CC BY
60
Рефлексивна функцгя забезпечуе постшний самоаналiз власно! професшно! дiяльностi в галузi фiзичного виховання i спорту; аналiз прогресивного досвiду фiзичного виховання школярiв свiтового рiвня з метою впровадження шновацш i продукування власних новаторських iдей; самоконтроль i самооцшку навчально-виховно! роботи.
Реалiзацiя контрольно-дгагностично! функцп передбачае знання дитячо! та вшово! психологи, вiкових анатомiчних, морфофункцiональних та шдивщуальних особливостей дитини щодо занять фiзичним вихованням; визначення мети i завдань дiагностики, рiвня фiзично! шдготовленосп школярiв; аналiз результатiв дiагностики.
Виховна функцгя обшмае визначення i формування "дерева цшей"; органiзацiю психолого-педагопчно! шдтримки в процесi особистiсного розвитку школярiв рiзного вiку; забезпечення конструктивно! взаемоди мiж усiма суб'ектами дiяльностi.
Таким чином кшцевий результат пiдготовки майбутшх учителiв фiзично! культури визначаеться фундаментальними та професiйно-орiентованими знаннями, умiннями та навичками; сферою !х використання i соцiально-професiйними функцiями.
Аналiз виробничих функцш свiдчить, що !х сукупнiсть забезпечуе певний рiвень професшно! готовностi. Однак готовшсть фахiвцiв фiзичного виховання до шновацшно! дiяльностi грунтовнiше забезпечуе реалiзацiя рефлексивно! функцi!.
Подальшi дослiдження передбачаеться провести у напрямку вивчення шших проблем формування готовносп майбутнiх учителiв фiзично! культури до iнновацiйно! навчально! дiяльностi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Педагогическое физкультурно-спортивное совершенствование: Учеб. пособие для студентов высших пед. учеб. заведений / Ю. Д. Железняк, В. А. Кашкаров, И. П. Кравцевич и др.; Под ред.. Ю. Д. Железняка. — М.: Издательский центр "Академия", 2002. — 384 с.
2. Дичшвська I. М. 1нновацшш педагопчш технологи: Навч. поабник. — К.: Академвидав, 2004. — 352 с.
3. Карченкова М. В. Педагопчш умови формування готовносп майбутшх учител1в ф1зично!' культури до професшно!' даяльносп: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.04. / — К., 2006. — 19 с.
4. Кислякова О. П. Проектирование профессионально-личностного развития специалиста на основе профессиограммы // Образование для XXI века: доступность, эффективность, качество: Труды Всероссийской науч.-практ. конференции. — Ч. 2. — М., 2002. — С. 58-61.
Борис МАКСИМЧУК
ПОДГОТОВКА МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В ПОЧАТКОВИХ КЛАС1В ЗАГАЛЬНООСВ1ТНЬО1 ШКОЛИ ДО ОРГАШЗАЦИ СПОРТИВНО-МАСОВО1 РОБОТИ З МОЛОДШИМИ ШКОЛЯРАМИ
Розглянуто теоретичн положення стосовно тдготовки майбуттх учителгв початкових клаав до оргашзаци спортивно-масово! роботи. З'ясовано критерИ, компоненти та ргвнг !хньо! готовностг до тако! роботи. Розроблено оргашзацшно-педагоггчна модель пгдготовки майбутшх учителгв початкових клаав до проведення спортивно-масово!роботи.
Сощально-педагопчна функщя учителя початкових клашв ЗОШ у викладанш фiзично! культури полягае у виконанш рекреацшно-дозвшьно!, оздоровчо-реабiлiтацiйно! дiяльностi, оргашзаци та проведенш спортивно-масово! оздоровчо! роботи з учнями.
Особливо! актуальностi набувае питання тдготовки майбутшх фахiвцiв, здатних компетентно вирiшувати завдання фiзичного виховання молодших школярiв у рiзних оргашзацшних формах. Значно! уваги потребуе формування готовносп студентiв педагогiчних ВНЗ до бшьш якiсного ведення спортивно-масово! роботи в школь Це дуже злободенно ниш, адже наш час характеризуемся складними пол^ичними, соцiально-економiчними й еколопчними проблемами, котрi негативно впливають на здоров'я людини. Величезний потiк шформаци, негативнi емоцi!, стресовi ситуацi! як у навчанш, так i в побут обумовлюють регулярну перевтому оргашзму людини, розбалансування нормального стану, порушення обмшних процесiв, зниження загального iмунiтету.
Для реатзацп нових mдходiв у розвитковi середньо1 та вищо1 професшно1 освiти в галузi фiзичноl культури потрiбну апробацiя та впровадження нових освiтнiх професiйних технологiй, впровадження нових активних i прогресивних методик викладання рiзних дисциплiн у навчальний процес ВНЗ.
У науково-педагогiчнiй i методичнiй лiтературi розкриваються лише деяю передумови й форми оргашзаци осв^нього процесу в школi i педагопчному ВНЗ, роль учителiв, якi би дотримувались установлених i нових засад свое! професшно! дiяльностi.
Проблеми готовност майбутнiх фахiвцiв до рiзних вцщв педагопчно1 дiяльностi вiдображенi в роботах М. Дяченка, В. Сластьонiна, В. Федулова, Л. Рибалка, А. Лисенко, М. Данилко та ш. [1; 2; 3; 4; 5; 6].
У контекст нашого дослщження актуальним е розгляд методики оргашзаци спортивно-масово1 роботи, яку висунула група учених на чолi з В. Бальсевичем [7; 8; 9]. Вони творчо перенесли напрацьоваш в спорт технологи у сферу фiзичного виховання, назвавши !х спортивно орiентованим фiзичним вихованням, або спортизацiею.
Мета статт1 — наукове обгрунтування оргашзащйно-педагопчно1 тдготовки майбутнiх учителiв початково1 школи до оргашзаци спортивно-масово1 роботи.
Вiдповiдно до специфши педагопчно1 дiяльностi вчителя початкових клашв з фiзичного виховання стан його готовност мае сво! професшно особливi вияви та ознаки. Вщомо, що з урахуванням функцiй, цшей i змiсту педагопчно1 дiяльностi вчителя створюеться його професiограма — саме як учителя загальноосв^ньо1 школи. Аналiз професiограм учителя початкових класiв, класного керiвника дозволив визначити такi параметри готовносп випускникiв педагогiчного ВНЗ до роботи як штегральну властивiсть особистост зi спрямованiстю на професiйну дiяльнiсть i соцiальну установку на роботу з фiзичного виховання, якою передбачена наявшсть у випускника педагогiчних здiбностей, певних професiйних знань, умiнь, навичок, переконань, цiннiсних орiентацiй та шших етичних i психологiчних якостей, набутих або розвинених рiзнобiчною освiтньо-виховною ушверситетською пiдготовкою, самовихованням.
Бiльшiсть учителiв початкових клашв в оргашзаци фiзичноl культури вважае, що суттевим елементом 1хньо1 професшно1 майстерностi е знання теори i методики фiзичного виховання, психологи учня, володiння технiкою фiзичних вправ, умiння виготовити простий спортiнвентар i обладнання, планувати фiзичне виховання, оргашзовувати фiзкультурну роботу, допитливiсть, критичнiсть [10]. Дослщжуючи готовнiсть учителя до проведення ефективних занять iз фiзкультури, ми пов'язували етапи тако1 готовностi з кожним курсом навчання студентiв. Наслщки рiвнiв готовностi вчителя вбачались у мотивацшному, когнiтивному, операцiйному, рефлексiйному компонентах. Це дозволило нам визначити ту нову цшсну яюсть, яка виявляеться в наявносп мотивiв, зорiентованих на оргашзащю спортивно-масово1 роботи, у володшш спецiальними знаннями i умiннями, котрi вкрай важливi для професiйноl дiяльностi.
Мотивацiйний компонент готовностi студента визначаеться як комплекс взаемопов'язаних мотивiв майбутнього вчителя до роботи. Це виявляеться у ставленш студента до педагопчно1 роботи, в його цшьових орiентацiях до професiйноl дiяльностi.
Когнiтивний компонент характеризуеться кшьюстю i якiстю засвоених знань iз комплексу навчальних дисциплш (фiлософil, педагогiки, психологil, спортивного вдосконалення та iн.), що слугують засобом виршення професiйних завдань зi спортивно-масово1 роботи.
Операцiйний компонент характеризуеться сформованою системою педагогiчних умiнь i навичок, якi використовуються майбутнiм учителем у професшно-педагопчнш дiяльностi.
Рефлексiйний компонент готовносп майбутнього фахiвця до професшно1 дiяльностi проявляеться у наявностi в студента умшь аналiзувати наслiдки, позитивш надбання в органiзацil спортивно-масових заходiв з учнями початково1 школи.
Ощнка рiвнiв готовностi вчителя початкових клашв до органiзацil спортивно-масово1 роботи передбачае виокремлення певних критерив, зокрема:
- знаннево-штелектуальна пiдготовка до спортивно-виховно1 роботи;
- мотивацшна налаштованiсть на творчо-розвивальну дiяльнiсть з фiзичного виховання;
- сформованiсть технолого-педагогiчних умшь у контекстi оргашзаци спортивно-масово! дiяльностi;
- здатнiсть до самоанал1зу власно! оргашзацшно-педагопчно! та спортивно-виховно! дiяльностi.
Таблиця 1
Компоненти готовност1 вчителя початковог школи до оргамзацИ спортивно-масовог роботи
Когнiтивний компонент Мотивацшний компонент Операцiймий компонент Рефлексiймий компонент
Л и <и ¡а 'а « « « о со л РЧ Волод1е знаниями з: а) теори 1 методики ф1зичного виховання, д1агностики особистосп та И мжросередовища; б) основних форм 1 метод1в роботи з диъми; а) гстори спорту 1 особливостей спортивно! спадщини сощуму. - Розумie i усввдомлюе потребу в створенш й збереженнi спортивних традицш у школi i соцiумi; - мае бажання вивчати i збертати спортивну спадщину. - Вибирае найбiльш доцiльнi форми дiагностики спортивних здiбностей дiтей з урахуванням !хнiх вiкових особливостей; - вмiе скласти сценарiй занять iз використаниям активних форм навчання; - вмiе органiзувати роботу з дгтьми. Здшснюе аиалiз i самоаиалiз здобутих знань i умiнь за державними стандартами вищо! професiйно! освiти
Адаптивний р1вень Волод1е: а) системою додаткових знань про свш репон, про юторичне коршия спортивного свята; б) способами оргашзаци дггей пiд час проведения спортивного свята; в) способами визначення продуктивностi тдготовки i проведения спортивного свята. - Вважае важливим розвиток спортивних традицiй i фiзичноl освiти в школц - розумiе необхiднiсть свое! ролi в процесi розвитку спортивних традицш; - виявляе защкавлешсть i бажання розвивати спортивну спадщину регюну. Вмiе: а) оргашзувати пiдготовку спортивного свята з урахуванням рiзновiкових особливостей учаснишв; б) органiзувати проведения спортивного свята у рiзновiковому колективi; в) керувати рiзновiковим колективом. - На основi аналiзу оргашзаци дiтей у проведенш спортивного свята проводить коректування свое! дiяльностi.
Л и <и ¡а 'а й и и « '¡5 а р и е л Система додаткових знань: а) тдготовка й управлшия спортивно-масовою роботою з населенням; б) планування спортивно-масово! роботи з населенням; в) оргашзацшно-управлiнськi умiния. - Вважае за потрiбне зберiгати i розвивати спортивш традицi!; - чiтко усвщомлюе свое призначення; - мае бажання пiдтримувати фiзичну культуру дорослого населення; - бачить потребу в розвитковi сво!х здiбностей. - умiе: а) скласти сценари свята з урахуванням штереав дiтей i дорослих; б) аналiзувати i проектувати роботу з розвитку спортивно-масового руху в сощумц в) взаемодiяти з учителями, батьками, фахiвцями спортивних установ; г) створювати умови для розвитку здоров'я дней i дорослих; д) управляти оргаиiзацiею спортивного свята. Здiйснюе рефлексш власно! дiяльностi з проектувания, оргашзаци i управлiння спортивно-масово! роботи з населенням.
На шдстав1 анал1зу теоретичних пiдходiв i соцiального замовлення до професшно! дiяльностi вчителя початкових клас1в з фiзичного виховання нами визначено таю рiвнi дослщжувано! готовностi вчителя:
- базовий piBeHb — передбачае оволодiння знаннями, вмiннями, яю передбаченi державним ocbîthîm стандартом, без поглиблено1 пiдготовки до органiзацiï спортивно-масово1 роботи;
- адаптивний рiвень — характеризуеться швидкою адаптацiею майбутнього вчителя фiзичноï культури до умов школи;
- iнтеграцiйний рiвень — формуеться сумою компонента, якi дозволяють органiзовувати i розвивати спортивно-масову роботу з молодшими школярами.
Наявнiсть рiзних рiвнiв компонентiв готовностi, ïхня динамша розглядаються в контекстi створеноï нами органiзацiйно-педагогiчноï моделi формування готовностi педагога до оргашзаци спортивно -масово1' роботи.
У контекст нашого дослiдження розглянуто напрацювання у цiй галузi в зарубiжних крашах. Одне з них, спортивно орiентоване фiзичне виховання — особлива педагопчна технологiя, яку засновано на адаптаци досягнень у сферi спорту на користь цiлеспрямованого перетворення фiзичного потенцiалу пiдростаючого поколiння за допомогою тренування як провiдного i найефектившшого способу такого перетворення [7; 8].
1нновацшну форму фiзичного виховання школярiв засновано на таких положеннях:
- оргашзаци процесу тренування;
- оргашзаци фiзичного виховання на основi виду спорту;
- наданнi учневi можливостi вибору виду спорту;
- наданню учневi можливостi переходу з групи в групу;
- винесенш занять за рамки обов'язкового шкшьного розкладу;
- органiзацiï занять за навчально-тренувальними групами;
- трьох заняттях на тиждень по двi академiчнi години на кожне з них;
- обов'язковому виконанш нормативiв базового компонента шкшьно1' програми;
- проведенш занять у виглядi тренування (заняття проводить тренер-викладач).
Враховуючи вже сказане, ми пропонуемо формування професiйних якостей у студенпв
факультету пiдготовки вчителiв початкових класiв проводити в процес занять з фiзичного виховання зi спортивною спрямованiстю.
За чотири роки вивчення дисциплши '^зичне виховання" в ушверситет студенти факультету пiдготовки вчителiв початкових класiв вивчають iсторiю, теорда, методику викладання вибраного виду спорту, опановують технiку спецiальних i основних вправ, набувають навичок, знань i умшь, необхiдних для самостiйноï оргашзаторсько1', тренерсько-педагогiчноï, виховно1' i дослщницько1' роботи з вибраного виду спорту.
На практичних заняттях з фiзичного виховання потрiбно вирiшувати широкий комплекс завдань з оволодшня студентами методикою викладання вибраного виду спорту, формування у них педагопчних та шших умшь. Викладач^ яю ведуть курс спортивно!' спецiалiзацiï, повиннi використовувати рiзнi педагогiчнi методи i прийоми, тдготувати студентiв до самостiйного проведення й анатзу окремих частин i всього уроку. Крiм цього, студенти вчаться готувати спортивш майданчики, легкоатлетичнi дорiжки, сектори, спортивний iнвентар та обладнання для проведення тренувань i змагань, складають залiковi нормативи. Залежно вщ виду спорту i року навчання на залiках потрiбно виконувати рiзноманiтнi завдання з технiки, досягти певного результату в вибраному видi спорту, спещальних тестах i т. д.
На основi порiвняльного аналiзу, юторичного i сучасного досвiду пiдготовки вчителя нами визначено принципи побудови органiзацiйно-педагогiчноï моделi формування готовностi студентiв факультету тдготовки вчителiв початкових класiв до оргашзаци спортивно-масовоï роботи, зокрема:
- комплексний характер змюту, який поеднуе в собi етичний, валеологiчний, професiйний, художньо-естетичний компоненти;
- дiяльний характер пiдготовки студенпв факультету пiдготовки вчителiв початкових клашв до органiзацiï спортивно-масових заходiв, спрямованих на постiйне залучення студентiв до дослiдницькоï, колективно-творчо1, органiзацiйно-педагогiчноï дiяльностi в рiзновiкових командах;
- рефлексивно-оцiночну дiяльнiсть шд час органiзацiï спортивно-масових заходiв.
Важливе мiсце в моделi формування готовностi студентiв факультету тдготовки вчителiв початкових класiв до роботи належить сукупностi дидактичних умов, якими забезпечуеться готовшсть майбутнiх учителiв до оргашзаци спортивно-масовоï роботи.
Компонентами органiзацiйно-педагогiчноï моделi слугують: цiлi пiдготовки, котрими передбачаеться формування готовностi студента до оргашзаци спортивно-масових заходiв, змiст тдготовки, технолопя органiзацiï навчального процесу, рефлексивно^агностичний блок, критерiï оцiнки результатiв. Така модель апробована в навчальному процес тд час вивчення студентами дисциплш: '^зичне виховання", "Теорiя i методика викладання фiзичного виховання", "Пщвищення спортивноï майстерносп". У сконструйованiй нами моделi формування готовностi студентiв факультету тдготовки вчителiв початкових класiв до оргашзаци спортивно-масових заходiв системоутворюючою ланкою в шдготовщ майбутнiх учителiв до спортивно-педагогiчноï дiяльностi е оволодiння технологiями проектування, органiзацiï i комплексноï оцiнки спортивно-масовоï роботи (на основi регiонального компонента).
Розглядаючи змютовий аспект процесу формування готовносп до органiзацiï спортивно-масових заходiв, ми визначили основнi орiентири тдготовки майбутнього фаивця до роботи: етичш, валеологiчнi, професiйнi, художньо-естетичнi.
Структура змюту пiдготовки формуеться з таких блоюв: загальнокультурного, анаттико-дiагностичного, методичного, самоосвггньо-рефлексшного.
Другим компонентом у структурi моделi ми виокремлюемо органiзацiйнi форми тдготовки, особливютю яких е ix дiяльнiстний характер.
Формування готовностi студентiв до оргашзаци спортивно-масовоï роботи, тдготовка й проведення спортивного свята становлять цшсний багатоаспектний процес, у якому ми визначаемо наступш етапи:
1) студенти I курсу виконують прост функци учасника спортивного свята — вчаться, спостершають, е виконавцями;
2) студенти II курсу вщповщають за певш функци в спортивно-масовому заxодi. Вони — ствучасники колективно-творчих справ, спостершають, погоджують своï майбутнi ди тд час пiдготовки до проведення спортивного свята; беруть активну участь в пошуково-дослщницькш роботi;
3) студенти III курсу стають учасниками планування заходу, долучаються до активноï дiяльностi з оргашзаци свята i практичного використання добутого матерiалу (шри, змагання, естафети);
4) студенти IV курсу забезпечують управлшня, проводять пробну режисуру, створюють власний творчий проект, реатзують його.
У педагопчних майстернях вiдпрацьовуеться вмiння управляти, оргашзовувати рiзнi групи учасникiв, брати на себе рiзнi функци у шдготовщ колективних творчих справ, розвивати комушкативш й управлшсью здiбностi учасниюв заxодiв тощо.
Вказанi в дослщженш етапи пiдготовки допомагають вiдстежити сформовашсть всього комплексу показникiв рiвнiв готовносп майбутнього фаxiвця початковоï школи до спортивно-масовоï роботи.
I етап — шдготовчий. Його мета — створити сприятливi умови для реалiзацiï сформованих дiагностичниx, прогностичних, проектувальних, управлшських та iншиx умiнь. Для цього необхщно:
- проводити дiагностику спортивних, фiзкультурниx, оздоровчих традицiй рiзниx груп школярiв;
- визначитись у напрямах спортивно-просвiтницькоï дiяльностi: навчальноï, позакласноï, клубноï та iH.;
- планувати роботу учшв на основi результатiв дiагностики, проводити перспективне прогнозування;
- проектувати спортивно-просвпницьку дiяльнiсть в умовах школи, класифшувати близькi i далекi цiлi своеï спортивно-педагогiчноï дiяльностi;
- добирати шформащю з певноï проблеми.
II етап — оргашзацшно-комушкативний. Його мета — створення умов для вщпрацювання таких умшь. Для цього потр1бно:
- оргашзувати творчу групу, колектив учасниюв проекту;
- управляти творчою групою;
- оргашзувати роботу за р1зними напрямами спортивно! д!яльностц
- мобшзувати вс1х учасниюв проекту на досягнення поставленого завдання;
- ствпрацювати зучасниками проекту з метою досягнення певних результатв.
III етап — рефлекшя. Його мета — створення умов для формування умшь, рефлексш; самоанатз результатв свое! роботи за загальними критер1ями, анал1з роботи учасниюв проекту з метою корекци д!яльност1 в майбутньому.
Висновки. Створено й вмотивовано оргашзацшно-педагопчну модель формування готовносп майбутшх учител1в молодшо! школи до роботи, оргашзаци \ проведения спортивно-масових заход1в.
Л1ТЕРАТУРА
1. Дьяченко М. И. и др. Готовность к деятельности в напряженных ситуациях: Психологический аспект. — Минск: Университет, 1985. — 206 с.
2. Сластенин В. А. Профессиональная готовность учителя к воспитательной работе: содержание, структура, функционирование // Профессиональная подготовка учителя в системе высшего педагогического образования. — М., 1982. — С. 14-28.
3. Федулов В. К. Формирование готовности студентов педагогических институтов к работе в сельской школе. - Ульяновск: УГУ, 1976. — С. 24-28.
4. Рибалка Л. В. Педагопчш аспекти формування готовносп майбутшх учителiв до iндивiдуалiзацil' навчания // Матерiали доповвдей Мiжиародноl' науково-практично! конференцiй "Ушверситетська педагогiчна освiта, як шлях гумашзаци суспiльства. — К.: КНЕУ, 1999. — С. 236-239.
5. Лисенко А.Ф. Теорiя i практика формувания готовностi студентiв педагогiчних вузiв до професшно! дiяльностi: Автореф. Дис....докт. пед. наук. 13.00.01, 13.00.04. — К., 1996. — 44 с.
6. Данилко М. Т. Формувания готовносп до професшно! дiяльностi майбутшх учителiв фiзично! культури: Автореф. дес... канд. наук з фiз. вихования i спорту. 24.00.02. — Луцьк, 2000. — 19 с.
7. Бальсевич В. К. Инфраструктура высокоэффективного физического воспитания в общеобразовательной школе: методология проектирования и эксплуатации // Физическая культура: воспитание, образование, тренировка. — 2004. — № 3. — С. 47-49.
8. Бальсевич В. К., Лубышева Л. И. Концепция информационно-образовательной кампании по развертыванию национальной системы спортивно ориентированного физического воспитания обучающихся в общеобразовательных школах Российской Федерации // Физическая культура: воспитание, образование, тренировка. — 2003. — № 1. — С. 11-17.
9. Лубышева Л. И. Технология реализации инновационных проектов совершенствования систем физического воспитания на региональном уровне // Физическая культура: воспитание, образование, тренировка. — 2002. — № 3. — С. 2-6.
10. Яловик В.Т. З питань подготовки майбутшх учителiв фiзичноl' культури // Концепщя тдготовки спещалюпв ф!зично! культури в Укра!ш — Ки!в — Луцьк: Вежа, 1996. — 108-113.
Галина ГЕНСЕРУК
П1ДГОТОВКА МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В Ф1ЗИЧНО1 КУЛЬТУРИ ДО ЗАСТОСУВАННЯ 1НФОРМАЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й У ПРОФЕС1ЙН1Й ДШЛЬНОСП В ПРОЦЕС1 ВИВЧЕННЯ КУРС1В "ПЕДАГОГ1ЧН1 ТЕХНОЛОГ11 НАВЧАННЯ" ТА "МЕТОДИКА Ф1ЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ШКОЛЯР1В"
У статт1 розкриваються основнI шляхи тдготовки майбуттх учителгв ф1зично'1 культури до застосування ¡нформацшних технологт у професшнш дгяльностг в процесг вивчення професшно-ор1ентованих дисциплт.
Стр1мка шформатизащя суспшьства вимагае впровадження сучасних технологш у сферу освпи. Цей процес проходить { в систем! вищо! освпи Укра!ни. Сьогодн1 важко уявити фахiвця — випускника ВНЗ, що не ор1ентуеться у св1товому iнформацiйному простор^ не мае необх1дних
