CC BY
44
8. Prawodawstwo o wsciekliznie // Lowiec Polski. - 1911. - № 13. - S. 201.
9. Clo od ryb // Okólnik. - 1901. - № 52. - S.121.
10 Clo od ryb // Okólnik. - 1901. - № 55. - S.232.
11. Nauka o chorobach rybich w c.k. Akademii weterynyryi we Lwowie // Okólnik. - 1904. - № 71. - S. 169.
12. Sprawozdanie z czynnosci krajowego towarzystwa rybackiego w Krakowie za czas ocl 1. stycznia 1904 r. do 31. grudnia 1904 r. // Okólnik. - 1905. - № 77. - S.187.
13. Badanie chorób rybich // Okólnik. - 1904. - № 73. - S.366.
14.Statut galicyjkiego Klubu dla hodowli i tresury psów mysliwskich//Lowiec. -1905. - № 12. - S.140-141.
15. Regulamin Galicyjskiego Klubu dla hodowli i tresury psów mysliwskich //Lowiec. - 1905. - № 12. - S.144-145.
16.Program wystawy psów mysliwskich i zbytkownych urz^dzanej przez galic. Klub hodowli i tresury psów mysliwskich we Lwowie w dniach 4. i 5. lipca 1908 roku //Lowiec. - 1908. - № 11. - S.127.
17.Reuman M. Gospodarstwo lowieckie z historic starozytn^ lowiectwa polskiego. - Warszawa: Drukarnia Orgelbranda, 1845.
18.Wadomoscs biez^ce //Lowiec Polski - 1929. - № 43. - S.750.
19. Z tegorocznego rykowaska//Lowiec - 1924. - № 11. - S.171.
20.Rykowisko jeleni w dobrach Weldzirz w latach 1932, 1931, 1930//Lowiec -1933. - № 5-6. - S.49-51.
21.Towarzystwo mysliwych w Stanislawowie: Pólwieku. Historia towarzystwa od r. 1880-1930. - Stanislawów, 1930. - S .26.
22. Stanislawowski dziennik wojewódzki. - 1932. - № 1. - S. 1-10.
23. Sprawozdanie z dzialalnosci instytutu lowiectwa za czas od dnia 1.V.1928r. do dnia 1.V.1930r. // Lowiec Polski - 1930. - № 22. - S.448-451.
24. Illustrowany kal^darz jubieleuszowy «Przyjaciela zwierz^t» (r. 1880) na rok 1931 /pod red. T. Sas-Jaworskiego. - W-wa: T-wo opieki nad zwierz^tami Rzplitej Polskiej, 1931. - S. 26-33.
Стаття надшшла до редакци 15.04.2015
УДК 57(063)
Рудь О. Г., к.вет.н., доцент, Куцоконь Л. П., старший викладач © E-mail: Oleg.rud-rud1965@ukr.net
Пененсъкий державный гумамтарний утверситет, Пене, Украгна
ПАРАЗИТОФАУНА КОРОПОВИХ В УМОВАХ ВИРОЩУВАЛЬНО!
СИСТЕМИ ВАТ РМС «ОЛЕКСАНДРШСЬКА»
В сучастй науковт nimepamypi е багато Mamepianie, якг висв1тлюють основш шляхи тдвищення рибопродуктивност1 ставюв. Серед них еажлиее м1сце займае забезпечення етзоотичного благополучия стаекоеих господарсте, шляхом профтактики та л1кв1дацИ' найбыъш небезпечних паразитарних захеорюеанъ риб. Метою наших досл1джень було еиечення динам1ки паразитофауни у малъюв i цьогол1ток коропа протягом вегетащйного nepiody еирощуеання, а також термти ix заражения паразитами. Для цъого на протяз1 еирощуеалъного nepiody коропа, один раз в м1сяць проводили паразитолог1чний розтин малъюв Í3 еирощуеалъних ставюв рибдыъниц1 «Волошки» рибоводно-мел1оративног станцИ'
© Рудь О. Г., Куцоконь Л. П., 2015
159
«ОлександрШська». Всъого дослгджено 300 малькге i цьоголгток гз тръох еирощуеалъних стаете.
При паразитолог1чному досл1дженм д1агностували дее'ятъ захеорюеанъ збудниками яких е: Ichthyophthirius multifiliis, Trichodina acuta, Trichodina epizootica, Apiocoma piscicola, Gyrodaectylus elegans, Dactylogyrus vastator, Bothriocephalus acheslogna, Philometroides lusiana, Argulus foliaceus та еизначили ix сезонну динамту.
Серед еияелених захеорюеанъ широкого розпоесюдження набуе фыометрог'доз короте, максимум прояеу якого припае на липенъ. Це пояснюетъся тим, що у зе 'язку з тдеищенням i естаноеленням eidnoeidnozo температурного режиму й розеитком ееликог кыъкост1 циклоте, що спостер1гали у черет 2013 року, сформуеалися найбыьш сприятлив1 умоеи для ттенсиеного ераження мальме; зниження температурного режиму еодойми на юнець л1та-початок осет сприяе зменшенню чисельност1 рачюв й переходу тдрослог молодi на харчуеання донними оргашзмами й комбгкормами, що призеело до резкого зниження rnea30eaH0cmi риби.
Ключовг слова: фыометрог'доз, паразитолог1чний розтин, Koponoei, еирощуеалъм ставки, Шеаз1я, inmencueHicmb inea3ii, екстенсиемстъ iнеазй, рачки-циклопи, протозойт захеорюеання, гельмгнтози, мальки, цьоголгтки, лгкуеально-профтактичт заходи.
УДК 57(063)
Рудь О. Г., Куцоконь Л. П.
Роеенский государственный гуманитарныйуниеерситет, Ровно, Украина
ПАРАЗИТОФАУНА КАРПОВ В УСЛОВИЯХ ВЫРОСТНОЙ СИСТЕМЫ ВАТ
РМС «АЛЕКСАНДРИЙСКАЯ»
В современной научной литературе есть много материалов, которые освещают основные пути повышениярыбопродуктивности прудов, среди которых важное место занимает обеспечение эпизоотического благополучия прудовых хозяйств, путем профилактики и ликвидации наиболее опасных паразитарных заболеваний рыб. Целью наших исследований было изучение динамики паразитофауны у мальков и сеголеток карпа в течение вегетационного периода выращивания, а также сроки их заражения паразитами. Для этого на протяжении периода выращивания карпа, один раз в месяц проводили паразитологическое вскрытие мальков из выростных прудов рыбучастка «Васильки» рыбоводно-мелиоративной станции «Александрийская». Всего исследовано 300 мальков и сеголеток из трех выростных прудов.
При паразитологическом исследовании диагностировали наличие девяти заболеваний возбудителями которых являются: Ichthyophthirius multifiliis, Trichodina acuta, Trichodina epizootica, Apiocoma piscicola, Gyrodaectylus elegans, Dactylogyrus vastator, Bothriocephalus acheslogna, Philometroides lusiana, Argulus foliaceus и определили их сезонную динамику.
Установлено, что филометроидоз карпов, имеет наиболее широкое распространение, максимум его проявления пришелся на июль месяц. Это объясняется тем, что с повышением и установлением соответствующего температурного режима и развитием большого количества циклопов, что наблюдали в июне 2013 года, создаются наиболее благоприятные условия для интенсивного заражения мальков; снижение температурного режима водоема на конец лета, начало осени способствует уменьшению численности рачков и
160
перехода подросших мальков на питание донными организмами и комбикормами, что привело крезкому снижению заражения рыбы.
Ключевые слова: филометроидоз, паразитологическое вскрытие, карповые, выростные пруды, инвазия, интенсивность инвазии, экстенсивность инвазии, рачки-циклопы, протозойные заболевания, гельминтозы, мальки, сеголетки, лечебно-профилактические мероприятия.
UDC 57(063)
O. Rud, L. Kutsokon
Rivne State Humanitarian University, Rivne, Ukraine
PARAZYTOFAUNA CARPUNDER VYROSTNOYI THE JSC CCC «ALEXANDRIA»
In modern scientific literature there are a lot of materials which deal with questions of higher fish capacity productivity. Among them providing epizootological safety by preventive measures is very important point. The aim of our research was examination of the dynamics of parasites in carp fry and full-grown fish during the growing season, and the pest infestation timing. Thereto during the growing season of carp we conducted parasitological autopsy of fish from nursery ponds «Voloshky» (melioration station «Oleksandrijska»). 300 fries and full-grown specimens from three different nursery ponds were inspected. During the parasitologic research we have detected and observed seasonsl dynamics of nine causative agents of a disease (Ichthyophthirius multifiliis, Trichodina acuta, Trichodina epizootica, Apiocoma piscicola, Gyrodaectylus elegans, Dactylogyrus vastator, Bothriocephalus acheslogna, Philometroides lusiana, Argulus foliaceus).
Among them the most widespread was carp filometroidoz carp (maximum infection level was registered in July). It can be easily explained: in midsummer appropriate temperature conditions has set in; in this period crustaceans are in abundance and because of that the most favorable conditions for contamination; in summer-end and because of water temperature reduction the number of crustaceans is dropping and young fish begin to feed on ground organisms and mixed fodder (it causes contamination level decreasing).
Key words. filometroidoz carp, parasitological autopsy, nursery ponds, invasion, invasion intensity, invasion extensity, crustaceans, protozoan diseases, helminthiasis, fries, full-grown-fish, medioprophylactic measures.
Вступ. В Украш рибництво засноване на вирощуванш товарно! риби в ставках, басейнах, озерах i водосховищах. Об'ектами промислового вирощування е велика кшьюсть вид1в риб, серед яких основне мюце займае короп (Cyprinus Caprio L). В Украш частка коропа складае 75 % вщ yciei' товарно! риби. Розвиток рибного господарства на внутршшх водоймах та переведения ставкового рибництва на промислову основу з високим ступенем штенсифшацп не можуть устшно ироводитися без пщвищення загально! рибницько! i ветеринарно-саштарно! культури ще! галуз1 агроиромислового комплексу Украши. Розвиток i шдвищення продуктивное^ рибогосподарських водойм неможлив1 без постшно! i активно! профшактики хвороб риби з подальшою !х лшвщащею [3, 6].
У промислових водоймах заражения паразитами риби, кр1м втрати значно!!! частини, призводить до сповшьнення темп1в росту i зменшення коефщента вгодованост1. Б1льш1сть ¿нфекц1йних та швазшних хвороб вражають репродуктивну систему риб. Хвороби знижують також товарн1 якосп риби. В1дом1 випадки масово! вибраковки риби, непридатно! для харчових цшей внасл!док ураження !!
161
паразитами. Все це призводить до зниження рибопродуктивносп [1, 2, 7]. Саме тому, вивчення проблеми профшактики та розробка сучасних заход1в боротьби з гельмштозами для рибницьких господарств, займае одне i3 провщних мюць i залишаеться актуальною для сьогодення.
1нвазшш хвороби коропа розповсюджеш дуже широко i завдають велико! шкоди рибництву [4, 7]. Часпше зустр1чаються таю хвороби як ¿хтюфтирюз, триходинози, продактильози, дактилопрози, диплостомоз, фшометрощоз, карюфшьоз, ботрюцефальоз, аргульоз.
1з них найбшьш небезпечний - фшометрощоз. Збудником фшометрощозу е нематода Philometroides lusiana, що належить до родини Philometridae. Фшометрощоз коропа вперше був виявлений К. О. Вюманом на початку 60-их роюв у ставкових господарствах колишньо1 Латвшсько1 PCP, а дещо шзшше i в Украш [2, 3, 5]. Хвороба характеризуется гострим запаленням печшки, плавального Mixypa, нирок i супроводжуеться загальною штоксикащею оргашзму. Найбшьш небезпечним дане захворювання е для мальюв корошв, оскшьки ïx оргашзм е дуже чутливим до впливу личинок фшометрощес1в [4, 6].
Матер1али i методи. Дослщження проводились на 6a3i рибдшьнищ «Волошки» рибоводно-мелюративно1 станци «Олександршська» у 2013 рощ паразитолопчним вщдшом обласно! лабораторп ветеринарно! медицини за нашо! учасп. Об'ектом дослщжень був лускатий короп i сазано-короповий пбрид (Cyprinus carpio L), вирощений у ставках даного господарства. На протяз1 вегетацшного перюду вирощування мальюв i цьоголпок коропа проводили паразитолопчний розтин риб i3 трьох вирощувальних став1в (№10, 12, 13) за методом Е. И. Биховсько1-Павловсько1 та К. В. Секретарюка [5, 6]. Для дослщження вщбирали i3 кожного ставка по 25 екземпляр1в молод1 коропа, вагою вщ 9,0 до 28,0 г та довжиною 50-130 мм в залежносп вщ часу вщбору проб. Всього в дослщах обстежено 300 екземпляр1в мальюв i цьоголпок.
Метод повного паразитолопчного розтину проводили на живш pn6i, яку було вщловлено i3 р1зних дшянок ставюв. Огляд оргашв проводили у певнш послщовносп вщповщно до методичних рекомендацш.
Результаты дослщжень. Пюля зариблення вирощувальних ставюв, при дослщженш мальюв коропа впродовж першого мюяця (червень), було встановлено, що мальки з трьох дослщжуваних ставюв - №10, 12, 13 були швазоваш чотирма видами паразита, а саме: Trihodina acuta (екстенсившсть швази становить 4-6% при середнш штенсивносп 7-10 екз. на 1 особину), Apiocoma pisciola (екстенсившсть швази - 10-12 % при середнш штенсивност1 - 6-8 екз.), Dactylogyrus vastator (екстенсившсть швази - 10 % при середнш штенсивносп -36-43 екз.), Philometroides lusiana (екстенсившсть швази - 18-22 % при середнш штенсивност1 - 6-7 екз.). Таким чином, у ставках № 10, 12, 13 найбшьшу екстенсившсть та штенсивнють ураження риби паразитами становила фшометрощозна шваз1я.
У липш в ставках № 10, 12 i 13 вперше зустр1чаються таю збудники захворювань як: Ichthyophthirius multifiliis з екстенсивн1сю швази* — 5—8 % при середнш штенсивносп 4 екз.; Trichodina epizootica з екстенсивнютю швази - 4-6 % при середнш штенсивносп 4-8 екз.; Bothriocephalus acheilognathi з екстенсивнютю швази 8-12 % при середнш штенсивносп - 9-16 екз.. Паралельно спостери-али збшьшення як показниюв екстенсивносп так i штенсивносп швази у риб збудником Dactylogyrus vastator. Так, у вирощувальних ставках екстенсившсть ще1 швази становила -12-13 % при середнш штенсивносп 56-62 екз.. Спостери-али
162
також збшьшення екстенсивносп швазп до 8-14 % збудником Trichodina acuta, проте штенсивиють швази дещо знизилась i становила в середньому 8 екз.
Молодь коропа у липш була менш уражена збудником Apiocoma piscicola у nopißHHHHi i3 червнем мюяцем. Так, у вирощувальних ставках №10, 12, 13 екстенсившсть швазп становила 8 % при середнш штенсивносп - 5-12 екз.. 3 отриманих даних видно, що в липш спостер1гаеться наростання екстенсивносп та штенсивносп швазп збудником Philometroides lusiana, яю до кшця мюяця досягають свого максимуму. Так, екстенсившсть швазп перебувае у межах 34-38% при середнш штенсивносп 8-11 екз., яка е майже критичною для мальюв коропа.
В cepnHi в ставках № 10 i №13 вперше виявили збудника аргульозу Argulus foliaceus (екстенсившсть швазп 14 % при середнш штенсивносп 7-9 екз.). Максимальш показники екстенсивносп заражения риб спостер1гали збудниками: Ichthyophthirius multifiliis (екстенсившсть швазп - 8-16 % при середнш iHTeHCHBHOCTi - 8-12 екз.), Trichodina acuta (екстенсившсть швазп зросла до 1216 % при середнш штенсивносп 13-30 екз.) та Bothriocephalus acheilognathi (екстенсившсть швазп - 14-16 %, при середнш штенсивносп - 19-28 екз.). У cepnHi заражения мальюв цими збудниками досягае максимуму.
Разом з тим, проанал1зувавши отримаш даш, можна зробити висновок, що у cepnHi мюящ простежуеться теидеищя до знижеиия екстенсивносп та iHTeHCHBHOCTi заражения риб наступними збудниками - у ставках № 10, 12, 13: Apiocoma piscicola (екстенсившсть швазп - 4-6 % при середнш штенсивносп швазп 2-6 екз.), Dactylogyrus vastator (екстенсившсть швазп - 8-10% при середнш iHTeHCHBHOCTi - 20-40 екз.) та Philometroides lusiana (екстенсившсть - 26-28 % при середнш штенсивносп швази 6-8 екз.); у ставах №10, 12: Trichodina epizootica (екстенсившсть швазп - 6 8 % при середнш штенсивносп 4 екз.).
Восени (у вересш) в ставках № 10 i № 12 вперше виявили Gyrodactylus elegans (екстенсившсть швазп - 6 % при середнш штенсивносп - 10-11 екз.). Простежуеться спад як екстенсивносп так i штенсивносп швазп майже ycix виявлених збудниюв.
Таким чином, термши первинного швазування мальюв та цьоголпок коропа рАзними видами паразита у вирощувальних ставках вщповщають кшматичним умовам 2013 року, в якому найвищу температуру повгтря у лпш мюящ cnocTepirann у червш. Необхщно вщзначити, що мальки i цьоголпки в першу черту заразились ектопаразитами з прямим циклом розвитку (в основному), а шзшше ендопаразитами, що мають складний цикл розвитку.
iHTeHCHBHicTb швази цьоголгток коропа паразитами була вщносно иевисокою i становила: 4-30 екз. для найпроспших (Ichthyophthirius multifiliis, Trichodina acuta, Trichodina epizootica, Apiocoma piscicola); 10-62 екз. для моногенетичних сисушв (Gyrodaectylus elegans, Dactylogyrus vastator); 8-28 екз. для цестод (Bothriocephalus acheslogna); 3-11 екз. для нематод (Philometroides lusiana); 2 екз. -для ракопод1бних (Argulus foliaceus).
Пров1вши анал1з i узагальнення отриманих результат1в досл1джень, можна зробити висновок, що збудники протозойиих захворюваиь (Ichthyophthirius multifiliis, Trichodina acuta, Trichodina epizootica, Apiocoma piscicola), яю виявлеш у иезиачиих кшькостях не мають на рибу значного патолог1чиого впливу. Одиак, погАршеиия умов середовища та створеиия сприятливих умов для ïx розвитку, можуть призвести до швидкого розмиожеиия цих вид1в иайпрост1ших та спалаху, викликаиих ними, захворювань.
163
Бшьшу небезпеку для молод1 коропа у вирощувальних ставках рибдшьнищ «Волошки» становлять збудники гельмштозних захворювань. Заражения мальюв нематодами, а саме Philometroides lusiana з показниками екстенсивносп швазп -10-38 % та середньо! штенсивносп 6-11 екз., е для них дуже небезпечними i критичними.
Висновки. При паразитолопчному дослщженш риби з вирощувально! системи рибдшьнищ «Волошки», д1агностували у не! дев'ять захворювань збудниками яких е: Ichthyophthirius multifiliis, Trichodina acuta, Trichodina epizootica, Apiocoma piscicola, Gyrodaectylus elegans, Dactylogyrus vastator, Bothriocephalus acheslogna, Philometroides lusiana, Argulus foliaceus та спостер1гали i'x сезонну динамшу. Даш збудники були вщм1чеш у незначних кшькостях, тому не справляли на риб помпного патолопчного впливу.
Серед виявлених захворювань широкого розповсюдження набув фшометрощоз корошв; максимум заражения яким мальюв коропа припав на липень.
Розвиток фшометрощозу у господарств1 е наслщком невчасних та неповноцшних профшактично-оздоровчих заход1в, а також вщсутнього вщповщного лшування молод1 риб.
Перспективи подальших дослщжень. Розробити i впровадити в господарств1 ефективну систему лшувальних та оздоровчо-профшактичних заход1в, як1 б дали можливють значно скоротити та попередити збитки в^д ¿нваз1йних хвороб риби.
Лггература
1. Акбаев М. Ш. Паразитология и инвазионные болезни животних / М. Ш. Акбаев, А. А. Водянов, Н. Е. Косминков идр // - М.: Колос, 1998, - 744 с.
2. Васильков Г. В. Гельминтозы рыб / Г. В. Васильков // М.; Колос, 1983. -
208 с.
3. Грищенко Л. И. Болезни рыб и основы рыбоводства / Л. И. Грищенко, М. Ш. Акбаев, Г. В. Васильков // М.: Колос, 1999. - 456 с.
4. Микитюк П. В. Хвороби прюноводних риб / Микитюк П.В., Якубчак О. М. // . - К.: Урожай, 1992. - 187 с.
5. Секретарюк К. В. Лабораторна д1агностика швазшних хвороб риб / К. В. Секретарюк // Льв1в, - 2001. - 204 с.
6. Секретарюк К. В. Основш хвороби ставкових риб / К. В. Секретарюк, В. Й. Божик, О. I. Стрижак // Льв1в, 2001. - 112 с.
7. Сондак В. В. 1нвазшш хвороби риб: навч. пос1бник / В. В. Сондак, О. Б. Грицик, О. Г. Рудь // PiBHe: НУВГП, 2006. - 145 с.
Стаття надшшла доредакци 24.03.2015
УДК 619:618.177:636.3
Скляров П. М., д. вет. н., доцент © E-mail: pavlo_sklyarov@mail.ru
Днтропетровсъкий державный аграрно-економ1чнийумверситет, м. Днтропетроесък, Украта
РЕТИНОЛДЕФ1ЦИТНА НЕПЛ1ДН1СТЬ ОВЕЦЬ ТА KI3: ФАРМАКОЛОГ1ЧНА КОРЕКЦ1ЯI ПРОФ1ЛАКТИКА
Використання у комплексных програмах фармаколог1чног корекцп та превенцИ' ал1ментарног ретынолдеф1цытног Hemidnocmi овецъ та юз орыг1нальных в1там1нно-гормональных npenapamie, що м1стятъ каротын, забезпечуе полтшення показныюв гомеостазу, гормонального статусу, морфофункщоналъного стану оргатв ендокрынног та статевог сыстем.
© Скляров П. М., 2015
164
