CC BY
25
Дмитро ЗАКАТНОВ
ОСОБЛИВОСТ1 ПРОФЕСШНО-ТЕХН1ЧНО1 П1ДГОТОВКИ МОЛОД1 У США
У статтi проаналiзовано досвiд трудово! та профестног тдготовки учтвськоI молодi в США. Вiдзначено, що цей досвiд може бути використаний для модертзацп профестног тдготовки учтв загальноосвттх i професшно-техтчних навчальних закладiв в Укра!т.
1нтеграцшт тенденци, яш властивi сучасному етапу соцiально-економiчного розвитку Укра!ни, помiтно вплинули на систему вичизняно! освiти, зокрема обумовили необхiднiсть модертзацп трудово! пiдготовки учнiв. Проблема модертзацп змюту, форм i методiв трудово! пiдготовки учтвсько! молодi е актуальною для багатьох кра!н свiту. Разом з тим для и виршення рiзними кра!нами використовуються теоретичнi тдходи i практичнi заходи, як1 визначаються економiчними та соцiокультурними особливостями кожно! з них.
Протирiччя мiж характерними для бшьшосл економiчно розвинутих кра!н к1льк1сними та як1сними змiнами у структурi i формах зайнятостi економiчно активного населения, пiдвищенням вимог, що ставляться до рiвня квалiфiкацil спещалюпв впровадженням нових iнформацiйних технологiй у виробництво, посиленням ролi навчання упродовж всього життя тощо, з одного боку, i недостатня ефективнiсть тдготовки молодих людей до майбутньо! трудово! дiяльностi, вiдсутнiсть у них навичок пристосовування до нових умов пращ тощо, з шшого, актуалiзують проблему розробки та впровадження iнварiантних освггшх моделей забезпечення випереджаючого характеру допрофесшного i професiйного навчання учтвсько! молодь Для Укра!ни зазначена проблема набувае особливого значення, оск1льки вона пов'язана з об'ективним протирiччям мiж потребою у тднесенш економiки i ввдсуттстю достатньо добре пiдготовлених робiтничих кадрiв.
Проблеми пiдготовки молодi до майбутньо! трудово! даяльносп завжди привертали увагу вчених. Основнi теоретико-методологiчнi iде! щодо форм трудово!, полiтехнiчно! пiдготовки учтвсько! молода, !! змiсту та методав розроблялися П. Атутовим, С. Батишевим, Ю. Васильевим,
B. Поляковим, Г. Терешуком та iншими досл1дниками. В роботах А. Деркача, С. Кл1мова, М. Скатюна, Е. Фарапоново!, Д. Фельдштейна, В. Чебишево! та iнших до^дниюв розкрито органiзацiйно-педагогiчнi основи трудово!, допрофесшно! та профеайно! п1дготовки учтвсько! молод!, виявлено операцiональнi й особистют компоненти готовност1 до працi, психолого-педагогiчнi умови Г! формування. Проблеми професшного самовизначения молод1 i тдготовки випускниюв шк1л до працi аналiзувалися С. Павлютенковим, М. Пряжниковим, Б. Федоришиним,
C. Чистяковою, I. Чечель i 1н. Сучаснi проблеми професшно! осв1ти в Укра!нi та шляхи и модернiзацi! розкрито в роботах А. Гурж^я, В. Зайчука, Р. Гуревича, Н. Ничкало, М. Шюля та 1нших до^днимв. Методологiя пор^вняльно-педагопчних дослiджень i аналiз осв1тн1х систем р1зних кра!н подана в дослщженнях В. Борiсенкова, Б. Гершунського, Б. Корнетова, З. Мальково!, М. Никандрова. Проте комплекс проблем, пов'язаних з модертзащею зм1сту, форм i методав тдготовки учн^всько! молод1 до профеайно! працi з урахуванням досв1ду економiчно розвинутих кра!н, у в1тчизнян1й педагопщ висвiтлено недостатньо.
Метою статтi е аналiз досв1ду трудово! та професшно! тдготовки учтвсько! молод1 в США як потенщального ресурсу для модертзацп професшно! та тдготовки учтв загальноосвттх i професiйно-технiчних навчальних закладiв в Укра!т.
Сучасний етап розвитку трудово! та професшно! тдготовки учн^всько! молода у США значною м1рою був шцшований допов1ддю Нацiонально! ком1с1! з вдосконалення осв1ти «Нащя у небезпещ» (1983 р.). Зг1дно з цим документом модернiзацiя системи осв1ти, зокрема системи допрофесшно! та профеайно! тдготовки молода, розглядалася як один 1з засоб^в забезпечення национально! безпеки кра!ни. Основн1 напрямки реформування системи тдготовки молода до профеайно! пращ було визначено прийнятим у 1983 р. Федеральним законом про професшну освпу, як1 уточнювалися та розширювалися у поправках до нього. Зазначений законодавчий акт мав за мету модертзащю академiчно!, допрофесшно! i професiйно-технiчно! тдготовки учтвсько! молодь Програми допрофесшного та професшного навчання, розробленi в рамках виконання цього закону, пiдлягають щор1чному мон1торингу, за результатами якого визначаеться можливють подальшого !х фiнансування з федерального або регюнальних бюджетов. Законом також
пеpедбaчено ш^оке зaлyчення батьюв yчнiв, виклaдaчiв, пpедстaвникiв гpомaдськостi, pоботодaвцiв i ^оф^л^в^ оpгaнiзaцiй до pозpоблення, pеaлiзaцiï й оцшювання пpогpaм допpофесiйноï та ^офе^йно!' пiдготовки молодi. Пpи цьому ^^pm^r нaдaeться пiдготовцi молодi до pоботи в сфеpi високиx теxнологiй, пеpедyсiм телекомyнiкaцiйниx [2].
Хapaктеpною особливютю допpофесiйноï та пpофесiйно-теxнiчноï пiдготовки yчнiвськоï молодi в США e ïx оpieнтaцiя на pеaлiзaцiю компетентiсного пiдxодy. Це обyмовлюeться тим, що в сyчaсниx соцiaльно-пpофесiйниx yмовax все бшьш aктyaльною стae не освiченiсть як така, а здатшсть спецiaлiстa pеaлiзовyвaти ïï в конкpетнiй пpaктичнiй дiяльностi. Поняття «компетентшсть» сфоpмyвaлось в yмовax становления на Зaxодi нового mдxодy до пiдготовки тpyдовиx pесypсiв, становления якого 6уло обyмовлено потpебою в адаптацп пpaцiвникiв до iнтенсивниx змш виpобничиx теxнологiй i вимог до фaxiвцiв. За такого пiдxодy компетентшсть xapaктеpизyeться як загальна, заснована на знание, цiнностяx, здiбностяx здaтнiсть особистосп, що пpоявляeться i фоpмyeться в дiяльностi та дозволяe людинi не лише встановити зв'язок мiж знаниями та кон^етною пpaктичною пpоблемою, а й pозpобити пpоцедypy (системy дш) для yспiшного ïï виpiшения [4].
Хapaктеpною pисою системи пiдготовки pобiтничиx кaдpiв в США e здшснения допpофесiйноï' i пpофесiйноï пiдготовки школяpiв y пеpiод навчания в стapшиx клaсax y paмкax пpофiльного навчания. В^одовж 2-3 pокiв навчания y стapшиx клaсax yчнi можуть обpaти один з тpьоx видiв навчальнж пpогpaм (пpофiлiв): пpогpaми пpофесiйного на^ямку, оволодiння якими дae пiдготовкy за певною ^офе^ю, пpогpaми загального i ^ограми aкaдемiчного нaпpямy, як1 оpieнтовaнi на yчнiв, особливо за умови вибоpy aкaдемiчного пpофiлю, що планують пpодовжити навчания у вищiй школi [3].
Якщо aнaлiзyвaти допpофесiйнy та ^офесшну тдготовку yчнiвськоï' молодi в школ^ то вapто зазначити, що стввщношения мiж пpофiлями навчания, як з точки зоpy юлькосл школяpiв, що ïx обиpae, так i з позици piвия пiдготовки, що нaдaeться, остaннiми pокaми помiтно змiнилося. Починаючи з сеpедини 198G-x pp. все бшьша к1льк1сть yчнiв стapшиx клaсiв стала обиpaти зaгaльноосвiтнiй або aкaдемiчний пpофiлi. Тому нинi у США pеaлiзyeться зaxоди, спpямовaнi на тдвищення пpивaбливостi пpофесiйно-теxиiчноï' освiти, в тому чи^ пiд час навчания у школ^ Це пеpедyсiм в^ова^еи™ aльтеpнaтивниx пpогpaм пpофесiйноï' пiдготовки, pозшиpения псиxолого-консyльтaтивноï пiдтpимки пpоцесy вибоpy молодою людиною мaйбyтньоï' пpофесiï' та побудови пpофесiйноï кap'epи, впpовaджения економiчноï тдготовки i навчания основам пiдпpиeмництвa в школax, пiдготовкa школяpiв до достатньо складнж пpофесiй тощо [9].
Навчания стapшоклaсникiв за пpогpaмaми допpофесiйноï' та пpофесiйноï пiдготовки здiйснюeться або в школax, або в об'eднaниx о^ужиж центpax кap'epи, або ^офе^йно-теxнiчниx центpax, в якиx школяpi навчаються один-два диi в тиждень. Таю цеи^и e аналогами вiтчизияниx мiжшкiльниx нaвчaльно-виpобничиx комбiнaтiв. Однак в y^arni впpодовж остaннix п'ятнадцяти pокiв ïx чисельтсть зменшилась бiльш нiж на 4G%, тодi як у США ïx чисельтсть зpостae. Зазначимо, що деяк пpогpaми пpофiльноï пiдготовки стapшоклaсникiв пpизнaченi лише для pеaлiзaцiï ^инципу пpофiлiзaцiï' навчания, тодi як навчания за iншими iншиx пеpедбaчae отримання учнями пpофесiйноï квaлiфiкaцiï'. Вiдносно новою фоpмою допpофесiйноï' та пpофесiйноï тдготовки школ^Ь e пpофесiйнi aкaдемiï, як здiйснюють навчания в шиpокiй гaлyзi (нaпpиклaд, медичнi пpофесiï'), а не тдготовку до певноï пpофесiï ^а^и^ад, медична сестpa). Так1 aкaдемiï' лсно пов'язaнi з мiсцевими пiдпpиeмствaми, яш надають pобочi мiсця для учшв, вкладають певнi iнвестицiï в ïx ^офе^^у пiдготовкy тощо [4]. Зpобити учиям стapшиx класш обгpyнтовaний вибip щодо майбутнього пpофесiйного шляxy допомагають фaxiвцi центpiв кap'epи, як1 функцюнують у кожному зaгaльноосвiтньомy навчальному заклада
Наступною складовою деpжaвного сектоpa тдготовки квaлiфiковaниx пpaцiвникiв e pегiонaльнi, теxmчm i молодiжиi коледж1. Вони, як щшило, пеpедбaчaють навчания впpодовж одного або двоx pокiв i надають як ^офе^иу освiтy для подaльшоï' пpaцi, так i зaгaльноосвiтию тдготовку для подальшого навчания в системi вищоï' освiти. Для пiдвищення ^табл^оси цього нaпpямкy освiти молодi ypяд pозpобляe та pеaлiзye певнi зaxоди. Так, нaпpиклaд, нaпpикiнцi 199G-x pp. пpезидент Б. Клiнтон зaпpопонyвaв як нацюнальиу мету впpовaдження двоpiчноï' пpофесiйноï' освiти для всix випускиик1в сеpедньоï' школи, але ця пpопозицiя не була pеaлiзовaнa.
Деяю програми професшно! п1дготовки молод1 е так званими альтернативними. Це, по-перше, iнтегрована програма технiчно! тдготовки учн1в, впроваджения яко! було започатковано на початку 1990-х рр. Нацюнальним центром до^джень професшно! осв1ти. Техшчна пiдготовка молод1 е формою навчання, що базуеться на засадах компетентшсного п1дходу i е iнтеграцiею шильного та шсляшкшьного навчания за академiчними й початковими професшними програмами. За результатами тако! п1дготовки учн1 одержують i загальноосвiтню, а i професшну п1дготовку [7]. Фактичний розвиток програми почався в 1991 р., а ниш юнуе як федеральна мережа проекта техшчно! п1дготовки молод1, так i в1дпов1дних програм на р1вш штатiв. Основною метою програми е надання додаткових можливостей поглибленiй шдготовщ для молод1, яка плануе працювати у високотехнологiчних професшних галузях, як ставлять особливо висок1 вимоги до квалiфiкацi! ро61тник1в. Програма призначена передуем для старшокласнишв i студентiв коледж^в.
1нтегрована технiчна освiта передбачае виршення трьох основних проблем. По-перше, це тдготовка старшокласнишв до навчання у коледж^, що передбачае отримання ввдповвдних академiчних знань. По-друге, це тдготовка до вибору i реалiзацi! професшно! кар'ери, в якш робиться наголос на оволодшня ключовими компетентностями i базовими навичками. Потрете, це власне техшчна тдготовка учшвсько! молодь Реалiзацiя програми починаеться у старших класах середньо! школи i продовжуеться не менше двох рок1в паралельно з постшшльною осв1тою. За результатами навчання видаеться диплом, «ввдповвдний мшмально достатнiм вимогам» щодо роботи в певнш професiйнiй галузi.
До категорп альтернативних програм, в1дноситься також проект тд умовною назвою «Два плюс два плюс два», яку розпочали впроваджувати у деяких штатах напришнщ 1990-х рр. i який е важливим з погляду органiзацi! спадкоемносп i безперервностi схiдчасто! п1дготовки фахiвцiв р1зного р1вня [6]. Програма спрямована на пошук додаткових шлях1в забезпечення молод1 варiантами включення в систему зайнятосп i безперервно! осв1ти, з щею метою розроблена особлива система взаемозв'язку осв1тн1х установ р1зного р1вня, завдяки якому на основ1 наступносп здiйснюеться пiдготовка молод1 за перспективними профеаями.
На основ1 угод м1ж середшми загальноосвiтнiми школами, технiчними або репональними коледжами, вищими навчальними закладами розроблет наскрiзнi програми навчання. Навчаючись в середнш загальноосвiтнiй школ1, учень мае можливють паралельно отримати початкову професшну осв1ту за напрямами, що вщповвдають спецiалiзацi! технiчних коледж^в. За два останш роки навчання старшокласник набирае певну к1льк1сть залiкових одиниць (кредипв) з дисципл1н, як1 зараховуються для отримання асощативного ступеня за в1дпов1дним фахом п1сля зашнчення середньо! школи, якщо в1н продовжуе навчання в техшчному коледжъ П1сля зашнчення середньо! школи учень одержуе стандартний диплом про середню осв1ту i професшну п1дготовку, яка дозволяе почати роботу на виробництвь На цьому ступенi учень не одержуе сертиф^та про кБалiфiкацiю, але виграе з погляду економи часу i засобiв на подальше навчання. Кр1м того, вш отримуе додаткову можлив1сть на отримання мюця роботи у разi неможливостi продовження навчання вiдразу тсля зашнчення школи. Другий етап програми пов'язаний з продовженням навчання в обранш професiйнiй галузi безпосередньо в техшчному або репональному коледжь В рамках двор1чно! програми студенту надаеться можливють отримати асощативний ступ1нь за обраною спещальшстю, яка вiдповiдае квалiфiкацi! технiка. Паралельно студент мае нагоду набирати залiковi одинищ з вщповвдних дисципл1н, що вивчаються на бшьш високому ступенi п1дготовки за певним професшним напрямком в унiверситетi. Тех^чний коледж мае догов1рн1 в1дносини з утверситетами, зпдно з якими у разi усгашного навчання в коледж впродовж двох рок1в за програмами университету i складання необхiдно! юлькосл залiкiв студенти приймаються на третш курс ВНЗ i !м потр16ш лише два роки для отримання ступеня бакалавра [5]. В умовах пошуку нових моделей безперервно! профеайно! осв1ти в Укра!нi така модель профеайно! п1дготовки мае значний потенщал застосовування.
Виробниче учн1вство в США займае ввдносно незначне мiсце в системi п1дготовки молод1 до професшно! д1яльност1. Разом з тим результати дослвдження практично! реалiзацi! п1дготовки молод1 до зайнятостi св1дчить, що в США така форма професшно! тдготовки як учшвство безпосередньо на робочому мющ набувае все бшьшого поширення. Американськ аналiтики високо оц1нюють досввд Hiмеччини i кра!н Скандинавп, де «створена системи
сощально!, освпньо! i трудово! пiдтримки, як1 готують молодь до вступу до дорослого життя; з'еднане зусилля соцiальних партнерiв для iнвестування значних фiнансових i людських ресурив для пiдготовки випускник1в середнiх шкш до зайиятосп» [3]. Певнi заходи, пов'язаш з розвитком молодiжного учшвства, здiйснюються в рамках реалiзацп положень Акту «Школа — робот!», прийнятого в 1994 р.
Одним з важливих елеменлв допрофесшно! та профеайно! пiдготовки учтвсько! молодi в США е психолого-педагопчне забезпечення процесу вибору молодою людиною майбутньо! професи та Г! подальшо! професшно! адаптаци. Ця робота ведеться в рамках так званого консультування для кар'ери. Останне становить систему психолого-педагопчиих процедур i послуг, розроблених для допомоги щдиыду в розумiннi самого себе i плануваннi дш на основi цього саморозумiння, в розумiннi сво!х можливостей в свiтi професшно! пращ, освии i вiльного часу тощо.
Зазначимо, що профорiентацiйна робота, яка е системоутворюючим фактором консультування для кар'ери, розглядаеться у США як необидна складова допрофеайио! i профеайио-техтчно! тдготовки молодо Ще у 1917 р. в краГт був прийнятий закон, який передбачав асигнування на профорiентацiю та професiйне навчання школярiв, а також тдготовку вчителiв для проведения ще! роботи. Створений у 1918 р. Комиет з профеайио! орiеитацi! мав за мету надавати учням допомогу у виборi професп i пiдготовцi до не1, а також у визначенш свого мюця у житп. В пiслявоенний перiод було прийнято чимало законодавчих акпв, спрямованих на вдосконаления дiяльностi школи з питань профорiеитаци та допрофесшно! професшно! тдготовки учтвсько! молодi. Так наприклад, у 1963 р. був прийнятий закон „Про професшну освиу", який передбачав проведення конкретних заходiв для тдвищення рiвня професшно! орiеитацi! i професiйного навчання школярiв. У цьому законi профорiентацiйна робота розглядалась як найважливший засiб регулювання i правильного розпод^ робочо! сили. В 1968 р. у цей законодавчий акт були внесет суттевi змiни, яш зокрема передбачали перебудову системи професшно-техшчно! освiти вiдповiдно до вимог швидкозмшного виробництва i докорiнне покращення роботи з профорiеитацi!. Особливо вiдзначалась необхдають розробки державних планiв профорiеитацi! молодi i проведення !х в загальнонацюнальному масштабi.
Освiтнiй полiтицi США з 1970-х роив властиве впроваджения та розвиток концепцп освiти в галузi кар'ери. Необхiднiсть створения ще! концепцп була обумовлена значним зростанням безробитя, передусiм серед молодi. Держава та система освии разом шукали вихвд з ще! ситуацiг, тому така концепщя знайшла втiления i на законодавчому рiвнi, i на рiвнi федерально! полiтики, i на рiвнi оновлення змiсту освiти. Пiд оновленням змiсту освiти розумiвся процес впровадження до змiсту загальноосвiтньог пiдготовки концепцп розвитку кар'ери, за допомогою яко! будь-яш академiчнi знання повиннi стввщноситися зi свiтом працi або з процесом самореалiзацiг та самодослiджения [1].
Одним з важливих крошв для встановлення взаемозв'язку мiж системою освии та свгтом професiйног працi стало прийняття у 1994 р. конгресом США Акту „Школа — роботТ', метою якого було покращення тдготовки учтвсько! молодi до майбутньо! професшно! дiяльностi. Найбiльш вагомим наслiдком прийняття цього закону стало перенесення акцента з формального професшного навчання (формування професiйних навичок у межах класно-урочно! системи та занять в навчально-виробничих майстернях) на початкову базову професшну тдготовку, яка включае й академiчнi вмiния. Акцент робиться на формування загальнопрофесшних навичок та вмшь на робочому мiсцi, в умовах реального виробництва, що дозволяе полегшити перехвд вщ школи до св^ працi.
Сказане вище дозволяе зробити висновки, що для органiзацiйно-педагогiчних моделей допрофесшно! i професiйно-технiчног пiдготовки учшвсько! молодi в США характерними рисами е: ступеневий характер пiдготовки i варiативнiсть переходу вiд однiег форми навчання до шшоГ, включаючи вступ до ВНЗ; посилення ролi виробничих форм навчання школярiв i зв'язку шильного навчання з практикою; своечасне реагування системи освии на змши в структурi i характерi ринку пращ; використання у допрофесiйнiй та професшно-техшчнш пiдготовцi молодi компетентнiсного тдходу; психолого-педагогiчна пiдтримка процесу вибору молодою людиною майбутньо! професп у контексп вирiшения бiльш широкою проблеми тдготовки до вибору професшно! кар'ери тощо. Теоретичний i практичний досвiд допрофесшно! i професiйно-технiчног пiдготовки учнiвсько! молодi в США може бути
використаним, за умови його адаптацп до сощокультурних та соцiально-економiчних особливостей Укра1ни, для модершзацп вичизняно! системи трудово! пiдготовки молодi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Алибекова Г. З. Ориентация и отбор школьников на педагогические профессии в США. — М.: МГЗПИ, 1991. — 48 с.
2. Альтбах Ф. Дж. Нация в опасности: К вопросу о реформе образования в США // Перспективы. — 1987. — № 3. — С. 13-15.
3. Балашов Ю. К., Рыжов В. А. Профессиональная подготовка кадров в условиях капитализма. — М.: Высшая школа, 1987. — 176 с.
4. Вульфсон Б. Л. Стратегия развития образования на Западе на пороге XXI века. — М: УРАО, 1999. — 208 с.
5. 3еер Э. Ф., Романцев Г. М. Личностно ориентированное профессиональное образование // Педагогика. — 2002. — № 3.— С. 16-21.
6. Олейникова О. Н. Многоуровневые учебные заведения профессионального образования за рубежом. — М.: Центр изучения проблем профессионального образования, 2001. — 46 с.
7. Реформы образования в современном мире: Глобальные и региональные тенденции. — М.: Изд-во Рос. открытого ун-та, 1995. — 272 с.
8. Профессиональное образование в XXI веке. — М.: ЦИСН, 2000. — 84 с.
9. Law C. J. Tech Prep Education: A total quality approach. — Lancaster, PN: Technomic Publishing Company, Inc., 1994. — 241 p.
10. Vocational education in the United States: toward the year 2000. Statistical Analysis Report. — Washington D.C.: National Center for Education Statistics. US Department of Education. Office of Educational Research and Improvement, 2000. — 190 p.
