Научная статья на тему 'Особливості ремоделювання камер легеневого серця залежно від типів центральної гемодинаміки'

Особливості ремоделювання камер легеневого серця залежно від типів центральної гемодинаміки Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
62
10
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ЛЕГЕНЕВЕ СЕРЦЕ / КАМЕРИ / РЕМОДЕЛЮВАННЯ / ЦЕНТРАЛЬНА ГЕМОДИНАМіКА

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Слабий О.Б., Гнатюк М.С., Гасюк П.А.

Вивчено особливості ремоделювання камер легеневого серця залежно від типів центральної гемодинаміки. Встановлено, що правостороння пульмонектомія призводить до розвитку легеневого серця, що характеризується нерівномірним, диспропорційним зростанням маси та розширенням його камер, зменшенням резервних об′ємів шлуночків з домінуванням гіпертрофії, дилатації і зменшенням резервного об′єму правого шлуночка. Незбалансованість та диспропорційність між масами і просторовими характеристиками камер легеневого серця найвираженіщими виявилися при гіпота гіперкінетичному типах гемодинаміки.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по клинической медицине , автор научной работы — Слабий О.Б., Гнатюк М.С., Гасюк П.А.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Особливості ремоделювання камер легеневого серця залежно від типів центральної гемодинаміки»

УДК 616.24-089.87-02:616.149-008.341.1

ОСОБЛИВОСТ1 РЕМОДЕЛЮВАННЯ КАМЕР ЛЕГЕНЕВОГО СЕРЦЯ ЗАЛЕЖНО В1Д

ТИП1В ЦЕНТРАЛЬНО! ГЕМОДИНАМ1КИ

Вивчено особливостi ремоделювання камер легеневого серця залежно вiд типiв центрально! гемодинамжи. Встановлено, що правостороння пульмонекто]шя призводить до розвитку легеневого серця, що характеризуеться нерiвномiрним, диспропорцiйним зростанням маси та розширенням його камер, зменшенням резервних об'емiв шлуночкiв з домшуванням ппертрофп, дилатаци i зменшенням резервного об'ему правого шлуночка. Незбалансовашсть та диспропорцiйнiсть мiж масами i просторовими характеристиками камер легеневого серця найвиражешщими виявилися при гiпо- та гшерюнетичному типах гемодинамiки.

Ключов! слова: легеневе серце, камери, ремоделювання, центральна гемодинамжа.

Робота е фрагментом НДР "Морфологiчш закономiрностi ремоделювання серцево-судинноХ та травноХ систем прирезекщХлегень та печтки" (№ державноХреестращХ 0111и3755).

В останш роки дослщники усе часпше звертають увагу на легеневе серце. Проблема останнього набувае важливого значення у зв'язку з штенсивним збшьшенням числа хрошчних обструктивних захворювань легень, хрошчних форм туберкульозу, професшних патологш легень, при яких основною причиною втрати працездатносп { летальност хворих е хрошчне легеневе серце [4 ,6, 8].

Патогенез хрошчного легеневого серця складний { досить багатогранний, що значною м1рою ускладнюе своечасну д1агностику легенево! артер1ально! ппертензп та хрошчного легеневого серця [2, 7]. Вщомо, що структура та функщя ураженого 1 неушкодженого серця залежить вщ ряду екстракард1альних фактор1в (вегетативний гомеостаз, типи гемодинамши), яю можуть ютотно впливати на ремоделювання камер ураженого серця, його ускладнення та прогноз. На сьогодш вид1ляють три типи гемодинамши: еукшетичний, гшокшетичний та гшеркшетичний. Варто вказати, що особливост ремоделювання камер легеневого серця залежно вщ тишв гемодинамши дослщжеш недостатньо [5].

Метою роботи було вивчення особливостей ремоделювання камер легеневого серця при р1зних типах центрально! гемодинамши.

Матерiал та методи дослщження. Комплексом електроф1зюлопчних та морфолопчних метод1в дослщжеш серця 46 статевозрших бших щур1в-самщв, яю були роздшеш на 4 групи. 1-а група включала 12 штактних тварин, 2-а - 8 щур1в з легеневим серцем та еукшетичним типом гемодинамши, 3-я - 11 щур1в з легеневим серцем та гшокшетичним типом гемодинамши, 4-а - 15 експериментальних тварин з легеневим серцем та гшеркшетичним типом гемодинамши. Пострезекцшну артер1альну легеневу гшертенз1ю та легеневе серце моделювали шляхом виконання у щур1в правосторонньо! пульмонектомп [3]. Останню виконували в умовах тюпенталового наркозу з дотриманням правил асептики та антисептики. Для встановлення титв гемодинамши виконували реографш 1 визначали ударний об'ем, ударний шдекс, хвилинний об'ем кров1 (ХОК), загальний периферичний отр судин, серцевий шдекс (С1), який вичисляли вщношенням ХОК до одинищ площ1 поверхш тша [5]. При визначенш титв гемодинамши враховували отримаш показник { особливо С1, найбшьше значення якого характерно для гшеркшетичного, найменше - гшокшетичного, середне - еукшетичного типу гемодинамших [5]. Через 3 мюящ вщ початку дослщу здшснювали евтаназ1ю тварин кровопусканням в умовах тюпенталового наркозу. Виймали серця з грудно! порожнини { розр1зали за методом Г. Г. Автандшова [1]. В1дм1чали стан соскопод1бних м'яз1в та м'ясистих перекладок, проводили внутршш лшшш вим1ри (параметри клапанних отвор1в, приносш та виносш тракти шлуночюв), окреме зважування камер серця, плашметр1ю !х ендокард1альних поверхонь, об'емш вишри. Враховували наступш кардюметричш параметри: чисту масу серця (ЧМС), абсолютну масу л1вого (МЛШ) та правого (МПШ) шлуночюв, л1вого (МЛП) та правого (МПП) передсердь, шлуночковий - Ш1 (МПШ / МЛШ), передсердний - 1Пр (МЛП / МПП) вдекси, площу ендокард1ально! поверхш л1вого (ПСЛШ), правого (ПСПШ) шлуночюв, л1вого (ПСЛП) та правого (ПСПП) передсердь, плашметричш вдекси шлуночюв - П1 (ПСЛШ / ПСПШ), передсердь - П1Пр (ПСЛП / ПСПП), об'еми притоку, вщтоку { резервний л1вого (ОПЛШ, ОВЛШ, ОРЛШ) шлуночюв. Статистична

обробка отриманих кшьюсних величин проведена у вщдш статистичних дослщжень ДВНЗ мТернопiльський державний медичний унiверситет iменi I. Я. Горбачевського МОЗ Укра!ни" у програмному забезпеченнi "81а180Й 81айойоа". Достовiрнiсть рiзницi мiж порiвнювальними кiлькiсними величинами визначали за критерiями Стьюдента та Манна-У^ш. Експерименти виконано iз дотриманням норм Конвенцн Ради Свропи "Про захист хребетних тварин, що використовуються для дослщжень та iнших наукових цшей" (Страсбург, 1986), ухвали першого нацюнального конгресу з бiоетики (Ки!в, 2001) i наказу МОЗ Укра!ни № 690 вщ 23.09.2009 р.

Результати дослщження та 1х обговорення. Отримаш у результатi проведеного дослiдження морфометричш параметри камер серця представленi в таблиц 1.

Таблиця 1

Кiлькiсна морфолоНчна характеристика камер серця дослiдних тварин (М ± т)

Показник Група спостереження

1-а 2-а 3-я 4-а

ЧМС, мг 1040,2±9,6 1247,6±10,2*** 1205,4±7,5*** 1306,1±9,3***

МЛШ, мг 656,9±7,8 698,3±7,8** 674,4±4,2* 725,4±7,2**

МПШ, мг 280,2±4,2 428,4±4,5*** 425,9±4,2*** 468,9±4,8***

МЛП, мг 432,8±0,9 47,4±0,9* 46,5±0,7* 49,0±0,8**

МПП, мг 46,2±1,2 58,8±0,9*** 58,6±0,8*** 62,8±0,9***

Ш1 0,426±0,006 0,613±0,006*** 0,630±0,005*** 0,646±0,005***

1Пр 0,948±0,009 0,808±0,005*** 0,793±0,006*** 0,780±0,005***

ПСЛШ, мм2 144,2±2,1 151,2±2,4* 152,7±2,1* 160,1±2,4**

ПСПШ, мм2 173,6±3,0 210,5±3,6** 217,3±3,3*** 231,9±3,3***

П1 0,830±0,006 0,718±0,006*** 0,702±0,005** 0,690±0,006***

ПСЛП, мм2 44,4±0,7 52,7±0,6*** 53,5±0,5*** 54,6±0,7***

ПСПП, мм2 50,3±0,9 70,5±1,2*** 72,9±0,9*** 75,8±0,9***

П1Пр 0,882±0,012 0,747±0,009*** 0,734±0,008*** 0,720±0,007***

ОПЛШ, мм3 16,78±0,18 22,20±0,27*** 22,65±0,24*** 23,30±0,21***

ОВЛШ, мм3 8,45±0,15 14,65±0,18*** 15,25±0,15*** 16,10±0,18***

ОРЛШ, мм3 8,33±0,15 7,60±0,12** 7,40±0,12*** 7,20±0,15**

ОППШ, мм3 25,40±0,36 34,80±0,45*** 34,90±0,42*** 36,50±0,42***

ОВПШ, мм3 8,60±0,12 21,90±0,30*** 26,10±0,33*** 27,90±0,30***

ОРПШ, мм3 16,80±0,21 12,90±0,15*** 8,80±0,12*** 8,60±0,12***

Прим1тка. * - р < 0,05; ** - р < 0,01; *** - р < 0,001

Усестороннiм аналiзом даних вказано! таблицi виявлено, що вони тсля пульмонектомп суттево змшювалися. У всiх дослiджуваних групах тварин з рiзними типами центрально! гемодинамши через 3 мiсяцi пiсля проведеного оперативного втручання спостерiгалося зростання маси камер серця, !х розширення з переважаючою гiпертрофiею та дилятацiею правого шлуночка, що свiдчило про розвиток пострезекцшно! артерiально! легенево! гшертензн та легеневого серця. При цьому варто зазначити, що особливост ремоделювання камер серця у дослщжуваних групах щурiв були неоднаковi. Так, зростання маси камер серця тсля пульмонектомп було найбшьш вираженим у спостереженнi з гшеркшетичним типом гемодинамiки, а найменшим - при гiпокiнетичному варiантi центрально! гемодинамши. В той же час сшввщношення мiж масами шлуночкiв серця та передсердь найвиважешше змiнювалися у тварин з гшеркшетичним типом гемодинамши, а найменше у 2-й груш спостережень (еукшетичний тип гемодинамiки). Так, шлуночковий iндекс у 2-й груш спостережень статистично достовiрно (р < 0,001) зрю на 43,9 %, у 3-й - на 47,9, у 4-1 - на 51,6 %, а шдекс передсердь вщповщно зменшився на 14,7%, 16,3 i 17,7%. Наведет цифровi даш свщчать, що порушення вiдношень мiж масами камер серця найбшьше змiнювалися мiж крайнiми типами гемодинамiки (гiпокiнетичним та гшеркшетичним). Нерiвномiрно та диспропорцiйно при гшертензн у малому колi кровообну розширювалися камери серця, що тдтверджувалося змiнами планiметричного iндексу та iндексу пережсердь. Зменшення при цьому плашметричного iндексу шлуночкiв i планiметричного iндексу передсердь свiдчили про домiнуюче розширення правого шлуночка та правого передсердя. Варто також зазначити, що виражеш порушення мiж масометричними та просторовими характеристиками камер серця можуть призводити до його дисфункцп. Об'емними вимiрами шлуночкiв серця встановлено, що у змодельованих експериментальних умовах виражено зростали !х приноснi та виноснi об'еми i зменшувалися резервнi. Домiнували встановлеш змiни у правому шлуночку. Деяю дослiдники особливу увагу звертають на резервний об'ем шлуночюв, за рахунок якого при функцюнальному перевантаженнi камера серця може викинути додаткову порщю кровi та забезпечити повноцiнний кровообн.

Наведене свщчить, що резервний об'ем шлуночюв е цiнним iнформативним, дiагностичним, прогностичним Kprn^pieM та важливим показником резерву гемодинамши. Отриманi та проаналiзованi данi резервного об'ему правого шлуночка свiдчать, що через 3-и мюящ пiсля правосторонньо! пульмонектомiï у тварин з еукшетичними типом гемодинамiки вiн з високою достовiрнiстю (р < 0,001) зменшився на 23,2 %, при ппокшетичному - на 47,6 %, а при пперкшетичному - на 48,8 %, порiвняно з аналогiчною контрольною величиною. Наведене свщчить, що у найбшьшому ступенi резервний об'ем правого шлуночка зменшився тсля 3-х мiсячноï правосторонньоï пульмонектомiï в експериментальних тварин з крайшми типами центральноï гемодинамши (гiпо- та гiперкiнетичному).

Правостороння пульмонектомiя призводить до пострезекцiйноï артерiальноï легенево1 ппертензи, легеневого серця, що характеризуешься нерiвномiрним, диспропорцiйним зростанням маси та розширенням камер серця з домiнуванням гiпертрофiï та дилятацiï правого шлуночка i правого передсердя. Незбалансованiсть та диспропорцшнють мiж масами та просторовими характеристиками камер серця найвираженiшими виявилася при гiпо- та гiперкiнетичному типах центрально!' гемодинамши.

Перспективи подальших до^джень. Подальше вивчення особливостей ремоделювання камер гтерфункцюнуючого серця в залежностi вiд титв гемодинамжи е перспективною проблемою з метою ïx врахування при дiагностицi, корекцн та профшактищ ускладнень дослiджуваноï патологи.

m

1. Avtandilov G. G. Osnovyi kolichestvennoy patologicheskoy anatomii / G. G. Avtandilov // - M.: Meditsina, -2002. - 240 s.

2. Amosova K. M. Klinichniy perebig ta stan miokarda unaslidok hronichnoyi obstruktivnoyi patologiyi legen, zalezhno vid nayavnosti legenevoyi gipertenziyi / K. M. Amosova, D. F. Konoplova, I. D. Mazur // Sertse i sudini. - 2009. - No. 2. - S. 4852.

3. Gnatyuk M. S. Masometrichna harakteristika kamer kompensovanogo tipa dekompensovanogo legenevogo sertsya / M. S. Gnatyuk, O. B. Slabiy, L. V. Tatarchuk // Visnik naukovih doslidzhen. - 2016. - No. 2. - S. 76-78.

4. Konopleva L. F. Hronicheskoe legochnoe serdtse: problemyi klassifikatsii, diagnostiki i lecheniya / L. F. Konopleva // Zdorovya Ukrayini. - 2011. - No. 1 (13). - S. 24-26.

5. Kovriga M.F. Gistostereometrichna harakteristika chastin miokarda zalezhno vid tipiv tsentralnoyi gemodinamiki / M.F.Kovriga // Visnik naukovih doslidzhen. - 2016. - No. 1. - S.80-82.

6. Noreyko B. V. Hronicheskoe legochnoe serdtse / B. V. Noreyko, S. B. Noreyko // Novosti meditsinyi i farmatsii. - 2011. -No. 9. - S. 14-17.

7. Barnes P. J. Chronic obstructive pulmonary disease molecular and cellular mechanisms / P. J. Barnes, D. Shapiro, R. A. Pamwels // Eur. Respirat. J. - 2013. - Vol. 22. - P.672-678.

8. Chronic obstructive pulmonary disease and the risk of cardiovascular diseases // Eur. J. Epidemiol. - 2010. - № 25 (4). -P.253-256.

ОСОБЕННОСТИ РЕМОДЕЛИРОВАНИЯ КАМЕР ЛЕГОЧНОГО СЕРДЦА В ЗАВИСИМОСТИ ОТ ТИПОВ ЦЕНТРАЛЬНОЙ ГЕМОДИНАМИКИ Слабий О. Б., Гнатюк М. С., Гасюк П. А.

Изучены особенности ремоделирования камер легочного сердца в зависимости от типов центральной гемодинамики. Выявлено, что правосторонняя пульмонэктомия приводит к развитию легочного сердца, что характеризуется неравномерным,

диспропорциональным увеличением массы, расширением камер сердца, уменьшением резервных объемов желудочков сердца с доминированием гипертрофии, дилятации и снижением резервного объема правого желудочка. Незбалансированность и диспропорциональность между массами и пространственными характеристиками камер легочного сердца наиболее выраженной была при гипо-и гиперкинетическом типах центральной гемодинамики.

Ключевые слова: легочное сердце, камеры, ремоделирование, центральна гемодинамика.

Стаття надшшла 22.09.2016 р.

THE PECULARITIES REMODELING CHAMBERS OF COR PULMONALE DEPENDING ON CENTRAL HEMODYNAMICS TYPES Slabyy O. B., Hnatjuk M. S., Hasiuk P. A.

Today of chronic cor pulmonale is an important medical and social problem due to the increasing chronic obstructive pulmonary disease, chronic pulmonary tuberculosis, professional lung pathologies. These diseases lead to arterial pulmonary hypertension, chronic cor pulmonale development and its decompensation. Pathogenesis of chronic cor pulmonale disease complicated and very versatile, which greatly complicates timely diagnosis of pulmonary arterial hypertension and chronic cor pulmonale. It is known that the structure and function of the heart affected and sound depends on several intracardial and extracardial factors (vegetative homeostasis, hemodynamic types) that can significantly influence the remodeling of the affected chambers of the heart, its complications and prognosis.

Key words: cor pulmonale, chambers, remodeling, central hemodynamics.

Рецензент Старченко I.I.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.