CC BY
45
13. Сергш Подолинський. Вибран1 твори. Документи гстори украТнськоТ суспшьно-полггичноТ думки/ Упорядник Р. Сербин. - Монреаль: Украшське 1сторичне Товариство, 1990. - 208 с.
14. Подолинський С. Вибраш пращ ./Упорядник М. Кратко. -Луцьк: 1н-т фундамен-тальних дослiджень, НТ iM. С. Подолинського, 2004. - 151 с.
15. Задорожный Г.В., Радченко Я.Ю. Социальная экономика как научная область пос-тнеклассического экономического знания// Социальная экономика. - 2003, № 4. - С. 26-41.
16. Физический энциклопедический словарь/ Гл. ред. А.М. Прохоров. - М.: Сов. энциклопедия, 1984. - 944 с.
17. Храмов Ю.А. Биография физики: Хронологический справочник/ Отв. ред. А.Г. Си-тенко. - К.: Техника, 1983. - 344 с.
18. Мельник Л.Г. Фундаментальные основы развития. - Сумы: ИТД "Университетская книга", 2003. - 288 с.
19. Прыкин Б.В. Новейшая теоретическая экономика. Концепции философии и естествознания в экономике. - М.: ЮНИТИ, 1998. - 445 с.
20. Ксенжек О. Грошi - вiртуальна енерпя// Економют. - 2005, № 3. - С. 48-51.
21. Бандура О.В. Нова макроекономiчна модель та регуляторна реашзащя резервiв (на прикладi США)// Економют. - 2003, № 10. - С. 37-39.
22. World Wide Words// http://www.worldwidewords.org/turnsofphrase/tp-eco2.htm.
23. Дрюк М.А. Синергетика: позитивное знание и философский импрессионизм// Вопросы философии. - 2004, № 10. - С. 102-113.
24. Чешков М. Мир науки и науки о мире в свете идей И. Пригожина// Мировая экономика и международные отношения. - 2002, № 1. - С. 121-126.
УДК339.9:502.853(438) Проф. О.А. Васюта, д-р полт наук -НД1
Укратознавства МОН Украти; магктр О. С. Васюта - НЛТУ Украти
П1ДНЕСЕННЯ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТ1 ЗАСТОСУВАННЯ ЕКОНОМ1ЧНИХ ШСТРУМЕНТ1В ЕКОЛОГ1ЧНО1 ПОЛ1ТИКИ
ПОЛЬЩ1
Дослщжено еколопчну пол^ику Польщi та и реформування зпдно з вимогами €С; проаналiзовано теоретичш тдстави економiчних шструменпв охорони навко-лишнього природного середовища; формування економiчних iнструментiв еколопч-но'1 полiтики в контекст умов i прiоритетiв Евросоюзу; вдосконалення економiчних iнструментiв еколопчно'1' пол^ики Польщi на засадах мiжнародного природоохорон-ного досвiду. Пiднесенню результативностi застосування економiчних iнструментiв еколопчно'1' полiтики Польщi посприяло розширення ЕС, яке стало домшуючим чин-ником, котрий позитивно вплинув на вдосконалення i подальший розвиток еколопч-но'1' полiтики.
Ключов1 слова: еколопчна полiтика, принципи еколоriчноi полiтики ЕС, еколого-економiчна пол^ика, економiчнi iнструменти охорони навколишнього природного середовища; види та типи економiчних механiзмiв та iнструментiв природокористування;
Prof. O.A. Vasyuta - Scientific-research institute of Ukraine-knowledge Ministry of Education of Ukraine; Magistrate O.S. Vasyuta - NUFWT of Ukraine
Increasing of economic instruments effectiveness of ecological
policy in Poland
In the work the ecological policy of Poland and its reformation was analyzed in obedience to the EU requirements; the theoretical ground of economic instruments of natural environment protection were analyzed; forming of economic instruments of ecological policy in the context of terms and priorities of European Union; perfection of economic instruments of ecological policy in Poland on principles of international nature-protection
experience. Increasing of economic instruments effectiveness of ecological policy in Poland assisted the expansion of EU, which became a dominant factor which positively influenced on perfection and subsequent development of ecological policy.
Keywords: ecological policy, principles of ecological policy of EU, ecology-economic policy, economic instruments of natural environment protection; kinds and types of economic mechanisms and instruments of nature-usage;
У Польщг Закон про охорону та формування навколишнього середови-ща було ухвалено 31 сгчня 1980 р. [33]. Це був найбгльш повний закон серед ycix краш Схгдно! Свропи не тгльки за кшькгстю статей (118, в той час як ана-логгчний закон Румунй налгчував 61, Угорщини - 53 стати), але й щодо проблемно! комплексности системного охоплення об'ектгв нормування, охорони та управлгння. У Законг мiстилася розгорнута характеристика загальних принци-пiв охорони навколишнього природного середовища в Польщг, основнг вимоги до екологiчного управлшня та використання рiзних природних об'екпв, визна-чалися практичнi заходи щодо реалгзаци поставлених завдань, формулювалися функцй та компетенцiя господарських та управлгнських органiв, обмеження природокористування, вимоги до обладнання, яке використовуеться, вгдповг-дальнгсть за характер природокористування та шкоду, нанесену природному середовищу, де головна роль вгдводилася виплатам i штрафам, з яких створю-вався спецгальний фонд охорони навколишнього середовища [1, с. 447].
Однак реалiзацiя цього Грунтовного за змiстом Закону в умовах тодгш-нiх реалiй польсько! економiки не отримала вiдображення у практицг екологгч-но! полiтики, хоча зггдно з постановою Ради Мшстргв у Польщi ще в 1970 р. було утворено Польський Комгтет охорони середовища людини з функцгею координаци всiх природоохоронних заходiв, що проводяться в крашг.
Для вступу Польщг до Свросоюзу необхiдно було виконати ряд ваго-мих вимог, зокрема, й у виргшеннг екологгчних проблем. За крашами-канди-датами спостерггали вiдтодi, коли з ними розпочали переговори про приеднання до СС. Польщi, тодi ще як майбутньому члену спгльноти потргб-но було домогтися певних стандартгв не тшьки в економiчнiй чи фiнансовiй сферах, але i в реалгзаци природоохоронно! полiтики. Водночас, за оцiнкою Комгси СС, перехiд до европейських стандартгв тiльки в сферi екологгчно! полгтики потребуе вiд 10 краш ЦСС до 2010 р. значних витрат - коло 120 млрд. евро, що вгдповгдае в середньому 2,5 % ВВП щорiчно. Оцгнки вар-тостi виконання вимог СС, зробленг кiлькома крашам ЦСС, так само свгдчать про значний масштаб необхгдних коштiв [27].
Варто пiдкреслити, що у Польщг з 1991 до 2000 рр. проводилася так звана Перша еколопчна политика держави [30], яка передусгм визначала ос-новнг напрями та прiоритети охорони довкглля. З самого початку на державному рiвнi було усвiдомлено, що результативна реалiзацiя основних завдань еко-лопчно! полiтики в кршт вимагае участг у цих процесах усгх зацiкавлених, якi мають безпосереднiй вплив на спосгб й iнтенсивнiсть використання навколишнього природного середовища, в тому числг й участь громадян.
Наступним етапом реалгзаци екологгчно! полггики була Друга еколо-гiчна политика, яку було ухвалено у червнг 2000 р. i визначала напрямки дг-яльностг держави у галузг охорони навколишнього природного середовища
для реалгзаци короткотермгнових цшей (2000-2002), середньо термгнових (2003-2010) i перспективних (до 2025 р.). Вона втшювалася в життя в 20002004 рр., а ll основним елементом, а також найбшьшою вартiстю була люди-на [18, с.96-109; 36]. Це означало, що здоров'я суспшьства як цшсносл, здо-ров'я кожного громадянина е основними, нешдважними критерiями в реалГза-цп еколопчно! полГтики на вЫх рГвнях: на мющ працi та проживання, на локальному, регюнальному й загальнодержавному рГвнях. Друга еколопчна по-лiтика мала служити заспокоенню зростаючих потреб людини, як матерГаль-них благ, так i якост навколишнього природного середовища.
Шсля вступу Польщг у 2004 р. до Свросоюзу прийшов час й на форму-вання й реалiзацiю ТретьоТ еколопчноУ полiтики, яка запланована на 20032006 рр. Стратегiчною метою еколопчно! полГтики на цьому етат стало запо-бiгання загрозi здоров'ю в довюлш й обмеження ризику для здоров'я, яке може виникнути з нараження на шкгдливг для здоров'я чинники. Реалiзацiя ще! поль тики повинна гарантувати зростання еколопчно! безпеки суспiльства.
Захiдноевропейська практика доводить, що одшею з головних переду-мов усшшно! природоохоронно! полГтики е тюна спiвпраця мгж рГзними мг-нiстерствами та вiдомствами. Вимоги, що !х Свропейський Союз ставить до сво!х нових членiв, можна реалiзувати тшьки за умов, коли вщповщш вщом-ства з охорони здоров'я, охорони природи та розвиту економжи ддать спшь-но в единому напрямь Проте в Польщд, як i в шших постсоцiалiстичних кра-!нах, в перiод трансформацiй не бракувало бюрократичних шдходГв, як пев-ною мГрою гальмували таку штегращю та вiдстоювали галузевi iнтереси.
Починаючи з 1992 р. в СвросоюзГ активно дiе окрема спецiальна Прог-рама фшансово! шдтримки природоохоронних проеклв - "Life" (Financial Instrument for the Environment) за активно! шдтримки Свропейського Парламенту [29, 35].
Фундащя фшансуе проекти в трьох сферах:
1. Life - Природа - тдтримка щдприемницьких iнiцiатив, якг переслгдують цш консерваци та збереження натурального середовища, дико! фауни i флори;
2. Life - Середовище - тдтримка щдприемницьких тщатив, якг спрямова-m на впровадження норм i положень права Свросоюзу, яке торкаеться природного середовища в кра!нах-членах i кандидатах;
3. Life - Треп кра!ни - пiдтримка щдприемницьких тщатив, як сприяють сталому розвитку кра!н третього свиу, дають змогу отримувати допомо-гу органiзацiям недержавного сектора цих кра!н для дГяльност у сферi охорони навколишнього природного середовища.
З 2005 р. для шдтримки еколопчних проектiв СС щороку видшяе 317 мшьйошв евро. 1нвестици передбачають i важливi проекти в нових цен-тральноевропейських державах-членах СС. Адже, звщти, як показують дос-лiдження, до вже юнуючих у СвросоюзГ екологiчних проблем можуть долу-читися й новь Однак, опитування громадсько! думки, проведенi в кра!нах, як з травня 2004 р. е новими членами СС, показали, що !хне населення практично не щкавиться або мало щкавиться еколопчною полГтикою. Якщо в 15 державах, що вже давно належать до Свросоюзу, проблемами охорони довкшля переймаються вщ 30 до 40 % населення, то в 10 кра!нах-новачках - тшьки близько 20 % [29].
Природоохоронш оргашзаци налаштованi досить скептично щодо ус-пiху еколопчно! полiтики в розширеному вС. 1х представники вказують, що до незацiкавленостi темами захисту довкшля додаються ще й економiчнi проблеми - як в старих, так i в нових членах ввросоюзу. Природоохоронцi переконанi, що проблем додасться, а шляхи до виршення негараздiв шукати буде з кожним разом складшше [10, с.121; 28]. Проте ушверсальшсть досвь ду, якого набувають центральноевропейськ кра1ни в умовах трансформа-цiйного перiоду, незважаючи ш на що, додае оптимiзму та реальних перспектив у можливостях оптимiзацil еколого-економiчних суперечностей.
Серед проблемних з еколопчно! точки зору галузей, якi принесли до вС новi кра1ни, фахiвцi видiляють передусiм енергетику та охорону кшмату. Як шдкреслив Фелiкс-Крiстiан Маттес, експерт з питань енергетики з Еколо-гiчного шституту Фрайбурга, "Польща, Чехiя та Угорщина - це тi новачки вС, енергетика яких значною мiрою орiентуеться на видобуток вугiлля. Ця галузь у них отримуе великi субсиди. Звiдси постае питання, як вплине новий розпо-дiл сил у цьому секторi на полiтику скорочення цих неращональних з еколо-пчно! точки зору субсидiй. Наприклад, якщо взяти польську вугiльну промис-ловють, то вона вже мае понад 40 мiльярдiв доларiв заборгованостi й не може бути конкурентоспроможною. Водночас у Польшд виробляеться бiльше кам'яного вугiлля, нiж у рештi держав вС". Отже, концентрацiя старих тд-приемств вугшьно! галузi в вС вщтепер збiльшилася. З iншого боку, найбiльшi сучаснi енергетичнi концерни вже активно присутш в нових членах вС [29].
У нових члешв евроспшьноти також ухваленi й власт "екологiчнi" проекти в галузi енергетики. Так, Мартiн Брузек, який 1998 р. обшмав посаду М1тстра екологи Чехи, пiдкреслив: "8 % "зеленого", тобто виробленого в еко-лопчно безпечний спосiб, електричного струму - така наша мета до 2010 р. Ниш ж ця частка становить всього тшьки 3,6 %. Ще одна конкретна мета, яку ми перед собою поставили - це бюлопчш енергоносй для транспорту. Ми хо-чемо, щоб до 2010 р. !хня частка становила 6 %, а до 2020 р. - 20 %" [29].
Ядерна енергетика вважаеться також одшею з еколопчних проблем у нових державах вС. Бшьшють реакторiв на АЕС у схщноевропейських кра-1нах застарiлi, не вiдповiдають новптам стандартам, що дiють для таких установок у ввропейському Союзь В iдеальному випадку !х треба вщключати. З iншого ж боку, вщповщальт за роботу цих АЕС хотши б замiнити застарiлi реактори на новь
Поки важкопрогнозованою залишаеться й полiтика в галузi захисту кшмату в розширеному вС. Так, згаданий нами вище фрайбурзький експерт Фе-лiкс-Крiстiан Маттес, вважае що "щонайменше до 2012 р. ввросоюз залишати-меться у цш галузi фактично подшеним. Частина держав взяли на себе значш зобов''язання iз захисту кшмату, але ще важко прогнозувати, чи вони !х реалiзують. Iншi ж краши сво! зобов'язання вже виконали. в й держави, в яких ми напевно спостер^атимемо дуже щкаш процеси. Варто згадати тальки про вiдмову Литви вiд ядерно! енергетики. Там справа полягае в тому, що впродовж 4 роюв треба компенсувати за рахунок нових джерел енергй 80 % потреб у електрострумь Для порiвняння в Шмеччиш йдеться про компенсацiю 30 % за 25 роюв" [29].
Попри проблеми, експерти шдкреслюють значний потенцiал нових держав-члешв вС й досягнення в галузi охорони природного довкiлля. Але з часу великих полггичних змш початку 90-х рр., в постсощалютичних кра1нах не тiльки стабiльно збшьшуються екологiчнi видатки та зростають еколопчш вимоги, але й загострюються стар^ виникають новi проблеми для цшого вС. Як слушно пiдкреслював колишнш чеський мiнiстр охорони довкiлля Мартш Брузек: "Ми розташованi в центрi ввропи. Якщо порiвняти рiвень викидiв у атмосферу двоокису вуглецю 1990 р. з нитштм становищем, то можна чггко побачити, що вони збшьшилися. За статистикою, це зростання становить через транспорт в середньому 44 %. Якщо брати вантажш перевезення, то там ця цифра ще бшьша - 150 %. Це справжня катастрофа. Я, як природоохоро-нець, вважаю, що необхщно розпочати дискусда про те, що зняття обмежень на автотранспортш перевезення, яке настане з розширенням вС, може приз-вести до серйозно! еколопчно! катастрофи" [29].
Система економiчних iнструментiв охорони навколишнього природного середовища, яка функцюнуе в Польшд, спираеться в основному на сис-темi оплат за емiсiю забруднень до середовища й штрафiв за перебiльшення вимагань охорони довкшля, а також дотацiй, преференцiйних позичок i кре-дитiв, якi видшяються завдяки вливанням оплат i еколопчних штрафiв [32].
Головними складовими елементами економiчного механiзму природо-користування у Польщд е:
• плата за спещальне використання природних ресурс1в;
• плата за забруднення навколишнього природного середовища та 1нш1 види шкщливого впливу на довкшля;
• система фшансування 1 кредитування природоохоронних заход1в (державний 1 мюцев1 бюджети, природоохоронт фонди, банки, кошти тдприемств, шо-земт надходження та швестици тощо);
• еколопзащя податково! 1 цшово! систем;
• п1дтримка становления 1 розвитку екошдустри.
Рiчнi виплати на проеколопчш швестици з кiнця 80-х роюв систематично зростали, особливо в другш половинi 90-х роюв i досягнули в 1997 р. коло 7,4 млрд. злотих (коло 2 млрд. ввро). Це повшстю вщповщае рiвню цього показника в економiчно розвинутих кра1нах Захщно! ввропи i дае змо-гу реально полшшувати ситуацiю в охоронi довкшля [32].
Табл. 2.1нвестицшш видатки на охорону довкшля в Польшу в 1989-1997рр. [32]
1989 1990 1991 1992 1993 1994 1995 1996* 1997
Номшальт видатки (в млн. злотих) 52 415 840 1197 1512 2128 3170 6138 7354
Видатки в сталих цшах (р1-вень щн 1997 р., млн. злотих) 1764 1902 2522 3211 3169 3569 4368 7053 7354
Видатки в млн. долар1в США 80 464 794 878 833 936 1300 2276 2242
Шсля вступу до вС в полчищ охорони навколишнього природного середовища Польщд вдалося шдписати з вС 10 так званих перехщних еташв, якi стосуються рiзних аспектiв дiяльностi в охоронi навколишнього природного середовища. Найдовший перехiдний перiод стосуеться водно-каналiзацiйного господарства, тобто оснащення каналiзацiйних систем сучасними технологь
ями, а також очищення стоюв. До 2015 р. Польща мае збудувати 1200 очищу -вальних систем Bi^^iB рiзноl величини, понад 20 тис. км KaHani3a^i [34].
Табл. 3. Структура фшансових 3aco6ie, призначених на проекологiчнi швестици
в 1992-1997рр. (в %) стосовно джерел фшансування [32]
199 199 199 199 199 199
2 3 4 5 6 7
Еколопчт фонди 58 47 41 40 34 30
Власт засоби 1нвестор1в i кредит 20 25 31 32 38 40
Центральный бюджет 5 7 5 5 5 3
Локальн1 бюджети (мюта, гм1ни) i банковий кредит 13 16 19 18 19 23
Фонди й закордонна допомога 4 5 4 5 4 4
Табл. 4. Структура фшансових засобiв, призначених на проекологiчнi швестици _в 1992-1997рр. (в %) стосовно до компонентiв середовища [32]_
Складники середовища 1992 1993 1994 1995 1996 19971*
Охорона води 47 52 47 37 35 41
Охорона пов1тря 36 39 44 53 59 51
Охорона земл1 17 9 9 10 6 7
Перехщш етапи стосуються також i боротьби з вщходами, зокрема, ко-мунальними, що передбачае пристосування звалищ з техшчно! точки зору, а також з точки зору яюсно! та кшьюсно! характеристики вiдходiв, як будуть потрапляти на щ звалища. Частина перехiдних етатв, зокрема, тих, якi стосуються рiзномaнiтних видiв пакувальних мaтерiaлiв, закшчуеться вже у 2007 р. Досить сти^ термiни iснують також i на виконання зобов'язань щодо якост палива, зокрема вмiсту сiрки в них. Шд час пiдписaння цих зобов'язань були шдписаш так зваш посереднi етапи, в яких необхщно виконати певнi зав-дання. Це все детально мошторуеться й aнaлiзуеться [34].
Польща, як i краши Свропейського Союзу, як прiоритет еколопчно! полiтики вважае недопущення забруднення природного середовища шляхом еколопчно! передбaчливостi та розважливость Полягае це на застосуванш так званих "найкращих доступних технологш" (Best Avilable Technology -BAT), тобто таких методiв i способiв виробництва, якi на сучасному рiвнi на-укових знань гарантують якомога вищу екологiчну безпеку [24, с.18]. BAT був запроваджений в 1984 р. директивою Свропейського Економiчного Союзу за номером 84/360 для боротьби з промисловими забрудненнями атмосферного повггря. У 1996 р. було ухвалено директиву 96/61, яка для новоутво-рюваних суб'екпв економiчноl дiяльностi увiйшлa в силу в 1999 р., а для тих тдприемств, котрi вже iснують - увшде в силу з 2007 р. [15, с.151]. Згiдно з щею директивою кожний продуцент, який становить потенцшну загрозу для природного довкшля, повинен отримувати зiнтегровaний еколопчний дозвiл. Вiн окреслюе допустимий (безпечний) рiвень забруднень, а також передбачае зaпобiжнi заходи аби уникнути поширення цього виду забруднень з одного
* У 1997 р. у видатках на охорону довк1лля видшено 1нвестиц1йн1 наклади на економ1ю енерги (вони стано-вили 61ля 1 % вс1х видатк1в на охорону довшлля).
елементу природи на шший. Такий дозвiл видаеться мюцевими органами те-риторiального самоврядування, в зв'язку з чим громадсьюсть впливае на прийняття рiшень, як безпосередньо торкаються природного середовища, в якому живе. Загалом, за оцшками експертiв Комiтету ввропейсько! 1нтегра-цй, Польща, яка вiд 1990 р. цiлеспрямовано проводить перебудову нацюналь-ного еколопчного права i поступову адаптащю стандартiв вС до сво!х ре-алiй, для остаточного завершення цих процеЫв станом на 2003 р. необхщно було приблизно 20-30 млрд. евро швестицш [4, с.69].
До ринкових регуляторiв природокористування належать:
1. ЕколоНчний податок. У Польщд, як i в шших кра!нах з розвинутою ринковою економшою, широко використовують дифереицiйоваие опо-даткування залежно вщ мекологiчиоi сприятливостiм продукцii. У цьому випадку коицепцiю оподаткування розробляють з таким розрахунком, щоб окремi тдприемства не опинилися у иевигiдиому становищд порiв-няно з конкурентами.
2. Податков1 п1льги 1 субсидп. Головне !хне завдання - стимулювати ак-тивнiсть щодо застосування сучасних науково-техтчних досягнень. Втрати бюджетних коштiв внаслщок впровадження податкових пiльг компенсують надходженнями вiд оподаткування пiдприемств, що використовують еколопчно небезпечну технологiю або виготовляють еколо-гiчно шюдливу продукцию.
3. П1льгов1 позики. Це важлива умова пiдтримання природоохоронних ш-вестицш на придбання капiтальних благ виробниками. У перелiку пшь-гових позик заслуговують на увагу так1 методи, як безвiдсотковi чи з субсидованими вiдсотками позики. До них зараховують рiзнi види пiль-гового кредиту для фшансово! пiдтримки суб,ектiв господарювання, як1 запроваджують ресурсозбережливi та природоохоронт технологii.
4. Платеж1 за забруднення довкшля.
5. Реформа щноутворення. Як засвщчуе досвiд Польщi, та й свгговий дос-вiд, завдяки диференщацй цiн на екологiчно забруднену та еколопчно чисту продукцiю можна досягти позитивних результатов у зменшеннi забруднення довкшля. За допомогою запровадження надбавок, доплат або знижок до цш, через цiнове регулювання стимулюють виробництво i споживання екологiчно чисто! продукцй, а також забезпечують пiльговi умови для не! на ринку.
6. Технолопчш премп [8, с. 127-129].
До ефективних перспективних стимулiв природоохоронно! дiяльностi можна зачислити i ринкову реалiзацiю права на забруднення. Ця щея iснуе як частина плану заохочення фiрм до безвiдходних технологш та використання високоефективних очисних систем. Вона грунтуеться на рiзницi мiж фактич-ним та екологiчно допустимим рiвнем забруднення. Коли цей рiвень нижчий вiд визначено! межi, фiрма отримуе право на забруднення довкшля у виглядi сертифiката, який можна продати шшим фiрмам.
1нструменти як знаряддя впливу на суб'екти економiчноi дiяльностi е складовими елементами будь-яко! полiтики. Визначаемо тут полiтику як прагнення до реалiзацii певних цшей в означеному часi. Свою полггику ма-ють не тiльки уряди, але й органiзацii та тдприемства. Проте ми застосо-вуемо поняття полiтики, насамперед, стосовно урядово! пол^ики.
1нструменти полiтики е засобами до досягнення певних цДлей. 1нстру-менти цД можна клaсифiкувaти рiзними способами. Використаемо розповсюд-жене розмежування мiж правничо-адмшДстративними та економiчними iнструментaми. Проте, вони як Днструменти екологДчно! полiтики взаемо-пов'язaнi та значною мiрою накладаються один на одного.
У демократичному суспiльствi застосування будь-якого виду Днстру-ментДв для вирiшення екологiчних проблем, в тому числД й економiчних, пе-редуе спочатку прийняття вДдповДдних зaконiв [6, 10, 19, 20]. Прaвничi iнструменти можуть мiстити також економiчнi елементи, тaкi, як, наприклад, фiнaнсовi штрафи за недотримання права, а також подaтковi пiльги. У прак-тицi iнструменти екологДчно! полДтики, зазвичай, не мають чiткого розмежування мiж юридичними, економiчними та договiрними. Отже, суто економДч-них ДнструментДв охорони довкiлля загалом в чистому виглядi не iснуе.
Адмiнicтративно-правовi iнcтрументи часто визначають як частину наказово-заборонно! стратеги. Прaвничi iнструменти опираються на принци-пи, за яким громадяни кра!ни повиннi керуватися законами, розпорядженнями, що видаш законодавчою владою цДе! кра!ни. Внaслiдок порушень вступають в силу певнД санкци. ПолДтика охорони середовища у свiтi базуеться головним чином на такому тдхода. Типовими адмДтстративно-правовими iнструментaми е:
• визначення норми гранично! емiсi!;
• щдивддуальт дозволи, що окреслюють лДмДти та умови емiсi!;
• технолопчт норми, як наприклад, згaдaнi вище вимоги найкращо! технологи обмеження рiвня забруднення BAT (Best Available Technology) чи BACT (Best Available Control Technology), норми емiсi! для нових джерел;
• нормування сировини, мaтерiaлiв i специфiкaцiя властивостей продукци [3, с.43].
Необхiдно пiдкреслити, що в комaндно-aдмiнiстрaтивнiй системi уп-рaвлiння адмшДстративш iнструменти мали iндивiдуaльний (адресний) характер, проте в ринковДй демократичнДй системi вони застосовуються всюди, тобто це стосуеться до всДх суб'екпв господарювання. У зaхiднiй лiтерaтурi цД iнструменти називають безпосереднiми регулюваннями.
Адмшютративш iнструменти часто виявлялися недiевими. У багатьох кра!нах виконання цих норм нaдaлi залишаеться на низькому рДвнД. Наприклад, видача рДзних дозволДв е досить тривалим i дорогим процесом. АдмДнДс-трaтивнi iнструменти потребують великих фiнaнсових витрат. Щоб успДшно вести переговори зД забруднювачами щодо дозволених лДмтв емiсi! або необ-хДдних видДв природоохоронних технологДй, уряд потребуе величезно! кДлькос-тД шформаци щодо коштДв i способДв знешкодження (редукци) забруднень. Ця ДнформацДя являе собою приватну власнДсть тдприемств, якД не мають жодних приводДв !! оприлюднити. ПДдприемства будуть дДлитися тДльки такою Днфор-мацДею, розголошення яко! буде дДяти на !х користь. Хоч адмшДстративш Днструменти вимагають (згДдно з правилом "забруднювач платить") зменшення забруднення до рДвня передбаченого законодавством, пДдприемства не несуть жодних витрат за лДквДдацДю тДе! шкоди, що спричинена "дозволеною" емДсДею.
Як зазначають вДдомД польськД економДсти, зокрема, Т. ЖилДч, Й. Кна-флевска, А. ЛДсовска, В. РадескД, в багатьох кра!нах рДзними методами пробу -вали впоратися з недолДками юридичних ДнструментДв. Одним Дз способДв було
запровадження нормування емюй замiсть нормування технологй з метою за-безпечити суб'ектам економiчноi дiяльностi можливiсть самим вирiшувати, якими методами користуватися для того, щоб залишатися в межах дозволено! емюй. Також у багатьох кра!нах удосконалено ефективнiсть використання норм завдяки збшьшенню фiнансування для контрольних органiв. Однак в багатьох випадках уряди пробують вщшти вщ використання адмшютратив-но-правових шструменлв i шукають альтернативних способiв впливу. Такими альтернативними способами е шструменти економiчного впливу [25, с.62; 13, с.17; 16, с.82; 21, с.34].
Постулат, який становить основу для застосування економiчних шструменлв, полягае в тому, що суб'екти шдприемницько! дiяльностi керу-ються власними коштами i вигодами, якi виникають з рiзних моделей еконо-мiчноi поведiнки (дiяльностi). Економiчнi iнструменти впливають цшовими методами, i завдяки цьому впливають на суб'ективну оцiнку власно! користi i коштiв альтернативно! поведшки. Жоднi ди чи поведiнка не заборонеш. Ос-таточний вибiр е вшьним i належить до суб'екту дй регулювань. Також спро-би переконання суб'еклв економiчноi дiяльностi в тому, що повинш змiнити свою поведшку не е необхiдними, проте могли би полшшити загальну ре-зультативнiсть цiнового фактора.
Подiл еколопчно! поллики на адмiнiстративно-правовi i економiчнi iнструменти е найбiльш загальний, все частше виокремлюють теж договiрнi шструменти, про як йтиметься пiзнiше. У польськш науковiй лiтературi можна зустргги теж iншi класифжацй, наприклад [7, с.305]:
1. Правовi шструменти, що окреслюють рiвень охорони здоров'я, а також охорони навколишнього природного середовища.
2. 1нструменти, що базуються на ринкових засадах, яю мають збiльшувати вiдповiдальнiсть виробниюв i споживачiв за дбайливе ставлення до при-родних ресурсiв i зменшення !х забруднень, а також за марнотратство коштiв, даючи вiдповiднi цiновi сигнали.
3. мГоризонтальнiм допомiжнi шструменти, яю включають в себе вдоскона-ленi основнi данi, статистичнi науковi дослiдження, а також розвиток технологш, полiпшене секторове та просторове планування, iнформацiя та освiта, яка скерована на широкий загал.
4. Мехатзм фiнансовоi пiдтримки, метою якого е запобтання деградацii навколишнього природного середовища, що спровоковане фшансовою iнтервенцiею державних органiв, або вiдповiдний вибiр господарчо! й га-лузево! полiтики.
Економiчнi iнструменти вважаються альтернативою для безпосе-редньо! регуляцii екологонебезпечних виробництв за допомогою заборон i наказiв. Проте правничi iнструменти надалi залишаються на домшуючих по-зицiях у бшьшосл кра!нах. Прийнята серед польських дослщниюв i наведена нижче типологiя збшаеться з думкою багатьох дослiдникiв в вС [3, с. 14-15; 6, с.35-39; 10, с. 21-22]: (1) Оплати:
а) оплата за емюто чи зливи;
б) оплати, що накладаються на товари (продукти);
в) оплати за використання iнфраструктури охорони навколишнього природного середовища (наприклад, за використання землi не в щлях лiсiвниптва чи сiльського господарства, наприклад, за використання землi не в сшьсь-когосподарських щлях, складування вiдходiв, зрубування дерев й кушдв);
г) концесiйнi оплати;
д) адмшстрацшт оплати (наприклад, за видання юридичних дозволiв на використання водних ресурив тощо);
(2) Депозитнi i заставш системи
(3) Створення екологiчного ринку:
а) продаж прав емiсiï;
б) використання ринкових механiзмiв;
в) фшансова вiдповiдальнiсть (створення страхового ринку вщ екологiчного ризику).
(4) 1нструменти, що допомагають виконанню права:
а) кара за перевищення норм;
б) грошова застава, що забезпечуе виконання норм;
в) податкова нащнка;
(5) Дотацп
а) дотацiï;
б) податковi пшьги;
в) прiоритетнi позики i кредити.
Отже, правничi iнструменти опираються на тому, що суб'екти i об'екти господарськоï дiяльностi мають дiяти зпдно з чинним законодавчими актами (наприклад, заборона виробництва конкретного типу продуклв, зас-тосовування даних технологiй, норми емiсiï забруднення). Типовими правни-чими шструментами е положення (на емiсiю, водно-правове, лiцензiï i т.д.) [17, с.115-123].
Економiчнi iнструменти, якi все частiше називають ринковими, зосе-реджуються навколо так званих економiчних подразниюв, iдеï пов,язанi з правом власност i системою встановлення цiн у такий споЫб, щоб кошти, наприклад, матерiаломiсткоï структури виробництва, забруднення середовища були враховаш в процес прийняття рiшень як суб,ектiв правового поля, так i громадян.
За особливу вщмшшсть ринково!" полiтики визнаеться факт не юну-вання жодного безпосереднього, фюкального чи iншого втручання держави. Поведшка суб,ектiв господарсько1' дiяльностi i людей загалом пов'язана з власними штересами, наприклад, вiдмова вщ енергомiсткого виробництва не через заборони, а в зв'язку з перевагами, як будуть застосованi пiсля заборони або шсля рiшення продукувати менш енергомютю вироби.
Договiрнi шструменти опираються на принципи, за яким поведшка суб'екпв господарсько1' дiяльностi та ix груп е результатом пошуку та вщтво-рення iнформацiï. Це може вщбуватися шляхом надання адресатам еколопч-ноï полiтики повноï шформацп, яка стосуеться альтернативних методiв, по-водження i можливих наслiдкiв кожного з цих варiантiв. В результат може доходити до пiдписання суспшьних умов щодо охорони довкiлля ще шд час консультацiй мiж шдприемством i громадськiстю [22, С.101].
Кожна з груп iнструментiв е засобом досягнення цiлей еколого-еконо-мiчноi полiтики, одночасно сприяючи видiленню коштiв на й реалiзацiю. Самих правничих iнструментiв часто бувае замало, тим бiльше, що переважно важко видiлити тi правничi норми, як вiдповiдають за прийняття рiшень, вимагають розбудованого адмiнiстративного апарату тощо. Але в деяких випадках вони обов'язково повиннi використовуватися, насамперед в ринкових мехашзмах.
Договiрнi стратегй вимагають багато коштiв, якi, на жаль, не завжди е ефективними, бо необхщна шформащя не доходить до вЫх суспiльних груп у зв'язку з iгноруванням засобами масово! шформацй або навiть з причини характеру самих адреса™. Крiм того, вони займають багато часу й школи стри-мують законодавчу дiяльнiсть. Деякi з секторiв промисловост не завжди вь дображають наявш тенденцй до порозумiння, намагаючись шдписати вигiднi для себе умови, а не для екологй та суспшьства.
I тому за найважливiшу групу iнструментiв еколопчно! полiтики визна-ються економiчнi iнструменти, якi прагнуть враховувати використання фшан-сiв й переваги, як виникають з альтернативно! господарсько! поведiнки. У зв'язку з цим повинна юнувати бiльше, нiж одна законодавчо доступна можли-вiсть тако! поведiнки, яка б цiлком вщповщала або принаймнi узгоджувалася з цшями еколопчно! полiтики [3, с.31; 25, с.91; 19, с.178-179; 20, с.45].
Екологiчнi оплати здiйснюють тi, хто користаеться з ресуршв i якос-тей довкiлля, хоча !х дiяльнiсть у цiй галузi й вщповщае чинному законодав-ству. Це плата за використання, забруднення навколишнього природного середовища, його змшу. Пщприемства, насамперед, платять еколопчш податки за:
• викиди забруднень у повггря;
• за використання води, яка е властстю держави;
• викиди забруднених стошв до вод або земл1, як е властстю держави;
• складування викид1в;
• зрубування дерев або кущ1в [31].
Вище назваш екологiчнi податки оплачують вс пiдприемства, якi ко-ристуються з природних багатств. За еколопчш податки визнаються також i податки за провадження прничо-видобувно! дiяльностi (податки концесшш та експлуатацiйнi за видобування корисних копалин - вiдповiдно до Закону геолопчного та гiрничого), податки за використання води i водного устатку-вання; iнструментiв, якi становлять власшсть держави до цiлей плавання { сплаву, а також за видобування з тих вод гравш, тску i камiння (згiдно з Законом про воду, сюди входять й податки за використання води й викиди заб-руднених стоюв).
Як пiдкреслюють польсью дослiдники, екологiчний податок доцiльно брати в розмiрi екологiчноi шкоди, що завдаеться навколишньому середовищу i природним ресурсам, у межах вимог еколопчних стандартiв. У зв'язку з цим еколопчш стандарти мають передбачати тшьки так1 граничнi обмеження щодо використання навколишнього середовища i природних ресуршв, а також щодо технологiчних процеЫв i параметрiв продукцii, перевищення яких призводить до економiчноi, екологiчноi та сощально! шкоди. Тобто екологiчнi стандарти, ^м свого прямого призначення, мають виконувати функцш механiзмiв еко-лопчно! полiтики, за допомогою яких розмежовують екологiчнi податки та
економiчнi санкци за нерацюнальне природокористування. Так, у Польщд сума штрафу за викиди забруднюючих речовин у повггря ниш в 10 разiв перевищуе суму плати за нормоване забруднення. Таким чином вже сама загроза можли-вого великого штрафу за еколопчне порушення значно посилюе його функщю як запобiжного економiчного регулятора природокористування.
Для забезпечення суспшьно1' та еколопчно1' ефективностi вiдповiдниx економiчниx шструменпв у Польшi використовуються як безпосередш меха-нiзми, так i опосередковаш меxанiзми впливу на процеси охорони довкшля. У межах цих меxанiзмiв i видiв ефективностi приймаеться ршення про про-порцп у використанш окремих видiв капiталу, тобто людського i природного. Водночас ефекти у реальнш сферi у випадку меxанiзмiв безпосереднього впливу будуть залежати вщ визначеного тими меxанiзмами типу функцюну-вання пiдприемств, а у випадку економiчниx меxанiзмiв, якi застосовуються в охорош навколишнього природного середовища - вщ програм, якi будуть служити фшансуванню нагромаджених засобiв на реалiзацiю першочергово-го прiоритету.
У разi економiчноï ефективностi кiнцевою умовою ïï iснування е сшв-вiдношення накладу до ефекту, до того ж важливими одночасно е як витрати, так i ефект вщ них. Висота оплат нараховуеться вщносно ставок, як е обов'язковими на день використання довкшля, усталених Радою Мiнiстрiв Польщд розпорядженнями, якi останнiми роками е щорiчними, окремi за кож-ний вид використання навколишнього природного середовища i залежно вiд кшькосл та якостi забруднень, чи внесення якихось змш до довкiлля [25, с.93-98; 26, с.147; 20, с.142-144].
У Польшi, як i у бшьшосп економiчно розвинутих краш, еколопчна ек-спертиза проектiв е обов'язковою при наданш мiсцевою державною адмшютра-цiею чи органами мiсцевого самоврядування права на освоення територп. Так, наприклад, до кшця 1997 р. розмiр всix видiв екологiчниx оплат нараховувався у формi рiшення "про оплати" через органи адмшютрацп - за використання води, викид стоюв, викид забруднень в атмосферу i складування вiдxодiв - через воеводу, а за зрубування дерев i кущдв - через органи гмши [3, с.39-43].
Оплати, усталеш воеводою, нараховувалися в розрахунку використання на цший рш. Але воевода мiг для деяких тдприемств нараховувати ïï поквартально. Шдставою для нараховування оплат воеводою були шформацп, яю пiдприемства зобов'язаш були без нагадування представляти воеводi в термiнi до 31 Ычня кожного року, або до 15 дня кожного мюяця пiсля того, як минае квартал, тод^ коли нараховувалися квартальш оплати [31].
Для бшьшосп екологiчниx оплат така система ïx нараховування i по-вщомлення вже не актуальна. Вiд 1 Ычня 1998 р. ця система змшилася для оплат за складування вiдxодiв (Закон про вiдxоди) i за викидання неочище-них викидiв у повiтря (Закон про змшу Закону про охорону i формування середовища). Натомють запроваджено зобов'язання для шдприемств-забрудню-вачiв нараховувати розмiр оплат за господарське використання ресурЫв довкiлля i запровадження в ньому змш, а також внесення ïx на редистрибу-цшний рахунок воеводства, в якому шдприемство знаходиться, вже без рь шення воеводи.
Без змш дос залишився спосiб нараховування оплат за використання води i скидання стоюв. Встановлюються нарахування воеводи так званими ршеннями "оплат" щорiчно або у виняткових випадках - поквартально, а пiдприемства-забруднювачi зобов'язаш внести оплати протягом 14 дшв пiсля прийняття рiшення [31].
Нiчого не змшилося й у випадку оплати за зрубування дерев та кущдв, яю нараховують органи гмiни.
Закон вщ 24 липня 1998 р. "Про змшу деяких законiв, що окреслюють компетенцп органiв адмiнiстрацiï" з 1 Ычня 1999 р. компетенци воеводи щодо нагромаджування i нарахування еколопчних оплат за викиди забруднень у повггря та складування вiдxодiв перейняв маршалек воеводства.
Оплати за емiсiю забруднень до повпря, визначеш для 62 видГв заб-руднюючих субстанцш, яю подiлено на три групи. Найвищд ставки визначенi для токсичних забруднень, таких як арсен, бензин, азбест, дюксини, шкель тощо (у 1998 р. вони становили 210 або 105 злотих за 1 кг).
За скидання стоюв оплати встановлюються для шести показниюв, серед яких важю метали, сполуки хлору, Ырки, феноли тощо. Ставки оплат мають рГзну величину вщповщно до галузi виробництва [31].
Оплати встановлюються також за забiр поверхневих i шдземних вод. Ставки для окремих користувачiв сильно вщрГзняються залежно вщ галузi господарства i воеводства тощо.
Таким чином, разом з розвитком ринково1' економГки необxiдними ста-ють змши сучасно1' системи економiчниx iнструментiв, як! йдуть у напрямi ширшого використання ринкових меxанiзмiв охорони навколишнього природного середовища, що дасть змогу збшьшити вплив та стимулювати проеколо-пчну поведiнку суб'ектiв господарсько1' даяльносп й цшого суспiльства загалом. Змши повинш вiдбуватися в трьох напрямках:
1. Модифшащя актуальноï оплатно-перерозподiльчоï системи.
2. Впровадження нових, типово ринкових фiнансово-економiчниx шстру-ментiв управлiння охороною природного довкшля.
3. Розширення застосування пшьг та податкових звтъненъ, яю б стимулювали проекологiчну поведшку суб'екпв господарсько1 дГялъносп та суспiльства [31]. Щоб ефект цих змш був оптимальним, необxiдно, щоб щ напрямки
м!ж собою взаемодГяли, творячи едину, гармоншну систему економГчних шструменлв в охорош довкшля.
Модифжащя актуально:' оплатно-перерозподГльчо1' системи - це, з одного боку, безсумшвна потреба модифжаци самоï системи емюшних оплат у напрямГ ïï спрощення та збшьшення стимулювальноï функцп проекологiчноï дГяльностГ, а з шшого боку - подальше збшьшення ефективност фшансових засобГв, яю знаходяться в розпорядженш еколопчних фондГв. Джерелами до-ходГв цих фондГв е:
• платеж! тдприемств за викиди i скиди забруднювальних речовин i розм!-щення в!дход!в;
• платеж! за понадл!м!тне використання природних ресурс!в;
• компенсация шкоди за порушення природоохоронного законодавства;
• надходження в!д реал!зац!! конф!скованого майна, що було предметом еко-лог!чного порушення;
• прибутки вiд комерщйно1 та господарсько1 дiяльностi;
• цiльовi та добровшьт внески, iншi дозволенi законодавством надходження.
Аналопчш фонди вже ддать у Болгарй, 4exiï, Угорщиш, Словаччинй KpiM крeдитiв та позик вони надають субсидiï на eкoлoгiчну oсвiту, мотто-ринг, заповщну справу, проведення експертиз, розробку еколопчних прог-рам. Як свщчить дoсвiд Пoльщi, пoдiбнa структура допомагае ефективно ви-користовувати ринкoвi мeхaнiзми для створення eкoлoгiчнoï шдустрй [27]. Успiх Польського eкoлoгiчнoгo фонду зумовлений незалежшстю вiд Мшс-терства охорони середовища, а також його прямим зв'язком з парламентом, значними i стабшьними фiнaнсoвими ресурсами, як отримують в рeзультaтi застосування великих еколопчних збoрiв та штрaфiв [2, с.72].
Змiни сучaснoï системи eмiсiйних оплат пов'язуються досить тiснo з реашзащею iншoгo напряму змiн в систeмi eкoнoмiчних iнструмeнтiв охорони навколишнього середовища в Польшд. Вш стосуеться впровадження ще не застосовуваних до цього часу в Польшд, але вже вiдпрaцьoвaних в крашах ОБСС, типово ринкових eкoнoмiчних мeхaнiзмiв, таких як eкoлoгiчнi тoвaрнi оплати1 i депозити2, якi накладаються на товари, небезпечш для дoвкiлля, але яю масово продукуються [5, с.319-321]. Вони становлять класичний приклад розповсюдження принципу "забруднювач платить", а ^м стимулювання прoeкoлoгiчнoï пoвeдiнки суб,ектiв господарсько1' дiяльнoстi й цiлoгo суспшь-ства повинш стати iстoтним джерелом фшансування охорони дoвкiлля в Пoльшi, в першу чергу через еколопчш фонди.
Якщо пoрiвнювaти систему eкoнoмiчних шструменив охорони навколишнього природного середовища в Польщд i крашах Свропейського Союзу, то в Пoльшi переважають оплати, якi перераховуються до цшьових фoндiв, а в розвинутих европейських крашах переважае еколопчне оподаткування, надходження вщ якого перераховуються або до загальнодержавного бюджету краши, або до вщповщних мiсцeвих бюджeтiв. Kрiм того, е рiзниця в обов'яз-кових оплатах - у Польщд це передовЫм оплата за eмiсiю забруднення та ш-шi форми використання навколишнього природного середовища Натомють в eкoнoмiчнo розвинутих крашах переважають товарш оплати (наприклад, вiд вмiсту токсичних, екологонебезпечних речовин в пaливi чи шших виробах). Kрiм плутанини в поняттях оподаткування й оплат, школи теж мають мюце непорозумшня, яю стосуються каральних зaхoдiв eкoлoгiчнoгo характеру.
1 Еколопчш товарш оплати - це певне фшансове обтяження, яш докладаються до ц1н товар1в, яш використовують масово i розпорошено, становлять дуже велике обтяження для довшлля на фаз1 вироблення, консумпц11 або товарного складування. Це додаткове обтяження цш даних товар1в необх1дно трактувати як певну "спец1альну еколог1чну оплату", з якого доходи призначаються на покриття частини кошт1в охорони довкшля. Метою товарних оплат е також обмеження вживання товар1в еколог1чно шшдливих i стимулювання вироблення товар1в еколопчно "чистих" [32].
2 Екологiчнi депозити - це певш ф1нансов1 затрати, як1 нараховуються до еколог1чно1 цши небезпечних товар1в, як1, однак, пвдлягають поверненню в момент передавання продукту до повторного використання, нейтрал1заци або властивого, з еколопчно1 точки зору, товарного складування. Головною метою застосування еколопчних депозипв е передуам стимулювання еколопчно безпечного складування, повторного вживання або повторного використання товар1в. Товарш оплати й еколопчш депозити були б надзвичайно важливим з пункту реал1зацп принципу "забруднювач платить", доповненням системи ем1сшних оплат у Польщ1, a в деяк1й м1р1 може його заступити [32].
Отже, еколопчш оплати нараховуються за емшю забруднень i шш! форми використання навколишнього природного середовища в межах водно-прав-ничих дозволГв й шших адмшГстративних ршень (норм емГси) вщдшу охоро-ни навколишнього середовища уряду воеводства. Оплати зараховуються на рахунок коштГв суб'екта господарювання i перераховуються до цшьових фон-д!в (наприклад, Нащональний Фонд Охорони Середовища й Водного Госпо-дарства). Натомють фшансов! покарання нараховуються за перевищення норм емГси й шших дозволГв, без взяття до уваги господарських страт в натуральному середовищь Вони е елементом результат шдрахунюв; зменшують вигоду, збгльшуючи основу оподаткування подохщним податком, як неращ-ональну втрату. Еколопчш вщшкодування виплачуються в межах цивiльноï вГдповщальност! за забруднення, спричинеш емшею забруднення, що шдда-ються вимГрам i е доведен!, без взяття до уваги норм концентраци небезпеч-них речовин i норм ïx емюи.
У найближчому майбутньому в крашах GC передбачаеться запровад-ження товарних оплат, яю будуть оплачуватися користувачами. Вже готовий проект по збгльшенню нащнки до щни палива з зв'язку Гз збгльшенням вмюту Ырки, але поки що його не впровадили в життя через антшнфляцшну дГяль-шсть, що вщразу досить жорстоко розкритикували прихильники руху охорони навколишнього природного середовища. КрГм того, передбачаеться обме-ження нарахування штрафГв, але тшьки в аваршних ситуащях (до сьогод-шшнього дня обов'язковими е накладання штрафГв за кожне перевищення норм, навГть якщо воно е систематичним) i затримання процесу виробництва на шдприемств! при стабшьному перевищенш норм. Не можна однак допус-кати перевищення нормативГв втручання в навколишне середовище, навГть щною спещальних оплат i еколопчних штрафГв [5, с.320].
КрГм того, висловлюються побажання щодо розширення чи впровад-ження нового розв'язання проблем:
• податкове ! митне диференщювання, метою якого е зб!льшення р!вня оподаткування ! розмитнення екологонебезпечних товар!в (наприклад, автомоб!л!в без катал!затор!в, свинцевого бензину) чи товар!в, що не маютъ еколог!чно1 атестаци. Важливим завданням при цьому е доступн!стъ податкових п!лъг до проеколог!чних !нвестиц!й;
• депозити, що запроваджуються в об!гу товарами, субстанциями ! упакування-ми особливо небезпечними для навколишнього середовища (наприклад, задаток, що вплачуеться на час транспортування небезпечних хгм!кат!в), а також так зван! еколог!чн! застави, тобто застави, як! платятъся перед початком дГялъност!, що пов'язана з ризиком авари чи катастрофи (в раз! виникнення негативних насл!дк1в, вони стають джерелом ф!нансування в!дшкодуванъ);
• система компенсування за шкоди нанесен! здоров'ю ! життю людей, що були спричинен! забрудненням навколишнього природного середовища. Така система функц!онуе в Япони з 1974 р. ! в 1ндй з 1990 р. Суть ïï полягае у ство-ренн! правничих можливостей й економ!чних умов для виплати в!дшкоду-ванъ жертвам хвороб (або ж ïx родинам), що було зумовлено забрудненням навколишнього природного середовища;
• система рекомпенсаци за пристосування до вимог охорони довкглля, наприклад, за в!дмову в!д застосування х!м!чних засоб!в охорони рослин.
• страхування вщ еколопчного ризику, головним чином вщ наслвдюв авар1йно-го забруднення навколишнього середовища. Позитивною стороною цього шструменту е перегляд охоронних засоб1в спещалютами 1з страхово! агенцй, проте негативом цього е зменшення чуйност тдприемств щодо еколог1чно1 безпеки [9, с.43].
Один iз перспективних проекив Мiнiстeрствa охорони середовища Польщд стосуеться товарно1' оплати у фoрмi нaцiнoк на паливо, тобто додат-ково1' оплати за вмiст двоокису Ырки в пaливi. Наприклад, у Краювськш Еко-нoмiчнiй Академй' було опрацьовано новий проект ще1" нацшки, згiднo з яким пропонуеться замшити оплату за eмiсiю двоокису Ырки товарною оплатою за вмiст ще1" речовини в пaливi. Основою накладання оплати була б сiркa, яка мютиться в кам'яному та бурому вугiллi згiднo з ïï вагою (в перерахунку на 1 кг) чи в солярщ для потреб опалення зпдно з вiдсoткoвим вмютом (вiд 0,1 % в 1 м ). Природний газ i вщновлювальш джерела не обкладалися б такою оплатою. Звшьнення пропонуеться застосовувати до експорту, а також до позаенергетичних використань цих видiв палива. Зпдно з пропозищями краювських eкoнoмiстiв, оплата би накладалася на вирoбникiв i безпосеред-шх iмпoртeрiв палива або ж на дистриб,ютoрiв i перераховувалась би на цiльoвi фонди, при чому передбачеш повернення оплат виробникам, якi змо-жуть домогтися зменшення вмiсту Ырки в пaливi чи зменшення eмiсiйних ви-кидiв двоокису сiрки до атмосфери [3, с.27].
Одним з найважливших eкoнoмiчних iнструмeнтiв, який мае значш перспективи застосування, е продаж прав на забруднення, так звана торпвля eмiсiями. Як вiдoмo, цей шструмент означае продаж прав на забруднення навколишнього природного середовища певнш юлькоси пiдприемств у фoрмi вщ-платних eкoлoгiчних сeртифiкaтiв. Характерною рисою ще1" системи е визна-чення для конкретного рeгioну гранично допустимо:' концентрацй забрудню-ючих речовин i продаж прав забруднення саме виключно на цю величину. Концепщя продажу прав на забруднення, започаткована в США, мае багато прихильниюв не тшьки загалом у Захщнш Gврoпi, але i в конкретних крашах, в тому чи^ i в Польщд, особливо, зважаючи на час i реалй запровадження тут ринкoвoï eкoнoмiки. Другою передумовою реального запровадження концеп-цiï продажу забруднень до господар^^ практики е добре розвинений в Поль-шi еколопчний мoнiтoринг, який мотивуе до рeaлiзaцiï ефективних природо-охоронних зaхoдiв. Поряд з тим, практика i досвщ у цьому вщношенш нaдaлi залишаються скромними, хоча пoльськi спeцiaлiсти шдкреслюють, що з пункту бачення конкретних цiлeй eкoлoгiчнoï пoлiтики це е найдешевший споЫб зменшення рiвня забруднення дoвкiлля [11, с.221; 12, с.369].
У систeмi продажу прав на eмiсiю на початковому етат кожне джере-ло мае отримати дoзвiл на певний рiвeнь eмiсiйних викидiв, що допускаеться. Влада видае саме стшьки дoзвoлiв для кoнкрeтнoï групи, скiльки може стано-вити гранично допустима еколопчна норма. Пщприемства можуть взаемно дiлити нeвикoристaнi права (лщензй) на забруднення. Зaбруднювaчi, яким треба витратити мeншi кошти на зменшення eмiсiï, будуть прагнути зупинити свoï викиди на якомога нижчому рiвнi, нiж передбачае виданий 1м дoзвiл. За
рахунок цього будуть продавати невикористану частину своïx емюшних прав шшим, бгльш коштовшшим забруднювачам. До того ж вони будуть торгува-ти мГж собою стшьки, сюльки буде юнувати рГзниця в юнцевих коштах змен-шення рГвня емюшних викидГв. Поступове швелювання (виключення) цiеï рГзниц приведе до того, що ринок дозволГв на забруднення досягне рГвноваги при щш рГвнш юнцевим коштам для вшх джерел. Таким чином "торпвля емь Ыями" автоматично досягне виконання умови мшГмалГзщи коштГв - зрГвнян-ня юнцевих коштГв зменшення емiсiï мГж джерелами [14, с.75].
Загалом польська традищя адмшГстративних i економГчних шструмен-тГв дае змогу вже ниш без особливих проблем запровадити торпвлю емш-ями. Вщхилення вгд квот буде досить лопчним розширенням процесу вже ю-нуючих дозволГв на емшю. ОкрГм загального защкавлення цим шструментом екологiчноï полГтики, окрем! спроби його використання донедавна значно рГзнилися вщ розвиненоï американськоï торпвл! правами на емшю в повно-му сенс! цього слова. Поряд з тим, Польща вже володГе значним позитивним досвщом у цш справ!, який перевищуе досвщ багатьох краш ОБСС. Вгд не-давна в Сврош можна спостершати значне защкавлення правами на забруднення, особливо в контекст! розв'язування мГжнародних еколопчних проблем, таких як кислотш дощд, а також парниковий ефект. Польща мае шанс стати одшею з перших краш в Сврош з досвщом широкого застосування прав на забруднення.
У Польщд добре розвинена система оплати за використання навколишнього середовища, що виплачуеться виробниками, а також пов'язана з ними система цшьових фондГв (Нащональний Фонд Охорони Середовища i Водного Господарства, а також фонди воеводств). У Захщнш Сврош пошире-щ еколопчш податки, яю надходять до бюджету, товарш оплати, яю сплачу-ються користувачами, а також депозитш оплати, яю використовуються в обь гу товарГв, субстанцш i упакувань, небезпечних для людини i природного середовища. У випадку негативних наслщюв депозитш оплати, а також так зва-ш еколопчш застави (тобто штрафи, яю платяться шдприемцями перед початком господарчоï дГяльностГ, що пов'язана з еколопчним ризиком), стають джерелом фшансування рекультивацiï та рГзного роду вщшкодувань. Передбачаеться, що в Польщд буде розповсюджено як товарш, так i депозитш оплати. Пшьги в доходному податку, яю будуть обслуговувати штереси охорони довкшля, а також пшьги в податку вщ товарГв i послуг в зв'язку з використан-ням вщходГв та регенеращею виробГв, е досить скромними.
У 1995 р. було запроваджено акцизний податок вщ упакувань з! штуч-них матерГалГв, який береться одноразово i тому стимулюе застосування упакувань на засадах ïx рециклшгу. Цей податок платиться виробниками та Гмпорте-рами. До бюджету в зв'язку з цими податками щорГчно надходить бшьше 200 млн. злотих. На думку польських вчених, якби цей податок замшити на оплату, то виникло б додаткове фшансове джерело еколопчного фонду [3, с.93].
Загалом, що стосуеться економГчних шструментГв, то в крашах Свро-союзу обсяг субсидування охоронних починань набагато ширший, шж у Польщд [5, с.149-150; 23, с.115-117]. У зв'язку з цим завдання гармошзаци
права i економiки у цiй сферi дуже значимi для польського суспшьства, зок-рема, нового погляду вимагае погодження принципу "забруднювач платить" з европейськими принципами пу6л1чно! допомоги тощо.
Рiзницю у функцюнуванш економiчних шструмештв показуе табл. 5.
Табл. 5. Порiвняння ckohomÎ4hux ÎHcmpyMeHmie охорони навколишнього _природного середовища в кралнах €С i Польшу [3, с. 28]_
ввросоюз Польща
1. Небагаточислент оплати за емь сго забруднень. 2. Ставки оплат низью, кр1м дуже високих оплат у Швецй. Еко-лопчт податки становлять основу бюджетних субсидш. 3. Повсюдн1 товарн1 оплати. 4. Багаточислент оплати в1д упакувань. 5. Багаточислент оплати, пов'язат з цшьовими фондами вузького обсягу. 6. Багаточисленн1 податков1 р1з-ниц1. Изнне значення субсид1й. Дотацшт програми вузького об-сягу 1 виразними щлями. Б1льше п1льг, тж дотац1й 7. Надзвичайно великий обсяг преференц1йних кредит1в. 8. Широко розповсюджет депо-зитн1 системи. 1. Багаточисленн1 й р1зноман1тн1 оплати за ем1сш забруднень й шш1 форми використання навколишнього природного середовища. 2. Ставки оплат середт до високих, виразна функщя фонд1в, перем1шана з1 стимулами. Не-мае податк1в, як1 мають еколопчний характер. 3. Немае товарних оплат; шнуе т1льки проект оплати на паливо з вмштом двоокису срки. 4. Немае оплат в1д упакувань, за винятком не-численних штраф1в 1 нововпровадженого акцизу ввд упакувань з пластмасових матерiалiв. 5. вс1 оплати, пов'язанi 1з цшьовими фондами широкого обсягу. 6. Небагаточислент податков! р!знищ. 1стотне значення субсидий, виражена в дотащях; фонди багатофункцiйнi, як1 мають багато еколопчних завдань без визначених часових рамок i програм фшансування. Небагато податкових п1льг. 7. Невеликий, але зростаючий обсяг преферен-ц1йних кредиив. 8. Немае урегульованих депозитних систем.
Таким чином, анашзуючи eкoнoмiчнi шструменти i зaкoнoдaвчi акти, яю застосовуються й стимулюють охорону довкшля в Польщд на фош вимог i реалш Евросоюзу, можна зробити висновок, що польсью шструменти й ме-хaнiзми не значно вiдрiзняються вiд европейських. Але необхщно шдкресли-ти, що в деяких випадках польсью нормативи е набагато толерантшшими, а сертифжащя чи атестащя мають вужчу сферу застосування й менше розпов-сюджeнi, проте щ вiдмiннoстi швидко зникають. Зокрема, щоразу дeдaлi бiльшe пiдприемств залучаються до програми "Чиста продукщя", а також мiжнaрoдних систем якoстi прoдукцiï ISO 9000 й охорони довкшля ISO 14000. Новий Закон про охорону природного середовища загострив вимоги, в тому чи^ через прийняття концепцш Евросоюзу (вщповщних директив) найкраще дoступнoï тeхнoлoгiï (BAT), яка не збшьшуе нaдмiрних видaткiв (BATNEEC), а також зштегрованих eкoлoгiчних дoзвoлiв (IPPC).
Вдосконалення дiючoгo eкoнoмiчнoгo мeхaнiзму природокористуван-ня i прирoдooхoрoннoï дiяльнoстi та формування стабшьних джерел фшансу-вання природоохоронних зaхoдiв стало у Пoльшi оргашчною складовою системи упрaвлiння i регулювання економжи, стимулювання охорони i вщтво-
рення природно-ресурсного потенщалу шляхом створення вщповщних еко-номГчних умов (швестицшних, податкових, кредитних тощо).
Для забезпечення стабшьного надходження коштГв для здшснення природоохоронних заходГв прюритетне значення надаеться розвитков! еконо-мГчного мехашзму природокористування, а також пристосуванням до вимог еколого-економiчноï политики Свросоюзу.
Таким чином, у Польщд, як i у бшьшосл промислово розвинутих краïн свГту, сформувалася ефективна система економГчних шструменпв екополГти-ки, яка вже стала надшним фундаментом сталого розвитку природокористування. ЕкономГчш шструменти екополГтики забезпечують трансформащю зов-шшшх негативних еколопчних ефектГв у внутршш еколопчш витрати госпо-дарства i зворотне стимулювання зовтштх позитивних еколопчних ефектГв.
На сьогодш практично вже досягнута еколопчна спрямовашсть усiеï системи економГчних, еколопчних та сощальних шструменпв екополГтики у ПольщГ. Посилення впливу еколопчних стандартГв на стан i використання навколишнього середовища i природних ресурсГв супроводжуеться розвит-ком ринкових економГчних шструменпв екополгтики. Нин! матерГальш сти-мули в еколопчнш полпиш превалюють над економГчними санкщями.
Нащональна екополГтика ПольщГ, як i регюнальна екополГтика Свросоюзу, динамГчно розвиваеться в рамках мГжнародно визнаних принцишв, спрямована на полшшення стану навколишнього середовища i збереження природного потенщалу на основ! мГжнародно визнаних еколопчних стандар-тГв, оптимального поеднання ринкових економГчних шструменпв i шститу-цшних шструменпв сталого еколого-економГчного розвитку.
Лггература
1. Васюта О.А. Проблеми ем^оин^ стратеги Украïни в контекст! глобального розвитку. - Тернопшь: Гал-Друк, 2001. - 600 с.
2. Еколопчне тдприемництво: Навч. пос./ В.Я. Шевчук, Ю.М. Саталкш. В.М. Навроць-кий та ш. - К.: Мета, 2001. - 191 с.
3. Analiza skutecznosci dzialania instrumentow ekonomicznych ochrony srodowiska w Polsce. Praca zbiorowa pod redakj Kazimierza Gorki. - Krakow: AKADEMIA EKONOMICZNA W KRAKOWIE, 1999. - 127 s.
4. Bilans korzysci i kosztow przyst^pienia Polski do Unii Europejskiej, Urz^d Komitetu Integ-racji Europejskiej, Warszawa 2003, 269 s.
5. Fiedor B. Podstawy ekonomii srodowiska i zasobow naturalnych. - Warszawa: C.H. Beck, 2002. - 484 s.
6. Fiedor B., Poskrobko B. i in., Dostosowanie polskiego prawa i regulacji ekologicznych do rozwi^zan Unii Europejskiej, Wyd. Ekonomia i Srodowisko, Bialystok 2000. - 172 с.
7. Folmer H., Gabel L., Opschoor H. (red.): Ekonomia srodowiska i zasobow naturalnych. Red. wydania polskiego T. Zylicz, Wyd. Krupski i S-ka, Warszawa 1997, 365 s.
8. Giergiczny M., Sleszynski J. Zielone podatki jako instrument polityki ochrony srodowiska w krajach Unii Europejskiej// Zarz^dzanie srodowiskiem - terazniejszosc i przyszlosc, Bialystok, 2003 Wydawnictwo Politechniki Bialostockiej С. 125-148.
9. Integracja Polski z Uni^. Europejsk^. w dziedzinie ochrony srodowiska - problemy, korzysci, zagrozenia, M. Burchard-Dzibinska (red.), Lodz: Wyd. Biblioteka, 2000. - 92 с.
10. Jendroska J., Jerzmanski, Prawo Unii Europejskiej a prawo polskie w dziedzinie ochrony srodowiska. Przegl^d (material powielany), Kancelaria Sejmu, Warszawa 2000. - 325 с.
11. Jendroska J., Ocena oddzialywania na srodowisko (OOS). Fachowa ekspertyza czy procedura z udzialem spoleczenstwa. Sytuacja w Polsce na tle tendencji swiatowych, Wroclaw: Wyd. Towarzystwa Naukowego Prawa Ochrony Srodowiska, 1997. - 342.
12. Kiuila O., Sleszynski J. Koncepcja podatkow ekologicznych w Polsce// Ekonomista WNE UW. - 2003., № 3. - C. 365-391.
13. Knaflewska J. Ekologia i ochrona srodowiska. - Poznan: Wydawnictwo Publicat, 2005. - 47 s.
14. Kontrowersje wokol korzysci i kosztow integracji Polski z Uni^. Europejsk^, Z. Dach (red.), WSzPiM, Chrzanow 1999.
15. Korzysci i koszty czlonkowstwa Polski w UE - raport z badan, Wyd. Centrum Euro-pejskie Natolin, Warszawa 2003, 178 s.
16. Lisowska A. Polityka ochrony srodowiska Unii Europejskiej. Podstawy instytucjonalne i programowe. - Wroclaw: Wydawnictwo Uniwersytetu Wroclawskiego, 2005. - 234 s.
17. Nove regulacje prawne ochrony srodowiska w Polsce - dostosowanie do wymagan Unii Europejskiej Pod red. Jerzego Jendroski. - 2001. - 217 c.
18. Ochrona srodowiska: Gorka K., Poskrobko B., Radecki W. Warszawa: Polskie Wydawnictwo Ekonomiczne, 2001. - 406 s.
19. Podolak M. Polityka ekologiczna Polski w okresie transformacji. - Lublin: Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Sklodowskiej, 2004. - 206 s.
20. Poskrobko B., Rola polityki ekologicznej w sterowaniu procesami ochrony srodowiska, Warszawa: TWP, 1991. - 243 s.
21. Radecki W., Kary pieni^zne w ochronie srodowiska, Bydgoszcz: Oficyna Wydawnicza Branta, 1996. - 78 s.
22. Sleszynski J. "Zielona" reforma podatkowa - perspektywy dla Polski// Zarz^dzanie zrownowazonym rozwojem. Agenda 21 w Polsce - 10 lat po Rio. - Bialystok, 2003 Wydawnictwo Ekonomia i Srodowisko. - C. 91 106.
23. Szoege H.M. Zarys problemow ekonomiki srodowiska. - Warszawa: Wydawnictwo SGGW. - 2000. - 163 s.
24. Zakrzewska Podr^czny slowniczek terminow Unii Europejskiej, Wyd. UKIE, Warszawa 2000, 183 s.
25. Zylicz T. Ekonomia srodowiska i zasobow naturalnych. - Warszawa: Polskie Wydaw-nictwo Ekonomiczne. - 2004. - 220 s.
26. Zylicz T. Koszty i korzysci z tytulu czlonkostwa Polski w UE: ochrona srodowiska// Korzysci i koszty czlonkostwa w Unii Europejskiej. Raport z badan. - Natolin, 2003 Centrum Euro-pejskie C. 145 155.
27. nepcneKTHBH ^opMyBaHHH hobhx eK0.n0ro-eK0H0MiHHHx ^HHOCTCH B YKpami// http://www.franko.L'viv.ua/faculty/ekonom/economics/publish/ek_ukr_10/r_14.pdf
28. ^^i ^iHCbKHx .rnconpoMHcnoB^B 36iraroTbca 3 3aBgaHHHMH GBpocoro3y http:// www.ber-kon.com.ua/arh_nov/nov_0509_u.htm
29. MpneHKO ^eca. Po3mHpeHHH GC: ^o 3MiHHTbca B eKonorinHm nomra^?.
http://www2.dw-world.de/ukrainian/umwelt/1.73704.1 .html
30. Delorme Andrzej "Polityka ekologiczna panstwa" - OMOWIENIE//.
http://www.zb.eco.pl/zb/44/adelorme.htm
31. Jezowski Piotr. Zwi^zki ekonomii z ochrony srodowiska// http://www.pesk.org.pl/ eko-konf_3 .html
32. Sobiecki Marek. Instrumenty ekonomiczne stosowane w ochronie srodowiska w Polsce i w innych krajach// http://www.pesk.org.pl/ekokonf_4.html
33. USTAWA z dnia 31 stycznia 1980 r. o ochronie i ksztaltowaniu srodowiska http://www.wolfpunk.most.org.pl/oks.htm;
http://www.mos.gov.pl/1akty_prawne/ustawy/uuoi_2000.html
34. Wdrazanie standardow unijnych w ochronie srodowiska// http://www.radio.com.pl/ polo-nia/pl/unia/rozmowa.asp? kId=5
35. http://www.europa.eu.int
36. http://www.cie.gov.pl/HLP/files.nsf/0/5EA7B73B17643B0CC1256E7B0048B97C/$fi-le/nppc2001_22.pdf.
3. TexHO^oria Ta ycraTKyBiHHH gepeBOoßpoÖHHx mgnpiCMCTB
315
