CC BY
25
Оцшка штродукцп Albizia julibrissin Durazz у MicTi XepcoHi
Бойко Тетяна ОлешТвна
Херсонський державний аграрний ушверситет, кафедра люового та садово-паркового господарства, кандидат бюлопчних наук, доцент, завiдувач
кафедри, УкраТна
Бойко Павло Михайлович
Херсонський державний аграрний ушверситет, кафедра екологп та сталого розвитку, кандидат бiологiчних наук, доцент, декан факультету рибного
господарства та природокористування, УкраТна
Анотащя. В статт пщшмаються питання розширення асортименту декоративних рослин для озеле-нення мюта Херсона. Розглядаеться ефективнiсть широкого застосування у озеленены Херсона ви-соко декоративного iнтродуцента альбiцiю ленкоранську. Швидкий рiст рослини, невимогливiсть до родючост Грунту, здатнiсть до рясного насшневого та порослевого вiдновлення, стшкють до умов урбанiзованих територiй робить альбщю перспективною для широкого застосування у озеленены. В ходi проведених дослщжень встановлено, що альбiцiя ленкоранська оцшюеться як слабкозимос-тiйка порода та помiрно посухосухостiйка, в умовах аридного ^мату пошкоджуеться але регулярно вщновлюеться. Максимальну декоративнiсть проявляе при правильному мюцерозташуванш: максимальному осв^ленш та помiрному зволоженнi Грунту. Рослина проявляе високу стшкють до хвороб та шюдниюв.
Ключовi слова: альбiцiя ленкоранська; мiсто Херсон; зимостшкють; посухостiйкiсть.
УДК 581.4/581.6 LCC Subject Category: QK900-989
DOI: http://dx.doi.org/10.22178/pos.18-3_
Вступ
Мiсто Херсон розташоване на швдш Укра'ни. Жорсткi умови навколишнього середовища обумовили небагатий породний склад дерев-них рослин. Тому быьшкть звичних нам дерев та чагарниюв е iнтродуцентами. Збыь-шення видового рiзноманiття рослин, якi ви-користовуються для озеленення мiста е актуальною на сьогодш проблемою.
Останш десятилiття ознаменувались сплес-ком штродукцп декоративних рослин. Пере-несення нових видiв на територп, в яких рослини рашше не росли дозволяе збагатити флору певного регюну, розширити асорти-мент рослин для озеленення урбашзованих територiй. Однак устшне введення в культуру перспективних видiв можливе за умов глибокого тзнання бюлогп 'х розвитку, спо-собiв розмноження, а також дослщження осо-бливостей вирощування та використання [6,
9].
Анал1з осшаншх дослгджень I публжацш. У вгг-чизнянш та зарубiжнiй лiтературi проблеми штродукцп рослин розглядаються достатньо детально. Теоретичш аспекти оцiнки штродукцп розглядаються у роботах Н. А. Кохно [5], Б. Л. Козловского [8] , П. I. Лапша [10], А. Редера [14] та ш. Однак, питання штродукцп окремих деревних видiв для Швдня Укра'-ни i мкта Херсона зокрема, залишаються пер-спективними. Одним iз таких видiв е А1Ы11а ]иИЬпззт Durazz.
Актуальнiсть роботи обумовлена потребою у розширенш асортименту декоративних деревних рослин для потреб зеленого будiвни-цтва, ландшафтного дизайну, садово-паркового будiвництва у мкт Херсош, якi бу-дуть вщповщати вимогам декоративностi та характеризуватись високою стiйкiстю до ль мiтуючих факторiв.
Метою дослщження було проаналiзувати еколопчш особливосп А. ]иИЬпззт як щнного штродуцента та ощнити устшшсть й штро-дукцп в умовах мiста Херсона.
Матерiали i методика дослiджень
Матерiалами для написання роботи стали власш спостереження, виконаш протягом 2012-2016 рокiв маршрутно-
рекогносцировочним методом в рiзних об'ектах озеленення м. Херсона. Камеральну обробку та гербаризацш зразкiв альбщп ви-конували за загальноприйнятою методикою боташчних дослiджень.
Для об'ективно'' оцiнки еколого-бюлопчних властивостей альбiцГi ленкорансько'' викори-стовувались шкали зимостiйкостi Вольфа в штерпритацп Б. Л. Козловського та ш. [13], шкала репродуктивно'' здатностi за В. П. Ма-леевим [11] з поправками Б. Л. Козловського та ш. [13], шкала посухостшкосп, розроблена А. Н. Кормелщиним та I. В. Голубевою [5]. Об'ектом дослщження е типовi екземпляри, яю вступили в репродуктивний вiк. Остаточ-ний бал по кожнiй властивосп розраховував-ся як середня величина певно'' властивостi, виражена в балах.
Результати дослiджень
Розширення асортименту декоративних дерев та чагарниюв на сьогоднi вiдбуваеться в основному в результат стихiйного процесу та не завжди мае позитивний результат [10]. Збiр даних з штродукцп рослин допомагае визначити стутнь адаптацп певного виду до нових умов мкцезростання, встановити його еколопчну пластичнiсть, яка забезпечать його нормальний розвиток в цих умовах [13].
Найбыьший науковий та практичний штерес викликають деревнi види, яю широко вико-ристовуються у мiстобудiвництвi, паркобудь вництвi, озелененнi та благоустро'' мiста. Од-нак процес адаптацп деревних рослин до нових умов також тривалий. Впровадженню 'х в культуру передуе тривалий практичний дос-вiд, який дозволяе виявити спйюсть та дов-говiчнiсть кожного окремого виду.
При перенесены виду в новi умови будь-який еколопчний фактор може виявитись лiмiту-ючим. Наприклад, рослини з високою моро-
зостiйкiстю TaKi як модрина европейська, ялина звичайна, ялиця европейська мало ви-користовуються в озелененнi MicT пiвдня Укра'ни, оскiльки мають низьку посухостш-кiсть i тому систематично потерпають вiд не-стaчi вологи, високих температур та суховпв у лггнш перiод [13]. Для ефективного вирощу-вання таких порiд потрiбно застосовувати спецiaльнi прийоми aгротехнiки. Рослини яю мають тривале та рясне цвтння, як правило, страждають вщ рaнньоосiннiх та тзньовес-няних морозiв аридно'' зони.
Прагнучи розширити асортимент декоративних насаджень, дослщники тим самим роз-ширюють !х природний ареал, визначають його екологiчний потенщал, який вщдзерка-люе спaдковi властивосп та кторичш шляхи формування видово' специфiки, якi в приро-дних фггоценозах зазвичай не проявляються [13]. Дослщження еколого-бюлопчних особ-ливостей устшно iнтродуковaних видiв в конкретному пункт штродукцп, 'х флороге-нетичних зв'язюв та ф^оценотично'' приуро-ченостi в природних мкцезростаннях е базою для добору нових штродуценпв та швидкому введенню в культуру корисних та необхщних рослин. Узaгaльненi дaнi з устшносп штродукцп дозволяють звести до мМмуму нега-тивнi наслщки при введеннi в культуру нових видiв рослин [13]. Для мкта Херсона тaкi дос-лiдження е особливо актуальними, оскiльки aриднi умови вимагають ретельного добору асортименту дерев та чагарниюв.
Одним iз перспективних штродуцентв для мкта Херсона е альбщя ленкоранська. Ii при-родним ареалом е твдень Азербайджану, нижш гiрськi лiси 1рану, Схiднa Азiя [2], по-ширена також у межах Китаю, Японп, 1ндп, в культурi широко поширена на Кавказу в Се-реднiй Азп, Узбекистану Кaзaхстaнi, Росп, Укра'ш [10].
Згщно лiтерaтурних джерел представники родини Mimosaceae R. Brown, до якого нале-жить Albizia julibrissin, неперспективнi для вирощування у вiдкритому rрунтi в умовах помiрного та помiрно-холодного ^мату [3, 7]. Це единий представник родини, що росте в Укра'ш у вiдкритому rрунтi [4]. Вщсутшсть критичних низьких температур у зимовий перiод у Херсонi протягом останшх п'яти ро-кiв, показуе позитивну динамжу адаптацп альбщп у мкть Рослини добре вегетують, спостерiгaеться щорiчний прирiст зелено''
маси, вiдмiчено щорiчне рясне цвтння та плодоношення, що свщчить про пристосу-вання рослин до нових умов.
АльбЩя мае низку декоративних якостей: зонтикоподiбну ажурну крону, орнаменталь-не листя, рясне та тривале цвтння. И можли-во використовувати як газонний солггер, у групових та алейних посадках. Перевагами цього виду е швидкий рiст, невимогливiсть до родючосп Грунту, за сприятливих умов здатшсть до рясного насiнневого та порослевого вщновлення. Також рослина добре переносить умови мкта, е газостшкою та пило-стiйкою.
Однак, альбщя рослина теплолюбна, й слаб-ка конкурентоспроможнiсть з аборигенними деревними рослинами негативно познача-еться на й введеннi в культуру в умовах мкта Херсон.
В Херсош трапляються близько 70 екземпля-рiв альбiцГi як в рiзних об'ектах озеленення так i в приватних садибах. Середнш вiк досль джених екземплярiв становить 10-12 рокiв. Трапляються екземпляри быьше 20-25 рокiв. Середня висота - 2,5-3 м. Деяк екземпляри сягають 3,5-4 м заввишки.
Тривалкть перiоду цвiтiння складае 80-90 дшв. Просунення й на твшч стримуе недо-статня зимостiйкiсть. Згщно лiтературних даних, рослина переносить без пошкоджень зниження температури до -10 ... -15 оС, а при -20 ... -22 оС вщбуваеться обмерзання основ-них плок [4].
Морозостiйкiсть рослин - досить консервативна, спадково закршлена властивкть: ко-жен вид мае мМмальну температурну межу, нижче яко'' нормальна життедiяльнiсть його неможлива. Знання цього температурного градiента особливо важливi для штродукцш-них деревних рослин [3]. Однак, на рослини протягом зимового перюду дшть не тыьки низькi температури, а i весь комплекс факто-рiв навколишнього середовища, вiд яких за-лежить пошкоджувашсть деревних рослин, тобто зимостiйкiсть.
Для ощнки зимостiйкостi альбiцГi в умовах мюта Херсона була використана шкала зимо-стiйкостi Е. Л. Вольфа [1] в штерпритацп Б. Л. Козловського та ш. [13]. Вiзуальна оцiнка зимостiйкостi проводилась щорiчно двiчi за сезон: на початку активно'' вегетацй (кiнець
квiтня - початок травня), коли добре помiтнi зимовi пошкодження i у серединi л^а, коли можна встановити ступiнь вщновлення втра-чених частин. Остаточнi висновки про зимос-тiйкiсть зразка виноситься тсля критично'' зими [13].
За результатами спостережень альбщй лен-корансько'' в умовах Херсона за представле-ною шкалою можна ощнити як слабкозимос-тшку рослину (2 бали), у яко'' систематично обмерзають або всихають одно- i дворiчнi па-гони i квiтковi бруньки, рослини в холодш зими обмерзають до поверхнi Грунту або сш-гу, однак вщновлюються наступного вегета-цiйного перiоду.
Нашi спостереження виявили, що пошкодження та загибель екземплярiв альбiцГi протягом зимового перюду пов'язана не тыьки з низькими температурами, а також з низькою супутшх факторiв.
Для мкта Херсона характернi малоснiжнi зими ь навiть, при випаданш велико'' кiлькостi снiгу покрив його нестшкий, що призводить до глибокого промерзання Грунту. Негатив-ними факторами також виступають рiзкi ко-ливання температур з листопада по березень: холодш перiоди чергуються з вiдлигами. Шд-силюють дiю низьких температур сильш вiт-ри. Протягом дослiджуваного перюду в зимовий перюд спостер^ались обледенiння гiлок, а взимку 2015-2016 року льодова юрка на деревах утворювалась деюлька разiв, що приз-вело до вiдмирання та пошкодження осьових плок у багатьох екземплярах.
На морозостшюсть екзотiв також впливае тривалкть холодного перiоду. Для тако'' теп-лолюбно'' рослини як альбщя тривалi заморозки з температурою нижче -10 ... -12 °С призводять до вщмерзання окремих плок, молодi рослини часто вимерзають до кореня. Однак короткочасш морози до -22 °С бiль-шкть дорослих рослин витримують. На зимо-стiйкiсть окремих екземплярiв також впливае 'х мiсцерозташування. Тi екземпляри альбщй, яю висадженi на вiдкритих просторах, або з навггряного боку пщмерзали бiльше та гiрше вiдновлювались наступного року, екземпляри висаджеш всередиш посадок, де нiвелю-еться негативна дiя вiтру при низьких температурах, виявились быьш витривалими до дй низьких температур. Тобто, при проектуванш
посадок з альбщею необхщно враховувати мжро^матичш умови.
Для низки деревних екзотв велике значення для зимостшкосп вщ^рае вж рослини [13], однак екземпляри альбщп ленкорансько'' по-дiбноi залежностi в умовах мюта Херсона за результатами наших спостережень не вияви-ли.
Важливе значення для пристосування до зи-мових умов мае своечасний перехщ у стан спокою [12, 13]. В умовах Херсона рослини у перюд спокою вступають досить пiзно - в першу-другу декаду листопада. Рослини досить довго збертають листя, що ми пов'язуемо з вщносно високими температурами протягом цього перюду (середня температура листопада 8-12°С), а також адаптацiею бiологiчних рш^в рослин до нових умов.
Таким чином, вирощування альбiцГi в умовах Херсона потребуе ретельно'' пiдготовки. Для тдвищення зимостiйкостi потрiбно в сере-динi лiта вносити фосфорно-калiйнi добрива (краще всього - монофосфат калш), якi спри-яють здерев'янiнню пагошв i 'х бiльшiй стш-косп до низьких зимових температур.
Ще однiею перешкодою для введення в культуру декоративних рослин у Херсош, е комплекс факторiв, обумовлених посушливим клiматом, пошкоджуючий ефект яких може бути рiвним або быьш iстотним, нiж сукуп-шсть несприятливих умов зимового перiоду. Тому посухостшюсть деревних рослин у Сте-повiй зонi розглядаеться нами у якосп одше'' з найважливiших еколого-бюлопчних влас-тивостей, що складае адаптацшну характеристику виду. Для ощнки посухостiйкостi ми обрали п'ятибальну шкалу А. Н. Кормыщина та I. В. Голубево'', яка враховуе наслщки посу-хи та потребу у поливi [5].
За результатами наших спостережень альбь цiя в умовах Херсона за представленою шкалою можна ощнити як рослину середньо'' по-сухосухостiйкi: рослини задовiльно розвива-ються в звичайнi роки, а у посушливi - змшю-еться ритм росту, частково пошкоджуються листя, вимагаеться перюдичний полив (3 бали). Однак, слiд зазначити, що максимальну декоратившсть рослина проявляе в умовах достатнього зволоження Грунту, при якому рослини рясно квггнуть, мають тривалий перюд цвтння.
Наступною властивютю, яка часто обмежуе поширення штродуцентв, е стiйкiсть до хвороб та шкщниюв. Як за лггературними дже-релами, так i за нашими спостереженнями альбiцiя не пошкоджуеться хворобами та шкiдниками.
При ощнщ адаптацй iнтродуцента до нових умов мюцезростання неможливо обiйтись без аналiзу його здатностi до утворення здорового насшня здатного проростати у нових умо-вах.
За шкалою В. П. Малеева [11] з поправками Б. Л. Козловського та ш. [13] репродуктивна здатшсть альбщп в дослщжених умовах може бути ощнена у 4-5 балiв. Рослини рясно квт нуть та плодоносять, дають невелику юль-кiсть самосiву, який з'являеться поблизу ма-теринських особин. Лабораторна схожють на-сiння становить 93%.
Для подальшо'' натуралiзацГi альбiцГi важли-вим етапом е отримання нових особин з на-сшня мюцево'' репродукцй. При цьому активь зуеться адаптацiйний процес [10], стшюсть наступних поколiнь до нових умов збыьшу-еться.
Висновки
Альбiцiя ленкоранська - щнний високодеко-ративний iнтродуцент з ажурною кроною та ремонтантним цвтнням. На територй мiста Херсон застосовуеться при озелененш у поо-диноких та групових вуличних посадках. Да-ний вид ощнюеться як слабкозимостiйкий, тобто одно- та дворiчнi пагони систематично пошкоджуються у зимовий перюд. Однак, альбщя часто вщновлюеться даючи кореневу поросль, що звичайно робить й привабли-вою для дослщниюв. Рослина виявляе серед-нi показники посухостшкосп, може без пош-коджень юнувати в умовах аридного ^мату. Максимальну декоративнiсть проявляе при правильному мюцерозташуванш: максимальному освiтленнi та помiрному зволоженнi Грунту. Цiнною властивютю альбiцГi е й висо-ка стшюсть до хвороб та шкщниюв. Рослина вiдрiзняеться рясним цвтнням та плодоно-шенням. Таю еколого-бюлопчш властивосп разом з великою енергiею росту, невимогли-вiстю до родючостi Грунту та стшюстю до мь ських умов дозволяе застосовувати альбщш в озелененш мюта Херсона.
Список шформацмних джерел
1. Вольф Э. Л. Декоративные кустарники и деревья для садов и парков. Санкт-Петербург : Изд-
во Девриена, 1915. 462 с.
2. Дендрофлора Украши. Дикоро^ й культурш дерева i кущь Покритонасшш. Частина II.
Довщник / М. А. Кохно [та ш.] ; за ред. М. А. Кохна та Н. М. Трофименко. Кшв : Фпюсощоцентр, 2005. 718 с.
3. Деревья и кустарники СССР / ред. П. И. Лапин. Москва : Мысль, 1966. 637 с.
4. Дерев'янко Н. В. Интродукция Albizzia julibrissin Durazz в южной степи Украины и
перспективы её использования в озеленении. IV eidKpumuu зЪд фimобiологiв Причорномор'я : збiрка тез доповщей / вщп. ред. О. 6. Ходосовцев. Херсон : Айлант, 2011. С. 76.
5. Кормилицын А. Н., Голубева И. В. Древесные растения арборетума Государственного
Никитского ботанического сада. Каталог дендрологических коллекций арборетума Никитского ботанического сада. Ялта : Таврида, 1970. 90 с.
6. Корольова О. В., Погасш А. Ю. Оцшка устшносп штродукцп деревних листяних рослин парюв
та скверiв м. Миколаева. Науковий eicHUK МДУ iMeHi В. О. Сухомлинського. Бiологiчнi науки. 2014. Випуск 6.2. С. 33-36.
7. Кохно М. А. Каталог дендрофлори Украши. Кшв : Фггосоцюцентр, 2001. 72 с.
8. Кохно Н. А. Об оценке успешности интродукции древесных растений. Интродукция древесных
растений и озеленение городов Украины. Киев : Наук. думка, 1983. С. 2-8.
9. Лапин П. И., Сиднева С. В. Оценка перспективности интродукции древесных растений по
данным визуальных наблюдений. Опыт интродукции древесных растений. Москва : Изд-во Главн. бот. сада АН СССР, 1973. С. 7-67.
10. Магомедова Б. М. Альбиция ленкоранская - перспективный вид в озеленении города
Махачкалы. Урбоэкосистемы: проблемы и перспективы развития : материалы V Науч.-практ. конф. / отв. ред. Н. Н. Никитина. Ишим : Изд-во ИГПИ им. П. П. Ершова. 2010. Вып. 5. С. 91-93.
11. Малеев В. П. Теоретические основы акклиматизации. Ленинград : Изд-во с.-х. и колхоз.-
кооп. лит., 1933. 168 с.
12. Смирнов Ю. С., Поздова Л. М. Интродукционный метод сохранения биоразнообразия.
Биологическое разнообразие. Интродукция растений: материалы II Междунар. науч. конф., 20-23 апреля 1999 г. Санкт-Петербург : Бот. ин-т им. В. Л. Комарова, 1999. С. 14-20.
13. Цветковые древесные растения Ботанического сада Ростовского университета (экология,
биология, география) / Б. Л. Козловский [и др.]. Ростов н/Д. : Старые русские, 2000. 144 с.
14. Rehder A. Manual of cultivated trees and shrubs hardy in North America, exclusive of the
subtropical and warmer temperate regions. 2d ed. N. Y. : Macmillan Co, 1940. 996 p.
© Т. О. Бойко, П. М. Бойко
Стаття отримана 04.01.2017, прийнята 24.01.2017, оприлюднена online 26.01.2017
Evaluation Introduction Albizia julibrissin Durazz in Kherson City
Boiko Tatiana
Kherson State Agrarian University, Department of Forestry and Landscape Architecture, PhD in Biology, Associate Professor, Head of
Department, Ukraine
Boiko Pavel
Kherson State Agrarian University, Department of Ecology and Sustainable Development, PhD in Biology, Associate Professor, Dean of the
Faculty of Fisheries and Nature, Ukraine
Abstract. The article raised questions diversification of ornamental plants for landscaping of Kherson city. We consider the effectiveness of widespread use in gardening Kherson city highly ornamental exotic species albut-siya lankaran. The rapid growth of plants, indiscriminateness to soil fertility, the ability to abundant seed and coppice restoration, resistance to the conditions of urban areas makes albutsiya promising for widespread use in gardening. In the course of the studies found that albutsiya lankaran rated as mild winter-hardy and moderately drought-resistant species, in desert climate conditions regularly damaged but recovered. Maximum decorative displays at the correct location: maximum light and moderate soil moisture. The plant shows high resistance to diseases and pests.
Keywords: albutsiya lankaran; Kherson city; winter hardiness; drought tolerance.
UDC 581.4/581.6 Ltt Subject Category: QK900-989
DOI: http://dx.doi.org/10.22178/pos.18-3
References
1. Vol'f, Je. L. (1915). Dekorativnye kustarniki i derevja dlja sadov i parkov [Ornamental shrubs and
trees for gardens and parks]. Saint-Petersburg: Izd-vo Devriena (in Russian).
2. Kokhno, M. A., & Trofymenko, N. M. (Eds.). (2005). Dendroflora Ukrainy. Dykorosliy kulturni dereva i
kushchi. Pokrytonasinni. Chastyna II. Dovidnyk [Dendroflora Ukraine. Wild and Cultural trees and bushes. Angiosperms. Part II. Directory]. Kyiv: Fitosotsiotsentr (in Ukrainian).
3. Lapin, P. I. (Ed.). (1966). Derevja i kustarniki SSSR [Trees and shrubs of the USSR]. Moscow: Mysl' (in
Russian).
4. Derevianko, N. V. (2011). Introdukcija Albizzia julibrissin Durazz v juzhnoj stepi Ukrainy i
perspektivy ejo ispol'zovanija v ozelenenii [Introduction Albizia julibrissin Durazz in the southern steppes of Ukraine and the prospects for its use in landscaping]. In O. Ye. Khodosovtsev (Ed.), IV vidkrytyi zizd fitobiolohiv Prychornomoria: zbirka tez dopovidei (p. 76). Kherson: Ailant (in Ukrainian).
5. Kormilicyn, A. N., & Golubeva, I. V. (1970). Drevesnye rastenija arboretuma Gosudarstvennogo
Nikitskogo botanicheskogo sada. Katalog dendrologicheskih kollekcij arboretuma Nikitskogo botanicheskogo sada [Woody plants of the State Arboretum of Nikitsky Botanical Garden. Catalog dendrological collections of the Arboretum of Nikitsky botanical garden]. Jalta: Tavrida (in Russian).
6. Korolova, O. V., & Pohasii, A. Yu. (2014). Otsinka uspishnosti introduktsii derevnykh lystianykh
roslyn parkiv ta skveriv m. Mykolaieva [Evaluation of the introduction of woody foliage plants of parks and gardens in the Nikolaev sity]. Naukovyi visnyk MDU imeni V. O. Sukhomlynskoho. Biolohichni nauky, 6.2, 33-36. (in Ukrainian).
7. Kokhno, M. A. (2001). Kataloh dendroflory Ukrainy [Product dendroflora Ukraine]. Kyiv:
Fitosotsiotsentr (in Ukrainian).
8. Kohno, N. A. (1983). Ob uspeshnosti introdukcii drevesnyh rastenij [The success of the introduction
of woody plants]. In Introdukcija drevesnyh rastenij i ozelenenie gorodov Ukrainy (pp. 2-8). Kiev: Nauk. dumka (in Russian).
9. Lapin, P. I., & Sidneva, S. V. (1973). Ocenka perspektivnosti introdukcii drevesnyh rastenij po
dannym vizual'nyh nabljudenij [Estimation of prospects of introduction of woody plants according to visual observations]. In Opyt introdukcii drevesnyh rastenij (pp. 7-67). Moscow: Izd-vo Glavn. bot. sada AN SSSR (in Russian).
10. Magomedova, B. M. (2010). Al'bicija lenkoranskaja - perspektivnyj vid v ozelenenii goroda
Mahachkaly [Albizia julibrissin - a perspective view of the landscaping of the city of Makhachkala]. In N. N. Nikitina (Ed.), Urbojekosistemy: problemy i perspektivy razvitija: materialy V Nauch.-prakt. konf. (Vol. 5, pp. 91-93). Ishim: Izd-vo IGPI im. P. P. Ershova (in Russian).
11. Maleev, V. P. (1933). Teoreticheskie osnovy akklimatizacii [Theoretical Foundations of acclimatization]. Leningrad: Izd-vo s.-h. i kolhoz.- koop. lit. (in Russian).
12. Smirnov, Ju. S., & Pozdova, L. M. (1999). Introduktion cionnyj metod sohranenija bioraznoobrazija
[Introduktion method of conservation]. In Biologicheskoe raznoobrazie. Introdukcija rastenij: materialy II Mezhdunar. nauch. konf. (pp. 14-20). Saint-Petersburg: Bot. in-t im. V. L. Komarova (in Russian).
13. Kozlovskij, B. L. et al. (2000). Cvetkovye drevesnye rastenija Botanicheskogo sada Rostovskogo
universiteta (jekologija, biologija, geografija) [Flowering woody plants of the Botanical Garden of the Rostov University (ecology, biology, geography). Rostov n/D.: Starye russkie (in Russian).
14. Rehder, A. (1940). Manual of cultivated trees and shrubs hardy in North America, exclusive of the
subtropical and warmer temperate regions (2d ed.). N. Y.: Macmillan Co.
© T. Boiko, P. Boiko
Received 2017-01 -04, Accepted 2017-01 -24, Published online 2017-01 -26
