CC BY
45
3. Мусина Р.А. Сравнительная характеристика мезенхимальных and Rehab.Medicine (ISPRM). - 2001. - Monduzzi Edit.S.T.A. -
стволовых клеток , полученных из разных тканей человека / №1. - P.743-746.
Р.А.Мусина, Е.С.Бекчанова, Г.Т. Сухих // Клеточные техноло- 6. Матийцив Н.П. Влияние церебрала и Митохондрина на жизне-
гии в биологии и медицине. - 2005. - № 2. - C. 89-95. способность и динамику развития дегенеративных изменений
4. Савченкова И.П. Подкожно-жировая ткань человека, подверг- в ткани мозга мутантов Drozophila metanogaster /
нутая низкотемпературному шоку, как источник жизнеспособ- Н.П.Матийцив, Я.И. Чернин // Биофармацевтический журнал. -
ной клеточной популяции с характеристиками мультипотент- 2012. - Т. 4, № 4. - С. 54-56.
ных мезенхимальных стромальных клеток / И.П.Савченкова, 7. Погорелая Н.Х. Влияние церебрала, верапамила и их комби-
С.В.Коржикова // Цитология. - 201°. - T. 52, № 8. - C. 621-627. наций на морфологическую дифференцировкуклеток фаехро-
5. Shirobakova L.I. Autohypoxic activity of a new organollogenic мацитомы крыс / Н.Х.Погорелая, С.И.Савосько, Д.А. Василенко
pharmacological drug “Mitohondrin” / L.I. Shirobakova // Book of // Нейрофизиология. - 2011. - Т. 43, № 2. - С. 18-28.
Articles. Proc. of the 1st World Cougr of the Ins.Soc. of Physical
Реферат
ВПЛИВ АНТИГІПОКСИЧНОГО ЗАСОБУ МІТОХОНДРИНУ НА МЕЗЕНХІМАЛЬНІ СТОВБУРОВІ КЛІТИНИ, ЩО ОТРИМАНІ ІЗ РІЗНИХ ТКАНИН
Васильєва І.Г., Олексенко Н.О., Пусь А.С., Макаренко О. М.
Ключові слова: мезенхімальні стовбурові клітини (МСК), кістковий мозок, жирова тканина, маркери, мітохондрії.
Проведені дослідження можливого впливу антигіпоксичного засобу Мітохондрину на мезенхімальні стовбурові клітини (МСК), що отримані із жирової тканини і кісткового мозку. Встановлено, що молекули засобу Мітохондрину (0,1 мл/мг одноразово) достовірно не впливають на процеси і метаболізм клітин обох ліній МСК різного походження.
Summary
EFFECT OF ANTI-STROKE MEDICINE “CEREBRAL” ON PROLIFERATION AND DIFFERENTIATION OF MESENCHYMAL CELLS OF BONE MARROW
Vasylieva I., Oleksenko N., Pus' A., Makarenko A.
Key words: mesenchymal stem cells (MSC), bone marrow, Cerebral.
This paper focuses on the studies of the impact produced by anti-stroke medicine “Cerebral” on mesenchymal cells taken from human bone marrow. It has been found that molecules of Cerebral definitely have an impact on processes of proliferation and differentiation of cell line of mesenchymal stem cells (MSC) in human bone marrow. It results in the increase of this cell population and directed stem cell growth. Under the cerebral influence CD105+ cells content has increased in 40 times, and they compose 87% of cell population. The density of new-formed monolayer is less, but structured as the cell processes have directed growth forming the socket-like structure.
УДК: 611.018.73/.74
Гасюк Н.В., Худякова М.Б., Герасименко С.Б.
ОСОБЛИВОСТІ УЛЬТРАСТРУКТУРНОЇ БУДОВИ ЕПІТЕЛІЮ ЯСЕНЕВОЇ БОРОЗНИ
ВДНЗ України «Українська медична стоматологічна академія», м. Полтава;
Харківський національний медичний університет, м. Харків
Приведені в статті результати дослідження розширюють та доповнюють існуючі дані стосовно будови епітеліоцитів ясеневої борозни та дають можливість вважати її першою мішенню антигенного впливу мікробних чинників та їх токсинів на етапі виникнення запального процесу в тканинах пародонта. Оскільки це є особливий вид епітелію зі специфічним цитотопографічним співвідношенням та ультраструктурною організацією.
Ключові слова: епітелій, ясенева борозна, пародонт, ультраструктура.
Робота є фрагментом проекту науково-дослідного інституту генетичних та імунологічних основ розвитку патології та фармакогенетики «Роль запальних захворювань зубо-щелепного апарату в розвитку хвороб, пов’язаних із системним запаленням», номер державної реєстрації №0112и0011538. Автор є співвиконавцем даного проекту.
Проблема реабілітації пацієнтів з дефектами успішного лікування пацієнтів з виготовленням
зубних рядів є одним із актуальних завдань незнімних та умовно-знімних конструкцій зубних
практичної стоматології, так як 65% населення протезів [1,10].
нашої країни у віці 35-45 років потребує зубного Термін служби незнімних конструкцій зале-
протезування [5,9]. жить від стану тканин пародонту опорних зубів і
Застосовувані для цієї мети традиційні мето- стану тканин, що оточують імплантат [2], так як
ди заміщення дефектів зубних рядів не завжди в саме ці ділянки слизової підлягають впливу ме-
повній мірі відповідають естетичним і функціо- ханічних, термічних та бактеріальних чинників
нальним вимогам пацієнтів [3]. [5,7,8,14].
Впровадження дентальної імплантації в прак- Провідна роль у виникненні запальних реак-
тику ортопедичної стоматології та застосування цій в тканинах пародонту належить мікробному
імплантатів в якості самостійних або додаткових чиннику [4,15]. Під впливом патогенної мікроф-
опор для зубних протезів відкриває перспективи лори зубної бляшки відбувається активація мак-
Том 13, Випуск 2(42) 1S9
рофагальних систем пародонту, індукції ними каскаду прозапальних цитокінів із подальшою руйнацією кісткової тканини [11,12,13].
Функціонування захисних механізмів тканин пародонта забезпечується гомеостазом епітелію ясеневої борозни та ясеневою рідиною, компоненти якої беруть активну участь у фагоцитозі та захисті тканин за умов мікробного впливу, виконуючи роль імунної ланки в каскаді патогенетичних механізмів [16,18].
Поряд з цим, роботи, які б розглядали ясеневу борозну як стратегічну ділянку антигенного впливу за умов виникнення запальних процесів в тканинах пародонта, небагаточисельні. Проведення такого дослідження дало можливість теоретичного обґрунтування алгоритму клініко-лабораторних досліджень для прогнозування стану тканин пародонту опорних зубів виникнення та перебігу запальних процесів.
Мета дослідження
Вивчення ультраструктурної організації епі-теліоцитів ясеневої борозни.
Матеріали та методи дослідження
Виготовлення ультратонких зрізів проводили на ультрамікротомі УМТП-4 і монтували їх на сітки і бленди, які отримували безпосередньо перед застосуванням.
Контрастування зрізів здійснювали спочатку в 2-5% розчині уранілацетату на метанолі. Потім - цитратом свинцю за Reynolds [17]: в 30 мл дистильованої води розчиняли 1,33 г нитрату свинцю, а потім 1,76 г цитрату натрію; отриману суміш інтенсивно струшували протягом 30 хвилин; 4,2 г NaOH розчиняли в 100 мл дистильованої води і 8 мл додавали до розчину свинцю; доводили загальний об’єм суміші до 50 мл дистильо-ванною водою (рН розчину 12).
Для підвищення контрасту ультратонких зрізів, які монтували на бленди, і виключення етапу контрастування змонтованих зрізів в процесі виготовлення епонових блоків для контрастування застосовували 1% розчин фосфорновольфра-мової кислоти на етапі 700 спирту протягом 60 хвилин (порівняно з 3 порціями по 10 хвилин при класичній методиці) і 1% розчин фосфорномолі-бденової кислоти на етапі абсолютного спирту протягом 60 хвилин.
Вивчали в електронному мікроскопі МБР-100Л (серійний номер 38-76, ТУ 25-07-871-70) при прискорюючій напрузі 50-75 КВт.
Результати дослідження та їх обговорення
Проведені електронно-мікроскопічні дослідження епітелію ясенної борозни свідчать, що на відміну від зубного сосочка [6] переважно виявляють базальні, парабазальні та шипуваті клітини. Базальні клітини епітелію борозни мають округлу або витягнуту форму і з’єднуються за допомогою напівдесмосомальних контактів із базальною мембраною, а між собою за допомо-
гою щілинних контактів. Іноді саме в них виявляються мігруючі лейкоцити та макрофаги із
Рис. 1. Ультраструктура базальних та парабазальних клітин прилеглих до базальної мембрани. Електронограма.
Збільшення: х1500: 1 - базальна мембрана; 2 - базальна клітина з ядерцями.
Цитоплазма інтерфазних базальних клітин містить тонкі нитки - тонофібрили, переважно в базальному полюсі клітини. Ядро витягнутої або округлої форми, містить крупні глиби гетерохроматину, має одне або два ядерця (Рис. 1).
На відміну від інтерфазних, в базальних клітинах , що знаходяться в профазі мітозу, ядерця відсутні, спостерігається подальша конденсація хроматину. В метафазних мітотичних клітинах спостерігається порушення їх контакту з базальною мембраною. За рахунок цього клітини аппозиційно зміщуються в глибину епітеліального пласта.
Парабазальні або проміжні клітини епітелію борозни більші порівняно із базальними, але набагато менші ніж шипуваті, і мають витягнуті ділянки плазмолеми. Саме в них виявляються тонофібрили, які контактують із десмосомними контактами. Цитоплазма містить невелику кількість тонофібрил, проте зустрічаються ділянки, в яких навколо гладенького ендоплазматичного рети-кулуму містяться зерна глікогену. Ядра витягнутої або овальної форми, містять одне або два ядерця. Тонофіламентів мало, в більшості вони локалізовані по обидва полюси клітини. Навколо ядра виявляється добре розвинений комплекс Гольджі. На відміну від базальних клітин, відмічається зменшення кількості полірибосом, за рахунок чого цитоплазма більш світла. Базальна мембрана на місці прикріплення клітин розпушена. Між боковими поверхнями проміжних клітин виявляються розширені простори, в яких розміщуються сегментоядерні лейкоцити та макрофаги. Останні не мають десмосомальних контактів і вочевидь є попередниками клітин Ланге-рганса. Візуалізуються поодинокі фігури мітозу. Враховуючи ультраструктурну організацію проміжних клітин, можна вважати, що в них слабо виражений процес кератинізації. Накопичення високо енергетичного вуглеводу - глікогену свідчить про його використання як для подальшої диференціації, так і для вступу клітин у мітози.
Шипуваті клітини епітелію борозни на відміну від аналогічних клітин епітелію зубного сосочка [6], мають досить великі міжклітинні простори за рахунок малої кількості шипуватих відростків і більш округлої форми цитоплазми. Проте дес-мосомальні контакти чітко виражені, а іноді розриваються на межі контактів плазмолеми. В розширених міжклітинних просторах виявляються сегментоядерні лейкоцити, а також відростки клітин Лангерганса. Саме за рахунок широких міжепітеліальних просвітів із мікросудин власної пластинки формується ясенна рідина, яка містить велику кількість лейкоцитів та десквамова-них клітин шипуватого шару. Шипуваті клітини, на відміну від подібних клітин зубного сосочка, мають деякі ультраструктурні відмінності диференціації. Так, подібно проміжним клітинам, в них зберігаються ділянки гладенького ендоплазматичного ретикулуму із зернами глікогену.
Проте, тонофібрили та тонофіламенти зустрічаються переважно по периферії цитоплазми, біля десмосомальних контактів. Іноді зустрічаються клітини в процесі мітотичного поділу, хоча в переважній частині відмічається пікноз ядра з маргінальним розміщенням гетерохроматину.
Слід зазначити, що наявність в міжепітеліальних просторах лейкоцитів та макрофагів забезпечує місцевий клітинний та гуморальний імунітет за умов впливу мікробних та вірусних патогенних факторів на слизову оболонку епітелію борозни.
Висновок
Отже, результати проведеного нами дослідження ультраструктурної організації епітелію ясеневої борозни дають можливість вважати дане анатомічне утворення стратегічною ділянкою первинного антигенного впливу мікробними токсинами за умов виникнення запальних процесів. За електронно-мікроскопічною характеристикою це є особливий вид епітелію зі специфічним цитотопографічним співвідношенням та ультраструктурною характеристикою.
Перспективи подальших досліджень в даному напрямку
В подальшому планується розглянути пато-
генетичні механізми виникнення запальних захворювань тканин пародонта через поліморфізм ядерного фактора транскрипції NFk B, який контролює экспреаю генів іммунної відповіді, апоп-тозу і клітинного циклу.
Література
1. Ахмадова М.А. Применение субпериостальных имплантатов для реабилитации пациентов со значительной атрофией костной ткани челюстей / М.А. Ахмадова // Стоматология. -2004. - № 3. - С. 72-74.
2. Артюшкевич А.С. Клиническая периодонтология / А.С. Ар-тюшкевич, Е. К. Трофимова, С.В. Латышева. - Минск, 2002. -303 с.
3. Безруков В.М. Субпериостальная имплантация - как метод хирургической реабилитации пациентов со значительной атрофией челюстей / В.М. Безруков, А.А. Кулакова // Российский вестник дентальной имплантологии. - 2003. - № 1. - С. 60-64.
4. Быков В. Л. Частная гистология человека / Быков В. Л. -СПб. : СОТИС, 1997. - 103 c.
5. Борисенко А. В. Заболевания пародонта / Борисенко А. В. -К. : Здоровье, 2000. - 464 с.
6. Гасюк Н.В. Морфофункціональна організація ясен в нормі та при запаленні : дис. на здобуття наук. ступеня кандидата мед. наук : спец. 14.03.09. «Гістологія, цитологія, ембріологія» / Н. В. Гасюк. - Сімферополь, 2009. - С. 87-100.
7. Гизатулина Э. Р. Структурные и биохимические особенности слизистой оболочки десны : дис. на здобуття наук. ступеня кандидата мед. наук : спец. 14.03.09. «Гістологія, цитологія, ембріологія» / Э. Р. Г изатулина. - Уфа, 2006. - С. 87-100.
8. Горбатова Е. А. Топографические особенности отделов десны / Е. А. Горбатова // Ж. Пародонтология. - 2003. - № 4. -С. 19-20.
9. Данилевский М. Ф. Заболевания пародонта / М. Ф. Данилевский, Е. А.Магид, Н. А. Мухин. - М. : Медицина, 1993. - 320 с.
10. Король Д.М. Возможности и перспективы субпериостальной имплантации в повседневной клинической практике / Д.М.Король, И.В. Павлиш, Э.В.Стрюк // Український стоматологічний альманах. - 2005. - № 1. - С. 57-62.
11. Kornman K. S. Clinical and microbiological patterns of adults with periodontitis / K. S. Kornman, M. G. Newman, R. Alvarado [et al.] // J. Periodontol. - 1991. - V. 62, № 10. - Р. 634-642.
12. Du Bois W. T. Monoclonal antibodies to periodontal ligament cells / W. T. Du Bois, J. Edmondson, S. B. Milam // J. Periodontol. - 1991.- V. 62, № 3. - Р. 190-196.
13. Ebersole J. L. Inflammatory mediators and immunoglobulins in GCF from healthy, gingivitis and periodontitis sites / J. L. Ebersole, R. E. Singer, B. Steffensen, T. Filloon // J. Periodontal Res. - 1993. - V. 28, № 6. - Р. 543-546.
14. Kornman K. S. Mapping the pathogenesis of periodontitis: a new look / K. S. Kornman // J. Periodontol. - 2008. - V. 79, № 8. - Р. 1560-1568.
15. Kornman K. S. The "innovator's dilemma" for periodontists / K. S. Kornman, D. Clem // J. Periodontol. - 2010. - V. 81, № 5. - Р. 646-649.
16. Lee H. J. The subgingival microflora and gingival cervicular fluid cytokines in refractory periodontitis / H. J. Lee, I. K. Kang, C. P. Chung // J. Clin. Periodont. - 1995. - V. 22. - P. 885-890.
17. Reynolds E. S. The use of lead citrate at high pH as an electro-napague stein in electron microscopy / E. S. Reynolds // J. Cell Biol. - 1963. - V. 17. - P. 208-212.
18. Van Dyke T. E. Inflammation and factors that may regulate inflammatory response / T. E. Van Dyke, K. S. Kornman // J. Periodontol. - 2008. - V. 79, № 8. - Р. 1503-1507.
Реферат
ОСОБЕННОСТИ УЛЬТРАСТРУКТУРНОГО СТРОЕНИЯ ЭПИТЕЛИЯ ДЕСНЕВОЙ БОРОЗДЫ Гасюк Н.В., Худякова М.Б., Герасименко С.Б.
Ключевые слова: эпителий, десневая борозда, пародонт, ультраструктура.
Приведенные в статье результаты исследования расширяют и дополняют существующие данные о строении эпителиоцитов десневой борозды и позволяют считать ее первой мишенью антигенного воздействия микробных факторов и их токсинов на этапе возникновения воспалительного процесса в тканях пародонта, так как это особый вид эпителия со специфическим цитотопографичним соотношением и ультраструктурные организацией.
Том 13,
Випуск 2(42)
191
Summary
ULTRASTRUCTURAL FEATURES OF GINGIVAL SULCUS EPITHELIUM Gasyuk N.V., Khudyakova M.B., Gerasimenko S.B.
Keywords: epithelium, gingival sulcus, periodontal, ultrastructure.
The results described in this article may extend and complete the existing data on the structure of gingival sulcus epiteliocytes. According to our results they may be considered as the first target of antigen impact produced by microbial factors and their toxins at the early stage of the inflammatory process in periodontal tissues, because this special type of epithelium having specific cytotopographic relationship of epitheliocytes and specific ultrastructural organization.
УДК 616.316-056.5-092.9 Гордієнко Л. П.
ПРОТЕЇНАЗНО-ІНГІБІТОРНИЙ ПОТЕНЦІАЛ, АКТИВНІСТЬ ОРНІТИНДЕКАРБОКСИЛАЗИ ТА а-АМІЛАЗИ У ТКАНИНАХ СЛИННИХ ЗАЛОЗ ЩУРІВ ЗА УМОВ АЛІМЕНТАРНОГО ОЖИРІННЯ
ВДНЗ України «Українська медична стоматологічна академія», м. Полтава
За умов моделювання аліментарного ожиріння виникають патологічні зміни у тканинах слинних залоз щурів: дисбаланс протеїназно-інгібіторного потенціалу, зменшення активності орнітиндекар-боксилази та а-амілази.
Ключові слова: слинні залози, ожиріння, протеїназно-інгібіторний потенціал, орнітиндекарбоксилаза, б-амілаза.
Робота є фрагментом НДР «Роль біорегуляторів у механізмі розвитку патологічних змін органів системи травлення», реєстраційний номер 0109U007982.
ного субстрату та активності інгібіторів протеї-наз, які гальмують протеолітичні ферменти. Їх співвідношення визначається як протеїназно-інгібіторний потенціал.
Важливе значення для дослідження білокси-нтезуючої функції в тканинах слинних залоз щурів за умов моделювання аліментарного ожиріння є визначення активності орнітиндекарбокси-лази та a-амілази. Орнітиндекарбоксилаза є ключовим ферментом синтезу регуляторних по-ліамінів, таких як путресцин, спермін, спермідин та інших, які регулюють процеси реплікації та транскрипції і, як наслідок, проліферацію клітин. Наявні також дані про роль поліамінів, пов'язаних з орнітиндекарбоксилазою в механізмі дії ФРЕ. У дослідах in vitro поліаміни стимулюють активність ДНК залежної РНК полімерази. Суттєва роль поліамінів полягає в ініціації синтезу пептидів шляхом зміни конформації рибосом. Таким чином, поліаміни відіграють важливу регуляторну роль у процесах, пов'язаних з біосинтезом білків і нуклеїнових кислот [9]. Основним ферментом слини, що здійснює травну функцію є a -амілаза, яка є металоферментом з четвертинною структурою і гідролізує а-1,4-глікозидні зв’язки в молекулах крохмалю та глікогену, в результаті чого утворюються олігосахариди, мальтоза та глюкоза [5].
Метою дослідження було вивчення протеїназ-но-інгібіторного потенціалу та активності орнітин-декарбоксилази, a-амілази у тканинах слинних залоз щурів за умов аліментарного ожиріння.
Матеріали і методи
Експерименти виконані на 21 білих щурах-самцях вагою 180-200 г з дотриманням рекоме-
Вступ
На сьогодні, згідно з висновками експертів ВООЗ, у світі спостерігається епідемія ожиріння. За даними літератури, ожиріння та асоційовані з ним патологічні стани можуть привести до зниження функціонування клітин слинних залоз і як наслідок зниження салівації, підвищення
в'язкості слини, розвитку ксеростомії [1,8,10]. Порушення функції слинних залоз призводить до розвитку патологічних процесів в органах ротової порожнини, підвищує ризик розвитку карієсу та захворювань тканин пародонта, а також викликає порушення процесів травлення в інших відділах шлунково-кишкового тракту [3,5]. Водночас недостатньо вивченою проблемою сучасної медицини є патогенетичні механізми ушкодження слинних залоз за умов ожиріння.
Одним з фундаментальних досягнень науки є визначення протеолізу як особливої форми фізіологічної регуляції. Регуляторна роль протеолітичних ферментів здійснюється у двох формах: повного чи обмеженого протеолізу. Повний протеоліз являє собою деградацію білка, розщеплення аномальних та ушкоджених білків. Обмежений протеоліз вважається універсальним механізмом, відповідальним за утворення, інактивацію та модифікацію гормонів, ферментів та інших фізіологічно-активних речовин. Надмірна активація протеолізу є небезпечною для білкових структур тканин і викликає розвиток деструктивних і запальних змін, алергійних реакцій, порушення процесів гемостазу, а також є одним з факторів, що сприяє інвазії клітин злоякісних пухлин [2].Об'єктивна оцінка системи протеолізу можлива лише за умов урахування загальної протеолітичної активності досліджува-
