CC BY
31
Практична медицина /
Practical Medicine
БОЛЬ СУСТАВЫ.
позвоночник
УДК 616.72-002.77-021.3-053.2:612.017
ПАВЛИШИНГ.А., КОВАЛЬЧУК Т.А., БОЯРЧУКО.Р. ГАР1ЯН Т.В.
ДВНЗ «Тернопльський державний медичний ушверситет iM. 1.Я. Горбачевського», м. Тернопль, УкраУна
ОСОБЛИВОСТ1 ФУНКЦ1ОНУВАННЯ КЛ1ТИННОГО ТА ГУМОРАЛЬНОГО 1МУН1ТЕТУ У ХВОРИХ НА ЮВЕН1ЛЬНИЙ РЕВМАТО1ДНИЙ АРТРИТ
Резюме. Метою роботи було вивчити стан клiтинного й гуморального iмунiтету в дiтей iз ювентьним ревматоТдним артритом. Обстеженi 48 хворих на ювентьний ревматоТдний артрит, 24 хворi на реактивний артрит та 22 практично здоровi дитини. Установлено, що ювенiльний ревматоТдний артрит асощюеться з вiрогiдним зниженням рiвнiв CD3+-, CD4+-, CD8+-, CD16+-лiмфоцитiв у периферичнм кровi, високими рiвнями 1дА, 1дЕ, TNF-a, И-4, И-8 та незмшеними показниками 1дМ i !дС, що пов'язано iз хронiзацiею ревматоТдного процесу. Необхщшсть ретельного спостереження та тривалоТ терапп хворих у перiодi ремiсiТ зумов-люють дефiцит CD8+-лiмфоцитiв та висок показники CD4+/CD8+, cDз+/CD16+, !дЕ, И-4. Пе-ребiг реактивного артриту супроводжуеться низьким вмiстом CD3+-клiтин та незмшеними рiвнями iмуноглобулiнiв у периферичнм кровi.
Ключовi слова: ювенiльний ревматоТдний артрит, реактивний артрит, кл™нний iмунiтет, гуморальний iмунiтет, дiти.
Вступ
Станом на сьогодш усi сучаснi гшотези патогенезу ювенiльного ревматоТдного артриту (ЮРА) у дгтей представлеш двома концепщя-ми — Т-клгтинно-цитокшовою та неiмунною. Згщ-но з першою активованi специфiчним антигеном Т-клгтини беруть участь у формуваннi клгтинноТ кооперацiТ, що складаеться з лiмфоцитiв, макро-фагiв, моноцитiв, фiбробластiв, дендритних та ш-ших клiтин ^ продукуючи цитокiни, iндукуе розви-ток пануса, контролюе перебiг хронiчного запален-ня в суглобi [1, 2]. Друга концепщя припускае го-ловну роль у процес деструкцiТ суглобового хряща неiмунних механiзмiв, а саме атипового, генетично змшеного синовiоцита, що вщповщае за пухлино-подiбний р^т пануса [3]. Деякi автори схильш вва-жати, що данi концепци нерозривно доповнюють одна одну, вщображаючи ранню й пiзню стадiТ за-хворювання [4].
Рушiйним фактором розвитку ЮРА е проникнен-ня в порожнину суглоба екзогенного чи ендогенного антигену. Вш фагоцитуеться макрофагами й дендрит-ними клiтинами, пiсля чого його активш пептиди ви-
водяться на поверхню цих клiтин. У вщповщь антиген, що мае зв'язок iз генами HLA-DR, презентуеть-ся Т-лiмфоцитам, i в першу чергу CD4+ [5, 6]. Сен-сибiлiзованi Т-клiтини шляхом прямих мгжклгтинних взаемодш i продукци цитокiнiв активують макрофаги та фiбробласти, що, зi свого боку, продукують проза-пальт цитокiни, стимулюють пролiферацiю тих самих Т^мфоципв, а також ц1лого ряду шших iмунокомпе-тентних клiтин (моноцити, синовiоцити, хондроцити, ендотелiоцити) [2, 7].
Пошкодження антигеном лiзосомального апарату клгтин суглобових тканин супроводжуеться звшьнен-ням лiзосомальних фермент1в, утворенням денатуро-ваних iмуноглобулiнiв, якi iндукують продукцiю спе-цифiчних антитiл, зокрема ревматоТдного фактора [8]. З невщомих причин ревматоТдний фактор перетво-рюеться в автоантигени, що в умовах iмунодефiдиту Т-супресорiв стимулюють продукц1ю В-клiтинами ан-
© Павлишин Г.А., Ковальчук Т.А., Боярчук О.Р.,
Гар1ян Т.В., 2015 © «Бть. Суглоби. Хребет», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
титл груп IgM, IgG, IgA, IgE. TaKi автоантитiла утво-рюють з автоантигеном циркулюкш ÍMyHHÍ комплек-си, що накопичуються в синовiaльнiй оболонщ сугло-6ÍB, викликають пiдвищення активносп медiaторiв за-палення, порушують мшроциркулящю, активують хемотаксис лейкоцитiв i процеси власного фагоцитозу з участю лейкоципв та мaкрофaгiв [9].
Установлено, що юнуе група регуляторних Т-клггин CD4+CD45RBhigh, що через активний домшуючий ме-хaнiзм викликае периферичну толерантнють оргашз-му до розвитку aвтоiмунних захворювань [10]. Введен-ня CD4+CD45RBhigh T-клiтин здорових мишей хво-рим викликае зворотний розвиток артриту в експери-мента, що можна кушрувати iнфузiею CD4+CD45RBlow T-клiтин [11]. Отримаш дaнi е перспективними в пла-нi пошуку нових методiв лшування ЮРА.
Однiею iз ключових ланок патогенезу ЮРА вважа-еться дисбаланс цитоишв iз про- та протизапальною aктивнiстю, що зумовлюе ранню хрошзащю та не-впинне прогресування запально-деструктивного про-цесу, вiдповiдaе за локальш та системнi прояви хворо-би [2, 7].
Мета дослщження — вивчити стан клгтнного та гуморального iмунiтету в дiтей iз рiзними вaрiaнтa-ми клiнiчного перебiгу ЮРА, порiвняти отримaнi дaнi з результатами iмунологiчного обстеження хворих на реактивний артрит.
Матерiали та методи дослiдження
Представлене дослщження Грунтуеться на результатах, отриманих при обстеженнi 94 дiтей. Основну гру-пу становили 48 хворих на ЮРА, групу порiвняння — 24 хворi на реактивний артрит (РеА), контрольну групу — 22 практично здоровi дитини. Обраш групи були порiвнянними за статтю (рис. 1), вшом (12,5 ± 0,5; 10,3 ± 0,9; 11,9 ± 0,6 року; p > 0,05) та нащональшс-тю. Тривалють хвороби в основнiй груш становила 2,6 ± 0,4 року, у груш порiвняння — 14,5 ± 4,6 дня.
Критерй' включення пaцiентiв в основну групу дослщження:
— нaявнiсть 4 та бтьше з 7 даагностичних критерив, пе-редбачених наказом МОЗ Украши № 362 вiд 19.07.2005 р. «Про затвердження Протоколiв диагностики та лкування кaрдiоревмaтологiчних хвороб у дггей»;
— початок ЮРА у вщ до 16 роив;
— шформована згода бaтькiв на участь 1х дiтей у до-слiдженнi.
Рисунок 1. Структура обстежених дтей за статтю
Критерй включення дтей у групу порГвняння:
— клшчш прояви артриту через 1—4 тижш шсля перенесено! носоглотково! iнфекцii;
— шформована згода батьыв на участь дггей у до-слiдженнi.
Критерй включення дггей у контрольну групу:
— вщсутшсть гострих та хрошчних соматичних за-хворювань на момент обстеження;
— шформована згода батьыв на участь дггей у до-слщженш.
Дти вiком понад 6 роив та ix батьки оцшювали рь вень болю в суглобах за допомогою вiзуальноi анало-гово! шкали (ВАШ). Дiтям у вод 6—10 роыв пропону-вали ВАШ iз малюнками, що вщображали гримаси болю, пiсля 10 роив — традицшну ВАШ. Загальну оцiнку здоров'я визначали шляхом застосування ВАШ хворою дитиною у вщ 6 роыв i старше, а також одним iз батьыв та лiкарем.
Активнiсть ЮРА оцшювали за допомогою обчис-лення шдекшв Disease Activity Score (DAS), DAS28, Simplified Disease Activity Index (SDAI), Clinical Disease Activity Index (CDAI) за загальноприйнятими формулами [12]. Показник шдексу DAS <1,6 свщчив про ремiсiю, 1,6—2,4 — мшмальну, 2,4—3,6 — середню, > 3,6 — високу активнють ревматичного процесу.
1мунолопчне дослiдження включало визначення кластерiв диференцiювання CD3-, CD4-, CD8-, CD16-, CD22-лiмфоцитiв та IgA, IgM, IgG, IgE, TNF-a, IL-4, IL-8 у сироватщ кровi. Субпопуляци CD3+-, CD4+-, CD8+-, CD16+-, CD22+-лiмфоцитiв дослщжува-ли методом проточно! цитофлюориметри. Результат був поданий у виглядi процентного вмюту позитив-них клiтин вiд ушх клiтин обрано! популяци. Окре-мо обчислювали iндекси CD4+/CD8+, CD3+CD4+/ CD3+CD8+, CD3+/CD16+, CD4+/CD16+, CD8+/ CD16+. 1муноглобулши класiв IgA, IgM, IgG виявляли за принципом двосайтового iмуноферментного аналь зу методом специфiчниx антиглобулiновиx кон'югат анти-А, анти-М, анти-G (iнструкцiя щодо викорис-тання тест-системи iмуноферментноi для визначення iмуноглобулiнiв A, M, G у сироватщ кровi людини, державний реестрацшний номер № 1247/2002). Визначення IgE проводили за принципом двосайтового iмуноферментного аналiзу за допомогою антиглобу-лшово! кон'югати анти-E (iнструкцiя щодо викорис-тання тест-системи iмуноферментноi для визначення iмуноглобулiну E в сироватщ кровi людини, державний реестрацшний номер № 7041/2007). Рiвнi тумор-некротичного фактора a (TNF-a), штерлейыну (IL)-4, IL-8 виявляли методом твердофазного iмунофермент-ного аналiзу з використанням калiбрувальниx кривих (шструкци для користувача з кiлькiсного визначення TNF-a, IL-4, IL-8, свщоцтво про державну реестрацш № 3850/2005).
Результати дослщження та ix обговорення
У лггературних джерелах немае единого погляду щодо особливостей функцiонування фенотишв лiмфоцитiв у периферичнiй кровi дггей, хворих на ЮРА. Однi нау-
Таблиця 1. Характеристика клтинного 'мун'тету обстежених дтей
Субпопуляц1я л1мфоцитчв Основна група (n = 48) Група пор1вняння (n = 24) Контрольна група (n = 22)
CD3+, % 53,7 ± 1,4* 55,1 ± 2,2* 61,6 ± 1,9
CD4+, % 36,2 ± 0,8* 38,2 ± 1,3 41,0 ± 1,2
CD8+, % 16,0 ± 0,6** 18,8 ± 0,7 20,6 ± 0,8
CD16+, % 13,5 ± 0,3* 12,5 ± 0,5 15,0 ± 0,6
CD22+, % 11,9 ± 0,4* 13,6 ± 0,4 12,1 ± 0,5
CD4+/CD8+ 2,4 ± 0,1* 3,0 ± 0,9 2,0 ± 0,1
CD3+CD4+/CD3+CD8+ 1,2 ± 0* 1,3 ± 0 1,6 ± 0,2
CD3+/CD16+ 3,3 ± 0,2* 4,5 ± 0,3* 2,9 ± 0,2
CD4+/CD16+ 3,5 ± 0,1* 3,2 ± 0,2* 4,1 ± 0,2
CD8+/CD16+ 1,3 ± 0* 1,5 ± 0,1* 1,3 ± 0
Примтки: * — р < 0,05 м'ж показниками основной та групи nорiвняння; # — р < 0,05 пор'вняно з контрольною групою. Таблиця 2. Р'вн '¡муноглобул'т'в у периферичнш кров'1 обстежених дтей
Клас 1муноглобул1н1в Основна група (n = 48) Група пор1вняння (n = 24) Контрольна група (n = 22)
IgA, г/л 3,6 ± 0,3** 2,2 ± 0,2 2,4 ± 0,2
IgM, г/л 1,6 ± 0,1* 1,3 ± 0,1* 1,8 ± 0,2
IgG, г/л 18,9 ± 1,1* 15,3 ± 0,8 17,2 ± 1,7
IgE, х 103 МОд/л 254,7 ± 48,5* 115,3 ± 43,7 86,2 ± 10,6
Примтки: * — р < 0,05м'жпоказниками основно/ та групи порiвняння;# — р < 0,05 пор'вняноз контрольною групою.
ковц1 стверджують, що кшьюсть субпопуляцш л1мфоци-тав у таких пац1ент1в неконтрольовано зростае [2, 6], шш доводить Тх штенсивне зниження внаслщок активно! мь грацН в суглобов1 вогнища запалення [6, 13].
При вивченш р1вн1 в субпопуляцш л1мфоцит1в у периферичн1й кров1 хворих на ЮРА нами було ви-явлено зниження показниюв CD3+, CD4+, CD8+, CD16+ пор1вняно з1 здоровими д1тьми. Р1вень CD22+-л1мфоцит1в був нижчий у груп1 ЮРА, однак вщ контролю не в1др1знявся. Хвор1 з ЮРА та РеА характеризу-валися лише одшею сп1льною особлив1стю — дефщи-том CD3+-клiтин (табл. 1).
Переб1г ЮРА супроводжувався високими показниками 1муноглобулш1в клас1в IgA та IgE. Хоча р1вш IgM та IgG вщ показниюв контрольноТ групи не вщ-р1знялися, однак були в1рог1дно вищими, н1ж у груп1 пор1вняння. Можливо, останне пов'язане 1з хрошзаць
ею ревматоТдного процесу [14]. У периферичнш кро-в1 хворих на РеА р1вш IgA, IgM, IgG, ^Е залишалися в межах нормальних величин (табл. 2).
Пор1вняно з1 здоровою популяц1ею у груп1 з 27 да-тей, яи страждають вщ ЮРА, були встановлен1 в1ро-пдно висок1 р1вн1 TNF-a, 1Ь-4 та 1Ь-8 (рис. 2).
Побудова кореляцшноТ модел1 субпопуляцш л1м-фоцитав та ктшко-лабораторних параметр1в ЮРА виявила зниження р1вшв CD3+ (г = —0,43), CD4+ (г = —0,35), CD8+ (г = —0,36) при зростанш пол1артри-тичного характеру ураження суглоб1в (р < 0,05). Тому нами проводилася оцшка стану клгтинного та гуморального 1мун1тету залежно в1д кл1н1ко-анатом1чноТ форми захворювання.
Ол1гоартрит супроводжувався в1рог1дно нижчими р1внями CD3+ та CD8+, пол1артрит — CD3+-, CD4+-, CD8+-лiмфодитiв, н1ж моноартрит (рис. 3). Осо-
Рисунок2. Píbhí циток'ш'в у периферичнш кров'1 обстежених дтей Примтка: * — p < 0,05 пор'вняноз контрольною групою.
% 80
о"
<м lo
c^" w <м
ti ЖЯ ¡fu
CD3+ CD4+ CD8+ CD 1 6+ CD22+ I Моноартрит ШОл^оартрит □ Полiартрит
Рисунок 3. Стан клтинного шуштету у хворих Í3 р'>зними
кл'шЫо-анатом'мними формами ЮРА Примтка: * — p < 0,05 пор'вняноз групою моноартриту.
0
бливост гуморальних порушень системи Гмунгге-ту характеризувалися нормальним piBHeM TNF-a у сироватщ кpовi дiтeй i3 моносуглобовою формою ЮРА (0,2 ± 0 нг/л) та його зростанням при олГго-(72,4 ± 65,0 нг/л; р < 0,05) i полiаpтpитi (70,3 ± 26,6 нг/л; р < 0,05). Вipогiдноï piзницi мiж показниками Гмуно-глобулiнiв, IL-4 та IL-8 при piзних клшшэ-анатомГч-них формах ЮРА не виявлено.
Кpiм цього, нами були простежеш численш взаемозв'язки мiж piвнями CD-клiтин та ктьысними й якiсними проявами больового синдрому. Так, зни-ження величини CD3+-лiмфоцитiв супроводжувалося зростанням суглобового шдексу Pi4i (г = —0,38), ощне-ного пацiентом за допомогою ВАШ piвня суглобового болю (г = —0,34). Показник CD4+ корелював iз загаль-ною виpажeнiстю болю в суглобах у споко1 (г = —0,30), суглобовим iндeксом Pi4i (г = —0,39), piвнeм суглобового болю (г = —0,36), р < 0,05.
На рис. 4 наведеш особливост Гмунолопч-них порушень залежно вгд iнтeнсивностi суглобового болю, ощненого пацiентом за допомогою ВАШ.
Дослгджено, що хвоpi з ЮРА та сильним суглобовим болем мають вipогiдно нижчi piвнi CD3+-, CD4+-лiмфоцитiв поpiвняно з дгтьми без болю, зi слабким та помipним болем, а також знижеш показники CD8+ поpiвняно з хворими дгтьми без больового синдрому. Отримаш даш пiдтвepджують важливу роль цих Гму-нокомпетентних клiтин у формуванш суглобових вог-нищ запалення. Вiдчуття болю будь-яко1 iнтeнсивностi супроводжувалося зростанням показника IgM. Так, pi-вень IgM у дггей при вщсутносп суглобового больового синдрому становив 1,1 ± 0,2, зГ слабким — 2,2 ± 0,1, помГрним — 1,9 ± 0,1, сильним болем — 1,8 ± 0,2 г/л, що в ушх випадках було вГропдно вищим порГвняно з дгтьми з вгдсутшстю болю.
Тенденщя до зниження рГвня CD-клгтн у пери-феричнш кровГ хворих на ЮРА вгдмГчали також при зростанш активност процесу. Виявлеш кореляцшш зв'язки мГж класифГкацшним ступенем активносп та CD3+ (г = -0,31), щдексом DAS та CD3+ (г = -0,36),
CD4+ (r = -0,33), CD8+ (r = -0,31), шдексом DAS28 тa CD3+ (r = -0,34), ВАШ зaгaльноï оцшки здоpов'я дiтей бaтькaми i CD4+ (r = -0,30), ВАШ зaгaльноï оцшки здоpов'я дiтей лiкapем i CD3+-лiмфоцитaми (r = -0,29) (p < 0,05). Збтьшення покaзникa швидко-стi осiдaння еpитpоцитiв сyпpоводжyвaлося знижен-ням piвня CD22+-клiтин (r = -0,29, p < 0,05).
Тaкож ми пpоводили поpiвняльний aнaлiз piвня CD-клiтин (pис. 5), iмyноглобyлiнiв тa цитокiнiв y да-тей y сгаш pемiсiï тa пpи piзниx стyпеняx aктивностi, оцiнениx iз викоpистaнням iндексy DAS.
Пpи зiстaвленнi piвнiв сyбпопyляцiй лiмфоцитiв y пеpифеpичнiй кpовi дiтей y стaнi pемiсiï тa в aктивнiй фaзi зaxвоpювaння 6ули встaновленi вipогiдно нижчi покaзники CD3+ тa CD16+ пpи сеpеднiй, CD4+ — щи високiй aктивностi щоцесу. Вipогiдниx вiдмiнностей мiж piвнями iмyноглобyлiнiв, цитокiнiв y стaнi pемiсiï тa aктивнiй фaзi зaxвоpювaння не виявлено.
Поpiвняно зi здоpовими дiтьми в пaцieнтiв y стaнi pемiсiï ЮРА (n = 5) збеpiгaлися iмyнологiчнi поpyшен-ня y виглядi дефщиту CD8+-лiмфоцитiв (20,6 i 0,8 тa 16,9 i 1,4 %) тa високиx покaзникiв CD4+/CD8+ (2,0 i 0,1 тa 2,5 i 0,3), CD3+/CD16+ (2,9 i 0,2 тa 3,7 i i 0,3), IgE (86,2 i 10,6 тa 262,3 i 101,9 x 103 МОд/л), IL-4 (24,2 i 2,6 тa 101,6 i 33,9) нг/л) (p < 0,05). Отpи-мaнi pезyльтaти обГpyнтовyють необxiднiсть pетельно-го монiтоpингy тa тpивaлоï медикaментозноï теpaпiï тaкиx дiтей.
Зупиняючись нa особливостяx шдекшв допомоги В-лiмфоцитaм y xвоpиx та ЮРА дiтей, вapто зaзнaчити тaке. 1ндекс CD4+/CD8+ коpелювaв iз пеpебiгом зa-xвоpювaння (r = -0,35), CD3+CD4+/CD3+CD8+ — з IgG (r = -0,31). Величита iндексy CD4+/CD16+ бyлa вipогiдно пов'язaнa з вapiaнтом пеpебiгy жво-pоби (r = -0,31), piвнями CD22+ (r = -0,36) тa IgM (r = 0,36). Тaкож виявленi вipогiднi зв'язки мiж ш-дексом CD8+/CD16+ тa ильистю пpипyxлиx сугло-бiв (r = -0,34), ВАШ зaгaльноï оцшки зaxвоpювaн-ня лiкapем (r = -0,30), iндексaми aктивностi DAS (r = -0,32), DAS28 (r = -0,29), SDAI (r = -0,32), CDAI (r = -0,31).
% 80
'-cqro^ l~~_co ^ со ^ coco (n m (nt-~c4
CD3+
CD4+
CD8+
CD16+
CD22+
■ Бiль вiдсутнiй ШСлабкий бiль ■Помiрний бiль □ Сильний бiль
Рисунок 4. Стан клтинного Муштету в дтей '¡з р'зною
штенсивн'ктю суглобового болю за даними ВАШ Примтки: * — p < 0,05 пор'вняно з показниками в дтей '¡з в'дсутшм болем,* — p < 0,05 пор'вняноз показниками в дтей iз слабким болем, ** — p < 0,05 пор'вняно з показниками в дiтей is помiрним болем.
% 80
CD3+
го^со.. í£loV
-со i^o) JcO(N CVÍ
C^LO CD ОЭ
m ■ ■
CD4+
CD8+
CD16+
CD22+
I Ремiсiя □ MÍHÍManbHa активнють I Середня активнють □ Висока активнють
Рисунок 5. Стан клтинного iмунiтету у хворих на ЮРА дтей залежно вiд ступеня активност'1 за показником DAS Примтка: * — p < 0,05,в'рог'днв'дм'шностiпор'шняно з показниками в дтей у стан рем'кП.
0
0
Висоы piBHi IgA у периферичнiй KpoBi хворих на ЮРА дiтей супроводжувалися зростанням iндексу Pi-4i (г = 0,31), ВАШ загальноТ оцшки захворювання лша-рем (г = 0,29), шдекшв DAS (г = 0,32), DAS28 (г = 0,36) та SDAI (г = 0,31), зниженням показниыв CD3+ (г = -0,35), CD8+ (г = -0,29) (р < 0,05). PiBeHb IgM ко-релював i3 жшочою статтю (г = 0,31), варiантом перебь гу (г = -0,30), активнютю процесу (г = 0,35), шдексом припухлостi Pi4i (г = 0,33), CD3+- (г = -0,39), CD8+-(г = -0,38), CD16+-лiмфоцитами (г = -0,29) (р < 0,05). Високий показник IgE характеризувався наявнютю м'язових атрофiй (г = 0,30), зростанням величин сег-ментоядерних нейгрофшв (г = 0,29) та РФ (г = 0,31) (р < 0,05).
Серед трьох визначених нами цитоышв шд час по-будови кореляцшно'Т моделi були встановленi лише два зв'язки — мiж IL-4 та сегментоядерними нейтро-фiлами (г = 0,44), IL-8 та юшзованим кальщем кровi (г = 0,67) (р < 0,05). Мабуть, вщсутшсть взаемозв'языв мiж IgG, IgE, TNF-a, IL-4, IL-8 та iншими клшко-ла-бораторними параметрами захворювання зумовлена вираженим дисбалансом цих речовин на rai хрошч-ного повiльнопрогресуючого переб^у ревматоТдного процесу [15].
Список лггератури
1. Molecular interactions between T cells and fibroblast-like synoviocytes: role of membrane tumor necrosis factor-alpha on cytokine-activated T cells / C. N. Tran, S. K. Lundy, P.T. White [et al.] // Am. J. Pathol. — 2007. — Vol. 171, № 5. — P. 15881598.
2. Бережний В.В. Характеристика кттинного iMyHiTe-ту та цитокiнового статусу у дггей з ювенiльним ревматощ-ним артритом / В.В. Бережний, Т.В. Марушко, Ю.О. Ко-жара // Педiатрiя, акушерство та пнеколопя. — 2006. — № 1. — С. 19-23.
3. Synovial fluid and peripheral blood immune complexes of patients with rheumatoid arthritis induce apoptosis in cy-tokine-activated chondrocytes / A.J. Schuerwegh, E.J. Dombrecht, W.J. Stevens [et al.] // Rheumatol. Int. — 2007. — Vol. 27, № 10. — P. 901-909.
4. Кошукова Г.Н. Изучение динамики лейкоцитов, эк-спрессирующих антиген CD95, у больных ревматоидным артритом / Г.Н. Кошукова, О.В. Генералов, С.Я. Маркешин // Украшський медичний альманах. — 2008. — Т. 11, № 2. — С. 84-86.
5. Presentation of arthritogenic peptide to antigen-specific T cells by fibroblast-like synoviocytes / C.N. Tran, M.J. Davis, L.A. Tesmer [et al.] // Arthritis Rheum. — 2007. — Vol. 56, № 5. — P. 1497-1506.
6. Ранние артриты у детей и подростков — иммунный статус больных и перспективы лечения / В.А. Кельцев, Л.И. Гре-бенкина, Л.В. Лимарева [и др.] // Научно-практическая ревматология. — 2008. — № 2. — С. 64-68.
7. Визначення ролi факторiв аутошунноТ та iмунозапаль-но! реакци в патогенезi ревматоТдного артриту / В.М. Кова-
Висновки
1. Активний перюд ревматоТдного процесу асоцш-еться з в1ропдним зниженням р1вшв CD3+-, CD4+-, CD8+-, CD16+-лiмфоцитiв у периферичнш кровь На вщмшу вщ ЮРА РеА характеризуеться дефщитом лише CD3+-клiтин (р < 0,05).
2. Зниження р1вня субпопуляцш л1мфоцит1в у периферичнш кров1 залежить вщ клш1ко-анатом1чноТ фор-ми ЮРА, загальноТ вираженост1 болю в суглобах, су-глобового 1ндексу Р1ч1 та зумовлене м1грац1ею цих кт-тин у суглобов1 вогнища запалення.
3. ЮРА в дтей на сучасному етап1 характеризуеться в1рог1дно високими р1внями IgА, IgЕ, TNF-a, 1Ь-4, 1Ь-8 та незм1неними показниками ^М 1 IgG, що, мабуть, пов'язано з хрошзац!ею ревматоТдного процесу. Переб^у РеА зм1ни показниыв 1муногло6улш1в не притаманнi.
4. На тл1 ремiсiТ ЮРА у хворих спостертаються 1мунолог1чн1 порушення у вигляд! дефiдиту CD8+-л1мфоцит1в та високих показниыв CD4+/CD8+, CD3+/CD16+, IgЕ, 1Ь-4 (р < 0,05), що обГрунтовуе не-о6х1дн1сть ретельного мон1торингу та тривалоТ медика-ментозноТ терапи цiе! групи падiентiв. ■
ленко, Т.1. Гавриленко, Н.О. Рижкова [та ш.] // Украшський ревматологiчний журнал. — 2008. — № 4 (34). — С. 42-49.
8. Gilliam B.E. Evidence of fibrinogen as a target of citrullina-tion in IgM rheumatoid factor-positive polyarticular juvenile idiopathic arthritis / B.E. Gilliam, M.R. Reed, A.K. Chauhan // Pedi-atr. Rheumatol. Online J. — 2011. — № 9. — P. 8.
9. Gliadin IgG antibodies and circulating immune complexes / A. Eisenmann, C. Murr, D. Fuchs [et al.] // Scand. J. Gastroenterol. — 2009. — Vol. 44, № 2. — P. 168-171.
10. Early rheumatoid arthritis is associated with a deficit in the CD4+CD25high regulatory T cell population in peripheral blood / C.A. Lawson, A.K. Brown, V. Bejarano [et al.] // J. Rheumatology. — 2006. — Vol. 45, № 10. — P. 1210-1217.
11. Compromised function of regulatory T cells in rheumatoid arthritis and reversal by anti-TNFa therapy / M.R. Ehrenstein, J.G. Evans, A. Singh [et al.] // J. Exp. Med. — 2004. — № 200. — P. 277-285.
12. Ringold S. Measures of Disease Activity in Rheumatoid Arthritis: A Clinician's Guide / S. Ringold, N.G. Singer // Current Rheumatology Reviews. — 2008. — № 4. — P. 259-265.
13. Колотова Г.Б. Особенности цитокинового профиля Т-лимфоцитов в периферической крови и синовиальной жидкости при ревматоидном артрите / Г.Б. Колотова, Ю.Г. Ла-герева, Я.Б. Бейкин // Терапевтический архив. — 2008. — № 5. — С. 21-25.
14. Truckenbrodt Methotrexate therapy in juvenile rheumatoid arthritis: A retrospective study / H. Truckenbrodt, R. Hafner // Arthritis Rheum. — 2005. — Vol. 29, № 6. — P. 801-807.
15. Насонов Е.Л. Перспективы применения ритуксимаба при аутоиммунных заболеваниях человека / Е.Л. Насонов // Русский медицинский журнал. — 2007. — Т. 15, № 26. — С. 1-6.
Отримано 09.12.15 ■
Павлишин Г.А., Ковальчук Т.А., Боярчук О.Р., Гариян Т.В.
ГВУЗ «Тернопольский государственный медицинский университет им. И.Я. Горбачевского», г. Тернополь, Украина
Особенности функционирования клеточного и гуморального иммунитета у больных ювенильным ревматоидным артритом
Резюме. Целью работы было изучить состояние нильным ревматоидным артритом. Обследовано 48 клеточного и гуморального иммунитета у детей с юве- больных ювенильным ревматоидным артритом, 24
больных реактивным артритом и 22 практически здоровых ребенка. Установлено, что ювенильный ревматоидный артрит ассоциируется с достоверным снижением уровней CD3+-, CD4+-, CD8+-, СБ16+-лимфо-цитов в периферической крови, высокими уровнями IgE, TNF-a, IL-4, IL-8 и неизмененными показателями IgM и IgG, что связано с хронизацией ревматоидного процесса. Необходимость тщательного наблюдения и длительной терапии больных в периоде
ремиссии обусловливают дефицит CD8+-лимфоцитов и высокие показатели CD4+/CD8+, CD3+/CD16+, IgE, IL-4. Течение реактивного артрита сопровождается низким содержанием CD3+-клеток и неизмененными уровнями иммуноглобулинов в периферической крови.
Ключевые слова: ювенильный ревматоидный артрит, реактивный артрит, клеточный иммунитет, гуморальный иммунитет, дети.
Pavlyshyn H.A., Kovalchuk T.A., BoiarchukO.R., Hariian T.V.
State Higher Educational Institution «Ternopil State Medical University named after I.Ya. Horbachevskyi of the Ministry of Healthcare of Ukraine», Ternopil, Ukraine
Features of Cellular and Humoral Immunity Functioning in Patients with Juvenile Rheumatoid Arthritis
Summary. The objective was to examine the state of cellular and humoral immunity in children with juvenile rheumatoid arthritis. The study involved 48 patients with juvenile rheumatoid arthritis, 24 patients with reactive arthritis and 22 apparently healthy children. It was found that juvenile rheumatoid arthritis is associated with a likely decrease of CD3+-, CD4+-, CD8+-, CD 16+-lymphocytes levels in peripheral blood, high levels of IgA, IgE, TNF-a, IL-4, IL-8 and the unchanged parameters of IgM and IgG, which
is associated with chronization of rheumatoid process. The need for close monitoring and long-term treatment of patients in remission causes CD8+-lymphocytes deficiency and high rates of CD4+/CD8+, CD3+/CD16+, IgE, IL-4. The course of reactive arthritis is accompanied by low content of CD3+-cells and unchanged immunoglobulin levels in peripheral blood.
Key words: juvenile rheumatoid arthritis, reactive arthritis, cellular immunity, humoral immunity, children.
