CC BY
87
О. В. 1щенко
м. Донецьк
ОСОБЛИВОСТ1 КРА1Н-Л1ДЕР1В РЕЙТИНГ1В СТАЛОГО РОЗВИТКУ
Постановка проблеми. Ще в 2002 р. учасники ВсесвГгаьо! зустрiчi на вищому рiвнi зi сталого розви-тку настiйно рекомендували кра!нам не лише термь ново вдатися до кроив для досягнення прогресу в розробщ нацюнальних стратегш сталого розвитку, але також почати к здiйснення до 2005 р., а вклю-чення принципiв сталого розвитку до пол^ики i про-грам кра!н стало одним iз завдань, сформульованих у ДекларацГ! тисячолитя ООН в цшях забезпечення сталого розвитку [1]. При цьому, незважаючи на те що сьогоднi визначено бшьше нiж 500 узгоджених на мiжнародному рiвнi цшей та завдань iз забезпечення сталого розвитку [2], у доповда Групи високого рiвня ООН iз глобально! сталостi зазначаеться, що «тепе-рiшня модель глобального розвитку е нерацюналь-ною» [3], а урахування положень концепцГ! сталого розвитку тд час розробки стратегш забезпечення економiчного розвитку та зростання, конкурентосп-роможностi як на рiвнi окремих держав, так i свггово-го господарства в целому носить несистемний, декла-ративний характер.
Автори доповiдi «Життездатна планета життезда-тних людей» роблять висновок, що за перюд з часу проведення КонференцГ! ООН з оточуючого середо-вища i розвитку (Рю-де-Жанейро, 3-14 червня 1992 р.) «мали мiсце позитивнi зсуви, але вони не були аш достатньо швидкими, анi достатньо глибо-кими, тому потреба у прийнягтi бшьш масштабних заходiв з кожним днем стае все гостршою. У той же час все бшьшу силу набирають чинники, що обумов-люють необхiднiсть змiн, зокрема нинiшня структура споживання та виробництва, дефщит ресуретв, шно-вацГ!, демографiчнi змiни, змши у глобальнiй еконо-мiцi, еколопчне зростання, нерiвнiсть, що посилю-еться, змшна динамiка полiтичних процесiв й урбаш-защя» [3].
Така ситуащя пов'язана iз тим, що переваги вщ упровадження положень концепцГ! сталого розвитку знаходять прояв переважно у середньостроковш та довгостроковiй перспективi, а загострення конкурен-цГ! в геоекономiчнiй та геополiтичнiй вимагае негай-них дш. Крiм того, дГ!, що вiдповiдають данiй концепцГ!, потребують значних обсягiв фiнансових ресур-ав. Зважаючи на зазначене вище, а також те, що «...екологГзащя економiки може привести протягом наступних 5-10 роив до бшьш високих темтв росту ВВП в целому та ВВП на душу населения, нГж у рамках звичайного сценарда розвитку» [4], а «урахування природоохоронних i соцiальних питань у економiч-них рiшеннях е запорукою устху» [3], сьогоднi iснуе нагальна потреба впровадження положень концепцГ! сталого розвитку гад час розробки та реалiзацГ! нащ-ональних стратегiй розвитку. Для тдвищення ефек-тивностi таких дш, особливо на початкових етапах системно! дiяльностi iз забезпечення сталого розвитку (що е актуальним для Укра!ни), цiнним е вивчення досвiду та особливостей полггаки кра!н, як1 вже сьо-годнi активно та устшно дiють вщповщно до прин-цитв сталого розвитку.
Таким чином, мета дано! роботи полягае в ана-лiзi складу групи кра!н, яю останнiми роками е лще-рами у забезпеченш сталого розвитку, та спробi ви-значення !х особливостей.
Основнi результати дослщження. На даний час не юнуе загальновизнано! системи показниюв та методики оцшки досягнень кра!н на шляху реалiзацГ! по-
ложень концепцГ! сталого розвитку. У той же час од-шею з найбГльш комплексних методик оцiнки ycnixiB кра!н у забезпеченнi сталого розвитку е методика, запропонована СвГговим центром даних з геошфор-матики та сталого розвитку (СЦД-Укра!на).
Вiдповiдно до зазначеного методичного тдходу успiхи кра!н у напрямку реалiзацГ! концепцГ сталого розвитку оцшюються за значенням iнтегрального показника сталого розвитку, який розраховуеться на основi двох комплексних показникГв: «Якгсть життя» та «Безпека життя». Параметр «Яюсть життя» — це комплексний показник, якГй враховуе три вимiри розвитку суспГльства: економiчний, екологiчний i соцiально-iнституцiйний, а також баланс мГж ними (ступiнь гармонiзацГ!). При цьому економiчний аспект сталого розвитку оцшюеться шляхом розрахунку iндексу економiчного вимГру, який складаеться Гз двох глобальних ГндексГв: Гндексу глобально! конку-рентоздатностГ (25 ГндикаторГв) та Гндексу економГч-но! свободи (10 ГндикаторГв), еколопчний — Гндексу екологГчного вимГру, який визначаеться на основГ Гндексу екологГчного вимГру, що визначаеться на основГ Гндексу еколопчно! ефективносп EPI (Environmental Performance Index), який розраховуеться Центром з екологГчного законодавства та полГтики бльського ушверситету та Колумбшським ушверси-тетом (25 ГндикаторГв), соцГально-ГнституцГйний — Гндексу сощально-шституцшного вимГру, який визначаеться на основГ Гндексу якостГ життя, що розраховуеться мГжнародною оргашзащею International Living (9 ГндикаторГв), та Гндексу людського розвитку, який розраховуеться ООН (4 шдикатори). Параметр «Безпека життя» — комплексний показник, який враховуе сумарний вплив сукупноси загроз на сталий розвиток кра!н або регГонГв, а також стутнь набли-ження дано! кра!ни до стану конфлГкту одночасно за всГма загрозами [5].
ВГдповГдно до результатГв дослГдження СЦД-Укра!на протягом 2007-2013 рр. кра!нами-лГдерами в реалГзацГ! концепцГ! сталого розвитку е (в алфавГтному порядку): АвстралГя, АвстрГя, Великоб-ританГя, ДанГя, 1рландГя, 1сландГя, Канада, Люксембург, Нова ЗеландГя, НорвегГя, США, ФГнляндГя, ШвейцарГя, ШвецГя (табл. 1).
ВсГ зазначеш кра!ни-лГдери рейтингу сталого ро-звитку е:
високорозвиненими кра!нами, що е досить лоп-чним, оскГльки не всГ кра!ни можуть собГ дозволити реалГзацГю концепцГ! сталого розвитку. Це пов'язано Гз тим, що, як вже зазначалося ранше, реалГзащя концепцГ! сталого розвитку потребуе значних фГнан-сових ресурсГв. З огляду на це «кра!нам, що розвива-ються, знадобиться час, а також фГнансова Г технГчна пГдтримка для переходу до сталого розвитку» [3];
членами ОрганГзацГ! економГчного спГвробГтниц-тва та розвитку (ОЕСР), яка «використовуе великий обсяг шформацГ! з широкого кола питань, щоб допо-могти урядам сприяти процвГтанню i боротися з бГд-нГстю за рахунок економГчного зростання та фГнансо-во! стабшьноси» та допомагае «забезпечити ураху-вання екологГчних наслГдкГв економГчного Г соцГаль-ного розвитку» [7]. З огляду на позицГ! даних кра!н у рейтингу сталого розвитку можна стверджувати, що органГзацГя досить успГшно виконуе таке амбГтне за-вдання;
Таблиця 1
КраТни-лиери рейтингу сталого розвитку_
Мюце у рейтингу Р1к
2007 2008 2009 2010 2011-2012 2013
1 1сланд1я 1сланд1я Фшлянд1я 1сланд1я 1сланд1я Швейцар1я
2 Ф1нлянд1я Нова Зеланд1я Нова Зеланд1я Швещя Швец1я Швещя
3 Австрал1я Швещя Швещя Австрал1я Австрал1я 1сланд1я
4 Люксембург Ф1нлянд1я Австрал1я Нова Зеланд1я Фшлянд1я Норвег1я
5 Швещя Канада Канада Норвепя Нова Зеланд1я Австрал1я
6 Канада Швейцар1я 1сланд1я Швейцар1я Норвег1я Ф1нлянд1я
7 Нова Зеланд1я Австрал1я Швейцар1я Ф1нлянд1я Швейцар1я Нова Зеланд1я
8 Норвепя Норвепя Норвепя Канада Канада Люксембург
9 Швейцар1я Люксембург Люксембург Дан1я Дашя Канада
10 Дан1я Дан1я Дашя Люксембург Австр1я Дан1я
Приметка. Тут i далi по тексту таблищ складено та розраховано автором на основi даних джерела [6].
одними з найбшьш конкурентоспроможних кра-!н свгту. Так, у 2013-2014 рр. до першо! двадцятки кра!н рейтингу глобально! конкурентоспроможносп не потрапила лише 1сланд1я, яка займае 31 мюце серед 148 кра!н [8].
Незважаючи на наявтсть ряду спшьних ознак, кожна 1з зазначених кра!н характеризуеться специфЬ чними рисами, яю визначають !! устхи в реал1защ! концепщ! сталого розвитку.
Так, незважаючи на те що протягом 20072013 рр. склад кра!н-лщер1в рейтинпв сталого розвитку майже не змшився, протягом перюду, що вивча-еться, спостер1галася активна ротащя даних кра!н у межах рейтингу. Р1зноспрямовашсть напрям1в руху в рейтингу дозволяе видшити юлька груп кра!н у межах зазначено! виб1рки, зокрема: кра!ни-лщери рейтинпв сталого розвитку, яким протягом 2007-2013 рр. вда-лося покращити сво! позищ! в рейтингу, та краши-лщери сталого розвитку, яким не вдалося покращити сво! позищ!. Так, до першо! 1з зазначених груп кра!н належать: Швещя, Норвепя, Швейцар1я, Дашя, 1рла-нд1я, Великобриташя, Нова Зеланд1я, США, до дру-го! — Ф1нлянд1я, 1сланд1я, Люксембург, Канада, Авс-трал1я (табл. 2).
Таблиця 2
Динамка штегрального показника сталого
Слщ зазначити, що протягом 2007-2013 рр. вщ-носно значним 1 найбшьш послщовним зростанням штегрального шдексу сталого розвитку характеризу-валась лише Великобриташя, меншою м1рою —
Швейцар1я та Швещя. На динам1щ значення шдексу сталого розвитку бшьшосп кра!н далася взнаки ф1-нансово-економ1чна криза, тд час яко! спостер1га-лось певне зниження шдексу сталого розвитку, значення якого, вт1м, вщновилось у 2013 р.
Анал1зуючи внесок комплексних показниюв, що вщображають р1вень розвитку складових сталого розвитку, до штегрального шдексу сталого розвитку, можна констатувати, що значення штегрального ш-дексу сталого розвитку найиснше пов'язано з1 скла-довою «Яюсть життя» (коефщент кореляцп 0,8886) [6]. При цьому слщ зазначити, що найважли-вшим для параметра "Яюсть життя" е економ1чний аспект сталого розвитку (коефщент кореляцп 0,8367), який через показник ступеня гармошзащ! вс1х трьох аспекив сталого розвитку (коеф1щент кореляцп 0,8761) впливае на еколопчний 1 сощально-шституцшний аспекти [9]. Таким чином, ротащя кра!н у межах рейтингу сталого розвитку обумовлена, перш за все, вар1ащею параметра «Яюсть життя», динамжа якого, у свою чергу, значною м1рою визна-чалася динамжою параметра «Економ1чний аспект сталого розвитку».
Так, протягом перюду, що анал1зуеться, попр-шили сво! позицп в рейтингу за параметром «Яюсть життя» таю кра!ни, як Ф1нлянд1я, 1сланд1я, Швещя, Норвепя, Люксембург, Канада, Австрал1я, 1рланд1я, покращили — Швейцар1я, Датя, Великобриташя, Нова Зеланд1я, США (табл. 3). Причому деяке зниження р1вня шдексу «Яюсть життя» мае характер ко-ливань, а не тенденцп. У той же час зростання значення даного шдексу, зокрема у випадку Швейцарп та Великобритании, мае стабшьний характер протягом усього перюду.
Зазначеш змши були пов'язаш перш за все з аналопчними тенденщями вар1ащ! позицш кра!н у рейтингу за шдексом економ1чно! складово! параметра «Яюсть життя». Так, протягом перюду, що розгля-даеться, спостер1галися негативш явища та процеси в економ1чнш складовш сталого розвитку таких кра!н, як 1сланд1я, Дашя, Австрал1я, 1рланд1я, Великобриташя, Нова Зеланд1я, США, позитивш — Швещя, Норвепя, Люксембург, Швейцар1я, Канада (табл. 4). Причому фшансово-економ1чна криза 2008-2009 рр. не вщбилась значним чином на значенш шдексу економ1чно! складово! (за винятком 1сландп), а, на-приклад, Швейцар1я та Швещя демонстрували зрос-тання лише з незначними коливаннями.
розвитку краТн
Кра!ни Р1к Абсолютне вщхилення 20072013 рр.
2007 2008 2009 2010 20112012 2013
Ф1нлянд1я 2,936 2,843 2,850 2,823 2,814 2,892 -0,044
1сланд1я 2,943 2,881 2,809 2,883 2,887 2,906 -0,037
Швец1я 2,871 2,851 2,843 2,870 2,873 2,916 0,045
Норвег1я 2,841 2,783 2,803 2,830 2,792 2,903 0,062
Люксембург 2,900 2,738 2,728 2,691 2,649 2,852 -0,048
Швейцар1я 2,750 2,833 2,805 2,827 2,790 2,922 0,172
Дан1я 2,734 2,704 2,723 2,707 2,688 2,818 0,084
Канада 2,856 2,837 2,830 2,771 2,761 2,830 -0,026
Австрал1я 2,919 2,826 2,841 2,859 2,843 2,892 -0,027
1рланд1я 2,599 2,545 2,540 2,511 2,529 2,633 0,034
Велико-6ритан1я 2,462 2,583 2,568 2,565 2,594 2,747 0,285
Нова Зела-нд1я 2,848 2,855 2,847 2,848 2,802 2,884 0,036
США 2,640 2,698 2,696 2,636 2,657 2,754 0,114
Таблиця 3
Динамка значень комплексного показника «Яюсть життя»
Таблиця 5
Динамка значень щдексу еколопчно! складово! комплексного показника «Яюсть життя»
Рж Абсолютне
Кра!на 2007 2008 2009 2010 20112012 2013 в1дхилення 20072013 рр.
Ф1нлянд1я 1,443 1,373 1,370 1,342 1,328 1,331 -0,112
1сланд1я 1,397 1,323 1,282 1,357 1,353 1,297 -0,1
Швец1я 1,396 1,368 1,371 1,398 1,406 1,377 -0,019
Норвепя 1,401 1,352 1,353 1,379 1,379 1,389 -0,012
Люксембург 1,454 1,285 1,293 1,257 1,196 1,313 -0,141
Швейцар1я 1,403 1,482 1,476 1,498 1,472 1,483 0,08
Дан1я 1,331 1,318 1,326 1,310 1,302 1,335 0,004
Канада 1,375 1,361 1,352 1,293 1,279 1,286 -0,089
Австраля 1,388 1,293 1,292 1,310 1,294 1,287 -0,101
1рланд1я 1,301 1,246 1,264 1,235 1,242 1,247 -0,054
Великобри-тан1я 1,148 1,313 1,322 1,319 1,341 1,395 0,247
Нова Зеландая 1,362 1,364 1,364 1,365 1,368 1,400 0,038
США 1,267 1,341 1,328 1,268 1,305 1,332 0,065
Таблиця 4 Динамка значень щдексу економiчно! складово! комплексного показника «Яюсть життя»
Рж Абсолютне
Кра!на 2007 2008 2009 2010 20112012 2013 вщхилення 20072013 рр.
Фшляндая 0,819 0,828 0,811 0,804 0,813 0,819 -
1сланд1я 0,832 0,791 0,751 0,730 0,655 0,697 -0,135
Швец1я 0,781 0,792 0,776 0,796 0,807 0,808 0,027
Норвег1я 0,741 0,736 0,741 0,731 0,750 0,764 0,023
Люксембург 0,776 0,753 0,767 0,768 0,796 0,778 0,002
Швейцар1я 0,854 0,876 0,863 0,872 0,893 0,887 0,033
Дан1я 0,862 0,871 0,854 0,840 0,846 0,818 -0,044
Канада 0,837 0,859 0,847 0,845 0,859 0,842 0,005
Австрал1я 0,854 0,853 0,841 0,839 0,846 0,837 -0,017
1рландая 0,839 0,828 0,799 0,792 0,767 0,763 -0,076
Великобритан1я 0,849 0,848 0,823 0,803 0,806 0,817 -0,032
Нова Зеланд1я 0,833 0,810 0,817 0,816 0,819 0,831 -0,002
США 0,871 0,893 0,871 0,851 0,851 0,837 -0,034
Краша Рж Абсолютне вщхилення 2007-2013 рр.
2007 2008 2009 2010 20112012 2013
Фшляндая 0,927 0,819 0,819 0,761 0,762 0,751 -0,176
1сландая 0,888 0,755 0,755 0,942 0,942 0,786 -0,102
Швещя 0,897 0,843 0,843 0,895 0,895 0,828 -0,069
Норвепя 0,914 0,843 0,843 0,847 0,847 0,845 -0,069
Люксембург 0,969 0,663 0,663 0,646 0,637 0,834 -0,135
Швейцар1я 0,781 0,872 0,872 0,917 0,917 0,918 0,137
Дашя 0,659 0,683 0,683 0,663 0,663 0,734 0,075
Канада 0,794 0,738 0,738 0,608 0,609 0,613 -0,181
Австражя 0,725 0,588 0,588 0,592 0,593 0,567 -0,158
1рландая 0,683 0,656 0,656 0,622 0,623 0,620 -0,063
Великобриташя 0,441 0,731 0,731 0,753 0,754 0,828 0,387
Нова Зеландая 0,725 0,779 0,779 0,739 0,739 0,782 0,057
США 0,519 0,616 0,616 0,546 0,547 0,566 0,047
Таблиця 6
Динамка значень щдексу сощально-шституцшно! складово! комплексного показника «Яшсть життя»
Кра!на Рж Абсолютне вщхилення 2007-2013 рр.
2007 2008 2009 2010 20112012 2013
Фшляндая 0,756 0,731 0,733 0,760 0,726 0,733 -0,023
1сландая 0,701 0,746 0,761 0,678 0,747 0,761 0,06
Швещя 0,740 0,734 0,746 0,730 0,734 0,746 0,006
Норвегя 0,771 0,764 0,795 0,810 0,792 0,795 0,024
Люксембург 0,773 0,810 0,651 0,773 0,639 0,651 -0,122
Швейцар1я 0,795 0,820 0,755 0,806 0,739 0,755 -0,04
Даня 0,785 0,729 0,758 0,766 0,745 0,758 -0,027
Канада 0,751 0,761 0,754 0,786 0,747 0,754 0,003
Австражя 0,824 0,899 0,796 0,837 0,801 0,796 -0,028
1рландая 0,731 0,765 0,766 0,725 0,761 0,766 0,035
Великобриташя 0,699 0,695 0,770 0,729 0,764 0,770 0,071
Нова Зеландая 0,802 0,774 0,810 0,810 0,812 0,810 0,008
США 0,806 0,813 0,869 0,801 0,862 0,869 0,063
Крiм того, протягом зазначеного перюду спосте-рiгалися негативнi тенденщ! в динамщ показника еколопчно! складово! параметра «Яюсть життя» у таких кра!нах, як Фiнляндiя, Iсландiя, Швецiя, Норвепя, Люксембург, Канада, Австралiя, Iрландiя, по-зитивнi — Швейцарiя, Данiя, Великобриташя, Нова Зеландiя, США (табл. 5). Порiвнюючи з економiч-ною, динам^ iндексу екологiчно! складово! характе-ризуеться большою амплiтудою у всiх кра!н, що розг-лядаються. Однак i тут виокремлюються Швейцарiя та Великобриташя, що характеризуються стабшьним зростанням значення шдексу, та Канада, Фiнляндiя, Австралiя, у яких воно стабильно знижувалось протягом 2007-2013 рр.
1ндекс, що вiдображае рiвень розвитку за соща-льно-iнституцiйною складовою сталого розвитку у бшьшоси кра!н, що розглядаються, характеризуеться найбшьшим коливанням протягом 2007-2013 рр. Не-гативнi тенденщ! в динамщ показника сощально-iнституцiйно! складово! параметра «Яюсть життя» простежуються у таких кра!нах, як Фiнляндiя, Люксембург, Швейцарiя, Данiя, Австралiя, позитивш — Iсландiя, Швецiя, Норвегiя, Канада, Iрландiя, Вели-кобританiя, Нова Зеландiя, США (табл. 6). Бшьш-менш стабшьне зростання значення iндексу спостерь галось лише в Норвегп та Новш Зеландп. У жоднiй з кра!н-лiдерiв рейтингу сталого розвитку, незважаючи на фiнансово-економiчну кризу, не спостер^алося стiйкого зниження рiвня розвитку сощально-iнституцiйно! складово! сталого розвитку.
Все зазначене вище призвело до того, що протя-гом 2007-2013 рр. у бшьшосп кра!н-лiдерiв сталого розвитку стали бiльш збалансованими м1ж собою ас-пекти сталого розвитку: економiчний, екологiчний та сощально-шституцшний, що знайшло вiдображення у динамщ показника рiвня гармонiзацi! аспектiв сталого розвитку кра!н. Так, протягом перюду, що ана-лiзуеться, поглибилися диспропорций м1ж аспектами сталого розвитку таких кра!н, як Швейцарiя, Канада, Австралiя, Iрландiя, зменшилися — Фiнляндiя, 1слан-дiя, Швецiя, Норвегiя Люксембург, Дашя, Великоб-ританiя, Нова Зеландiя, США (табл. 7). Причому, наприклад, Великобританiя показала за цей перюд значне зростання показника гармонiзацi! складових сталого розвитку, Австралiя та Канада — суттеве зниження, а Iсландiя — досить рiзке коливання значення шдексу (зокрема, тсля значних проблем ще! кра!ни у перюд фiнансово-економiчно! кризи 2008-2009 рр., втам, успiшно вiдновивши баланс м1ж складовими сталого розвитку до 2013 р.).
Кра!ни, що розглядаються, характеризуються найбшьшою стабiльнiстю значення показника та майже незмшшстю позицiй у рейтингу за складовою «Безпека життя». Незначнi негативш вiдмiнностi значення показника «Безпека життя» на початок i юнець перiоду мали мiсце у таких кра!нах, як Фiнляндiя, Iсландiя, Норвепя, Швейцарiя, Данiя, Австралiя, 1р-ландiя, Великобританiя, Нова Зеландiя, США, позитивш — Люксембург, Канада, Швещя (табл. 8). Од-
нак у цшому краши-лщери рейтингу сталого розвитку зберегли сво! позицп.
Таблиця 7
Таблиця 8
Динамка значень комплексного показника «Безпека життя»
Зважаючи на зазначет вище параметри i особ-ливосп, серед краiн-лщерiв сталого розвитку можна видшити групи краш, яю характеризуються схожими траeкторiями змiн показниюв сталого розвитку (табл. 9).
Таблиця 9 Змша позицш краш-лiдерiв у рейтингу
Аналiзуючи динамiку позицiй краiн-лщерiв рейтингу сталого розвитку за штегральним показником та окремими його складовими, можна вiдзначити, що протягом 2007-2013 рр. бшьшють краiн-лщерiв (8 iз
13) пiдвищили значення штегрального показника сталого розвитку. Вщбулося це в основному за раху-нок пiдвищення рiвня гармошзацп аспекпв сталого розвитку (у 9 краш), осюльки значення комплексних показниюв "Яюсть життя" та "Безпека життя" у бшь-шостi краш знизилось (вщповщно у 8 та 10 краш). Причому за перiод, що розглядаеться, окремi складо-вi комплексного показника "Яюсть життя" у кра!н-лiдерiв характеризувалися рiзноспрямованою динамЬ кою: якщо стан екологiчного та економiчного аспекта у бшьшосп краш попршився (вiдповiдно у 8 та 7 краш), то показник сощально-шституцшно1 складо-во! показав переважно позитивну динам^ (пщвищи-вся у 8 краш).
Проведений аналiз дозволяе зробити так! основ-нi висновки.
1. Склад кра'ш, що е лщерами у забезпечент сталого розвитку, протягом 2007-2013 рр. е майже незмiнним, тобто першi 10 мiсць рейтингу, побудо-ваного за даними Свiтового центру даних з геошфо-рматики та сталого розвитку (СЦД-Украша), займа -ють 13 кра1н, яю перемiщуються м1ж першими схо-динками рейтингу.
2. Кра1ни, що е лщерами рейтингу сталого розвитку, побудованого за даною методикою, — це висо-корозвинеш, найбшьш конкурентоспроможнi, переважно европейсью краши, що е членами ОЕСР.
3. Незважаючи на те що на перюд 2007-2013 рр. приходиться гостра фаза фiнансово-економiчноl кри-зи, значення штегрального показника сталого розвитку у краlн-лiдерiв рейтингу сталого розвитку в щ роки мшялись несуттево. Найбшьше воно змiнилося в США, Швейцарп та Великобританп — збшьшилося, вiдповiдно на 4,3, 6,3 та 11,6%, найбшьше знизило-ся — у Люксембурзi (-1,6%).
4. Обчислення коефщента кореляцп м1ж iнтег-ральним показником сталого розвитку та його скла-довими дозволяе зробити висновок, що ротащя кра1н у межах рейтингу сталого розвитку обумовлена перш за все варiацieю параметра «Яюсть життя», динам^ якого, у свою чергу, значною мiрою визначаеться динамiкою параметра «Економiчний аспект сталого розвитку».
5. Протягом 2007-2013 рр. значним i найбшьш послщовним зростанням iнтегрального iндексу сталого розвитку характеризувалась лише Великобриташя, меншою мiрою — Швейцарiя та Швещя. Динамiка iнтегрального iндексу сталого розвитку Великобританп була зумовлена зростанням значення комплексного показника 'Яюсть життя" (на 21,5%) (у першу чергу завдяки зростанню значення шдексу його еколоп-чно! складово1 на 87,8%), а також показника гармошзацп складових сталого розвитку (на 28,8%).
6. Найбшьш суттeвi негативш змiни показниюв, що використовуються при обчисленнi iнтегрального шдексу сталого розвитку, спостер^алися в Новш Зе-ландп (зниження значення комплексного показника "Безпека життя" на 44,6%), а також в 1сландп (зниження значення шдексу економiчноl складово1 сталого розвитку на 16,2%) та Люксембурзi (зниження значення шдексу сощально-шститущйно1 складово1 на 15,8%).
7. У цшому у перюд 2007-2013 рр. у бшьшосп краlн-лiдерiв рейтингу сталого розвитку спостер^а-лось зростання штегрального шдексу сталого розвитку, але рiзноспрямована динамiка його складових: зростання рiвня гармошзацп складових сталого розвитку, а також значення шдексу розвитку сощально-шститущйно1 складово1 та зниження значень ком-
Динам1ка значень показника «Гармонiзацiя»
Краша Р1к Абсолютне вщхилення 20072013 рр.
2007 2008 2009 2010 20112012 2013
Ф1нлянд1я 0,915 0,945 0,956 0,974 0,954 0,949 0,034
1сланд1я 0,903 0,974 0,975 0,855 0,848 0,947 0,044
Швец1я 0,918 0,943 0,953 0,917 0,919 0,954 0,036
Норвегя 0,907 0,942 0,943 0,939 0,950 0,957 0,05
Люксембург 0,891 0,919 0,917 0,913 0,893 0,894 0,003
Швейцар1я 0,961 0,970 0,974 0,947 0,908 0,913 -0,048
Даня 0,891 0,895 0,909 0,904 0,901 0,952 0,061
Канада 0,956 0,933 0,939 0,866 0,863 0,867 -0,089
Австрал1я 0,931 0,848 0,850 0,848 0,853 0,831 -0,1
1рландая 0,914 0,893 0,920 0,902 0,907 0,901 -0,013
Великобритан1я 0,751 0,914 0,945 0,960 0,971 0,967 0,216
Нова Зеланд1я 0,943 0,980 0,973 0,956 0,954 0,974 0,031
США 0,794 0,851 0,859 0,819 0,809 0,814 0,02
Краша Рж Абсолютне вщхилення 20072013 рр.
2007 2008 2009 2010 20112012 2013
Фшляндая 1,493 1,469 1,480 1,480 1,486 1,465 -0,028
1сланд1я 1,546 1,557 1,527 1,527 1,534 1,506 -0,04
Швещя 1,474 1,483 1,473 1,473 1,467 1,474 -
Норвегя 1,440 1,430 1,451 1,451 1,412 1,435 -0,005
Люксембург 1,447 1,453 1,434 1,434 1,452 1,463 0,016
Швейцар1я 1,347 1,351 1,329 1,329 1,319 1,326 -0,021
Дашя 1,403 1,386 1,397 1,397 1,386 1,394 -0,009
Канада 1,480 1,475 1,478 1,478 1,482 1,480 -
Австрал1я 1,531 1,533 1,549 1,549 1,550 1,526 -0,005
1рланд1я 1,298 1,299 1,275 1,275 1,287 1,260 -0,038
Великобриташя 1,313 1,270 1,246 1,246 1,253 1,286 -0,027
Нова Зеландая 1,486 1,491 1,483 1,483 1,433 1,423 -0,063
США 1,373 1,358 1,368 1,368 1,353 1,361 -0,012
сталого розвитку
Краша Параметри Група
1нтегра-льний показник Яюсть життя Гармо-нiзацiя Безпека життя
Фшлявд^ 1 1 Г 1 1
Гславд^ 1 1 Г 1 1
Швецiя Г 1 Г 4
Норвепя Г 1 Г - 3
Люксембург 1 Г Г Г 5
Швейцарiя Г г 1 1 6
Да^ г г г 1 2
Канада 1 1 1 7
Австралiя 1 1 1 - 8
1рлащ^ г 1 1 1 9
Великобриташя г г г 1 2
Нова Зелавд^ г 1 г 1 3
США г г г 1 2
КАЦУРА С. Н., ЛЯШЕНКО В. И., ЛЕПИХОВА Н. А.
плексних показниюв "Яюсть життя" (у тому числ1 еколопчно! та економ1чно! складових) та "Безпека життя".
Таким чином, на даний момент найбшьших ус-тх1в у забезпеченш сталого розвитку можуть досягти лише високорозвинеш краши, а лщерство у цьому процес1 е досить стабильною характеристикою.
Отримаш результати можуть бути використаш у подальших дослщженнях для виявлення найбшьш д1евих шструменив реал1зацп концепцп сталого розвитку, в тому числ1 мехашзм1в, що сприяють забезпе-ченню розвитку краш за окремими аспектами сталого розвитку та к збалансуванню.
Список використаних джерел
1. Национальные стратегии устойчивого развития — Основные вопросы — ООН и устойчивое развитие [Электронный ресурс] // ООН [веб-сайт]. — Режим доступа : http://www.un.org/ ш/ёеуе1оршеП/ sustainab1e/nationa1info.shtm1. — Заголовок з екрану.
2. Доклад ЮНЕП: "Несмотря на все усилия, мир движется по пути неустойчивого развития" [Электронный ресурс] // Экодело — экологические проекты и организации [веб-сайт]. — Режим доступа: http://ecode1o.org/ v_mire/15554-dok1ad_ уимр_ nesmotrya_na_vse_ usi1iya_mir_dvizhetsya_po_puti_ neustoichivogo_ razvitiya. — Заголовок з екрану.
3. Жизнеспособная планета жизнеспособных людей: будущее, которое мы выбираем [Доклад Группы высокого уровня Генерального секретаря ООН по глобальной устойчивости (1 марта 2012 г.)] [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://daccess-ods.un. org/access.nsf/ Get?OpenAgent&DS=A/66/700&Lang =Я.
4. Навстречу «зелёной» экономике: пути к устойчивому развитию и искоренению бедности - обобщающий доклад для представителей властных структур [ЮНЕП, 2011 г.] [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www. unep.org/ roe/Portals/139/Moscow/UNEP_Green_ EconomyReport_Final_May2012_Rus.pdf.
5. Згуровський М.З. Моделювання процеав сталого розвитку в глобальному та регюнальному контекстах [Електронний ресурс] / М.З. Згуровський, А.О. Болдак, К.В. бфремов. — Режим доступу: http:// wdc.org.ua/ sites/ default/files/ Zgurovsky_ Boldak_ Yefremov_ MODELING_OF_SD_ PROCES SES_ UA.pdf.
6. ПрофМ краш [Електронний ресурс] // Укра-шський тдроздш Свiтового центру геоiнформатики та сталого розвитку (СЦД-Украша) [веб-сайт]. — Режим доступу: http://wdc.org.ua/ uk/ services/country-profiles-visualization.
7. What we do and how — OECD [Електронний ресурс] // The Organisation for Economic Co-operation and Development (OECD) [веб-сайт]. — Режим доступу: http://www.oecd.org/ about/whatwedoandhow/. — Заголовок з екрану.
8. The Global Competitiveness Index 2013—2014 rankings and 2012—2013 comparisons [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www. weforum.org/ docs/GCR2013-14/GCR_Rankings_ 2013-14.pdf.
9. Ищенко А.В. Мониторинг показателей устойчивого развития Украины в условиях глобализации / А.В. Ищенко // Вектор науки Тольяттинско-го государственного университета. Серия: Экономика и управление. — 2013. — №4 (15). — С. 39-42.
С. Н. Кацура
канд. экон. наук
В. И. Ляшенко
д-р экон. наук
Н. А. Лепихова
г. Донецк
ИССЛЕДОВАНИЕ ТЕНДЕНЦИЙ РАЗВИТИЯ НАУЧНО-ТЕХНИЧЕСКОГО
ПОТЕНЦИАЛА УКРАИНЫ
Украине в наследство от Советского Союза достался значительный научно-техни-ческий потенциал, но сохранить и эффективно использовать его Украина не смогла. Количество организаций, выполняющих научные и научно-технические работы, в 2012 г. по сравнению с 1995 г. сократилось на 245 единиц (на 16,9%) в целом по Украине, при этом в г. Киеве увеличилось на 12 единиц (3,9%), а в Донецкой области уменьшилось на 48 единиц (42,9%) [1, 2].
Численность работников основной деятельности в 1991 г. составляла 449,8 человек [3]. Анализ показал, что в целом по Украине их численность уменьшалась из года в год с 293,1 тыс. чел. в 1995 г. до 129,9 тыс. чел. (в 2,3 раза) в 2012 г. При этом численность работников основной деятельности в Донецкой области сократилась с 23,8 тыс. чел. в 1995 г. до 7,7 тыс. чел. (в 3,1 раза) в 2012 г. [1, 2]. Наибольшее сокращение численности произошло в Хмельницкой области (в 6,1 раза), в Тернопольской области (в 5,6 раза), в Волынской области (в 4,7 раза), в Николаев-
ской области (в 4,5 раза), в Луганской области (в 4,3 раза). Значительно меньше сократилась численность научных работников в Киевской области (в 1,7 раза), в г. Киеве (1,6 раза).
Финансирование научных и научно-технических работ в расчете на одного работника основной деятельности научных организаций выросло в целом по Украине с 2,22 тыс. грн/чел. в 1995 г. до 81,25 тыс. грн/чел. в 2012 г., т.е. в 36,6 раза [1, 2]. Это возрастание обусловлено как существенным ростом экономики, то есть увеличением источников для финансирования науки, так и инфляционными процессами.
В 1995 г. в среднем по Украине объем финансирования научных и научно-технических работ в расчете на одного работника основной деятельности научных организаций составлял 2,22 тыс. грн/чел. Самое высокое значение данного показателя было в Киевской области — 3,60 тыс. грн/чел., в Николаевской — 3,23 тыс. грн/чел., Днепро-петровской области — 2,80 тыс. грн/чел., в г. Киеве — 2,27 тыс.
