологш виявляються насамперед у
УДОCKОHAЛЕHHЯ ПОДГОТОВКИ MAЙБУТИIX ВЧИТЕЛ1В ТЕXИОЛОПЙ
_ТA ТРУДОВОГО ИABЧAИИЯ_
навчальнш дiяльнocтi i впливае на œï (piвeнь пiзнaвaльнoï, пpaктичнoï caмocтiйнocтi, актив^ст^ пpaцeздaтнocтi).
Гoлoвнoю iнтeгpaцiйнoю влacтивicтю пeдaгoгiчнoгo пpoцecy як динaмiчнoï cиcтeми е того пpидaтнicть для зaбeзпeчeння отщальш oбyмoвлeниx фyнкцiй. Cycпiльcтвo зaцiкaвлeнo в тому, щoб ïx викoнaння вiдпoвiдaлo виcoкoмy piвню якocтi. Цe мoжливo за yмoви фyнкцioнyвaння пeдaгoгiчнoгo ^o^cy як цiлicнoгo явища: цiлicнa ocoбиcтicть як пpoфecioнaл мoжe бути cфopмoвaнo тiльки в цiлicнoмy пeдaгoгiчнoмy npo^ci.
Ми пpипycкaемo: 1) тi, хто гoтyе yчитeлiв тexнoлoгiй, paзoм з шшими мoжливими нociями змiн, говинш бeзпocepeдньo бpaти yчacть в шшвацшних пpoeктax; 2) фaкyльтeти нe говинш закликати yчитeлiв та шкoли дo тoгo, щo caмi нe здатш зacтocoвyвaти на пpaктицi.
Ha нaшe пepeкoнaння, фaкyльтeти BИЗ, якi ^атуть випycкaти yчитeлiв тexнoлoгiй, кoтpi здатш кpeaтивнo cпiвпpaцювaти i caмoopгaнiзoвyвaтиcь та давати co6í paдy iз cилaми змiн, мають:
• мoдeлювaти i poзвивaти навчання yпpoдoвж ycьoгo життя cepeд кoлeктивy i cтyдeнтiв;
• випуотати yчитeлiв, якi будуть вдшями ocвiтньoгo та coцiaльнoгo пoлiпшeння;
• creopHrn cиcтeмy yпpaвлiння якicтю;
• cтвopювaти мoжливocтi для пepcoнaлiзaцiï ocвiти;
• здiйcнювaти влacнe пocтiйнe yдocкoнaлeння чepeз пpoгpaмнi iннoвaцiï та oцiнювaння;
• фopмyвaти пapтнepcтвo зi штолами та iншими закладами;
• бути зaлyчeним дo пocтiйнoгo пoшyкy.
Рoзглянeмo пункт 1. Moдeлювaти i poзвивaти навчання yпpoдoвж ycьoгo життя cepeд кoлeктивy i cтyдeнтiв здатна opгaнiзaцiя, яка caмa poзвивaетьcя i нaвчaетьcя. Пoкaзникaми poзвиткy фaкyльтeтy е вед^и^я нoвиx cпeцiaльнocтeй i cпeцiaлiзaцiй з ypaxyвaнням кoн'юктypи, щo cклaдaетьcя на pинкax пpaцi та ocвiтнix гостуг.
Пункт 2. Ha пoчaткy XXI ст. œpex^ cвiтoвoï cпiльнoти дo iнфopмaцiйнoï фази poзвиткy виcвiтлюе пpoблeмy cвoбoди i дeмoкpaтiï у дyжe opигiнaльнoмy виглядi: caмopeaлiзaцiя гpoмaдянcькoгo cy^^orea вiдбyвaетьcя як пpoцec глoбaльнoï тpaнcфopмaцiï у кiлькox cycпiльниx cфepax: тощальнш, eкoнoмiчнiй, пpaвoвiй i кyльтypнiй. М. Бoгaчeвcькa-Xoмяк cтвepджyе, щo «нaйбiльшa нeбeзпeкa для гyмaнicтики - кoли ïï цiннocтi cтaють нe бiльш, шж пycтocлiв'ям, лицeмipcтвoм, фoнoвим гoмoнoм у щoдeннiй дiяльнocтi, яка нeмaе нiчoгo cпiльнoгo з тим, щo вiднocитьcя дo тpaдицiйнoï гyмaнicтики» [1, c. 9]. Hociями ocвiтньoгo i ш^аль^го пoлiпшeння мoжyть cтaти yчитeлi, кoтpi чiткo ycвiдoмлюють дeмoкpaтичнi цiннocтi i мopaльнy мeтy ocвiти та здoбyли дocвiд caмoвpядyвaння.
Пункт 3. Maлo би бути oчeвидним, щo фaкyльтeти пoвиннi пiдтpимyвaти зpaзкoвe викладання у cвoемy кoлeктивi. Boни мають видатних (i cлaбкиx) виклaдaчiв, aлe, нaвaжимocя виcлoвити тeзy, щo мaйжe шхто з них нe мае eфeктивнoгo iнcтитyцiйнoгo мexaнiзмy, який би ^ацював на пoлiпшeння ïxньoгo влacнoгo викладання. В^ута^ть мexaнiзмy впливу на peгyлювaння якocтi aктyaлiзyе тактики «залатування дipoк» чи бeздiяльнoгo i cпoкiйнoгo oчiкyвaння пoки вce cтaнeтьcя caмo coбoю. Moжливo, бyлo би нopмaльним oтpимyвaти фiдбeк. Aлe чи гoтoвий кoжeн викладач пicля кoжнoгo ceмecтpy пpoвoдити aнoнiмнi aнкeтyвaння, oпpaцьoвyвaти iнфopмaцiю, кopeгyвaти i випpaвляти кypc?
Пункт 6. Багато фaкyльтeтiв cпiвпpaцюють iз штолами. Aлe хвилюе, нacкiльки виклaдaчi ВГО poзyмiютьcя на peaльнoмy cтaнi нинiшньoï шкoли i як peaгyють на виклики cyчacнoгo cвiтy у cфepi ocвiти. Якщo пpoфecop нe тшьки викладае тeopiю cтyдeнтaм, а й peaльнo кoнcyльтyе нaвчaльнi заклади, то вд е cпiвпpaця. A якщo вiн poзпoвiдaе мaйбyтнiм yчитeлям тexнoлoгiй пpo iннoвaцiï, а caм ж мае дocвiдy ïx пpoвaйдингy, то вд - cимyлякp. Пункти 4 i 5 взaемoпoв'язaнi. Icнyе фiлocoфcькa думка пpo тe, щo завжди е шлях, i тoбi на moro нaвiть мoжyть вказати, aлe цeй шлях ти маеш ^onm caм.
Пункт 7. Ha нашу думку, вш визначае cтpaтeгiю mOT^rora пoшyкy i вдocкoнaлeння.
В yмoвax фopмyвaння зaгaльнoевpoпeйcькoгo ocвiтньoгo пpocтopy oчeвидним е запит на шиpoкий пpoфecioнaлiзм вчитeля, здaтнoгo пpaцювaти в piзниx ocвiтнix cиcтeмax.
Узагальнюючи peзyльтaти тeopeтичнoгo aнaлiзy, цiлкoм oчeвиднo, щo ocнoвним мexaнiзмoм yдocкoнaлeння cиcтeми пiдгoтoвки майбутшх фaxiвцiв е aктивiзaцiя нaвчaльнoï дiяльнocтi cyб'ектa пpoфeciйнoï пiдгoтoвки, фopмyвaння у moro пpaгнeння дo caмocтiйнoгo
УДОСКОНАЛЕННЯ ПОДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х ВЧИТЕЛ1В ТЕХНОЛОГ1Й _ТА ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ_
вибору мети, вмшня брати вщповщальшсть за особистий B^ip та його наслщки, проектування персонально! тpаeктоpiï навчально! дiяльностi, ефективнiсть ïï pеалiзацiï з врахуванням особистiсних потенцiйних можливостей та об'eктивноï оцiнки власних досягнень, коpекцiя i регулювання свое1' пiзнавальноï дiяльностi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Богачевська-Хомяк М. Глобальш питання; регюнальш щнносп? / М. Богачевська-Хомяк // Ысник № 9. Випуск присвячений 10-р1ччю Програми 1м. Фулбрайта в Украшг - 2003. - С. 8-10.
2. Бодр1яр Ж. Симулякри i симулящя / Ж. Бодр1яр - Харк1в: Основи, 2004. - 230 с.
3. Бондаренко В. I. Теоретичш i методичш засади формування 1м1джу майбутнього вчителя технологш у систем1 виховно1 роботи педагопчного ушверситету: дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.07 / В. I. Бондаренко. - К., 2016. - 489 с.
4. Фуллан М. Сили змш. Вим1рювання глибини освггшх реформ; пер. з англ. Галина i Роман Шиян / М. Фуллан. - Льв1в: Лиопис, 2000. - 269 с.
5. Handbook of primary education in Europe / A. Blyth and M. Galton (eds.) - London, 1989. - Р. 421.
REFERENCES
1. Bohachevs'ka-Khomyak Marta. Hlobal'ni pytannya; rehional'ni tsinnosti? [Global Issues; Regional values?], Visnyk, Vol. 9. Vypusk prysvyachenyy 10-richchyu Prohramy im. Fulbrayta v Ukrayini, 2003, pp. 8-10.
2. Bodriyar Zh. Symulyakry i symulyatsiya [Simulacra and Simulation], Kharkiv, Osnovy, 2004. 230 p.
3. Bondarenko V.I. Teoretychni i metodychni zasady formuvannya imidzhu maybutn'oho vchytelya tekhnolohiy u systemi vykhovnoyi roboty pedahohichnoho universytetu [Theoretical and methodological principles of image formation of the future teacher of technology in the system of educational work Pedagogical University], dys. d-ra ped. nauk, 13.00.07, Kyiv, 2016. 489 p.
4. Fullan M. Syly zmin. Vymiryuvannya hlybyny osvitnikh reform [The forces of change. Measuring the depth educational reform], L'viv, Litopys, 2000. 269 p.
5. Handbook of primary education in Europe, A. Blyth and M. Galton (eds.), London, 1989. 421 p.
УДК 378.147.091.33-027«195»
В. Б. СОП1ГА
ТЕХНОЛОГ1ЧН1 ТА ПЕДАГОГ1ЧН1 ПРАКТИКИ ЯК КОМПОНЕНТ П1ДГОТОВКИ ВЧИТЕЛ1В ТЕХНОЛОГ1Й У ДРУГ1Й ПОЛОВИН1
1950-Х РОК1В
Проаналiзовано ретросnективнi аспекти проведения технологiчнuх та педагогiчних студентських практик. Окреслено особливостi проходження технологiчноi i педагогiчноi практики студентами педагогiчних iнститутiв Украши в \950-mi роки. Висвiтлено зм^т технологiчноi практики на заводах, де студенти здiйснювали ремонт технiки чи виготовляли матерiальнi блага. Наведено окремi органiзацiйно-методичнi компоненти технологiчноi та педагогiчноi практик майбутнiми учителями технологiй (трудового навчання, технiки, основ виробництва, машинознавства, фiзики) на прикладi педагогiчних iнститутiв: Киева, Харкова, Одеси, Вiнницi та Кременця. Запропоновано, у контекстi вдосконалення технологiчноi та педагогiчноi практики сьогоднi, брати до уваги окремi органiзацiйно-методичнi аспекти з досвiду дослiджуваного перiоду.
Ключовi слова: педагогiчна практика, технологiчна практика, виробнича практика, учитель технологш, педагогiчний iнститут.
