CC BY
18
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro HamoHaibHoro ymBepcurery BeTepHHapHoi' MegnuUHH Ta 6i0TexH0iroriH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
doi: 10.15421/nvlvet8120
ISSN 2519-2701 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 338.48(477)
Перспективи розвитку аграрного туризму в Карпатському perioHi
О.Я. Гримак, М.В. Вовк, В.Я. Джура grumo@i.ua, mirkavovk21@gmail.com
Львiвський нацюнальний унгверситет ветеринарно'1' медицини та бютехнологт iMeHi С.З. Гжицького,
вул. Пекарська, 50, Львiв, 79010, Укра'ша
На сьогодшштй день ôimbHÎcmb агротуристичних тдприемств е важливим елементом до^дження сощально-eкономiчних вiдноcин на мкцевому, регюнальному та нащональному рiвнях. Агротуризм став альтернативною формою ефективного функщонування та диверсифжацй фермерських господарств. Розвиток даноï форми тдприемництва може вiдiграти вирiшалъну роль у вiдроджeннi економт сыьських територш в Карпатському рeгiонi, де перспективи агроту-риcтичноï тдустрй були i залишаються одними з найкращих в Украïнi. Використання агротуристичного потенщалу в сучасних умовах дeцeнтралiзацiï управлтня призведе до cоцiалъно-eкономiчного розвитку регюну за рахунок збыьшення дохiдноï частини мicцeвих бюджeтiв, тдвищення iнвecтицiйноï привабливоcтi, збыьшення зайнятоcтi населення, особливо у стьських здебыьтого депресивних районах, збереженню ландшафту чи його позитивны змШ, ращональному викорис-танню природноï та кулътурно-icторичноï спадщини.
KrnKoei слова: тдприемство, економжа, розвиток, потенщал, cтратeгiя розвитку, агротуризм, зелений туризм, аг-ротуристична iндуcтрiя, сыьська тeриторiя, с^пьське населення, Карпатський регюн.
Перспективы развития аграрного туризма в Карпатском регионе
О.Я. Грымак, М.В. Вовк, В.Я. Джура grumo@i.ua, mirkavovk21@gmail.com
Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого,
ул. Пекарская, 50, г. Львов, 79010, Украина
На сегодняшний день деятельность агротуристических предприятий является важным элементом исследования социально-экономических отношений на местном, региональном и национальном уровнях. Агротуризм стал альтернативной формой эффективного функционирования и диверсификации фермерских хозяйств. Развитие данной формы предпринимательства может сыграть решающую роль в возрождении экономики сельских территорий в Карпатском регионе, где перспективы агротуристической индустрии были и остаются одними из лучших в Украине. Использование агротуристи-ческого потенциала в современных условиях децентрализации управления приведет к социально-экономическому развитию региона за счет увеличения доходной части местных бюджетов, повышение инвестиционной привлекательности, увеличение занятости населения, особенно в сельских основном депрессивных районах, сохранению ландшафта или его позитивном изменении, рациональному использованию природного и культурно-исторического наследия.
Ключевые слова: предприятие, экономика, развитие, потенциал, стратегия развития, агротуризм, зеленый туризм, агротуристична индустрия, сельская территория, сельское население, Карпатский регион.
Prospects for the development of agrarian tourism in the Carpathian region
O. Hrymak, M. Vovk, V. Jura grumo@i.ua, mirkavovk21@gmail.com
Citation:
Hrymak, O., Vovk, M., Jura, V. (2017). Prospects for the development of agrarian tourism in the Carpathian region. Scientific Messenger LNUVMB, 19(81), 114-117.
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine
To date, the activities of agritourism enterprises is an important element in the study of socio-economic relations at local, regional and national levels. Agritourism has become an alternative form of effective functioning and on-farm diversification. The development of this form of entrepreneurship can play a crucial role in the revival of the economy of rural areas in the Carpathian region, where the prospects, the tourism industry was and still is one of the best in Ukraine. The use of agro-tourist potential in the modern conditions of decentralization of management will lead to socio-economic development of the region by increasing revenues of local budgets, increase of investment attractiveness, increase of employment, especially in rural mostly rural areas, landscape conservation or positive change, rational use of natural and cultural-historical heritage. Agrarian tourism is a real alternative for today's unemployment and mass migration of the rural population. This kind of entrepreneurial activity can create a new labor market, become a source of income for the rural dweller and increase the general standard of living in the village.
The purpose of this article is to present the specifics of agrarian tourism as a form of entrepreneurial activity in the village in the Carpathian region. The paper deals with the actual issues of research of the specificity of agro-tourism, the principles of its development, the introduction of tourism services in rural areas with a view to diversifying socio-economic activity, raising the level of well-being and prestige of rural labor. To achieve the goal, many years of research experience in this field were analyzed, abstract-logical and statistical methods of analysis and cognition were used.
Keywords: enterprise, economics, development potential, development strategy, agri-tourism, green tourism, agroturistica industry, rural territory, rural population, Carpathian region.
Вступ
Зелений сшьський туризм як форма шдприемницько! дiяльностi на теренах нашо! держави почав роз-виватись доволi недавно. В Радянському Союзi вш сприймався лише ^зь призму сощальних вшносин, економiчнi аспекти даного виду господарювання не враховувались. Сощально-полггачш змши, яш вшбу-лися, посприяли розвитку туризму як окремо! сфери дiяльностi. Сьогодш агротуризм, як специфiчна форма шдприемницько! дiяльностi, став одним iз прюри-тетних напрямiв розвитку сшьських територш.
Аграрний туризм - це реальна альтернативна сьо-годшшньому безробитю та масовш мпраци сшьсько-го населения. Даний вид шдприемницько! дiяльностi може створити новий ринок пращ, стати джерелом доходу для альського мешканця та пвдвищити зага-льний рiвень життя на селi.
Укра!на мае сприятливi умови для розвитку сшь-ського зеленого туризму, який найуспiшнiше можна розвивати у регiонах з низьким рiвнем iндустрiалiзацil та урбашзацп. До них можна вшнести i Карпатський регюн, який характеризуеться великою часткою сшь-ського населення, слабким розвитком сшьського гос-подарства, високим рiвнем безробiття, низьким рiв-нем доходу населення, проте сприятливими природ-ними i ландшафтними умовами, культурно-iсторичною спадщиною, що в значнiй мiрi може при-вернути увагу потенцiйного туриста.
Матерiал i методи досл1джень
Метою ще! статтi е представлення специфiки аграрного туризму як форми шдприемницько! дiяльностi на селi в Карпатському регiонi. У роботi розглядають-ся актуальнi питання дослiджения специфши аграрного туризму, засад його розвитку, впровадження турис-тичних послуг в сшьськш мiсцевостi з метою дивер-сифшаци соцiально-економiчно! дiяльностi, шдви-щення рiвня добробуту та престижу сiльсько! пращ. Щоб досягнути поставлено! мети, було проаналiзова-но багаторiчний досввд дослщжень у цiй сферi, вико-
ристано абстрактно-логiчний та статистичний методи аналiзу та пiзнання.
Результата та ix обговорення
Поняття «аграрний туризм», «сшьський туризм» в украшськш лiтературi з'явився в кшщ ХХ столiття. Вш був сформований шляхом поеднання таких еле-ментiв як агропромисловий комплекс та туризм. Не-зважаючи на те, що юнують певнi розб1жносп в розу-мiннi таких понять як «агротуризм», «зелений туризм», «сшьський туризм», найширше !х можна трак-тувати як туризм, що базуеться в сшьських будинках (дворах) або фермах, або загалом у альськш мкцево-стi, але не включае вiдпочинок на особливих рекреа-цiйних територiях - таких як нацюнальш парки, лiсовi зони i т. д. Простiше кажучи, це майже всi форми вiдпочинку, що можливi в сiльськiй мiсцевостi (Yemets and Landel, 1992).
Щодо правового статусу, то на даний час нормативною базою е Закон Укра!ни «Про туризм» вш 18.11.2003 р. №1282-IV та «Про с особисте селянське господарство» ввд 15.05.2003 р. №742- IV, Постанова Кабшету Мшс^в Укра!ни вiд 15.03.2006 р. №297 «Порядок надання послуг з тимчасового розмщення (проживання)». В проекп Законi Укра!ни «Про аль-ський зелений туризм» дана форма пвдприемництва трактуеться як «вiдпочинковий вид туризму, що пере-вчае тимчасове перебування туристiв у сiльськiй мю-цевосп (селi) та отримання ними послуг сшьського зеленого туризму. Послуги альського зеленого туризму - дiяльнiсть членiв особистого селянського, осо-бистого подсобного або фермерського господарства з надання послуг бронювання, розмiщення, харчування, iнформацiйного обслуговування, iнших видiв послуг, що спрямоваш на задоволення потреб туриспв» (Draft Law on Rural and Rural Green Tourism).
Для визначення специфши агротуризму, ми видь лили чотири основнi групи чиннишв, що впливають на його розвиток:
1. Туристичний потенцiал сiльсько! територп: природно-клiматичнi умови, культурно-iсторична
спадщина, сощальна, економ1чна та туристична ш-фраструктура;
2. Розважально-атракцiйна привабливють сшьсько! територп: органiзацiя дозвiлля, напрямки подорожей, набiр конкретних товарiв та туристичних послуг.
3. Зовнiшнi зв'язки та iнтeграцiйнi процеси усере-диш: iнвeстицiйно-iнновацiйна дiяльнiсть, тeхнiчний прогрес, еколопчна безпека та як1сть навколишнього середовища.
4. Загальнi умови стану та розвитку сшьського го-сподарства в даному рeгiонi: структура i розмiр сшь-ськогосподарських пiдприeмств, форми господарю-вання, умови користування природними ресурсами.
Вс цi чинники впливають на туристичний потен-цiал територп, а отже i на привабливiсть самого агро-туристичного господарства.
Що стосуеться розвитку Карпатського регюну, то варто ввдмггити, що за останнiй час посилились мгг-рацiйнi процеси населення, особливо на мiжрeгiона-льному i мiждeржавному рiвнях. Мiграцiя, як правило, йде в сусiднi европейсьи краши. Це негативно впливае на розвиток власно! eкономiки, але, водночас, сприяе припливу валютних рeсурсiв, як1 в основному спрямовуються на соцiальний розвиток. Це також сприяе створенню нових малих пiдприемств, розши-ренню виробництва та зменшенню бeзробiття працез-датного населення.
Карпатський репон вiдноситься до слабо розвине-них: ВВП на душу населення складае - 20289 грн. в рж, що на 40% менше, нгж в середньому по Украшц рiвeнь заробино! плати приблизно вдвiчi менший, ввд аналогiчного показника по Украшц спостeрiгаеться низька зайнятiсть населення. Незадов№ним е також стан техшчно! шфраструктури, соцiальнi та eкономiч-нi умови, а також низький рiвeнь життя населення. На пiдставi можливих умов i факторiв росту можна за-пропонувати три основнi галузi розвитку даного реп-ону: промислову, альськогосподарську та рекреацш-но -туристичну.
Варто ввдмгтити, що Карпатський рeгiон е досить неоднорщним, адже до його складу входять гiрськi, пeрeдгiрськi i низиннi територп. I найнижчi показни-ки дiяльностi спостeрiгаються саме в прських i перед-гiрських районах. Проте даний рeгiон мае об'ективш i вагомi передумови для його розвитку: природно-клiматичний потeнцiал, мальовничi ландшафти, чисте повiтря, цiлющi мшеральш води, привабливi туристи-чнi маршрути, збeрeжeнi нацiональнi традици i фольклор, архггектурш пам'ятки, рeкрeацiйнi можливосп. Тому враховуючи гeографiчну спeцифiку та природ-но-клiматичнi умови, альтернативою розвитку прських i пeрeдгiрських райошв е рeкрeацiйно-туристична галузь.
Сучаснi тенденци розвитку туризму вимагають формування та просування туристичного продукту, скерованого на конкретного споживача, який сьогоднi е бшьш iнформований, незалежний, розкутий, критично й вибагливо ввдноситься до пропонованих йому товарiв i послуг (Decision of the regional council). Фо-рмування туристичного продукту у вщповвдносп до потреб споживача потребуе запровадження ефектив-но! системи маркетингу та просування. Тому щодо
розважально-атракцшно! складово1 розвитку агроту-ризму, то дослщжуваний рeгiон мае усi тдстави для ii розвитку. Крiм ввдомих форм ввдпочинку, таких як рибальство, збирання грибiв та ягiд, верхово1 1зди, як1 можна запропонувати i в iнших рeгiонах, Карпатський репон мае сво1 спeцифiчнi вiдмiнностi. Тут можна запропонувати таи види туристичних розваг, яш за-вдяки збереженим традищям, немае в iнших регюнах. Адже спeцифiка вирощування i випасу овець залиша-еться однiею з небагатьох областей дiяльностi люди-ни, яка протягом багатьох рок1в, не дивлячись на нау-ково-тeхнiчний прогрес у всьому свiтi, практично не змшилися. Даний вид сiльського господарства може привабити як вiтчизняних так i iнозeмних туристiв. I це може стати ще одним джерелом доходiв сiльських житeлiв, адже сьогодш спостeрiгаеться пiдвищeний iнтeрeс до ще1 форми дозвiлля. Також iснуе велика кiлькiсть турiв, як1 пропонують саме такий вид активного вщпочинку, як фiтотeрапiя, апiтeрапiя i здорове харчування, що складаеться з продуклв, яш надхо-дять з даних ферм.
Також одшею з найбшьш важливих чинникiв в аг-ротуристстичному бiзнeсi е eкологiчна складова. Су-часнi eкономiчнi виклики призводять до прагнення забезпечити найбiльш eфeктивнi та оргашчш методи ведення сiльськогосподарського виробництва, та по-шуку альтернативних шляхiв використання !х проду-кц!1. Тому необхщною умовою е дотримання концеп-
сталого розвитку, адже юнуе проблема забруднен-ня навколишнього середовища, в тому чи^ i за раху-нок ведення iнтeнсивного тваринництва. Саме оргаш-чне сiльськe господарство е найб№ш iнвeстицiйно привабливим аграрнш сфeрi.
Незважаючи на активну дiяльнiсть населення Карпатського рeгiону у сшьському господарствi, рiвeнь i темпи його розвитку, ефектившсть виробництва та яшсть продукцil не е задов№ними. У загальних обся-гах валово! продукцil сiльського господарства Укра!-ни частка Карпатського регюну е незначною. Зважа-ючи на значну частку сiльського населення Карпатського регюну, реальний рiвeнь виробництва сiльсько-господарсько! продукцil е вкрай низьким i свiдчить про невикористання наявного земельного та людсько-го потeнцiалу рeгiону (Krupin, 2012).
Тому з метою активiзацil туристично! дiяльностi необх1дно пропагувати туристичш можливостi рeгiо-ну шляхом запозичення iнозeмного досвiду, всeбiчно-го обм^ мiж учасниками туристично! дiяльностi, розвитку рiзноманiтних видiв аграрного туризму, рeалiзацiя конкурентних туристичних переваг рeгiону шляхом забезпечення швестицшно-шновацшно! дiя-льностi.
Висновки
Аграрний туризм як одна iз форм нeсiльськогос-подарсько! дiяльностi сшьського населення дозволяе забезпечити стшкий розвиток сшьських тeриторiй. Важливим результатом е розширення можливостей рeалiзацil продукцil особистого господарства, дивер-сифiкацiя сiльськогосподарського виробництва, зме-ншення мiграцiйних процeсiв за рахунок пiдвищeння
зайнятосп та доходносп сiльських жителiв, забезпе-чення добробуту та збереження нацюнальних тради-цiй.
Динамiчний розвиток сшьського зеленого туризму мае стати частиною багатофункцюнального розвитку сшьських територш, в тому чи^ Карпатського репо-ну. Це в свою чергу принесе як соцiальний так i еко-номiчний ефект, адже стане не тшьки важливим дже-релом доходу для альських жителiв, але i дасть мож-ливiсть розвинути 1х шдприемницький хист. Для цьо-го необхiдно створити сприятливе середовище для розвитку даного виду шдприемницько! дшльносп з позицй' спiвпрацi як з боку державних органiв влади, так i мiсцевих сiльських громад. Адже пльки бажання працювати i вшкриття нових перспектив i можливос-тей пiдприемницькоï дiяльностi на селi це основнi фактори розвитку аграрного туризму.
EiS^iorpa^inm iIOCII. lanim
Yemets, G.S., Landel, M.A. (1992). Regional approach to the management of economic processes: a monograph. K: View «Naukova Dumka» (in Ukrainian).
Draft Law on Rural and Rural Green Tourism. Mode of access: rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?pf3516 =4299&skl=5 (in Ukrainian).
Decision of the regional council dated 17.10.2014 № 1401-32 / 2014 «On the Strategy for the Development of Ivano-Frankivsk Oblast for the Period until 2020». Mode of access: http://www.if.gov.ua/page/19310 (in Ukrainian).
Krupin, V.Y. (2012). Economic Development of Rural Areas of the Carpathian Region of Ukraine: State, Trends, Prospects. Regional Economics. 1, 55 (in Ukrainian).
Received 18.09.2017 Received in revised form 16.10.2017 Accepted 20.10.2017
