CC BY
65
Орипнальна стаття
УДК 616.831-006.3/.4-006.328-091.8-097 Вотева В.€.
Кафедра патолопчноТ анатоми i судовоТ медицини, Запорiзький державний медичний унiверситет, Запорiжжя, УкраТна
Патоморфологiчна та iMyH0ricT0xiMi4Ha характеристика процеав васкуляризацп доброякiсниx та злоякiсниx MeHiHrioM головного мозку
Мета. Визначення рiвня експресiТ маркерiв ангiогенезу VEGF та VEGFR-1 у рiзних гiстологiчних варiантах доброякiсних менiнгiом та в анапластичних меншпомах.
Матер1али i методи. Проаналiзовано 32 випадки менiнгiом, видалених тд час нейрохiрургiчних операцiй. Вивчали особливост експресiТ маркерiв ангiогенезу в доброяюсних та злоякiсних менiнгiомах.
Результати. Експреая VEGF спостерiгaлaсь як в пухлинних, так i в ендотелiальних ^тинах в 38, 8% проaнaлiзовaних випадюв. Пухлини 3i слабкою фокальною експреаею, а також з нaявнiстю iмунонегaтивних зон, склали 22, 2% меншпом. Експресiя VEGFR-1 в ендотелiТ м^росудин була присутньою в 61, 1% вах випaдкiв.
Висновки. 1. Рiвень експресiТ VEGF вiрогiдно вiдрiзняeться мiж рiзними вaрiaнтaми доброякiсних менiнгiом з найбшьш вираженою екпресieю в перехщних вaрiaнтaх.
2. Фiброблaстичнi вaрiaнти доброяюсних менiнгiом характеризуються найменшим рiвнем експреси VEGF та VEGFR-1.
3. Зв'язок мiж стaдieю меншпоми за клaсифiкaцieю ВОЗ (2007) та рiвнем експресiТ VEGF не встановлений. Таким чином, анпогенний потенцiaл меншпом залежить вщ гiстологiчноТ структури i не залежить вiд ступеню злояюсности
4. Рiвень експресiТ VEGFR-1 достовiрно не вiдрiзняeться мiж доброякiсними та анапластичними меншпомами.
Ключовi слова: мен'шпома, ангогенез, судинно-ендотел'альний фактор росту, рецептор-1 до судинно-ендотел'ального фактору росту.
Укр. нейроxiрyрг. журн. — 2014. — №4. — С. 65-70.
Над1йшла до редакцп 06.10.14. Прийнята до публ1кацп 07.11.14.
Адреса для листування/ Вотева Ванда £вген1вна, кафедра патолопчнЫ анатомП i судовоУ медицини, Запор1зький державний медичний ун'/верситет, пр. Маяковського, 26, Запюрiжжя, УкраУна, 39035, e-mail/ vanda.voteva@yandex.ru
Вчення про пухлинний анпогенез, шщшоване й обГрунтоване J. Folkman [1], виявилося достатньо продуктивним в онкоморфологи. Воно привнесло ба-гато важливих фак^в в патогенез пухлинного росту [2], а також стало значним досягненням в практичнш медицин^ як для пошуку нових мшеней лкарського впливу на пухлину, так i для визначення прогнозу при рiзноманiтних онколопчних захворюваннях [3, 4].
В останнш час велика кшьюсть дослщжень при-свячена вивченню процесiв ангiогенезу в пухлинах головного мозку, i, зокрема, в меншпомах [5, 7, 10, 11]. Враховуючи те, що неоанпогенез пов'язаний з бюлопчною агресивнiстю i несприятливим кл^чним перебiгом багатьох новоутворень, в рядi дослiджень показано, що ступiнь кровопостачання пухлини е фактором, який визначае кл^чний перебiг захво-рювання [6]. Однак прогностичне значення неоан-погенезу в менiнгiомах виявляеться суперечливим [7, 10, 11].
За даними Ferrara N. et al. [8], судинно-ендо-телiальний фактор росту (VEGF) е головним регулятором патолопчного анпогенезу. VEGF е членом
сiмействa VEGF спорщнених бiлкiв i позначаеться як VEGF-A або просто VEGF. Вш виробляеться у виглядi декiлькох iзоформ в результaтi альтернативного сплайсингу, найбшьш поширеними з яких е VEGF121, VEGF165 (нaйбiльш поширенi iзоформи i надлишко-во експресуеться в багатьох пухлинах), VEGF189 i VEGF206. 1снуе три тирозинкiнaзних рецептори до VEGF (VEGFR1-3), але VEGFA зв'язуеться лише з VEGFR1 (FLTJ та VEGFR2 (KDR), i бiльшiсть сигнальних шляхiв опосередкована остaннiми двома.
VEGF та VEGFR сприяють aнгiогенезу в багатьох пухлинах мозку. Хоча рiвень експреси VEGF тдвище-ний в меншпомах, достеменно невiдомо, чи корелюе ступшь злоякiсностi пухлини з рiвнем експреси VEGF, результати, представлен в сучаснш лiтерaтурi е досить суперечливими [9, 11, 14]. Lamsus et al. [14], помiтили сильний зв'язок мiж гiстологiчною стaдiею менiнгiом та рiвнем експресiТ VEGF, де пiдвищенa експреая VEGF вщповщала бiльш злояюсним меншпо-мам. За даними iмуногiстохiмiчних дослiджень Pfister et al. [12], рiвень експресiТ VEGFA не вiдрiзняеться мiж менiнгiомaми grade I та grade II, на противагу
Стаття м'1стить рисунки, як! вдображаються в друкован'1Й верси у в'дт'/нках срого, в електронн'1Й — у кольор'1.
© Вотева В.6., 2014
мешпомам grade III, в яких piBeHb експреси VEGFA був бшьшим, шж у grade II (але цей результат не тдтверджувався даними полiмеразноí ланцюговоТ реакци). Рiвень мРНК цього ростового фактору значно збшьшений у менiнгiомах у порiвняннi з арахнощаль-ною та твердою мозковою оболонками. Baumgarten P. et al. [13], навпаки, повщомляють, що в злоякiсних менiнгiомах спостер^аеться низький рiвень експресií VEGF в тканиш пухлини та в ендотели судин. Деякi вченi показали вщсутшсть зв'язку мiж рiвнем експресií VEGF та стадiею менiнгiом за класиф^ашею ВОЗ (2007) [9, 11]. В одиничних роботах вказуеться, що рiвень експреси VEGF вар^е в рiзних гiстологiчних варiантах менiнгiом з найбшьш вираженою iмунореaк-тивнiстю в перехщних варiантах, який наближаеться до рiвня експресií цього маркеру в анапластичних меншпомах [11].
В закордонних джерелах предметом дискусш також залишаеться розподш VEGFR в менiнгiомах [10, 12, 13]. Здебшьшого розглядаеться роль VEGFR-2, тому що бшьшмсть ангiогенних ефек^в VEGF та його вплив на проникшсть мiкросудин реалiзуеться завдя-ки цьому рецептору. Так, Pfister et al. [12] визначили, що в бшьшост меншпом виявляеться низький рiвень експресií VEGFR-2 з позитивною iмунореактивнiстю лише у 5% клiтин, також автори не виявили значно!' рiзницi в експреси мiж менiнгiомами рiзних стадiй злоякiсностi. Деякi автори повщомляють, що VEGFR-1 та VEGFR-2 фактично вщсутш на пухлинних клiтинах, хоча ендотелiальнi клiтини експресують íх в значно бшьшш мiрi, при чому експреая VEGFR-2 переважае над рiвнем експресií VEGFR-1 [13].
VEGFR-1 мае набагато бiльшу спорiдненiсть до VEGF, але значно меншу тирозинкiназну актившсть, в ембрiогенезi вiн виступае як негативний регулятор анпогенезу, дiючи як приманка для вшьного VEGF i перешкоджаючи його зв'язуванню з VEGFR-2. МНж iншим, у дорослому вщ^ VEGFR-1 може стимулювати пролiферацiю та виживання ендотелiальних клiтин. В пухлинах з пперекспреаею VEGFR-1 спостерiгaеться збтьшення новоутворених мiкросудин. Поодинокi дaнi, що стосуються експресií VEGFR-1 в меншпомах, розглядаються переважно у контекстi виявлення зв'язку мiж набряком навколо пухлини та наявшстю цих рецепторiв, тому що через стимуляшю VEGFR-1 збшьшуеться проникнiсть лiмфaтичних судин, а проникшсть кровоносних судин регулюеться через стимуляшю VEGFR-2 [15]. Не висв™юеться розподш цих рецепторiв в рiзних гiстологiчних вaрiaнтaх менiнгiом.
Враховуючи нечисленшсть i суперечливiсть даних, що стосуються розподту експресií VEGF та рецепторiв до цього фактору росту, виникае необхщшсть подальших дослiджень aнгiогенезу в меншпомах головного мозку. Результати дослщжень у цьому напрямку можуть слугувати теоретичною базою для розробки молекулярноí тaргетноí терапи цих пухлин.
Мета дослщження: визначення рiвня експресií мaркерiв aнгiогенезу VEGF та VEGFR-1 у рiзних пс-тологiчних вaрiaнтaх доброяюсних менiнгiом та в анапластичних меншпомах.
Матерiали i методи. В робот використаний оперaцiйний мaтерiaл менiнгiом головного мозку,
видалених тд час нейрохiрургiчних операцiй у 36 хворих у B^i вiд 44 до 67 роюв. Доброякiснi менiнгiоми локалiзувалися переважно на конвекситальнш повер-XHi великих твкуль головного мозку - 76, 9 % випад-кiв, парасаптальну локалiзацiю мали 23, 1% пухлин. Серед анапластичних меншпом 80% мали конвекси-тальну локалiзацiю, 20% - супра-субтенторiальну. В групу дослiдження були включен 26 доброякiсних менiнгiом (grade I), серед яких 10 меншпом були представлен менiнготелiоматозними варiантами (n=10), 8 менiнгiом - фибробластичними (n = 8), перехiднi менiнгiоми складали 8 випадюв (n=8). Гiстологiчна класифiкацiя вищенаведених варiантiв доброякiсних менiнгiом була здшснена згiдно критерiíв ВОЗ (2007) [16]. Групу злояюсних менiнгiом (grade III) становили 10 анапластичних менiнгiом (n=10).
Для оглядовоí свiтловоí мiкроскопií шматочки менiнгiом фiксували 10% розчином нейтрального формалшу. Потiм матерiал зневоднювали i заливали в парафш, серiйнi зрiзи фарбували гематоксилiном та еозином.
Для iмуногiстохiмiчного дослщження VEGF та VEGFR-1 в тканиш меншпом тсля депарафiнизацií i репдратаци парафiнових зрiзiв проводили темпера-турне демаскування антигешв (шляхом нагрiвання на водянш банi в цитратному (рН=6, 0) або в Трис-ЕДТА буферi з рН=9, 0). Пригнiчували актившсть ендо-генноí пероксидази 3% розчином перекису водню та наносили блокуючу сироватку. Пiсля iнкубацií з первинними антитшами вiдповiднi антигени виявляли з використанням систем вiзуалiзацií DAKO EnVision+ System (фiрми «DAKO», Данiя) або Ultravision LP Detection System («Thermo Fisher Scientific Inc.» - США) з дiамiнобензидином. Результати кожно'1' 1ГХ реакцií оцiнювали напiвкiлькiсним методом шляхом тдрахунку вiдсотку позитивно забарвлених кл^ин в стандартизованому полi зору м^роскопа Axioplan 2 (фiрми «Carl Zeiss» - Ымеччина) при збiльшеннi х200, у кожному випадку аналiзували 200 кл^ин в 5 полях зору.
Рiвень експресií VEGF оцiнювали натвкшьюсно за шкалою Raica M. et al. [17] вщ 0 до 3х балiв, згiдно якоí 0 балiв свiдчив про вiдсутнiсть цитоплазматич-ноí експресií VEGF, 1бал - слабка iмунореактивнiсть менше, нiж у 10% ^тин, 2 бали - слабка чи помiрна експресiя в 10-50% кл^ин, 3 бали - виражена та помiрна експресiя >50% ^тин.
З використанням медичноí програми аналiзу та обробки цифрових зображень ImageJ, iнiцiйованоí W. Rasband [18], в отриманих зображеннях визначали площу експреси VEGFR-1 в ендотели мкросудин.
Статистичну обробку отриманих результатв дослщжень проводили на персональному комп'ютерi в програмi «STATISTICA® for Windows 6.0» (StatSoft Inc., лiцензiя № AXXR712D833214FAN5). Обчислювали середне значення (М), стандартну помилку репрезен-тативностi середнього значення (m), розраховували 95% довiрчий штервал середнього значення.
Результати та ix обговорення. Меншготелю-матознi варiанти доброяюсних менiнгiом були пред-ставленi еттелю1дними клiтинами округлоí або полЬ тонально! форми, розташованими у виглядi часточок або завитюв. Для них були характерш концентричнi структури - меншготелюматозш тiльця. Мiтозiв не
спостер^алося. Зус^чалася велика кшьюсть судин рiзного дiаметру, як рiвномiрно розташовувалися в пухлиннiй тканиш. Стiнка бiльшостi судин була пал^зована, в просвiтi майже всiх судин м^тилися еритроцити. Судини бiльшого калiбру розташовувалися переважно по перифери пухлини.
Фiбробластичнi варiанти були представлен ^ти-нами веретеноподiбноí форми, як утворювали пучки, що переплiталися мiж собою або розташовувалися па-ралельно. Строма цих пухлин мютила велику кшьюсть колагенових волокон. Порiвняно з шшими варiантами доброякiсних менiнгiом, в цих пухлинах зус^чалося вкрай мало мкросудин, вони мали видовжену форму i щiлиноподiбний просвiт, майже у вах судинах вщ-мiчалася десквама^я ендотелiю.
Змiшанi менiнгiоми характеризувалися змшани-ми або перехiдними рисами меншготелюматозних та фiбробластичних менiнгiом. Завитки та псаммомш тiльця особливо часто зустрiчалися в цьому варiантi. Для цих пухлин була характерна велика кшьюсть судин рiзного розмiру, при чому велик судини округлоí або звивисто!' форми розташовувалися по перифери, а в центрi зустрiчалися дшянки бiльш щiльного роз-ташування дрiбних мiкросудин.
Для анапластичних менiнгiом була притаманна втрата нормально' схеми росту у виглядi завитков ^або пучюв, яка визначалася як розшарування. КлЬ тини характеризувалися високим ядерно-цитоплаз-матичним стввщношенням, ядра були гiперхромнi, визначалася велика юльюсть патологiчних мiтозiв (бшьше 20 на 10 полiв зору). У вах дослщжених пухлинах зустрiчалися вогнища некрозiв рiзного розмiру. Анапластичнi менiнгiоми характеризувалися штен-сивною васкуляризацieю з наявнiстю велико' кшь-костi дифузно розташованих мiкросудин. Бшьшисть з них мала щiлиноподiбний просв^, або вiн взагалi не визначався. Зус^чалися дiлянки бiльш щiльного розташування мiкросудин, в ендотелií спостерiгалися виражеш явища набухання, мiсцями визначалася його повна десквамашя.
Цитоплазматична експресiя VEGF виявлялася безпосередньо як в пухлинних ^тинах, так i в ендо-телií судин. Менiнгiоми з наявшстю дифузно' експресií цього маркеру в пухлинних i в ендотелiальних кланах складали 38, 8% (14/36) дослщжених випадкiв. Пухлини зi слабкою фокальною експресieю, яким були притаманш також iмунонегативнi зони, складали 22, 2% (8/36) дослщжених менiнгiом.
При порiвняннi рiвня експресií VEGF у рiзних гiстологiчних варiантах доброякiсних меншпом було встановлено, що серед доброяюсних менiнгiом найви-щий рiвень експреси VEGF спостерiгався в перехiдних (змшаних) варiантах, вiн становив 2, 5±0, 11 балiв. У всiх дослщжених випадках була виявлена помiр-на або сильна цитоплазматична iмунореактивнiсть бшьш нiж у 60% пухлинних ^тин, якi розташовувалися дифузно у вах полях зору. У двох пухлинах спостер^алась виражена експреая як в цитоплaзмi пухлинних клiтин, так i в ендотелií судин. Високий рiвень експресií VEGF вiдмiтили у своТх дослiдженнях також iншi автори [11].
Фiброблaстичнi вaрiaнти характеризувалися най-меншим рiвнем експресií VEGF, який був виявлений лише у трьох з проaнaлiзовaних випадюв. Фокальна
Рис. 1. Ендотелiальна експресiя VEGF в поодиноких мiкросудинах фiбробластичноí менiнгiоми (grade I) та вщсутшсть eKcnpecii VEGF в пухлинних ^тинах. Зб.х200. 1ГХ до VEGF.
слабка iмунореактивнiсть була наявною менше, нiж у 10% пухлинних кл^ин та в ендотелií поодиноких судин (рис. 1). В одному випадку спостер^ався по-мiрний рiвень цитоплазматично!' експресií дифузно у всiх полях зору. Рiвень експресií VEGF був достовiрно вищим в перехiдних, шж у фiбробластичних вaрiaн-тах, як характеризувалися найменшою експресieю
- 0, 75±0, 16 балiв, р<0, 001.
У бшьшосп проаналiзованих меншготелюматоз-них меншпом виявлялася слабка та помiрна iмуноре-активнiсть у 10-50% пухлинних кл^ин, яка спостерЬ галася дифузно у вах полях зору. Для одшеТ з пухлин була притаманна слабка дифузна iмунореактивнiсть у 10-20% пухлинних ^тин з iмунонегативними зонами у бшьшосп полiв зору. В однш з дослiджених меншготелюматозних менiнгiом спостерiгалася виражена експресiя у 60-70% пухлинних ^тин майже у вах полях зору. Експреая VEGF в цитоплaзмi ендотел^ була наявною лише в одному випадку. Рiвень експреси склав 2±0, 16 бaлiв i був вiрогiдно нижчим, шж у перехiдних вaрiaнтaх (2, 5±0, 11 бaлiв), р=0, 021. При порiвняннi результaтiв експресií VEGF мiж менiнготелiомaтозними та фiброблaстичними вaрiaн-тами було виявлено, що його експреая е статистично достовiрно вищою у менiнготелiомaтозних вaрiaнтaх
- 2±0, 16 бaлiв, нiж у фiброблaстичних - 0, 75±0, 16 бaлiв, р<0, 001.
В роботах закордонних вчених вказуеться, що експресiя VEGF достовiрно вища в менiнгiомaх grade III, порiвняно з grade I та grade II [12]. Baumgarten P. et al. [13], навпаки, повщомляють, що меншпоми grade III характеризуются низьким рiвнем експресií VEGF в пухлинних кл^инах та ендотелií. В нашому дослiдженнi в анапластичних меншпомах спостерЬ галася iнтенсивнa та помiрнa цитоплазматична iму-нореaктивнiсть VEGF бшьше, шж у 50% пухлинних кл^ин, яка становила 2, 15±0, 2 бaлiв (рис. 2). У вах дослщжених менiнгiомaх grade III спостер^ала-ся дифузна експресiя цього маркеру. Ендотелiaльнa експресiя VEGF була наявною у двох з десяти про-aнaлiзовaних анапластичних менiнгiом. Лише у двох випадках вiдмiчaлaся слабка iмунореaктивнiсть в цитоплaзмi пухлинних клiтин, як займали 10-30% у всiх полях зору.
Lamsus К. et al. [14] помнили сильний зв'язок мiж пстолопчною стадieю менiнгiом та рiвнем екс-пресiï VEGF, при якому тдвищена експресiя VEGF вiдповiдала бтьш злоякiсним менiнгiомам. У нашому дослщженш при порiвняннi рiвня експресiï VEGF мiж групою анапластичних (n=10) та доброяюсних менш-гiом (n=26) було встановлено, що хоча в меншпомах grade III експреая VEGF була вищою (2, 15±0, 2 балiв), нiж в менiнгiомах grade I (1, 75±0, 13 балiв), але результати не були статистично достовiрними, р=0, 202. Iншi автори також показали вщсутшсть зв'язку мiж рiвнем експресiï VEGF та стадieю меншпом за класифiкацieю ВОЗ (2007) [9, 11].
Проведений iмуногiстохiмiчний аналiз рiвня ес-кпресiï VEGF показав, що найбшьш виражена штенси-фiкацiя неоанпогенезу вiдбуваeться в анапластичних менiнгiомах. Ц пухлини характеризуються великою кiлькiстю новоутворених м^росудин, якi мають тенденцiю до розташування групами та характеризуються щiлиноподiбним просвiтом. Отриманi нами результати дослщжень свiдчать, що бiльшiсть анапластичних меншпом характеризуeться високим рiвнем експресiï VEGF (2, 15±0, 2 балiв) в цитоплазмi пух-линних ^тин. При порiвняннi рiвня експреси цього маркеру виявлено, що хоча для злояюсних меншпом властива вища експреая VEGF, шж для доброяюсних, але нам не вдалося досягти статистично достовiрних вщмшностей. В групу дослщження не були включенi рецидивуючi менiнгiоми, тому iснуe необхiднiсть визначення рiвня експресiï VEGF в цих пухлинах.
1нформашя з приводу експреси рецепторiв до VEGF в меншпомах залиш^ться дискутабельною. За результатами Pfister C. et al. [12] експреая VEGFR-2 не визнaчaeться в бшьшост менiнгiом. Baumgarten P. et al. [13], вважають, що в анапластичних меншпомах експреая VEGFR-1 та VEGFR-2 фактично вщсутня в пухлинних ^тинах, але |'х значна експреая спостерЬ гaeться в ендотелiaльних ^тинах, в яких експресiя VEGFR-2 перевaжae над рiвнем експресiï VEGFR-1.
В нашому дослщженш експресiя VEGFR-1 в ен-дотелiï судин виявлялася у 61, 1% (22/36) вах про-aнaлiзовaних менiнгiом. В лiтерaтурi e вiдомостi щодо зв'язку мiж набряком навколо пухлини та наявшстю експреси VEGFR-1 [15]. В доброяюсних меншпомах (grade I) ендотелiaльнa експресiя VEGFR-1 спостерЬ галася у 61, 54% (16/26) випадюв. Найвищий рiвень експреси VEGFR-1 виявлявся в меншготелюматозних вaрiaнтaх менiнгiом, експресiя в мiкросудинaх була наявною у 80% (8/10) випадюв, (рис. 3). Лише в одному випадку експреая цього маркеру була пов-шстю вщсутня. Площа, яку займають мкросудини з експресieю VEGFR-1, становила 1, 61±0, 35%.
У 50% фiброблaстичних менiнгiом виявлялася слабка експреая VEGFR-1 в ендотелп поодиноких судин. В одному випадку спостер^алася виражена iмунореaктивнiсть у всiх мкросудинах. У 50% фiброб-ластичних меншпом експреая VEGFR-1 в ендотели судин була повшстю вiдсутня. 1мунопозитивний ендотелш мiкросудин займав 0, 51±0, 20% площi поля зору.
П'ятдесят вщсотюв перехiдних вaрiaнтiв менiнгiом характеризувалися повною вщсутшстю експресiï VEGFR-1 в ендотелп судин. В уах iнших змшаних менiнгiомaх виявлялася слабка експресiя VEGFR-1 в
Рис. 2. Виражена цитоплазматична експреая VEGF в пухлинних кл^инах та ендотели анапластично: меншпоми (grade III). Зб.х200. 1ГХ до VEGF.
Рис. 3. Експреая VEGFR-1 в ендотелп мкросудин менiнготелiомaтозноï менiнгiоми (grade I). Зб.х200. 1ГХ до VEGFR-1.
поодиноких судинах, за винятком однieï пухлини з вираженою експресieю у вах м^росудинах. Площа, зайнята м^росудинами з експресieю VEGFR-1 склала 0, 72±0, 26%.
У 60% дослщжених анапластичних менiнгiом вщ-мiчaлaся слабка ендотелiaльнa експресiя VEGFR-1 з iмунонегaтивними зонами, iншi aнaплaстичнi меншгю-ми характеризувалися повною вщсутшстю експресiï VEGFR-1. Загалом, рiвень експресiï VEGFR-1 становив 0, 69±0, 24%.
При порiвняннi площ, яку займають мiкросудини з ендотелiaльною експресieю VEGFR-1, було встановлено, що в доброяюсних меншготелюматозних меншпомах площа м^росудин з ендотелiaльною екс-пресieю VEGFR-1 складала 1, 61±0, 35% i була статистично достовiрно вищою, нiж у перехщних вaрiaнтaх (0, 72±0, 26%), р=0, 05. Фiброблaстичнi менiнгiоми характеризувалися меншою площею мiкросудин з ендотелiaльною експресieю VEGFR-1 (0, 51±0, 20%), шж менiнготелiомaтознi (1, 61±0, 35%), р=0, 003. У перехiдних меншпомах м^росудини з експресieю VEGFR-1 займають бшьшу площу (0, 72±0, 26%), шж к фiброблaстичних менiнгiомaх (0, 51±0, 20%), але рiзниця не e достовiрною (р=0, 497).
Для оцшки достовiрностi вiдмiнностей мiж площею експреси VEGFR-1 в меншпомах рiзних стадш злоякiсностi були порiвнянi мiж собою доброякiснi
(n=26) та анапластичш (n=10) меншпоми. В результaтi дослщження було встановлено, що площа експреси VEGFR-1 в ендотелií мiкросудин доброяюсних менш-гiом (grade I), становила 0, 99±0, 18% i достовiрно не вiдрiзнялaся вiд площi експреси VEGFR-1 в анаплас-тичних (grade III) меншпомах, яка становила 0, 69±0, 24% (р=0, 543). Pfister C. et al. [12] також вказують на те, що в меншпомах рiзних стадш злоякiсностi експреая VEGFR-2 достовiрно не вiдрiзняеться. Це свщчить про те, що регуляшя aнгiогенезу в менш-гiомaх здшснюеться також через iншi рецептори до фaкторiв росту.
Перспективи дослiджень у даному напрямку пере-дбачають подальше вивчення каскадних сигнальних шляхiв за допомогою яких здшснюеться регуляшя неоанпогенезу в менiнгiомaх, з виявленням нових взаемодш мiж факторами росту та рецепторами до них, як можуть мати виршальний вплив на стимуля-цiю утворення нових мiкросудин в цих пухлинах.
Висновки
1. Рiвень експреси VEGF достовiрно вiдрiзняеться мiж рiзними вaрiaнтaми доброякiсних менiнгiом з най-бiльш вираженою екпресiею в перехщних вaрiaнтaх.
2. Серед доброяюсних менiнгiом фiброблaстичнi вaрiaнти характеризуються найменшим рiвнем екс-пресií VEGF та VEGFR-1, що свщчить про значно меншу вирaженiсть aнгiогенезу в цих пухлинах.
3. Зв'язок мiж стaдiею менiнгiоми за класиф^а-цiею ВОЗ (2007) та рiвнем експресií VEGF не встанов-лений. Таким чином, анпогенний потенцiaл менiнгiом залежить вщ гiстологiчноí структури i не залежить вщ ступеню злоякiсностi.
4. Рiвень експресií VEGFR-1 достовiрно не вiдрiз-няеться мiж доброякiсними та анапластичними менш-гiомaми, вказуючи на те, що серед великого рiзно-машття паракринних мехaнiзмiв регуляцií aнгiогенезу, на його виражешсть, можливо, впливае наявшсть рецепторiв до iнших фaкторiв росту.
Список л^ератури
1. Folkman J. Tumor angiogenesis: therapeutic implications/ J. Folkman // N. Engl. J. Med. - 1971. - 285(21). - Р.1182-1186.
2. Fang S. Stem cells in tumor angiogenesis / S.Fang, P.Salven // J. Mol. Cell. Cardiol. - 2011. - V. 50, № 2. - P.290-295.
3. Pradeep C.R. Expression of vascular endothelial growth factor (VEGF) and VEGF receptors in tumor angiogenesis and malignancies / C.R.Pradeep, E.S.Sunila, G.Kuttan // Integr. Cancer Ther. - 2005. - V.4, №4. - Р.315-321.
4. Schenone S. Antiangiogenic agents: an update on small molecule VEGFR inhibitors / S.Schenone, F.Bondavalli, M.Botta // Curr. Med. Chem. - 2007. - V.14, №23. - P.2495-2516.
5. Nassehi D. Intracranial meningiomas, the VEGF-A pathway, and peritumoral brain oedema / D.Nassehi // Dan. Med. J.
- 2013. - V.60, №4. - В4626.
6. Quantitation of microvessel density in squamous cell carcinoma of the head and neck by computer-aided image analysis / B.M.Erovic, C.Neuchrist, U.Berger, K.El-Rabadi, M.Burian // Wien. Klin. Wochenschr. - 2005. - V.117, № 1-2.
- Р.53-57.
7. Barresi V. Angiogenesis in meningiomas / V. Barresi // Brain Tumor Pathol. - 2011. - V.28, №2. - Р.99-106.
8. Ferrara N. The biology of VEGF and its receptors / N.Ferrara, H.P.Gerber, J.LeCouter // Nat. Med. - 2003. - V.9, №6.
- Р.669-676.
9. Barresi V. Increased ratio of vascular endothelial growth factor to semaphorin3A is a negative prognostic factor in human meningiomas / V.Barresi, G.Tuccari // Neuropathology.
- 2010. - №30. - Р.537-546.
10. Microvascularization and expression of VEGF and its receptors in recurring meningiomas: pathobiological data in favor of anti-angiogenic therapy approaches / M.Preusser, M.Hassler, P.Birner, M.Rudas, T.Acker, K.H.Plate, G.Widhalm, E.Knosp, H.Breitschopf, J.Berger, C.Marosi // Clin. Neuropathol.
- 2012. - V.31, №5. - Р.352-360.
11. Dharmalingam P. Vascular endothelial growth factor expression and angiogenesis in various grades and subtypes of meningioma / P.Dharmalingam, VR Roopesh Kumar, S.K. Verma // Indian J. Pathol. Microbiol. - 2013. - V.56, №4.
- Р.349-354.
12. Vascular endothelial growth factor signals through platelet-derived growth factor receptor в in meningiomas in vitro / C.Pfister, H.Pfrommer, M.S.Tatagiba, F.Roser // Br. J. Cancer.
- 2012. - V.107, №10. - Р.1702-1713.
13. Expression of vascular endothelial growth factor (VEGF) and its receptors VEGFR1 and VEGFR2 in primary and recurrent WHO grade III meningiomas / P.Baumgarten, B.Brokilken, J.Zinke, C.Zachskorn, H.Ebel, F.K.Albert, W.Stummer, K.H.Plate, P.N.Harter, M.Hasselblatt, M.Mittelbronn // Histol. Histopathol. - 2013. - V.28, №9. - Р.1157-1166.
14. Vascular endothelial growth factor, hepatocyte growth factor/scatter factor, basic fibroblast growth factor, and placenta growth factor in human meningiomas and their relation to angiogenesis and malignancy / K.Lamszuz, U.Lengler, N.O.Schmidt, D.Stavrou, S.Ergun, M.Westphal // Neurosurgery. -2000. - V.46, №4. - Р.938-947.
15. The relationship between peritumoral brain edema and the expression of vascular endothelial growth factor and its receptors in intracranial meningiomas / S.Otsuka, T.Tamiya, Y.Ono, H.Michiue, K.Kurozumi, S.Daido, H.Kambara, I.Date, T.Ohmoto // J. Neurooncol. - 2004. - V.70, №3. - Р.349-357.
16. World Health Organization Classification of Tumours of the Central Nervous System / D.N.Louis, H.Ohgaki, O.D.Wiestler, W.K.Cavenee: edited by D.N.Louis. - IARC, Lyon, 2007.
- 309 p.
17. Raica M. Immunohistochemical expression of vascular endothelial growth factor (VEGF) does not correlate with microvessel density in renal cell carcinoma / M.Raica, A.M. Cimpean, A.Anghel // Neoplasma. - 2007. - V.54. - P.278-284.
18. U. S. National Institutes of Health, Bethesda, Maryland, USA [Електронний ресурс] / W.S.Rasband // ImageJ. - Режим доступу до статтк http://imagej.nih.gov/ij/, 1997-2012.
Вотева В.Е.
Кафедра патологической анатомии и судебной медицины, Запорожский государственный медицинский университет, Запорожье, Украина
Патоморфологическая и иммуногистохимическая характеристика процессов васкуляризации доброкачественных и злокачественных менингиом головного мозга
Цель. Определение уровня экспрессии маркеров ангиогенеза VEGF и VEGFR-1 в различных гистологических вариантах доброкачественных менингиом и в анапластических менингиомах. Материалы и методы. Проанализировано 32 случая менингиом, удаленных в ходе нейрохирургических операций. Изучали особенности экспрессии маркеров ангиогенеза в доброкачественных и злокачественных менингиомах.
Результаты. Экспрессия VEGF наблюдалась, как в опухолевых, так и в эндотелиальных клетках в 38, 8% проанализированных случаев. Опухоли со слабой фокальной экспрессией, а также с наличием иммунонегативных зон, составили 22, 2% менингиом. Экспрессия VEGFR-1 в эндотелии микрососудов присутствовала в 61, 1% всех случаев.
Выводы. 1. Уровень экспрессии VEGF достоверно отличается между разными вариантами доброкачественных менингиом с наиболее выраженной экпрессией в переходных вариантах.
2. Фибробластические варианты доброкачественных менингиом характеризуются наименьшим уровнем экспрессии VEGF и VEGFR-1.
3. Связь между стадией менингиомы по классификации ВОЗ (2007) и уровнем экспрессии VEGF не установлена. Таким образом, ангиогенный потенциал менингиом зависит от гистологической структуры и не зависит от степени злокачественности.
4. Уровень экспрессии VEGFR-1 достоверно не отличается между доброкачественными и анапластическими менингиомами.
Ключевые слова: менингиома, ангиогенез, сосудисто-эндотелиальный фактор роста, рецептор-1 к сосудисто-эндотелиальному фактору роста.
Укр. нейроxiрyрг. журн. — 2014. — №4. — С. 65-70.
Поступила в редакцию 06.10.14. Принята к публикации 07.11.14.
Адрес для переписки: Вотева Ванда Евгеньевна, кафедра патологической анатомии и судебной медицины, Запорожский государственный медицинский университет, пр. Маяковского, 26, Запорожье, Украина, 39035, e-mail/ vanda.voteva@yandex.ru
Voteva W.E.
Department of Pathological Anatomy and Forensic Medicine, Zaporozhye State Medical University, Zaporozhye, Ukraine
Pathomorphological and immunohistochemical characteristics of vascularisation in benign and malignant meningiomas of the brain
Aim. To determine the expression level of angiogenesis markers VEGF and VEGFR-1 in different histological subtypes of benign and in anaplastic meningiomas.
Materials and methods. 32 cases of meningiomas which were removed during neurosurgical operations were analyzed. We studied peculiarities of the expression of angiogenesis markers in benign and malignant brain meningiomas.
Results. VEGF expression was observed in tumor cells as well as in endothelial cells in 38, 8% of all cases. Tumors with weak, focal expression and also with immunonegative areas comprised 22, 2% of investigated cases. Expression of VEGFR-1 in microvessel endothelial cells was present in 61, 1% of analysed cases. Conclusions.: 1. The expression level of VEGF significantly differs among various subtypes of benign meningiomas with the most intensive expression in transitional subtypes.
2. Fibroblastic subtypes of benign meningiomas are characterized by the least expression level of VEGF and VEGFR-1.
3. The relationship between the grade of meningiomas according to the WHO classification (2007) and the expression level of VEGF was not determined. Thus, the angiogenic potential depends upon the histological structure and does not depend on the degree of malignancy.
4. The expression level of VEGFR-1 doesn't significantly differ between benign and anaplastic meningiomas.
Key words: meningioma, angiogenesis, vascular endothelial growth factor, vascular endothelial growth factor receptor-1.
Ukr Neyrokhir Zh. 2014; 4: 65-70.
Received, October 06, 2014. Accepted, November 07, 2014.
Address for correspondence: Voteva Wanda Evgenievna, Department of Pathological Anatomy and Forensic Medicine, Zaporozhye State Medical University, prosp. Majakovskogo, 26, Zaporozhye, Ukraine, 39035, e-mail/ vanda.voteva@yandex.ru
