CC BY
32
• Як не любити зими сшжно-синьо1 на Укрш'ш мош, саду старого в пухнастому ше1, сивих веселих завiй! (М. Рильський).
IV. Створення власного висловлювання.
Опишть зовнiшнiсть та характер свого товариша (товаришки), використовуючи складш прикметники.
Описаний вище комплексний тдхвд до аналiзу словотвiрного процесу на заняттях з украшсько1 мови е однieю з найважливiших передумов засвоення студентами лiнгвiстичних знань як системних. Пошук оптимальних шляхiв презентадп матерiалу зi словотвору призводить до висновку про необхiднiсть уведення в практику викладання мови понять i методiв сучасно! словотвiрноl теорп, що сприятимуть подоланню iзолядil у вивченш мови як функдюнально1 системи.
Л1ТЕРАТУРА
1. Горпинич В. О. Украшська словотвiрна дериватологш / В. О. Горпинич. - Днiпропетровськ: Дншропетровський державний унiверситет, 1998. - 189 с.
2. Клименко Н. Ф. Словотворча структура i семантика складних сл1в у сучаснш украшськш мовi / Н. Ф. Клименко. - К.: Наукова думка, 1984. - 251 с.
3. Любар О., Розвиток вищо! педагогiчноl освiти Украши в XXI столiттi: кондепдiя / О. Любар, Д. Федоренко // Рвдна школа. -1994. - № 8. - С. 76.
4. Неввдомська Л. М. Деривацш та и основнi види / Л. М. Невiдомська // Украшознавчi студи: науково-теоретичний журнал 1нституту украшознавства Прикарпатського унiверситету ш. В. Стефаника. - 1999. - № 1. - С. 26-39.
5. Сахарний Л. В. Структура слова - универба и контекст / Л. В. Сахарний // Словообразовательные и семантико-семантические процессы в языке. - Пермь: Изд-во Перм. гос. ун-та, 1977. - 156 с.
6. Сучасна украшська лгтературна мова: програма для студенпв спецiальностi 2102 / уклад. А. А. Грищенко, П. С. Дудик. - К.: РНМК Мшосвгти УРСР, 1988. - 35 с.
УДК 372.881.111.Г342
М. В. БРОДА
ОСОБЛИВОСТ1 ЗАСТОСУВАННЯ ДРАМАТИЗАЦИ У ВИВЧЕНН1 ФОНЕТИКИ АНГЛ1ЙСЬКО1 МОВИ
Проаналiзовано особливостi застосування драматизаци у вивчент студентами фонетики англшськоI мови, що сприяе кращому и оволодтню та реалiзацii на практиц комуткативного тдходу до вивчення мови. Виявлено, що застосування техтк драматизаци тдвищуе мотивацю студентiв до досконалого оволодтня фонологiчною компетенщею, забезпечуе позитивний nсихологiчний клгмат, створюе умови для самоусвiдомлення та самореалiзацii студентiв, Чхнього сощокультурного розвитку, втыюе iдеi системностi та iнтегрованостi навчання.
Ключовi слова: драматизащя, фонетика англiйськоi мови, комуткативний пiдхiд, фонологiчна компетенщя студентiв.
М. В. БРОДА
ОСОБЕННОСТИ ПРИМЕНЕНИЯ ДРАМАТИЗАЦИИ В ИЗУЧЕНИИ ФОНЕТИКИ АНГЛИЙСКОГО ЯЗЫКА
Проанализированы особенности применения драматизации в изучении студентами фонетики английского языка, которое способствует лучшему ее овладению и реализации на практике коммуникативного подхода к изучению языка. Выявлено, что применение техник драматизации повышает мотивацию студентов к совершенному овладению фонологической компетенцией, обеспечивает позитивный психологический климат, создает условия для самоосознания и самореализации студентов, их социокультурного развития, воплощает идеи системности и интегрированности обучения.
Ключевые слова: драматизация, фонетика английского языка, коммуникативный подход, фонологическая компетенция студентов.
M. Y. BRODA
PECULIARITIES OF THE USE OF DRAMA TECHNIQUES IN LEARNING
ENGLISH PHONETICS
The article analyses peculiarities of the use of dramatization in learning English phonetics that facilitates better learning and realization of the communicative approach to language acquisition. It is discovered that the use of drama techniques raises students' motivation for perfect phonological competence, creates a positive psychological environment, and developes self-esteem and self-realization of the students, their socio-cultural elaboration, embodies the ideas of the system approach and integritity of education.
Keywords: drama techniques, English phonetics, communicative approach, students' phonological competence.
Сощальне замовлення в освт спрямоване на забезпечення процесу яшсного формування професюнала, його загалом розвитку, зростання освинього рiвня, професшно! мобшьносп. Модершзащя вищо! школи Укра!ни та штенсифшащя сшвпращ у рiзних сферах дiяльностi сприяють утвердженню добро! практично! шдготовки, передбачають успiшне забезпечення демократизаци навчання у вищих навчальних закладах, формування свiдомих громадян суспшьства.
Уся дiяльнiсть студентiв мае бути спрямована на забезпечення розвитку, вдосконалення i самореалiзацiю. Забезпечуючи успiшну навчальну дiяльнiсть за допомогою демократичних форм, методiв, педагог повинен допомогти студентов^ навiть у творч1й робой, спонукаючи до роздумiв, пошуку аргументiв чи доведень, сприяючи розвитку мислення. Демократизащя навчально! дiяльностi означае успiшну оргашзацш кожного з !! компоненпв: ставити перспективш цiлi та коректувати !х залежно вiд обставин, визначати ввдповвдш завдання, забезпечувати реальне виконання дш та операцiй, стимулювати емоцiйно-вольове ставлення до дiяльностi, здiйснювати облiк, контроль за певними дiями тощо, також зменшення частки iнформацi!' i нарощування творчо! дiяльностi, що сприяе забезпеченню розвивального i виховного навчання.
Оскшьки мова розглядаеться як засiб спшкування та вивчаеться через особисту дiяльнiсть студенпв, вони е головними, автономними суб'ектами навчання, як володають когштивними (пiзнавальними) стратегiями, прийомами засвоення мови й шшомовного спiлкування та ввдповвдають за сво! успiхи i невдачг Навчання видав мовленнево! дiяльностi ввдбуваеться iнтегровано. Тому типовими завданнями е заповнення iнформацiйних прогалин, вирiшення проблем, рольова гра, стимуляцiя тощо. Усе це зумовлюе посилену увагу до проблеми використання драматизацi! у вивченш фонетики аглiйсько! мови.
У методищ iноземно! мови сформувався драматико-педагогiчний метод, повтстю орiентований на дiю, основним лозунгом якого е: вчитися мови головою, серцем, руками i ногами. Головна вдея методу - запозичити у професшних акторiв, як вживатися в ситуацiю, чiтко вимоляти звуки, подавати сигнали за допомогою жеспв та мiмiки [2, 301-302].
Застосування драматизацп у вивченнi фонетики шоземно! мови е реалiзацiею комунiкативного тдходу до навчання мови. Адже в драмi найкраще моделюеться мовленнева ситуащя. Процес комукацi! найповнiше набирае предметшсного характеру. Мова використовуеться лише як заиб спiлкування.
У методицi шоземних мов дослiджувалися рiзнi аспекти застосування комушкативного пiдходу до вивчення мови, зокрема застосування драматизацп для навчання говоршня студенпв (О. Дацк1в [1] та ш.), новiтнi пiдходи до оволодшня фонологiчною компетенцiею (С. Ншолаева [2], Е. Браун [3], М, Врембель [10] та ш.) та окремi шляхи застосування технологiй драматизацп для оволодшня фонетикою англшсько! мови як шоземно! (Г. Каркш [5], Ч. Вессельс [9]). Проте цшсного до^дження особливостей та умов застосування драматизацп у виченш студентами фонетики англшсько! мови (у свiтлi реалiзацi! комунiкативного пiдходу до вивчення мови) нема, що й зумовлюе тему статп.
Мета статт - проаналiзувати особливостi застосування драматизацi! у вивченш студентами фонетики англшсько! мови, що е реалiзацiею комукативного пiдходу до !! викладання.
Методика навчання мовлення сьогодш бере за основу комушкативний пiдхiд до вивчення iH03eMH0Ï мови. Акцент робиться при цьому на загальне розумiння. Щодо навчання фонетики, то види дiяльностi виходять за рамки традицшних завдань на повторения, розшзнання, опису органiв мовлення та навчання транскрипцп. Точне вiдтворения вимови звушв та iнтонацiï без зв'язку з функцiональним наповненням недостатньо для усшшного навчання мови [6, с. 29]. Тому все частше наголошуеться на важливостi застосування комунiкативних завдань на розвиток плинносп мовлення, а не тшьки на точнiсть. Так вправи застосовуються переважно на початку заняття як вправи на розiгрiв.
У методицi iноземних мов шд драматизацiю розумiють усi види ввдтворення ролей в особах - ввд драматичних iгор (рольовi iгри iз драматичним компонентом) до iмпровiзацiï та представления готовоï вистави. Драматизацiя е процесом, а не результатом навчання, тобто використовуеться для оволодшня шшомовною компетентшстю.
Розмовляти, спiлкуватися означае певною мiрою грати роль, що залежить ввд рiзних обставин та комушканлв. У пiдготовцi будь-якоï п'еси студенти вивчають не тiльки текст, а й жести та мiмiку, що його супроводжують, i становить загальну закономiрнiсть. Тому застосування паралiнгвiстичних засобiв неминуча. А це, вiдповiдно, ставить студента у конкретну, наближену до реального спшкування ситуацiю. Тому студенти радо обирають певнi ролi та поринають у «реальне» спiлкувания. Крiм того, практика доводить, що протягом загальних репетицiй студенти повторюють не тшьки текст своеï ролi, а й без зайвих зусиль запам'ятовують роль сво1х партнерiв, а часто i весь текст п'еси.
Щоб досягнути автентичноï вимови, студенти повинш знати про особливостi висоти голосу носив мови, що вивчаеться, стутнь напруження м'язiв органiв мовлення i вщповщно коригувати власну вимову. Для цього пропонуються наступнi технiки:
• говорити, тримаючи невеликий предмет мiж губами (наприклад, ковпачок вiд ручки), що позначае невеликий стутнь ввдкритосп англшський звуков;
• робити дихальш вправи, щоб досягнути розслабленостi у голой при ввдтворення вiдповiдних звукш;
• перебiльшувати довготу вiдкритих звушв i дифтонпв;
• практикувати ритшчш речення зi звуками t, d, n для того, щоб затренувати вимову, коли шнчик язика доторкаеться до альвеол.
Сьогодш зростае штерес до техшк драми у постановщ правильноï вимови. Цi технiки включають вправи на певну пiдготовку оргашв мовлення до тренування, модуляцiю голосу, розширяючи рамки висоти голосу, релаксацш та дихальнi впави. Вправи на релаксацш передбачають прийняття певноï позицп органiв мовлення, переважно напруження та розслаблення м'язiв обличчя, наприклад, посмiхнутися наскiльки можна широко, а тодi розслабити м'язи. Головна мета цих вправ - розiгрiти артикуляцiйнi органи для наступних тренувань. Широко застосовуються при цьому скоромовки, що також сприяе розвитку чiткостi молення.
Педагоги Ч. Вессельс та К. Лоренс розробили систему вправ для навчання фонетики iноземноï мови iз застосуванням техшк драми. Вони запевняють, що правильна вимова залежить навиь вщ правильноï постави, тому вони пропонують спочатку вправи на релаксацiю, щоб позбутися напруження всього тiла та прийняття правильноï постави, розiгрiв та розлаблення м'язiв обличчя для наступного тренування. Прикладом вправи на дихання може бути вдих повiтря та затримка його на три секунди i видих. Вправа на резонанс: вдихнути повiтря та видихнути, вимовляючи довгий голосний звук або чергування приголосного та голосних (наприклад, aaah, oooh, eeee, mmmaaaa, mmmoooo, mmuuu).
Далi можуть застосовуватися напiвавтоматизованi вправи на чергування фонем (lee lay la low, pin nip pin nip, thick tin thick tin). Вправи на контроль висоти голосу та швидкосп мовлення передбачають вимову словосполучень чи навиь цших урившв тексту з наростаючою чи спадаючою гучшстю, висотою голосу (наприклад, I can make my voice go really high/low, вимовляючи з поступово зростаючою чи спадною штонащею). Вправи на контроль тону включають ввдтворення шш-даалопв, висловлюючи рiзноманiтнi емоцiï (здивування, злiсть, ввiчливiсть, задоволення тощо) створенням певного тону (м'якого чи рiзкого, приглушеного i т.iн.) (наприклад, «Let's go for a walk.» - «OK.») [9].
Для навчання ^ав^ьно!' вимови дyжe вaжливe знaчeння мae iмiтaцiя зpaзкa носiя мови. Для цього ^опо^ются piзнi види iмiтaцiï: повтоpювaння дiaлогa-зpaзкa iз зaлyчeння лишe мiмiки; вiдтвоpeння зpaзкa мовлeння одночасно з мовцeм з iмiтaцieю його жeстiв та виpaзiв обличчя; повтоpювaння бeз жeстiв; вiдтвоpeння зpaзкa тихо, як ввдлуния [6, с. 309-310].
Iншi тexнiки дpaмaтизaцiï - таш, як pозiгpyвaння дiaлогiв чи свдн iз п'eси, зaлyчaють eмоцiï, а змiстовe нaповнeння цих дiaлогiв спpияe пiдвищeнню комyнiкaтивноï компeтeнцiï i зpостaнню впeвнeностi y собi, eмпaтiï тощо. У таких дiaлогax спeцiaлiсти ввдзначають значний yспix стyдeнтiв в оволодшш iнтонaцiйними особливостями мовлeння.
Емоцiйнi фагами дyжe знaчнi y вивчeннi фо^теки, на чому особливо нaголошye А. Бpayн. Haйбiльшe цe пов'язано iз сaмоyсвiдомлeнням стyдeнтiв, сaмоспpийняттям та piвнeм сaмовпeвнeностi. Тому вчeнi вкaзyють на шобхвдшсть eмоцiйного компонeнтa y навчанш фонeтики, на пpотивaгy iснyвaнню лишe iнтeлeктyaльного. Haдзвичaйно важливою у peaлiзaцiï iнновaцiйниx тexнологiй вивчeння фонeтики iнозeмноï мови постae умова ствоpeння с^тте^ого псиxологiчного клiмaтy. Cyчaснi дослiджeння ^eï пpоблeми показують, що спpиймaння iнфоpмaцiï нaйкpaщe вiдбyвaeться на eмоцiйно спокшному фонi, коли людина фiзично pозслaблeнa, хоча pозyмово активна [3, с. 86-87].
Застосування тexнiк дpaмaтизaцiï e eфeктивним способом змeншeння нaпpyжeння у фоштичшй пpaктицi. Завдяки йому стyдeнти стають eкспpeсивнiшими, у них з'являeться бiльшe бажання пpaктикyвaти вимову звушв чи eкспepимeнтyвaти з iнтонaцiйними зpaзкaми. Пpиклaдом можe бути виконання pолi мовця бpитaнського чи aмepикaнського поxоджeння iз сильним aкцeнтом, що вимaгae пepeвтiлeння в зовсiм iншy людину з вiдтвоpeнням звукових особливостeй того чи шшого вapiaнтa мови [10].
Шлаго™ видiляють послiдовнi кpоки peaлiзaцiï мeтодики дpaмaтизaцiï, пepшим з яких e вiдбip коpоткиx п'eс, як можна швидко пpочитaти та зpозyмiти. П'eси повиннi бути 10-15 хв., мiстити лeксикy, зpозyмiлy для стyдeнтiв, i мати кyльтypнe та сощальде знaчeння, якe бiльшiсть стyдeнтiв могла б осягнути i мати стимул для обговоpeння головних питань.
Cтyдeнти мають опpaцювaти yсi фонeми, а також знати ^индили наголосу та штонаци, щоб будувати новi навички вимови aнглiйськоï мови - ipenyeaiH дiaпaзон та висоту голосу, штонащю [7].
Дaлi стyдeнти читають тeкст кiлькоx п'eс, тpeнyють iнтонaцiю, i цим визначають основш ïxнe знaчeння. Водночас вони мають можливiсть дискутувати щодо головних гepоïв та ключових питань п'eси, коpистyючись мовою, яку вивчають. Цe i пpоцeс вибоpy pолi, а псиxологiчно - пepeвтiлeння, що якось зaдовольняe пeвнy потpeбy виконавця цieï pолi. Haпpиклaд, соpом'язливий стyдeнт чи iнтpовepт можe вибpaти pоль eкстpaвepтa нeповоpоткого, нeвиxовaного чи блaгоpодного. Зазвичай, зaзнaчae Г. Kapra^ стyдeнти вибиpaють тi pолi, яш потpiбнi 1м для pозвиткy. Тому такою шобхвдною e умова надання вiльного вибоpy pолeй. Цe щe й служить мотивaцieю yчaстi у п^с [5, с. 58].
Шсля того, як стyдeнти пpочитaли yd п'eси, вони вибиpaють ту, яку б хотши дpaмaтизyвaти та pозподiляють pолi. Вiдповiдно до цього фоpмyються гpyпи з 3-4 осiб та дaлi обговоpюються завдання п'eси та кожноï pолi. Тpeнyeться iнтонaцiя, за нeобxiдностi викладач випpaвляe вимову звукш, наголос i тощо.
Haстyпним ^оком e побудова внyтpiшнього монологу - думок своïx гepоïв, коли вони дють у п'eсi, тобто стyдeнти записують думки гepоя тодi, коли вш говоpить (думки i його слова можуть вiдpiзнятися). Дaлi стyдeнти заучують слова своïx pолeй, пpaктикyючи iнтонaцiю, що зyмовлeнa нaмipaми гepоïв, та лpиeднyють pyxи ввдповвдно до шпульсш, що дають нaмipи гepоïв.
Початковим пунктом викоpистaння дpaми у навчанш фо^теки e читання п^си, що дae можливiсть пpигaдaти загальш пpaвилa на голосу та штонаци. Шд час читання дiaлогiв стyдeнти можуть з'ясувати фонeтичнi тpyднощi та змодeлювaти пpaвильнy apтикyляцiю.
Оскiльки чaстe повтоpювaння iнтонaцiйниx зpaзкiв та випpaвлeння помилок вимови звyкiв чи штонаци - ^овдс нудний, то читаючи дiaлоги пepeд pозiгpyвaння сцeнок pобить цeй пpоцeс вмотивованим, бо чишсть та пpaвильнiсть вимови для точного пepeдaння знaчeння сказаного - головна мeтa дpaмaтизaцiï. Cтyдeнти фокусуються на двох завданнях: викоpистaння iнтонaцiï, що нaйкpaщe пepeдae знaчeння, та пpaвильнe pозтaшyвaння оpгaнiв мовлeння для чикосп звука, якe пepeдaсть цe знaчeння. Випpaвлeння помилок нeминyчe сyпpоводжye ^овдс pозyчyвaння pолeй aктоpaми.
Студенти також вчаться висловлювати емоцп та настрш засобами драми, через змши в штонацп, наголосi та швидкостi мовлення, передавати ледь помине значення, водночас стараючись, щоб мовлення звучало природно.
Важливою умовою успiшного оволодiния практикою англiйськоï мови у ВНЗ е орiентацiя на духовно-емоцiйну сферу у структурi особистостi, що створюе можливостi для iндивiдуалiзацiï та диференцiацiï ïï змюту i зосередження на перспективних штересах студента. Орiентацiя майбутнiх студентiв на любов i повагу до людей, що стають основою практикування дiалогiв, життевих ситуацiй, долання конфлiктiв забезпечують як перебудову змiсту навчальноï дiяльностi, так i вдосконалення практичних операцш, що загалом означають якiснi модершзацшш процеси у вищiй освiтi.
Виконання ролей презентуе педагогiку дiï. Засобами дп студенти вчаться вмiло висловлюватися через мовлення та паралшгвютичш засоби: штонацш, висоту голосу, наголос, жести та рухи. Гра допомагае учасникам навчально-виховного процесу не тшьки бшьше розумии мову та культуру, а й себе.
Змют дiалогiв мае великий потенщал щодо забезпечення соцюкультурного розвитку студентiв, оскiльки може забезпечити формування уявлень про звича].', традицп та реалiï краïни, мова якоï вивчаеться, про особливостi мовленневого етикету та немовленневоï (мiмiка, жести) поведшки носiïв мови, способу життя й нацюнального менталiтету, ознайомлення з основним культурним нацiональним набутком, вчить будувати взаемини мiж людьми на основi взаемоповаги, толерантностi, пошуку компромiсу та ш.
Отже, застосування драматизацiï у вивченш фонетики англшсько1 мови сприяе кращому ïï оволодiнню, реалiзуючи на практищ комунiкативний пiдхiд до вивчення мови, тдвищуе мотивацiю студенлв до досконалого оволодiния фонетичною компетенцiею, забезпечуе позитивний психологiчний клiмат, створюе умови для самоусвщомлення та самореалiзацiï учаснишв навчально-виховного процесу, ïхнього соцiокультурного розвитку, втшюе iдеï системностi та штегрованосп навчання.
Подальшого до^дження потребують ситуацп та умови застосування технологiй драматизацп у дистанцшнш, заочнiй формах навчання та тд час вивчення окремих змютових модулiв фонетики англiйськоï мови.
Л1ТЕРАТУРА
1. Дацкiв О. Психолого-педагопчш та методичнi передумови застосування драматизацп для формування вмшь говорiння у майбутшх учител1в iноземних мов / О. Дацюв // Вiсник Киïвського нацiонального лiнгвiстичного унiверситету. Серiя: Педагопка та психологiя. Вип. 16. - К.: Вид. центр КНЛУ, 2009. - [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.nbuv.gov. ua/portal/S oc_Gum/Vknlu/Ptp/2009 16/11.pdf
2. Методика навчання iноземних мов у середшх навчальних закладах: пiдр. для студенлв вищих заклад1в освiти / кол. авторiв пiд кер. С. Ю. Нiколаевоï. - К.: Леши; 1999. - 320 с.
3. Approaches to pronunciation teaching / Ed. A. Brown. - Hemel Hempstead: Prentice Hall International, 1995. - 105 p.
4. Ashby M. Innovations in practical phonetics teaching and learning / M. Ashby, M. Figueroa-Clark. -Online: http://citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/download?doi=10.1.1.112.9057&rep=rep1&type=pdf
5. Carkin G. Drama for pronunciation / G. Carkin // Essential Teacher: ET Volume 1: ET 1.5. -December. - 2004. - P. 58
6. Celce-Murcia M. Teaching pronunciation: A reference for teachers of English to speakers of other languages / M. Celce-Murcia, D. Brinton, J. Goodwin. - Cambridge: Cambridge University Press, 2000. - 435 p.
7. Skinner E. Speak with distinction / E. Skinner, L. Mansell. - New-York: Applause Theatre Book Publishers. - 1990. - 406 p.
8. Via Richard A. English through drama / A. Via Richard // The art of TESOL: Selected Articles from the English Teaching Forum (Part 1) / Ed. Anne Covel. - Newton: Tower Press, 1975. - P. 158-162.
9. Wessels C. Using drama voice techniques in the teaching of pronunciation / C. Wessels, K. Lawrence // Approaches to pronunciation teaching / Ed. A. Brown. - Hemel Hempstead: Prentice Hall International, 1995. - P. 29-37.
10. Wrembel M. Innovative approaches to the teaching of practical phonetics / M. Wrembel. - Online: http://www.phon.ucl.ac.uk/home/johnm/ptlc2001/pdf/wrembel.pdf
