CC BY
21
DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-1-148-211-216 УДК 378:504-057.875:578+579 Дерев'янко Т. В., Звягольська I. М.
ОЦ1НКА Р1ВНЯ СФОРМОВАНОСТ1 ЕКОЛОПЧНО'' КУЛЬТУРИ У СТУДЕНТ1В МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ П1Д ЧАС 'Х НАВЧАННЯ НА КАФЕДР1 М1КРОБЮЛОПП,
В1РУСОЛОПИ ТА 1МУНОЛОПП УкраУнська медична стоматологiчна академiя (м. Полтава)
derevyanko602@ukr.net
Вступ. Вирiшення проблеми глобально'1 еколопчноТ кризи нашоТ краТни можливе лише в рамках еколопчноТ свщомосп, культури, освiти, виховання, якi виступають необхiдною передумовою оптимiза-ци та гармошзацп системи «сусшльство-природа». Пiдвищення еколопчноТ грамотностi та формування еколопчноТ культури у широких верств населення е загальновизнаною домiнантою в сучасному еколо-гiчному русi рiзних краТн. Виховання i формування еколопчноТ культури е комплексною сощальною проблемою, розв'язання якоТ може бути лише системним - на основi залучення фшансових, полiтико-правових i освп"шх чинникiв. Рiвень еколопчноТ культури зна-чною мiрою обумовлюе екологiчну безпеку краТни, що е стержнем збалансованого розвитку сусшльства [1,2,3].
Екологiчна культура та виховання виступають регуляторами еколопчноТ дiяльностi. Еколопчна культура е, за своею суттю, своерiдним «кодексом поведшки», що лежить в основi еколопчноТ дiяльностi та еколопч-ноТ поведiнки. Вона включае в себе певний зрiз сус-пiльно виробленого способу самореалiзацií людиною себе в природа культурнi традицп, життевий досвщ, моральнi почуття та моральну оцшку ставлення лю-дини до природи. Еколопчна культура, за своТм змк-том, е сукупнiстю, знань, норм, стереотишв i «правил поведiнки» людини в оточуючому Тт природному свт.
Шлях до високоТ еколопчноТ культури лежить через ефективну еколопчну освп"у [2,3,4]. Проблема еколо-гiчного безпечного розвитку, фiзичного та морального здоров'я сусшльства - це, насамперед, проблема шдивщуальноТ та колективноТ свщомосп, формування якоТ е прюритетом системи освiти [5]. Змiст безпе-рервноТ еколопчноТ освiти та виховання включае дв1 ланки - формальну i неформальну. До першоТ ланки вщносяться загальна система освiти, яка кнуе в Укра-Тш на таких рiвнях: дошкiльна, шкiльна, позашкшьна, професiйно-технiчна, вища та пiслядипломна освп"а. Друга ланка системи еколопчноТ освп"и та виховання мае просвiтнiй характер, формуе еколопчну свщо-мiсть i культуру населення.
Сьогоднi якiсно нова система нацюнальноТ еколопчноТ освiти мае забезпечити пiдготовку молодого поколшня, спроможного вийти зi стану еколопчноТ кризи, подолавши споживацьке ставлення до природи [1,5]. Адже, порушення еколопчноТ рiвноваги зумо-вило розповсюдження генетичних, алерпчних, шфек-цiйних, паразитарних, онколопчних хвороб, бiльшiсть яких пов'язаш з екологiчними факторами [6]. Саме медичш працiвники першими стикаються з негатив-ним впливом екологiчних проблем на здоров'я людини. Тому формування у майбутшх фахiвцiв-медикiв
високого рiвня еколопчно'т свщомосл та культури, умшня застосовувати знання з медичнот екологп при виконаннi свотх професшних обов'язкiв е важливою умовою яшсно'т професшно'т пiдготовки [3,7,8].
Однiею з головних шдсистем единот системи без-перервнот еколопчно'т освiти та виховання е подсистема вузiвсько'т еколопчно'т освiти, коли студент набувае певних еколопчних знань вiдповiдно до свотх професшних обов'язшв. Адже, кожен громадянин мае воло-дiти необхщною базою екологiчних знань, що дозволить розумiти й оптимально розв'язувати еколопчш проблеми на основi наукових знань процеав розвитку бюсфери, загальнолюдських досвiду й цiнностей. Еколопчна подготовка кадрiв у сферi медицини мае також важливе державне значення, оскшьки покликана допомогти у виршенш життево важливих сощаль-но-економiчних, еколого-економiчних i геополiтичних проблем.
Вщповщно освпто'т' програми, за якою здшсню-еться пiдготовка здобувачiв другого (мапстерсько-го) рiвня вищот освiти з галузi знань 22 «Охорона здоров'я» спещальносл 222 «Медицина» в Укратн-ськiй медичнiй стоматологiчнiй академп (далi - УМСА), формуються загальнi та спещальш (фаховi) компе-тентностi, як спрямованi на набуття студентами вщпо-вiдних екологiчних знань. Це, зокрема, прагнення до збереження навколишнього середовища; здатнiсть до оцiнювання впливу навколишнього середовища, соци ально-економiчних та бюлопчних детермiнант на стан здоров'я шдивщуума, ам'т', популяцп [9]. Формування даних компетентностей сприяють такi навчальнi дис-циплiни як, медична бiологiя, мтробюлопя, вiрусоло-гiя та iмунологiя [7,10,11], ппена та екологiя, безпека житт^яльносп та iншi.
Метою представленого дослщження було вивчен-ня рiвня еколопчно'т освiти i виховання у студенев ме-дичного факультету, а також оцшити рiвень сформо-ваностi еколопчних знань шд час вивчення навчально'т' дисциплiни «Мтробюлопя, вiрусологiя та iмунологiя» на прикладi Укратнськот медичнот стоматолопчно'т академп.
Об'ект i методи дослщження. З метою оцiнки рiвня екологiчних знань та еколого-професшно'т спря-мованостi проведено опитування 150 студенев II, Ill курсiв та Ill курсу з нормативним термшом навчання (далi - НТН), медичного факультету УМСА, як здобу-вають другий (мапстерський) рiвень вищот освiти з галузi знань 22 «Охорона здоров'я» спещальносл 222 «Медицина». Вiк респондент - 18-23 роки. Загальна характеристика вибiрки студентiв представлена в та-блицi 1.
Методом опитування було обрано анкетування. Тема анкетування - «Значення екологгчноТ освiти в
Таблиця 1.
Загальна характеристика вибiрковоi сукупност1
студентiв УМСА, якi приймали участь в анкетуванш
Назва факультету Курс Загальна кшьмсть опитаних Середнш BiK опитаних
Медичний II 50 18,6
Медичний III 50 19,3
Медичний Ill (НТН) 50 20,9
майбутнiй професiйнiй дiяльносri». Завдяки аношм-ностi та особисто значущими для студентiв питання-ми анкетування е найбiльш iнформативним i опера-тивним способом опитування [4]. Опитування було очним, вибiрковим, питання в анкетах були: закрит^ натвзакрит^ альтернативы та неальтернативш. Анкета включала питання як загально-еколопчного характеру, так й еколого-професшного спрямування, зо-крема з мшробюлогп, вiрусологп та iмунологп. Адже, вагому роль у формуванш екологiчних знань майбут-шх лiкарiв сприяе вивчення навчальноТ' дисциплши «Мшробюлопя, вiрусологiя та iмунологiя» (студенти медичного факультету вивчають дисциплiну протягом семестрiв). Набутi екологiчнi знання е власним надбанням особистосп, вони формуються пiд впли-вом еколопчноТ' шформацп та певного понятшно-термшолопчного апарату, якi студенти отримують на лекцшних i практичних заняттях, шд час аудиторноТ' i позааудиторноТ' самостшноТ' пiдготовки, вирiшення тестових завдань рiзних видiв складностi i направле-носп, у тому числi iз бази даних лщензшного iспиту «Крок - 1» [7,8,10,12].
Результати дослщження та Тх обговорення. За результатами оцшки сформованостi еколого-правових знань майбутшх лiкарiв було встановлено, що серед них найбшьшу частину (31,3 %) складають студенти, якi на питання анкети «Як Ви знаете нормативно пра-вовi акти в галузi охорони природи?» вiдповiдають «Закон Украши «Про охорону навколишнього природного середовища» та Конституцiя Украши. Другою за величиною групою (28,6 %) е частина студент, як1 можуть назвати як вказаний Закон, так й Конститущю Украши. Третьою (20,0 %) е група опитаних студенев, як зазначають лише Конститущю Украши. 13,3 % -респонденти, яким не вщомо жодного нормативного акту природоохоронного законодавства. Зрозумшо, що дуже важко за таких умов формувати еколопчний досвщ майбутнього фахiвця, який сам не знае осно-вних норм поведшки людини в галузi охорони природи (права, обов'язки, порядок дш у випадку еколопч-них катастроф тощо).
Думки студенев медичного факультету, що брали участь у нашому експериментальному дослщженш, роздшилися на запитання: «Чи вважаете Ви, що еко-логiчна освiта е необхщною та обов'язковою?», ми отримали наступш вiдповiдi. Третина опитаних респондент у своТ'х анкетах вщзначила, що екологiчна освiта е необхщною та обов'язковою на всiх етапах освп"ньо-виховно'| роботи, починаючи з дошкшьних закладiв; 21,3 % - вщповти, що досить курсу «Осно-ви екологп» у вищих закладах освiти; 20,0 % - вщзна-
чили, що еколопчш дисциплiни необхiдно викладати, починаючи з початковоТ' школи; 12,7 % - обрали те, що еколопчш предмети потрiбно ввести, як обов'язков^ в програму для старшокласнишв i лише 8,7 % опитаних студент стверджують, що екологiчна освп"а - це вузь-копрофiльнi знання, необхщш тiльки для пiдготовки фахiвцiв щеТ" сфери.
Розподiл вiдповiдей студент на питання: «Як Ви оцшюете свою обiзнанiсть з питань екологп?» наведений в табл. 2. Встановлено, що студенти мало обiзнанi в питаннях екологп (56,6 %). Найбшьша кшьшсть респондент (10,0 %), як вважають себе необiзнаними в
Таблиця 2.
Розподiл вщповщей на питання: «Як Ви оцiнюeте свою обiзнанiсть з питань екологп?» студенлв медичного факультету УМСА
Варiанти вщповщей: %, вiд загальноУ кiлькостi респондентiв
II курс III курс III курс НТН Всього
добре обiзнаний 38,0 48,0 30,0 39,4
мало обiзнаний 60,0 52,0 60,0 56,6
необiзнаний 2,0 0 10 4
екологгчних питаннях, серед студентiв Ill курсу з НТН.
В той же час на запитання анкети «Чи вважаете Ви за потрiбне поглиблювати своТ знання з екологп?» пе-реважна бiльшiсть студентiв (50,7 %) вГдповгдае «нi».
При дослiдженнi джерел гнформування про еко-логiчнi проблеми бтьшгсть студентiв обирають по де-кiлька вiдповiдей: 34,6 % опитаних покладаються на засоби масовоТ гнформаци та 1нтернет-ресурси, а 21,3 % студент iз цими джерелами ще й вiдзначають на-уково-популярну лгтературу. Решта опитаних студен-тiв отримують гнформацгю про екологiчнi проблеми is одного джерела, в тому числг 3,3 % - лише у навчаль-ному закладг. Щодо того, хто, на думку студент, мае найбгльший вплив на формування еколопчноТ ситуа-цгТ у мiстi i можливостi ТТ змiни, ми отримали наступш результати. Бтьшгсть студентiв (28,0 %) вважають дг-евими еколопчш заходи мгсцевих органгв влади; 10,6 % опитаних прихиляються до кергвництва найбгльш крупних промислових пгдприемств мгста; по 6 % респондент надають авторитет природоохоронним органам i установам, науковим установам, громадським екологгчним органгзацгям, а 2,6 % - вважають, що нгхто гз перелгчених установ не мае впливу на еколо-ггчну ситуацгю в мгстг. 46,7 % опитаних студент обрали по декглька варгантгв вгдповгдей на це запитання.
Серед найбгльш значимих проблем м. Полтави та областг, 76,0 % майбутнгх лгкаргв схиляються до взаемопов'язаного комплексу екопроблем i видг-ляють: забруднення атмосферного повгтря, безгос-подарне вгдношення до вгдходгв, Тх нерацгональний збгр, забруднення вгдкритих водних об'ектгв i питноТ води, забруднення та порушення земельних ресурсгв, нерацгональне використання природних ресурсгв, а також низька якгсть продукт харчування. 2,0 % респондент вважають, що немае нгяких екологгчних проблем.
На питання: «Як Ви думаете, чи потргбнг пергодич-на пгдготовка i пгдвищення квалгфгкацгТ фахгвцгв ргзних напрямгв з питань екологгТ та охорони навколишнього природного середовища?» ми отримали дещо не
очтувану вiдповiдь: 60,7 % студенлв вiдповiли - «так, потрiбна»; «достатньо профiльних фахiвцiв» - 32,7 %; 3,3 % респондент обрали, що не потрiбна, решта 3,3 % не могли визначитися з вщповщдю («не знаю»). Проте, майбутш лiкарi повиннi володiти еколопчни-ми знаннями з метою визначення впливу еколопчних фактс^в на людину, попередження Тх несприятливого впливу на оргашзм, а також мати змогу усвщомлено аналiзувати результати лабораторних (мтробюлопч-них, iмунологiчних) обстежень пацiентiв, пов'язувати Тх iз умовами середовища, в яких перебувае людина, умовами i режимом ТТ харчування, особливостями ТТ побуту, звичок, професшноТ дiяльностi, тощо [3]. В зв'язку з цим, необхщно акцентувати увагу на зв'язок мiж екологiчними проблемами та станом здоров'я на-селення, закономiрностi розвитку екозалежних захво-рювань, заходи профiлактики шфекцшних i соматич-них захворювань, пов'язаних iз негативним впливом шкiдливих еколопчних чиннишв.
В табл. 3 показано розподш думок студентiв щодо впливу несприятливоТ еколопчноТ ситуацп м. Полта-ви та областi на стан особистого здоров'я та здоров'я близьких.
За результатами оцшки вiдповiдей студенлв встановлено, що серед них найбшьшу частину (71,4 %) складають студенти, якi пов'язують погiршення здоров'я населення iз екологiчними проблемами ре-пону. Дуже прикро, що решта майбутшх лiкарiв так не вважають, або ж зовам не володшть шформащею.
Щодо якостi води, бiльшiсть студенлв медичного
Таблиця 3.
Розподiл вщповщей на питання: «Чи вважаете
Ви, що якiсть навколишнього природного середовища м. Полтави та област спричиняе ктотний вплив на стан Вашого здоров'я чи здоров'я близьких?»
Варiанти вщповщей: %, вщ загальноУ кiлькостi респонденлв
II курс III курс III курс НТН Всього
так 74,0 68,0 66,0 71,4
ж 4,0 6,0 12,0 7,3
не знаю 14,0 4,0 10,0 9,3
не володiю шформащею 8,0 22,0 12,0 12,0
факультету вщповщають на питання: «Купую бутильо-вану питну воду». Однак, 23,3 % опитаних студенлв, все ж таки, вживають водопровщну воду без попере-дньоТ обробки, а 22,6 % студенлв, зазвичай, п'ють во-допровiдну воду, але тiльки тсля кип'ятiння. I, лише 16,0 % респондент вважають, що вода чиста, але по-требуе доочищення в фшьтрах. На рис. 1 вщображено розподiл вiдповiдей студентiв за Тх вщношенням до купання у вщкритих водоймах населених пунктiв.
Друга частина питань анкети була спрямована на оцшку рiвня знань студентiв iз мтробюлогп, ви русологп та iмунологií, у змiстi питань вiдображено взаемозв'язок iз екологiею. Зокрема, пiд час вивчен-ня модуля 1 «Морфолопя i фiзiологiя мiкроорганiзмiв. Iнфекцiя. 1муштет» закладаються базиснi теоретичн1 основи iз загальноТ мтробюлогп, вiрусологií та iмуно-логп з одночасним оволодiнням студентами навичок I вмшь, якi майбутш фахiвцi мають змогу вiдтворити не
Рис. 1. Розподш вщповщей на питання: «Як Ви вважаете, яккть води у водоймищах м. Полтави (чи Вашого мкта) дозволяе купатися?»
лише у межах вузу, а й шд час свое! фаховоТ практично! дiяльностi [7,10,12]. У результат анкетування було з'ясовано вщношення студентiв до цiнностi та необ-хiдностi знань з мтробюлогп, вiрусологN та iмунологN для подальшоТ дiагностики, профiлактики i лiкування iнфекцiйних захворювань, а також для саштарноТ оцшки довкшля та його еколопчного благополуччя (рис. 2). Вiдповiдi студенлв II, III та III (НТН) курав були поди бними: бiльшiсть респондентiв (82,0 %: 88,0 %:86,0 %) обрали «так, звичайно»; 2,0 %, 4,0 % та 10,0 % (вщпо-вщно) вважають, що «шякого вiдношення не мають»; шшш частинi опитаних студентiв «важко вщпов^и» (10,0 % - II курс, 8,0 % - III курс, 2,0 % - III з НТН) або ж вони «не знають» (6,0 % - II курс i 2,0 % - III курс з НТН).
Знайомство зi свтом мiкроорганiзмiв розпочина-еться iз з'ясуванням його важливоТ ролi у формуванн1 сучасноТ бiосфери: створенш газового складу атмос-
вако В1ДПОВ1СТИ
шякого вщношення не мають
так,звичаино
Uli курс НТН
1 2%
0
■ 6%
I 2%
8%
■ 10%
■ 10%
■ 4%
Г 2%
88%
^Н 82%
■ Шкуре "11 курс
Рис. 2. Розподш вщповщей на питання: «Чи згодш Ви, що для диагностики, профилактики i лшування шфекцшних захворювань, а також для санггарноУ оцшки довкшля та його екологiчного благополуччя необхщними та цiнними е знання з мшробюлогм, вiрусолоriV та iмунолоrii?»
фери, бiологiчному та геохiмiчному кругооб^у речо-вин, накопичення родючого шару Грунту та iн. Це дае можлив^ь розумiння убiквiтарностi мiкроорганiзмiв (патогенних, умовно патогенних i непатогенних), як1 перебувають в будь-яких екологiчних шшах бюсфе-ри, оточують i супроводжують людину впродовж всiх етапiв онтогенезу. На питання, чи мтрооргашзми е одним iз чинникiв бiологiчного забруднення довкшля, було отримано наступш результати (рис. 3): «так» - 74,0 % (II курс), 80,0 % (III курс) i 68,0 % (III курс is НТН). Не зважаючи на те, що вс дослщжуваш групи студенлв вивчили 1 модуль не значна частка вщпови ли: «нi» - 16,0 % (II i III курс), 24,0 % (III курс iз НТН) або «не знаю» - 10,0 % (II курс), 4,0 % (III курс) i 8,0 % (III курс iз НТН).
Рис. 3. Розподш вщповщей на питання: «Чи вважаете Ви, що мiкроорганiзми е одним i3 чинникiв бiологiчного забруднення довкшля?»
На питання «Яка роль медичних пра^внишв у по-передженнi забруднення навколишнього середовища?» вiдповiдi студентiв II, III та III i3 НТН курав дещо вiдрiзнялися (рис. 5).
Практичне значення для майбутньо''' професп лЬ каря мають екологiчнi знання щодо характеру впли-ву фактов навколишнього середовища на мтро-оргаызми. Це дозволить регулювати процесами жип^яльност мiкрооргaнiзмiв, згубно впливати на рiзнi групи патогенних видiв у процес профiлaктики i лiкувaння iнфекцiйних захворювань. Згубний вплив фiзичних i хiмiчних фaкторiв на мiкрооргaнiзми мае вагоме практичне використання в медицину зокрема при комплексному проведены протимтробних захо-дiв (асептики, антисептики, дезшфекцп) [10,11].
У результат анкетування було з'ясовано, що окремi студенти - майбутн лiкaрi (31,4 %) осо-бисто не звертають уваги на попереджувальн та зaбороннi знаки щодо забруднення i збшьшен-ня мiкрофлори об'ек^в навколишнього середовища. Це свщчить про |'х низький рiвень знань як iз основ екологп так i основ мшробюлогп.
Що стосуеться питання про те, що пол^они вiдходiв, несaнкцiоновaнi смiттезвaлищa е «вог-нищем» розмноження i джерелами поширення рiзномaнiтних видiв мiкрооргaнiзмiв (у тому чист патогенних) бiльшiсть студентiв уах курсiв (84,7 %) вiдповiли «так, звичайно»; 4,7 % - обра-ли «шякого вщношення не мають»; ¡нша частка опитаних обрали вщповщь «важко вiдповiсти» або «не знаю». На рис. 4 вщображено розподш вщповщей студентiв за |'х вщношенням до роз-дiльного збору твердих побутових вiдходiв (у межах курав вщпов^ були подiбними).
■ так, я завжди прагну сортувати
7,30% с i ^ вщходи;
ли ■ так, якщо будуть створен i
^ необхщш для цього умови
(наприклад, спещальш CMirreBi
и контейнери для роздыьного збору)
ч 74,70%
Рис. 4. Вщношення студенлв до роздiльного збору твердих побутових вiдходiв.
Рис. 5. Розподш вщповщей на питання: «Яка роль медичних працiвникiв у попередженш забруднення навколишнього середовища?
Рис. 6. Розподiл вiдповiдей на питання: «Чи необхщш знання фахiвцям у медичнiй сферi з екологГТ мiкроорганiзмiв?»
На рис. 6 показано розподш вщповщей респондент щодо необхiдностi знань фахiвцям у медичнiй сферi з екологп мiкроорганiзмiв.
Пiд час вивчення теми «!нфекцп. Iнфекцiйний про-цес» студенти усвiдомлюють важливу роль оточую-чого середовища у розвитку шфекцмного процесу. Зокрема, розглядаються основнi еколопчы фактори довкiлля, що можуть негативно впливати на оргашзм людини: штенсивне забруднення атмосферного по-вiтря, води, Грунту продуктами промисловост i сшь-ськогосподарського виробництва, пiд час техногенних i природних катастроф, хiмiчнi, фiзичнi та бiологiчнi фактори, а також незадовшьш гiгiенiчнi умови побуту I прац^ якi кожен лiкар повинен враховувати при обсте-женнi хворого та встановленш дiагнозу. Вивчення ще"| теми дае можливiсть збагнути студенту-медику свою подальшу роль у попередженш бюлопчного забруднення навколишнього середовища, тобто розповсюдження збуднимв iнфекцiйних хвороб у повпрЬ водi, Грунту харчових продуктах - ви-никненнi чи поширенш епiдемiчного процесу. Крiм того, формуються наступш поняття: антро-понозна, антропозоонозна та сапронозна н-фек^я; спорадичнi iнфекцií, ендемiя, епiдемiя, пандемiя; порiвнюються механiзми, шляхи та чинники передачi iнфекцiй для рiзних груп н фекцiйних хвороб. Обiзнанiсть в даних питаннях i правильнiсть в дiевих протиепiдемiчних заходах забезпечить пщтримання гомеостазу природних i урбоекосистем, оптимiзацiю еколопч-ного стану певного регiону та УкраУни в цшому.
На питания «Чи знаете Ви, як1 м1крооргашзми в1д-носяться до групи саштарно-показових?» отримали так1 результати: «так, звичайно» (38,0 % - II курс, 78,0 % - III курс, 50,0 % - III курс i3 НТН); «важко в1дпов1сти» (52,0 % - II курс, 22,0 % - III курс, 44,4 % - III курс ¡з НТН); на жаль, незначна частка студенлв не вважають за потребу Тх знати (10,0 % - II курс, 6,0 % - III курс ¡з НТН). Знання про саштарно-показов1 м1крооргашзми та Тх практичне значення студенти медичного факультету отримують п1д час вивчення модул1в 2 «Загальна i спец1альна в1русолог1я» i 3 «Спец1альна, кл1н1чна та еколог1чна м1кробюлопя», де здобувач1 осв1ти вже усвщомлено застосовують св1й досв1д, практичн1 ком-петенцп на конкретних тематично означених заняттях в учбових к1мнатах, 1м1туючи умови м1кробюлопчноТ лабораторп [7]. Студенти ознайомлюються 1з м1кро-флорою навколишнього середовища (в тому числ1 па-тогенними бактер1ями, в1русами, грибами, найпросп-шими), методами Тх вивчення та виявлення окремих представнишв, набувають навичок трактувати проце-си, обумовлен1 життед1яльн1стю м1кроорган1зм1в, як1 можуть безпосередньо або поб1чно спричинювати не-сприятливий вплив на здоров'я людей i навколишне середовище, вчаться розкривати значення м1крофло-ри та м1кроб1олог1чних процес1в у середовищ1 перебу-вання людини для ппешчноТ оц1нки взаемов1дношень людини i довк1лля, яке ТТ оточуе. П1д час вивчення теми «Сан1тарна мтробюлопя» формуються практич-н1 навички, як1 спрямован1 на впровадження метод1в контролю за саштарним станом води, повпря, Грунту, продукт1в харчування та предмет ужитку. Це по-яснюе дещо нижчий в1дсоток знань студент II курсу щодо р1зноман1тност1 саштарно-показових м1кроорга-н1зм1в чи 1нших профшьно-еколопчних питань, оскшь-ки, на час анкетування, вони ще не вивчали вщповщ-них тем 1з 2 i 3 модул1в.
Висновки
1. Свою еколопчну обiзнанiсть студенти штерпре-тують як «мало обiзнанi», Тм не вистачае конкретних знань щодо законодавчих акт, що регулюють еколо-го-правовi вiдносини.
2. Вiдповiдi студент трьох дослiджуваних груп (II, III i III iз НТН курс) були дуже подiбними.
3. Кожен четвертий студент вщзначае, що йому потрiбно поглиблювати знання з екологп, а 76,0 % опитаних студент виявляють бажання брати участь у еколопчних заходах рiзного рiвня, спрямованих на покращення стану довкшля.
4. Тшьки комплексний пiдхiд в еколопчнш освiтi, який полягае у включенш основ екологiчних знань в кожну навчальну дисциплшу ВНЗ, може сформувати у студент глибок знання, вмшня та навички приро-доохоронноТ дiяльностi, пiдвищити Тх екологiчну культуру, яка буде також певним рушiем у Тх практичнiй фаховiй дiяльностi.
5. Завдяки вдосконаленим методикам викладан-ня мтробюлогп, вiрусологiТ та iмунологiТ та викорис-тання рiзних форм i методiв навчання майбутнi лта-рi набувають необхiдних екологiчних знань та вмшь, що дозволить Тм розглядати пацiента не тiльки як виокремлену сощальну iстоту, а й як вщкриту бюло-гiчну систему - компонент симбюзу у тюному його взаемозв'язку з навколишнiм середовищем i вико-ристовувати превентивнi заходи щодо збереження здоров'я й запобкання шфекцшних хвороб.
Перспективи подальших дослщжень. Провести дослiдження рiвня сформованостi еколопчноТ свщо-мостi та рiвня еколопчноТ освiти студентiв стоматоло-гiчного факультету УМСА та порiвняти Тх iз результатами медичного факультету по закшченню вивчення мтробюлогп, вiрусологiТ та iмунологiТ. Розробити iнновацiйнi форми i методи навчання, якi пiдвищать еколопчну грамотшсть майбутнiх лiкарiв.
flrrepaTypa
1. Derev'yanko TV. Rol «Parku ahrobiostantsiyi Poltavskoho peduniversytetu» v ekoloho-estetychnomu vykhovanni studentskoyi molodi». Vytoky pedahohichnoyi maysternosti. Ser.: Pedahohichni nauky. 2017;19:115-21. [in Ukrainian].
2. Shevchuk TI. Vykhovannya ekolohichnoyi kul'tury studentiv u vyshchiy medychniy shkoli. Naukovi zapysky Vinnyts'koho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Mykhayla Kotsyubyns'koho. Ser: pedahohika i psykholohiya. 2013;39:115-8. [in Ukrainian].
3. Snisar O, Shevchenko O. Formuvannya ekolohichnoyi svidomosti ta ekolohichnoyi kul'tury studentiv-medykiv. Naukovi zapysky. Ser: pedahohika. 2017;1:160-6. [in Ukrainian].
4. Sasyn SM, Chonka II. Otsinka rivnya ekolohichnoyi osvity i vykhovannya studentiv. Naukovyy visnyk Uzhhorods'koho universytetu. Ser: Khimiya. 2013;1(29):78-83. [in Ukrainian].
5. Stefurak VP, Yastrebova AS, Glagovich MV. Navkolyshnye seredovyshche i zdorovya lyudyny. Medyko-ekolohichna osvita. Halyts'kyy likars'kyy visnyk. 2012;19(1):126-8. [in Ukrainian].
6. Pohorila IO, Romanenko OV. Napryamy ekolohichnoho vykhovannya maybutnikh likariv pry vykladanni medychnoyi biolohiyi [Internet]. Kyiv: Akademiya pedahohichnykh nauk Ukrayiny; 2011 [tsytovano 2019 Sich 10]. Dostupno:file:///C:/Windows/system32/config/systemprofile/ Downloads/OD_2011_3(2)_8.pdf [in Ukrainian].
7. Zvyahol's'ka IM. Pro nastupnist zmin osvityanskoho seredovyshcha kafedry mikrobiolohiyi, virusolohiyi ta imunolohiyi v umovakh kompetentnisnoho pidkhodu pidhotovky medychnykh fakhivtsiv. Visnyk problem biolohiyi ta medytsyny. 2017;3(4):250-4. [in Ukrainian].
8. Zvyahol's'ka IM, Polyans'ka VP, Derevyanko TV. Formy i metody navchannya inozemnykh studentiv v umovakh modernizovanoho osvitn'oho seredovyshcha kafedry mikrobiolohiyi, virusolohiyi ta imunolohiyi. Materialy navch.-nauk. konf. z mizhnarodnoyu uchastyu. Aktual'ni pytannya medychnoyi (farmatsevtychnoyi) osvity inozemnykh hromadyan: problemy ta perspektyvy; 2018 Lyst 22; Poltava. Poltava: Ukrayinska medychna stomatolohichna akademiya; 2018. s. 33-6. [in Ukrainian].
9. Ukrayinska medychna stomatolohichna akademiya. Osvitnya prohrama (osvitn'o-profesiyna prohrama) pidhotovky druhoho (mahisters'koho) rivnya vyshchoyi osvity haluzi znan' 22 «Okhorona zdorov'ya» spetsial'nosti 222 «Medytsyna» spetsializatsiyi «Likuval'na sprava» [Internet]. Poltava: Ukrayinska medychna stomatolohichna akademiya; 2016 [tsytovano 2019 Sich 10]. Dostupno: http://www.umsa.edu.ua/ pidrozdilhome/navhome/pdf/opp_med.pdf [in Ukrainian].
10. Shyrobokov VP, redaktor. Prymirna prohrama navchal'noyi dystsypliny «Mikrobiolohiya, virusolohiya ta imunolohiya» pidhotovky fakhivtsiv druhoho (mahisters'koho) rivnya vyshchoyi osvity haluzi znan' 22 «Okhorona zdorov'ya» spetsial'nosti 222 «Medytsyna». Kyiv: Natsional'nyy medychnyy universytet im. OO. Bohomol'tsya; 2017. 60 s. [in Ukrainian].
11. Shyrobokov VP, redaktor. Medychna mikrobiolohiya, virusolohiya ta imunolohiya. 2. Vinnytsya: Nova knyha; 2011. 952 s. [in Ukrainian].
12. Polyans'ka VP, Zvyahol's'ka IM, Honcharova OO, Yatskevych MH. Shlyakhy formuvannya informatsiynykh kompetentnostey u studentiv na kafedri mikrobiolohiyi, virusolohiyi ta imunolohiyi. Zbirnyk statey III Mizhnarodnoyi nauk.-prakt. konf. Aktual'ni pytannya linhvistyky, profesiynoyi linhvodydaktyky, psykholohiyi i pedahohiky vyshchoyi shkoly; 2018; Poltava. Poltava: Ukrayinska medychna stomatolohichna akademiya; 2018. s. 249-53. [in Ukrainian].
ОЦ1НКА Р1ВНЯ СФОРМОВАНОСТ1 ЕКОЛОПЧНО! КУЛЬТУРИ У СТУДЕНТ1В МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ П1Д ЧАС IX НАВЧАННЯ НА КАФЕДР1 М1КРОБЮЛОГИ, В1РУСОЛОП! ТА 1МУНОЛОГИ
Дерев'янко Т. В., Звягольська I. М.
Резюме. У статт акцентуеться важливiсть еколопчно'| освiти майбутшх фахiвцiв-медикiв для розв'язання проблем збереження здоров'я людства та оптимiзацií стану довкшля. З метою вивчення рiвня еколопчно'| освiти i виховання, а також оцшки рiвня сформованостi екологiчних знань пщ час вивчення навчально'| дисциплши «Мтробюлопя, вiрусологiя та iмунологiя» було проведено анкетування 150 студенлв II, Ill курав i Ill курсу з нор-мативним термiном навчання медичного факультету УМСА. З'ясовано, що свою еколопчну обiзнанiсть студенти штерпретують як «мало обiзнанi». Вiдмiчено, що кожен четвертий студент вщзначае необхщшсть поглиблювати знання з екологп, а 76,0 % опитаних студенлв виявляють бажання брати участь у еколопчних заходах рiзного рiвня. Розкрито та визначено роль мтробюлоги, вiрусологií та iмунологií у формуваннi системи еколопчних знань студенлв-медишв.
Ключовi слова: еколопчна культура, студенти медичного факультету, анкетування, мтробюлопя, вiрусологiя та iмунологiя.
ОЦЕНКА УРОВНЯ СФОРМИРОВАННОСТИ ЭКОЛОГИЧЕСКОЙ КУЛЬТУРЫ У СТУДЕНТОВ МЕДИЦИНСКОГО ФАКУЛЬТЕТА ПРИ ИХ ОБУЧЕНИИ НА КАФЕДРЕ МИКРОБИОЛОГИИ, ВИРУСОЛОГИИ И ИММУНОЛОГИИ
Деревянко Т. В., Звягольская И. Н.
Резюме. В статье акцентируется важность экологического образования будущих специалистов-медиков для решения проблем сохранения здоровья человечества и оптимизации состояния окружающей среды. С целью изучения уровня экологического образования и воспитания, а также оценки уровня сформированности экологических знаний при изучении учебной дисциплины «Микробиология, вирусология и иммунология» было проведено анкетирование 150 студентов II, III курсов и III курса с нормативным сроком обучения медицинского факультета УМСА. Выяснено, что свою экологическую осведомленность студенты интерпретируют как «мало осведомлены». Отмечено, что каждый четвертый студент отмечает необходимость углублять знания по экологии, а 76,0 % опрошенных студентов изъявляют желание участвовать в экологических мероприятиях различного уровня. Раскрыта и определена роль микробиологии, вирусологии и иммунологии в формировании системы экологических знаний студентов-медиков.
Ключевые слова: экологическая культура, студенты медицинского факультета, анкетирование, микробиология, вирусология и иммунология.
EVALUATION OF THE ENVIRONMENTAL CULTURE LEVEL IN MEDICAL STUDENTS DURING THEIR TRAINING IN THE DEPARTMENT OF MICROBIOLOGY, VIROLOGY AND IMMUNOLOGY
Derevianko T. V., Zviaholska I. M.
Abstract. The paper is focused on the issues of environmental education of future medical specialists for solving the problems of human health protection and optimization of environmental conditions. The assessment of environmental knowledge and environmentally related professional level included the enquiry of 150 students of II, III years of training and III year medical students of normative training term achieving the second (master's) level of higher education for knowledge branch 22 "Health Care" on speciality 222 "Medicine" and was conducted at Ukrainian Medical Stomatological Academy. Questionnaire was used as survey technique. "The value of environmental education in professional activities" was the issue of the survey. The questionnaire included both the general environmental and environmentally related professional questions, in particular on microbiology, virology and immunology. The role of microbiology, virology and immunology in formation of environmental knowledge system in medical students was specified and determined. Acquired environmental knowledge is the personal achievement of the individual formed under the influence of environmental information and certain conceptual and terminological apparatus, which students obtain during the lectures, practical classes and independent work, while solving the test tasks of various complexity and types, including the tasks "Krok - 1" from licensing exam database. Due to the improved methods of microbiology, virology and immunology teaching as well as the use of various teaching techniques, the future medical specialists acquire necessary environmental knowledge and skills, which make them possible to consider the patient not only as a separate social individual, but also as an open biological system, the component of symbiosis in close correlation to environment and implement preventive measures for health protection and infectious diseases prevention.
It has been determined that students evaluated their environmental awareness as "little informed", they lacked specific knowledge regarding the legislation acts regulating environmental legal relations. Moreover, the conditions mentioned don't provide formation of environmental experience in future specialist who is not informed in basic norms of human behavior in field of environmental protection. According to the data obtained, every fourth student stated the need to deepen environmental knowledge and 76.0% of students wanted to participate in environmental activities at various levels aimed at environment improvement. The evaluation results of students' answers have determined that the largest part (71.4%) of them associated the public health deterioration with the environmental problems in the region.
Thus, only the integrated approach in environmental education, which includes the basics of environmental knowledge in each academic discipline of higher education establishments, can provide the formation of deep knowledge and skills in environmental protection, improve students' environmental culture, which will also induce their professional activities.
Key words: ecological culture, medical students, questionnaire survey, microbiology, virology, immunology.
Рецензент - проф. Блаш С. М.
Стаття надшшла 21.01.2019 року
