CC BY
34ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВ’Я УЧНІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ШКІЛ СІЛЬСЬКОЇ МІСЦЕВОСТІ
Денисенко Н. Ф.
Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
Анотація. У сільських школах необхідно активізувати цілеспрямований системний процес фізичного виховання учнів. Необхідно спрямувати його на формування основ фізичного розвитку дітей, формування постави. Робота вчителів з формування працездатності учнів на уроках повинна враховувати вікові особливості дітей, специфіку їх життя, обсяг роботи. Необхідно врегульовувати ці явища, не перевтомлюючи учнів на уроках. Досвід формування здоров’я учнів сільських шкіл у повсякденному житті доцільно вивчати педагогам міських шкіл і впроваджувати в практику освітнього процесу.
Ключові слова: фізичне виховання, учні, здоров’я, сільська школа.
Аннотация. Денисенко Н.Ф. Особенности формирования здоровья учеников общеобразовательных школ сельской местности. В сельских школах необходимо активизировать целенаправленный системный процесс физического воспитания учеников. Необходимо направить его на формирование основ физического развития детей, формирование осанки. Работа учителей по формированию работоспособности учеников на уроках должна учитывать возрастные особенности детей, специфику их жизни, объем работы. Необходимо урегулировать эти явления, не переутомляя учеников на уроках. Опыт формирования здоровья учеников сельских школ в повседневной жизни целесообразно изучать педагогам городских школ и внедрять в практику образовательного процесса. Ключевые слова: физическое воспитание, ученик, здоровье, сельская школа.
Annotation. Denisenko N.F. Features of formation of health of pupils of comprehensive schools of a countryside. At rural schools it is necessary to activate purposeful systemic process of physical training of pupils. It is necessary to direct it on formation of bases of physical development of children, formation of bearing. Work of teachers on formation of work capacity of pupils at lessons should take into account age features of children, specificity of their life, volume of work. It is necessary to settle these phenomena, not tiring pupils at lessons. Experience of formation of health of pupils of rural schools in daily life is expedient for studying to teachers of city schools and to introduce in practice of educational process.
Key words: physical training, the pupil, health, rural school.
Вступ.
Сьогодні все очевиднішою стає неможливість забезпечення подальшого прогресу системи освіти та приведення її у відповідність до завдань реформування школи без звернення до сучасних засобів наукового пізнання і визначення нових підходів, ідей, теорій та концепцій. Динаміка суспільних відносин, інтенсифікація виробництва обумовлюють ускладнення соціальних функцій школи, яка є дедалі більш відповідальною за формування таких цілісних структур духовного світу молодої людини як світосприйняття, громадська позиція, ідейно-моральна зрілість, культура, готовність до безперервної само-
освіти і самовиховання впродовж усього життя. Серед цих функцій вагомого значення набуває функція формування і зміцнення здоров’я, оскільки рівень громадського здоров’я є показником цивілізованості суспільства і якості життя його громадян [1, с.3].
З кожним тисячоліттям, з кожним роком зростає цінність здоров’я людини як основи її життєдіяльності будь-якого напряму.
Погіршення здоров’я більшої частини населення України, вкрай жахливий стан здоров’я дітей та молоді, важкі економічні й екологічні умови, що породжують безліч шкідливих факторів, викликали необхідність пробудження людської свідомості, мобілізації знань про можливості людського організму до адаптації, самооздоровлення, саморегуляції, зведення їх в інтегративну наукову систему.
Чим глибший аналіз здоров’я людини, тим більше узагальнень можна зробити на основі інтеграції знання законів фізики, хімії, біології, біохімії, біофізики [2, с.3].
Предкам українського народу, що населяли територію України багато років тому - землеробам з філософським складом, супернатуралізмом світосприйняття, розважливим і обережним, спостережливим і практичним, - був властивий культ здоров’я. Здоров’я українського етносу ґрунтувалося на знанні й обожненні сил Природи, вмінні застосовувати трави і природні чинники (воду, росу, сонце). Наука про здоров’я має давні коріння, - пише О.О.Команєва [2, с.5]. Здавен люди при зустрічі віталися «Здоров будь!», а прощалися зі словами «Бувай здоровим!» Всі народні свята в Україні завжди були оздоровлюючими, оскільки сприяли радості, бадьорості духу, оптимізму, очищенню, прагненню любити та спілкуватись з природою. Народна валеологія й валеософія, змикаючись через традиції та звичаї етносу, вчать кожного цінувати, зберігати та відновлювати своє здоров’я [2, с.6].
Проблема здоров’я була та є актуальною в сьогоденні. Занепокоєння викликає здоров’я школярів. За останнє десятиріччя захворюваність дітей шкільного віку зросла до 42%. Перелік хронічних хвороб учнів загальноосвітніх шкіл різноманітний. Лише один з десяти першокласників сьогодні не має патології [1, с.73].
Результати досліджень показують, що за останні роки тенденція до погіршення стану здоров’ я учнів набула сталого характеру. За період навчання у школі кількість хронічних захворювань у дітей збільшується в 1,5-2 рази. Відмічається значне омолодження «хвороб похилого віку», зокрема, онкологічних захворювань. Є випадки інсультів та інфарктів у дітей віком до 15-16 років [1, 2, 3, 4].
Отже, вищезазначений стан здоров’я молодого покоління в школах України, вимагає консолідації зусиль усіх інституцій суспільства, громадськості на подолання такого негативного явища як дитячі хвороби та на формування, збереження, зміцнення і відновлення здоров’я учнів закладів освіти.
Формулювання цілей роботи.
Метою статті є визначення умов форму-
вання здоров’я школярів взагалі та виділення особливостей даної роботи з учнями шкіл сільської місцевості зокрема.
Результати дослідження.
Серед чисельних соціально-економічних, соціально-психологічних, соціально-педагогічних і соціально-побутових умов здорового життя нами були виділені найбільш важливі - це засоби фізичного виховання (режим життя, харчування, загартування, рухи тіла, сон, прогулянки на свіжому повітрі, поступове формування фізичної працездатності та ін.), екологія навколишнього середовища, природа, соціальні контакти, специфіка життя в сільській місцевості.
До вищезазначеного можна додати також ще п’ять умов здорової життєдіяльності, що виділені дослідниками Гуфеландом Х., Курцменом Д., Козіним О.П. Бєловим В.І. та ін. [3, 4, 5].
1. Необхідно, щоб добре працював шлунок, кишечник і всі органи травлення.
Шлунок є основою довголіття, пишуть дослідники Гуфеланд Х. і Курцмен Д. [3]. По-перше, він один із найважливіших органів відновлення нашого тіла - перший ступінь, від стану якого залежить не тільки кількість, але і якість продуктів харчування. Подруге, стан шлунка здатний змінити дію, яка впливає на наше тіло через негативні емоції, хвороби та інші шкідливі впливи. Усі негативні емоції шкодять шлун -ку, він відчуває їх швидше, ніж вони здійснять шкідливу дію на інші органи.
Здоровий шлунок не страждає від них, і навпаки - слабкий і чуттєвий кожну хвилину реагує порушенням своєї роботи, і акт травлення, який важливий для відновлення сил людини (працездатності), постійно переривається і протікає у режимі вад і патології.
Отже, йдеться про харчування, що в теорії та методиці фізичного виховання вважається одним із ефективних засобів формування фізичного здоров’я.
Наші чисельні та багаторічні спостереження за харчуванням дітей у загальноосвітніх школах міст і сільської місцевості свідчать про великий відсоток захворювань органів травлення дітей у містах ще в молодшому шкільному віці. Він складає 36%, з яких 11% учнів першого класу приходять у школу вже з виразками шлунку. Інші 25% становлять різні хвороби шлунку, кишечнику, підшлункової залози, дванадцятипалої кишки, жовчного міхура.
Аналіз медичної документації свідчить про дуже низький відсоток (від 3 до 6) патологічних змін у функціонуванні кишково-шлункового тракту учнів сільської місцевості.
Порівняння даного явища привело нас до висновку про те, що стан цієї системи залежить, перш за все, від якості харчування, продуктів харчування та способів приготування їжі.
Частіше в селах і райцентрах люди мають натуральне господарство: розводять худобу, вирощують на городах і в садибах овочі та фрукти. Відповідно цьому, як у родинах, так і в сільських шкільних їдальнях учні їдять натуральні продукти, які забезпе-
чують організм учнів усіма п’ятьма життєво необхідними елементами: жирами, білками (тваринного та рослинного походження), вуглеводами, мінералами та вітамінами.
Частіше всього в сільських школах готують більш просту їжу, ніж у школах міст. В них переважно готують рафіновані страви (котлети, тефтелі, биточки), що не приносять організму, який розвивається, необхідної користі. Вченими дієтологами та фізіологами доведено, що натуральні овочі, фрукти, м’ясо, молоко, яйця та інші продукти повністю та якісно засвоюються організмом, створюючи гармонію в функціонуванні травної системи та обміну речовин. Окрім того груба страва (морква, яблуко, качан капусти тощо) укріплює зуби, ясна, слизову оболонку шлунку та інших органів, сприяє гармонійному розподілу мінералів до внутрішніх органів.
Отже, керівникам загальноосвітніх шкіл міст необхідно усвідомити користь харчування учнів натуральними продуктами і забезпечити в шкільних їдальнях умови для повноцінного здорового харчування.
2. Другою умовою здорового життя, а також довголіття є здорова грудна клітина та правильне функціонування органів дихання. Як відомо, дихання - це синонім слова «життя».
Добре налаштовані органи дихання пізнаються по повноті та рівномірній вигнутості груді, по здатності на довгий час затримувати дихання, по силі голосу та по рідкому кашлю.
Диханням здійснюється необхідне для нашого існування відновлення тіла за допомогою повітря й завдяки йому наша кров щохвилинно звільняється від чисельних речовин, що стали зайвими для тіла.
У контексті проблеми дихання постають украй важливі питання як роль свіжого повітря, провітрювання шкільного приміщення. Перебування учнів якомога більше на свіжому повітрі, екологія повітря та природного довкілля.
Усім зрозуміло та очевидно, що місцеві школи і діти в них не у виграшному положенні. У цьому, як і в харчуванні, вони уступають сільській школі.
Простір сільської місцевості, високе небо над полями, лугами, лісами, річками та озерами, широкий шкільний двір, палісадники, сад біля школи, відсутність загазованості та хибної екології - все це акумулює в собі сонце, свіже чисте повітря, різнобарвність рослинного світу, а потім віддає дітям у якості енергії повітря, ультрафіолету, енергії рослин, води і всього Космосу. Глибоко проникаючи через шкіру в кишковий тракт, ці енергії активізують мікрофлору кишечнику, що виробляє природний білок (інтерферон), який забезпечує дитині імунітет і є захистом від вірусів.
А завдяки ультрафіолету в організмі виробляється природний вітамін Д, що використовується для росту кістково-м’язової системи.
Отже, сільський простір, сільський світ і свіже повітря сприяють розвитку дихальної системи учнів.
Учені доводять: у кого органи дихання добре налаштовані, може сподіватися на довге життя з тим
більшим підґрунтям, що у нього закритий один із шляхів, яким частіше всього проникають причини хвороб і розрухи тіла, тому що грудна клітина - це одна з таких частин тіла, проти яких смерть особливо направляє своє жало.
Інша, зовсім протилежна ситуація спостерігається у школах міст. Багатоповерхові забудівлі, серед яких знаходяться школи, нагадують пустий, бруд -ний колодязь, в який недостатньо проникають сонячні промені, чисте повітря. Це явище є самим негативним фактором нездоров’ я дітей міст. Відсутність у містах чистого повітря, загазованість, страшна екологія, скудність природного довкілля, засміченість дворів, шкільних майданчиків - все це негативно впливає на повітря, яким дихають міські діти.
Замість того, щоб відновлювати та очищувати тіло за допомогою повітря, діти кожен день поступово отруюють свій організм брудним повітрям. Саме це і є найголовнішим чинником різних дитячих хвороб, особливо органів дихання.
3. Третьою умовою є укріплення серцево-судинної системи та кровообігу. Гуфеланд Х. і Кур-цмен Д. вважають, що серце не повинно бути дуже дражливим. Учені вказують на те, що порушення кровообігу - одна з головних причин внутрішнього виснаження та збитків організму [3, с.67]. Тому, у кого пульс складає 100 разів на хвилину, повинен швидше виснажитися, ніж той, у кого він не більше 50-ти ударів за такий же час. Отже, повільний і одноманітний пульс
- суттєва умова здоров’я і ознака довголіття.
Загальновідомо, що робота серцево-судинної системи завжди пов’ язана з руховою діяльністю людини.
Наші експериментальні дані та практика доводять, що організований руховий режим у школі сприяє укріпленню серцевих м’ язів стінок кровоносних судин [6].
Отже, вищезазначене свідчить про необхідність забезпечення у школах оптимального рухового режиму, який би створював в організмі дітей ситуацію дозованих фізичних навантажень. Ми доводимо, що саме фізичні навантаження сприяють тренуванню серцевих м’язів, а також м ’язів стінок кровоносних судин, оптимальному та ритмічному їх скороченню. Безумовно, це призводить до врегулювання серцевих ударів, тобто пульсу.
Порівняння рухової активності учнів сільських та міських шкіл свідчить не на користь останніх.
Оптимальна рухова активність сільських дітей складає в 2-3 рази більше, ніж міських. Вони упродовж дня рухаються (з паузами відпочинку) 4-6 годин. Діти міських шкіл максимально рухаються протягом дня 2-3 години (майже вдвічі менше). Рухова діяльність дітей села складає не тільки рухи, пов’язані з фізичною культурою та спортом, а й з трудовою діяльністю, що пов’язана з доглядом за худобою, птицею, городом тощо. Діти у сільських школах багато рухаються на перервах, їздять на велосипедах, моторолерах та іншому транспорті.
Учні у містах витрачають свій вільний час на
комп’ютерні ігри, ігрові автомати, перегляд телепередач. Без певної мети та бездумно витрачають свій час, сидячи в скверах, на бульварах, без міри вживаючи спиртні напої.
Шкідливі звички замість фізкультури та спорту, туризму, гіподинамія (режим обмеженої рухової діяльності) руйнують серцево-судинну систему, а потім усі інші органи цих систем.
Отже, в учнів міст здоров’я не формується, а частіше руйнується. Щоб викорінити це явище з життя наших дітей необхідно виховувати в учнів інтерес до фізкультури та спорту, різними способами активно залучати їх до туризму, зробити їх відповідальними за екологію природного довкілля спочатку навколо школи, а потім і у мікрорайоні, місті. Праця в природі, господарчо-побутова праця, ручний художній труд повинні організовуватись в школах не формально, а по-справжньому Учні мають усвідомити, що вони господарі прийдешнього часу в Україні. Чистота в містах держави - це не тільки естетика, але і користь для здоров’я усіх людей. А щоб було красиво та чисто, необхідно рухатись, творити, любити та вірити в себе, своє здоров’я, яке створюється лише руками самої людини.
4. Четверта умова - це хороший темперамент, достатній запас і певний розподіл життєвої сили. Якщо точніше, то йдеться про працездатність учнів і процес її формування.
Спокій, правильність і гармонія всіх процесів у внутрішніх органах сприяють збереженню та подовженню життя.
Проблема розвитку працездатності учнів, як основи їх здоров’я, ще не має певної якісної розробки в загальноосвітніх школах, в той час, коли одним із завдань виховання здорової дитини є розвиток працездатності та її корекція.
Працездатність - це здатність учнів діяти цілеспрямовано, здобувати позитивних результатів у своїй діяльності. Нами доведено, що працездатність залежить від зовнішніх умов, функціонального стану організму. В учнів молодшого та середнього, а часто й старшого шкільного віку працездатність знижується дуже швидко, про що свідчить загальний «руховий неспокій», що вказує на втому [7, с.7].
Руховий неспокій - захисна реакція організму дитини. Вона ніби вимикається, даючи собі відпочинок, не доводячи свій організм до виснаження.
Спроби зняти або обмежити руховий неспокій дітей словом вчителя результату не дають. Скільки завгодно можна вимагати, вмовляти, просити дитину зосередитися, бути уважним, але це даремно. На деякий час учень, можливо зосередиться, але не на довго.
Який же вихід із цього? Як діяти? Вихід - у регулюванні працездатності учнів на уроках. При цьому вчитель повинен пам’ятати, що працездатність
- категорія складна. Вона має фізичну, психічну та емоційну складові. Однак треба зважати на певні закономірності у зміні розумової працездатності: вона залежить від того, як витримується фізична та емоц-
ійна напруга.
Коли учень виконує розумові дії, спочатку його працездатність поступово підвищується - це період входження у діяльність, звикання до неї. Потім настає період оптимуму - працездатність утримується на певному рівні (її часова тривалість може бути різною). Далі з’являються перші ознаки втоми. Зауважимо: тільки-но дитина починає втомлюватися, треба знизити навантаження на неї чи запропонувати робити щось інше, або ж просто перепочити. Тоді вчитель не доведе учня до перевтоми й через якийсь час знову зможе продовжити навчання.
Спостереження за працездатністю учнів у навчальній діяльності загальноосвітніх шкіл свідчать про недостатню її регуляцію з боку вчителів як у міських, так і сільських закладах освіти.
Особливістю працездатності учнів сільських шкіл є більш швидка втома їх на уроках, ніж в учнів міста. На нашу думку, це пов’язано з тим, що в селах і райцентрах учні більше займаються господарською працею до та після уроків, до якої їх залучають батьки. Це явище вимагає від вчителів шкіл сільської місцевості максимального прояву чуйності до учнів на уроках і проведення більш частіших пауз відпочинку, які можуть заповнюватись різними оздоровчими (традиційними та нетрадиційними) технологіями (кольо-ротерапією, фітотерапією, дихальними вправами, самомасажем тощо). На уроках навчання грамоти, читання, математики, української мови в сільських школах необхідно скорочувати тривалість безперервного читання до 8-10 хвилин. Оптимальна тривалість безперервного письма - 2 хв. 40 сек. Корисно буде також збільшувати час на період упрацьовування учнів сільських шкіл на першому уроці, тому, що іноді вони приходять вже у клас стомлені після важкої господарської праці вдома, або після тривалої дороги до школи (ще не у всіх районах забезпечують доставку дітей автобусами).
Ми вважаємо, що такий підхід забезпечить зберігання працездатності учнів у школах сільської місцевості.
5. П’ятою і останньою умовою формування здоров ’я учнів шкіл сільської місцевості є формування в них основ фізичного розвитку, які передбачають збільшення частин тіла, розвиток фізичних якостей (швидкості, витривалості, гнучкості, спритності, сили), формування постави. Фізичний розвиток формується не тільки в процесі харчування, загартування та рухів у повсякденному житті. Його основи цілеспрямовано та ефективно формуються лише в системі фізичного виховання загальноосвітніх шкіл.
Аналіз антропометричних показників учнів сільських шкіл свідчить про найбільш високий рівень їх морфологічного розвитку, ніж в учнів шкіл міста. Аналогічні показники розвитку й рухових якостей у дітей сільських і міських шкіл. Показники швидкості, спритності, гнучкості, витривалості та сили в учнів сільських шкіл вищі, ніж у дітей міських шкіл. На нашу думку це явище пов’ язане з великим обсягом рухової активності сільських учнів, а також працею, в яку
вони включені майже постійно. І це добре.
Однак з основ фізичного розвитку учнів шкіл сільської місцевості майже випадає такий компонент як формування постави дітей у навчально-виховному процесі. Чисельними дослідниками доведено, що правильна, красива постава - це запорука фізичного, психічного, духовного та соціального здоров’я. Якщо постава правильна - внутрішні органи повністю виконують свої функції (фізичні та психічні), а якщо ні - тоді вся система організму дитини починає розлагоджуватися та ослаблювати органи. Слабкі органи відкривають доступ до хвороб.
Висновки.
Вищезазначене дало підстави дійти висновку:
- формування здоров’я учнів шкіл сільської місцевості має певні особливості, які впливають на створення позитивних чи негативних умов;
- у сільських школах необхідно активізувати цілеспрямований системний процес фізичного виховання учнів, спрямовуючи його на формування основ фізичного розвитку дітей, особливо на формування постави; робота вчителів з формування працездатності учнів на уроках повинна враховувати не тільки вікові особливості дітей, але й специфіку їх життя, обсяг роботи, в яку часто включена молодь у родині. Необхідно врегульовувати ці явища, не перевтомлюючи учнів на уроках.
- досвід формування здоров ’ я учнів сільських шкіл у повсякденному житті доцільно вивчати педагогам міських шкіл і впроваджувати в практику освітнього процесу.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем формування здоров’я учнів загальноосвітніх шкіл сільської місцевості.
Література
1. Страшко С.В., Животовська Л.А., Гречишкіна О.Д., Міненок А.О., Савонова О.В., Гаврилюк В.О. Соціально-просвітницькі тренінги з формування мотивації до здорового способу життя та профілактики ВІЛ (СНІДу) // Навчально-методичний посібник для викладачів вале-ології, основ медичних знань та безпеки життєдіяльності, вчителів основ здоров’я, студентів вищих педагогічних навчальних закладів. - 2-е вид.переробл. і допов. - Київ: Освіта України, 2006. - 260 с.
2. Команєва О.О. Програма з валеології для вищих закладів освіти. - К.: ІЗМН, 1997. - с.3.
3. Время жить. Сборник. - ТОО «Лейла», СПб, 1996. -384 с.
4. Козін О.П. Психічна культура і здоров’я. - К.: Т-во «Знання». - УРСР, 1990. - с. 5-6.
5. Белов В.И. Психология здоровья. СПБ, «Респекс», 1994. - 272 с.
6. Вільчковський Е.С., Денисенко Н.Ф. Організація рухового режиму дітей 5-10 років у закладах освіти: Навчально-методичний посібник. - Запоріжжя, 2006. -228 с.
7. Денисенко Н .Ф. Працездатність дитини // Дошкільне виховання, 2005, № 9. - с. 7-9.
Надійшла до редакції 14.10.2007р.
