CC BY
263
УДК 347.472 (477) Арсен Миколайович 1саев,
канд. юрид. наук, доцент Нацюнальний юридичний утверситет ¡мет Ярослава Мудрого, м. Харюв
ОСОБЛИВОСТ1 ЗАХИСТУ ПРАВ СТОР1Н У ДОГОВОР1 ДАРУВАННЯ
У статп дослщжено правовi норми, що регулюють вiдносини, пов'язанi з охороною i захистом прав та штереав сторiн у договорi дарування. Проаналiзовано механiзми, що забезпечують захист прав дарувальника i обдаровуваного, висвiтленi недолши в правовому регулюваннi розглянутого питання.
Ключовг слова: захист прав дарувальника, захист прав обдаровуваного, захист законних штереав, мехашзм захисту прав, договiр дарування.
Захист прав i законних штереав сторiн у договорi дарування забезпечуеться загальними i спецiальними правовими нормами. При цьому до загальних можна вщнести насамперед норми, що регламентують способи захисту цивiльних прав та штереав, передбаченi гл. 3 ЦК Украши «Захист цивiльних прав та штереав». Спецiальнi ж втшеш в окремих положеннях гл. 55 ЦК Украши «Дарування» [1, с. 251-268].
Питаннями захисту прав сторш у договорi дарування в рiзний час займалися М. I. Брагинський, О. В. Дзера, I. В. Елисеев, О. В. Коновалов, М. В. Кротов, О. Л. Маковський, Н. С. Кузнецова, В. В. Луць, Д. I. Меер, П. Л. Рихлецький, О. П. Сергеев, М. М. Обшьов, С. М. Солових, Г. Ф. Шершеневич та iншi вчеш.
Метою дано'1 статп е системний аналiз цившьно-правових норм, що регулюють вщносини, пов'язаш з захистом прав i законних штереав сторш у договорi дарування, та подальше визначення проблемних сегменпв у рамках проведеного дослщження.
Захист прав i законних iнтересiв дарувальника i обдаровуваного реалiзуеться в тому чист за допомогою закрiплення !х окремих прав i обов'язкiв, що вщбивають специфiку вiдносин дарування. У такому механiзмi захист iнтересу сторони забезпечуеться наявшстю у не'1 вiдповiдного суб'ективного права, а захист права - забезпечуеться кореспондуючим обов'язком контрагента (Див.: схема 1). Виходячи з вищевикладеного, вбачаеться обгрунтованим розгляд прав i обов'язюв сторiн у договорi дарування, здшснення, виконання та iснування яких реалiзуе захисну i сигнально-превентивну функцп цивiльного права.
Схема 1. Механ1зм забезпечення захисту прав та штерес1в сторш
у договор! дарування
Виходячи з визначення договору дарування, дарувальник зобов'язусться передати безоплатно у властсть обдаровуваного дар. Ключовим юридичним обов'язком дарувальника е обов'язок щодо передачi дару. Виконання цього обов'язку здшснюеться шляхом передачi дару, якщо це можливо (це стосуеться невеликих речей), або передачi документсв, що пщтверджують право власностi на рiч, або шших документiв, що пiдтверджують належтсть дару дарувальнику. Обов'язок з передачi об'ектiв нерухомостi та iнших, великих за своши габаритами, речей здшснюеться шляхом вручення обдаровуваному символiв такого дарунка (ключiв вiд квартири або машини, макета будинку i т. п.). Зазначений обов'язок покликаний забезпечити й вщповщне право обдаровуваного. Так, закон передбачае право обдаровуваного на витребування дарунка або його вартосп у дарувальника, коли за договором дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому настав термш або вщкладальна обставина, з настанням яко'1 пов'язано обов'язок дарувальника передати дарунок (ч. 2 ст. 723 ЦК Украши). Зазначена норма спрямована на захист прав обдаровуваного, що виникають з консенсуального договору дарування i юнуючих до моменту передачi дару.
Порушення обов'язку дарувальника щодо передачi дару е простроченням боржника, у зв'язку з чим обдаровуваний може зазнати збитюв. Проте не зовам зрозумшо, чи зобов'язаний дарувальник вщшкодовувати таю збитки поряд з передачею самого дару або його вартосп? Зазначена ч. 2 ст. 723 ЦК Украши свщчить про обмеження вщповщальносп дарувальника за прострочення виконання зобов'язання i за неможливють виконання зобов'язання, яка випадково наступила тсля прострочення. Як зазначалося, у разi настання термшу виконання зобов'язання, обдаровуваний може вимагати вщ дарувальника або передачi дару, або вщшкодування його вартосп. Тобто, вщсутня правомочшсть обдаровуваного на вщшкодування збитюв, завданих простроченням дарувальника. Певною мiрою такий пщхщ законодавця виправданий вiдсутнiстю витрат на придбання дару з боку обдаровуваного, а також тим, що зазвичай збитки, що виникають через прострочення дарувальника, полягають у витратах обдаровуваного, спрямованих на утримання дару. Наприклад, коли обдаровуваний, очшуючи отримати в дар житловий будинок, закуповуе новi меблi для його облаштування та будiвельнi матерiали для ремонту. У такому разi право обдаровуваного вимагати передачi будинку або вiдшкодування його вартосп дозволить захистити його майновi штереси. Таким чином, аналiз ч. 2 ст. 723 ЦК Украши свщчить про вщсутшсть цившьно-правово'1 вщповщальносп дарувальника за порушення обов'язку щодо передачi речь На дарувальника, який допустив таке порушення, може бути покладено лише обов'язок виконати зобов'язання в натур^ а якщо це стало неможливим, вщшкодувати вартють подарунка. Обидва наслщки не е заходами цившьно-правово! вщповщальносп, адже не вщповщають таюй п ознацi, як додатковють обтяження.
Говорячи про захист прав та штереав обдаровуваного, варто звернути увагу на правило, що передбачае обов'язок дарувальника вщшкодувати збитки, завдаш майну обдаровуваного i за шкоду, заподiяну здоров'ю, або смерть, що сталися в результат володiння чи користування дарунком з вадами або особливими властивостями, про яю дарувальник знав, але не попередив обдаровуваного (ч. 2 ст. 721 ГК Украши). Ця норма регулюе вщносини, що виникають тсля передачi дару, тому поширюеться i на реальн договори дарування, i на консенсуальш. Аналiз ч. 2 ст. 721 ГК Украши дае пщстави стверджувати, що дарувальник тсля передачi дару обдаровуваному несе вщповщальтсть тiльки за шкоду, заподiяну майну, здоров'ю або смерть, якщо таю наслщки настали через недолши або особливi властивосп речi i у зв'язку з володшням або користуванням нею. Умовою вщповщальносп е те, що дарувальник знав про недолши i особливi властивостi речi, але не попередив обдаровуваного. Можна стверджувати, що наведена норма не враховуе питання вщповщальносп дарувальника за фактичн недолши речi як таю, а також за недолши в правi на вщчужуваний дар.
По-перше, як 6ути в ситуацп, коли дарyвальник передае дар неналежно'1 якосп? Вбачаеться, що вирiшення цього питання бyде залежати вiд того, яка рiч передаеться в дар, а саме: шдивщуально визначена або визначена родовими ознаками. Якщо це шдивщуально визначена рiч, то питання про ïï якiсть стояти не може, адже дарyвальник зобов'язався передати таке майно, яким вш володie сам. Якщо мова йде про майно, визначене родовими ознаками, тодi необхщно виходити iз загальних положень про зобов'язання, а саме: зобов'язання мае виконуватися належним чином вщповщно до умов договору та вимог ЦК Украши, шших акпв цивiльного законодавства, а за вщсутносп таких умов та вимог -вщповщно до звичшв дшового обороту або шших вимог, що звичайно пред'являються. Вимоги, що пред'являються до майна, яке передаеться у власшсть, вщображають можливють його цiльового використання. Таким чином, майно, визначене родовими ознаками, мае бути придатним для цшьового використання, шакше обов'язок дарувальника буде виконано неналежним чином, з уама передбаченими гл. 51 ЦК Украши наслщками.
По-друге, як бути в ситуацп, коли передаеться дар з вадами у правi на нього? Найбшьш небажаним i найбшьш iмовiрним наслщком передачi дару з недолiками в правi е евiкцiя. Глава 55 ЦК Украши не мютить норм, яю б передбачали вiдповiдальнiсть дарувальника у разi витребування дару. Вщповщь на це питання необхiдно шукати в загальних положеннях про зобов'язання та договiр [2, с. 46]. Як справедливо зазначав професор А. Омолш, дарування направлено на передачу майна у власшсть, а вщповщальшсть за евшщю е лопчним наслщком невиконання прийнятого на себе зобов'язання з передачi майна у власшсть [3, с. 130]. Така точка зору заслуговуе на увагу хоча б тому, що дарувальник не може передати обдаровуваному бшьше прав, шж мае сам. А у випадку з евшщею можна говорити або про вщсутшсть права власносп у дарувальника на майно, або про наявшсть обтяжень, що не дозволяють дарувальнику вшьно розпоряджатися дарунком. Таким чином, дарувальник вважаеться таким, що порушив зобов'язання, i повинен вщповщати згщно зi ст. 623 ЦК Украши.
Говорячи про захист майнових штереав дарувальника, слщ зазначити, що тсля укладення договору дарування, але до його виконання, дарувальник мае право вщ нього вщмовитися в односторонньому порядку. Таке право дарувальнику надано ч. 1 ст. 724 ЦК Украши. Здшснення цього права можливе за наявносп наступно'1 умови: тсля укладення договору дарування майновий стан дарувальника ютотно попршився. З першого погляду було б справедливим визначати ступшь попршення майнового стану дарувальника неупередженим та незащкавленим суб'ектом, наприклад судом. Але в такому випадку мова б мала йти про право дарувальника на розiрвання договору, а не на вщмову вщ нього. Проте позищю законодавця щодо права дарувальника на вщмову слщ визнати виправданою у зв'язку з тим, що таким чином захищаються штереси того з контрагент, який безоплатно збагачуе шшого за рахунок зменшення власно'1 майново'1 маси. Подiбна норма мiститься i в ЦК РФ [4, с. 413], й рашше - в Проект Цившьного Уложення Росiйськоï iмперiï [5, с. 524525]. Важко не погодитися з позищею Редакцшно'1 комiсiï з розробки проекту Цившьного Уложення, в якш пiдкреслювалося, що несправедливо було б вимагати виконання дарування вщ особи, яка перебувае в скрутному становищ^ так само як несправедливо вщбирати у невинуватого обдаровуваного дар, яким вш вже володie, користуеться, а може й розпорядився.
Говорячи про захист прав i законних штереав дарувальника, не можна не згадати про право останнього на вщшкодування реальних збитюв, яких було завдано вщмовою обдаровуваного прийняти дар за письмовим договором дарування. Зазначена норма мютиться в ч. 3 ст. 573 ЦК РФ. Втизняне цившьне законодавство не передбачае подiбного права для дарувальника, разом з тим його юнування не позбавлене сенсу. Так, ч. 2 ст. 724 ЦК Украши як виняток iз загального правила про неможливють односторонньо'1 вщмови вщ договору, закршлюе положення, згщно з яким обдаровуваний мае право в будь-який час до прийняття дарунка на пiдставi договору дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому, вщмовитися вщ нього. При цьому цшком iмовiрно, що дарувальник,
виконуючи свш обов'язок щодо передачi дару, може зазнати витрат. Справедливо буде стверджувати, що, укладаючи договiр дарування, дарувальник зобов'язаний розраховувати на ri витрати, яю йому належить зробити у зв'язку з виконанням сво:х обов'язюв. Саме тому закон не передбачае вщшкодування дарувальнику витрат, пов'язаних з доставкою дару обдаровуваному, витрат, пов'язаних з переоформленням прав на дар, якщо це було потрiбно для подальшо: передачi права власносп тощо. Адже вiдшкодування зазначених витрат не можна вважати оплатою за надане як дар майно. Але у разi вщмови обдаровуваного вщ договору дарування (вщмови, яка може бути тчим не обгрунтована), дарувальник може виявитися у вкрай невигщному становища Вiн, зменшуючи власну майнову масу, збагачуе обдаровуваного i при цьому несе витрати, вщ яких мiг би утриматися, знаючи про вщмову обдаровуваного.
Таким чином, для захисту прав дарувальника та з метою забезпечення дотримання договiрноï дисциплши вбачаеться за доцшьне встановлення обов'язку обдаровуваного вщшкодувати реальний майнову шкоду дарувальнику, заподiяну вщмовою прийняти дар за договором дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому.
У ракурс захисту прав i законних штереав сторiн у договорi дарування слiд звернути увагу ще на один момент. При укладенн договору з обов'язком передати дарунок у майбутньому i тсля настання термшу або вщкладально: обставини, встановлених договором дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому, обдаровуваний мае право вимагати вiд дарувальника передання дарунка або вщшкодування його вартосп. У даному разi норма закону спрямована на захист прав як обдаровуваного, так i дарувальника. 1нтереси обдаровуваного забезпечуються самою можливютю витребування того, що було общяно, або, якщо подарунок з якихось причин передати неможливо, витребуванням вартосп дарунка. 1нтереси ж дарувальника захищаються обмеженою вiдповiдальнiстю, яка втiлена тiльки у вщшкодувант вартостi подарунка. Тобто, обдаровуваний не може вимагати вщшкодування будь-яких збитюв, яю були нанесет простроченням виконання зобов'язання.
Певний штерес також викликае питання про дарування на користь зачато:!, але не народжено: дитини. Польсью вчет стверджують, що зачата, але не народжена дитина може виступати в ролi обдаровуваного. Такий договiр дарування е договором "тд умовою", а народження дитини живою е тею умовою, вiд яко: залежить дiйснiсть дарування [6, с. 86]. Слщ зазначити, що Проект Цившьного Уложення Росшсько: iмперiï також передбачав можливють дарування на користь дитини, яка мае народитися вщ певно: особи. За таких обставин дар приймався батьком чи матр'ю дитини. Ця позищя обгрунтовувалася тим, що зачата, але ще не народжена дитина користуеться захистом закону тею ж мiрою, що й народжена. Тобто визнавалося можливим дарування на користь зачато: дитини, де подарунок приймався батьками дитини або особливою откою, яка встановлювалася для захисту штереав ненароджено: дитини.
Проаналiзувавши норми ЦК Украши щодо спадкування, необхщно зауважити, що законодавець включае до кола спадкоемщв зачату, але не народжену дитину (за умови народження дитини живою) i гарантуе цьому "квазюуб'екту" захист штереав нарiвнi з шшими спадкоемцями. У цьому аспект не можна не погодитися з думкою I. В. Венедиктово: про можливють захисту штересу (а не права) ще не народжено: дитини з моменту п зачаття [7, с. 111]. Така позищя вщповщае положенням, закрiпленим в абз. 2 ч. 2 ст. 25 ЦК Украши, яю гарантують можливють захисту штереав зачато:, але ще не народжено: дитини.
З урахуванням цього можна вважати, що правова регламентащя дарування на користь зачато:, але не народжено: дитини не е зайвою. Вона забезпечить майновi штереси тако: дитини та п сiм'ï, розвине й певною мiрою упорядкуе сферу майнових правовщносин. Враховуючи те, що вщ iменi малолiтнiх дiтей дшть :х батьки, справедливо визнати саме за батьками право на укладення договору дарування i прийняття дарунка тсля народження дитини живою.
З вищевикладеного можна прийти до висновку, що правова регламентащя договору дарування в Цившьному кодека Украши належним чином забезпечуе захист прав i законних штереав як дарувальника, так i обдаровуваного. При цьому е питання, що пiдлягають подальшому дослщженню з метою вдосконалення законодавства i доктрини цивiльного права у сферi захисту прав i законних штереав сторiн у договорi дарування.
Список лггератури: 1. Гражданский кодекс Украины : пер. с укр. / вступ. ст. А. С. Довгерта. - Харьков: Одиссей, 2004. - 400 с. 2. Бару М. И. Договорное обязательство о содержании / М. И. Бару // Ученые зап. Харьк. юрид. ин-та. - 1948. - Вып. 3. - С. 25-54. 3. Симолин А. А. Влияние момента безвозмездности в гражданском праве / А. А. Симолин. - Казань : Тип. Императ. Ун-та, 1916. - 365 с. 4. Гражданский кодекс Российской Федерации : текст, коммент., алф.-предм. указ. / под ред. О. М. Козыря, А. Л. Маковского, С. А. Хохлова. - М., 1996. - 704 с. 5. Гражданское уложение. Проект Высочайше учрежденной Редакционной Комиссии по составлению Гражданского Уложения. - СПб. : Гос. тип., 1899. - Кн. 5 : Обязательства. Т. 1. : Ст. 1-276 с объяснениями. - 615 с. 6. Турлуковський Я. Договiр дарування в польському цившьному правi : окремi проблеми / Я. Турлуковський // Пщприемництво, гос-во i право. - 2005. - № 9. - С. 85-92. 7. Венедиктова I. В. Стввщношення суб'ективного права i законного штересу в цившьному правi / I. В. Венедиктова // Право i безпека. - 2005. - № 4'3. - С. 110-113.
ОСОБЕННОСТИ ЗАЩИТЫ ПРАВ СТОРОН В ДОГОВОРЕ ДАРЕНИЯ
Исаев А. Н.
В статье исследованы правовые нормы, регулирующие отношения, связанные с охраной и защитой прав и интересов сторон в договоре дарения. Проанализированы механизмы, обеспечивающие защиту прав дарителя и одаряемого, освещены недостатки в правовом регулировании рассматриваемого вопроса.
Ключевые слова: защита прав дарителя, защита прав одаряемого, защита законных интересов, механизм защиты прав, договор дарения.
FEATURES OF PROTECTION OF THE RIGHTS OF THE PARTIES IN DONATION
CONTRACT Isaev A. N.
The article dedicated TOthe legal rules governing the relations connected with the protection and defense of the rights and interests of the parties in donation contract. Mechanisms that protect the rights of the donator and the donee are analyzed. Deficiencies in the legal regulation of the issue are examined.
Key words: protection of the rights of the donator, protection of the rights of the donee, protection of legitimate interests, mechanism of the protection of the rights, donation contract.
Надтшла доредакцИ 16.06.2014р.
