CC BY
10
УДК: 636.2.083:636.087
Матеуш В.Л., © астрант, Столярчук П.З., д. с.-г. н., професор, Наумюк О.С., канд. с.-г. н., доцент, Петришак Р.А., канд. с.-г. н., доцент, Голодюк 1.П. канд. с.-г. н., доцент.
Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт iм. С.З. Гжицького
ПЕРЕТРАВН1СТЬ ТА ЗАСВОСННЯ ПОЖИВНИХ РЕЧОВИН РЕМОНТНИМИ ТЕЛИЦЯМИ
Належне еирощуеання ремонтних телиць е запорукою одержання еисокопродуктиених корiе. 1х еирощуеання повинно бути спрямоеаним для одержання корiе мщног конституцИ, здатних для багаторiчного еикористання. Це можлиео досягнути при хорошей i поеноцттй годiелi.
Концентратний тип годiелi ремонтного молодняка е небажаним i заперечуеться еченими та спещалктами, осюльки при цьому недостатньо розеиеаються у жуйних теарин передшлунки, а самi ремонтт телиц стають ожирыими i погано приходять е охоту та перегулюють [1,3].
Лише праеильною годiелею з максимальним еикористанням об'емистих кормiе i обмеженою кыьюстю концентратiе можна досягти належног iнтенсиеностi росту ремонтних телиць, а еiдтак одержати еисокопродуктиених корiе у майбутньому. Це й було метою нашог роботи.
Ключовi слова: ремонтт телиц спрямоеане еирощуеання, комбтоеаний силос, аналiз кроеi, сечi, емкт рубця.
Вступ. Для своечасного введення рiзних rapMiB у рацюни телятам розробляють спещальш схеми [2,3].
Велике значення в годiвлi телят мае згодовування високоякюних об'емистих кормiв: бобово-злакових сша, сшажу, силосу а вл^ку зелених кормiв. Ц корми багат втамшами i мшеральними речовинами, добре по!даються телятами. Вони в значнш мiрi забезпечуе рацюни перетравним проте!ном за рахунок бобових трав. В старшому вщ рацюни корiв повинш складатися iз об'емистих кормiв як основи вах рацюшв для жуйних тварин. Отже до по!дання цих кормiв тварини повинш бути приучеш з ранього вжу. Це е основою спрямованого вирощування молодняка.
Матер1али i методики. Нами проводилися дослщи на ремонтних телицях украшсько! чорно-рябо! молочно! породи вiд народження до 18 мкячного вiку тварин. Дослщ проводився у ПОСП iм. Шевченка Горохiвського району. Господарство утримуе 610 високопродуктивних корiв з надоем за 2008 рш 5120 кг молока.
Корови класу елiта-рекорд та ел^а займають у загальнiй чередi господарства - 26 %.
Вщ цих корiв вiдбираються телички на ремонт стада.
© Матеуш В.Л., Столярчук П.З., Наумюк О.С., Петришак Р.А., Голодюк 1.П., 2009
296
Всього вдабрано 36 голiв телиць, яю були роздшеш за методом груп-аналопв на з пщдослщш групи, по 12 голiв у кожнiй.
Телички контрольно! групи до 6-мюячного вiку утримувалися на cxeMi годiвлi № 2а, розроблено! i затверджено! МСГ СРСР [3]. Ця схема передбачае випоювання кожному телятi 350 кг незбираного i 400 кг збираного молока. Молодняку друго! i третьо! дослщних груп згодовували 250 кг незбираного молока та пшло iз збираного молка та сумшок концентратiв i мiнеральних речовин, склад якого був розроблений на кафедрi годiвлi. Причому у другш дослiднiй групi частину концентратiв екструдували. Кiлькiсть пiйла доводили до 8 л на добу i випоювали до 6-мiсячного вжу. В дослiдах використано також спещально заготовленi високоякiснi бобово-злаковий сiнаж та комбшований силос iз кукурудзи з олшною редькою (3:1).
Результати дослщжень. Як видно iз матерiалiв зважування ремонтних телиць, одержано високу штенсившсть !х росту, яка наближаеться до стандарт (у 6 мiс) i дорiвнюе та перевищуе !х у 16-18-мюячному вiцi (табл. 1).
Слщ звернути увагу на особливу щншсть екструзи концентратiв при виготовленi пшла. 1х поживнi речовини робляться бшьш розчинними i краще перетравлюються.
Екструзiя дери пшенищ i гороху, якi входять у склад концентрованих сумшок, проводились нами на спещальних установках-екструдерах, де створюеться високий тиск - 30 атм. при температурi 150о С, що покращуе використання цих вуглеводiв в органiзмi тварин.
Вiд важкоперетравно! сиро! клiтковини корму вiдщеплюеться в процес екструзi!' частина не перетравного лташу. У кормi зростае вмкт гемiцелюлози та крохмалю, якi при обробщ ферментами стають легкодоступними декстринами. Це також покращуе перетравшсть i засвоення цих полiсахаридiв
[3].
У зерш пшеницi мiститься спецiальна фракщя бiлку - клейковина (глютени). В травному траки тварин проходить клейстеризащя глютешв з утворенням гумоподiбно! маси, яка зменшуе доступ ферментiв до поживних речовин, що знижуе !х перетравшсть.
Екструзiя дертi гороху руйнуе наявш в ньому антипоживнi речовини (антитрепсиновий фактор). Отже така обробка зернових кормiв покращуе !х кормову щншсть. Це саме позитивно вплинуло на засвоення поживних речовин та штенсившсть росту ремонтних телиць друго! дослщно! групи, в рацюни яких були включеш екструдоваш дертi названих концентрата.
Цшним кормом е комбшований силос iз кукурудзи восково! стиглоси з олiйною редькою заготовлений за допомогою комбайну John Deere, який подрiбнюе силосовану масу до маленьких частинок (2 см). Така подрiбнена маса краще силосуеться, а силос повшстю по!даеться тваринами. Вiн е високопоживним, оскшьки мiстить бiля 15% зерна кукурудзи восково! стлоси та багату бшком i вiтамiнами зелену масу олшно! редьки. В ньому вщсутнш гiркий присмак i рiзкий запах олiйно! редьки.
Олiйна редька дае врожай всього за 40-45 дшв, тому !! найкраще використовувати з шсляукюних або пiсляжнивних посiвiв.
297
Урожай зелено! маси олшно! редьки в залежност вщ погодних умов коливаеться в межах 200-300 ц/га. Зелена маса багата в^амшами, цукром i бшком. Вона е добрим компонентом для сумюного силосування з кукурудзою восково! стиглостг Такий силос охоче по!даеться худобою i позитивно впливае на !! продуктивнiсть.
Таблиця 1
¡итеиснвшсть росту шддослщинх телиць, M±m, n= 12_
Показники Групи
контрольна I дослщна II дослщна
Середня жива маса телиць при народжеш, кг 30,5 30,4 31,4
Середня жива маса телиць у вщ1 6 м1с., кг 155,4±1,02 159,4±0,98 161,4±1,00х
Стандарт породи, кг 170 170 170
В1дпов1дають стандарту гол. 0 2 4
Середня жива маса телиць у 12 м1с., кг 270,0 ± 1,44 274,4 ± 1,02х 280,2 ± 1,88хх
Стандарт породи, кг 284 284 284
В1дпов1дають стандарту, гол. 1 5 7
Середня жива маса телиць у 16м1с., кг 334,0±1,40 340,0±1,32хх 348,4±2,18хх
Величина стандарту 348 348 348
(встановлено розрахунково), кг
В1дпов1дають стандарту, гол. 3 8 12
Примiтка: хР<0,05; ххР<0,01
Головною умовою е старанне подр1бнення маси кукурудзи восково! спшосп (частки до 2 см), що можливо здшснити лише при використаш заруб1жних силосозбиральних комбайшв типу John Deere.
Зелену масу олшно! редьки збирають тд кшець цвтння рослин на високому зр1зг При цьому висока стерня глушить проростання бур'яшв i разом з коршням е прекрасним сидеральним добривом [5].
Телицi дослiдних груп проявили кращу перетравнiсть поживних речовин та мали вищий баланс азоту (табл. 2). Причому ця закономiрнiсть спостер^алася не лише у 6 мкячному вiцi, але й у 17 мкящв, коли телиць вах груп утримували на одному рацюш.
Як видно з даних табл. 2, все це сприяло збшьшенню балансу азоту в органiзмi телиць дослщних груп, а разом з тим штенсивност !х росту та наближенню до встановлених стандартiв породи. Це виявилося економiчно вигiдним заходом, оскшьки елiтних телиць дослiдних груп реалiзують за цiною 28 грн/кг.
Яккть засвоення поживних речовин молодняком вивчаеться на основi аналiзу росту тварин, перетравност поживних речовин, балансу азоту та показниюв кровi, сеч^ i вмiсту рубця.
В наших дослщах вiрогiдно! рiзницi мiж групами за деякими показниками сечi не виявлено. Вс вони були в межах фiзiологiчно! норми: рН - 7,9-8,7; загальний азот - 810-887 мг%; азот сечовини - 688-712 мг%. Виявлено лише тенденцiю, що у теличок, яю росли бшьш iнтенсивно (друга дослiдна група) зменшувався вмiст азотистих сполук у сеч^ якi краще використовували азотистi речовини на ркт мускульно! тканини. Найвищий вмiст азоту сечовини
298
спостер^ався у телиць контрольно! групи (704-712 мг%). Ан^з кровi приведений у тал. 4.
Таблиця 2
Коеф1щент перетравност поживних речовин корм1в (%) та баланс азоту у
телиць в 6 та 17 м1с. в1ц1 (п=4, тривалкть обменного досл1ду 8 д1б)
Групи Суха речов. Орган. речов. Сирий прот. Сирий жир Сира кликов. БЕР Баланс азоту, г
В1к 6 м1сящв
I контрольна 70,2 71,4 68,0 58,8 50,1 77,6 25,1± 0,28
II дослщна 72,8 74,1 70,2 59,0 54,8 79,0 27,1± 0,36х
III дослщна 73,6 75,2 71,8 60,9 55,8 79,2 28,8± 0,31хх
В1к 17 м1сящв
I контрольна 71,4 73,5 66,6 54,6 52,4 79,8 20,9± 0,30
II дослщна 71,9 74,8 67,8 56,1 55,5 80,2 24,2± 0,32х
III дослщна 74,0 76,6 70,2 56,9 56,1 82,1 24,8± 0,38хх
Хiмiчний склад кровi тварин мшяеться найбiльше вiд 1х годiвлi.
Таблиця 4
Показники В1к - 12 м1с, група В1к - 16 м1с, г] рупа
1 2 3 1 2 3
Гемоглобш, ммоль/л 1,54± 0,14 1,72± 0,18 1,80± 0,12 1,62± 0,12 1,74± 0,22 1,82± 0,10
Загальний бшок, г/л 56±6,8 68±7,8 87±7,2 58±5,8 70±6,0 89±7,1
Альбумши, г/л 26±0,6 30±0,8 49±0,8 28±0, 34±0, 51±0,
Амшний азот, ммоль/л 3,30± 0,04 3,52± 0,06 3,70± 0,06 3,38± 0,05 3,62± 0,05 3,70± 0,04
Сечовина, ммоль/л 3,44± 0,4 2,40± 0,6 2,38± 0,4 3,52± 0,2 3,00± 0,3 2,44± 0,2
За складом кровi ставлять аналiз про порушення обмiну речовин та про хщ 1х обмшу в органiзмi. При кращому використанш азотистих речовин корму на утворення продукци спостерiгаeться зростання у кровi загального бiлка в т.ч. альбумЫв, а також амiнного азоту (друга дослщна група). Альбумiнна фракцiя бшка сироватки кровi, вiд яко! залежить i загальний вмiст бiлку в сироватщ, активно включаеться в синтез бшюв тiла молодняка, а амшний азот (азот амiнокислот) безпосередньо надходить з кров'ю до тканин, де використовуеться кл^инами для синтезу власних бiлкiв.
При незбалансованостi рацiонiв посилюються дезамiнування амiнокислот, внаслiдок чого у передшлунках зростае рiвень амiаку, а в сироватщ кровi спостерiгаеться збшьшення кiлькостi сечовини. При цьому посилюеться видiлення азоту iз сечею, що зменшуе його баланс.
У вмкт рубця молодняка контрольних груп спостер^аеться менша кiлькiсть загального i бшкового азоту, а зростае вмiст амiачного (до 7,2 мг%),
299
що слщ вважати небажаним явищем. Значно кращi щ показники у вмкту рубця телиць дослщних груп (табл.. 5).
Таблиця 5
Деяк показники вмкту рубця
Показники В1к - 12 м1с, група В1к - 16 м1с, група
1 2 1 2 1 2
Загальний азот, мг% 89,2± 94,1± 98,8± 92,8± 96,0± 110,2±
1,6 2,2 2,0 1,7 2,0 2,3
Бшковий азот, мг% 68,0± 88,8± 91,6± 70,4± 80,2± 96,8±
2,4 3,0 3,2 3,0 3,6 4,1
Азот ам1аку, мг% 7,2± 5,0± 4,7± 7,0± 4,8± 4,8±
1,1 1,3 1,6 1,2 1,8 1,4
Висновки: При вирощуваннi ремонтних телиць слщ широко використовувати об'емист корми: злаково-бобовий сiнаж комбiнований силос (кукурудза восково! стиглостi з олiйною редькою 3:1), а вл^ку зеленi корми. Як показуе аналiз кровi, сеч^ вмiсту рубця, а також даш балансових дослiдiв - все це сприяе засвоеню поживних речовин кормiв i покращуе рiст ремонтних телиць, що е необхщною умовою спрямованого !х вирощування.
Лiтература:
1. Iбатуллiн I.I. та iн. Годiвля сшьськогосподарських тварин. - К.: Аграрна освгга, 2005.-460с.
2. Костенко В.М. Практикум з годiвлi сiльськогосподарських тварин. -Вшниця, 2007.-243с.
3. Томме М.Ф. Кормовые рационы и нормы кормления для с.-х. животных. - М.: Изд с.-х. л-ры, 1973, 384с.
4. Трончук И.С., Полищук А.А. Экструдаты гороха и сои в рационах жывотных //Свиноводство. - 1988. - N2.-C.10-13.
5. Цвiгун А.Т. та ш. Годiвля сiльськогосподарських тварин. Довщник. -Кам'янець-Подiльський: Абетка, 2003. -94с.
Summary Mateush V.L. post-graduate student. Stoljarchuk P.Z., doctor of agricultural sciences, professor, Naumjuk O.S., candidate of agricultural sciences, docetnt, Petryshak R.A., candidate of agricultural sciences, docetnt, Golodjuk I.P., candidate of agricultural sciences, docetnt, Lviv National University of Veterenary Medicine and Biotecnologies named
after S.Z. Gzhytskyj PERETRAVNYST' AND ZASVOENNYA OF NUTRITIVES
BY REPAIR HEIFERS The proper growing of repair heifers is the mortgage of receipt of highly productive cows. Their growing must be directed for the receipt of cows of strong constitution, capable for the long-term use.
It it is possible to attain at the good and valuable feeding. Koncentratniy a type of feeding of repair sapling is undesirable and denied scientists and specialists, as here not enough develop for ruminant animals, and repair heifers become gettings fat and badly come in hunt and.
Стаття надшшла до редакцИ 7.09.2009
300
