CC BY
39
УДК 614.71:351.777
О.1. Турос, А.А. Петросян, Г.М. Давиденко
ОЦ1НКА СОЦ1АЛЬНИХ ВТРАТ ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ, ЗУМОВЛЕНИХ ПРОМИСЛОВИМ ЗАБРУДНЕННЯМ АТМОСФЕРНОГО ПОВ1ТРЯ ВИКИДАМИ ЗВАЖЕНИХ ЧАСТОК (ЗЧ10)
ДУ «1нститут громадського здоров 'я iм. О.М. Марзеева
Нац1онально '1 академИ медичних наук Украти»
лабораторiя якостi nовiтря
вул. Попудренка, 50, Кшв, 02094, Украша
SI «O.M. Marzeiev Institute for Public Health,
National Academy of Medical Sciences of Ukraine»
Air Quality Unit
Popudrenka str., 50, Kyiv, 02660, Ukraine e-mail: eturos@gmail.com
Ключовi слова: зважет частки, оцтка ризику для здоров 'я населения, сощалът втрати, управлтня ризиком Key words: particulate matter, human health risk assessment, social losses, risk management
Реферат. Оценка социальных потерь здоровья населения, обусловленных промышленным загрязнением атмосферного воздуха выбросами взвешенных частиц (ВЧ10). Турос Е.И., Петросян А.А., Давиденко А.Н.
Согласно существующим оценкам, на долю воздействия взвешенных частиц относят около 3% смертей от кардиопульмонарной патологии и 5% смертей от рака легких. В ходе проведения исследований были оценены социальные потери здоровья населения (в виде дополнительных случаев смертей), обусловленные рисковыми условиями загрязнением атмосферного воздуха взвешенными частицами разного аэродинамического диаметра (ВЧ10), которые присущи выбросам разных видов промышленных предприятий. Установлено, что 90% населения исследуемых городов проживает в условиях высоких экспозиций (>50 мкг/м3) и рисков для здоровья населения (IRM=10~3^10~4), обусловленных выбросами ВЧ10. Оценено, что вероятные социальные потери здоровья населения от выбросов ВЧ10 разными видами промышленных предприятий составляют для: металлургических - от 7,2 до 2193 дополнительных случаев смертей на протяжении жизни; машиностроительных -от 0,06 до 21; коксохимических - от 1,5 до 36; горнорудных - от 1,1 до 14,6. Это позволило установить, что при увеличении среднесуточной концентрации ВЧ10, прирост смертности составляет 0,6% на каждые 10 мкг/м3. Проведенные исследования позволили разработать инструменты для внедрения программ управления риском, обусловленного воздействием высоких экспозиций взвешенных частиц (ВЧ10) на состояние здоровья населения, которое проживает в зонах высокого риска.
Abstract. Assessment of social losses of pollution's health caused by man-made pollution of atmospheric air with emissions of particulate matters (PM10). Turos Ye.I., Petrosian A.A., Davidenko A.N. According to available estimates, about 3% of lethal outcomes from cardiac-pulmonary pathology and 5% from lung cancer are related to the impact of patriculate matters (PM). In the course of the study there were assessed social losses of population's health (additional death cases) caused by risk conditions of atmospheric air pollution with PM of various air-dynamic diameter (PM10), proper to emissions of various industrial enterprises. It was established that 90% of population of cities under study live under high exposures (>50 fg/m3) health and risks for population (IRM=10~3^10~4), caused by PM10 emissions. Results showed that metallurgical industry is responsible for 7,2 to 2193 additional mortality cases. The impact of machine building enterprises - from 0.06 to 21 cases; coke and chemical - from 1.5 to 36 cases; mining - from 1.1 to 14,6 cases. The findings revealed 0.6 % increase in lifetime mortality for each 10 fg/m3 in 24-hour average PM10 concentration. Based on research outcomes, a set of instruments was developed for implementation of air pollution risk management programs aimed at mitigation of health risks from (PM10) in highly exposed groups.
За даними BcecBiTHboï оргашзаци охорони здоров'я (ВООЗ), забруднення атмосферного пов^ря е одним з основних факторiв ризику, з яким в Сврош пов'язано 3,7 млн смертей на рш,
на частку яких припадае 80% випадюв перед-часних смертей вщ iшемiчних хвороб серця та шсульту, хрошчних обструктивних хвороб легешв та гострих шфекцш нижшх дихальних
17/ Том XXII/1
97
шляхiв - 14%, раку легешв - 6% [5, 9, 10]. При цьому Агентство США з охорони довкшля свщчить, що у США в результат впливу ат-мосферних забруднень щорiчно помирае майже 230 тис. населення, що чинить збитюв близько на 40-50 млрд доларiв на рiк та становить 1% вщ ВВП кра!ни (US EPA, 2014). Згiдно з даними експерив Всесвiтнього банку, в Росп збитки вiд забруднення атмосферного повпря е причиною 90 тис. додаткових випадкiв смертей, що становить 5% ВВП держави; в Укра!т - 22 тис. випадюв, що становить 4% ВВП; у Кита! ана-лопчш цифри сягають 1 млн, що, в свою чергу, становить 1% ВВП ще! кра!ни; в Казахстанi подiбнi оцшки за даними Казахського Нацю-нального медичного унiверситету та Амери-канського ушверситету (The American University, Washington DC) оцшюються в 11 тис. додатково! смертностi на рiк або 8,6 млрд дол. США, що становить 4,3% ВВП держави [4].
Проте е переконливi докази того, що негатив-ш ефекти для здоров'я, в тому чи^ захворю-вання та смерть вiд рестраторно! та серцево-судинно! патологи, в основному пов'язаш iз впливом викцщв речовин у виглядi твердих суспендованих часток / зважених часток з рiзним аеродинамiчним дiаметром (ЗЧ, ЗЧ№ ЗЧ25), про що свiдчать численш монiторинговi та етде-мiологiчнi дослщження, проведенi в багатьох кра!нах свггу (GC, США, Росiя, Бiлорусь, Казахстан) [4, 6, 7]. Встановлено, що на рахунок впливу ЗЧ вщносять близько 3% смертей вщ кардюпульмонарно! патологи та 5% випадюв смертей вщ раку легенiв. В Свропейському регю-нi ВООЗ ця частка в рiзних субрепонах становить вщповщно вiд 1 до 5% (WHO, 2013; 2014). При цьому слщ зазначити, що в Укра!ш мош-торинг 34i0 та ппешчш показники щодо його нормування в атмосферному повг^ населених мюць взагалi вiдсутнi. Це е причиною недовра-хування реальних соцiальних втрат, як несе суспiльство внаслiдок забруднення довкшля (зокрема атмосферного повпря ЗЧ), яю можуть бути вираженi в економiчних (вартiсних) оди-ницях, а саме в соцiально-економiчних збитках, пов'язаних з ризиком смертностi, захворюваностi населення та шшими непрямими втратами [3].
Зважаючи на актуальнiсть вищевикладеного, основною метою цього дослщження е ощнка ризиюв та соцiальних втрат здоров'я населення (у вигщщ додаткових випадюв смертей), пов'язаних iз забрудненням атмосферного повiтря зваженими частками рiзного аеродинамiчного
дiаметру (ЗЧ10), якi мютять викиди рiзних видiв промислових тдприемств.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Для розрахунюв ризику була використана загальна процедура методологi! оцiнки ризику для здоров'я населення (Human Health Risk Assessment), розроблена та рекомендована Агентством США з охорони довкшля та ВООЗ [7, 8], яка базувалася на використанш алгоритму роз-робленого лабораторiею якосп повггря ДУ «1ГЗ iм. О.М. Марзеева НАМНУ» [1, 8]. До дослщження було включено 30 основних промислових тдприемств, до складу викцщв яких входить до 90 % загального пилу (TSP), а саме: м. Ки!в (теплоенергетичш тдприемства - 14), Заш^жжя i Марiуполь (металургiйнi - 9 та кок-сохiмiчнi - 1), Дружкiвка (машинобудiвнi - 2), Днiпродзержинськ, Макi!вка, Дшпропетровськ (коксохiмiчнi - 3), Кривий Р^ (гiрничоруднi - 1). Територiальнi особливост розташування промислових об'ектiв (у т.ч. близько 5000 джерел викцщв) та сельбищних територш були внесет, уточнен та геокодованi за допомогою даних дистанцiйного зондування Землi (космiчних знiмкiв) та редактора карт АrcMap геошформа-цiйного пакету ArcGIS 10.0.
Розрахунки усереднених концентрацш (1-годинних, 24-годинних та рiчних концентрацiй) ЗЧ та ЗЧШ в приземному шарi атмосфери було проведено за допомогою програмного комплексу ISC-AERMOD (рекомендованого до використан-ня ВООЗ та Агентством США з охорони дов-кiлля), до модулiв якого введено: метеорологiчнi данi, рельеф мюцевосп, параметри джерел та характеристики викцщв, характеристика земле-користування [1].
Демографiчнi дат щодо характеристики екс-понованого населення за щшьнютю проживання, вiком та статтю в дослiджуваних мiстах були опрацьоваш за допомогою геоiнформацiйно! системи ArcGIS 10.0 та прив'язаш до мюць проживання (кожного будинку), що дозволило визначити зони найвищо! щшьносп проживання населення, яке пiдпадае тд експозицiю, роз-рахувати ризики та оцшити соцiальнi втрати населення (додатковi випадки смертей), яке проживае в зонах шдвищеного iнгаляцiйного ризику ЗЧ та ЗЧЮ.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
На пiдставi даних моделювання усереднених концентрацiй, отриманих за допомогою
програмного комплексу ISC-AERMOD, були проведет розрахунки pîbhîb шдивщуального ризику смертi вщ викидiв пилу ЗЧ10. Результати показали, що в м. KœBi вщ викидiв теплоенерге-тичного комплексу рiвнi ризику коливаються в межах IRM=1,7x10"7^3,7x10"6, у мм. Дншропет-ровськ та Макивка вiд коксохiмiчних пщ-приемств вiдповiдно: ICRtota1=1,5x10~6^5,7x10~5, IRM=3,5x10_6^2,4x10"5 та характеризуются до-пустимими рiвнями для проживання населення [2,8]. Це пов'язано: у м. Кшв з низькою ва-лiднiстю вихiдних даних та недосконалютю дозвiльноï документацiï щодо переходу тепло-енергетичних об'ектiв на iншi види палива; у мм. Дтпропетровськ та Макивка за рахунок впро-вадження природоохоронних заходiв, отриманих за результатами оцшки ризику при обгрунтуванш встановлення розмiрiв санiтарно-захисних зон та отримання дозволу на викиди на етат управлшня.
У мм. Запорiжжя та Mарiуполь спостер> гаються значнi перевищення викидiв 34i0 вiд пiдприемств металургшного комплексу, де ш-дивiдуальний ризик смерт знаходиться вщ-повiдно на рiвнях - IRM=1,5x10"5^1,0x10"3 i 2,1x10_4^8,7x10"4 та характеризуеться як не-допустимий для експонованого населення [1, 2, 8], що ймовiрно призводить вiд 9 додаткових випадюв смертей на 10000 ошб до 1 додатковоï смерт на 1000 осiб. Подiбнi рiвнi ризику вiд ЗЧю - IRM=4,2x10"6-1,0x10"3, встановленi вiд впливу викидiв машинобущвного комплексу, що характернi для умов проживання експонованого населення у м. Дружювка; коксохiмiчних пщ-приемств у мм. Заш^жжя та Днiпродзержинськ вщповщно: IRM=9,7x10"6-2,3x10"4, IRM= =2,2х10"5^2,3х10"4; гiрничорудного у м. Кривий Ри- - IRM=3,2x10"5-4,1x10"4.
З метою подальших розрахункiв сощальних втрат здоров'я населення, яке проживае у зонах пщвищеного ризику, до геоiнформацiйноï систе-ми у м. Запорiжжя було введено та геокодовано 14417 поштових адрес (геокодовано 680 тис. населення), у м. Дружювка - 6476 (геокодовано 64 тис. населення), у м. Черкаси - 13 198 поштових адрес (геокодовано 195 тис. населення). Встановлено, що щшьшсть населення в м. За-порiжжя коливаеться в межах вщ 8 до 44 тис. оаб на 1 км2, у м. Дружювка - вщ 700 осiб до 44 тис. ошб на 1 км2, у м. Черкаси - вщ 2 до 34 тис. ошб на 1 км2.
Що стосуеться шших мют, для яких ха-рактерне перевищення рiвнiв допустимого ри-
зику та яю були включеш до дослщження, а саме: мм. Кшв, Дшпродзержинськ, Mарiуполь, Днiпропетровськ, Mакiïвка та Кривий Рщ то данi щодо характеристики населення були узагаль-нет та гшотетично представленi на пiдставi розподiлу в рецепторних точках (РТ). Так, у м. KœBi з чисельшстю населення 3 144 тис. меш-канцiв (за даними 1нституту демографiï та со-цiальних дослщжень НАНУ), у кожнiй рецепторнш точцi (визначено 5 РТ) проживае близько 628800 осiб; у м. Дшпродзержинськ з чисель-нiстю населення 242646 мешканщв, у кожнiй рецепторнш точцi (визначено 64 РТ) проживае близько 3791 особи; у м. Mарiуполь з чисельшстю населення 458 533 мешканщв, у кожнш рецепторнш точщ (визначено 112 РТ) проживае близько 4094 осiб; у м. Дтпропетровськ з чисельшстю населення 1 000,16 тис. мешканщв, у кожнш рецепторнш точщ (визначено 40 РТ) проживае близько 25004 ошб; у м. Mакiïвка з чисельшстю населення 356118 мешканщв, у кожнш рецепторнш точщ (визначено 40 РТ) проживае близько 3709 ошб; у м. Кривий Р^ з чисельшстю населення 356118 мешканщв, у кожнш рецепторнш точщ (визначено 120 РТ) проживае близько 35625 оаб [1].
На пiдставi вищевикладеного та результат оцшки шдивщуального ризику смерт було роз-раховано ймовiрнi сощальш втрати для здоров'я населення у вшгщщ додаткових випадюв смертей (AM), пов'язаних з викидами 34i0 (рис. 1). Так, вщ викивдв пилу з дiаметром часток менше 10 мкм коксохiмiчними пщприемствами мм. За-порiжжя, Дшпродзержинськ, Mакiïвка та Дншро-петровськ, сощальш втрати будуть становити вщповщно: вщ 1,5 до 36; вщ 0,08 до 0,87; вщ 0,01 до 0,08; вщ 0,04 до 1,4 додаткового випадка смертей; у м. Дружювка вщ машинобущвних - вщ 0,06 до 21; у м. Кривий Р^ вiд прничорудного пiдприемства - вiд 1,1 до 14,6 випадка смертей протягом життя (AM). У м. Запорiжжя викиди металургшного комплексу можуть бути причиною 2193 додаткових випадюв смертей (при пе-симiстичному сценарiï щодо одночасно1' реа-лiзацiï всiх випадюв), у м. Mарiуполь - 7,2 випадка.
Це, у свою чергу, дозволило встановити, що при збшьшенш середньодобово1' концентраци РMl0, прирiст смертностi становить 0,6% на кожш 10 мкг/м3. Aналогiчнi дослiдження (рис. 2) в Сврош (Samet et al., 2000) вказують на зро-стання смертносп на 0,62 %, в США на 0,46% та Азп на 0,49 % (Cohen A. ct. а1., HEI 2004).
17/ Том XXII/1
99
Рис. 1. Ймовiрнiсна ощнка додатковоТ CMepTHOCTi вiд вики.мв ЗЧю у Шевченкiвському р-Hi м. Запор1жжя
Що стосуеться кра!н СНД, то першi до-слiдження такого роду були присвячеш оцiнцi ризику зростання захворюваносп та смертностi, зумовлених забрудненням повiтря у Волгоградi (Larson et al., 1998). Ларсон та ствавтори ви-користали екстраполяцiю даних американських дослщжень (з робiт Pope et al., 1992, Dockery et al., 1992, Kinney et al., 1995, яю, в свою чергу, вказували на зростання смертносп вщ ЗЧШ на 1,1%) для оцiнки коефщенту доза-вiдповiдь, який пов'язуе концентраци 34i0 в повiтрi з тд-вищенням частоти шкiдливих ефектiв для здо-ров'я. Вони встановили, що на кожш 10 мкг/м3
34i0 ризик смерт зростае на 1% (HRAPIE, WHO, 2014). Iншi дослiдження (Onishenko et al., 2003) передбачають, що ризик смерт зростае лише на 0,5%. Зважаючи на вищевикладене, можна кон-статувати, що 0,6% прогнозного зростання смертносп на кожнi 10 мкг/м3 викцщв 34i0 у м. Запорiжжя е достатньо високим показником. Слщ мати на увазi, що розраховаш випадки додатково! смертi на територп мiста нiколи не реалiзуються одночасно, i тому деталiзацiя за допомогою когортних дослiджень випадкiв смертей у зонах ризику потребуе проведення подальших епiдемiологiчних дослiджень.
прирiст CMepTHOCTi на кожш 10 мкг/м3 РМ10
%
0,7 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2 0,1 0
0,62 0,61 06
0,46 0,49 / У
/
США (90 европа (21 Азiя (4 мюта) РАНО (3 УкраТна (4 мют) MicTo) мiста) мiста)
Рис. 2. Короткочасш впливи РМю та смертшсть: глобальний огляд результат часових ря.ив
ВИСНОВКИ
Проведет дослщження пщтвердили високу ймовiрнiсть впливу забруднення атмосферного пов^ря викидами зважених часток з аероди-намiчним дiаметром менше 10 мкм на оргашзм експоновано1' людини. Це стосуеться населення, яке проживае в умовах пщвищених рiвнiв ризику, спричинених функщонуванням рiзних груп промислових тдприемств. Отримаш результати зу-мовлюють необхщтсть поглиблення оцiнок со-цiальних втрат (збитюв) здоров'я працездатного населення на етат управлiння ризиком.
1. Розраховано рiвнi iндивiдуального ризику смертi (IRM) для фракци зважених часток з аеро-динамiчним дiаметром менше 10 мкм (ЗЧ10). Визначено, що у м. K^Bi вщ викидiв тепло-енергетичного комплексу рiвнi ризику коли-ваються в межах IRM=1,7x10-7-3,7x10-6; у мм. Дтпропетровськ та Mакiïвка (вщ коксох> мiчних) вiдповiдно: ICRtotal=1,5x10-6-5,7x10-5, IRM=3,5x10-6-2,4x10-5 та характеризуються до-пустимими рiвнями для проживання населення; у мм. Запорiжжя та Днiпродзержшнськ вiд коксохь мiчних пiдприемств становили вiдповiдно: IRM= =9,7x10-6 -2,3x10-4 та IRM=2,2x10-5-2,3x10-4; у мм. Запорiжжя та Mарiуполь вщ пiдприемств металургiйного комплексу вiдповiдно IRM=1,5x10-5-1,0x10-3 та IRM=2,1x10-4-8,7x10-4, що характеризуються як недопустим для експо-нованого населення. Подiбнi рiвнi ризику -IRM=4,2x 10-6- 1,4x10-3 та IRM=3,2x10-5-4,1x10-4 вiдповiдно встановленi й вiд впливу викщщв машинобудiвного та гiрничорудного комплексу,
що характерш для умов проживання експоно-ваного населення мм. Дружкiвка та Кривий Рт.
2. Охарактеризовано населення за щшьшстю проживання, вiком та статтю з метою визначення рецепторних точок та подальших розрахункiв сощальних втрат здоров'я населення (смертей), яке проживае у зонах пщвищеного ризику вщ ЗЧ10. До геошформацшно1' системи введено у: м. Запорiжжя - 14417, м. Дружювка - 6476, м. Черкаси - 13 198 поштових адрес. В шших мютах (Кшв, Дшпродзержинськ, Mарiуполь, Дтпропетровськ та Mакiïвка) дат щодо характеристики населення були узагальнеш та гшотетично представлен на пiдставi розподiлу в рецепторних точках.
3. Ощнено ймовiрнi соцiальнi втрати для здоров'я населення вщ викидiв ЗЧ10 у вт\щщ додаткових випадкiв смертей. Встановлено, що вщ коксохiмiчних тдприемств мм. Запорiжжя, Днiпродзержинськ, Mакiïвка та Дтпропетровськ сощальш втрати будуть становити вщ 0,01 до 36 додаткових випадюв смертей протягом життя; у м. Дружювка вiд машинобудiвних тдприемств -вщ 0,06 до 21 випадюв смертей; у м. Кривий Р^ вiд гiрничорудного комбiнату - вщ 1,1 до 14,6; у мм. Запорiжжя та Mарiуполь вщ металургiйного комплексу вiдповiдно 2193 та 7,2 додаткових ви-падкiв смертей. Це дозволило встановити, що при збшьшенш середньодобово1' концентрацiï РM10 прирют смертностi становить 0,6% на кожш 10 мкг/м3.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Сощальш втрати здоров'я населення, обумов-леш промисловим забрудненням атмосферного повггря / О.1. Турос, r.M. Давиденко, A.A. Петросян [та ш.] // Aктуальнi питання захисту довкшля та здоров'я населення Украши: результати наукових розробок 2014 р. - Кшв, 2015. - С. 8-34.
2. Air quality guidelines — global update 2005 / WHO Regional Office for Europe. - Copenhagen, 2006. - 484 p.
3. CMH. Macroeconomics and Health: Investing in Health for Economic Development [Electronic resource]. - Geneva, 2001. - 210 p. - Mode of access: http://lib-doc.who.int/publications/2001/924154550X.pdf.
4. Cost of Air pollution in Kazakhstan: Human Health Risk Assessment / U. Kenessariyev, M. Brody, A. Golub [et al.] // J. Environmental Protection. -2013. - N 4. - P. 869-876.
5. Environment and Human Health: Joint EEA-JRS report / European Environment Agency. - Copenhagen, 2013. - 112 p.
6. Framework plan for the development of monitoring of particulate matter in EECCA / WHO European Centre for Environment and Health.- Bonn, 2006. - 40 c.
7. Health risks of air pollution in Europe - HRAPIE: technical report / WHO Regional Office for Europe. -Copenhagen, 2014. - 65 p.
8. Human health risk assessment [Electronic resource]. Mode of access: https://www.epa.gov/risk/hu-man-health-risk-assessment.
9. Report on the European Environment and Health Process (2010-2013) / WHO Regional Office for Europe. - Geneva, 2013. - 21 p.
10. Review of evidence on health aspects of air pollution - REVIHAAP: technical report / WHO Regional Office for Europe. - Copenhagen, 2013. - 302 p.
17/ Том XXII/1
101
REFERENCES
5. Environment and Human Health: Joint EEA-JRS report. European Environment Agency. Copenhagen, 2013; 112.
6. Framework plan for the development of monitoring of particulate matter in EECCA. WHO European Centre for Environment and Health. Bonn, 2006;40.
7. Health risks of air pollution in Europe - HRAPIE: technical report. WHO Regional Office for Europe. Copenhagen, 2014;65.
8. Human health risk assessment. [Electronic resource]. Available from: https://www.epa.gov/risk/hu-man-health-risk-assessment.
9. Report on the European Environment and Health Process (2010-2013). WHO Regional Office for Europe. Geneva, 2013;21.
10. Review of evidence on health aspects of air pollution - REVIHAAP: technical report. WHO Regional Office for Europe. Copenhagen, 2013;302.
CraTra Haginm^a go pegaKmi' 27.12.2016
♦
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ЕМБРIОТОКСИЧНОÏ ДП ДЕЗЛОРАТАДИНУ НА ОРГАН1ЗМ ЛАБОРАТОРНИХ ТВАРИН ПРИ 1НТРАНАЗАЛЬНОМУ ШЛЯХУ НАДХОДЖЕННЯ
Львiвський нацюнальний медичний утверситет м. Данила Галицького
вул. Пекарська, 69, Львiв, 79010, Украна
Danylo Halytskiy Lviv National Médical University
Pekarska Str., 69, Lviv, 79010, Ukraine
e-mail: expertiza39@gmail.com
Ключовi слова: ембрютоксичнкть, ттраназальне введення, дезлоратадин Key words: embryotoxicity, intranasal administration, desloratadine
Реферат. Исследование эмбриотоксического действия дезлоратадина на организм лабораторных животных при интраназальном пути введения. Алёхина Т.А., Туркина В.А., Грушка О.И. Проведено исследование возможного негативного эффекта антигистаминного препарата третьего поколения, дезлоратадина, на антенатальное развитие плодов и показатели эмбриогенеза при интраназальном пути введення в организм лабораторных животных в дозах, которые соответствуют концентрациям 1,3 мг/м3 та 13, 0 мг/м3. В данных условиях эксперимента дезлоратадин не вызывает достоверных изменений показателей
1. Turos OI, Davydenko HM, Petrosian AA. et al. [Social health loss due to industrial air pollution]. Ak-tualni pytannia zakhystu dovkillia ta zdorovia naselennia Ukrainy: rezultaty naukovykh rozrobok. 2015;8-34. Ukrainian.
2. Air quality guidelines - global update 2005. WHO Regional Office for Europe. Copenhagen, 2006;484.
3. CMH. Macroeconomics and Health: Investing in Health for Economic Development. Geneva, 2001;210. Available from: http://libdoc.who.int/publications/2001/-924154550X.pdf.
4. Kenessariyev U, Brody M, Golub A, et al. Cost of Air pollution in Kazakhstan: Human Health Risk Assessment. Journal of Environmental Protection. 2013;4:869-876.
УДК 612.646:615.218:615.9:616-092.9
Т.А. Альохта, В.А. Туркта, О.1. Грушка
