CC BY
81
6. Радiонов Ю.Д. Проблема ефективност використання бюджетних коштiв / Ю.Д. Радюнов // Фiнанси Укра'ши. - 2011. - №5. - С. 47-55.
7. Розпутенко 1.В. Державы видатки в перехщних економках: моногра-фiя / 1.В. Розпутенко. - К.: УАДУ при Президенте^ Укра'ни, 1998. - 244 с.
8. Савша Л.О. Управлiнськi рiшення забезпечення фiнансовими ресурсами бюджету теритс^ально''' громади / Л.О. СавЫа, О.В. Попович // Вюник Запорiзького нацiонального унiверситету. - 2009. - №1(4). -С. 182-189.
9. Про обласну мiжгалузеву комплексну програму "Здоров'я наци" на 2002 - 2015 роки // Ршення Днтропетровсько''' обласно''' ради. -2002. - №520-22/ХХШ.
10. Правила складання паспортiв бюджетних програм мiсцевих бюдже-тiв та звiтiв про 'х виконання, Наказ Мiнiстерства фынанЫв Укра'ни вщ 09.07.2010 року №679 (0574-10). [Електронний ресурс] // Мастерство фшанЫв Укра'ни - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/ 1а\«8/вИо\«/20574-10.
11. Про деякi питання проведення експерименту по запровадженню програмно-цтьового методу складання та виконання мюцевих бюдже-тiв, Наказ Мiнiстерства фынанЫв Укра'ни вiд 09.07.2010 року №679 (057310) [Електронний ресурс] // Мшютерство фЫанЫв Укра'ни - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0573-10
Надшшла до редакцп 05.12.13
Л. Лысяк, д-р экон. наук, проф., Е. Роменкая, ст. преподаватель
Днепропетровская государственная финансовая академия, Днепропетровск
НАПРАВЛЕНИЯ ПОВЫШЕНИЯ ЭФФЕКТИВНОСТИ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ СРЕДСТВ МЕСТНЫХ БЮДЖЕТОВ УКРАИНЫ
В данной статье охарактеризованы причины неэффективного использования средств местных бюджетов, проанализированы показатели выполнения, определяющие финансовое состояние соответствующих бюджетов и бюджетных программ в условиях программно-целевого метода управления. Перечислены основные проблемы, снижающие эффективность работы местных финансовых органов и предложены меры для обеспечения эффективного использования средств местных бюджетов Украины.
Ключевые слова: местные бюджеты, эффективность использования средств, выполнение местных бюджетов, показатели результативности.
L. Lisyak, Doctor of Sciences (Economics), Professor, K. Romenska, Senior Lecturer
Dnipropetrovsk State Financial Academy, Dnipropetrovsk
THE DIRECTIONS OF INCREASING THE EFFICIENCY OF USING LOCAL BUDGET FUNDS IN UKRAINE
The causes of inefficient the local budget funds in Ukraine, the analysis of execution indicators that determine the financial position of the respective budgets and budget programs in terms of program and target method were characterized in this paper. The main problems that reduce the efficiency of local financial authorities work were listed and the and the measures to ensure the efficient using the local budget funds in Ukraine were suggested.
Keywords: local budget funds, the efficiency of using local budget funds, the execution of local budgets, the indicators of effectiveness.
УДК 330.101.541:336.153.2
JEL E62
М. Александрова, асп.
КНЕУ !меж Вадима Гетьмана, КиТв
ОЦ1НКА ГРАНИЧНО ДОПУСТИМОГО Ф1СКАЛЬНОГО ТЯГАРЯ ДЛЯ НАЦЮНАЛЬНО! ЕКОНОМ1КИ УКРА1НИ
В статт/' розглянутий в/'дтворювальний аспект зв'язку мiж фiскальним тягарем та схильнстю до розвитку еко-номши при певних припущеннях щодо зв'язку цих перемiнних. Аналiз базувався на динамiчноl модел/', в якй частка доходу, що спрямовуеться на розвиток виробництва, залишалася постшною.
Ключовi слова: фскальний тягар, податковi надходження, регреся, точки Лаффера, оподаткування, виробничо-шституцшна функця.
Постановка проблеми. У якост1 показника, що ха-рактеризуе фюкальну функцю, в економ1ц1 використо-вують податковий тягар. У економ1чн1й л1тератур1 юнуе багато р1зних пщход1в щодо визначення цього показника, проте термин "фюкальний тягар" не знайшов широкого використання серед науковц1в та практигав, як ви-значають податкову пол1тику Укра'ни, ТТ суб'екпв. Нато-мють в св1тов1й практик саме так визначаеться сукуп-нють податгав I збор1в з урахуванням 'х структури I аб-солютних значень для кожного платника податгав.
В дашй статт головна увага буде присвячена досл1-дженню особливостей фюкального тягаря Укра'ни в контекст! вивчення структурних зм1н нацюнально' економлки.
Анал1з останшх дослщжень I публ1кацш. Серед тих, хто дав к1льк1сну характеристику податковому тяга-рю, сл1д зазначити Ф. Кене I сучасних учених - амери-канських економ1ст1в: М. Бернса, Г. Стайна I А. Лаффера. Результати 'х дослщжень показали, яким чином податок може впливати на розвиток економ1чних вщно-син через мехаызм задоволення економ1чних жтереав [6]. В економ1ц1 фжансовий тягар характеризуеться як вплив р1вня оподаткування на куп1вельну спроможн1сть платника податгав. Поняття "ф1скальний тягар" було введено англмським священиком I публщистом Джоном Брендом, який проводить р1зницю м1ж "податковим збо-
ром" I "фюкальним тягарем" [2]. Ф1скальний тягар кражи (бюджеты надходження плюс позабюджетн збори) тю-но пов'язаний з р1внем и доходу. У кражах з високим р1внем доходу спостер1гаеться тенденц1я до б1льш ви-сокого р1вня податк1в в1дносно ВВП - м1ж 35 та 55%, в той час як в кражах з низьким р1внем доходу мае мюце тенденц1я до набагато меншого 'х р1вня - 15-30%.
Останшм часом проводиться багато досл1джень, в яких робиться спроба оц1нити ефективнють окремих сто-р1н фюкально' системи за допомогою в1дшукання точок Лаффера для конкретних вид1в податкових збор1в [3].
Невир1шен1 ран1ше частини загальноТ проблеми. Концепц1я криво' Лаффера спочатку створювалася сто-совно до поняття сукупного податкового тягаря, тобто вае' маси податкових вщрахувань. Дал1 дотримуемося саме такого розумжня проблеми I, отже, будемо вщшу-кувати точки Лаффера для усередненого макроеконо-м1чного показника податкового тягаря. П1д останшм ми будемо розум1ти частку податкових надходжень до кон-сол1дованого бюджету кражи в обсяз1 валового внутрь шнього продукту (ВВП).
Метою даноТ статт1 е оц1нка гранично допустимого фюкального тягаря, задля встановлення оптимального р1вня податкового тягаря, за дм якого враховуються
© Александрова М., 2014
економiчнi iнтереси двох суб'eктiв вiдтворювального процесу: держави i пщприемця.
Визначення поняття "фiскального тягаря" ми роздь лимо на двi групи залежно вщ точок зору:
1) з позицм держави (макроекономiчна) - загальна сума сплачуваних податгав;
2) з позицп платника податкiв (мiкроекономiчна) -рiвень економiчних обмежень, як створенi вщрахуван-ням коштiв на сплату податгав i вiдверненням Тх вiд н ших можливих напрямiв використання [1, с. 46].
Методика визначення граничноТ величини податко-вого тягаря, тобто встановлення меж фюкальноТ функ-ц1Т, була завжди актуальною, осктьки "перевищення частки ресурсiв, що вилучаються державою над рiвнем, сумюним з нормальним функцiонуванням товарного виробництва, нерщко ставало поштовхом початку кризи держави" [4]. Тому встановлення ч^ких правил, що ви-значають розмiри i порядок вилучення ресурсiв державою, мае принципове значення. Проте, як показало до-слщження ютори розвитку теорiТ оподаткування, результатом стало встановлення, головним чином, мора-льно-етичних принцитв формування державних дохо-дiв. А. Смiт писав, що: "При яш-небудь особливiй крайностi народ може, пщ впливом сильного сусптьно-го натхнення, зробити велике зусилля i вiддати навiть частину свого капралу, щоб прийти на допомогу дер-жавi; але абсолютно немислимо, щоб вЫ робив це дов-го, податок скоро розорив би його так, що вш взагалi втратив би здатнiсть пiдтримувати державу" [5].
Теорiя, сформульована М. Бернсом, Г. Стайном i А. Лаффером, бтьшою мiрою, нiж кейнсiанська, роз-глядае податки як один з чинниюв економiчного розвитку i регулювання. Дана теорiя виходить з того, що висо-ке оподаткування негативно впливае на пщприемницьку та Ывестицмну активнiсть, що призводить до зменшен-ня податкових платежiв. А. Лаффер встановив, що "зростання податкового тягаря може призводити до збтьшення державних доходiв тiльки до якоТсь меж^ поки не почне скорочуватися оподатковувана частина нацюнального виробництва. Коли ця межа буде пере-вищена, зростання податковоТ ставки призведе не до збтьшення, а до скорочення доходiв бюджету" [6, с. 257]. У такому раз^ якщо держава прагне знайти "золоту середину" мiж власними економiчними Ытересами (максимiзацiя державних доходiв) i формою вщтворю-вального процесу, вона повинна враховувати, що зростання ставки податку мае своТ меж^ осктьки податок з його ставкою може "придушити" [6, с. 258] вщтворюва-льний процес. Результатом його роботи стало встанов-
лення залежносп i визначення граничноТ величини по-даткового тягаря. Вщповщно до них граничне значення ефективноТ податковоТ ставки складае 35-40%, що представляе науковий та практичний Ытерес для аналь зу ефективностi податковоТ пол^ики в УкраТнi.
Фiскальний аналiз проводитиметься за допомогою виробничо-iнституцiйноТ функцп наступного виду:
у^О^а+Ь4)4^"*™4)4 (1)
де У - випуск (обсяг ВВП краТни), К - каттал (обсяг основних фондiв), 1_ - праця (чисельнють зайнятих), р - податкове навантаження (частка податкових надхо-джень Т у ВВП, р=Т/У), О - трендовий оператор (функ-^я залежить вiд часу 1); Y, а, Ь, п та т - параметри, що оцiнюються статистично.
Функ^я такого виду була застосована для досль дження ефекту Лаффера в роботах Балацького, де наводяться результати, отриман для рiзних краТн [7]. Нашим завданням е оцЫка параметрiв цiеТ функцiТ за даними статистики УкраТни й наступний аналiз фюкаль-ного клiмату нашоТ краТни.
Функ^я (1) демонструе залежнiсть мiж випуском та податковим навантаженням, задае виробничу криву.
Залежнють мiж об'емом податюв та вiдносним податковим навантаженням (фюкальна крива) задаеться вщповщно функ^ею:
Т= YqDK(a+bq)qL("+mq)q (2)
Стрижневою щеею фiскального аналiзу на базi виро-бничо-iнституцiйних функцiй (1) i (2) е визначення взаем-ного розташування точок Лаффера першого i другого роду та фактичноТ величини податкового навантаження. Розгляд даних трьох фюкальних iндикаторiв дозволяе намалювати досить повну картину податкового шмату i його ролi у формуваннi динамки економiчного росту.
Шляхом логарифмування, модель (1) (трендовий оператор О, що вщображае споаб урахування НТП був
заданий у виглядi О = е ), може бути зведена до лУй-ноТ функцiТ вiдносно своТх параметрiв у такий спосiб:
2 2 1пУ = lnY + + ар!пК + Ьр 1пК + пр!п1_ + тр 1п1_ (3)
Параметри функцiТ в, а, Ь, п, т) оцiнювалися на основi статистичних даних УкраТни. Часовий Ытервал оцiнювання обирався, виходячи з наявноТ iнформацiТ. Виходячи з практичних рекомендацiй до вибору статистичних даних [8], часовий ряд мае досить невелику до-вжину (14 роюв) i максимально наближений до поточного року (табл. 1).
Таблиця 1. Дан економши УкраТни для розрахунку nараметрiв (функцп за 1998-2011 рр.
Рж ВВП (У), млн. грн. Зайняте населення (Ь), тис. чол. Основж засоби (К), млн. грн. Податковi надходження (Т), млн. грн. Податкове навантаження (д)
1998 102593,0 22348,7 823610,0 26257,2 0,256
1999 130442,0 21823,7 837446,0 25130,4 0,193
2000 170070,0 20175,0 845762,0 36396,7 0,214
2001 204190,0 19971,5 915477,0 36716,4 0,180
2002 225810,0 20091,2 964814,0 45392,5 0,201
2003 267344,0 20163,3 1026163,0 54321,0 0,203
2004 345113,0 20295,7 1141069,0 63161,7 0,183
2005 441452,0 20680,0 1276201,0 74879,1 0,170
2006 544210,0 20730,4 1568890,0 91460,1 0,168
2007 720730,0 20904,7 2047364,0 115357,4 0,160
2008 948123,0 20972,3 3149627,0 170890,8 0,180
2009 914716,0 20191,5 3903714,0 175476,2 0,192
2010 1082588,0 20266,0 6648861,0 190623,5 0,176
2011 1314123,0 20324,2 8235642,0 253784,5 0,193
* Джерело: ВВП (У), млн. грн., основы! засоби (К), млн. грн., зайняте населення (Ь), тис. чол. [13]; Податков1 надходження (Т), млн. грн.: [14,15]; Податкове навантаження (р) - [13].
Результати оцЫки napaMeTpiB функцп (1) наводять-ся у таблиц 2. Хоча для дослiдження було використане логарифмування, що не е безпечною операцieю при оцiнцi параметрiв, розрахований коефiцiент детермша-ци (95%) дозволяе говорити про те, що ппотеза про невипадковють отриманих результат, а також гiпотеза
про статистичну значущють параметрiв економетрично''' моделi приймаються. Знайдена апроксимуюча пряма регресiï дае кращий результат для пояснення пово-дження змшно'1' Y чим тривiальна пряма Y=Y .
середне
Таблиця 2. Параметри виробничо-шституцшно'Г функцп
Параметри В1Ф a b n m ß lnY Y
Значення параметрiв -0,03 24,01 -8,63 -14,84 0,03 22,12 400176
Значення t-статистики -0,003 0,45 -0,86 -0,24 0,52 3,82
* Джерело: розраховано автором зпдно даних табл. 1. та функцп (1 ).
Зпдно розрахованих параметрiв можемо записати функцю у виглядi:
lnY = 22,12 -0,03qlnK + 24,01q lnK -
- 8,63qlnL -14,84q InL (4)
Доцiльним також е перевiрка якостi рiвняння регре-си. Розраховане фактичне значення критерiю Фшера -F-спостережуване бiльше, нiж F-критичне (F-критичне [v1=5, v2=5, а=0,05] дорiвнюе 5.05, а F-спостережуване - 42,21). Отже ця дисперая бiльше залишково', рiвнян-
ня регресiТ якiсно вщображае динамiку У. Незважаючи на коротк часовi ряди, статистичнi характеристики оць нок параметрiв ^-статистика) свiдчать про адекватнють моделi. З таблицi 2 видно, що знайден параметри ста-тистично значимi та дозволяють розрахувати точки Ла-ффера (табл. 3) [9].
На рис. 1 представлен теоретичн та емпiричнi дат ВВП у аналiзованому перiодi.
Рис. 1. ВВП i виробнича крива
* Джерело: складено автором.
Кривi реальних податкових надходжень i фюкальна крива зображенi на рисунку 2.
Рис. 2. Податков* надходження i фiскальна крива
* Джерело: складено автором.
В основi нашого дослщження лежить припущення, що обсяг виробництва Х, що характеризуеться величиною ВВП, залежить вщ рiвня податкового тягаря q = T / X, де T - сума податкових надходжень до бюджету кра'ни [7]. Залежысть X (q) апроксимуеться нелУйною фунга^ею, параметри яко' пiдлягають кiлькiснiй оцЫцк lдентифiкацiя функцп' X (q) дозволить розрахувати точки Лаффера. При цьому нами будуть в^знятися точки Лаффера першого та другого роду. Дамо вщповщы визначення.
Точкою Лаффера першого роду будемо називати таку точку q*, за яко' виробнича крива X = X (q) сягае локального максимуму, тобто коли виконаш умови:
dX (q *) / dq = 0; d2X (q *) / dq 2 <0 [10, c. 27]. Точкою Лаффера другого роду будемо називати таку точку q **, при яш фюкальна крива T = T (q) досягае локального максимуму, тобто коли виконаш умови: dT (q **) / dq = 0; d2T (q **) / dq 2 <0. Економiчно точка Лаффера першого роду означае ту межу податкового тягаря, за яко' виробнича система не переходить в режим рецесп. Точка Лаффера другого роду показуе величину податкового тягаря, за межами яко' збтьшення маси податкових надходжень стае неможливим.
1дентифка^я двох точок Лаффера та 'х зютавлення з фактичним податковим тягарем дозволяе оцЫити
ефективнють податковоТ системи кражи та напрямки ïï оптимiзацiï [10, c. 31]. Розглянемо деякi пщходи, за до-помогою яких поставлена задача може бути виршена.
У загальному випадку поставлене завдання можна виршити економетричними способами, в основi яких лежить постулат про те, що обсяг виробництва нелжм-но залежить вщ величини податкового тягаря. У цьому випадку обсяг ВВП досить апроксимувати полiномiаль-
ноТ регреаею, а величину маси податкiв згщно з формулою T=e*X, (4) [11, c. 74].
Для проведення вщповщних розрахунгав весь жфор-мацмний масив повинен бути представлений динамiч-ними рядами двох "первинних" показнигав - X i T. Знаючи qi величини, за формулою (4) можна розрахувати ретро-спективний ряд для такого "вторинного" показника, як q. У подальшому в результат обчислювальних експериме-нтiв вiдшукуeться полжом вiдповiдного ступеня.
Таблиця З.Точки Лаффера i податкове навантаження в YKpaïHÎ 1998-2011 рр.
Перiод часу №к) Фактичне податкове навантаження, q Точка Лаффера першого роду, q* Точка Лаффера другого роду, q**
1998 0,256 0,243 0,231
1999 0,193 0,242 0,230
2000 0,214 0,238 0,226
2001 0,180 0,235 0,223
2002 0,201 0,234 0,222
2003 0,203 0,232 0,220
2004 0,183 0,229 0,217
2005 0,170 0,227 0,215
2006 0,168 0,221 0,209
2007 0,160 0,214 0,202
2008 0,180 0,204 0,192
2009 0,192 0,198 0,186
2010 0,176 0,187 0,175
2011 0,193 0,183 0,171
* Джерело: розраховано автором згщно даних табл. 1. i табл. 2.
Рис. 3. Динамка точок Лаффера i податкового навантаження в Укра'Гж 1998-2011 рр.
Джерело: розраховано автором злдно даних табл. 3.
Податкове навантаження враховувалось ттьки за податками i зборами, що надходять в бюджет. Дан1 таблиц! 3 показують, що з 1999 р. по 2008 р. фактичне навантаження менше значень обох точок Лаффера. Вщм!чаеться стабт!зац!я точок Лаффера 1-го i 2-го роду пюля 2000 р. до 2006 р., при тому, що стввщношен-ня м!ж ними i фактичним податковим навантаженням збер!гаеться (рис. 3) [9, с. 160].
Враховуючи, що для украТнськоТ економ!ки ще не сформован! ретроспективы динам!чн ряди, достатн для проведення коректних економетричних розрахунюв, можна скористатися !ншими способами оцжки ефективност! ф!скальноТ пол!тики. До числа под!бних альтер-нативних пщход!в можна в!днести методи "точково-шматковоТ" апроксимац!Т анал!зованого процесу за до-помогою ступеневоТ функц!Т, як! принципово вщр!зня-ються в!д економетричних метод!в, заснованих на ж-тервальнш апроксимац!Т. У цьому випадку для кожноТ зв!тноТ точки будуеться своя функц!я X = X (q) з вщповь дними значеннями параметр!в, що входять до неТ. Осктьки число параметр!в функц!Т може бути бтьше одного, то для Тх однозначноТ оц!нки необх!дно викори-стовувати додаткову жформацю щодо приросту змж-них у час!. Враховуючи нелжмнють зв'язку м!ж обсягом виробництва ! р!внем податкового тягаря, як апрокси-
муючу функцiю слiд брати квадратичний полжом. Тут можливi два варiанти розрахунку [12, c.11-32]:
1. Узагальнений трипараметричний метод. В основi цього методу лежить апроксимацiя процесу економiчного зростання трипараметричноТ квадратичною функцieю, де в якост аргументу виступае рiвень податкового тягаря:
X=a+ß9+Y02 (5)
де a, b i g - параметри, що пщлягають оцiнцi.
Тодi вiдповiдно до (5) сума податкових надходжень визначаеться наступним чином:
T=a9+ße2+Y03 (6)
У кожний момент часу обсяг ВВП залежить вщ рiвня податкового тягаря, причому характер qieï залежност1 задаеться формулою (5). Однак для однозначного ви-значення трьох параметрiв a, b i g стввщношення (5) недостатньо, у зв'язку, з чим необхщно скласти ще два рiвняння, що включають qi параметри. Такi рiвняння можна записати, перейшовши вiд функцiй (5) i (6) до Тх диференцiалiв:
AX=( ß+ 2Ye ) Ле (7)
лт=( а+ 2ße+ 3Ye2 ) ле (8)
При переходi вщ (5) i (6) до стввщношень (7) i (8) нами використовувалося припущення, що диференцiа-
ли змiнних X i р задовiльно апроксимуються кiнцевими рiзницями: dX ~ ОХ; dT ~ ОТ; dq ~ Ор. Таке припущення традицмно для обчислювальноТ математики i для роз-глянутого випадку видаеться цтком правомiрним. Тодi у прикладних розрахунках показники Ох, ОТ i Ор озна-чають прирости вщповщних величин за один часовий Ытервал (рiк) мiж двома зв^ними точками, тобто
АХ= Х*1 -Х{; АТ = Т*1- Т; А91 = 9*1 -в, де 1 - Ыдекс часу (року).
Таким чином, рiвняння (5) описуе "точкове" економь чне зростання, тобто на конкретний момент часу в той час як рiвняння (7) i (8) вщтворюють "Ытервальне" зростання обсягу виробництва i податкових зборiв за перiод мiж поточною (1) i подальшою (1 +1) звп"ними точками. Вiдповiдно до даного пщходу рiвняння (5) i (6) задають сiмейства виробничих i фiскальних кривих, а спiввiдношення (7) i (8) фiксують Тх кривизну, тим самим дозволяючи обрати з позначених амейств потрiбнi фу-нкцюнальш залежностi.
Подiбна схема розрахункiв заснована на конструю-ваннi системи рiвнянь (5), (7) i (8) i ТТ рiшення щодо пара-метрiв а, Ь i д, що дозволяе охарактеризувати цю схему як аналп"ичну або алгебраТчну. Рiшення системи (5), (7), (8) дае тага формули для оцЫюваних параметрiв:
Y=АT/А9- X- 9(АХ/А9), (9)
202
в = АХ/А9 - 2Yв, (10)
Даш табл. 4 показують, що наявнють точок Лаффе-ра було характерно аж шяк не для вах аналiзованих рокiв. Так, з 13 рогав тiльки в 1999, 2001 i 2009 роках були зафксоваш точки Лаффера обох титв, що не ви-ходять за область допустимих значень; в iншi роки ста-цiонарнi точки були точками локального мУмуму ^ от-же, не пiдпадають пщ визначення лафферових точок.
З геометричноТ точки зору це означае, що фюкальна та виробнича макроекономiчнi кривi постiйно вигинали-ся то вгору, формуючи тим самим точки локального максимуму, то вниз, утворюючи точки локального мЫь муму. Даний факт зайвий раз свщчить про крайню не-стмгасть процеав у фюкальшй сферi.
Спiвставляючи мiж собою фюкальы точки р, р* i р**, отриманi в ходi розрахункiв за першим сценарiем, мож-на стверджувати, що протягом майже всього перехщно-го перюду рiвень фактичного податкового тягаря в УкраТш перекривав обидвi точки Лаффера. Це означае наступне: податкова система краТни була побудована таким чином, що стимулювала спад виробництва з од-ночасним скороченням податкових доходiв держави. Будь-яке пщвищення фюкального тягаря тiльки поси-
а=Х - 9 [ АХ/А9 - Y9] (11)
1дентифка^я параметрiв функцiй (7) i (8) дозволяе елементарно визначити точки Лаффера. При цьому точка Лаффера першого роду р *, коли dX / dq = 0, ви-значаеться за формулою
9*= - 1 в, (12)
2 Y
а точка Лаффера другого роду р **, коли d2T /dq2 = 0, перебувае у результат рiшення наступного квадратного рiвняння 3Yв2 + 2вв + а = 0 (13).
Результати розрахунгав, проведенi за формулами (913) i вихiдними даними табл. 1, наведеш в табл. 4. Ана-лiз табл. 1 i 4 дозволяе зробити ряд цкавих висновгав i простежити еволюцiю фiскальних вщносин в УкраТнi.
Фiскальна система украТнськоТ економiки протягом всього аналiзованого перюду зазнавала постмного струсу. Це виразилося, принаймш, в двох обставинах. По-перше, спостер^ався значний розкид значень фактичного податкового тягаря: вщ 16,01% в 2008 р. до 25,59% в 1999 р.; така рiзниця становить 9,58%, що досить вщчутно для будь-якоТ економки. По-друге, була вщсутня едина тенденцiя динамки показника рiвня фактичного податкового тягаря, який здмснював по-стiйнi коливання вгору-вниз. Такий стан дезорiентував економiчних агентiв и визначив суперечливiсть резуль-татiв усiх наступних розрахункiв, в яких лише вщбилася загальна невизначенють економiчноТ ситуацiТ в краТнi.
лювало й без того важке становище в реальному сек-торi економки. Дещо покращилася ситуацiя лише в 2009 р., який був одним з найсприятливших рогав перi-оду економiчних реформ. У цьому ро^ склалася досить своерiдна ситуацiя: рiвень фактичного податкового тягаря р виявився вище точки Лаффера першого роду р* i нижче точки Лаффера другого роду р**. Змютовно таке серединне положення параметра р означае наступне: у 2009 р. податковий тягар було встановлено досить ви-соко, щоб стримувати економiчне зростання, але на цтком прийнятному рiвнi, щоб не призводити до пода-льшого колапсу бюджету. 1ншими словами, в цей момент фюкальш iнтереси держави вступили в протирiччя з цiлями пiдтримки довгострокового економiчного зростання, причому превалювала фюкальна складова мак-роекономiчноТ пол^ики.
Щоб перевести економiчну систему з режиму реце-с1Т в режим зростання, необхщно було знизити податковий тягар всього лише на 3%, однак при цьому вщ-повщним чином постраждала б дохщна частина кон-солiдованого бюджету.
Таблиця 4. Розрахунок трипараметричним методом фiскальних napaMeTpiB економiки УкраТни в 1998-2011 рр.
Перiод часу (р^) Параметр Фактичне податкове навантаження q,% Точка Лаффера,%
b g першого роду q* другого роду q**
1999 -2040,37 -61,26 19,27 -16,65 23,11
2000 44814,94 -613,47 21,40 36,526 42,15
2001 -8595,23 -38,45 17,98 -111,8 19,14
2002 31420,20 -527,93 20,10 29,758 36,33
2003 394481,97 -4990,60 20,32 39,522 44,08
2004 -58016,42 531,64 18,30 54,563 59,89
2005 -117275,45 1337,31 16,96 43,847 47,79
2006 -1279032,12 18450,57 16,81 34,661 38,27
2007 -394181,10 5424,43 16,01 36,334 39,72
2008 276387,50 -4542,03 18,02 30,426 35,24
2009 -10143,78 -486,51 19,18 -10,43 23,56
2010 -151067,24 1264,17 17,61 59,749 66,35
2011 337890,26 -5230,12 19,31 32,302 5,54
Джерело: розраховано автором зпдно даних Держкомстату УкраТни.
2. Двопараметричний метод. В основ! цього методу лежить апроксимац1я процесу економ1чного зростання ус1ченою квадратичною функц1ею, що включае т1льки два параметри:
X = рв + ув2 (14).
Тод1 сума ф1скальних надходжень дор1внюе
Т = вв2 + ув3 (15).
Додаткове обмеження, що накладаеться на функць ональн1 властивост1 виробничо' системи, задаеться р1внянням, аналог1чним (9):
ЛХ = (в + 2ув) Лв (16).
Побудована система р1внянь (14), (16) достатня для вщшукання параметр1в Ь I д. Як I у випадку використан-ня трипараметричного методу, р1вняння (14) вщтворюе "точков1" властивост1 виробничо' системи, а р1вняння (16) - "Ытервальш". При цьому допом1жне р1вняння, що задае динам1чн1 властивост1 фюкально' системи, вщсу-
тня; за замовчуванням вважаеться, що отримувана сума податгав повнютю детерм1нуеться активн1стю вироб-ничо' системи I р1внем ф1скального тиску.
Формули для оц1нки параметр1в на основ! р1шення (14), (16) мають вигляд
в = 2Х/в - ЛХ/Лв, (17) у = (АХ/Лв) / в - Х/в2 (17).
Точки Лаффера першого та другого роду визнача-ються з (14) I (15) за вщповщними формулами:
9*= - 1 в, (18)
2 Y
9**= - 2 в. (19)
3 Y
Анал1з умов другого порядку показуе наступне: для того, щоб стацюнарш точки (18) I (19) були дшсно точками Лаффера, необхщно I достатньо виконання двох нер1вностей: Ь> 0 I д <0.
Таблиця 5. Розрахунок двопараметричним методом ф1скальних параметр1в економ1ки УкраТни 1999-2011 рр.
Пер1од часу (р1к) Параметр Фактичне податкове навантаження q,% Точка Лаф( >ера,%
Ь д першого роду р* другого роду р**
1999 17942,39 -579,88 19,27 15,5 20,63
2000 -2663,68 495,794 21,40 2,7 3,58
2001 32689,13 -1186,4 17,98 13,8 18,37
2002 12271,06 -51,631 20,10 118,8 158,45
2003 -165361,20 8785,9 20,32 9,4 12,55
2004 76270,04 -3137 18,30 12,2 16,21
2005 123960,39 -5773,8 16,96 10,7 14,31
2006 723633,60 -41131 16,81 8,8 11,73
2007 310597,66 -16592 16,01 9,4 12,48
2008 -7449,40 3331,78 18,02 1,1 1,49
2009 124173,76 -3987,3 19,18 15,6 20,76
2010 229512,32 -9542,8 17,61 12,0 16,03
2011 211,90 3512,56 19,31 -0,0302 -0,04
Джерело: складено автором.
1дентиф1кац1я точок Лаффера за другим сценар1ем показала, що таю юнували в 1999, 2001- 2002, 20042007 I 2009-2010 рр. При цьому в 1999 р., 2001 р. та 2009 р. фактичне податкове навантаження займало пром1жне положення м1ж точками р * I р **, майже впри-тул наблизившись до р **. У наступному, 2010 р. "фю-кальний оп1р" украТнськоТ економки зр1с, але чергов1 зрушення в податковм систем! привели до пом1тного зростання податкового тягаря, перевищивши нав1ть ту межу, яка була поставлена точкою Лаффера другого роду. Таким чином, держава в черговий раз д1яла на шкоду сво'м власним фюкальним Ытересам, не кажучи вже про штереси в1тчизняного виробника. Под1бн1 необ-ережн1 дм уряду в податковм сфер1 призвели до того, що в 2011 р. були заф1ксован1 явно виражен результа-ти - точки Лаффера отримали негативн значення. Геометрично це означае, що на вс1й област1 допусти-мих значень виробнича I фюкальна крив1 вели себе монотонно; з економнно' точки зору це екв1валентно виникненню ситуацп, коли економ1чн1 агенти однаково реагують на будь-як1 податков1 змши. У так1 пер1оди формуеться свого роду загальна "фюкальна байду-жють", яке св1дчить про серйозн1 проблеми у сфер1 державного регулювання.
В цтому результати розрахунк1в за трьома методами (див. табл. 3, 4, 5) пщтверджують висновок, зробле-ний за ктькюними оц1нками першого сценарю: фактич-не податкове навантаження в украшсьш економ1ц1 переходного пер1оду було надм1рним; незначн1 фюкальш послаблення в окрем1 роки не м1няли загально' песимь стичн1й картини, хоча в 2009 роц1 за вс1ма розрахункам
були знайден1 обидв1 точки Лаффера, що св1дчить про досить ефективне функц1онування економ1ки з фактич-ним податковим навантаженням в 19,18%.
Висновки з проведеного дослщження. За результатами досл1дження можна запропонувати шляхи зме-ншення р1зновид1в податкового тягаря:
• перший вид податкового тягаря найбтьш в1дчутний - це сума податгав. Саме и найчаст1ше мають на уваз1, коли говорять про "тягар податк1в". Цей тягар може бути прямим I непрямим. З метою його зменшення необхщно звужувати функцп держави I скорочувати 'х фЫансуван-ня. Зм1на функцм держави та бюджету - единий шлях, що дозволяе знижувати сам1 податки, 'х ставки;
• другий вид - непрямий податковий тягар. Це ви-трати, пов'язаы з обчисленням, сплатою I адмшютру-ванням податюв. Вони також досить вщчутш I п1ддають-ся вим1рюванню. Однак при оц1нц1 цих витрат 'х часто враховують т1льки в державному сектор1. Це неправильно з двох причин. По-перше, витрати з адмшютру-вання податюв включають витрати прац1, часу I грошей не ттьки державних адм1н1стратор1в податгав, а й плат-ник1в податгав. По-друге, незалежно в1д того, в якому сектор! мали м1сце ц1 витрати, 'х тягар повн1стю припа-дае на приватний сектор, який утримуе адм1н1стратор1в податк1в. Непрямий тягар податюв може бути зменше-но, якщо податгав стане менше, а порядок 'х обчислен-ня I сплати буде гранично простий I точний, а адм1нют-рування доведено до автоматизму;
• трет1й тягар податюв - прихований. В1н обумовле-ний деструктивним впливом податк1в на ринок. На жаль, його важко вим1ряти I оц1нити, в1й прихований вщ
рядового платника податгав. Та й влада зазвичай не усвщомлюе, якi наслщки тягне "регулююча" роль податгав. Проте втручання влади дорого обходиться економь цi. Чим бiльшою мiрою влада за допомогою податкiв впливае на ринок, "скеровуючи" економiчнi процеси, тим бтьше деформацiй виникае в економщ^ тим мен-ше можливостей залишаеться для ефективного розпо-дту працi, капiталу та iнших ресурав.
Для зменшення прихованого тягаря податгав необ-хiдне застосування гранично нейтральних податгав (тобто тих, що не використовуються для регулювання ринку), яга мають едину мету - збирати кошти на фшан-сування державних витрат. Звичайно, повнютю нейтральних податгав не iснуе. Але в тому щеальному випад-ку, коли податки максимально нейтрально зменшення прихованого тягаря податгав досягаеться через скоро-чення суми податгав. Чим менше буде сума податгав, тим менше вони будуть впливати на ринок.
В процес реформування необхщнють збереження безлiчi податгав пояснюють тим, що саме так можна бтьш рiвномiрно розподтити |'х тягар мiж господарюючими су-б'ектами. Таке уявлення засноване на дуже спрощеному розумiннi економiчних процесiв i не враховуе, що в реальному житт тягар податгав в ганцевому пiдсумку доводиться нести не тим, на кого вЫ спочатку був спрямований. На-приклад, податок з прибутку, тягар якого, як вважаеться, припадае на власника бiзнесу, в результат пщвищення цiн може бути перекладений на покупав або, шляхом зменшення оплати пращ на працюючих.
В умовах фЫансово' кризи реформування податковоТ' системи в Украïнi може вщбуватися наступним чином: реформування зi збереження iснуючих розмiрiв видаткiв бюджету та зниження податкового наванта-ження разом зi зменшенням видаткiв бюджету й державних со^альних фондiв. У першому випадку позитив-ний ефект вiд реформи досягаеться за рахунок спро-щення податкового облку та бiльш рiвномiрного розпо-дту податкового навантаження мiж платниками. У другому випадку додатковий ефект досягаеться за рахунок зниження податкового навантаження.
М. Александрова, асп.
КНЭУ имени Вадима Гетьмана, Киев
PiBeHb зобов'язань по видатках бюджету е одним i3 головних обмежень у проведены податковоТ реформи. Адже проведення податковоТ реформи можливе ттьки за суттевого скорочення видатгав бюджету протягом перюду реформ. Через високий рiвень со^альних зобов'язань у поточному бюджету бтьш реальною на даний момент вбачаеться реформа, що передбачае збереження реальних видатгав бюджету на поточному рiвнi. Така реформа передбачае повтьнше зменшення ставок податгав.
Список використано! л1тератури
1. Ткаченко Т. Податок на прибуток п1дприемств i прям1 заруб1жн1 ивестицп // Економка УкраТни - № 4. - К.: Преса УкраТни, 1998. - С. 45-48.
2. "Brand, John (d.1808)". Dictionary of National Biography. London: Smith, Elder & Co. 1885-1900
3. Балацкий Е.В. Анализ влияния налоговой нагрузки на экономический рост с помощью производственно-институциональных функций.
- http:// www.ecfor.ru
4. Климко Г.Н. Основи економiчноТ теорп. - К.: Вища школа. -Знання, 1997. - 743 с.
5. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов.
- М., 1962. - 684 с.
6. 1стс^я економiчних вчень: Пщручник / Л.Я. Коршйчук, Н.О. Тата-ренко та н - К., 2001. - Розд. III. - 853 с.
7. Балацкий Е.В. Эффективность фискальной политики государства http://www.budgetrf.ru
8. Меркулова Т., Михайленко В. Оптим1за^я податкового навантаження у рiзних моделях держави// Науковий збiрник "Проблеми еконо-мiчноТ юбернетики". - Львiв, Льв1вський нацюнальний унiверситет iменi 1вана Франка, 2007. - Спецвип. 16. - с. 124 - 129.
9. Меркулова Т.В. Институт налога. - Харьков, 2006. - 224 с. - с.160.
10. Гусаков С.В., Жак С.В. Оптимальные равновесные цены и точка Лаффера // Экономика и математические методы. 2003. - Т.31. -Вип. 4. - С. 27, 31
11. Мовшович С.М., Соколовский Л.Е. Випуск, податки i крива Лаффера / / Економка i математичш методи. 2001. - Т. 30. - Вип. 3. -С. 741.
12. Балацкий Е.В. Лафферови ефекти i фiнансовi критерп економ^ чноТ дiяльностi / / Свтэва економка i мiжнароднi вщносини. 2000. -№ 11. - С. 11-32
13. ОфЩшний сайт Державного комггету статистики УкраТни: http://ukrstat.gov.ua
14. ОфЩмний сайт Комтету ВерховноТ Ради УкраТни з питань бюджету: http://budget.rada.gov.ua
15. ОфЩмний сайт Мастерства фннанЫв УкраТни: http://www.minfin.gov.ua
Надшшла до редакцп 06.12.13
ОЦЕНКА ПРЕДЕЛЬНО ДОПУСТИМОГО ФИСКАЛЬНОГО БРЕМЕНИ ДЛЯ НАЦИОНАЛЬНОЙ ЭКОНОМИКИ УКРАИНЫ
В статье рассмотрен воспроизводственный аспект связи между фискальным бременем и склонностью к развитию экономики при определенных предположениях относительно связи этих переменных. Анализ базировался на динамической модели, в которой доля дохода, направляемая на развитие производства, оставалась постоянной.
Ключевые слова: фискальная нагрузка, налоговые поступления, регрессия, точки Лаффера, налогообложения, производственно-институциональная функция.
M. Aleksandrova, PhD Student
Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman, Kyiv
ASSESSMENT OF MAXIMUM ALLOWABLE FISCAL BURDEN ON UKRAINE NATIONAL ECONOMY
The article was reviewed reproductive aspect of the relationship between fiscal burden and a penchant for economic development under certain assumptions about the relationship of these variables. The analysis was based on a fairly simple dynamic model in which the share of income that goes to the development of production, relying constant. Computed optimal fiscal burden for the economic development of the country is 19.29% of GDP. The estimation and comparison of the calculations of the tax burden followed its dynamics, by comparative assessment with those of developed countries. The prospects of the proposed approach for predicting the development of national economy were analyzed. Keywords: fiscal burden, tax revenues, regression, Laffer's points, taxation, industrial and institutional function.
