CC BY
101
в cnpaBi пiдготовки естетично розвинено1 oco6hctoctî офiцера-прикордонника, що необхвдно розглядати напрямком подальших дослiджень.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бабков М. I. Формування естетично1 культури у студентiв юридичних вищих навчальних закладiв: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.07 / М. I. Бабков. - Луганськ, 2010. - 20 с.
2. Грязнов I. О. Естетичне виховання майбутшх фахiвцiв в умовах вищого навчального закладу / I. О. Грязнов // Збiрник наукових праць № 51. Серш: Педагопчш та психологiчнi науки / редкол. Романишина Л. М. та ш. - Хмельницький: Вид-во НАДПСУ, 2009. - С. 17-20.
3. Джигун Л. М. Естетичне виховання курсанпв Нащональжй академп прикордонних вiйськ Украши засобами зарубiжноï лiтератури: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 20.02.02 / Л. М. Джигун. - Хмельницький, 2001. - 21 с.
4. Карпунова Н. Г. Морально-естетичне виховання курсантв вищих навчальних заклад1в системи МВС Украïни: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.07 / Н. Г. Карпунова. - Луганськ, 2004. - 20 с.
5. Могшевська Н. Е. Формування естетичного вщношення до людини у курсанпв вищих навчальних заклад1в системи МВС Украши: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.07 / Н. Е. Могшевська. - Луганськ, 2004. - 20 с.
6. Семенов Ю. М. Естетичне виховання курсанпв вищих вшськових закладiв освгги: дис. ... канд. пед. наук: 20.02.02 / Семенов Юрш Миколайович. - К., 1998. - 183 с.
7. Темко Г. Д. Основи формування системи виховання воша в Украш у перюд утвердження державност (св^оглядно-фшософський аналiз): монографiя / Г. Д. Темко. - К.: Варта, 1997. -288 с.
УДК 378.147 + 371.233
О. П. ЮЗИК
ОСОБЛИВОСТ1 ПРОВЕДЕННЯ ЕКСКУРСИ З МЕТОЮ ДУХОВНО-ПРОФЕС1ЙНОГО СТАНОВЛЕНИЯ МОЛОД1
Розкриваеться проблема вiдродження духовных цтностей в процеЫ становлення oco6ucmocmi. Розглядаються питання тдготовки i проведення навчальних i позанавчальних екскурсш та ïx значення у духовно-професшному розвитку особuстостi.
Ключовi слова: навчальна екскур^я, позанавчальна екскурЫя, дти з обмеженими можливостями, тклюзивне навчання, духовтсть, профестне становлення.
О. П. ЮЗЫК
ОСОБЕННОСТИ ПРОВЕДЕНИЯ ЭКСКУРСИИ С ЦЕЛЬЮ ДУХОВНО-ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО СТАНОВЛЕНИЯ МОЛОДЕЖИ
Раскрывается проблема возрождения духовных ценностей в процессе становления личности. Рассматриваются вопросы подготовки и проведения учебных и внеучебных экскурсий и их роль в духовно-профессиональном развитии и становлении личности.
Ключевые слова: учебная экскурсия, внеучебная экскурсия, дети с ограниченными возможностями, инклюзивное обучение, духовность, профессиональное становление.
O. P. JUZYK
PECULIARITIES OF EXCURSION CONDUCT TO PROMOTE PROFESSIONAL
ESTABLISHMENT OF THE YOUTH
The question of the revival of spiritual values in the process of personality formation is traced in the article. The issues of preparation and conduct of educational and extracurricular excursions and their role in spiritual and professional development of a personality have been revealed.
Keywords: educational excursion; extracurricular excursion, children with limited capacity; inclusive education; spirituality; professional establishment.
Проблемою з проблем е виховання людини у найвищому, найглибшому 3Ha4eHHi цього слова. Духовний дисбаланс нишшнього суспiльства поглиблюе зневiра i безсердечнiсть. Класики вичизняно! педагопчно! думки неодноразово вiдзначали: якщо людина не вiрить у Бога, то вона вiрить у щось iнше, уподiбнюючись тому, в що вiрить. Вiра в Бога одухотворюе й надихае людину, спрямовуе до пошуку iдеалiв милосердя, добра, справедливости любовi. I навпаки - грош^ влада тощо скеровують людину на дорогу жадоби, владолюбства, цинiзму, морально! деградацп. Без вiри та любовi людина спустошуеться, черствiе, наближаеться до ле! меж1, за якою пануе хаос. О. Гончар свого часу застерпав: «Цуховмстъ людини така ж тонка, як озоновий шар, що захищас планету. Тонка i тендтна, а забезпечус життя в ycix його видах. Коли проломлено шар духовностi - гине людина, коли проломлено озоновий - приречена планета» [4, с. 86].
У педагопчному сени духовшсть це - вирощування, створення, плекання, змщнення i осердечнення душi людини. Духовне виховання охоплюе ва сфери життя, виявляеться у ставленнi до рiдних, шших людей, природи, рiдного краю, Батьшвщини, рiдного слова, працi та ш. Ознакою духовного начала людини е моральне почуття, моральний закон, так зване внутршне «Я» або совють, як прийнято називати. Саме совють допомагае вiдрiзнити людинi погане ввд доброго, моральне вiд аморального. Потреба у тзнант свiту та мюця свого у цьому свiтi i е невiд'eмними компонентами духовного та професшного становления молодо! людини.
Сучасш вiтчизиянi вченi (Вишневський О.. Кононенко П., Сагач Г., Сшжко В. та ш.) вказують, що у цешр проблем онтогенезу, етнопсихологi!, держави, мови, культури тощо сто!ть людина, як носш укра!нсько! ментальностi, духовних цiнностей [7]. В «Укра!нському педагопчному словнику» подане наступне визначення духовности «шдив^альна вираженiсть у системi мотивiв особистостi двох фундаментальних потреб: вдеально! потреби пiзнания й соцiально! потреби жити, дiяти для шших» [ 5, с. 106].
В iсторiогенезi духовност в контекстi виховання, зазначае О. Сухомлинська, це поняття постае багатоаспектним явищем, вбирае в себе широку палiтру значень, за якими сто!ть певний свiтогляд, позицiя, щеолопя [9, с. 3]. Вчена наголошуе, що лише в останне десятилитя духовнiсть широко застосовуеться в педагопчному об^у, торкаючись найважливiших синонiмiчних понять душ^ духу-культури, цiнностей, iдеалiв тощо. Мета формування духовностi - це виховання в датей i молодi високих iнтелектуально-моральних iнтересiв i запипв, цiннiсних поглядiв, орieнтацiй та переконань; створення таких умов, як сприяли б розвитку морально! активностi дитини.
О. Савченко конкретизуе та визначае змют i методику духовного та морально-етичного виховання молодших школярiв, вказуючи на щншстъ i сенс людського життя; виховання морально-етичних якостей; етики поведiнки [8]. Одним iз напрямiв залучення молодi до християнських цшностей е краезнавча та екскурсiйно-пошукова робота, яка знайомить з досввдом i традицiями адаптацi! християнсько-моральних цiнностей до культури рвдного краю [9, с. 37].
У працях педагогiв (Д. Мазiха, Н. Опанасенко, А. Кузьмшський , В. Ягупов та ш.) описана роль навчальних екскурсiй у навчально-виховному процесi, подана !х класифшащя та органiзацiя у позашкiльних освпшх закладах. [6; 7; 12]. У контекст дослiджень у галузi християнсько! культури як цивiлiзацiйного феномена важливим е вивчення методики проведення навчальних екскурсш за С. Русовою, М. Годиною, В. Грекуловим, Т. Когут та iншими педагогами, а також науковi розвiдки про роль екскурсп в iсторичному ракурсi [10].
Метою статп е розкриття значення навчально! та позанавчально! екскурсi! у вищому навчальному закладi (ВНЗ) як важливого iнструменту духовно-професiйного становлення особистостi.
Екскурая (вiд лат. excursion - по!здка, прогулянка) - це колективне вда^вання музе!в, виставок, пiдприeмств, природного довшлля з пiзнавальною метою. Основними завданнями екскурсi! е збагачення знань студенпв, встановлення зв'язкiв теорi! з практикою; розвиток творчих здiбностей молодих людей, !х спостережливостi, естетичних смакiв, актуалiзацi! пiзнавальних iнтересiв. Пiд час екскурси формуеться свiтогляд; здiйснюeться сприяння професшному становленню вихованцiв [12, с.154].
Екскурая мае сво! особливостi в оргатзаци i методицi проведення. I! ознаки говорять про схожiсть з шшими формами виховно! роботи або ж тдкреслюють !! корiниу вiдмiинiсть вщ них.
M. Фiцyлa виoкpeмлюe нacтyпнi зaгaльнi oзнaки для вах eкcкypciй:
1. 4ac пpoвeдeння - вiд oднieï aкaдeмiчнoï години (45 хв.) до oднieï доби;
2. шявнють eкcкypcaнтiв (гpyпи aбo iндивiдyaлiв);
3. нaявнicть eкcкypcoвoдa, який пpoвoдить eкcкypciю;
4. нaoчнicть, зopoвe cпpийняття, пoкaз eкcкypciйниx oб'eктiв да мicцi ïx
poзтaшyвaння;
5. пepecyвaння yчacникiв eкcкypciï нaпepeд cклaдeним мapшpyтoм;
6. цiлecпpямoвaнicть пoкaзy oб'eктiв, нaявнicть пeвнoï тeми;
7. aктивнa дiяльнicть yчacникiв (огляд, вивчeння, дocлiджeння об'екпв);
Кpiм цих зaгaльниx oзнaк кожний вид eкcкypciй мae cвoï cпeцифiчнi oзнaки:
• aвтoбycнi — обов'язковий вихвд з aвтoбyca для огляду пaм'ятникiв;
• мyзeйнi — здайомство з мaтepiaлaми, poзтaшoвaними нa cтeндax;
• виpoбничi — дeмoнcтpaцiя дшчих об'екпв (вepcтaтiв, aгpeгaтiв, мexaнiзмiв) [12, c. 179180].
У xoдi e^^pcrnTOre пpoцecy eкcкypcoвoд дoпoмaгae eкcкypcaнтaм пoбaчити об'екти, нa ocнoвi яких poзкpивaeтьcя тeмa (пepшa зaдaчa), почути ^о цi об'екти нeoбxiднy iнфopмaцiю (доуга зaдaчa), вiдчyти знaчeння icтopичнoï поди (тpeтя зaдaчa), oвoлoдiти пpaктичними нaвичкaми caмocтiйнoгo огляду й aнaлiзy eкcкypciйниx oб'eктiв (чeтвepтa зaдaчa), що пepeдбaчae фopмyвaння в молодих людeйумтня бачити [12, c. 181].
Пpaктикyeтьcя пpoвeдeння eкcкypciй у Чopткiвcькoмy oблacнoмy пeдaгoгiчнoмy yчилищi iмeнi Олeкcaндpa Бapвiнcькoгo, якe здiйcнюe ocвiтню дiяльнicть з тдготовки пeдaгoгiчниx кaдpiв для oблacтi i Зaxiднoгo peгioнy Укpaïни.
Бшьш дeтaльнo oxapaктepизyeмo eкcкypciю як фopмy пoглиблeнoгo вивчeння диcциплiни «Оотови ^pe^^TO!' пeдaгoгiки». Boнa ввeдeнa з 1 вepecня 200б p. вiдпoвiднo до дагазу MOH Укpaïни зa № б91 вiд 02 гpyдня 2005 p. '^po cтвopeння умов щодо зaбeзпeчeння пpaвa нa ocвiтy ocí6 з iнвaлiднicтю". B Укpaïнi дггей, як1 пoтpeбyють кopeкцiï пcиxoфiзичнoгo poзвиткy нaлiчyeтьcя мaйжe 108 млн., що cтaнoвить 12,2% зaгaльнoï кiлькocтi дггей в кpaïнi. Здeбiльшoгo вони нaвчaютьcя у cпeцiaльниx зaгaльнoocвiтнix зaклaдax. ^оте, згiднo з oцiнкaми eкcпepтiв, ^иблизно 25% дiтeй-iнвaлiдiв могли би нaвчaтиcя у зaгaльнoocвiтнix шкoлax (зa мaтepiaлaми Bceyкpaïнcькoгo фонду «^ок зa ^оком») [2].
Пpoгpaмa «Оотови кopeкцiйнoï пeдaгoгiки», poзpoблeнa Iнcтитyтoм кopeкцiйнoï пeдaгoгiки тa пcиxoлoгiï HПУ iм. M. П. Дpaгoмaнoвa aдaптoвaнa до вимог нaвчaльнoгo пpoцecy у BH3 I-II piвнiв aкpeдитaцiï.
Biдпoвiднo cвiтoвиx тeндeнцiй тa нaцioнaльнoгo дocвiдy Укpaïни пepeдбaчeнi piзнi фopми opгaнiзaцiï ocвiти i coцiaлiзaцiï для дiтeй з вaдaми фiзичнoгo тa (aбo) пcиxiчнoгo poзвиткy, зoкpeмa, в yмoвax зaгaльнoocвiтнix ycтaнoв для дiтeй з нopмaльним poзвиткoм (тaк звaнe iнтeгpoвaнe тa шклюзивш нaвчaння i виxoвaння). Звичaйнo, в тaкиx ocвiтнix ycтaнoвax пpaцюють виклaдaчi з зaгaльнo пeдaгoгiчнoю тa потхолопчною пiдгoтoвкoю, як1 з ocoбливocтями дтай iз вaдaми пcиxoфiзичнoгo poзвиткy !a cпeцифiкoю ix нaвчaння i виxoвaння знaйoмi нeдocтaтньo. Bpaxoвyючи, що тaкi дiти пoтpaпляють у piзнi типи ycтaнoв, дe вони пepeбyвaють paзoм з нopмaльними i пoтpeбyють cпeцiaльнoï кopeкцiйнo-cпpямoвaнoï poбoти для збepeжeння ïx poзвиткy, випpaвляння i кoмпeнcaцiï пeвниx вaд, вiдxилeнь у пpoцeci coцiaлiзaцiï, е пoтpeбa в oзнaйoмлeннi мaйбyтнix пeдaгoгiв вcix cпeцiaльнocтeй - дошкольного виxoвaння, пoчaткoвoï ocвiти, вчитeлiв piзниx пpeдмeтiв ocнoвнoï школи - з ocнoвaми тaкoï гaлyзi пeдaгoгiчнoï шуки, як кopeкцiйнa (cпeцiaльнa) пeдaгoгiкa.
^и вивчeннi oAnieï з гaлyзeй кopeкцiйнoï пeдaгoгiки, зoкpeмa cypдoпeдaгoгiки, ми пpaктикyeмo кожного нaвчaльнoгo poкy пpoвeдeння нaвчaльнoï eкcкypciï у cпeцiaльний нaвчaльний зaклaд - Тepeбoвлянcькy cпeцiaльнy зaгaльнoocвiтню шкoлy-iнтepнaт для глухих дiтeй.
Eкcкypciя як фopмa poбoти cпpямoвaнa нa вивчeння cтyдeнтaми пpи кepiвнiй poлi виклaдaчa opгaнiзaцiï нaвчaльнo-виxoвнoгo пpoцecy у cпeцiaльнoмy нaвчaльнoмy зaклaдi шляхом бeзпocepeдньoгo cпpиймaння i cпocтepeжeння. Клacифiкyeмo тaкy ero^pcTO. 3a змicтoм - цe нaвчaльнa eкcкypciя; зa мicцeм у нaвчaльнoмy пpoцeci - пoтoчнa; зa cклaдoм -кoлeктивнa; зa мicцeм пpoвeдeння - зaмicькa; зa cпocoбoм пepecyвaння - тpaнcпopтнa; зa
тривалiстю - 2 - 3 години без врахування часу на про!зд; за формою проведення - екскурая-лекщя.
Проведення екскурсп включае чотири етапи.
1. Теоретико-практична пiдготовка: до початку екскурсп студенти вже володiють шформащею та знаниями про окремий роздш спещально! педагогiки - сурдопедагогiку, знають мову Дактиля та деяк слова з мови жеспв, ознайомленi з особливостями навчання та виховання глухих i слабочуючих дiтей. Перед по!здкою студенти готують для роботи iз глухими учнями дидактичнi засоби навчання («Сонечко», «Метелик», «Чарiвний мшечок», «Родина черепашок», «Чарiвна хатинка», «Новорiчна ялинка» й iн.), як1 залишать для користування у спецшколi. Слiд зазначити, що iндивiдуальнi засоби навчання сприяють у дiтей розвитку тонко! моторики, тактильно-рухового, зорового, слухового сприйняття, покращують навики самообслуговування (умiния користуватися Гудзиками, змiйками, «липучками», заслбками на одяз1), розширюють поняття про живу та неживу природу, формують вмiния орiентуватися на площинi, визначати реальнi ввдношення тощо.
Ретельна пiдготовка до проведення екскурси е важливою умовою ефективносп пiзнавально! дiяльностi безпосередньо пiд час екскурсп.
2. 1нструктаж - ознайомлення студентiв iз правилами поведiнки на об'ектах екскурси. Перед по!здкою ставиться завдання: ознайомитися з формами, методами та засобами навчання глухих дпей у спецзакладг Студенти зосереджують свою увагу на внутршньому мiкроклiматi в навчальному закладi, особливостями спiлкувания мiж групами: учень - учень, учень -вчитель.
3. Проведення екскурсп. Студенти мають можливють бшьш детально познайомитися з навчальною базою спецшколи, переглянути iндивiдуальнi корекцiйнi заняття з учнями школи на вимову звуков, складав, ^в iз застосуванням спецiальних звукотдсилюючих засобiв. Вчителi з iндивiдуально! роботи показують принцип ди спецiального програмного та комп'ютерного забезпечення навчання глухих дпей, роботу програми «Живий звук». Вчитель сурдологи ознайомлюють студентiв з особливостями написання конспектiв до проведення таких занять, специфшою роботи з дпьми, що мають вади слуху. Екскурая мiстить бесiду директора спецшколи i вчителiв iз студентами.
Екскурия передбачае перегляд короткотривало! (до 15 хв.) виховно! роботи - дпи цiе! школи готують невеличкий концерт (танець, тсня в !х виконанш). Важливо, що студенти мають можливють вiдчути ауру цiе! школи: як живеться дiтям, як вони спшкуються мовою жестш та мовою Дактиля. Вражае тиша i спок1й в школ^ взаемодопомога i взаемовиручка учшв.
4. Заключний етап пов'язаний iз систематизацiею та опрапюванням матерiалiв екскурсп. Шсля завершення екскурсi! у студенпв залишаються вiдгуки, як1 можна записати у спещальному зашитi. Готуеться настшна газета для нашого ВНЗ про проведену по!здку. Кожен студент пише звп про результати по!здки, в якому конкретизуе побаченi форми, методи, прийоми та засоби навчання глухих дпей, визначае специфiку роботу вчителя з дпьми з особливими освпшми потребами. Окремим уроком проходить обговорення результатiв екскурсi!. Студенти училища починають усввдомлювати i розумiти свiт глухих дпей.
Подiбнi екскурсi!, як у Теребовлянську спецiалiзовану школу-iнтернат для глухих дпей, сприяють розвитку iндивiдуального духовного св^ студента - майбутнього вчителя та набуття ним умшь i навичок працювати з дiтьми з обмеженими фiзичними можливостями.
З метою кращого вивчення студентами роздiлу спещально! педагогiки - тифлопедагогiки проводиться навчальна екскурия у ще один спещальний заклад - Теребовлянську гiмназiю (спецшколу-штернат) з поглибленим вивченням iноземно! мови iз збереженням класш для слабкозорих дпей. Класифiкацiя та пiдготовка студенпв аналогiчна до попередньо! методики.
Проведення екскурсп передбачае ознайомлення студенпв iз навчально-методичним забезпеченням гiмназi! та методикою роботи iз слабкозорими учнями. Щкавими е технiчнi засоби навчання: електронно-збшьшувана апаратура, основа яко! - система оптично збiльшуючих лiнз, що тдключаеться до комп'ютера i подае на екран моштора в десятки разiв збiльшене зображення. Також е мишка-сканер, водячи якою по аркушу з певною шформащею, можна побачити збшьшене зображення тексту на екранi. Шд час проведення уроков вчителi для кращого сприймання матерiалу застосовують шдив^альш збiльшувальнi лiнзи, а у зошитах
виконують poзлiнoвyвaння для кpaщoгo тa гpaмoтнoгo нaпиcaння лiтep, цифp нa ypoкax yкpaïнcькoï мови, мaтeмaтики i т. д. Cтyдeнтiв знaйoмлять з ocнoвними ^инцитми aдaптaцiï нaoчнoгo мaтepiaлy для дтй iз пopyшeннями зopy:
• зoбpaжeння нa мaлюнкax пoвиннi мaти oптимaльнi пpocтopoвi й тимчacoвi xapaктepиcтики (яcкpaвicть, кoнтpacт, кoлip, cтpyктypa, cпiввiднoшeння eлeмeнтiв). Кoнтpacтнicть пpoпoнoвaниx oб'eктiв i зoбpaжeнь cтocoвнo тлa мae бути ввд б0 до 100 %. Шгативний кoнтpacт кpaщe;
• кpaщe cпpиймaютьcя зaпoвнeнi, cилyeтнi фiгypи, нiж кoнтypнi;
• дoтpимaння в зoбpaжeнняx пpoпopцiйнocтi зa вeличинoю, кoльopoм тa фopмoю вiдпoвiднo до peaльниx об'екпв.
Cтyдeнти cпiлкyютьcя з пcиxoлoгoм, вчитeлями-peaбiлiтoлoгaми, учнями школи. Пicля зaвepшeння походки здaють звiт пpo ocoбливocтi нaвчaння !a виxoвaння cлaбoзopиx дiтeй, oпиcyють poль вчитeля пpи пpoвeдeннi кopeкцiйниx !a пcиxoтepaпeвтичниx зaxoдiв.
Bищeoпиcaнi eкcкypciï мaють позитивний вплив нa cтyдeнтiв yчилищa, ocкiльки cпpияють фopмyвaнню духовних цiннocтeй: милocepдя, бaжaння допомогти, тypбoтy, щ^^ть, cпiвчyття, дoбpoтy тощо. Biдгyки ^о пoïздки: «^вдаки цiй eкcкypciï я знову, вжe вкoтpe, зpoбилa один i той жe виcнoвoк, що ми, люди, да жaль, школи да цiнyeмo тe, що мaeмo!» (M.Гoлoвaцькa); «Crnc^i вaм, шaнoвнi пeдaгoги, що нe бoïтecя тaкoï нeлeгкoï пpaцi, вiддaeтe cвoю любов, тжтсть, людянicть, тeплoтy cepдeць xвopим дитам!» (M. Швeць): «Дитинство... Якa npe^acrn пopa. Haпeвнo кoжeн iз rnc холв би щe пoвepнyтиcя в дай чapiвний i бeзтypбoтливий cвiт. «Кожда дитинa, нe мaючи тяких тypбoт i пpoблeм, paдie життю: вoнa бiгae, cтpибae, мaлюe, вишивae, ходить з дpyзями нa щюгулянку, вeceлo пpoвoдить чac. A^e винитае питaння: «Чи вci дiти мaють змогу пoвнoцiннo жити нa цьому cвiтi?» Ha пpeвeликий жaль, е бaгaтo дiтeй, як1 нe можуть вiльнo ходити, бiгaти, pyxaтиcя, мдалити тaк, як цe poблять iншi дти» (M. Baцкiв, H. D^pe^o).
У пpoцeci пoзaнaвчaльнoï erc^pcn нeзaмiнним джepeлoм виxoвaння дyxoвнocтi е зaлyчeння cтyдeнтiв до ecтeтичниx тa eтичниx пepeживaнь кpacoю миcтeцтвa. Цьому cпpияють, зoкpeмa, пoïздки до cвятиx мюць piднoï зeмлi, пepeдyciм, вiдвiдyвaння Пoчaïвcькoï Уcпeнcькoï лaвpи тa 3apвaницькoгo Map^^^re духовного цeнтpy в Тepнoпiльcькiй oблacтi.
Зaвдaння eкcкypciй: збaгaтити знaння cтyдeнтiв пpo дyxoвнi цeнтpи piднoгo кpaю; oзнaйoмити мaйбyтнix вчитeлiв iз шонопдаом тa apxiтeктypoю xpaмiв; пpиклacтиcя до чyдoтвopниx iкoн (3apвaницькoï Maтepi Бoжoï тa Пoчaïвcькoï Maтepi БожоГ); poзвивaти cпocтepeжливicть, ecтeтичнi cмaки; aктyaлiзyвaти пiзнaвaльнi iнтepecи; фopмyвaти духовний тa peлiгiйний cвiт cтyдeнтa.
Пoзaнaвчaльнa eкcкypciя мae нacтyпнy клacифiкaцiю: 1. 3a змютом: oглядoвa (бaгaтoплaнoвa) з викopиcтaнням ^op^rora тa cyчacнoгo мaтepiaлy, дeмoнcтpaцiï piзнoмaнiтниx oб'eктiв - пaм'ятoк icTOpiï !a кyльтypи. Пoкaз цepкoв тa oзнaйoмлeння з icтopiю виникнeння чyдoтвopниx мюць здiйcнюeтьcя eкcкypcoвoдoм, що дae зaгaльнe yявлeння пpo нaceлeний пункт, oблacть, дepжaвy зaгaлoм. 2. 3a cклaдoм тa шлькютю yчacникiв - кoлeктивнa для cтyдeнтiв гpyпи (до 25 cтyдeнтiв). 3. 3a мicцeм пpoвeдeння - кoмплeкcнa. 4. 3a ^о^бом пepecyвaння - тpaнcпopтнa. 5. 3a тpивaлicтю - до 4 годин.
Шд чac ero^pcn в Зapвaницький Mapiйcький духовний цeнтp cтyдeнти знaйoмлятьcя з poзпoвiддю npo появу чyдoтвopнoï iкoни Maтepi Божо". Cпpиймaння Rpaœ як цiннocтi вiдбyвaeтьcя пpи вiдвiдyвaннi coбopy 3apвaницькoï Maтepi Божо1°, пapaфiяльнoï цepкви Пpecвятoï Тpiйцi тa дepeв'янoï цepкви Piздвa Iвaнa Хpecтитeля. Пвд чac cпoглядaння чyдoтвopнoï iкoни Розп'яття Cпacитeля тa Maтepi Бoжoï у cтyдeнтiв виникaють ecтeтичнi пepeживaння ввд cпpиймaння кpacи iкoнoпиcy. Heдapмa пpoтягoм cтoлiть Зapвaниця cлaвитьcя як духовний xpиcтиянcький цeнтp. Boнa cтaлa твepдинeю вipи, виcoкoï мopaльнocтi тa кyльтypнoгo poзвиткy [ 3 ].
Biдвiдyвaння Пoчaïвcькoï Cвятo-Уcпeнcькoï лaвpи знaйoмить cтyдeнтiв iз кpacoю тa вeличчю apxiтeктypи. Bcepeдинi Уcпeнcький co6OP вpaжae бaгaтcтвoм живoпиcy, лiнiй, гpaнeй, яpyciв, гeoмeтpичниx фopм. Гpa лiнiй, кoнтpacти cвiтлa й тiнi cтвopюють дивнe вpaжeння кpacи i вeличi. У цeнтpaльнoмy нeфi cпpaвa зa нeвeликoю лaтyннoю зaгopoжeю мicтитьcя пoзoлoчeний кoвчeг, що пpикpивae стопу Maтepi Божо^ a гад ним — вeликий бpoнзoвий бapeльeф, який зoбpaжye появу Дiви Mapiï нa Пoчaïвcькiй гopi. Шд цapcькими вopoтaми iкoнocтacy в пoзoлoчeнoмy кют знaxoдитьcя Пoчaïвcькa iкoнa Бoжoï Maтepi. Ця кpaca, цe твopiння дiйcнo пiднocять людину, дapyють ш ecтeтичнy нacoлoдy, бaжaння oглядaти щe i щe
не один раз цю святиню. Естетичнi переживання формують в студентiв вiдчуття прекрасного, тднесеного, в них виникають теплi почуття до чудотворно! iкони.
Як показуе досвiд, проведення позанавчальних екскурсш святими мюцями мае велике значення для становлення християнсько! духовност особистосп iндивiда. В емоцiйнiй пам'ятi студенпв закарбовуються чудотворнi iкони, легенди та розповвд екскурсоводгв про вiдвiдуванi мюця. Виховна сила мистецтва сприяе формуванню позитивних емоцiй, естетичних переживань тощо. В процесi екскурсi! у Поча!в i Зарваницю в молодих людей виробляеться етико-естетичне ставлення до життя i свое! дiяльностi, формуеться моральна культура, толерантне ставлення до шших культур i традицiй. Водночас навчальш та позанавчальнi екскурсi! сприяють шдтримщ здiбностей i культурно! творчостi особистосп спрямованi на особиспсний саморозвиток, становлення духовност майбутнього педагога-професiонала.
Подальшi науковi пошуки пов'язанi iз дослiджениям шляхiв ефективного залучення дiтей i молодi з особливостями психофiзичного розвитку до культурних надбань християнства засобами навчальних екскурсш, а також науково-методичного забезпечення пiдготовки майбутнiх вчителiв (психологiв, сощальних педагогiв ) до проведення шклюзивно! освiти та роботи у позашкшьних освiтнiх закладах, клубах, рiзних громадських центрах.
Л1ТЕРАТУРА
1. Вiкiпедiя [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://uk.wikipedia.org
2. Всеукра!нський фонд «Крок за кроком» [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://ussf.kiev.ua
3. Гончар О. Собор: роман / О. Гончар. - К.: Веселка, 1992. - 286 с.
4. Гончаренко С. У. Укра!нський педагопчний словник / С. У. Гончаренко. - К. : Либвдь, 1997. -376 с.
5. Кузьмшський А. I. Педагопка: тдручник. - 2-е вид., перероб. i доп. / А. I. Кузьмшський, В. Л. Омеляненко. - К. : Знання-Прес, 2003. - 418 с.
6. Мазоха Д. С. Педагопка: навч. поЫбник для студенпв вузiв / Д. С. Мазоха, Н. I. Опанасенко. -К.: ЦУЛ, 2005. - 232 с.
7. Савченко О.Я. Виховний потенщал початково! освгти: поибник для вчителiв i методиспв початкового навчання. - 2-е вид., перероб. i доп. / О. Я. Савченко. - К.: СПД Богданова А. М., 2009. - 226 с.
8. Сухомлинська О. В. Духовно-моральне виховання дiтей та молодо загальнi тенденцп та шдиввдуальний пошук / О. В. Сухомлинська. - К.: Добро, 2006. - 43 с.
9. Юзик О. П. Навчально-виховш екскурсй в початкових школах Украши у 20 - 30-х роках ХХ ст. О. П. Юзик // Науковий вкник Чершвецького ушверситету. Сер: Педагогiка i психолопя. -Чернiвцi: Рута, 2003. - Вип. 159. - С. 191-197.
10. Фщула М. М. Педагопка: навч. поибник для студенпв вищих педагогiчних закладiв освiти / М. М. Фщула. - К.: Вид. центр «Академiя», 2001. - 528 с.
11. Ягупов В. В. Педагопка: навч. поибник для студенпв вищих навчальних закладiв педагопчних спещальностей / В. В. Ягупов. - К.: Либщь, 2003. - 560 с.
УДК 37.013 (045)
Л. В. КРАВЧУК
ТВОРЧЕ ВИКОРИСТАННЯ 1СТОРИЧНОГО ДОСВ1ДУ 1НШОМОВНО1 П1ДГОТОВКИ УЧН1В У СУЧАСН1Й ШКОЛ1
Проаналiзовано основнi напрями використання iсторичного досвiду iншомовноi тдготовки учтв в сучаснiй школi. Дослiджено теоретичний доробок i практичний досвiд минулого, розкрито його позитивт та негативт тенденцп. Визначено nрiоритетнi педагогiчнi цiнностi попередньоi системи шкiльноi освти, що можуть бути творчо використаш для оптимiзацii й удосконалення навчання i виховання у нитшнт украшськш школi.
Ключовi слова: тшомовна тдготовка, педагогiчний досвiд, iдеологiзацiя, полтизащя, навчальний процес.
