CC BY
11
PECULIARITIES OF CHANGES IN THE IMMUNE SYSTEM OF THE EXPERIMENTAL ANIMALS AT THE COMBINED EXPOSURE OF PHENOL WITH DIFFERENT CARCINOGENIC COMPOUNDS
Grigorenko L.Ye.
ОСОБЛИВОСТ1 ЗМ1Н В 1МУНН1Й СИСТЕМ! ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ТВАРИН ЗА КОМБ1НОВАНО1 Д11 ФЕНОЛУ З Р1ЗНИМИ КАНЦЕРОГЕННИМИ СПОЛУКАМИ
григоренко л.е.
ДУ "1нститут ппени та медичноТ екологií iM. О.М. Марзеева АМН УкраТни", м. КиТв
УДК 613.1:616056.3:577.083.3:614.7:612.014 .46:615.277:612.017
сучасних умовах людина по-стiйно перебувае у складному хiмiчному свiтi, пщ впливом комплексу шкiдливих факторiв антропогенного походження, у тому чист з вираженими токсичними та канцерогенни-ми властивостями, що може призводити до розвитку онко-логiчних захворювань [1, 2]. Загальне число хiмiчних речо-вин, з якими щоденно вщбу-ваеться контакт у рiзних сферах життедiяльностi, стано-вить понад 60 тисяч наймену-вань. Однак лише для незнач-ноУ ктькост з них(близько ти-сячО проведено експеримен-тальну оцiнку канцерогенно)' активности яка доведена для 837 сполук. При цьому лише близько двох десятюв з них мають гiгiенiчнi нормативи, обфунтоваш з урахуванням канцерогенно)небезпеки.
Разом з тим у реальних умовах на фон постмно зростаю-чого числа онколопчноУ захво-рюваностi населення юнуе певна невiдповiднiсть мiж знач-ною кiлькiстю хiмiчних сполук,
ОСОБЕННОСТИ ИЗМЕНЕНИЙ В ИММУННОЙ СИСТЕМЕ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫХ ЖИВОТНЫХ ПРИ КОМБИНИРОВАННОМ ВОЗДЕЙСТВИИ ФЕНОЛА С РАЗЛИЧНЫМИ КАНЦЕРОГЕННЫМИ СОЕДИНЕНИЯМИ Григоренко Л.Е.
Целью работы было установить характер иммунологических эффектов при комбинированном воздействии модификатора канцерогенеза (фенола) с различными канцерогенами (хлороформом и бенз(а)пиреном) в зависимости от дозы и длительности влияния.
Выявлено, что характер проявления иммунотоксических эффектов зависит от комбинации доз химических канцерогенов и их модификатора (фенола). Показано, что фенол в дозах 0,000125 мг, 0,001125 мг и 0,002 мг способен усиливать влияние хлороформа (0,0075 мг и 0,0675 мг) и бенз(а)пирена (0,1 мг), что проявляется нарастанием спектра иммунологических изменений. Комбинированное действие изученных соединений в соответстующих концентрациях приводило к развитию лейко- и лимфопении, активации системы неспецифических факторов защиты организма, угнетению Т- и В-звеньев иммунитета, развитию гиперчувствительности немедленного типа.
© ГоигоренкоЛ.е. СТАТТЯ, 2011.
3 Environment & Health № 3 2011
як продемонстрували канцерогены властивост в експери-ментах на ссавцях, та порiвня-но невеликою кшькютю хiмiч-них факторiв навколишнього середовища з подiбною дiею, доведеною для людини. На думку деяких дослщниюв, це протирiччя пщтверджуе мож-ливють прояву у натурних дослщженнях модифкуючоТ канцерогенез дм хiмiчних фак-торiв малоТ Ытенсивност з не-специф^чним характером бю-лопчноТ дм [3]. Адже тривалий вплив на людину цих факторiв може спричиняти зниження порогу чутливост органiзму до канцерогенного впливу та по-силення канцерогенезу.
У лiтературi вже юнують ба-зовi перелiки гiгiенiчно значу-щих хiмiчних канцерогенiв та модифiкаторiв канцерогенезу [3]. Проте питання механiзмiв модифiкуючоí дií хiмiчних фак-торiв малоТ iнтенсивностi по-требують додаткового вивчен-ня [3-5]. Так, залишаеться не-достатнiм рiвень знань щодо своерiдностi реакцiй органiзму на комбшований вплив чинни-кiв довкiлля з вираженими ток-сичними та канцерогенними властивостями на рiвнях, що визначаються у сучасному оточуючому середовищi. На-самперед це стосуеться характеру реакцiй iмунноТ систе-ми, яка вiдiграе важливу роль у механiзмах протипухлинного захисту органiзму [6, 7].
Метою роботи було встано-вити характер iмунологiчних ефектiв за комбiнованоí дií модифкатора канцерогенезу (фенолу) з рiзними канцерогенами (хлороформом i бенз-(а)треном) залежно вiд дози та термшу впливу.
Матерiали та методи до-ошджень. Було здiйснено двi серií експериментiв. У першiй серп експериментальш твари-ни (щури) протягом 2 мюя^в
О
вживали з питною водою iзольовано або у комбша^ях фенол i хлороформ у дозах, як вiдповiдають величинам ririe-шчних нормативiв, а також пе-ревищують !х у 9 разiв. Bei тва-рини були розподiленi на 7 груп по 7 голiв у кожшй: 1 група — контроль, Ытактш тварини; у дослщних групах тварини от-римували питну воду з вмютом ксенобiотикiв; 2 група — фенол у концентрацп 0,000125 мг (на рiвнi ГДК); 3 група — хлороформ у концентрацп 0,0075 мг (на рiвнi ГДК); 4 група — фенол у концентрацп 0,001125 мг на ^вш 9 ГДК); 5 група — хлороформ у концентрацп 0,0675 мг (на рiвнi 9 ГДК); 6 група — фенол та хлороформ на рiвнi ГДК кожно! речовини; 7 група — фенол та хлороформ на рiвнi 9 ГДК кожно! речовини.
Вивчення iзольованоi та комбшованоУ дп бенз(а)трену i фенолу протягом 3 мюя^в здiйснювалося на 30 мишах, якi розподiлялися на 5 груп: штактний контроль; тварини, що отримували iзольовано бенз(а)пiрен (БП) та фенол по 0,1 мг, а також двi групи мишей, як отримували БП у дозi 0,1 мг одночасно з дозами фенолу 0,1 мг та 0,002 мг [12].
При вивченш iмунотоксичних ефек^в за дii дослщжуваних сполук враховували такi по-казники та реакцп [8]: вмiст лейкоцилв у периферичнiй кровi та |'хшй якiсний склад; кiлькiсть Т- i В-лiмфоцитiв; кiлькiсть фагоцитуючих ней-трофтьних гранулоцитiв [8]; реакцii дегрануляцii базоф^в (за Шеллi) [9] i гальмування розпластування макрофапв [10]. Обраховували i аналiзу-вали отриманi данi з викори-станням загальноприйнятих методiв статистично! обробки результатiв медико-бюлопч-них дослщжень, параметрич-них методiв перевiрки стати-стичних гiпотез (t-критерiй Ст'юдента) [11].
Результати дослщження. Вивчення стану iмунноi систе-ми щурiв, якi протягом 2 мюя-цiв iзольовано отримували фенол або хлороформ на рiвнi п-
Гематологiчнi та iмунологiчнi показники у щурiв за 2 мiсяцi
дГГ хлороформу та фенолу
пешчних нормативiв (вщповщ-но 2 i 3 групи) не виявило змш в iмунному статусi тварин та кштинному складi формених елемен^в бiлоi кровi (табл. 1).
Ступшь дегрануляцii базо-фiльниx гранулоцитiв перебу-вав у межах вiд (6,29 ± 0,81)% до (9,14 ± 1,68)%, що свiдчить про вщсутнють розвитку ауто-сенсибiлiзацii та сенсиб^зацп на кiнець другого мiсяця екс-перименту (табл. 2).
Хiмiчне навантаження, якому пщцавалися щури 4 групи ^я фенолу на рiвнi 9 ГДК), не вплинуло на показники лейко-цитограм: загальний рiвень лейкоци^в, абсолютне та вщ-носне число лiмфоцитiв, вiд-соток сегментоядерних, па-личкоядернихнейтроф!шв,ео-зинофiлiв та моноцитiв у кровi дослiдниx тварин достовiрно не вiдрiзнялися вiд показникiв у контролi (табл. 1). Разом з тим наприкшц 2-го мiсяця у тварин ^ei групи було виявле-но змши у системi неспеци-фiчниx факторiв захисту орга-нiзму дослщних тварин, на що вказуе пщвищення фагоцитарно! активностi нейтрофть-них гранулоци^в: (95,83 ± 0,17)% проти (92,71 ± 0,87)% у контроль При цьому пщви-щення загально! кiлькостi ней-трофiлiв не спостер^алося.
Таблиця 1 iзольованоГ та комбшовано'Г
Показник Групи експериментальних тварин
1 група 2 група 3 група 4 група 5 група 6 група 7 група
Лейкоцити, х109/л 17,27±1,16 17,34±0,66 19,81±1,24 15,43±1,62 16,67±0,54 16,69±1,69 *13,23±0,57
Паличкоядеры нейтрофти, % 4,29±0,36 4,14±0,63 3,57±0,57 4,57±0,20 4,29±0,18 3,86±0,26 3,43±0,48
Сегментоядеры нейтрофiли, % 18,57+1,17 22,00±1,20 21,86±1,24 21,57±1,29 21,71±1,23 *24,00±1,43 22,29±1,43
Еозинофiли, % 2,86±0,46 3,14±0,34 3,43±0,48 3,26±0,59 3,29±0,52 3,00±0,58 3,14±0,59
Лiмфоцити, % 73,29±1,38 69,71±1,27 70,14±1,44 69,00±1,27 69,71±1,15 *68,14±1,50 70,14±2,15
Лiмфоцити, х109/л 12,67±0,92 12,07±0,41 13,93±1,00 *10,58±1,02 11,62±0,43 11,38±0,82 *9,31±0,60
Нейтрофiли, % 22,86±1,32 26,14±1,42 25,43±1,34 26,14±1,10 26,00±1,21 *27,86±1,35 25,71±1,74
Нейтрофти, х109/л 3,95±0,33 4,57±0,38 5,02±0,35 4,10±0,56 4,34±0,28 4,65±0,43 3,36±0,17
Т-лiмфоцити, % 20,14±1,49 18,57±1,56 17,86±1,62 15,67±1,17 17,29±1,92 18,14±1,60 18,29±1,08
Т^мфоцити, х109/л 2,55±0,24 2,24±0,21 2,53±0,34 *1,74±0,17 2,00±0,22 2,03±0,19 *1,72±0,18
B-лiмфоцити, % 32,14±1,40 34,71±1,21 31,43±2,54 *26,00±1,27 *20,71±2,90 *22,86±2,75 *24,00±1,35
B-лiмфоцити, х109/л 4,05±0,31 4,19±0,20 4,35±0,44 *2,76±0,32 *2,40±0,31 *2,57±0,34 *2,26±0,23
Кiлькiсть фагоцитуючих нейтрофiлiв, % 92,71±0,87 94,86±0,77 94,1 ±41,1 *95,83±0,17 *96,43±0,30 *95,57±0,81 *96,00±0,72
Ктькють фагоцитуючих нейтрофiлiв, х109 3,66±0,31 4,33±0,37 4,73±0,37 4,19±0,56 4,18±0,26 4,46±0,43 3,23±0,17
Примтка:
* — вказано достов 'рну рiзницю показникiв порiвняно з 1 (контрольною) групою (p < 0,05).
№ 3 2011 Environment & Health 4
-е-
Крiм того, у щурiв 4 групи (iзольована дiя фенолу у кон-центрацii 0,001125 мг) було виявлено достовiрне знижен-ня абсолютно) ктькост Т^м-фоцитiв (1,74 ± 0,17)х109/л по-рiвняно з (2,55 ± 0,24)х109/л у контролО, а також вiдносного й абсолютного вмюту В-клiтин (вiдповiдно у 4 груп (26,00 ± 1,27)% та (2,76 ± 0,32)х109/л, у 1 груп — (32,14 ± 1,40)% та (4,05 ± 0,31)х109/л).
Дослщження стану iмунноi системи тварин 5 групи, як от-римували навантаження хлороформом у концентрацп 0,0075 мг, дало змогу встано-вити вщсутнють достовiрних змiн у гематолопчних показ-никах дослiдних щурiв порiв-няно з такими в штактних тварин (табл. 1). Однак збтьшен-ня вiдносноi кiлькостi фагоци-туючих клiтин у кровi тварин 5 групи, (96,43 ± 0,30)% проти (92,71±0,87)% у контролi, вка-зувало на пiдвищення УхньоУ функцюнальноУ активностi, що може свiдчити про активацю системи неспецифiчних фак-торiв захисту органiзму за перорального надходження хлороформу на рiвнi 9 ГДК протягом двох мюя^в.
Також було встановлено достовiрне зменшення ктько-ст В-клiтин, що може вказу-вати на пригшчення гумораль-ноУ ланки iмунноi системи (табл. 1). Так, у 5 груп вiдсоток В^мфоци^в становив (20,71 ± 2,90)%, а Ухня абсолютна кiлькiсть була (2,40 ± 0,31)х109/л (в iнтактних тварин ц показники становили вщповщно (32,14 ± 1,40)% i (4,05 ± 0,31)х109/л).
Результати постановки реак-цii Шеллi свщчили, що сиро-ватки кровi експерименталь-них тварин 4 та 5 груп у при-сутност тканинного антигену посилювали дегрануляцю кш-тин-мiшеней (табл. 2). Вщсо-ток дегранульованих базо-фiльних гранулоци^в у тварин 4 групи становив (12,57± 1,36)%, 5 групи — (10,29± 1,48)%. Тобто реакцiю можна оцiнити як слабкопозитивну. Крiм того, дiя фенолу на рiвнi 9 ГДК призводила до вини-кнення слабко вираженоУ сен-сибiлiзацii за негайним типом, (10,29±1,81)% дегранульованих базофiлiв.
Дослiдження комбiнованоi дм фенолу i хлороформу на
ФУНДАМЕНТАЛЬН! ДОСЛ1ДЖЕННЯ =
окремi ланки iмунiтету дозволило встановити цiлий спектр зрушень в iмуннiй системi дос-лiдних тварин (табл. 1). Так, у щурiв, якi отримували навантаження двохкомпонентною сумiшшю дослiджуваних спо-лук на рiвнi гiгiенiчних норма-тивiв, спостерiгалося вiрогiд-не збтьшення числа нейтро-фiльних гранулоцитiв, (27,86 ± 1,35)% порiвняно з (22,86 ± 1,32)% у контролi, у тому чист СЯН (6 група — (24,00 ± 1,43)%, штактш тварини — (18,57 ± 1,17)%, що супро-воджувалося пiдвищенням УхньоУ функцiональноi активно-стi (вщповщно (95,57 ± 0,81)% та (92,71 ± 0,87)% фагоцитую-чих кштин).
Одночасне надходження разом з питною водою обох хiмiч-них речовин у дозах, що вщпо-вщають iхнiм гранично допу-стимим концентра^ям, впли-нуло на загальну кУпькють лiм-фоцитiв: iхне вщносне число знизилося i становило (68,14 ±1,50)%, у той час як у 1 груп цей показник вщповщав зна-ченню (73,29 ± 1,38)%. У тварин щеУ групи також спостери галися змши у гуморальнiй
ланцi iмунiтету. Зокрема, було виявлено зменшення абсолютного числа (2,57 ± 0,34)х109/л) i вiдносноi кiлькостi В^мфоци-^в (22,86 ± 2,75)%) порiвняно з контролем (вщповщно (4,05 ± 0,31)х109/л i (32,14 ± 1,40)%).
Привертае увагу I той факт, що наприкшц 2-го м1сяця си-роватки кров1 щур1в 6 групи посилювали дегрануляцю базо-ф1л1в у присутност1 тканинного антигену (10,29 ± 1,48)%), що св1дчить про розвиток ауто-сенсибiлiзацii орган1зму.
Дослiдження 2-хкомпонент-ноУ сумiшi хiмiчних сполук на рiвнi 9 ГДК надало можливють виявити у щурiв 7 групи досто-вiрне зниження загального рiв-ня лейкоцитiв (13,23 ± 0,57)х109/л порiвняно з (17,27 ± 1,16)х109/л у контролi). Разом з тим аналiз лейкоцито-грам не виявив достовiрних вiдмiнностей щодо числа ео-зинофiлiв, моноцитiв, паличко-та сегментоядерних нейтрофи лiв порiвняно з Ытактними тва-ринами (табл. 1), але показав вiрогiдне зменшення абсолют-ноУ кiлькостi лiмфоцитiв з (12,67±0,92)х109/л у контролi до (9,31±0,60)х109/л у 7 групi.
Таблиця 2
Ступiнь дегрануляцп базофшьних гранулоцитiв за 2 мiсяцi iзольованоí та комбшовано'Г дм хлороформу i фенолу
Група % дегранульованих базоф^в (тканинний антиген)* % дегранульованих базофiлiв (гаптен - фенол)* % дегранульованих базофiлiв (гаптен -хлороформ)*
1 (контроль) 5,71 ± 1,48 5,71 ± 1,19 4,00 ± 1,23
2 8,00 ± 2,14 6,29 ± 0,81 -
3 9,14 ± 1,68 - 8,00 ± 0,87
4 12,57 ± 1,36 10,29 ± 0,81 -
5 10,29 ± 1,48 - 9,71 ± 1,71
6 10,86 ± 0,74 8,57 ± 1,04 8,00 ± 1,75
7 8,57 ± 1,36 9,71 ± 1,48 10,29 ± 1,19
Примтка: * — Вд 10% до 20% — реак^я слабкопозитивна; в'щ 20% до 30% — реак^я позитивна; 30% — реак^я р'зко позитив-
5 Еоттошшт & Иеаьти № 3 2011
О
PECULIARITIES OF CHANGES IN THE IMMUNE SYSTEM OF THE EXPERIMENTAL ANIMALS AT THE COMBINED EXPOSURE OF PHENOL WITH DIFFERENT CARCINOGENIC COMPOUNDS Grigorenko L.Ye.
The aim of the work was to determine a character of the immunological effects at the combined exposure of the modifier of carcinogenesis (phenol) with different carcinogens (chloroform and benzopyrene) depending on dose and impact duration. It has been revealed that a character of the manifestation of the immunotoxic effects depends upon a combination of the doses of
chemical carcinogens and their modifier (phenol). It is demonstrated that phenol in doses of 0,000125 mg, 0,001125 mg, and 0,002 mg can strengthen chlorophorm (0,0075 mg and 0,0675 mg) and benzopyrene (0,1 mg) impact. It is manifested by the growth of the spectrum of the immunological changes. The combined action of the compounds in the corresponding concentration leads to the development of leuko- and lymphopenia, activation of nonspecific defense factors of the organism, inhibition of T- and B-links of immunity, development of the immediate hypersensitivity.
KpiM того, у тварин, що отримували з питною водою фенол та хлороформ у дозах, як вщ-повщають 9 ГДК, реестрували-ся зрушення у ^CTeMi неспе-цифiчних факторiв захисту ор-гашзму, ^тиннм та гумораль-шй ланках iмунiтeту, а саме: у дослщних щурiв спостер^ала-ся актива^я фагоцитарно)' функцп нейтрофтьних грану-лоци^в. 1хня вщносна ктькють становила (96,00 ± 0,72)%, у контролi — (92,71 ± 0,87)%. Pi-вень Т-кштин знижувався i ста-новив (1,72 ± 0,18)х109/л, тодi як у 1 груп — (2,55 ± 0,24)х109/л (табл. 1). Вщносне i абсолютне числа В^мфоци-тiв також були вiрогiдно ниж-чими у тварин 7 групи (вщпо-вiдно (24,00 ± 1,35)% та (2,26 ± 0,23)х109/л) порiвняно з по-казниками у контролi (вщпо-вiдно (32,14 ± 1,40)% i (4,05 ± 0,31)х109/л).
Даш, отриманi при вивчeннi реакцп ГНТ свщчать, що сиро-ватки кровi тварин 7 групи ви-кликали пiдсилeння деграну-ляцп базофтьних гранулоци-тiв (10,29±1,19)% у присутно-стi гаптену (хлороформу), що свщчить про розвиток слабко-позитивно'У сенсибУ^зацп ор-ганiзму.
Таким чином, порiвняльний аналiз показникiв лейкоцито-грам та iмунограм щурiв вия-вив вщмшност характеру iму-нологiчних eфeктiв у тварин, як зазнавали iзольованого та комбшованого впливу дослщ-жуваних ксенобютиюв протягом 2-х мiсяцiв. Так, за iзольо-вано'У дiï хiмiчних речовин у дозах на рiвнях ГДК в iмунному статус дослiдних щурiв не вщ-бувалося змш, тодi як за комбшованого впливу фенолу та хлороформу у вщповщних дозах визначався розвиток сен-сибУшзацп, лiмфопeнiя, акти-
вацiя системи нeспeцифiчних факторiв захисту органiзму, iмуносупрeсiя за В-^тинним типом.
Зрушення, якi вiдбувалися в органiзмi тварин за 2 мiсяцi вживання питно'У води з вми стом фенолу або хлороформу на рiвнi 9 ГДК, характеризува-лися пщвищенням функцю-нальноУ активностi нейтро-фтьних гранулоцитiв i змен-шенням вмюту В-лiмфоцитiв, розвитком слабкопозитивноУ аутосeнсибiлiзацiï, а за дм фенолу — ще й зниженням числа Т-кштин та розвитком сенси-бiлiзацiï. Комбшована дiя вив-чених сполук у вщповщних концентра^ях призводила до розвитку лейко- та лiмфопe-нiï, активацп системи неспе-цифiчних факторов захисту органiзму, пригнiчeння кли тинноУ та гуморальноУ ланок iмунiтeту, розвитку пперчут-ливостi за негайним типом. Тобто отримаш данi щодо зми ни характеру та наростання зрушень в окремих ланках iмунноï системи за комбшо-ваноУ дп ксeнобiотикiв можуть свiдчити про здатнють фенолу у вивчених концентра^ях посилювати вплив канцерогену хлороформу.
Результати вивчення характеру iмунологiчних реакцш органiзму тварин на комбшо-вану дiю фенолу з хлороформом певною мiрою узгоджу-ються з даними, отриманими при дослщженш перорально-го впливу протягом 3-х мюя-цiв канцерогену бeнз(а)пiрeну у дозi 0,1 мг i фенолу у дозах 0,1 мг та 0,002 мг на iмунну систему мишей [12]. Так, було виявлено залежнють прояву iмунологiчних eфeктiв вщ дю-чоУ речовини. За перорально-го надходження бeнз(а)пiрeну у дозi 0,1 мг протягом 3-х
мюя^в спостeрiгалося приг-нiчeння клiтинноï та гуморальноУ ланок iмунноï системи дослщних тварин. Зо-крема, у дослiднiй групi кiлькiсть Т^мфоци^в становила (18,67 ± 0,76)% та (1,81 ± 0,17)х109/л, у контролi вщ-повiдно (21,83 ± 0,91)% та (2,83 ± 0,33)х109/л, а В-кпiтин — (26,50 ± 1,34)% та (2,58 ± 0,27)х109/л (в iнтактних тварин — (31,67 ± 0,76)% i (3,09 ± 0,45)х109/л). За iзольованоï дп фенолу у дозi 0,1 мг в екс-периментальних тварин виз-начався розвиток алeргiчноï рeакцiï IV типу (пперчутли-вiсть сповiльнeного типу). У них шдекс гальмування роз-пластування клiтин був мен-шим за 0,8 i становив 0,77.
Також було встановлено вщ-мшносл реагування iмунноï системи дослiдних тварин залежно вщ дози фенолу у су-мiшi з бeнз(а)пiрeном, а саме: у тварин, як зазнавали комби нованого впливу бeнз(а)пiрeну та фенолу у дозi 0,1 мг напри-кiнцi 3-го мiсяця не визначали-ся змiни гeматологiчних та iмунологiчних показникiв. При змeншeннi концентрацп фенолу у комбшацп дослщжуваних хiмiчних сполук до 0,002 мг у тварин рееструвався розвиток лейкопенп ^вень лeйкоцитiв знижувався з (17,55 ± 1,61) х109/л у контролi до (12,83 ± 0,90)х109/л у дослiднiй групi) i вiдзначалося збтьшення вщ-носноУ кiлькостi нeйтрофiлiв (25,67 ± 0,84)% проти (20,33 ± 1,31)% у контролi, у тому числ сегментоядерних (вiдповiдно (21,67 ± 0,80)% та (16,00 ± 1,51)%). У тварин ще'У дослщ-ноУ групи також спостер^ало-ся достовiрнe зменшення абсолютного (8,75 ± 0,53)х109/л) та вiдносного (68,50 ± 0,89)%) вмiсту лiмфоцитiв (у контролi
№ 3 2011 Environment & Health 6
-о-
BignoBigHo (73,17 ± 1,17)% Ta (12,87 ± 1,24)x109/.n). KpiM toro, TyT BMaB.a.Mca 3pymeHHa y K.iTMHHiM Ta ryMopa.bHiM .aH-Kax iMyHiTeTy. Big3Hana.oca 3MeHmeHHa BigHocHoi Ta a6co-.raTHoi Ki.bKOCTi T-.iM$o^TiB:
(17,17 ± 0,60)% i (1,50 ± 0,10)x109/. npoTM (21,83 ± 0,91)% i (2,83 ± 0,33)x109/. y KOHTpo.i, a TaKOx B-K.iTMH: (23,50 ± 1,09)% i (2,05 ± 0,14)X109/., B iHTaKTHMX TBapMH — BignoBigHo (31,67 ± 0,76)% i (4,09 ± 0,45)x109/..
Bw3HaneHHa rinepnyT.MBocTi cnoBi.bHeHoro TMny noKa3a.o, ^o HanpMKiH^ 3-ro Mica^ Bn.MBy KceHo6ioTMKiB cupo-BaTKM KpoBi TBapMH, aKi BXMBa-.m KoM6iHa^ro 6eH3(a)nipeHy i $eHo.y y go3i 0,002 Mr, y npM-cyTHocTi aHTMreHy in vitro bm-K.MKa.M 3MeHmeHHa 3gaTHocTi MaKpo^ariB go po3n.acTyBaH-Ha nopiBHaHo 3 KoHTpo.eM. Ih-geKC ra.bMyBaHHa po3n.acTy-BaHHa K.iTMH 6yB 0,78, ^o mo-xe CBigHMTM npo po3bmtok ri-nepnyT.MBocTi cnoBi.bHeHoro TMny.
TaKMM hmhom, oTpMMaHi gaHi go3Bo.araTb 3po6MTM bmcho-bok, ^o 3a gii 0,1 Mr 6eH3(a)ni-peHy y кoм6iнaцii 3 ^ho.om y go3i 0,002 Mr Big3HanaeTbca HapocTaHHa iMyHo.oriHHMx e^eKTiB.
BMCHOBKM
1. BuaB.eHo BigMiHHocTi pe-aryBaHHa iMyHHoi CMCTeMM goc.igHMX TBapMH, aKi 3a3Ha-Ba.M i3o.boBaHoro Ta KoM6iHo-BaHoro Bn.MBy $eHo.y i x.o-po^opMy npoTaroM 2-x Mica-цiв. 3a nepopa.bHoro Hagxog-xeHHa ^eHo.y (0,000125 Mr) a6o x.opo$opMy (0,0075 Mr) b iMyHHoMy CTaTyci goc.igHMx ^ypiB He Big6yBa.oca 3MiH. 3a KoM6iHoBaHoi gii BMBHeHMX cno.yK y BignoBigHMX go3ax 3a 2 Mica^ BM3HanaBca po3bmtok ceHcM6mi3a^i, .iM^onema, aKTMBa^a CMCTeMM Hecne^-^iHHMX ^aKTopiB 3axMCTy opra-Hi3My, iMyHocynpecia 3a B-K.i-tmhhmm TMnoM.
y TBapMH, aKi 3a3HaBa.M i3o.boBaHoro Bn.MBy $eHo.y y go3i 0,001125 Mr a6o x.opo-$opMy y go3i 0,0675 Mr peec-TpyBa.oca nigBM^eHHa $yHK-цioнanbнoi aKTMBHocTi HeMTpo-^i.bHMX rpaHy.o^TiB, 3MeH-meHHa BMicTy B-.iM$o^TiB,, po3bmtok c.a6Kono3MTMBHoi ayToceHcM6i.ni3a^i, a 3a gii $e-Ho.y — ^e M 3HMxeHHa
Ki.bKocTi T-K.iTMH Ta po3bmtok ceHcM6mi3a^i. KoM6iHoBaHa gia BMBHeHMX cno.yK y Bigno-BigHMX кoнцeнтpaцiaх npM3Bo-gM.a go po3BMTKy .eMKo- Ta .iM^oneHii, aKTMBa^i cucTeMM Hecne^^iHHMx ^aKTopiB 3a-XMcTy opraHi3My, npurmneHHa T- i B-.aHoK iMyHiTeTy, po3BMT-Ky rinepnyT.MBocTi 3a HeraM-hmm TMnoM.
2. noKa3aHo BigMiHHicTb npo-aBy iMyHo.oriHHMX pea^itf 3a nepopa.bHoi i3o.boBaHoi Ta KoM6iHoBaHoi gii 6eH3(a)nipeHy i ^eHo.y: Bn.MB .Mme KaH^-poreHy cnpMHMHaB npurmneH-Ha K.iTMHHoi Ta ryMopa.bHoi .aHoK iMyHiTeTy, a 3a Moro kom-6iнaцii 3 ^ho.om go BMaB.e-hmx 3MiH npMegHyBa.Mca ^e M .eMKo- i .iM^oneHia, HeMTpo-^i.bo3.
3. BuaB.eHo, ^o xapaKTep
npoaBy iMyHoToKcMHHMX e^eK-TiB 3a.exMTb Big KoM6iHa^i go3 xiMiHHMX кaнцepoгeнiв Ta ix-Hboro MogM^iKaTopa (^eHo.y). noKa3aHo, ^o ^eHo. y go3ax 0,000125 Mr, 0,001125 Mr i 0,002 Mr 3gaTHMM nocM.raBaTM
Bn.MB x.opo^opMy (0,0075 Mr i 0,0675 Mr) i 6eH3(a)nipeHy (0,1 Mr), ^o npoaB.aeTbca Ha-pocTaHHaM iMyHo.oriHHMx e^eKTiB.
^ITEPATyPA
1. r^rMeHMHecKaa oцeнкa onacHocTM кaнцepoгeнннx ^aKTopoB aTMoc^epHoro bo3-gyxa / O.H. ^MTBMHeHKo, M.A. HepHMneHKo, T.B. KoBa-.eHKo, r.r. 3MHHeHKo // rurueHa m caHMTapua. — 2007. — № 1.
— C. 14-16.
2. Ba.eHKo H.B. Po.b xiMiHHMx ToKcMKaHTiB HaBKo.MmHboro cepegoBM^a y кaнцepoгeнeзi / H.B. Ba.eHKo, B.O. Ba6iM, ^.C. CoBepTKoBa // MaTepia.M XIV 3'i3gy ririeHicTiB yKpaiHM. — flHinponeTpoBcbK: APT-nPEC.
— 2004. — T. 1. — C. 95-198.
3. ^mtbmhob H.H. HoBbie nog-xogw k npo^M.aKTMKe ohko.o-rMHecKoM 3a6o.eBaeMocTM, cBa3aHHoM c xMMMHecKMMM ^aKTopaMM oKpyxara^eM cpe-gb / H.H. ^mtbmhob // Мegмцм-Ha Tpyga m npoMbm.eH. экo.o-ma. — 2004. — № 8. — C. 1-5.
4. BapeBoHHMK fl.B. CaHiTap-Ho-ririeHiHHMM MoHiTopMHr 3a KaH^poreHHMMM areHTaMM b yKpaiHi: cTaH Ta nepcneKTMBM ygocKoHa.eHHa / fl.B. Bape-bohhmk // yKpaiHcbKMM xypHa. 3 npo6.eM мegмцмнм npaцi. — 2009. — № 2 (18). — C. 12-20.
5. TpaxTeH6epr I.M., ^eB^b-KMM G.^. yKpaiHcbKa npo^i.aK-TMHHa ToKcMKo.oria cborogHi: 3B'a3oK naciB y BMpimeHHi aKTy-a.bHMx npo6.eM // AOBK. Ta 3gop. — 2006. — № 4. — C. 3-8.
6. BepexHaa H.M. MMMyHo-.orua 3.oKanecTBeHHoro poc-Ta / H.M. BepexHaa, B.O. He-xyH. — K.: HayK. gyMKa, 2005.
— 791 c.
7.TpaHoBA.M. Kaнцepoгeнeз m MMMyHo6wo.orMa onyxo.M. OyHgaMeHTa.bHbe m K.MHMHe-cKMe acneKTb / A.M. TpaHoB, O.E. Mo.naHoB // Bonpocb oh-Ko.orMM. — 2008. — T. 54, № 4.
— C. 401-409.
8. Principles and methods for assessing direct immunotoxicity associated with exposure to chemicals. — Geneva: WHO, 1996. — P. 390.
9. floonigxeHHa ¡MyHoTOKcMH-Hoi gii noTeH^MHo He6e3neHHMx xiMiHHMx penoBMH npM ix ririeHin-HiM pemaMeHTa^i: MeTogMHHi peкoмeнgaцii / Ih-t eKoririeHM i ToKcMKo.orii iM. ^.I. MegBega M03 yKpaiHM; Po3po6. M.r. npogaHHyK, n.r. XMiHbKo, fl.B. 3iHHeHKo Ta iH. // 36. Hop-MaTMBHMx goKyMeHTiB 3 oxopo-hm 3gopoB'a. — K., 2003. — № 8 (31). — C. 149-168.
10. MaKpo^ara.bHbM TecT b guarHocTMKe a..eprMHecKMx cocToaHMM / A.fl. Ago, E.M. Km-nepBaccep, T.A. AneKceeBa m gp. // K.MHMKa m.a6opaTopHaa guarHocTMKa annepгмнecкмx 3a6o.eBaHMM: MaT. Hayn. koh^.
— yxropog, 1974. — C. 4-5.
11. ^aKMH TO. BuoMeTpua / r.O. ^aKMH. — M.: Bbcmaa mKo.a, 1980. — 293 c.
12. O^HKa ¡MyHoToKcMHHMx e^eKTiB nepe3 3 мicaцi nic.a i3o.boBaHoro Ta KoM6iHoBaHo-ro Bn.MBy 6eH3(a)nipeHy Ta $e-Ho.y / O.I. BMHapcbKa, O.M. Oc-Tam, T.A. Hy6yK Ta iH. // ririeHa Hace.eHMx мicцb. — 2010. — № 56. — C. 168-173.
HagiMwna go pegaK^'i 12.02.2011.
7 Environment & Health № 3 2011
