CC BY
87
4. Загороднш А.Г., Вознюк Г. Л. Фiнансово-економiчний словник. - Львiв: Вид-во НУ '^bBiBCbKa полiтехнiкам, 2005. - 714 с.
5. Засади формування бюджетно! пол^ики держави: Монографiя/ За наук. ред. М.М. Срмошенка. - К.: НАУ, 2003. - 284 с.
6. Каршнський Б.А. Закон збалансованостi фшансово! системи та його мiсце в тран-сформаци економiки держави/ Економiчнi проблеми ринково! трансформаци Украши: Тези доп. Всеукрашсько! наук.-практ. конф., Львiв, 3-4 грудня 2002 р. - Львiв: ЛБ1 НБУ, 2002. -С. 106-107.
7. Каршнський Б.А. Закон збалансованосп фшансово! системи та проблема шнова-цiйного розвитку економши// Проблеми впливу фшансово! системи на шновацшний розвиток економiки: Зб. тез доп., Львiв, 28 березня 2003 р. - Львiв: НУ "Львiвська полiтехнiкам, 2003. -С.11-13.
8. Каршнський Б.А. Збалансованють фшансово! системи держави: методологiчнi осно-ви// Соцiально-економiчнi дослiдження в перехiдний перюд. Економiчнi проблеми ринково! трансформаци Украши: Зб. наук. праць/ Ред. М.1. Долiшнiй. - Львiв: НАН Украши, 1РД. -2003, вип. 1 (ХХХ1Х). - С. 39-49.
9. Каршнський Б.А. Збалансованють фшансово! системи: методология, оцiнка, порiв-няння: Монографiя. - Львiв: Логос, 2005. - 496 с.
10. Каршнський Б.А. Методология збалансованосп фшансово! системи держави// Вю-ник Львiвського державного фшансово-еконошчного iн-ту: Економiчнi науки. - 2003, № 4. -С. 6-15.
11. Каршнський Б.А. Региональна фшансова збалансованють: украшсью та eвропейськi модел^/ Соцiально-економiчнi дослiдження в перехiдний перюд. Региональна пол^ика: досвiд Свропейського Союзу та його адаптащя до умов Украши: Зб. наук. праць/ Ред. М.1. Долiшнiй.
- Ч. II. - Львiв: НАН Украши, 1РД. - 2003, вип. 5 (ХЬШ). - С. 121-136.
12. Каршнський Б. А., Залуцька Н.С. Стратегiологiя розвитку региону: формування та мехашзми// Стратегия регионального розвитку: формування та мехашзми реалiзацii: Матер. щорiчноi мiжнар. наук.-практ. конф., 31 жовтня 2007 р. У 2-х томах, т. 1. - Одеса: ОР1ДУ НА-ДУ, 2007. - С. 335-337.
13. Крупка М.1. Фiнансово-кредитний механiзм шновацшного розвитку економiки Украши. - Львiв: Вид. центр Львiвського НУ iм. 1вана Франка, 2001. - 608 с.
14. Михасюк I., Мельник А., Крупка М., Залога З. Державне регулювання економши.
- Львiв: Украiнськi технологи, 1999. - 639 с.
15. Мунт1ян B.I. Економiчна безпека Украiни. - К.: КВ1Ц, 1999. - 464 с.
16. Опарш В. Фiнансова система Украши (теоретико-методологiчнi аспекти): Моногра-фiя. - К.: КНЕУ, 2006. - 240 с.
17. Пастернак-Таранушенко Г. Економiчна безпека держави: статика процесу забезпе-чення. - К.: Кондор, 2002. - 302 с.
18. Стукало Н.В. Глобалiзацiя та розвиток фшансово! системи Украши// Фшанси Украши. - 2005, № 5. - С. 29-35.
19. Шклярук С.Г. Финансовая система: структура, механизм функционирования, оптимизация: Монография. - К.: Нора-принт, 2003. - 568 с.
20. Шлемко В.Т., Бшько 1.Ф. Економiчна безпека Украши: сутнють i напрямки забез-печення. - К.: Н1СД, 1997. - 144-с._
УДК 658.152 Доц. 1.Б. БЫьський, канд. екон. наук;
доц. Р.П. Дудяк, канд. екон. наук -Льв1вський ДАУ
ОСОБЛИВОСТ1 ПРОЦЕСУ РОЗРОБЛЕННЯ ШВЕСТИЦШНО1 СТРАТЕГИ АГРАРНОГО ВИРОБНИЦТВА
Недостатньо розкрито сутнють формування стратегий залучення швестицш, 1х-нш аналiз та процес вибору стратегш iнвестування. Ця стратегiя - система довгос-трокових цiлей швестицшно! дiяльностi пiдприeмства, якi визначаються загальними завданнями його розвитку i iнвестицiйною щеологиею, а також вибором найефектив-шших шляхiв 1х досягнення. Iнвестицiйну стратепю можна представити як генераль-
ний план дш у сферi швестицтио" дiяльностi тдприемства, що визначае характер формування швестицшних pecypciB i послiдовнiсть етапiв реалiзацiй довгострокових iнвестицiйних цiлей.
Ключов1 слова: аналiз, iнвестицiя, дiяльнiсть, цiль, стратепя, планування, район, вибiр, органiзацiя, реалiзацiя, потреба, можливостi.
Assoc. prof. I.B. Bilsky; assoc. prof. R.P. Dudyak - Lviv state agrarian university
Features of process of development of investment strategy of agrarian production
Not enough rasskryta essence of the formation of investment strategy, process analysis and investment strategies wines. This strategy is a system of long-term goals of investment companies, which are defined common goals of development and investment ideology, as well as the choice of the most effective ways of achieving them. The investment strategy must submit a master plan of action innvestitsionnoy business, which determines the nature of the formation of investment funds and the sequence of the stages of development of long-term investment purposes.
Keywords: analysis, investment, terminate, the objective, strategy, planning, area selection, organization, implementation, the need, opportunity.
Постановка проблеми. 1нвестицшна д1яльшсть не тшьки зводиться до фшансування поточних швестицшних проеклв. Вона дедаш бшьше надае прюритетного значення формуванню перспективних напрям1в швестицшно" д1яльност1 шдприемницьких структур, ефективним шструментом якого е стратепчне планування. Стратепчне планування iнвестицiйноi д1яльност1 -найбшьш складна форма планування. Ця складшсть зумовлена насамперед довгостроковим перюдом здшснення стратепчного планування й виникаючою звщси високою м1рою непередбачуваност реашстичносп планових ршень.
Аналiз останшх дослвджень i публшацш. Питаннями анашзу та роз-робки стратегii залучення реальних та фшансових швестицш, дослщження сприятливост факторiв клiматy краiни щодо швестування займаються такi вiдомi вiтчизнянi вчеш, як: Л. Борщ, А. Гайдуцький, Н. Титаренко, А. Поруч-ник, М. Лучко, Н. Мокарш, I. Матюшенко та iншi. Однак, у працях цих фа-хiвцiв, на нашу думку, недостатньо розкрито сутшсть стратегш залучення iн-вестицiй, стратеги як процесу швестування, що е невщ'емною складовою у формyваннi та прийнятл рiшення iнвестyвати в той чи шший об'ект [4, с. 67].
Анашз господарськоi дiяльностi вимагае розробки вiдповiдноi страте-rii, спрямовано!" на сегментацiю господарюючого суб'екта, яке здатне вiдрiз-нити його з-помiж конкyрентiв, зробити привабливiшим i дiевiшим.
Стратегiя визначае послiдовнiсть i логiкy дiй при пошуку вщповщних технологiй для забезпечення всiх процешв на пiдприемствi, спрямованих на задоволення потреб споживачiв та забезпечення прибутюв господарюючим суб'ектам. Управлiнська система кожного з них мае бути переосмислена з урахуванням нових умов господарювання, спрямована на забезпечення кон-курентних переваг тдприемствам АПК. Це потребуе оновлення управлшсь-ких технологiй, що своею чергою, сприяе пiдвищенню ефективнос^ дiяль-ностi пiдприемств [2, с. 115-122]. Досягнення конкурентних переваг дедаш частше вiдбyваеться не за рахунок факторних витрат, а завдяки впроваджен-ню ново" технiки та технологи, в тому чи^ й шформацшно1' [1, с. 12-14].
Постановка завдання. Процеси формування швестицшного капiталу, використання шформацй, знань i пов'язаних з ними технологiй мають вщоб-ражатися в довгострокових планах шдприемства з метою врахування його сильних i слабких бокiв, сприяти створенню ново! вартость
Метою статтi е визначення сутносл, ролi та значення швестицшно! стратегй в дiяльностi й розвитку шдприемств АПК, особливостей 11 розробки та реашзацй.
Виклад основного матерiалу. Ефективним iнструментом управлiння iнвестицiйною дiяльнiстю пiдприемства е iнвестицiйна стратегiя. Ця страте-гiя являе собою систему довгострокових цшей швестицшно1 дiяльностi шдприемства, як визначаються загальними завданнями його розвитку i швести-цшною iдеологiею, а також вибором найефектившших шляхiв 1х досягнення [4, с. 132].
1нвестицшну стратегiю можна представити як генеральний план дiй у сферi швестицшно1 дiяльностi пiдприемства, що визначае прiоритети 11 нап-рямiв i форм, характер формування швестицшних ресурсiв i послiдовнiсть етапiв реалiзацiй довгострокових iнвестицiйних цiлей. Розроблення швести-цшно1 стратегй господарств Жовкiвського району - процес, що складаеться з декшькох послiдовних етапiв (рис. 1) [5, с. 49].
Аншш \ оцшка зовниинього й внутршнього середовигца господарств
V
Визначення стратепчних щлей ¡нвестицшноТ д1яльност1
Визначення швестицшних потреб та швестицшних можливостей господарств
I
Стратепчний аналга та визначення стратепчних альтернатив
Виб!р швестицшиш стратеги +
Подготовка кiнцeвoгo стратепчного плану ¡нвестицшноТ даялыгосп
V
Оргашзац)я реашзаци швестицшноТ стратеги господарств
Рис. 1. Етапи розроблення ШвестицШно'1 стратеги господарств
Жовтвського району
На першому етапi здшснюеться аналiз i оцiнка зовнiшнього й внут-рiшнього середовища господарства, формуеться швестицшна стратегй. На цьому еташ, по-перше, вiдбуваеться визначення основних елеменлв зов-нiшнього середовища, видiлення з них тих, яю дiйсно мають значення для ш-вестицшно1 дiяльностi, проводиться збiр шформацй про стан i розвиток да-них елеменпв. По-друге, господарства аналiзують й ощнюють свое внут-рiшне середовище, тобто здшснюються збiр i аналiз шформацй про стан i розвиток внутршшх систем. Результатом цього етапу е шформащя про ш-вестицiйний кшмат держави, швестицшно1 привабливостi в регюш i галузях економiки, у яких господарства здшснюють свою дiяльнiсть, а також шформащя про рiвень 1х розвитку. При аналiзi зовшшнього та внутрiшнього середовища швестицшно1 дiяльностi Жовкiвського району було застосовано SWOT-аналiз, який означае порiвняння параметрiв виробничо1 дiяльностi [3, с. 113].
Простежити сшввщношення фактор1в зовшшнього та внутр1шнього середовища, як д1ють в господарствах Жовювського району в категор1ях SWOT-аналiзу, можна за допомогою матриц (табл. 1).
Табл. 1. Т-апал1з аграрного сектора виробництва Жовкьвського району
Внутр1шне середовище
Сильн1 сторони Слабк сторони
♦ достатня сировинна база; ♦ персонал з досв1дом роботи; ♦ значна в1дносна частка ринку; ♦ значний асортимент продукцй; ♦ впровадження нових технологш. о • • • • ♦ низькии р1вень готовност1 пращвнишв до зм1н; ♦ в1дсутн1сть структурних п1дрозд1л1в з маркетингу.
Зовн1шне середовище
Можливост1 Загрози
♦ розширення ринку збуту продукцй"; ♦ нарощування товарообйу п1двищення р1вня професшност1 кадр1в; ♦ розширення р1зновидност1 продукцй"; ♦ створення дилерсько!" мереж1; ♦ створення маркетингового п1дрозд1лу; ♦ експорт продукцй" в сус1дн1 краши. ♦ великий р1вень конкуренцй" в галуз1; ♦ перенасичення ринку; ♦ технолог1чне в1дставання, зниження р1вня квал1ф1кацй" кадр1в.
На перетинах окремих складових груп факторiв формуються поля, для яких характеры певш комбшацй, що 1х треба враховувати надалi в ходi роз-роблення стратегш певного типу:
На основi проведеного SWOT-аналiзу можна визначити стратегiчне положення аграрних господарств в Жовювському райош (табл. 2).
Виходячи з представлено! SWОТ-матрицi шформацй про внутр1шне i зовшшне середовище шдприемства, було отримано можливiсть визначення стратегiчних цiлей швестицшно! дiяльностi. Враховуючи наявнiсть рекре-ацшно! зони Розточчя в Жовкiвському райош та перспективи розвитку зеленого туризму виробництво продукцй повинно бути спрямоване на чисто еко-лопчний напрям.
Система стратепчних цiлей швестицшно! дiяльностi покликана забез-печити вибiр найбiльш ефективних напрямкiв реального й фшансового швес-тування, формування достатнього обсягу швестицшних ресурсiв, мiнiмiзацiю швестицшного ризику господарств. Стратегiчнi цiлi швестицшно! дiяльностi являють собою бажанi параметри, що дають змогу направляти та оцшювати iнвестицiйну дiяльнiсть шдприемств в перспектив^
Очевидно, що це стратепя розвитку виробництва (екологiчно чиста продукцй, проведення техшчного переозброення виробництва i впроваджен-ня нових технологiй вирощування культур тощо), а також стратепя розвитку ринку (розширення ринюв збуту шляхом створення дилерсько! мережi та ек-спорту продукцй i т.д.).
Наступний етап - це визначення швестицшних можливостей та потреб господарства. Визначаються; по-перше, швестицшш потреби господар-ства в ресурсах, необхщних для досягнення стратепчних цшей шдприемства; по-друге, оцiнюються iнвестицiйнi можливостi господарства. У процес оцш-
ки визначаеться, чи володдать господарства достатшм внутршшм потенщ-алом для того, щоб у сформованих умовах зовшшнього середовища досягти бажаних стратепчних швестицшних цшей. Внутршнш потенщал оцшюеться з позицй" фшансових, виробничих, трудових, шформацшних та шших ресур-Ыв господарств.
Табл. 2. Стратег'1чне положения аграрних господарств Жовкьвського району
Типи фактор1в | Стутнь в1дпов1дност1 | Пояснения
Макроумови:
♦ оцшка пол1тичних умов; ♦ оц1нка економ1чних умов ♦ оц1нка соц1альних умов; ♦ оцшка техтчних умов. Скор1ш несприятливий Скор1ш несприятливий Скор1ш несприятливий Скор1ш несприятливий Нестаб1льна пол1тична ситуац1я Близьк1сть конкурента краiни сус1да Низька куп1вельна спромож-н1сть населения Низький р1вень науково-техн1ч-них розробок
М1кроумови:
♦ оцшка виробничо-тех-иолог1чиоi системи ♦ оцшка ф1нансово-еко-иом1чиоi системи ♦ оцшка системи п1дго-товки виробиицтва 1 менеджменту ♦ оцшка корпоративно"" культури Середнш ступ1нь в1д-пов1дност1 Середн1й стутнь в1д-пов1дност1 Низький ступ1нь в1дпо-в1дност1 Низький ступ1нь в1дпо-в1дност1 Застар1л1сть матер1ально-тех-н1чноi бази господарств Недостатня кшьшсть кошт1в для 1нвестиц1йноi д1яльност1 В1дсутн1сть в1дпов1дно" служби з 1нвестиц1йноi д1яльност1 Недов1ра 1 недоброзичливе ставлення один до одного в ко-лектив1
Умови ринку:
♦ оцшка потеиц1алу рии-ку ♦ оцшка структури ринку ♦ оцшка еластичност1 попиту ♦ оц1нка ключових фак-тор1в усп1ху на ринку Середн1й Середн1й Високоеластичний попит Позитивний ефект В умовах прагнення до евро1н-теграцй в майбутньому прогно-зуеться тдвищення споживання еколог1чно чисто" продукцп Ринок насичений, хоча е в1льн1 н1ш1, зокрема у категорй" еколо-г1чно" продукцй Незважаючи на зм1ну ц1н про-дукц1я харчування використо-вуеться щоденно Господарства мають 1стотн1 переваги з деяких видах продукцп та створення пропозицй.
Галузев1 умови:
♦ оц1нка структури 1 ди-нам1ки конкуренцп в галуз1 ♦ оц1нка загрози потенц1-ально" конкуренцп в галуз1 ♦ оц1нка залежност1 в1д споживач1в ♦ оц1нка залежност1 в1д постачальник1в ♦ оц1нка з боку виробни-к1в товар1в-зам1нник1в Середнш Середнш Високий Невисокий Високий Ринок виробиицтва та перероб-ки с/г продукцп досить об'емний 1 динам1чний Перевага конкуренив передус1м полягае у виваженш концепцй збуту В1д запит1в споживач1в зале-жить формування попиту на вид продукцп Б1льш1сть господарств розрахо-вують на власн1 сили Поява велико" к1лькост1 нових харчових бренд1в та оператор1в аграрного ринку
На наступному еташ стратепчний аналiз припускае зiставлення швестицшних потреб господарства i його швестицшних можливостей. Виявля-ються фактори, що обмежують можливостi досягнення стратепчних цшей, i визначаеться розрив мiж бажаними показниками й можливостями господарств. На пiдставi виявлених факторiв формуються рiзнi варiанти стратепч-них альтернатив.
Далi проводиться вибiр одше1 з альтернативних стратегiй i здшснюеться ïï пророблення. На цьому еташ представляеться важливим визначення напрямюв iнвестування - диверсифiкованiсть або концентращя iнвестицiйноï дiяльностi господарств.
При шдготовщ остаточного стратегiчного плану iнвестицiйноï дiяль-ностi стратегiчний план повинен мютити в собi основнi стратегiчнi напрями iнвестицiйноï дiяльностi (насамперед, галузеву й регюнальну спрямованiсть iнвестицiйноï дiяльностi), форми швестицшно1" дiяльностi i 1'хне сшввщно-шення, а також джерела фшансування iнвестицiйноï дiяльностi господарств у перспективному перюдь Органiзацiя реалiзацiï iнвестицiйноï стратегй' господарства мютить у ^6î вибiр механiзмiв реалiзацiï, розробленоï iнвестицiйноï стратегй пiдприемства.
Розроблена iнвестицiйна стратепя пiдприемства повинна вiдповiдати низцi вимог. Насамперед, швестицшна стратегiя повинна бути погоджена iз загальною стратегiею розвитку шдприемства. К^м того, iнвестицiйна стратепя господарства повинна бути реальною з погляду потреб i можливостей ïï реалiзацiï та ефективность
Висновки
Враховуючи особливостi пiдприемств аграрно-промислового комплексу, швестицшна стратепя мусить сприяти виршенню таких питань: оргашза-щя надходження iнвестицiйних потокiв; виявлення в шформацшному забез-печеннi найактуальнiших i змютовних частин для подальшого глибшого дос-лiдження; вибiр технiко-технологiчного забезпечення; визначення перелжу потреб господарств; оцшка можливосл розв'язання завдань за допомогою власних ресурсiв та залучуваного кашталу.
Отже, основною метою iнвестицiйноï стратегй господарств Жовюв-щини е швестицшне забезпечення прийняття рiшень, вдосконалення оргаш-зацiйноï структури та управлiння, шдвищення ефективностi використання ре-сурсiв, а вщповщно забезпечення конкурентних переваг i конкурентоспро-можностi як продукцiï, так i господарств в цшому. Основш аспекти реалiзацiï iнвестицiйноï стратегiï повинш знайти вiдображення в стратегiчному плаш районного керiвництва з пiдготовки проеклв iнвестицiйного розвитку госпо-дарств району.
Л1тература
1. Гречан А.П. Основи визначення шновацшного розвитку економши// Економша та держава. - 2006, № 8. - С. 12-14.
2. Кучеров О.П. Використання управлшня знаннями для розвитку науково-техшчного прогресу в сшьському господарсга// Акгуальт проблеми економши. - 2006, № 10. -С. 115-122.
3. М1зюк Б.М. Стратепчне управлшня: Пщручник. - Льв1в: Магнол1я плюс, 2006. -
392 с.
4. Правик Ю.М. 1нвестицшний менеджмент: Навч. пос. - К. : Знання, 2007. - 431 с.
5. Удалих О.О. Управлшня швестицшною д1яльн1стю шдприемства: Навч. пос. - К: Центр навч. л1т-ри, 2006. - 292 с.
УДК336.71:336.27 Доц. Б.Ю. Кишакевич, канд. екон. наук -
Дрогобицький державний nedazozÎ4Huû ун-ет iM. 1вана Франка
ВИКОРИСТАННЯ КРЕДИТНО-ДЕФОЛТНИХ БОРГОВИХ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ ЯК ЗАСОБУ ЗАЛУЧЕННЯ КАП1ТАЛУ
Розглянуто особливосп використання кредитних нот як шструменту синтетично!' сек'юритизацп та хеджування кредитних ризиюв банку. Проанал1зовано досвщ високорозвинених краш у формуванны ринку кредитних дериватив1в та вивчено можливосп ширшого 1'х використання в украшськш практищ
Ключов1 слова: сек'юритизащя, кредитний дериватив, кредитш ноти, свопи, синтетична сек'юритизащя, кредитний ризик, боргов1 зобов'язання, хеджування.
Assoc. prof. B.Yu. Kyshakevych -Drohobych state pedagogical university named Ivan Franko
Usage of credit-default debt obligation as a means of capital raising
The article deals with the peculiarities of credit linked notes' usage as the instrument of synthetic securitisation and bank's credit risks hedging. The experience of highly developed countries in forming the credit derivatives' market is analysed and opportunities of their broader usage in Ukrainian practice are studied.
Keywords: securitization, credit derivative, credit linked note, swap, synthetic securitization, credit risk, debt obligation, hedging
Вступ. Розвиток банювсько1 системи Украши в умовах глобашзаци та значно1 конкуренцп з1 сторони захщних банювських структур вимагае формування украшськими банками нових систем ризик-менеджменту та активно1 полггики на ринку позичкового кашталу. Одним 1з засоб1в, яю б дали змогу розв'язати одночасно щ два складних питання, е проведення синтетично1 сек'юритизацп, використання кредитних дериватив1в у повсякденнш бан-ювськш практищ. У 1970-х роках сек'юритизащя стала активно використову-ватись у сфер1 м1жнародних фшанЫв. Бшьш1сть розвинених краш використо-вують сек'юритизащю для залучення фшансових ресурЫв i захисту вщ кредитних ризиюв (хеджування). Значний внесок у дослщження проблем сек'юритизацп здшснили учеш-економюти Е.Ф. Жуков, Л.Н. Красавш, В.М. Усос-кш, Дж. Маршал, Ф. Фабоцщ, Т. Френкел та шш1. Необхщно зазначити, що тут погляди економ1спв подеколи розходяться, причому деяк нав1ть вважа-ють деривативи причиною практично уЫх свггових фшансових криз. На про-тивагу 1м, бшьш1сть спещал1спв вважають появу кредитних дериватив1в одним 1з найзначшших подш св1тового фшансового ринку.
Постановка завдання. У бшьшосп випадюв кредитш деривативи роз-глядають шд призмою \х використання для розподшу та зменшення кредитного ризику банку, хоча вони е щкавим об'ектом дослщження як шструмент
