CC BY
34
7. Маслак О.1. Особливостi банквського мониторингу шд час формування та оцiнюваннi фшансово'1 стшкост банкiв Украши / О.1. Маслак, Л.А. Квятковська, М.1. Шийка // Фшансово-кредитна дiяльнiсть: проблеми теорп та практики (Частина 2). - 2012. - Вип. 1 (12). - С. 33-42.
8. Погореленко Н.П. Мониторинг финансово!' стабшьност банкiвського сектору / Н.П. По-гореленко, О.М. Сидоренко // Фшансово-кредитна д1яльшсть: проблеми теори та практики : зб. наук. праць. - 2011. - № 1 (10). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://archi-ve.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/fkd/2011_1/part2/28.PDF
9. Дегтярьова О.М. Оценка ефективност монiторингу фiнансово-економiчноï дiяльностi тдприемств / О.М. Дегтярьова // Коммунальное хозяйство городов : науч.-техн. сб. - 2007. - № 75. - С. 406-415.
10. Ковч Т. Методичн шдходи до оцшки ефективност фшансового монiторингу в комер-цшних банках / Т. Ковч // Екожмчний аналiз. - 2011. - Вип. 9. - Ч. 1. - С. 55-59.
11. Рычихина Э.Н. Показатели эффективности управленческого мониторинга муниципального образования / Э.Н. Рычихина // Вопросы государственного и муниципального управления. - 2009. - № 1. - С. 33-47.
12. Skorupka D. The method of identification and quantification of construction projects risk / D. Skorupka // Archives of Civil Engineering, LI, 4, (- S. 647-662). - Warszawa, 2005. - 126 s.
13. Постанова Кабинету Мшстргв "Про затвердження Положення про здшснення банками фшансового мониторингу" вщ 14.05.2003 р., № 189. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon.nau.ua/doc/? uid= 1030.360.6&nobreak= 1
Прыймак П.В. Мониторинг банковской системы как подход к управлению её развитием
Рассмотрена сущность мониторинга банковской системы Украины как современной технологии управления. Обосновано, что основными составляющими системы мониторинга банковского сектора является банковский надзор, макроэкономический мониторинг и риск-ориентированный мониторинг, рассмотрены основные характеристики этих составляющих. Исследованы объекты и субъекты рассматриваемого мониторинга.
Ключевые слова: управление, мониторинг, банковская система, банковский надзор, макроэкономический мониторинг, риск-ориентированный мониторинг.
Pryimak P. V. Monitoring of the banking system as an approach to the management of its development
The essence of monitoring of a banking system of Ukraine as modern technology of management is considered. It is proved that the main components of monitoring system of the banking sector is bank supervision, macroeconomic monitoring and risk - based monitoring, the main characteristics of these components are considered. Objects and subjects of considered monitoring are investigated.
Keywords: management, monitoring, banking system, banking supervision, macroeco-nomic monitoring, risk-based monitoring.
УДК504.003.13:630*905.2.004.14 Acnip. 1.В. Пукман;
доц. ОМ. Адамовський, канд. екон. наук - НЛТУ Украгни, м. Львiв
ОСОБЛИВОСТ1 ЕКОНОМ1ЧНО1 ОЦ1НКИ ТА ТОРГ1ВЛ1 НЕДЕРЕВНОЮ ПРОДУКЦИЮ Л1СУ
Визначено прямi та непрямi фактори впливу на роль недеревно'1 продукцп люу (НДПЛ) для сусшльства та фактори, що впливають на устшшсть торгiвлi щею продук-щею. Виявлено, що з метою оцшювання вартост НДПЛ у прських регюнах доцшьно використовувати шдхщ "виробничо'Г функцп заготiвлi НДПЛ окремими домогосподар-ствами. Шд час встановлення вартост НДПЛ до уваги потрiбно брати не лише еконо-мiчнi фактори, а ще соцiальнi та еколопчш.
Ключовi слова: недеревна продукцш лку (НДПЛ), економiчна вартiсть, виробни-ча функцш.
Вступ. Лки загалом та KapnaTCbKi лки, зокрема, е постачальниками не лише деревини, а й велико!' кшькосл корисно!' та необхiдноï недеревно!' продук-цц лiсу (НДПЛ), до яко! вiдносять: ягоди, гриби, лiкарськi та ароматичт росли-ни, мохи, живицю та продукти бджшьництва. З економiчного погляду, значення НДПЛ е не меншим, нiж значення деревини. Так, у 1991 р. Пщроздал Лiсовоï продукцц Вiддiлу лiсiвництва ФАО (Forest Products Division of FAO Forestry Department) розробив програму просування та розвитку НДПЛ як однiеï з прь оритетних сфер дiяльностi ФАО [15, с. 2-4.]. Зпдно з ФАО, збшьшення частки використання недеревно! продукцл лiсу е однiею з ознак переходу до сталого ведения лкового господарства. Сьогоднi близько 150 видш НДПЛ е неввд'емни-ми складовими мiжнародноï торгiвлi, оскшьки ввдграють важливу роль у ста-лому розвитку та збережент екосистем [14]. У 2005 р., зпдно з ощнками ФАО, варткть заготовлено!' НДПЛ у свт становила 18,5 млрд дол. США [12, с. 35].
Актуальшсть дослщження. Потрiбно зазначити, що компоненти НДПЛ е не лише важливим та незамiнним продуктом харчування. Вона також е одним з основних джерел доходiв для багатьох мешканщв вiддалених гiрських реп-ошв по всьому свiту i в Карпатах, зокрема. Окрш грошових доходiв вiд продажу НДПЛ, мiсцевi жителi також отримують "негрошовий" дохгд ('non-cash income'). "Негрошова" вартгсть лку полягае у щоденнiй шдтримщ, яку надае лiс мiсцевим жителям, але, на жаль, ïï не враховують в офщйнш державнiй статис-тицi i вона дорiвнюе нулевi [14].
Про зростання стурбованостi свггово1 сшльноти питаннями, що стосу-ються НДПЛ свдаать такi факти: на четвертш Мiнiстерськiй конференцй' у Ввд-нi (MCPFE, 2003) було офщшно визнано цiннiсть недеревних ресурсш лку та вдосконалено критерй' та шдикатори ведення сталого лiсового господарства з метою шдвищення рiвия життя мешканщв регюшв, добробут яких залежить вщ багатоцшьового використання лiсових ресурсiв [10, с. 51-57], а у звт ФАО за 2011 р. наголошено на тому, що проблема законодавчого регулювання використання НДПЛ е актуальною по всьому свггу загалом, оскшьки досi немае единого конкретного закону, який би регулював цi питання [12].
Дiючi в УкраМ ставки збирання за загопвлю продукцп побiчного ко-ристування лком е заниженими i не вщображають ïï справжньоï цiнностi. Проблемами, що стосуються iнтенсивностi користування, обсягiв заготiвлi та встановлення економiчноï' вартостi НДПЛ в УкраЫ займалися Ю.Ю. Туниця, 1.М. Синякевич, О.В. Врублевська, G.I. Сенько, Л.О. Малик. Однак питання економiчноï оцiнки та особливостей маркетинговоï полiтики щодо торгiвлi НДПЛ потребують подальших глибоких дослiджень.
Метою роботи е узагальнення свiтового досвiду у питаннях, що стосуються заготшл^ особливостей торгiвлi, економiчного та еколопчного значення НДПЛ для суспiльства та пошук ефективних методiв встановлення економiчноï вартостi НДПЛ.
Залежно вiд факторiв впливу, значення НДПЛ може бути таким, рис. 1.
Щодо шституцшних факторiв, то одним з домшувальних у регулюваннi користування НДПЛ та корисними функцями лiсiв е право власносп, яке пере-бувае у трьох режимах: 1) приватна власнкть; 2) громадська власнкть; 3) дер-
жавна власшсть. Найчастше ринковi блага пiдпадають шд режим приватно'1 власностi. Для того, щоб запровадити права приватно'' власносп на НДПЛ та кориснi функцй лiсiв, потрiбно мати можливiсть виключити (вiдсторонити) ш-ших користувачiв. Але оскшьки, згiдно з Лiсовим Кодексом Укра'ни, продукцiя побiчного лiсокористування та другорядш лiсовi матерiали перебувають у ре-жимi загального доступу, виключити будь-кого зi споживачiв вiд заготiвлi НДПЛ у цей час можна лише у випадку виснаження ресурсу або низьких вро-жа'1в. Вiдкритий доступ до НДПЛ створюе перешкоди для ефективного вико-ристання цих ресурсiв.
Фактори впливу на значения
__________
• I не пи у шиш рамки (законодавча база, режим власносп, структура форм власносп);
• Еконолпчш характеристики (конкурентшсть та виюпочшсть);
• Де\к)граф1чш характеристики (густота населения та урбашзовашсть);
» Соцтлып фактори (ставлення населения до лю1в, зокрема НДПЛ та корисних функцш лю!в
Значения НДПЛ для сусшльства
______в залюкносп^^______
• Пщтримання кнування (НДПЛ малоштегрованауринковуекономжу, продаж п'лькн на \iicncBO\iy р1вш);
• Багатогалузеве (диверсифшоване) використання (НДПЛ добре штегрована у риикону систему, але залежить мд диверснфжованого портфелю вн/ив ;шльносп):
• Проектне використання (НДПЛ добре штегрована у ринкову систему, але залежить вщ спещал1зацй" на використапш якогось конкретного виду НДПЛ).
Рис. 1. Значення НДПЛ для сусптьства залежно в1д фактор1в впливу
До демографiчних характеристик, що впливають на ставлення людей до лiсiв, належать [9]: густота та чисельшсть населення, технолопчш можливостi, попит на продукцiю та корисш функци лiсу з-за кордону. Зi зростанням чисель-ностi населення зростае i попит на продукщю лiсу, а через перебування НДПЛ у режим загального доступу виникае проблема "зайщв", тобто неможливiсть виключення споживачiв, котрi використовують благо, чи послугу безкоштовно, тодi, коли iншi споживачi сплачують певну суму за його (''х) використання [8]. Це означае, що в Укра'М багато споживачiв, нiбито, збирають НДПЛ для задо-волення власних харчових потреб, а насправдi здають и у великих обсягах гур-товим посередникам з метою отримання доходу. Таким чином вщбуваеться не-дооцiнка люоресурсного потенцiалу. На наш погляд, сьогодш значення НДПЛ в Укра'М - це шдтримання iснування, оскiльки важко, якщо не неможливо знайти офщшну звiтнiсть щодо обсягiв та структури експорту або продажу НДПЛ на внутршньому ринку. Хоча, ситуацiя може бути зовшм iнакшою i можна оргашзувати диверсифiковане використання НДПЛ, зокрема у харчовш, фармацевтичнiй, лакофарбовiй, хiмiчнiй, текстильнiй, паперовiй та парфумер-нш промисловостi.
Загалом заготiвля суб'ектами шдприемницько! дiяльностi в Украш люо-вих ресурсiв пiд час здiйснення побiчних користувань лiсом та заготiвлi друго-рядних лiсових матерiалiв, включаючи закуп у населення, з метою здшснення виробничо'1 та комерцшно! дiяльностi, здшснюеться у порядку спецiального використання [2, 5, 6]. Фiзичнi особи, як отримують доходи вiд продажу (реалiза-ци) товару (гриби, ягоди), що не були вирощеш на власнш земельнiй дiлянцi, повиннi включити такий дохiд до складу загального оподатковуваного доходу
платника податку. Вказаний дохiд пiдлягae оподaткyвaнню за ставками 1S -та/або 11 % [4]. Утpимyвaти та пеpеpaxовyвaти податок на доходи фiзичних оаб повиннi зaготiвельники пpодyкцiï, як фiзичнi, так i юpидичнi особи. Плат-ник подaткy зобов'язаний сaмостiйно включити суму доходов (пpибyткiв), що не шдлягали оподаткуванню пiд час ïx нapaхyвaння чи виплати та подати piчнy податкову деклapaцiю за мкцем свое!' податково!' aдpеси (pеeстpaцiï) [11].
Ha наш погляд, зaпpовaдження податку на загопвлю HДПЛ не е дieвим iнстpyментом, оскiльки вiн буде стимулювати гypтовиx зaготiвельникiв до ^и-ховування спpaвжнix обсяпв зaготiвлi та зниження ноpми оплати пpaцi зб^а-чш HДПЛ, тобто мiсцевого населення. Вiдкpитим залишаеться питання щодо pозподiлy коштiв вiд оподаткування заготшельникш ЦЦПЛ. Що стосуеться pоз-подалу коштш вiд збиpaння за спецiaльне викоpистaння лiсовиx pесypсiв, то у Л^вськш облaстi його зapaxовyють у pозмipi 100 % до мкцевих бюджетiв за мiсцем aдмiнiстpaтивного pозтaшyвaння дiлянок лiсового фонду. Водночас, мiсцевi бюджети зобов'язaнi пеpедбaчити у видатковш чaстинi бюджету с^я-мування SO % ввд отpимaного збиpaння за спещальне викоpистaння лiсовиx pе-сypсiв, пpотягом одного мiсяця з дня ïx сплати, лiсогосподapським шд-^иемствам на фiнaнсyвaння Пpогpaми "Розвитку лкового господapствa Львiв-щини до 201S p." для ^оведення pобiт з лiсоpозведення та вiдтвоpення лiсiв, ^оведення лiсогосподapськиx заходш та yтpимaння лкш в належному сани^-ному сташ [1S, 19].
Ha наш погляд, у цш ситуаци кpaще ствоpити спpиятливi умови для гyp-тових заготшельнишв ДЯДЛ, а саме звшьнити вiд податюв або зaпpовaдити pе-жим шльгового оподаткування, з метою стимулювання соцiaльниx ефектш (ство-pення додаткових pобочиx мiсць), економiчниx ефектш (збшьшення обсяпв та зpостaння щни експоpтy HЦПЛ та збiльшення обсяпв pеaлiзaцiï HДПЛ на внут-piшньомy pинкy) та екологiчниx (дотpимaння встановлених лiмiтiв та пpaвил за-готам HДПЛ з метою зaпобiгaння виснаженню pесypсy). Це також дасть змогу отpимyвaти бшьш достовipнi та пpaвдивi дaнi щодо обсягiв зaготiвлi ЦЦПЛ. Зви-чайно, у випадку звшьнення заготшельниюв HДПЛ вiд сплати податку або зап-pовaдження шльгового оподаткування, потpiбно пеpеглянyти iснyючi ставки зб^ання за загопвлю HДПЛ. Хоча ïx потpiбно пеpеглянyти у будь-якому випадку, тому що дiючi в У^аЫ ставки збиpaння за заготовлю пpодyкцiï побiчного коpистyвaння лiсом е заниженими i не вiдобpaжaють ïï спpaвжньоï цiнностi.
1снують piзнi шдходи до пpоведення економiчноï оцiнки HДПЛ. Зо^е-ма, Л.О. Малик ^опонуе стягувати плату за спецiaльне викоpистaння HДПЛ pослинного походження шляхом с^авляння плати за обсяг заготовлених в лiсi гpибiв, ягiд, лiкapськиx pослин та iншиx недеpевниx пpодyктiв лку (пpи цьому обсяги i строки можуть обмежуватись); с^авляння плати за оpендy лiсовиx те-pитоpiй з метою зaготiвлi на нiй ДЦПЛ [3].
Синякевич IM. пpопонye здшснювати економiчнy оцiнкy HДПЛ на ос-новi даних пpо цiнy одного кио^та пpодyкцiï з недеpевноï pослинностi пев-ного виду у визначеному pоцi (без податку на додану вapтiсть), повно!' собiвap-тостi одного кшограма пpодyкцiï з недеpевноï pослинностi певного виду у визначеному pоцi (без вpaxyвaння плати за спещальне викоpистaння недеpевноï
рослинносп) та нормативного прибутку в цiнi одного кшограма продукцií пев-ного виду у визначеному рощ, при цьому враховуючи економiчно доступнi ре-сурси недеревно! рослинностi певного виду у визначеному рощ в кшограмах, кшьккть видш економiчно доступно! рослинностi, ят е об'ектом економiчноí оцiнки, тривалкть розрахункового перiоду, який визначаеться термшом заго-тiвлi недеревно! рослинностi та коефщкнт дисконтування [7].
Врублевська О.В. та Орко Н.1. пропонують проводити поточну та каш-тальну економiчну оцiнку НДПЛ рослинного походження залежно вiд обраного критерда оцiнювання. За критерп оцiнювання беруть готовнiсть населения пла-тити за заготiвлю НДПЛ, величину компенсацп населенню за заборону заготш-лi НДПЛ та ринковi цiни НДПЛ рослинного походження, грн/кг. Капiтальну економiчну оцiнку НДПЛ проводять, враховуючи коефiцiент дисконтування. Складнiсть економiчноí оцiнки за допомогою ще! методики полягае у необхвд-ностi мати значення готовностi населення платити за збiр НДПЛ та мшмально-го значення компенсацп за заборону загопвл^ при чому, на практищ, здебшь-шого, величини готовностi платити занижеш, а значення мiнiмальноí компенсацп - завищенi [1].
З метою ощнювання вартостi НДПЛ у прських регiонах доиiльно вико-ристовувати шдхвд, який полягае у [16]:
1) оцшюванш "виробничоГ функцн заготiвлi НДПЛ окремими домогосподар-ствами;
2) застосуванш отримано'! "виробничоГ функцн до вих домогосподарств, що знаходяться на територн, охопленiй дослiдженням;
3) агрегуваннi (узагальненш, перенесеннi) обсягiв заготiвлi НДПЛ одним до-могосподарством на всi домогосподарства у дослвдному регiонi;
4) присвоенш економiчноí вартостi отриманим обсягам споживання НДПЛ у дослщному регiонi.
Переваги цього пiдходу полягають у тому, що шд час оиiнювания еконо-мiчноí вартостi НДПЛ використовують лише фактичш данi; моделювання "ви-робничоГ функиií заготiвлi НДПЛ домогосподарств проводять на основi шдивь дуальних даних кожного окремого домогосподарства, на вiдмiну вiд пiдходiв, що зосереджуються на ощнщ вартостi НДПЛ з одного га площц використовують даш iз мiсиь з рiзними географiчними характеристиками, сощо-економiч-ними та бюлопчними умовами, якi, водночас, впливають на варткть заготiвлi, попит та доступнкть рiзноманiтних НДПЛ [16]. До недолшк цього методу належать потреба у наявносп значних обсягiв шформацп, доволi трудомiсткий процес моделювання "виробничих" функиiй домогосподарств, а також цей шд-хiд потребуе величезних матерiальних затрат. Надiйнiсть результатов досль дження залежить вiд точностi даних щодо заготiвлi НДПЛ домогосподарства-ми, репрезентативносп вибiрки та спеиифiкаиií моделi [16].
На наш погляд, економiчну ощнку НДПЛ потрiбно проводити, враховуючи регюн 11 заготiвлi та стушнь залежностi мiсиевого населення вiд НДПЛ. Чим бшьше добробут мiсиевих громад залежить ввд заготiвлi НДПЛ, тим до-рожчою вона повинна бути. Отже, можемо визначити головнi стимулювальш та гальмiвнi фактори впливу на ефективнкть торгiвлi НДПЛ, рис. 2.
Стримую1п фактори:
Стимул ююч! фактори:
• загальний доступ до НДПЛ;
• eidcymmcmh чтких правил загот1вл1 НДПЛ на м1жнародному, нащоналъному та локально piemx;
• занижет ставки збору за спецлальне використання НДПЛ;
• ухилення fíió сплати податтв, через приховування об'ективног гнформацп про обсяги загот1вл1 i реалгзаци НДПЛ;
• налететь ттъовихринкових ланцюггв у торггвлг НДПЛ; непрогнозовашеть врожалв НДПЛ.
Р^ХЙдп^
• об'ективна економгчна ощнка НДПЛ в залежностг eid Mipu залежностг лиецевого населения eid цього ресурсу;
• налететь чтких механгзлив регулювання збору НДПЛ;
• сертифжащя НДПЛ;
• доступ до ринтв оргатчног продукцгг та «еко» ринтв;
• обробка НДПЛ на млецевому piem з метою створення доданоí eapmoemi.
Рис. 2. Гальмiвш та стимулювальш фактори впливу на ефективтсть торгiвлi НДПЛ
На наш погляд, попит на НДПЛ з часом буде зростати, оскшьки все бшь-шо' популярной набувають тенденцй щодо споживання оргашчно' (еколопч-но чисто'') продукцй харчування. KpiM цього, використання недеревно' продукцй люу мае високу економiчну ефективнють, зважаючи на дешеву мюцеву ро-бочу силу i можливосп експорту в^чизняно' продукцй за кордон. Але для цього потpiбно постшно проводити монiтоpинг pинкiв збуту недеревно' продукцй та сидкувати за останшми свiтовими тенденцiями маркетингово' пол^и-ки щодо цiе'' продукцй (еколопчне маркування, тип лiсового менеджменту, сертифжащя тощо).
1. Врублевська О.В. EKOHOMÍ4Ha оцiнка недеревно! люово! рослинносп на територй' люово-го фонду ДП мБродiвське лiсове господарство" / О.В. Врублевська, HI. Орко // Науковий вiсник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2006. - Вип. 16.5. - С. 131-137.
2. Шсовий кодекс УкраТни вщ 21 счня 1994 року // Вiдомостi Верховно! Ради. - 1994. - № 17. - ст. 99. (Редакцк вщ 02.07.2013).
3. Малик Л.О. Формування i використання платеж1в за недеревт рослиннi ресурси для ре-алiзацi! лiсово! полiтики : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.08.01 / Л.О. Малик; УкрДЛТУ. - Львiв, 2001. - 20 с.
4. Податковий Кодекс УкраТни. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon4.rada. gov.ua/laws/show/2755-17
5. Ршення Волинсько! обласно! ради про внесення змш до рiшення обласно! ради вщ 21.05.2008 р., № 19/13 "Про порядок ввд^ спещальних дозволiв i встановлення лiмiтiв на заготовлю другорядних лiсових матерiалiв та здшснення побiчних лiсових користувань" вiд 2011 р.
6. Ршення Рiвненсько! обласно! ради "Про порядок i умови видтення лiмiтiв та оргатзащ! справляння збирання при здiйсненнi побiчних лшових користувань i заготiвлi другорядних лшо-вих матерiалiв" вiд 23 березня 2007 р., № 253.
7. Синякевич I.M. Економiка лiсокористування : пщручник / I.M. Синякевич. - Л^в. : Вид-во 1ЗМН, 2000. - 402 с.
8. Hardin G. The tragedy of the commons / G. Hardin, 1968. - 11 p. [Electronic resource]. - Mode of access http://dieoff.org/page95.htm.
9. Janse G. Factors influencing the role of non-wood forest products and services. Forest policy and economics / G. Janse, A. Ottitsch. - 2005. - № 7. - Pp. 309-319.
10. MCPFE State of Europe's Forest; Fourth Ministerial Conference on the Protection of Forests in Europe. - Liaison Unit, Vienna. - April 2003; Rametsteiner E. Sustainable forest management and Pan-European forest policy / E. Rametsteiner, P. Mayer // Ecological Bulliten. - 2004. - Vol. 51. - Pp.
Лггература
51-57
11. Non-timber forest products between poverty alleviation and market forces. Edited by JeanLauren Pfund and Patrick Robinson. Zurich. 28 of November, 2005. - 51 p.
12. FAO. State of the world's forests 2012. - Pp. 35. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.fao.org/docrep/016/i3010 e/i3010 e.pdf
13. FAO. Towards a harmonized definition of non-wood forest products, Unasylva, issue. - 1999 № 198. - Pp. 12-24.
14. FAO. Towards a harmonized definition of non-wood forest products, Unasylva, issue. - 1999 № 198. - Pp. 27-34.
15. Forest and agriculture organization of the United Nations, FAO. Forest trees and food: Rome, 1992. - Pp. 122-124.
16. Schaafsma M. The importance of forest benefits: valuation of non-timber forest products in Eastern Arc mountains in Tanzania / M. Schaafsma, et. al // CSERGE working paper. - 2011. - № 5. -49 p.
17. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.lesovod.org.ua/node/14524].
18. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.lvivlis.com.ua/uk/Administrative_ Servi-ces_extract_forest_ticket/.
19. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.lvivlis.com.ua/file/LL_proekt.pdf
Пукман И.В., Адамовский А.Н. Особенности экономической оценки и торговли недревесной продукцией леса
Определены прямые и непрямые факторы влияния на роль недревесной продукции леса (НДПЛ) для общества и факторы, которые оказывают влияние на успех торговли этой продукцией. Установлено, что с целью оценки стоимости НДПЛ в горных регионах целесообразно использовать подход "производственной" функции заготовки НДПЛ отдельными домохозяйствами. Во время определения стоимости НДПЛ необходимо учитывать не только экономические факторы, но и социальные, и экологические.
Ключевые слова: недревесная продукция леса (НДПЛ), экономическая стоимость, производственная функция.
Pukman I.V., AdamovskyA.M. Nontimber forest production economic valuation and trade features
Direct and indirect factors that influence the role of non-timber forest production (NTFP) and possibilities for its' trade were defined in this paper. In order to define economic value of NTFP the "production" function approach is appropriate. Social and ecological function should be taken into consideration along with the economic factors while evaluating NTFP.
Keywords: non-timber forest production (NTFP), economic value, production function.
УДК 657.221 Здобувач О.1. ТивончуК -Львiвська КА
СИСТЕМА ВНУТР1ШНЬОГО КОНТРОЛЮ КРЕДИТНИХ ОПЕРАЦ1Й
Наголошено на важливост системи внутршнього контролю кредитних операцш. Подано результати дослщження питання оргашзацп системи внутршнього контролю кредитних операцш на шдприемств^ Здшснено ретроспективний аналiз дослщження питання "внутршнього контролю" втизняннми та зарубiжними вченими. Представлено процес внутршнього контролю позикового кашталу у формi бантавських креджпв. Запропоновано певш шляхи подальшого удосконалення та розвитку системи внутршнього контролю кредитних операцш на промислових шдприемствах Украши.
Ключовi слова: кредитш ресурси, баншвсью кредити, бухгалтерський облш, контроль, шдприемство.
1 Наук. кергвник: проф. М. В. Корягш, канд. екон. наук.
