CC BY
12
робгг, в робоч1 ¡ндивщуальш профам не включалися вже сформован! навички I вмпшя; для студента. яю виконували токарш робота, вказаш в середньому квал1ф1кацшному ршш ПТНЗ, ¡ндивщуальш програми передбачали тшьки формування умшь I навичок бшын складного р1вня. Зшст робочих ¡ндивщуальннх профам нами корегувався та допрацьовувався в процеа формуючого етапу доопдження.
Звщси можна зробити висновок, що виб1р метод ¡в 1 форм виробничого навчання е складним методичним процесом, який вимагае вщ майстра виробничого навчання дидактично! фамитнисп з яюсного формування як початкових, так \ складних навичок 1 вмшь на и с нив 1 р1зних зашСив навчання.
Л1ТЕРАТУРА
1. Батышев С. Я. Профессиональная педагогика / Под ред. С. Я. Батышева. - 2-е изд., перераб. н доп.
-М.: Ассоциация «Профессиональное образование», 1999. -904 с.
2. Гончаренко С. У. Украшський педагопчний словник. - К.: Либщь, 1997. -376 с.
3. Скакун В. А. Методика преподавания специальных и общетехнических предметов (в схемах и
таблицах): Учеб. пособие для начального проф. образования. - 3-е изд., стер. - М.: Академия,
2007.-128 с.
4. Скакун В. А. Организация и методика профессионального обучения: Учеб. пособие. - М.:
ФОРУМ; ИНФРА, 2007. -336 с.
Ольга РЕДЬКО, Ростислав РЕДЬКО
О СО БЛИВО СТI ВИКОРИСТ АННЯ 1ННОВАЦ1ЙНИХ ОСВ1ТН1Х ТЕХНОЛОГ1Й У СИСТЕМ1 ПР0ФЕС1ЙН0-ТЕХН1ЧН01 ОСВ1ТИ
V статтг розгпядаються окреш аспекта обгрунтування теоретичных засад ¡'нновацшних технопогш навчання студентов техничного университету. Проанатзовано рефлексивно-гнновацшну технологию навчання, що сприяерозвшпку тзнавальноI д1яльност1 студент1в.
Бурхливий розвиток техшки \ технолопй висувае перед техшчними ВНЗ завдання швидкого оновлення змкту навчання разом ¡з змною форм його оргашзацн в межах Болонського процесу. За цих умов виникае необхщшсть активного пошуку шлях ¡в \ спосоОш ¡нтенсиф1кащ1 исвггшх технолопй у навчальному процес1 сучасного техшчного ушверситету.
Ефективна оргашзащя системи контролю за навчальним процесом у цьому ВНЗ пфедбачае яюсну реал1зацш викладачем положень норматнвних документа, яю регламентують навчально-газнавальну д ¡ял и петь студенев 1 методичне забезпечення навчання, що сприяе своечасному усуненню та попфедженню недолшв у процей засвоення знань майбутшми ¡нженфами-педагогами, посиленню ¡¡х вщповщальносп за результата навчально1 роботн.
Мета статт1 - обфунтування теоретачних засад ¡нноващйннх технолопй навчання студента техшчного ушвфеитету.
У процеа подготовки майбутшх ¡нженф1в-педагопв у систем! вищо1 оевгги значна роль нал ежить нов им оевггшм моделям, яю е важливими складниками ¡нновацшних технолопй. Модульно-розвивальна система навчання у сучасних ВНЗ враховуе можливосп студента техшчного ушверситету в засвоенш н ау ков о-техн 1 ч них знань, сприяе здшененню ним освтнх поведшкових дш, самоствфдженню чи самовизначенню у процеа професшного становления.
Аналгз науковнх психолого-педагопчних доопджень \ публкацш з обраноГ нами проблеми евщчить, що багато дослщниив акцентують ниш увагу на таких проблемах:
- значения духовних цшностей у розвитку особистосп (М. Й. Боришевський,
A. М. Бойко, П. Р. Ггнатенко);
- типолопя варт1сних позицш у навчальному процеа (Ш. А. Амонашвш,1. А. Зязюн);
- щншено-норматавш мехашзми регуляцн навчально-газнавально! д1яльносп (Г. О. Бал, I. К. Матюша);
- психолопчш особливосп розвитку особистосп у навчанш (Н. В. Клружинш,
B. Д. Щадржов);
- щншеш ир1ентацн у структур! розвитку ¡ндивщуальносп (А. Л. Колесников, I. К. Матюша);
- розвиток цшшсио-смислово1 сффи особистосп за модульио-розвивальиого навчання 0. М. Богданова, Н. Я. Вазша, I. Г. Макарова);
- особиспсно ор1ентоваш, 1 н ф ор мащ й но - н ов 1тн 1, рс ф л екс нвн о -1 нн оващ йн I технологи навчання (I. Д. Бех, В. I. Бондар, С. В. Бондаревська).
В доспщженнях названих вчених, де розглядаються конкретш проблеми сучасного дидактичного процесу, висвплеш окреш аспекти обфунтування теоретичних засад ¡нновацшних технолопй навчання студент техшчного ушверситету.
Впровадження рефлексивно-шновацшно1 технологи' иочинаеться створення
¡нновацшного фону актуал1зацп освггшх проблем. Доцшьним у цьому напрямку е курс шновацпшо! технолоп! навчання, що знайомить виклада'ЙЕ з окремими роздшами ¡нноватики: неолопею, аксиолопею, праксиолопею. Найважливше завдання курсу полягае не лише у розкритп причин бар'ер1в в ¡нновацшнш д1яльносп викладача, а й у допомоз1 йому щодо формування психолопчно1 готовносп студент до прийняття нового розвитку сприйнятливосп до педагопчних шновацш.
Вивчення психолопчних закономрностей творчо1 д1яльносп, мехашзму пошуку, вибору рниення здшснюеться в умовах треншгового навчання викладач1в. Здобуп знания \ навички, яю базукггься на р ефл ексив но -1 н нов ацшш й основу реал1зуються викладачем в навчальному процеа, стимулюючи студент до акт самовизначення.
Основш комионенти рефлексивно-шновацшних технолопй у шдготовщ студенпв техшчних ушверситет1в можна умовно роздшити на таш етапи:
1) пошук нових ¡дей, що можуть бути впроваджеш у навчальний процес;
2) формування нововведень у процес засвоення знань студентами техшчного ВНЗ;
3) реал1защя нововведения у ход1 вивчення профамового матер1алу,
4) закр1плення нововведения у шзнавальнш д1яльносп.
Етап пошуку нових щей м1 стать у соб1 формування ¡нформацшного фону, актуал1защю навчальних проблем 1 потреб, попередню роботу з формулювання цшей, щей нововведения, створення образу сучасжн та майбугньо[ професшноГ освгги.
Етап формування нововведения складаеться з проектування в активних формах здшснення I випробування вщ1браних нововведень, ухвалення ршення про введения нового у навчальний процес техшчного ВНЗ.
Етап реал1зацп нововведения пфедбачае створення умов для експфиментально1 роботи в техшчному ушЕерситет! рефлекси ходу експерименту, корекцп зм1сту [ запровадження нововведень.
Етап зафшлення нововведения пфедбачае закр1пления образу оновленого навчального процесу у свщомосп викладач1в, психокорекцшну I методичну роботу з удосконалення шновацшно! поведшки педагога. Лейтмотивом уах чотирьох фаз е розвиток сприйнятливосп до нового I суб'ективного ставлення до освоюваного нововведения [1].
Етап формування нововведения здшснюеться в рефлексивно-шновацшному практикум! для викладач1в. Рефлекая в загальному плаш - це переосмислення. Створення рефлексивного середовигца дае змогу моделювати особлив1, ушкальш стосовно викладача умов и, в яких його особиспсний та ¡нтелектуальний досвщ не тшьки виявляеться недостатшм, а й служить своерщною пфешкодою (а не тшьки засобом) до досягнення мети. При цьому проблемшсть розкриваеться як штелектуальне протир1ччя, що актуалгзуеться як зггкнення певних знань, умшь з тими особливими умовами ¡нновацшно1 ситуаци, в яких педагог використовуе доступш йому способи дп.
Водночас при виршенш проблеми виявляеться и властив1сть, що створюе конфлпсг. тобто протир1ччя особиспсного характеру м1ж усталеними формами поведшки викладача як особистосп [ тими реальними вимогами, що пред'являе до нього конкретна ситуащя. Суть проблеми полягае в тому, що в процеа й виршення виникае протир1ччя М1Ж ресурсами «Я» (тобто ¡нтелектуальними й особиспсними стереотипами) та ушкальшетю дш \ вимог нововведеного процесу. Самостшне подолання цього протир1ччя постае в результат! як вщкриття нововведения й одночасно як особиспсний та ¡нтелектуальний розвиток, що виражаеться в актившй самопфебудов1 особистосп, реоргашзацп мислення [2; 3].
Продовження нововведения у творчому процес 1 опосфедковано е ефективним I
забезпечус виникнення вщповщних особиспсних новоугворень, яы виражаються в змш1 викладачем уявлень про себе. Рефлекая, пфеосмислення особиспсних стереотип ¡в становить споаб здшснення «Я». При такому способ! вир1шсння проблемно-конфл1ктно1 ситуацн переживания конфлжтносп не придушуеться, не ¡гноруеться I не служить поштовхом до «вщходу», а навпаки, загострюеться, оскшьки педагогу доводиться шукати виршення всупереч очевидно! його неможливосп. Внаслщок цього прагнення вир ¡шита проблему виражаеться в осмисленш ситуацп як життево важливо1, вщ виршення яко! зал ежить особиспсна самооцшка як здатного або не здатного до творчо! д1яльносп. Отже, при прогресивному способ! вщбуваеться мобшзащя ресурав «Я» для досягнення мети. Це служить пфедумовою для прогнозування [ створення нововведения, загального продуктивного способу д!Г, що здшснюеться у вигляд1 ¡нтелектуально! рефлексн вар1ант виршення, яы висувалися рашше, з там, щоб вщкииути або прийняти !х.
Найпроспшими стимулами для студент техшчного ушвфситету е добре 1 приязне слово викладача, чтасть поставлених викладачем завдань, яисть I посильшсть запитань при опрацюванш навчального матф1алу, вчасне позитив не стимулювання д1яльносп майбутнього \нженфа-педагога. Принцип ¡нноващйносп допомагае стимулювати шзнавальну д1яльшсть студента через орипнальш форми навчально! робота у процеа занять, повсякчас збуджувата ¡нтфес до навчання не звичними для студент дидактичними прийомами, яю спираються на реиродуктивш тапошуков1 методи.
У курй ¡нноващйноГ технологи навчання вивчаються найбшын типов1 модел1 вар1ативно1 осв1ти, яи вщр1зняються яысною своерщшстю, яскраво вираженим авторським гадходом у трактуванш педагопчних щей. Детально розглядаються насамперед т1 концепцп й проекти, що стали основою масових педагопчних спрямувань, дали ¡мпульси розвитку гумашстачно! поведшки.
Особлива увага придшяеться техшщ розробки 1 проведения педагопчного експерименту на р1вн! створення авторських профам, концепщй навчання I виховання. Практична д1яльшсть викладач1в супроводжуеться вивченням концепщй, положень, нормативно-правових документ, пакет1в методик навчання, що реально ¡снують.
Найважлившим теоретичним блоком, що визначае подальше вивчення курсу ¡нновацшно! технологи навчання, е роздш, присвячений головним положениям ¡нноватики: У чому сутшсть нововведень в освт? Чим визначаються етапи шновацшних процейв? Як 1х анал1зувати? Яы методи застосувати? Чим характфизуеться ¡нновацшне сфедовище? Як визначити готовшсть педагопчного с тв товар яства до оргашзацн нововведень? Чим визначаються сощокультурш передумови нововведень? Таким чином, на початку курсу розглядаються головш концептуальш ще!, положения ¡нноватики, викладаються деяю методи анашзу шновацшних процейв 1 впливи на цей процес. Це дозволяе поставити завдання для подалыпо1 самостшно! робота. Заняття з курсу передбачають теоретичш дискусн, що сприяють осмисленню провщних щей шновацшного навчання, формуванню анал1тичних умшь \ концептуальних пщход1в на основ1 вивчення рпномаштних тип ¡в альтфнатавних моделей навчання 1 виховання студенпв техшчного ушверситету.
Практика навчання в техшчному ушвфситеп пфедбачае активне включения студенпв у педагопчний процес I його орган ¡зашю на принципах ¡нновацшно! педагопки, спираючись на ¡ндивщуальш запита I потреби студент, надання 1м свободи вибору змсту [ форм навчання, адекватних ¡нтфесам 1 нахилам студент й особливостям ¡нновацшноГ освгги, виршення навчальних проблем на основ1 д1алогу I позитивно! дискусн, оргашзащю фуп комушкатавного впливу на основ1 анал 1зу ргзноман¡тних вар1анпв педагопчних ситуацш.
Самоспйна робота студент мае сво! особливосп: вона бшьшою м1рою пов'язана з осмисленням 1 самостшною ¡нтерпрстащею наявних освггшх проект, узгоджуеться з1 створенням власного творчого продукту, ¡з розробкою концепцп альтернативного навчання ¡ндивщуально або у творчому колектив1.
Визначальним е створення позитивного ставлення не лише викладач1в, а й студенпв до нововведень, адже оволодшня ¡нновацшними технолопями стае значущим п.иьки тод1, коли студенти бачать [ газнають супфечносп та недолжи свое! д1яльносп. Якщо ж процес навчання неможливо побудувата на основ1 анал1зу I вир1шення власних практичних проблем студент,
то тсда можна лише сторити передумови пшовацшно1 д1яльносп.
Важливим аспектом у вивченш курсу ¡нновацшжн технологи навчання е усвщомлення викладачами сощокультурних проблем нововведень, що дозволяе пфедбачати б ар'ер и на шляху IX розробки I впровадження, прогнозувати динамку взаемовщносин I мотиваци колег Й адмшктрацп техшчного ушвфситету, а також «ланцюгову» реакщю ¡нших змш. Формування позитивних якостей викладача-шноватора перед бачае усвщомлення ним таких ключових питань: Яю чинники ефективносп шновацшно! д1яльносп? Як розробити ¡нновацшну ирофаму? Як застосовувати методи генфування нових щей? Як д1ята при решпзацп шновацшно! профами? Як сприймуть нововведення колеги, батьки, студенти, адмшштращя техшчного ВНЗ?
Розгляд шновацшного потенщалу викладача як чинника ефективносп нововведення, узгодження рпних ролей учасниыв процесу, вивчення можливостей щлеспрямованого впливу на поведшку учасниив залежать вщ правильного розумшня мехашзму виникнення Гхшх рольових позицш: ¡шщативи, сприяння, протади або безд1яльносп.
Рефлексивно-шновацшний практикум спрямований на розвиток творчого потенщалу викладача, пщ яким розум! еться не ттльки спроможшсть до створення нововведень у педагопчнш наущ, а й своерщна здатшсть творчо ставитися до себе, до свое! пращ, до студента, виршення найр1зноман1тшших проблемних ситуацш 1 взагшп до життя.
Особливе значения це мае для викладача, осильки динамизм \ складшсть сучасно! ситуаци вимагають вщ нього розкршачення, звшьнення вщ звичних стереотип ¡в фахово! д1яльносп. При цьому вщмшною рисою шноващйно! д1яльносп викладача виступае спроможшсть бути максимально вшьним вщ сформовано! ситуаци 1 самому визначати процес запровадження нововведень у техшчномуушвфситет! [4].
Процес розвитку шновацшно! технологи на цьому еташ уявляеться як «розхитування» (пфеструктурування) стереотишв, що перешкоджають створенню I запровадженню нововведень. Власне «розхитування» стфеотишв е не знищення !х, бо вони легко змшюються нов ими, а використання конструктивно! частини для !хнього пфеструктурування, переосмислення з метою створення нововведення.
До мегщгцв формування шновацшно! поведшки на цьому еташ можна вщнести: дискуйю, рефлексивну ¡нвфйю, ¡нтфв'ю. На думку М. I. Махмутова. творчосп неможливо навчити, не можна сформувати творч1 зд1бносп як окрем1 навички або суму знань [ умшь. Досвщчешсть у творчосп пфедбачае необхщшсть спокуси творч1стю, приваблювання творчштю культивування творчих зд1бностей [5, 6].
Ця щея покладена в основу рефлексивно-шноващйного практикуму з1 студентами техшчного ушверситету. Методолопчною I методичною площиною реал1защя практикуму спираеться на щею рефлексивного сфедовища культивування сгавтворчосп. Суть метод ¡в рефлексивного культивування полягае в !х принциповш шновацшнш вщкритосп стосовно кожно[ навчально! задач!, не в споживчому, а творчому сена. Одним з головних зав дань тому було створення сприятливого шновацшного середовища. Учасники рефлексивно-шноващйного практикуму, завдяки ¡нтенсивному споживанню навчально! реальносп, у короткий перюд переборювали стар1 стфеотипи.
Пщвищення креативносп, зумовлене вщповщним впливом сфедовища, не е односпрямованим. Спшьна тенденщя змии шновацшно! поведшки мае такий характер: шсля значного пщвшцення вйх показниыв спостер1гаеться !х певне зниження, що пов'язано деякою м1рою з емоцшним спадом [ дискомфортом.
Середовище повинно мстити в соб1 способи 1 функцп шновацшно! поведшки. Студенти техн1чного ушвфситету мають володгги методолопею, способами пошуку невщомих ршень у засвоенш знань з науково-техшчних дисцип.шн.
Отже, головна мета достижения полягае у вивченш стану залучення студента до шновацшного процесу, в якому вони разом з викладачем випробовують власш можливосп у творенш нового гад час вивчення науково-техшчних дисцигшн, ощнюють ефектившсть нововведень. Цшшсть ще! фор ми робота полягае в тому, що майбутш шженфи-педагоги розглядаються як активш та безпосфедш учасники експфименту. 1х вчать критично миелита, робита виб1р, здшенювата ощнку результат навчально-шзнавально! д1яльносп. При цьому
увесь педагопчний колектив ВНЗ працюе в атмосфер! творчого сшвробтшцтва. Синтез наукових пошушв I творчо! роботи студент е основою технолог!! оргашзацн студент на експериментальному етага дослщження у тсхшчному ушверситетт.
Л1ТЕРАТУРА
1. Державна нащональна програма «Д1ти Украши». - К., 1996. - 24 с.
2. Бондарева К. I., Козлова О. Г. Педагопчний анагаз шновацшно! д1яльносп вчителя: Науково-
методичнин поабник. - Суми: Слобожанщина, 2001 - 44 с.
3. Зязгон I. А. Осегтш технологи у Еилирах педагопчно! рефлексп // Св1тло. -1996. - № 1. - С. 8-9.
4. Вайнцвайг П. Десять заповедей творческой личности / Пер. с англ. - М.: Прогресс, 1990. - 187 с.
5. Махмутов М. И. Организация проблемного обучения в школе. - М.: Просвещение, 1977. - 240 с.
6. Махмутов М. И. Современный урок: Вопросы теории. -М.: Педагогика, 1981. - 191 с.
Анатолш ПАШИНСЬКИЙ
ВИВЧЕННЯ МАЙБУТН1МИ ФАХ1ВЦЯМИ ШЛЯХ1В ПЕРЕОБЛАДНАННЯ АВТОМОБ1А1В НА АЛЬТЕРНАТИВЕН ВИД И ПААИВА
У статт! розглядаетъся проблема переведения автомобтв на альтер нативш еиди палива за умов нишшньоI свтово! фшансово-економпно! кризи та ситуацп з енергоноаями. Звернено увагу на необхлдшсть тдготовки фахлвщв для обслуговування автотранспорту, що працюе на альтернативному папив(.
Украша нал ежить до енергодеф'Щитиих держав, осыльки сво! потреби в палив но-енергетичних ресурсах покривае лише на 53%. Зрозумшо, що залежшсть вщ ¡мпорту нафти розглядаетъся бшьпистю розвинених краш, як питания нацюнально! та енергетично! безпеки. Останш под 11 минулого та ншишнього року свщчать, що ия залежшсть призводить до конфл1ктних ситуацш М1 ж певними крашами, зокрема М1 ж Украиною та Рос ¡ею. Тому одним з основних завдань у виршгенш ще! проблеми перед нашою державою стопъ питания отримання та використання альтернатив них в ид ¡в палив, особливо для автомобшьного транспорту.
А. Р. Кульчицький [4] \ В. В. Мержеевська [5] зазначають, що забруднення навколишнього середов ища автомобшьним транспортом в багатьох пострадянських державах (в тому пиал Украш) перевищуе в декшька раз1в допустим! норми, прийют дфжавами Свропейського Союзу. Однак в нашш дер жав 1 недостатньо придшяеться увага на перехщ бшьш еколопчно чистого палива, а саме природний газ.
Метою статп с дослщження основних аспект проблеми пфеведения роботи автомобшв нагазове паливо та пщготовку спещалкт з !х обслуговуванню в нашш держав ¡.
Вщповщно до мети визначено таю основш завдання: ознайомитися з принципами виршгсння цього питания в ¡нших крашах свпу, проанал1зувати статистачш дан1 щодо забруднення автомобшями навколишнього сфедовища; обфунтувати можливосп вирштення дано! проблеми в Укра!ш.
Свгшва ситуащя з енфгоноаями характфизуеться зростанням щн на викопне пальне. Особливо актуальною е проблема отримання пального для автомобшьних двшушв. Останшми роками актуал1зуютъся дослщження щодо використання поповнювально! сировини як потенщйно невичфиного джфела рщкого палива, а також ¡нших альтфнатнвних джфел палива.
Як вщзначають аналггики паливно-енергетичиого комплексу, ниш, незважаючи на те, що 90% уйх автомобшв працюють на бензиш та дизельному пальному, виробленому з нафти, альтернатив не паливо доео.ш устшно вщвойовуе у нафтопродуктщ позицп на ринку палива. Результата дослщжень ствфджують, що соСивартиль виготовлення «альтернативного бензину» в сфедньому на 30^0% нижча за соб1варт1сть бензину, виготовленого з нафти, а вартпсть бшдизеля на 20-30% нижча вщ дизельного пального (солярка) [3]. Кр1м соб1вартосп працюе 1 чинник ¡нвестицш: не лише потужш автомобшебуд1вш концерни вкладають кошти в розвиток технологш, а й уряди багатьох провщних дфжав свпу приймають профами на пщтримку транспортних засоСНв, яи використовують альтер нативш види палива.
